Xreferat.com » Топики по английскому языку » Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

опису різноманітних “неемоційних” онтологічних сфер дійсності. Тлумачення ЕК здійснюється головним чином за допомогою звертання до таких КС, як ЛЮДИНА, НЕЖИВА ПРИРОДА, ТВАРИННИЙ СВІТ. Шляхом аналізу в термінах концептуальних метафор порівняльних конструкцій, які об’єктивують в текстах сучасних англомовних прозових творів ЕК СТРАХ, стає можливим виділити концепти, що прототипово залучаються для побудови структур зазначених конструкцій. Зміст вузлу ЗАГРОЗА формується за допомогою таких корелятивних концептів, як:

ТВАРИНА: загроза осмислюється у термінах зооморфізмів, наприклад, уподібнюється кажану: “Then darkness came down like the wings of a bat settled on the landing” [498, с. 54]; або порівнюється з акулою: “Ventura smiled, looking at that moment like a human shark... and Morrison was in that moment as afraid of Ventura as he was the Chinese” [486, c. 175].

ЛЮДИНА. Концепт залучається для утворення порівняння, якщо у ролі його об’єкта виступає людина з деяким загальновідомим набором рис. Зазначене, зокрема, може реалізуватися в тексті через уведення прецедентних імен:“Now they were really impressed. A few appeared to be in awe, as if staring at Joe Namath” [502, c. 19]. У наведеному прикладі, футболіст, що викликає в аудиторії благоговійний страх, порівнюється з Джо Наматом, видатним американським захисником [466, c. 829].

Зазначені концепти, отримавши символічний статус в англомовній КС, залучаються для вказівки на силу впливу та аксіологічний статус загрози.

Для опису стану страху, його симптомів та характеристики експірієнцера до складу порівняльних конструкцій вводяться одиниці, які в сучасній англійській мові позначають концепти:

ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: стан страху порівнюється з затемненням, наприклад, “And suddenly I was scared. It was as if a shadow had crossed some inner sun” [524]; страх уподібнюється до полум’я, наприклад, “Terror, hot terror, began to play about Byrne’s heart like a tongue of flame that touches and withdraws before it turns a thing to ashes” [486, c. 28];

ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ: страх виступає як частина об’єкту живої природи, наприклад,“But the terror still clung to him like a stinking pelt and his heart went racing” [513, c. 14]; страх виступає як об’єкт неживої природи, наприклад, “I felt my longing, my yearning turn to horror... as white and silent as bones in a shroud” [514, c. 310];

ТВАРИНА: страх уподібнюється пташці, наприклад,“In the dream, the overpass loomed closer and closer, and you began to feel dread struggling in your throat like a big black bird” [515, c. 148]; орган тіла, чиї зміни розцінюються як симптом страху, порівнюється з твариною: “For a moment his Adams apple went up and down like a monkey on a stick” [519, c. 74]; експірієнцер страху прирівнюється до тварини, наприклад, “…I had been afraid not as a man but as a beast” [490, c. 218];

ЛЮДИНА: симптом страху уподібнюється дії людини, наприклад, “I returned his gaze, feeling a chill prickle down my back, it was as if larger, cold, invisible hand had been laid on my spine” [524];

РОСЛИНА: страх осмислюється у термінах рослинного світу, “All her misgivings had fallen away gently like the petals of an overblown rose” [504, c. 137].

АРТЕФАКТ: страх порівнюється з могилою, наприклад,“She looked up at us and grinned. And when she did, I felt my longing, my yearning turn to horror as cold as grave...” [521, c. 131]; занепокоєння розглядається у ролі ножа, наприклад, “Instantly Brodie’s sneer was transfixed by a sudden mortifying apprehension, and a pang shot through him like a knife stab” [477, c. 269]; страх осмислюється як військова зброя, наприклад, “Benoni’s heart beat fast and his stomach felt as if a dozen bowstrings were vibrating inside it” [488, c. 22].

СТАТАЛЬНИЙ фрейм ЕК СТРАХ, який відображається у семантичній структурі номінативних одиниць на позначення різноманітних форм страху, також може виступати на ментальному рівні у ролі порівняльного об’єкту для характеризації деякого явища або предмета дійсності, підкреслення їх ознак і властивостей:“Even as she spoke I drew near to her, as if in terror” [512, c. 231].

Аналіз порівняльних конструкцій, у яких на концептуальному рівні задіяно підслот РЕАКЦІЯ, виявив наступні концепти-кореляти:

АРТЕФАКТ: реакція уподібнюється дії іграшкі: “I’ve never been as scared as I was at that moment... The last thought broke the paralysis and I shot to my feet. I probably would have looked like a jack-in-the-box to anyone watching” [524]; осмислюється, як пристрій у кабіні машиністу: “The girl bolted out of the apartment and started down the stairs, screaming like a train whistle” [482, c. 21];

ЛЮДИНА: реакція порівнюється з рухами хлопчика у воді: “but to myself I felt like a boy in underwater slow motion…moving slowly…” [524];

ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: біг осмислюється як рух вітра: “We decided it’s better for us to flee, and so we did, flying out of the place like a wind that suddenly rashes from nowhere… both damned scared and enjoing the flight immensely” [524];

ТВАРИНА: вторинна реакція на страх порівнюється з рухом змії: “Like a snake creeping through the undergrowth, I sneak into the law schoolwell past noon” [502, c. 55].

Таким чином, порівняння виступає активним засобом експліцитного тропеїчного представлення інформації слотів ЗАГРОЗА, СТАН СТРАХУ та РЕАКЦІЯ. Осмислення цієї інформації, її конкретизація та образна репрезентація у тексті здійснюється через залучення одиниць представлення концептів ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, ЖИВА ІСТОТА, РОСЛИНА, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ та АРТЕФАКТ, що є проявом активації КОМПАРАТИВНОГО слоту під час асоціативної інтерпретації інформаційного наповнення інших слотів ЕК СТРАХ англомовною спільнотою.


3.3.2 Метафора

Образна інтерпретація ЕК СТРАХ у сучасній англомовній ККС та МКС інтенсивно здійснюється за допомогою залучення механізму метафори. Якщо порівняння обмежує значення постійної ознаки порівнюваної сутності, формуюючи ілюзорну подібність, то метафора, втрачаючи зв’язок like “подібно”, надає іманентної характеристики суб’єкту образа [23, с. 31-32]. Редукування порівняння веде до того, що метафора вносить корективи в інтерпретацію тієї властивості, що слугує основою порівняння: знімаються всі обмеження й створюється ширше семантичне поле асоціації [23, с. 32; 240, с. 68].

Аналіз текстових фрагментів сучасної англомовної прози виявив, що метафоричній інтерпретації здебільшого підлягає слот СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО субфрейму ЕК СТРАХ, у той час як усі інші вузли субфрейму, а також субфрейми ЗАГРОЗА та РЕАКЦІЯ практично не отримують компаративного розширення такого типу. На наш погляд, це можно пояснити тим, що головним елементом у зображеній ситуації небезпеки прототипово виступає сам страх, і тому усю міць асоціативного заряду, втіленого у формі метафори, автор твору намагається передати описаному їм страху. Таким чином, він спрямовує концентрацію уваги читача на образі страху, а потім – на інших конституентах ситуації.

Розглянемо основні способи метафоризації коцептуалізованої емоції страх у текстах сучасної англомовної художньої прози.


3.3.2.1 Антропоморфна метафора

Одним із проявів образно-асоціативного способу мислення людини є процес встановлення аналогій між концептуалізованою сутністю та концептом ЛЮДИНА. Вербально втілена концептуальна метафора СТРАХ – ЛЮДИНА активно залучається до процесу осмислення страху через те, що дослідження людиною “поглинаючого” її природного та соціального буття здійснюється тільки при умові його споконвічної антропологізації [176, с. 142; 154, с. 180]. Тому ототожнення оточення з людиною було та залишається незмінним прийомом пізнання та практичного освоєння світу і пояснює появу в описах страху атрибутів антропосемічної семантики.

Антропоморфна метафоризація страху відбувається шляхом приписування йому біофізичних, психічних ознак та якостей людини, а також її соціокультурних характеристик, конкретизація яких відбувається у межах:

фізичної сфери:

постійні ознаки: “зовнішність”: “He winced at the memory of sudden apprehension … naked fear – which he doubted he’d ever forget” [491, с. 572]; “It seemed that I heard low, chanting voices, full of hideous yet eager fear” [513, с. 13]; “горизонтальне переміщення у просторі”: “The sight of swastika and German soldiers opened a flood of memories for Karen, and with them came fear” [538, с. 68];

тимчасові стани: “надмірна інтенсивність фізичного стану”:“After the crash Gray went to pieces. For weeks he worked at the office. I used to sit in an agony of fear” [530, с. 166]; “слабкаінтенсивність фізичного стану”: “I no longer felt a twinge of fear” [482, c. 117];

фізіологічної сфери: “ постійний фізіологічний стан”: “A feeling of dumb and woolen horror had risen in my throat” [511, с. 67]; “тимчасовий фізіологічний стан”: “My heart palpitated in the sickness of fear” [520, c. 137]; “…I had the bile of fear in my mouth again” [482, c. 123];

емоційно-вольової сфери: “психофізичний стан”: “I’m quoting Mme. Agoropolilos who has a sort of hysterical fear of them” [479, с. 30]; “... his frenzied terror [513, с. 14]; their senile screams expressed nothing but witched anger and ferocious dismay [486, c. 22]; “зацікавленість у виконанні діяльності”: “It seemed that I heard low, chanting voices, full of hideous yet eager fear” [513, с. 13];

інтелектуальної сфери: “порушення інтелектуальної діяльності”: “I dare not to sleep for the dreams that come, yet not remain awake for what lunatic Terrors may come” [513, с. 26]; “I hurried up to them in a mad panic” [518, c. 183];

соціокультурної сфери: “морально-етичні відносини”: “Нe remembered his dozens of trips to East German cities, where all that greeted him was fear” [537, с. 368]; “соціально-ієрархічні відносини”: “Jemal Pasha the Turk… clamped a reign of terror on the Jewish community” [538, с. 245].

Вербалізована концептуальна метафора СТРАХ – ЛЮДИНА може отримати вигляд СТРАХ – НЕРЕАЛЬНА СУТНІСТЬ / ПРИМАРА, яка “опускається на серце (осередок почуттів)”: “... there sat upon my heart an incubus of utterly causeless alarm” [502, с. 110].

Отже, осмислення страху як людської істоти залучає знання про різні грані людського буття. При цьому, імплікується різко негативна оцінка емоції англомовним соціумом, яка за посередництва властивих людській істоті параметрів вважає страх потворною (hideous), оголеною (naked), німою (dumb), болісною та неконтрольованою (agony of, ferocious, frenzied, came, tortures of), ненормальною і незрозумілою (lunatic, mad) сутністю, здатною панувати над людським єством (a reign of). Зазначена інформація зберігається у вузлах ТАКИЙ, ТАК: спосіб дії, ТАК: спосіб існування слоту СТАН СТРАХУ ЕК СТРАХ, що встановлює компаративний зв’язок зі слотом ТАКИЙ концепту ЛЮДИНА.


3.3.2.2 Зооморфна метафора

Осмислення страху залучає не тільки антропоморфну метафоризацію, але й проектування на емоційну сферу людини численних ознак представників тваринного світу. Зооморфізми вводяться в описи емоційної ситуації страху заради указівки на ряд ознак страху через приписування йому таких ознак тварин, як “дія”, “рух”, “вплив”, “ворожість”. Зооморфна метафора базується на концептуальній метафорі СТРАХ – ТВАРИНА, що об’єктивується в тексті шляхом уплетення в його тканину номінацій тварин, їхніх характерних дій, частин тіла та інших назв, які пов’язані з їх існуванням [176, с. 140], пор.:“Jim turned the next page, glanced down at school photo of Robert Lawson, then looked again. Terror suddenly crept into the pit of his belly and coiled there, warm and hissing” [515, с. 151]. У наведеному описі появи у персонажа тексту страху постає у ролі змії за рахунок ознак концепту ТВАРИНА (ЗМІЯ), експлікованих семантикою дієслів to creep into, to coil, to hiss. Разом із незвичною для неї властивістю – warm, дієслова відбивають типову поведінку істоти, надаючи їй лиховісного, неприємного характеру, підкреслюючи її агресивність та небезпечність, створюючи сильне напруження всередині метафори.

Випадки суто зооморфної метафоризації страху є нечисленними. Як правило, констатувати її наявність можна лише тоді, коли письменник однозначно використовує в тексті зооморфну лексику (як у вищенаведеному прикладі), або назви тварин, які виступають донорами ознак, що проектуються на страх. У текстовому фрагменті “God knows how many of the men were concealing little foxes of terror” [543, с. 457] метафора СТРАХ – ТВАРИНА конкретизується через концепт нижчого рівня ЛИСИЦЯ, що привносить в опис страху ідею подрібненості, численності та невпинного руху, яка екстраполюючись на страх, прочитується як постійна кількісно-якісна мінливість відчуттів, що супроводжують жах героя та складності подолання емоції.

Набагато частіше в описах переживання людиною страху використовується лексика вживана для називання й опису як тварин, так і людей. Зазначене виявляє той факт, що при осмисленні страху важливим є, перш за все, його концептуалізація як активно діючої сутності, що найкраще втілюється в образі неспецифікованої істоти [154, с. 184]. Мовленнєві метафори, побудовані на базі концептуальної метафори СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА, умовно відносяться нами до зооморфних, оскільки прототипової істотою вважається саме тварина (створіння: a creature – a living thing, real or imaginary that can move around such as an animal) [462, c. 273].

Описи страху, дозволяють шляхом аналізу використаних у них дієслів виокремити низку динамічних ознак страху, а саме: здатність “рости”: “Berliners watched it all happen with growing apprehension” [537, с. 449]; “збільшуватись у розмірі”: “uneasiness steadily increased through the day” [544, с. 12]; “the fear that bulked huge in his own mind” [523], “підійматися”: “She felt fear rising in her” [528, с. 367]; “народжувати”: “The line pressed on. A nausea born of fear racked him” [538, с. 138]; “вмирати”: “She held him a fight until his terror of his injury had passed away” [539, с. 488]; “стрибати”: “sudden apprehension leaped inside of him” [523]; “мучити”: “Each day they were tormented with fear for the lives of Jarah and Ruth” [538, с. 249]; “охоплювати”: He was seized with panic!” [537, с. 606]; “хапати:“Gayly dressed merrymakers suddenly in the grip of terror!” [544, с. 11]; “лишати розуму”: “I screamed, out of my senses, maddened with fear” [485, с. 27]; “заважати думати”: “I could feel panic nibbling at the edges of my mind with steel teeth” [518, с. 189-190]; “вриватися”: “stark, searing terror rushing in upon barbaric joy” [544, с. 8], “позбавляти дару мовлення”: “Caldwell’s throat closed with fear” [538, с. 401]; “душити”: “A feeling of dumb and woolen horror had risen in my throat, woolen and choking” [519, с. 67].

Усі вищезазначені метафоричні предикати, як правило, вказують на спосіб виконання дії, мають притаманний їм усім загальний смисл “завдавати шкоди”, який лежить в основі метафорично осмисленого концепту. Цей смисл пов’язано з негативною оцінкою, яка актуалізується у метафорі та співвідноситься з оцінними семами painful і unpleasant словникової дефініції англійської лексеми fear. Тому, можна стверджувати, що в англомовних художніх текстах зооморфні метафори страху об’єктивують концептуальну метафору СТРАХ – ВОРОЖА СУТНІСТЬ, яка також проявляється в описах протидії людини страху: вона з ним “бореться”: Even the most outrageous minxes lose their nerve, wrestling with the first twinges of existential angst [489, c. 20]; “ловить”: “and even those who weren’t [infected] caught the sense of panic” [526, с. 456]; “не підпускає”: “They managed to keep tension and fear out of Gan Dafna” [538, с. 347].

Наведений перелік динамічних ознак страху заповнює вузол діє ТАК підслоту СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ. Атрибутами метафоричних словосполучень, які представляють “ворожу істоту”, експлікуються також статичні якісні ознаки емоції страх вузла ТАКИЙ, що відносяться до:

фізичної сфери: “інтенсивність”, виражену через розмір об’єкта: “fear bulked huge in his own mind” [523], “гострота”: “something related to horror slice through him” [488, с. 149]; “спосіб виникнення” (“раптовість”): “...sudden apprehension leaped inside of him” [523]; “температура” (“холод”): “icy fear gripped his heart” [521, с. 100];

фізіологічної сфери: “відсутність здатності бачити”: “Blind fear...” [538, с. 552]; “сила”: “It was a... physical fear, stopping up the cars, and dropping clouds before the eyes and filling mouths with foul tastes” [490, c. 218];

емоційно-вольової сфери: “жорстокість”: “It was a brutal, overmastering, physical fear, stopping up the cars” [490, c. 218], “зацікавленість”: “A curious... fear” [517, c. 201];

соціокультурної сфери: “релігійність”: “A... fetishistic fear [517, c. 201].

Отже, при ототожненні страху з деякою істотою метафоричний акцент ставиться, насамперед, на дієслівній маніфестації підслоту діє ТАК. Підслот ТАКИЙ, позначений прикметниками, не відрізняється великим обсягом, відходить на другий план. У метафорах страху проступає суб’єктивне ставлення творця метафори до вибору корелята ЕК СТРАХ у ККС англомовної спільноти. Свідомістю людини страх осмислюється у ролі тих сутностей, які виглядают неприємними, зловісними чи виявляють неприкриту агресивність до індивіда. При такому описі на другому плані імпліцитно проступає інформація про незахищеність, безпорадність особи та нічим не лімітовану над ним владу образно вираженого страху, що є необхідною запорукою створення експресивного ефекту опису ситуації небезпеки.


3.2.3 Натурморфна метафора

Натурморфна метафора передбачає осмислення референту – ЕК СТРАХ у термінах явищ неживої природи. Для концептуалізації емоції страх залучаються такі корелятивні концепти, як ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА.

Найбільш поширена метафора СТРАХ – РЕЧОВИНА, яка проявляється через приписування страху ознак фізіоморфного характеру. Серед останніх найбільш прототиповими є: “консистенція”: “a trickle of fear” [508, c. 265], “thirst of anxiety” [504, c. 37]; “тип речовини”: “woolen horror” [511, с. 67]; “внутрішня структура”: a diffuse, oppressive fear” [507, c. 84]; “колір”: “cold white terror seized her” [491, c. 174]; “температура”: “cold terrible fear seized me” [491, c. 227], “he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, c. 90], “an icy fear” [521, c. 100]; “hot terror, began to play about Byrne’s heart” [494, c. 28]; “смак”: “a delicious feeling of dread mixed with anticipation” [526, c. 100]; “the copper taste of fear” [512, c. 231], “запах”: “Kurtz thought he could smell panic” [526, c. 231].

Осягнення страху як речовини передбачає приписування йому її динамічних властивостей, які проявляються в “поведінці” речовин у природному середовищі, коли відбувається їхня взаємодія. Йдеться про такі проектовані на досліджувану емоцію здатності речовини, як: “набування форми”: “drops of terror” [482, c. 377], “wave of apprehension” [483, c. 283]; “a lump of dread” [508, с. 259]; “здатність змішуватись з іншими речовинами”: “childhood mingled fear and hatred” [491, c. 81]; “astonishment tinged with fear” [507, c. 276]; “a mixture of horror and exultation” [481, c. 450]; “pure horror” [537, c. 390]; “здатність до проникнення”: “the sense of fear too pervasive to be felt acutely” [491, c. 626]; “здатність рухатися”: “fear crinking up and down her back in cold waves” [484, c. 376]; “здатність нашаровуватись на поверхню об’єктів”: “a film of fear clouded her eyes” [477, c. 431].

Сприйняття людиною страху як деякого ОБ’ЄКТУ ПРИРОДИ відтворює через прикметникові одиниці просторові параметри, як “близькість”: “Bradshaw walked to the library and found a Bible and in near panic began to read” [538, с. 188], “віддаленість”: “Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling” [514, с. 308]; субстантивами відтворюється параметр “важкість”: “Mr.Craig... felt a huge burden of worry lift from his mind” [535, с. 344].

Закріплена у вільних словосполученнях концептуальна метафора СТРАХ – ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ передбачає ще один напрямок переосмислення онтологічної сутності страху. Усі предмети оточуючого світу підрозділяються на предмети первинної та вторинної природи, тобто на ті, що належать природному середовищу проживання людини та на предмети, які були з певною необхідністю створені нею самою для свого існування [449, с. 295]. Останні є невід’ємною частиною соціокультурної дійсності людини та створюють ціннісне середовище артефактів.

Відповідно, страх також може ототожнюватися з деяким АРТЕФАКТОМ. Встановлено проектування на емоцію таких фізичних ознак корелятивних концептів, як “гострота”: “something related to horror slice through him” [488, с. 149], “a lancet of fear slide into his belly” [523], “Kitty felt a stab of dismay” [538, с. 62]; “розкладність на частини”: “Part of the Imam’s fear of civilization derived from civilization’s desire to subjugate his land” [538, с. 562]; “температура”: “I felt my longing, my yearning turn to horror as cold as grave” [514, c. 310].

Оскільки артефакти створюються заради задоволення потреб, осмислення страху у зазначеній ролі передбачає приписування йому певних “функціональних властивостей”: “Give people a comfortable little scare on Sunday morning” [523], “Britain played on America’s fear of Russian troops getting into the Middle East” [538, с. 457].

Залучена до процесу образного осмислення страху, натурморфна метафора, що відбиває співставлення концептів СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, описує страх як явище природного світу, характерними властивостями якого є: “світловий параметр”: “dark fears” [493, c. 5]; “яскравість”: “Panic... flared into their hearts” [544, c. 10]; “звук”: “a soundless thunderclap of shock” [518, с. 195], “buzzing with alarm” [482, c. 284]; “темпоральність”: “Panic... flared into their hearts” [544, c. 10].

Осмислення ЕК СТРАХ як стихії, руйнуючої сили природи акцентує силу емоції страх, що практично не контролюється [див. 3, с. 357-361; 6, с. 105]. У цьому випадку, йдеться про комплексну концептуальну метафору СТРАХ – СТИХІЯ, яка, спочатку “наділяє” природну силу ознаками антропоморфного чи зооморфного характеру, а потім дозволяє залучити отримані про цю стихію знання до процесу концептуалізації емоції страх. Унаслідок цього, у тексті зазначена метафора актуалізується лексикою, яка використовується для репрезентації концептів ЛЮДИНА та ТВАРИНА, за умови ліквідації в структурі їх значення семи “істота” [112, с. 67]. При цьому в ядрі значення подібних мовних одиниць на передній план виходять такі смислових ознаки, як “рух” та “дія”, що уособлюють активне начало емоції страх по відношенню до її експірієнцера.

Серед концептів царини СТИХІЯ, задіяних для усвідомлення сутності СТРАХУ, виділяємо концепти ВОДА та ПОВІТРЯ. Так, ВОДНА СТИХІЯ осмислюється як антропоморфізація рідинної метафори, наприклад,“A torrent of terror wanted to rush in and drown me” [518, с. 189-190], у якому “стихійність”, “спонтанність” емоції та її “незалежність від волі та розуму людини” відбиваються метафоризованими одиницями а torrent “потік”, to rush “ринутися” та to drown “поглинути”, об’єктивуючи концептуальну метафору СТРАХ – СИЛЬНИЙ ВОДНИЙ ПОТІК. При цьому, уведення до тексту “у чистому вигляді” концептуальної метафори СТРАХ – ЛЮДИНА, яка представлена дієсловом to want “бажати”, створює “ефект мерехтіння” указаних типів метафор, що підкреслює складну для людського розуміння природу емоції страх.

Метафорична модель СТРАХ – ВОДНА СТИХІЯ, конкретизована у концептуальній метафорі СТРАХ – ПОВІНЬ, передбачає акцент на “експансії” емоції, що закріплюється дієсловом to flood: “I looked up to see Miss Carolina standing in the middle of the room, sheer horror flooding her face” [527, с. 39-40].

Бачення страху як ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ акцентує ознаку “горизонтальний рух” емоції страх, покликаний актуалізувати образ сили, що заважає вільно пересуватися у просторі. Таким чином, у наведених нижче прикладах, представлено метафору СТРАХ – ПОВІТРЯНА СТИХІЯ: “A draft of terror blew over him, as if an inner door had been opened” [517, с. 202], “Hunton sprinkled some of the host. As he did so he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, с. 90].

Одночасне використання в одному короткому текстовому відрізку великої кількості метафор, наприклад, “I could feel panic nibbling at the edges of my mind with steel teeth. A torrent of terror wanted to rush in and drown me. I turned my head away from him and did deep – breathing, flushing panic away” [518, с. 189-190], які спираються на різні концепти людської свідомості створює максимальну насиченість, згущеність образу страху, реалізуючи здатність найбільш яскраво та образно передавати сильне психологічне напруження персонажа.

Отже, аналіз натурморфних метафор страху дозволив виявити такі закріплені в англомовній свідомості за емоцією страх ознаки, як “динамічність” та “вплив”, які представляються концептуальними метафорами СТРАХ – СТИХІЯ та СТРАХ – РЕЧОВИНА. Концептуальні метафори СТРАХ – РЕЧОВИНА, СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТРАХ – ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ та СТРАХ – АРТЕФАКТ спрямовані на експлікацію статичних ознак образно представленої сутності страху.

концепт страх семантичний мова

3.3.3 Метонімія

Метонімія – той випадок імплікаційного суміщення понять у слові, коли вираження поняття усвідомлюється як вторинна ономасіологічна функція слова, вже “зайнятого” іншим поняттям [112, с. 93; 245, с. 160]. Завдяки цьому метонімія виконує функцію моделювання компонентів смислу: приховані компоненти підказуються логікою подій, а точніше процедурою когнітивної реконструкції предиката, який супроводжує цей тип переносу.

На концептуальному рівні базою для такого тропу, як метонімія, є коактивація абстрактних концептів типу ЧАСТИНА-ЦІЛЕ, ПРИЧИНА-РЕЗУЛЬТАТ, що слугують моделюванню фундаментальних перцептивних інваріантів когніції і виступають тими топологічними константами, які організують взаємодію людини з оточуючим середовищем [122,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: