Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району
За результатами наших досліджень (табл.6) застосування 100 кг фізичної маси суперфосфатів - простого та подвійного зумовлює найбільше надходження у ґрунт токсичних домішок на одиницю площі порівняно з іншими видами добрив. Так, міді надійде 1830-3120 мг/га, свинцю - 2170-2900 мг/га, нікелю - 1290-2650 мг/га. Не зважаючи на значні надходження токсикантів, час досягнення критичної концентрації перевищує 100 років. Щодо забруднення водних об’єктів, суперфосфат простий зумовлює IV клас забруднення свинцем, III клас забруднення іншими домішками. Суперфосфат подвійний у меншій мірі, ніж суперфосфат простий, забруднює ґрунт (внаслідок меншої кількості баластних речовин), забруднення води відповідає III класу по більшості токсичних речовин.
3.2.3 Калійні добрива
Сировиною для виробництва калійних добрив є природні калійні солі. Усі родовища поділяють на хлоридні й сульфатні. Умови виробництва визначають якісний і кількісний склад домішок у калійних добривах.
Основною сировиною для виробництва хлоридних калійних добрив слугує сильвініт, що є сумішшю (агломерат) сильвіну (КСl) і галіту (NaCl), які містять 12-15% К2О. Сульфатні калійні добрива одержують із мінералів каїнітових, лангбейнітових та змішаних лангбейніто-каїнітових порід, а також із алунітів.
Катіони калію при обмінному поглинанні ґрунтом водночас витісняють із ҐВК еквівалентну кількість інших катіонів - водню, алюмінію, кальцію, магнію, марганцю та ін., що відбивається на реакції ґрунтового розчину. За характером дії майже усі калійні добрива хімічно або фізіологічно кислі. Із водного розчину рослини значно інтенсивніше вживають іони К+, ніж супутні аніони С1- або SO42-.
З екотоксикологічної точки зору, калійні добрива можуть являти певну небезпеку довкіллю не лише тому, що впливають на реакцію ґрунтового середовища, а й тому, що містять у своєму складі доволі значні домішки хлору, натрію, магнію та сульфат-іонів. Так, при внесенні 1 кг К2О в ґрунт водночас надходить 0,9-5,2 кг хлору та 0,2-2,5 кг Na2O.
Рухомість ґрунтових катіонів підвищується із внесенням хлористих солей, оскільки жоден з них не утворює з аніоном хлору нерозчинних солей, що є причиною вимивання з ґрунту підвищених кількостей кальцію і магнію.
При значному вмісті у ґрунтовому вбирному комплексі одновалентних катіонів калію та натрію погіршується структура ґрунту; здатність утворювати ґрунтові колоїди у натрію вище, ніж у калію.
Небезпеку можуть являти також токсичні домішки, які містяться у калійних добривах, про що свідчать результати оцінки хлористого калію: Zn - 3,1 мг/кг, Сu - 8,7, Ni - 4,3, Pb - 8,7, Cd - 0,25 мг/кг. Такі кількості токсичних домішок зумовлять надходження у ґрунт міді та свинцю по 870 мг/га, цинку та нікелю - 300-400 мг/га. Концентрації забруднювачів у воді зумовлять забруднення на рівні ІІ - ІІІ класу.
Сульфат калію містить вищі концентрації домішок у розрахунку на одиницю маси добрива, тому й надходження токсикантів у ґрунт вищі порівняно з хлористим калієм. Найбільшу загрозу являє забруднення кадмієм - 100 мг/га ґрунту та 3,3 мкг/л води (ІV клас - брудні води).
Таблиця 7 Зведені показники агроекологічної оцінки застосування калійних добрив щодо їх впливу на ґрунт та водні обєкти
| Елемент | G мг/га | А мг/га | Тк | Сст мг/л | Р мг/л | С мкг/л |
| Калій хлористий | ||||||
| Zn | 310 | 10080000 | >100 | 3,1 | 3,1 | 10,3 |
| Cu | 870 | 88800000 | >100 | 2,61 | 2,61 | 8,7 |
| Ni | 430 | 4080000 | >100 | 1,29 | 1,29 | 4,3 |
| Pb | 870 | 8520000 | >100 | 2,61 | 2,61 | 8,7 |
| Cd | 25 | 1590000 | >100 | 0,25 | 0,25 | 0,83 |
| Сульфат калію | ||||||
| Zn | 450 | 10080000 | >100 | 4,5 | 4,5 | 15,0 |
| Cu | 1200 | 88800000 | >100 | 3,6 | 3,6 | 12,0 |
| Ni | 300 | 4080000 | >100 | 0,9 | 0,9 | 3,0 |
| Pb | 1200 | 8520000 | >100 | 3,6 | 3,6 | 12,0 |
| Cd | 100 | 1590000 | >100 | 1 | 1 | 3,3 |
3.2.4 Комплексні добрива та мікродобрива
Особливості впливу на ґрунт та склад домішок визначатимуть вихідні компоненти таких добрив.
Комплексні добрива можуть містити доволі високу кількість мікроелементів у тому числі токсичних. Аналіз 100 проб мінеральних добрив різних заводів на вміст 9 елементів: Co, Cr, Cu, Mn, Ni, Pb, Zn, As, Cd показав, що найчистішими є азотні і калійні добрива. На відміну від простих мінеральних добрив, комплексні характеризувалися дещо вищим вмістом токсичних елементів. Вміст їх у нітрофосці становить: Sr - 10, Pb - 12, F - 212, В - 0,5, Y - 4, Вг - 0,6, Nb - 2, Zr - 6, в амофосі - Zn - 13,6-14; Cu - 2,5-7,4; Pb - 6,2-7,0; Cd - 0,2-0,5 мг/кг.
Як видно з даних таблиці, внесення 100 г амофосу зумовить надходження 1400 мг/га цинку, 500 мг/га міді, 36 мг/га кадмію. Водні об’єкти перебуватимуть на рівні, що відповідає ІІ- ІІІ класу забруднення.
Таблиця 8. Зведені показники агроекологічної оцінки застосування амофосу щодо його впливу на ґрунт та водні об'єкти
| Елемент | G мг/га | А мг/га | Тк | Сст мг/л | Р мг/л | С мкг/л |
| Zn |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |