Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району
Мікродобрива. До складу мікродобрив входять мікроелементи, необхідні для нормального розвитку рослин - В, Zn, Mo, Cu, Co, Mg та ін. Для ефективного використання мікродобрив у землеробстві, слід виключити можливість передозування. Якщо для основних макроелементів рівень безпечних концентрацій у ґрунтовому розчині доволі широкий, то для мікроелементів - оптимальний або нешкідливий інтервал концентрацій, доволі вузький. Перевищення необхідних концентрацій може призвести до підвищення вмісту мікроелементів у сільськогосподарській продукції і негативного впливу на довкілля. Мікродобрива рекомендують використовувати лише тоді, коли вміст мікроелементів у рослинах становить: Мn і Zn < 25 мг/кг, Cu < 6, В < 10, Мо < 0,2 мг/кг.
3.3 Агроекологічна характеристика нових видів мінеральних добрив
3.3.1 Агрофоска (АФК) директивної дії
Нове фосфорне добриво, яке виготовляють з вітчизняної природної фосфоритної сировини Новоамвросіївського родовища Карпівського кар'єру (Донецька обл) методом фізичного збагачення без хімічної переробки (табл. .9). Принципова технологія збагачення включає дезінтеграцію руди, грохочення, знешламлювання, мокру магнітну сепарацію митих пісків, електричну сепарацію, суху магнітну сепарацію.
Одержані результати розрахунків (табл.10) показали, що застосування АФК не призведе до забруднення верхніх шарів грунту ВМ (Cd, Pb, Zn, Cu, Ni). Водночас, розрахунок Тк за вмістом фтору свідчить про реальну можливість забруднення ґрунту цим елементом протягом 50 років застосування: при вмісті фтору 16 000 мг/кг час досягнення критичної концентрації цього елементу у ґрунті становить 45 років. Оцінка потенційної небезпечності АФК за вмістом фтору відповідає ІІІ класу небезпечності. Це вимагає регламентації F- при виробництві добрива та особливої уваги при його застосуванні.
Таблиця 9. Вміст хімічних елементів у фосфорному добриві АФК
| Компоненти | Вміст | |
| % | мг/кг | |
| Загальні фосфати у перерахунку на Р205 | 12,0 | 120000 |
| Водорозчинні фосфати у перерахунку на Р205 | 2,0 | 20000 |
| Калій загальний у перерахунку на К2О | 2,5 | 25000 |
| Кальцій загальний у перерахунку на СаО | 27,0 | 270000 |
| Залізо загальне у перерахунку на Fе2О3 | 12,1 | 121000 |
| Алюміній загальний у перерахунку на АІ2О3 | 3,9 | 39000 |
| Магній загальний у перерахунку на МgО | 1,8 | 18000 |
| Кремній загальний у перерахунку на SiO2 | 34,0 | 340000 |
| Карбонати загальні у перерахунку на СО2 | 4,3 | 43000 |
| Фтор загальний у перерахунку на F | 1,6 | 16000 |
| Кадмій загальний у перерахунку на Cd | 0,0004 | 4 |
| Свинець загальний у перерахунку на РЬ | 0,0002 | 2 |
| Миш'як загальний у перерахунку на As | 0,0001 | 1 |
Розрахунки показали, що застосування АФК у розрахунковій дозі не призводитиме до забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв такими елементами І класу небезпечності як Cd, Pb, і As. За показником можливої концентрації у поверхневому шарі води вони належать до II класу. Водночас, можлива концентрація у воді фтору може становити 366,7 мкг/л, що відповідає III класу. Привертає увагу вміст заліза у цьому добриві і, відповідно, величина розрахункової концентрації цього елемента у воді: при застосуванні АФК концентрація Fe у воді може становити 2002 мкг/л, що відповідає IV класу якості води. Прогноз латеральної міграції ХЕ при застосуванні АФК вказує на необхідність контролю за надходженням у водойми фтору і заліза.
Таблиця 10. Зведені показники агроекологічної оцінки застосування СГА щодо його впливу на ґрунт та водні об'єкти
| Елемент | G, мг/га | А, мг/га | Тк | Сст, мг/л | Р мг/л | С мкг/л |
| Cd | 2 | 1590000 | >100 | 0,02 | 0,02 | 0,17 |
| Pb | 201 | 8520000 | >100 | 0,003 | 0,003 | 2,01 |
| As | 0,2 | 2496000 | >100 | 0,002 | 0,002 | 1,00 |
| F | 8000 | 3600000 | 45 | 80,0 | 80,0 | 366,7 |
| Fe | 60005 | 5837000 | >100 | 600,5 | 600,5 | 2001,7 |
3.3.2 Сульфат-гуматамонію (СГА) індирективної дії
Новий вид азотних добрив, що виробляють на ВАТ "Азот" м. Черкаси. Основою СГА є сульфат амонію та гумати амонію (натрію, калію). Сульфат амонію одержують у цехах з виробництва капролактаму, на кінцевій стадії виробництва якого рідкий циклогексаноксим відділяють від водного розчину і обробляють концентрованою сірчаною кислотою. Після закінчення ізомерації сірчану кислоту нейтралізують аміаком і суміш лактамного масла та сульфатного лугу розділяють. На стадіях оксилірування і нейтралізації одержують робочий розчин, що містить 34-43% (NH4) 2SO4, 1,3-1,5% NHSO та 0,5-2% органічних речовин, його кристалізацією одержують твердий сульфат амонію.
Гумати амонію (натрію, калію) одержують екстракцією з бурого вугілля або низькосортного вугілля відповідними лугами. при цьому слід враховувати, що буре вугілля містить доволі високу кількість домішок, серед яких значне місце посідають ВМ. Гранульований гумусований сульфат амонію із заданою концентрацією гуматів одержують додаванням у робочий розчин гуматів (гумінових кислот) і гранулюючи на спеціальній установці.
Згідно з ТУ 00203826.007-94, СГА гранульований (емпірична формула - (NH4) 2SO4+ C22H18O11) має містити не менше 20% азоту, не більше 0,06% вільної сірчаної кислоти та 0,1-0,7% гумату амонію (натрію, калію).
За токсиколого-гігієнічними даними клас небезпечності СГА