Шляхи підвищення ефективності роботи малогабаритних кормодробарок
Стійка закріплена на кришці основи класифікатора. В середині основи розташований лінійний автотрансформатор. Обертанням рукоятки змінюється напруга в роторі електродвигуна, чим досягається встановлення потрібної частоти обертання двигуна. Двигун приєднаний до мережі перемінного струму напругою 220 В, через трансформатор з напругою на вторинній обмотці 24 В та випрямляючим містком. Для вмикання електродвигуна є тумблер, а для сигналізування про його роботу - неонова лампочка. З метою зміни амплітуди коливання сит кривошип під кріплення пальця кривошипу декілька отворів, які дають можливість встановлювати радіус кривошипу 0,020; 0,030; 0,040; 0,050 м. Врівноваження набору сит відбувається противагою, закріпленою на кінцях куліси та коромисла. При вмиканні електродвигуна кривошип, який обертається з його валом, передає кулісі та з’єднаним з нею набором сит інтенсивне коливання. Ситовий аналіз проводиться для визначення ефективності та основних параметрів процесу подрібнення зерна виконується в наступній послідовності:
Відбираємо з кожного пакета пробу в поліетиленові стаканчики. Вага кожної проби повинний складати 0,100 кг. Зважування проби робимо на лабораторних вагах типу ВЛКТ-500г.
Вибираємо для класифікатора комплект сит: 1-е сито - ш1 мм, 2-е сито - ш2 мм і 3-е сито - ш3 мм.
Установлюємо на класифікатор ситовий піддон, три сита і кришку сит, весь набір фіксується.
Регулюємо режим роботи класифікатора: амплітуда коливань - 0,1 м, частота коливань 110.120 хв-1.
На верхнє решето класифікатора висипаємо приготовану пробу подрібненої зернової суміші, закриваємо кришкою, закріплюємо набір решіт на платформі класифікатора.
Включаємо електродвигун і протягом 3 хвилин робимо сортування здрібненої зернової суміші на фракції.
Кожну фракцію, що залишилася на решетах, а також "прохід" нижнього решета зважуємо на лабораторних аналітичних вагах типу ВЛКТ-500г.
Отримані результати гранулометричного складу фракцій заносимо в таблицю.
Розраховуємо масу кожної фракції в процентному вмісті В (%) цієї фракції стосовно вихідного навішення по "сходу" і "проходу". Середній розмір часточок dі ср визначається як середнє арифметичне діаметрів верхнього і нижнього сита:
(4.1)
Робимо розрахунок ступеню подрібнення і по формулі:
(4.2)
де
- середній розмір
часток вихідного
продукту;
- середній
розмір часток
здрібненого
продукту;
Dэ - еквівалентний діаметр зернівки:
(4.3)
і модуля помелу М по формулі:
(4.4)
де М - модуль помелу;
- маса матеріалу
на дні класифікатора;
,
,
- маса матеріалу
відповідно
на першому,
другому і третьому
ситі.
За результатами експериментальних даних будується графік залежності процентного вмісту фракцій та оцінюється відповідність якості подрібнення щодо модуля помелу (табл.4.1) і зоотехнічним вимогам (табл.4.2).
Таблиця 4.1
Модуль помелу по ОСТ 452
| Модуль помелу | Розмір часток, мм | Залишок на ситі, % | |
|
З отворами ш 3 мм |
З отворами ш 5 мм |
||
| крупний | 2,60 - 1,80 | Не більше 35 | Не більше 5 |
| середній | 1,80 - 1,00 | Не більше 12 | Не допускається |
| дрібний | 1,00 - 0, 20 | Не більше 5 | Не допускається |
Згідно зоотехнічних вимог [14] кондиційні розміри часток для відгодівлі свиней приведені у табл.4.2.
Таблиця 4.2
Раціональні розміри часток комбікорму при відгодівлі свиней
| Категорія | Розміри часток, мм |
| Поросята - сисуни | 0,7 - 0,8 |
| Відлучені поросята | 0,9 - 1,1 |
| Свині м’ясної і беконної відгодівлі | 1 - 1,6 |
Для оцінки ефективності роботи кормодробарки доцільно ввести узагальнюючий показник, що відображає не тільки вміст кондиційних часток у загальній масі подрібненої суміші, а й питомі витрати енергії на подрібнення.
Питомі витрати енергії на подрібнення, як відомо [21, 48], визначаються:
,
(4.5)
де
- потужність
на привод дробарки,
- час роботи
дробарки,
т - маса зерна, що була подрібнена.
Ефективність роботи кормодробарки можна оцінити відносним показником ефективності роботи ротора:
(4.6)
Показник ефективності роботи кормодробарки прямо пропорціонально залежить від від енергоємності процесу і обернено коефіцієнта якості подрібнення та вказує, яка потужність витрачено на виробництво одного кілограма часток з кондиційними розмірами [кВт год/кг]. Більш раціональним буде той режим подрібнення, при якому відносний показник ефективності матиме менше значення.
На рисунку 4.5 - 4.8 приведені порівняльні дані деяких вітчизняних дробарок та дробарок виробництва США.

Рис.4.5 Порівняльні дані ефективності та матеріаломісткості вітчизняних зернодробарок

Рис.4.6 Порівняльні дані потужності та продуктивності вітчизняних зернодробарок

Рис.4.7 Порівняльні дані ефективності та матеріаломісткості зернодробарок виробництва СШАЭ

Рис.4.8 Порівняльні дані потужності та продуктивності зернодробарок виробництва США
Провівши аналіз даних рисунків 4.5 - 4.8 можна зробити деякі висновки, що у дробарок виробництва США зміна показників відбувається більш за плавною кривою, ніж це відбувається у дробарок вітчизняного виробництва. І тому необхідно продовжувати роботу з удосконаленням дробарок вітчизняного виробництва, підвищувати їх ефективність та продуктивність.
4.6 Методика проведення порівняльного аналізу ефективності роботи молоткового ротора
Для проведення порівняльного аналізу розроблено і виготовлено експериментальну малогабаритну дробарку з шарнірно закріпленими молотками, що застосовується для здрібнювання зернових матеріалів [50].
Основними частинами даної конструкції є: робоча камера, живильні і відвідний патрубки, молотковий ротор, електродвигун, клинопасова передача і рама (рис.4.7)
Корпус 3 робочої камери закритий з однієї сторони фланцем, на якому закріплена маточина 17 з двома радіальними підшипниками, а з іншої сторони кришкою 4. Для подачі зернової маси у верхній частині корпуса встановлений на опорному фланці 12 живильний патрубок 1 діаметром Ш 0,1 м і висотою L = 0,410 м. На живильному патрубку встановлене мірне скло зі шкалою для візуального визначення подачі матеріалу.
Ротор дробарки складається з вала із фланцем, втулки із привареними до неї двома планками 15, двох пальців 14 з набором молотків 16 і дистанційних втулок. Втулку ротора на валу утримують два циліндричних штифти діаметром 8 мм. Палець 14, вільно вставлений в отвори планок 15, фіксується від осьового зсуву голівкою і стопорним кільцем. На кожному з пальців розміщено по 10 молотків і стільки ж дистанційних втулок. Молотки узяті з комплекту дробарки КДУ-2. На пальцях молотки і втулки розміщені в шаховому порядку, що забезпечує при обертанні ротора повне перекриття молотками внутрішньої поверхні дробильної камери.
Для приводу дробарки встановлено електродвигун 7 номінальною потужністю Nэл =3 кВт і частотою обертання валу n=1410 хв-1 (тип АОС-42). Зусилля від вала двигуна передається роторові дробарки клинопасовою передачею 6. Діаметр ведучого шківа складає Ш 0,148 м, веденого Ш 0,088 м. Натяг ременя регулюють переміщенням двигуна по рамі. Клинопасова передача закрита захисним кожухом 5.
Рама дробарки зварна, корпус на ній закріплений на двох стійках, а електродвигун - на двох полозках. Щоб під відвідний патрубок можна було поставити жолоб або цебро, до рами приварені чотири ніжки 11 з кутової сталі.
Дослідження проводяться у наступній послідовності.
Підключаємо прилад К - 505 (рис.4.7, поз.18) до електродвигуна дробарки.
Засипаємо в бункер молоткової дробарки порцію зерна 1 кг.


Рис.4.7 Лабораторне місце для дослідження процесу подрібнення на експериментальній зерновій молотковій дробарці: 1 - живильний патрубок; 2 - шиберна заслінка; 3 - корпус; 4 - кришка дробильної камери; 5 - захисний кожух; 6 - клинопасова передача; 7 - електродвигун; 8 - рама; 9 - стійки рами; 10 - відвідний патрубок; 11 - ніжки рами; 12 - опорний фланець дробильної камери; 13 - стопорне кільце; 14 - палець; 15 - планки ротора; 16 - молотки; 17 - маточина ротора; 18 - прилад К - 50; 19 - ваги лабораторні
Запускаємо дробарку і за допомогою приладу К - 505 визначаємо потужність холостого ходу електродвигуна, (Nxx).
Відкриваємо дозуючу заслінку 2 і включаємо секундомір. Одночасно заміряємо потужність електродвигуна під навантаженням.
У момент закінчення дроблення виключаємо секундомір.
Розраховуємо питому витрату енергії на здрібнювання та за результатами експерименту будуємо графік залежності продуктивності і питомої витрати енергії при показниках лінійного співвідношення ротора кL=2,25 та кL=4.
Обробка результатів експериментальних досліджень коливань молотка кормодробарки проводилась згідно встановлених методик обробки експериментальних даних [6].
Розділ 5. Результати теоретичних та експериментальних досліджень
5.1 Результати визначення раціональних режимів роботи молоткових кормодробарок
Як було визначено попередніми дослідженнями, енерговитрати та якість подрібнення залежать від показника лінійних співвідношень ротора молоткової дробарки [27]:
kL= ro/ lзв,
де ro - радіус підвісу молотка;
lзв - зведена довжина молотка.
По результатам теоретичних досліджень більш раціональним визнано kL=2,25. Для остаточного висновку було проведено серію випробувань на експериментальній молотковій дробарці зі змінними роторами при kL =2,25 та kL =4.
Результати експериментальних досліджень представлені у вигляді графіків витрат потужності, що необхідна для подрібнення зерна пшениці при подачі, яка відповідає продуктивності дробарки від 60 до 120 кг/год. Як видно з графіків на рис.5.1, потужність на подрібнення при kL =2,25 дещо менша на всьому діапазоні досліджених режимів ніж при kL =4. Різниця витрат потужності на досліджених діапазонах продуктивності від 60 до 120 кг/год, в середньому складає близько 13 %.
Під час
роботи дробарки
з ротором
при подачі
більш 90 кг/год
відбувалося
вимкнення
захисного
автоматичного
пристрою внаслідок
недопустимого
перевантаження
електродвигуна.
Дробарка з
ротором
при подачі 100
кг/год працювала
з повним завантаженням
у нормальному
режимі (не
відмічалося
підвищеного
нагріву корпусу
електродвигуна
і характерного
звуку роботи),
але на режимі
120 кг/год і більше
спрацьовував
електромагнітний
захист пульта
керування.
За результатами проведених випробувань на малогабаритній зерновій молотковій дробарці зі змінним ротором побудовано графік енергоємності роботи при кL=2,25 та кL=4 на технологічних режимах з подачею від 30 до 125 кг/год. (рис.5.2).


Середні значення енергоємності дробарки, які необхідні для визначення показника ефективності роботи і вибору раціонального значення показника лінійного співвідношення приведено у табл.5.1.
Таблиця 5.1
Результати випробувань малогабаритної молоткової дробарки зі змінним ротором
| Показник лінійного співвідношення ротора | Подача, кг/год | |||||
| 30 | 60 | 90 | 110 | 120 | 125 | |
| Енергоємність, кВт·год/кг | ||||||
|
кL=2,25 |
0,070 | 0,040 | 0,032 | - | 0,033 | 0,037 |
|
кL=4 |
0,075 | 0,045 | 0,039 | 0,041 | - | - |
5.2 Порівняльний аналіз якості подрібнення зернових кормів
Результати ситового аналізу продуктів подрібнення експериментальною дробаркою зі змінним ротором зведені до таблиці 5.2.
Криві розподілення фракційного складу подрібненого зерна при роботі дробарки зі змінним ротором приведені на рис.5.3, 5.4 та 5.5.


Для порівняння якості подрібнення були визначені середні значення вмісту фракцій у подрібненій навісці масою 0,1 кг. Втрати при виконанні дослідів складали не більш 1 %. Результати приведені на рис.5.5.

Таблиця 5.2
Результати ситового аналізу гранулометричного складу продуктів подрібнення
| Номер решета дробарки | Розмір отворів сит класифікатора, мм | Середній розмір часток, мм |
Залишок на ситі, % при значенні показника ротора |
|
|
КL=2,25 |
КL=4 |
|||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
№ 1 Ш 5,5 мм |
4,25 | Більш 4,7 | 1 | 1,52 |
| 2,5 | 4,6 | 9,31 | 9,23 | |
| 2 | 2,25 | 30,06 | 27,49 | |
| 1 | 1,2 | 43,38 | 41,12 | |
| піддон | Менш 0,7 | 16,23 | 20,62 | |
|
№ 2 Ш 6,5 мм |
4,25 | Більш 4,7 | 2 | 2,83 |
| 2,5 | 4,6 | 12,12 | 14,27 | |
| 2 | 2,25 | 33,36 | 32,17 | |
| 1 | 1,2 | 37,90 | 35,09 | |
| піддон | Менш 0,7 | 14,60 | 15,62 | |
|
№ 3 Ш 7,5 мм |
4,25 | Більш 4,7 | 2,5 | 5,92 |
| 2,5 | 4,6 | 17,22 | 17,67 | |
| 2 | 2,25 | 38,92 | 38,37 | |
| 1 | 1,2 | 32,31 | 27,73 | |
| піддон | Менш 0,7 | 9,04 | 10,29 | |
| 4,25 | Більш 4,7 | 7,70 | 7,57 | |
| Без решета | 2,5 | 4,6 | 21,14 | 34,29 |
| 2 | 2,25 | 40,67 | 32,08 | |
| 1 | 1,2 | 26,12 | 18,18 | |
| піддон | Менш 0,7 | 4,35 | 7,86 | |
Данні, необхідні для порівняльної оцінки якості подрібнення при виборі раціонального режиму роботи молоткової дробарки зведені до табл.5.3.
Таблиця 5.3
Порівняльний аналіз ефективності роботи молоткових роторів кормодробарки
|
Показник ротора кL |
Середній розмір часток, dсрЧ10-3 м |
Вміст у наважці, Ч10-3 кг |
Вміст кондицій- них часток, тк Ч10-3 кг |
Коефіцієнт якості подрібнення, Ко |
Середня енергоємність, кВт ∙год/кг |
Показник ефективності роботи Ер, кВт∙год/кг |
|
кL=2,25 |
До 0,7 | 11,06 | 70,68 | 0,71 | 0,042 | 0,059 |
| 1 | 34,93 | |||||
| 2,2 | 35,75 | |||||
| 4,6 | 14,93 | |||||
| 4,8 | 3,30 | |||||
|
кL=4 |
До 0,7 | 13,60 | 63,06 | 0,63 | 0,050 | 0,079 |
| 1 | 30,53 | |||||
| 2,2 | 32,53 | |||||
| 4,6 | 18,87 | |||||
| 4,8 | 4,46 |
Як відомо, на розмір часток після подрібнення впливає діаметр отворів на решеті дробарки. Результати проведення випробувань на дробарці при діаметрах отворів решета (dр) Ш 5,5 мм, Ш 6,5 мм, Ш 7,5 мм і без решета у вигляді графіків приведені на рис.5.6.
Судячи з графіків 1 і 2 (рис.5.6), робота дробарки без решета знижує вміст кондиційних часток з раціональними зоотехнічними розмірами на 6,2 % для ротора з параметром кL = 2,25, і на 23,9 % з ротором кL = 4. Вміст пиловидних часток у продуктах подрібнення знижується зі збільшенням діаметру отворів решета дробарки, причому для ротора з параметром кL = 2,25 при збільшенні (dр) з Ш 5,5 мм до Ш 6,5 мм кут нахилу кривої 3 менший, ніж кривої 4, що свідчить про несприятливі умови відводу продукту з камери подрібнення, коли частки не встигають вийти і захоплюються на повторні цикли подрібнення рухомим повітряно-продуктовим кільцевим шаром у робочій камері.

Для ротора з параметром кL = 4 (крива 4, рис.5.6) збільшення діаметра отворів решета (dр) Ш 5,5 мм, Ш 6,5 мм, Ш 7,5 мм спричиняє майже лінійне зменшення вмісту пиловидних часток, причому робота без решета недоцільна, враховуючи зниження вмісту кондиційних часток (крива 2, рис.5.6). Для дробарки з параметром ротора кL = 2,25 більш ефективним є використання решета з діаметром отворів Ш 7,5 мм, оскільки зниження вмісту кондиційних часток відбувається всього на 3 %, а вміст надмірно подрібнених часток зменшується на 44,3 % по відношенню до початкового значення при (dр) Ш5,5 мм.
На етапі виконання експериментальних досліджень визначено, що в процесі роботи відбувається зміна розмірно - масових характеристик молотків в результаті зношування, це призводить до зміни показника лінійного співвідношення ротора та моменту інерції молотка.
Для молотків, які встановлюються на КДУ - 2 процес характеризується стабільним зменшенням значення моменту інерції до 60 % від початкового при спрацюванні чотирьох робочих граней. Для молотків АВМ - 1,5 характерним є різке зменшення на 25 % моменту інерції при спрацюванні однієї грані, при переустановці та роботі другої грані відбувається часткове відновлення і далі поступове зниження до 33 % від початкового значення. Це призводить до погіршення якості подрібнення і збільшення енергоємності роботи дробарки:
Таблиця 5.4
Значення показника приросту енерговитрат на подрібнення залежно від ступеню зношування молотків
| Вид молотка дробарки | Показник приросту енерговитрат ∆Р | ||||
| новий | Зношені грані молотка пі | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| КДУ - 2 | 1 | 1,01 | 1,07 | 1,13 | 1,22 |
| АВМ - 1,5 | 1 | 1,02 | 1,05 | 1,23 | 1,25 |
На основі порівняльного аналізу роботи молоткової дробарки зі змінним ротором визначено, що при кL=2,25 енергоємність подрібнення в середньому становить 0,042 кВт∙год/кг це на 16 % менше, ніж 0,050 кВт∙год/кг при кL=4.
На основі порівняльного аналізу енергетичних та якісних показників подрібнення визначено, що відносний показник ефективності роботи молоткового ротора Ер на 34 % менше для ротора кормодробарки при кL=2,25 і становить Ер = 0,059 кВт год/кг проти Ер = 0,079 кВт год/кг з показником ротора кL=4.
Аналізуючи залежність вмісту кондиційних часток від діаметра отворів решета дробарки, на досліджених режимах (подача від 60 до 90 кг/год, частота обертання ротора 3000 хв-1) раціональним є робота дробарки з параметром ротора кL = 2,25, з діаметром отворів решета Ш 7,5 мм, оскільки зниження вмісту кондиційних часток відбувається всього на 3 %, а вміст надмірно подрібнених часток зменшується на 44,3 % по відношенню до початкового значення при (dр) Ш 5,5 мм.
Розділ 6. Економічна ефективність використання кормодробарок з вдосконаленим молотковим ротором
Реформування агропромислового комплексу України створило необхідні передумови функціонування нових більш економічно ефективних форм організації виробництва, зокрема фермерські господарства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, малі підприємства і т.д.
Проблема забезпечення вище перерахованих малих господарських організаційних формувань (МГОФ) засобами виробництва на даний час є досить актуальною, оскільки існуючі прототипи обладнання не завжди задовольняють як необхідні так і достатні умови його використання. Високі ціни на енергоносії в сільськогосподарських підприємствах не дають змоги виробникам знижувати ціни на вироблену продукцію, що в результаті негативно відображається в першу чергу на споживачах. Отже, в сучасних умовах функціонування на перший план виходить розробка нових та удосконалення існуючих засобів, які б відповідали основам ресурсозбереження.
Модернізація існуючих засобів механізації, що вимагає порівняно невеликих капіталовкладень, приносить відчутний економічний ефект при збільшенні ефективності роботи машини. Вдосконалення молоткової кормодробарки шляхом встановлення ротора з показником лінійного співвідношення у межах 2,25.2,42 підвищує однорідність подрібнення зернового корму та знижує питомі енерговитрати, при цьому показник ефективності роботи збільшується до 25 %.
Умови господарської діяльності МГОФ мають певні особливості розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки [2, 26]. Для оцінки економічної ефективності використання кормодробарки малої потужності з модернізованим ротором, нами використано наступну методику розрахунку [28] для сільськогосподарських підприємств, що займаються відгодівлею худоби поголів’ям 100 голів.
6.1Економічне обґрунтування модернізації існуючого обладнання.
Річна потреба у комбікормах буде складати:
(6.1)
де Кг - кількість голів худоби у господарстві, приймаємо 100 голів;
Рп - річна потреба комбікормів на одну голову, в середньому 800кг/рік.
кг/рік
Визначення часу роботи обладнання для задоволення потреби у кормах господарства
,
(6.2)
де Кг - кількість годин роботи на рік, Пд - продуктивність дробарки, кг/год; Кв - коефіцієнт втрат, %.
Після модернізації кількість пиловидних часток при подрібненні знижується порівняно з базовою моделлю, тому втрати сировини в середньому на 5% зменшуються.
Час роботи за рік для вдосконаленої моделі:
![]()
кг/год;
для базової моделі:
кг/год.
Капіталовкладення визначаються по формулі:
(6.3)
де Кр - вартість розробки та виготовлення запчастин для модернізації, гр.;
Км - вартість переоснащення кормодробарки, грн;
Кп - вартість переналадки та навчання персоналу, грн.
Орієнтовно капіталовкладення складуть:
грн.
Грошові витрати на електроенергію
(6.4)
де Мм - встановлена потужність, кВт;
Кг - кількість годин роботи на рік;
Вен - вартість 1кВт електроенергії для сільськогосподарських виробників, приймаємо 0,78 грн. Тоді:
![]()
Для дробарки старої конструкції:
![]()
Витрати на оплату праці персоналу:
(6.5)
де Тст - годинна оплата праці, приймаємо 3 грн; Кг - кількість годин роботи за рік; Кр - кількість обслуговуючого персоналу.
Тоді для базової конструкції:
грн,
Для модернізованої:
грн.
Річний економічний ефект:
(6.6)
де Евм - енерговитрати використання модернізованої дробарки, грн;
Евб - енерговитрати дробарки старої конструкції, грн;
грн.
Термін окупності:
(6.7)

Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Економічна ефективність модернізації існуючої кормодробарки
| Показники | Базова конструкція | Запропонована конструкція | Оцінка |
| Капіталовкладення, грн | - | 2150 | 2150 |
| Вартість спожитої електроенергії, грн | 273,7 | 156 | -117,7 |
| Річний фонд оплати праці, грн | 2526 | 1200 | -1326 |
| Річний економічний ефект, грн | 1443,7 | ||
| Термін окупності, років | 1,2 | ||
6.2 Обґрунтування економічної ефективності організації власної ділянки по виробництву комбікормів.
Річна потреба у комбікормах буде складати:
(6.8)
де Кг - кількість голів худоби у господарстві, приймаємо 100 голів;
Рп - річна потреба комбікормів на одну голову, 800кг/рік.
кг/рік
Капіталовкладення будуть складати:
(6.9)
де Кз - вартість закупки машини, грн.; Ку - вартість монтажу та пуско - налагоджувальних робіт, грн.; Кн - вартість навчання обслуговуючого персоналу, грн.
грн
При наявності у господарстві автомобіля вантажопідйомністю 3,5тони (ГАЗ - 53) витрати на доставку кормів визначаємо: а) кількість рейсів:
(6.10)
де Пкр - потреба кормів на рік, тон; Вп - вантажопідйомність автомобіля, тон.

Для малого підприємства доцільно завозити партію корму щомісячно, оскільки тоді відпадає потреба у спорудженні капітальних сховищ великого об’єму, які дозволять зберегти корм у належних умовах відповідно до зоотехнічних вимог.
б) загальна відстань транспортування: