Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

Зміст


Вступ

Розділ 1. Загальна еколого-економічна характеристика господарства стов "НОВИНСЬКЕ"

1.1 Короткі відомості про господарство

1.2 Структура земельних угідь та аналіз тваринництва

1.3 Коротка характеристика матеріально-технічної бази господарства

Розділ 2. Сучасний стан питання та вибір напрямків досліджень

2.1 Раціональні зоотехнічні розміри часток подрібненого корму

2.2 Конструкції і робота основних типів машин для подрібнення

2.3 Фізико-механічні властивості матеріалу, що подрібнюється

2.4 Фактори, що впливають на процес подрібнення молотковими дробарками

2.5 Сучасні тенденції підвищення ефективності процесу подрібнення молотковими кормодробарками

2.6 Постановка задач та обґрунтування напрямків досліджень

Розділ 3. Теоретичні дослідження процесу подрібнення кормів дробарками з шарнірно закріпленими молотками

3.1 Допущення, прийняті при дослідженнях

3.2 Кінетична енергія молотка

3.3 Визначення критичної швидкості руйнування зернових матеріалів

3.4 Визначення потужності на подрібнення зернових матеріалів

Розділ 4. Програма та методика експериментальних досліджень

4.1 Мета і програма експериментальних досліджень

4.2Умови проведення експериментальних досліджень

4.3 Методика проведення досліджень по вивченню раціональних режимів роботи кормодробарок

4.4 Методика визначення енергетичних показників роботи молоткової кормодробарки

4.5 Методика визначення якості подрібнення зернового матеріалу. Критерій оцінки ефективності роботи молоткових дробарок

4.6 Методика проведення порівняльного аналізу ефективності роботи молоткового ротора

Розділ 5. Результати теоретичних та експериментальних досліджень

5.1 Результати визначення раціональних режимів роботи молоткових кормодробарок

5.2 Порівняльний аналіз якості подрібнення зернових кормів

Розділ 6. Економічна ефективність використання кормодробарок з вдосконаленим молотковим ротором

6.2 Обґрунтування економічної ефективності організації власної ділянки по виробництву комбікормів.

Висновки

Список використаних джерел


Реферат


Магістерська робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 77 сторінках і містить 22 рисунки, 15 таблиць, 9 додатків. Бібліографічний список налічує 57 назв.

Мета роботи полягає у підвищенні ефективності роботи малогабаритних зернових молоткових кормодробарок встановленням раціональних параметрів і режимів роботи ротора з шарнірно закріпленими молотками. В роботі досліджено закономірності відносного руху молотка як фізичного маятника у полі відцентрової сили; визначили залежності кінетичної енергії молотка та критичної швидкості руйнування зернових матеріалів; встановили залежність енергетичних показників процесу подрібнення від розмірно-масових параметрів молотків, в тому числі при зношуванні під час роботи; провели порівняльний аналіз якості подрібнення і ефективності роботи вдосконаленого молоткового ротора малогабаритної зернової кормодробарки відповідно до зоотехнічних вимог розміру часток після подрібнення; виконали виробничу перевірку і розробили рекомендації щодо підвищення ефективності роботи кормодробарок з шарнірно закріпленими молотками.

Встановлено, що економічна ефективність підтверджує необхідність впровадження малогабаритних зернових кормодробарок з раціональними параметрами ротора у МГОФ тваринницького напрямку, оскільки мінімальний економічний ефект складає від 1400 грн. на рік, а термін окупності капітальних вкладень не більше 1,2 року знаходиться у науково - рекомендованих межах.

Вступ


Реформування агропромислового комплексу України створило необхідні передумови функціонування нових більш економічно ефективних форм організації виробництва, зокрема: фермерські господарства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, малі підприємства і тощо.

Проблема забезпечення вище перерахованих організаційних формувань засобами виробництва на даний час є досить актуальною, оскільки існуючі прототипи обладнання не завжди задовольняють як необхідні так і достатні умови його використання. При невеликих обсягах виробництва досить важко забезпечити високий коефіцієнт завантаження та рівномірність роботи високопродуктивного обладнання. Високі ціни на енергоносії в сільськогосподарських підприємствах не дають змоги виробникам знижувати ціни на вироблену продукцію, що в результаті негативно відображається в першу чергу на споживачах. Отже, в сучасних умовах функціонування малих господарських організаційних формувань (МГОФ) на перший план виходить розробка нових та удосконалення існуючих засобів механізації виробничого процесу, які б відповідали основам і принципам ресурсозбереження.

Для забезпечення потреб тваринницької галузі на Україні виробляється близько 2 млн. тон комбікормів на рік, причому близько 40 % з них - в умовах малих фермерських господарств [54, 55, 56]. Приготування кормів складає 45 - 50 відсотків у собівартості готової продукції тваринництва. Витрати енергії по операціям розподіляються таким чином: транспортування - 20%, дозування - 15%, на подрібнення припадає близько 65 % загальних витрат, що складає приблизно 33% собівартості готової продукції [34, 35, 53].

Серед засобів механізації для подрібнення зернових матеріалів найбільш поширені універсальні дробарки ударного типу з шарнірно підвішеними молотками. Вони здатні подрібнювати різноманітні види сировини, порівняно прості по конструкції та зручні в обслуговуванні та експлуатації. Їх конструкція дозволяє легко змінювати швидкозношувані деталі (молотки, деки, решітки).

Разом з тим, сучасні конструкції мають значні недоліки: висока металоємність та енергоємність установок, нерівномірність гранулометричного складу з підвищеним вмістом пиловидних часток, інтенсивне зношування робочих органів та пов’язане з цим зниження продуктивності та якості подрібнення матеріалу.

Мета дослідження полягає у підвищенні ефективності роботи малогабаритних зернових молоткових кормодробарок встановленням раціональних параметрів і режимів роботи ротора з шарнірно закріпленими молотками.

Задачі, які вирішувались на етапах дослідження:

встановити закономірності відносного руху молотка як фізичного маятника у полі відцентрової сили;

встановити залежність енергетичних показників процесу подрібнення від розмірно-масових параметрів молотків, в тому числі при зношуванні під час роботи;

провести порівняльний аналіз якості подрібнення і ефективності роботи вдосконаленого молоткового ротора малогабаритної зернової кормодробарки відповідно до зоотехнічних вимог розміру часток після подрібнення.

Розділ 1. Загальна еколого-економічна характеристика господарства стов "НОВИНСЬКЕ"


1.1 Короткі відомості про господарство


Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ)"Новинське" Червоноармійського району Житомирської області розташоване в північно-західній частині району на відстані 22 км від смт Червоноармійськ. Землекористування товариства складається з єдиного масиву, довжиною з півночі на південь 4,5 км, із заходу на схід 3,2 км.

Згідно організаційно-господарських заходів зі спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва по Червоноармійському району господарство спеціалізується в рослинництві - з вирощування озимої і ярої пшениці, озимого жита, кукурудзи на силос, льону, кормових та цукрових буряків та інше; в тваринництві з виробництву молока та м’яса. Основні напрямки господарства зерново-бурякова з розвинутим тваринництвом.

Пунктом здачі сільськогосподарської продукції є смт Червоноармійськ, залізнична станція Курне, місто Новоград-Волинський.

Основний вид транспортного зв’язку - автомобільний. Наявність добрих асфальтованих доріг в господарстві допомагає швидкому і якісному виконанню робіт по перевезенню сільськогосподарських вантажів.

СТОВ "Новинське" розташоване в поліській зоні області. Природно-кліматичні зони розташування господарства достатньо сприятливі для сільськогосподарського виробництва. Погодні умови зони відноситься до помірно-теплого клімату із середньорічною температурою повітря +7,9˚С і річною кількістю опадів від 542 до 635 мм. Загальна тривалість безморозного періоду вище 15˚С становить 115 днів.

Рельєф ґрунту території господарства рівнинний. Основні типи ґрунтів дерново-підзолисті, за механічним складом - піщані. Ґрунти характеризуються доброю родючістю при правильному обробітку, оптимальному внесені добрив, дотримані сівозмін культур.

Центральна садиба і адміністративний центр господарства розташовані в селі Новини. Компактність території села сприяє культурно-побутовому обслуговуванню населення, а також полегшує організацію селянського виробництва.


1.2 Структура земельних угідь та аналіз тваринництва


Загальна земельна площа господарства складає 1440 га. Землі господарства мають у своєму складі різні види сільськогосподарських угідь. Склад земельних угідь характеризує їх структура, під якою розуміють процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до всієї площі землі господарства.

Структура земельних угідь СТОВ "Новинське" наведена в табл.1.1 [57].


Таблиця 1.1

Структура земельних угідь


Види угідь

Роки

2007 2008 2009

Площа, га % Площа, га % Площа, га %

Загальна земельна площа

в т. ч. с. - г. угідь

з низ: рілля

сінокоси

пасовища

ліси

водоймища

присадибні ділянки

інші землі

1440

1082

994

20

67

15,5

21

224

95

100

75,2

91,9

1,85

6,2

1,08

1,46

15,6

6,59

1440

1076

987

21

67

16

21

233

95

100

74,7

91,8

1,96

6,2

1,1

1,46

16,2

6,59

1440

1063

977

17

48

16

21

246

95

100

73,8

91,9

1,6

4,5

1,1

1,46

17,1

6,59


Аналізуючи таблицю 1.1 ми бачимо, що в СТОВ "Новинське" площі сільськогосподарських угідь протягом минулих трьох років зменшилися, це пов’язано із збільшенням площі присадибних ділянок.

Рослинництво є кормовою базою для тваринницької галузі сільськогосподарського виробництво. Ось чому важливо отримувати високі врожаї сільськогосподарських культур, адже це дозволить забезпечити худобу необхідним кормом місцевого виробництва. Створення місцевої кормової бази в господарстві, заготівля кормів високої якості, правильне їх зберігання забезпечить успішно вирішувати питання підвищення продуктивності с. - г. тварин. В СТОВ “Новинське” для годівлі тварин використовують різні види кормів: грубі, соковиті, концентровані. Структура посівних площ господарства дає змогу отримати всі види кормів. Так як господарство спеціалізується на м'ясо-молочному напрямку то видно, що кормові культури в структурі посівних площ займають половину від загальної посівної площі. Це дає змогу майже повністю забезпечити кормами тваринницьку галузь. Наявність в господарстві пасовищ і сінокосів дає можливість інтенсивно випасати худобу, а також заготовляти грубі корми.


Таблиця 1.2

Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га


Назва сільськогосподарських культур


Роки

2008 2009
1 2 3
Зернові 37 45
Картопля 84 103,5
Кормові:

Коренеплоди 248,3 210
Кукурудза на силос 158,2 174
Однорічні трави (на сінаж) 83,2 77,4
Багаторічні трави (на сіно) 15,3 13,5
Овочі 108,2 98,5

Аналізуючи таблицю 1.2 можна зазначити, що в порівнянні по роках, урожайність дещо коливається. З однієї сторони це пов'язано зі зміною погодньо-кліматичних умов. Також на дані часи стоїть одна проблема нехватка коштів, що не дає змоги закупити мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, що в свою чергу веде до порушення технології з вирощування культур. Великий негативний вплив на врожайність всіх без винятку с. - г. культур має переущільнення ґрунту.

В цілому підвищення врожайності с. - г. культур залежить від виконання всіх агротехнічних вимог до технологічних процесів рослинництва, впливу на структуру ґрунту, запровадження прогресивних технологій передпосівного обробітку, сівби догляд за посівами та збирання врожаю.

На даний час відтворення худоби є найважливішою проблемою на фермі. В господарстві ця проблема майже вирішена. Але стан тваринництва знаходиться на невисокому рівні. Тваринництво в СTOB “Новинське” має м'ясо-молочний напрямок. Структура поголів’я тварин господарства наведено в таблиці 1.3.


Таблиця 1.3

Структура поголів’я тварин в господарстві


Види тварин


Роки

2008 2009

К-ть, голів % К-ть, голів %
Всього 593 100 538 100
ВРХ:



Молочного напрямку 184 31 175 32,6
М'ясного напрямку 260 43,8 224 41,7
Молодняк 135 22,8 124 23
Конярство:



основне стадо 11 1,9 11 2
молодняк 3 0,5 4 0,7

Аналізуючи таблицю 1.3 видно, що в основному структура тварин не змінилась. Зменшення кількості ВРХ пояснюється структурним економічним становищем господарства.

В господарстві запроваджено стійло-пасовищна система утримання тварин. При утриманні корів на прив'язі затрати праці на 1 ц молока збільшуються в 1,3 - 1,5 рази порівняно з безприв'язним способом. Тому існує тенденція використовувати безприв'язне утримання.

Для перспективного розвитку тваринництва необхідно покращити стадо, умови утримання тварин, впровадити комплексну механізацію тваринницьких ферм.

Для підвищення продуктивності виробництва продукції тваринництва необхідно забезпечити його належною матеріально-технічною базою, впроваджувати комплексну механізацію. За рівнем механізації процесів у тваринництві СTOB “Новинське” можна відносити до господарства з середнім рівнем.


1.3 Коротка характеристика матеріально-технічної бази господарства


Тракторна бригада нараховує 7 тракторів і 3 зернозбирольних комбайнів СК-5 "Нива". Склад та технічний стан машинно-тракторного парку господарства наведено в табл.1.4 - 1.6.


Таблиця 1.4

Склад та технічний стан тракторного парку

Марка

трактора

Річне планове завдання, ум. ет. га Кількість в господарстві, шт Кількість на перспективу, шт Примітка

ДТ-75

МТЗ-80

ЮМЗ-6КЛ

Т-25

1980

875

800

740

1

3

2

1

2

3

2

1



Таблиця 1.5

Склад автомобільного парку господарства

Марка автомобіля Річне планове завдання, км Кількість в господарстві, шт Кількість на перспективу, шт Примітка

ГАЗ-52

КамАЗ-55102

35000

39500

3

1

2

2



Таблиця 1.6

Номенклатура і кількість сільськогосподарських машин в господарстві

Назва

с. - г. машини

Марка

машини

Кількість, шт

Плуги


Вього

ПЛН-3-35

ПЛЯ-4-35

ПН-4-35

4

1

1

6

Лущильники

Всього

ЛДГ-5


2

2

Культиватори

КПС-4

КПГ-2

КРН-4,2

3

1

1


Всього

УСМК-5,4

КОР-4,5

КОН-2,8

КПШ-5

КТФ-2,8


2

1

1

1

1

11

Сівалки


Всього

СЗ-3,6

ССТ-12Б

СЗТ-3,6

СУПН-8


2

2

1

1

6

Картоплесаджалки

Всього

КСМ-4

2

2

Борони


Всього

БЗСС-1,0

БЗТС-1,0

БНГ-34

БДТ-3,0

БДТ-7,0

БП-9,0

ШБ-7,5

24

36

12

2

1

1

1

77

Котки


Всього

3ККШ-6

3КВГ-1,4

3КВТ-1,4

2

2

2

6

Комбайни


Всього

СК-5 "Нива"

РКС-6

КСКУ-6


3

1

1

5

Граблі

Жатки


Всього

ГВК-6

ЖРН-6

ЖРБ-4,2

2

1

1

4

Косарки


Всього

КНР-1,5

КСФ-2,1

КСС-2,1

КРН-2,1

2

1

1

1

5

Зчіпки

Всього

СП-11


2

2

Гичкозбиральні машини

Волокуші

Розкидачі міндобрив

Обприскувачі і обпилювачі

Причіпи тракторні


БМ-6А

ВТУ-10

НРУ-0,5

РУМ-8

МВУ-5

ОПШ-15

ОП-2000

2ПТС-4

1ПТС-9

1

3

2

2

1

1

1

8

1


Дані таблиці 1.4; 1.5; 1.6 свідчать про те, що підбір тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин не забезпечують нормальну роботу машинно-тракторного парку протягом року.

На перспективу планується поновлення тракторного парку.

Розділ 2. Сучасний стан питання та вибір напрямків досліджень


2.1 Раціональні зоотехнічні розміри часток подрібненого корму


Для визначення зоотехнічної якості подрібнення зернових матеріалів, які входять до складу комбікормових сумішей, необхідно визначити розміри часток, найбільш придатних до засвоєння системою травлення тварин.

Аналіз зоотехнічних нормативів крупності часток корму [1, 14, 15, 18, 19, 20] для різних вікових та статевих груп свиней і великої рогатої худоби показав, що для годування практично для всіх оглянутих категорій тварин використовуються частки розміром від 0,7 до 2 мм, отже даний інтервал можна визначити, як раціональні зоотехнічні розміри часток (рис.2.1, 2.2).


2.2 Конструкції і робота основних типів машин для подрібнення


Згідно ДСТУ 2411-94 “Дробарки. Термiни та визначення“ процес подрібнення визначається, як: “руйнування твердого кускового матеріалу на дрібні кусочки" [14]. Поживні речовини засвоюються організмом тварин тільки у розчинному вигляді, а швидкість обробки часток корму шлунковим соком прямо пропорційна площі їх поверхні.

Подрібнення матеріалів відбувається роздавлюванням, розколюванням, ударом і стиранням. При здрібнюванні звичайно мають місце кілька супутніх видів подрібнення. Наприклад, стирання супроводжується роздавлюванням, розколюванням, здрібнюванням при ударі.

При стиранні матеріалів утвориться велика кількість пилу й у ряді випадків має місце надлишкове подрібнення, що іноді неприпустимо згідно вимог виробництва.

Вибір методу подрібнення залежить від крупності і міцності шматків матеріалу, що подрібнюються. Міцні і крихкі матеріали подрібнюються роздавлюванням і ударом, міцним і в’язкі - роздавлюванням, в’язкі матеріали середньої міцності - стиранням, ударом і розколюванням. Подрібнення проводять в один або кілька прийомів, у відкритих або замкнутих циклах.

При здрібнюванні у відкритому циклі шматки матеріалу проходять через подрібнювач один раз. Якщо у вихідному матеріалі присутні дрібні домішки, то їх попередньо відсівають. У відкритому циклі проводять, як правило, крупне і середнє подрібнення.

При здрібнюванні в замкнутому циклі після подрібнювача встановлюють пристрій, що класифікує, за допомогою якого частки, що перевищують установлений кінцевий розмір, знову транспортуються на повторне подрібнення (система рециркуляції).

Машини для подрібнення шматкових та сипучих матеріалів підрозділяються на такі типи [11, 14, 20]: щокові дробарки, конусні (гіраційні), молоткові та роторні дробарки ударної дії; валкові млини (див рис.2.3).

Крім того, для тонкого подрібнення використовують протиральні машини, кульові і стрижневі млини, кільцеві, вібраційні, колоїдні млини (таблиця 2.1).

До подрібнювальних машин висувають загальні вимоги [13, 15, 28, 43, 44] а саме:

рівномірність шматків здрібненого матеріалу;

зведення до мінімуму пилоутворення;

видалення здрібнених шматків з робочого простору, безперервне й автоматичне розвантаження;

можливість регулювання ступеню подрібнення;

можливість легкої зміни швидкозношуваних частин;

мінімальні питомі витрати енергії на одиницю продукції.

Для подрібнення сипучих матеріалів використовують наступні типи подрібнювачів (таблиця 2.1).


Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

Рис.2.3 - Класифікація машин для подрібнення

Основні типи конструкції машин для подрібнення

Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

а) -Молоткова дробарка:

1 – корпус; 2 – молоток; 3 – диск; 4 – вал; 5 – броньова плита; 6 – решето

Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

б) -Гіраційна дробарка:

1 – шарова опора; 2 – корпус; 3 – броньова плита; 4 – головка; 5 – вертикальний вал; 6 – ексцентрик

Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

в) -Щокова дробарка:

1 – рухома щока; 2 – нерухома щока; 3 – вісь рухомої щоки; 4 – ексцентриковий вал; 5 – шків; 6 – маховик; 7 – шатун; 8, 11 – регулювальні клини; 9 – пружина; 10 – станина; 12 – важелі; 13 – тяга

Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

г) - Валковий млин:

1 – станина; 2 – пружина; 3 – рухомий валок; 4 – бункер; 5 – нерухомий валок

Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

д) -Дезинтегратор:

1,6 – вали; 2,3 – диски; 4 – пальці била; 5 - завантажувальний конус; 7 - розвантажувальний патрубок

Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

е) – Кульовий млин:

1 – корпус барабана; 2 – броньова плита; 3 – люк; 4 – привідна шестерня; 5 – решітка; 6 – кришка; 7 – пустотілі цапфи; 8 - направляючий конус; 9 – кришка


2.3 Фізико-механічні властивості матеріалу, що подрібнюється


При вивченні процесу подрібнення найбільш важливими є фізико механічні властивості зернових матеріалів, які характеризують здатність зерна до руйнування. До таких властивостей слід віднести: зусилля руйнування, розмір, форма, маса та коефіцієнт відновлення зернівки, що характеризує її пружні якості. Важливим показником, що впливає на енергоємність процесу та якість подрібнення, є вологість матеріалу, що подрібнюється, але, згідно вимог [16, 17], вона повинна знаходитися в досить вузьких межах від 12% до 14 %, тобто є фіксованою. При визначенні енергетичних і якісних показників процесу подрібнення необхідно враховувати характерні особливості кожного з основних видів зернових матеріалів. Аналіз досліджень, проведених раніше [1, 23, 31, 44, 45] дає змогу систематизувати середні значення вказаних основних параметрів основних зернових матеріалів, які використовуються для приготування комбікормів. Результати досліджень по вивченню фізико - механічних властивостей приведені у таблиці 2.2.


Таблиця 2.2

Фізико-механічні властивості зернових матеріалів при вологості 12-14%

Культура Розміри зернівки Коефіцієнт відновлення

Зусилля руйнування,

Н

Маса 1000

зерен, г


Довжина,

мм

Ширина,

мм

Товщина,

мм




Пшениця 4,8-8,0 1,6-4,0 1,5-3,3 0,8-0,4 120-280 20 - 40
Овес 8,0-18,6 1,4-4,0 1,0-4,0 0,82-0,6 100-120 20 - 42
Ячмінь 7,0-14,6 2,0-5,0 1,2-4,5 0,7-0,62 120-180 31 - 51
Кукурудза 5,5-13,5 5,0-11,5 2,5-8,0 0,7-0,34 180-220 280-290
Горох 4,0-8,8 4,0-9,0 3,0-9,0 0,77-0,4 80-100 130-140

2.4 Фактори, що впливають на процес подрібнення молотковими дробарками


Згідно класифікації, запропонованої Мельниковим С.В., Альошкіним В.Р., Рощиним П.М. [23, 25, 36] сукупність факторів, які впливають на ефективність роботи молоткових кормодробарок, умовно можна розділити на технологічні, механічні та конструктивні (див. рис.2.4).


При ранжируванні 42 факторів виявлено, що суттєво впливають лише 11. Серед них є фактори, фіксовані для даної конструкції: кількість молотків, конструкція деки, кут обхвату решета і т.д. Крім того, від крупності помелу залежить діаметр отворів решета, а вологість матеріалу обмежена вимогами стандарту [1, 16, 17]. Основними змінними факторами, що визначають витрати енергії та якість подрібнення є подача матеріалу, зазор між молотками і декою, швидкість молотків. Змінні фактори можна поділити на регульовані - подача матеріалу в камеру подрібнення, установочний зазор між молотками та декою, швидкість обертання ротора, і нерегульовані - ті, що змінюються внаслідок відносного коливального руху молотків: зміна зазору та швидкості удару молотків внаслідок їх відхилення від радіально - рівноважного положення.

Таким чином, коливання шарнірно підвішених молотків спричиняє зміну основних факторів, що впливають на параметри процесу подрібнення, отже є змінним нерегульованим фактором. Подальшими дослідженнями необхідно визначити закономірності відносного руху з метою ефективного використання відносної швидкості і енергії удару молотків.


2.5 Сучасні тенденції підвищення ефективності процесу подрібнення молотковими кормодробарками


Значний вклад в удосконалення конструкцій, підвищення надійності машин, їх вузлів і деталей внесли Фабрикант М.Б., Мельников С.В., Ревенко І.І., Золотарьов С.В., Філіппова А.Г., Сироватка В.І., Резнік І.І. та інші [1, 4, 5, 8, 19, 20, 22, 24, 25, 37].

Дослідженню процесів зношування та підвищенню довговічності робочих органів присвячено наукові праці Бойко А.І., Пилипенко О.М., Сідашенко О.І., Новицького А.В., та інших. Значний вклад в удосконалення машин для подрібнення внесли Ревенко І.І., Сироватка В.І., Ялпачик Г.С., Ялпачик Ф.Ю., Коруняк П.С., Чурсинов Ю.О., Дацишин О.В., Денисов В.А., Рожнівський М.Ф. та інші [11, 12, 29, 31, 39, 42].

В своїх роботах автори пропонують різний підхід до вирішення проблеми підвищення ефективності використання молоткових дробарок у сільськогосподарському виробництві.

Одним зі шляхів підвищення ефективності роботи є конструкторсько-технологічні методи підвищення безвідказності та надійності на основі структурного аналізу кормодробарок [4, 5]. В результаті досліджень розроблено ряд організаційно-технічних заходів, що включають внесення змін у схему термічної обробки молотків та конструкцію кормопровода. Також рекомендовано уточнення по номенклатурі запасних частин та розрахунок введення до їх складу дек, підшипників. Обґрунтовано періодичність технічного обслуговування для механізмів і кормодробарки в цілому. Ці рекомендації частково вирішують проблему безвідказної експлуатації існуючих моделей молоткових кормодробарок на крупних підприємствах, проте на сучасному етапі виникає проблема забезпечення засобами механізації дрібних приватних фермерських господарств, у яких гостро стоїть питання подрібнення кормів безпосередньо на місці виробництва.

Покращити роботу дробарок шляхом вдосконалення конструктивної схеми [41] можливо наступним шляхом.

Проведений аналіз результатів наукових досліджень роботи молоткових дробарок показав, що одним із способів підвищення показників їх роботи є використання пружного підвісу, на якому встановлюється дисбаланс. Внаслідок цього виникає вібрація, яка сприяє руйнуванню продуктово-повітряного шару, тим самим збільшуючи відносну швидкість удару робочих органів, а також покращує умови відводу готового продукту з камери подрібнення. Таким чином зменшується середні витрати потужності на подрібнення у молоткових дробарок, а також розподіл продуктів подрібнення за фракціями стає більш рівномірним.

Але слід зауважити, що зменшення витрат потужності приблизно 5% за даними автора, майже зводиться нанівець додатковими втратами потужності на привід дисбалансу - близько 2.3%. Крім того наявність вібрації негативно впливає на надійність роботи та міжремонтний ресурс деталей, вузлів та дробарки в цілому.

Підвищення якості подрібнення зернових матеріалів молотковими дробарками на основі створення нових поколінь молоткових дробарок [37 - 39]. На основі одержаних реологічних і реологічно-хвильових залежностей та нових технічних рішень розроблені наукові основи і прогресивна технологія переробки концентрованих та інших сипких кормових і харчових матеріалів, створено нове покоління високоефективних модульних прямоточних молоткових безрешітних дробарок продуктивністю від 0,2 до 15 т/год. Такі дробарки серійно випускаються з 1993 року “ВАТ” Могилів - Подільський машинобудівний завод Вінницької області. Дані моделі можуть бути використані для оснащення будь яких типорозмірів комбікормових заводів, цехів, агрегатів, розмельно-змішувальних установок, тваринницьких і птахівничих комплексів, колективних, а також фермерських і приватних господарств. Проте при розробці конструкцій недостатньо розкриті питання основних конструктивних співвідношень системи “барабан-молоток”, а отже існують перспективи зниження питомої енергоємності процесу подрібнення матеріалів за рахунок покращення динамічних показників роботи молоткового апарату кормодробарок.

Перспективним напрямком ведення енергозберігаючих режимів роботи є встановлення систем управління приводу молоткових малогабаритних кормодробарок. Але, при позитивних результатах зменшення витрат енергії на подрібнення значно ускладнюється електросхема приводу, що спричиняє додаткові витрати на обслуговування і ремонт обладнання, і при низькій якості комплектуючих деталей, різко зменшується надійність та безвідказність агрегату в цілому.

малогабаритна кормодробарка подрібнення корм

Таким чином, для підвищення ефективності роботи молоткових кормодробарок існують наступні тенденції:

1) проведення сервісно-технологічних заходів по підвищенню безвідказності та надійності роботи кормодробарок (внесення змін у схему термічної обробки молотків, обґрунтування періодичності ТО, уточнення номенклатури запасних частин);

2) модернізація дробарки шляхом встановлення додаткових пристроїв на існуючі конструкції (пружний підвіс корпуса, дисбаланс ротора);

3) розробка нових конструкцій на основі підбору раціональних режимів роботи залежно від реологічних властивостей сировини;

4) ведення енергозберігаючих режимів роботи шляхом встановлення систем управління приводу.


2.6 Постановка задач та обґрунтування напрямків досліджень


Достатнє та якісне забезпечення комбікормами тваринницької галузі передбачає наявність сировинної бази, передових технологій і засобів механізації, які відповідають принципам ресурсо-енергозбереження та зоотехнічним вимогам. Особливого значення на сучасному етапі розвитку тваринництва набуває оснащення малих господарських організаційних формувань малогабаритними засобами механізації для приготування комбікормів з високими техніко-економічними і якісними показниками.

Суть існуючої проблеми в тому, що під час подрібнення зернових матеріалів молотковими кормодробарками утворюється близько 20 % пиловидних часток, що знижує якість комбікорму і до 40 % збільшує витрати енергії на виконання операції.

Причиною цього є недосконалість конструкції робочого органу, який не забезпечує умов гарантованого руйнування зернівки за один цикл від зони завантаження до вихідних отворів решета кормодробарки.

Негативними наслідками є порушення режиму подрібнення, коли частки, не пройшовши по розмірам через отвори вихідного решета, здійснюють повторні цикли у робочій камері, при цьому:

частки набувають колової швидкості, що зменшує кінетичну енергію удару молотка і пропускну здатність вихідного решета;

при повторних циклах частки зазнають сколювання і перетирання об деку та молотки, що сприяє підвищеному пилоутворенню;

надмірне подрібнення і пилоутворення спричиняє додаткові витрати електроенергії при роботі молоткових кормодробарок.

Аналіз нормативних документів, результатів досліджень, проведених раніше і досвіду роботи тваринницьких господарств дозволяє сформулювати вихідні положення для проведення подальших досліджень.

Аналіз стану народногосподарської проблеми зниження енергоємності сільськогосподарського виробництва в області кормоприготування дозволяє сформулювати робочу гіпотезу подальших досліджень:

підвищення якості та зниження енергоємності процесу подрібнення зернових матеріалів можливе шляхом вдосконалення молоткового ротора кормодробарки на базі дослідження динаміки руху молотка, як фізичного маятника у полі відцентрової квазіупружної сили.

Тому метою магістерської роботи є підвищення ефективності роботи малогабаритних зернових молоткових кормодробарок встановленням раціональних параметрів і режимів роботи молоткового ротора з шарнірно закріпленими молотками.

Відповідно до мети поставлені задачі, які необхідно вирішити на етапах дослідження:

встановити закономірності відносного руху молотка як фізичного маятника у полі відцентрової квазіпружної сили, а на їх основі - ряд переважних значень лінійного співвідношення елементів ротора з шарнірно закріпленими молотками;

встановити залежність енергетичних показників процесу подрібнення від розмірно-масових параметрів молотків, в тому числі при зношуванні під час роботи;

провести порівняльний аналіз якості подрібнення і ефективності роботи вдосконаленого молоткового ротора малогабаритної зернової кормодробарки відповідно до зоотехнічних вимог розміру часток після подрібнення;

виконати виробничу перевірку і розробити рекомендації щодо підвищення ефективності роботи кормодробарок з шарнірно закріпленими молотками.

Розділ 3. Теоретичні дослідження процесу подрібнення кормів дробарками з шарнірно закріпленими молотками


В результаті аналізу відомих результатів досліджень стосовно процесу роботи молоткових кормодробарок було виявлено, що молотки під час роботи здійснюють коливальні рухи відносно осі підвісу [22, 23, 24, 53]. Очевидно, що відхилення молотків від радіального положення впливають на швидкість удару і зазор між гранню молотка та декою дробарки. Крім того, у процесі роботи відбувається зношування молотків, що змінює їх геометричну форму, масу, та положення центра мас [49, 53]. В результаті цього змінюється момент інерції молотка, а також співвідношення радіуса підвісу до приведеної довжини молотка ротора, що спричиняє порушення технологічного режиму та якості подрібнення. Відхилення приведеної довжини молотка від початкової спричиняє збільшення коефіцієнта передачі ударних імпульсів на вісь обертання ротора, що різко скорочує ресурс роботи кормодробарки [50].

Проведені раніше дослідження не достатньо висвітлюють питання, тому для встановлення раціональних технологічних параметрів процесу подрібнення зернових кормів дробарками з шарнірно закріпленими молотками необхідно провести подальші дослідження. Це стосується вивчення закономірностей руху молотка кормодробарки в системі “молоток - барабан - середовище”.


3.1 Допущення, прийняті при дослідженнях


При проведенні теоретичних досліджень були зроблені наступні допущення:

продукт, що поступає у завантажувальний отвір, створює силу опору руху молотка, яка збуджує коливання молотка і діє один раз за один оберт ротора;

опір кільцевого повітряно-продуктового шару матеріалу в камері подрібнення, де частки рухаються хаотично, спричиняє затухання коливань і не впливає на частоту коливань молотка; [9];

на етапі створення графічної логіко-імітаційної моделі відносного руху молотка вважаємо, що згасання коливань немає, тому що час між ударами молотка об порцію зерна в зоні завантаження дуже малий (в реальних умовах роботи дробарки близько 0,02 - 0,03 с) [20, 23, 33].

переносна швидкість молотка є незмінною і дорівнює кутовій швидкості ротора, оскільки шарнірна установка молотка гасить крутильні коливання ротора;

удар молотка по об’єму зерна, що надходить у камеру, вважається ударом по точечному тілу тому, що маса молотка у 7 - 14 тисяч раз більше маси зернівки злакових культур [31, 50].


3.2 Кінетична енергія молотка


Щоб зруйнувати зернівку необхідна певна енергія, яка більша за енергію руйнування зернівки. Основною такою енергією є кінетична енергія.

Кінетична енергія системи після удару [3, 7] складається із суми кінетичних енергій руху молотка і порції матеріалу.

Кінетична енергія молотка Ек 1 після удару складається з [3] кінетичної енергії коливального руху молотка на осі А і кінетичної енергії переносного обертального руху центра мас молотка відносно миттєвого центра обертання Р (рис.3.1):


Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок (3.1)


де JА - момент інерції молотка;

wм - кутова швидкість молотка відносно миттєвого центра швидкостей, с-1;

ur - швидкість центра мас молотка після удару, м/с.


Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок

Рис.3.1 До визначення миттєвої кутової швидкості молотка після удару


Кутову швидкість точки w м визначаємо із залежності:


Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок (3.2)


де R - відстань від центра мас до миттєвого центра обертання молотка.

Миттєвий центр швидкостей R (рис.3.1) визначається перетинанням двох перпендикулярів [7], проведених до двох векторів швидкостей Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок і Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок. Оскільки кут j м під час удару практично не змінюється, та відстань R до миттєвого центра швидкостей буде збільшуватися до безкінечності, якщо вважати що

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: