Xreferat.com » Топики по английскому языку » Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

останніх, спрямований на виявлення загальних принципів осмислення та мовної репрезентації ЕКС, відрізняється високою трудомісткістю.

У пошуку відповіді на поставлене питання, ми виділили два критерії щодо диференціації фіксованого в інформативній структурі ЕК СТРАХ знання: якісний та референційний. Перший стосується “модусності” знання як такого, що відноситься до поняттєвої, образної та інших сфер свідомості. Другий акцентує прив’язаність фрагментів досвіду до структурних елементів акту переживання емоції страх.

Аналіз семантики ЕК СТРАХ за якісним параметром ґрунтується на тому, що, будучи маркерами емоційної сфери людини [322, с. 25], ЕК відбивають інформацію про емоційно-особистісні якості та психофізичні стани індивіда, фізіологічні реакції організму, здійснюють активну інтерпретацію навколишньої реальності в ментальному світі людини [395, c. 150].

Описуючи інформативну структуру ЕК, Дж.Лакофф і М.Джонсон висунули припущення про його діадну структуру, що складається з інгерентного неметафоричного скелету концепту та набору конвенційних метафор, які семантично різноманітно “облачають” цей скелет [175, с. 491; 400, c. 128]. З іншого боку, такі вчені, як С.Г.Воркачов, В.І.Карасик, М.О.Красавский, дотримуються думки про тріадну архітектоніку ЕК. Структура ЕК підрозділяється на поняттєву складову (відбиває його ознакову та дефініційну структуру), образну складову (фіксує когнітивні метафори, що підтримують концепт у мовній свідомості) та ціннісну складову (етимологічні, асоціативні параметри; місце імені ЕК в лексичній системі та аксіологічному тезаурусі конкретної мови) [65; 124, с. 9-10; 151].

Синтез поданих підходів до аналізу структури вербалізованого ЕК результується у виділенні прототипових та непрототипових аспектів у кожній зі складових тріадної моделі концепту. Так, вважаємо, що у поняттєвій складовій ЕК можна виділити ряд дистинктивних (прототипових) ознак, які подають узагальнену сутність емоції, відбитої в ЕК, та ряд додаткових ознак різного ступеня конкретизації, які специфікують дистинктивні.

Образна складова ЕК включає образність, пов’язану з людиною, що переживає певну емоцію, та з ситуацією, в якій вона переживається. Симптоматика емоції – асоціація конкретної емоції з набором сенсорно-перцептивних та моторних реакцій організму, що її маніфестують, а також знання про прототипові ситуації, які супроводжують або провокують її виникнення, дає підстави розвести 1) перцептивний образ емоції як пучок прототипових її симптомів різних модальностей (виразні рухи, характерний вираз обличчя, внутрішні відчуття тощо) на фоні характерної ситуації, та 2) асоціативний образ емоції, який формується в результаті її осмислення шляхом метонімічного та метафоричного мапування [396].

Значуща складова ЕК містить уявлення про універсальну оцінку емоції як позитивної чи негативної, закріплену в ККС англомовної спільноти, та нехарактерну її оцінку як результат індивідуальних переживань окремого емоційного стану у певній ситуації й усвідомлення амбівалентності емоцій. Ураховуючи зазначене, у структурі ЕК виділяємо ядро як прототиповий, “інгерентний скелет” знання про емоцію, та периферію, до складу якої включаємо усі інші знання. Застосувавши розроблену стратифікацію семантики ЕК до досліджуваного ЕК СТРАХ, можемо змоделювати його структуру у вигляді рівневої схеми, горизонтальний напрям якої відбиває його тріадну структурацію, а вертикальний напрям – діадну (див. Таблиця 1.1).

Ядро ЕК СТРАХ складає емоційне поняття, що формується на перцептивних образах та оцінці. Периферія формується по мірі “занурення” концепту в англомовний культурний простір, коли емоційне поняття про страх сполучається з розгорнутим оцінним досвідом індивіда, детермінованим світобаченням етносу, та обростає додатковими ознаками [151], які відтворюють вірогідний характер світу, вписуються у глобальну систему його зв’язків як компонент сумарного знання [22, с. 193; 231, с. 23-25; 238].


Таблиця 1.1

Рівневамодель структури ЕК СТРАХ

Структура ЕК СТРАХ

Якісні складові


Поняттєва

Образна

Ціннісна

Ядро ЕК

дистинктивні ознаки емоції страх перцептивний образ емоції страх універсальна оцінка емоції страх

Периферія ЕК

додаткові ознаки емоції страх асоціативний образ емоції страх нехарактерна оцінка емоції страх

Крім того, до семантики ЕК потрапляють асоціативні образи, які супроводжують це поняття та його оцінку [217, с. 68; 395, c. 150]. Отже, когнітивні, психологічні та соціокультурні характеристики є головним чинником формування смислової сутності ЕК СТРАХ у англійській ККС.

Аналіз інформаційної структури ЕК СТРАХ за референційним принципом дає підстави для дискретизації окремих частин концепту відповідно до ряду подій, описаних у попередньому підрозділі прототипової лінгвопсихологічної моделі страху. ЕК являє собою поняття, що представляє ситуацію, у якій суб’єкт переживає певний емоційний стан [327, с. 190]. Референтна ситуація визначається як локалізований у людській (особистісній чи суспільній) сфері фрагмент оточуючої реальності, в якому втілюється певне просторово-часове співположення об’єктів, що здатні симультанно сприйматися індивідом [19, с. 17-18; 118, с. 158-159]. Категоризовані ситуації характеризуються стереотипністю та стандартністю, відбиваючи соціально значущу інтерпретацію інформації [391, с. 192; 422, с. 68]. Найпростішими елементами ситуації є події, до яких відносять природні фактори, а також акти поведінки людини (дії, поступки, стани, зміни тощо) [7, с. 103; 69, с. 335; 87, с. 82]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови [423, с. 855].

На концептуальному рівні свідомості емоція представляється як ланка розгорнутого причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) подія, яка викликала емоцію; 2) власне емоція; 3) реакція. Для опису трьох фундаментальних моментів ситуації виникнення та переживання індивідом емоції страх, найбільш вдало виявляється залучення фреймової структури, оскільки саме фрейм створює логічно завершену схематизовану “картину” у процесі пізнання стереотипної ситуації, фіксуючи у своїй структурі характерні особливості ряду схожих ситуацій, вказуючи на вербалізовані ділянки виділеної області знань [30, с. 62; 367, c. 13; 430, с. 211]. Фрейм імплікує комплексну ситуацію; його можна співвіднести з кадром, до якого попадає все, що є типовим та суттєвим для даної сукупності обставин [30, с. 55]. У нашому випадку, на увагу заслуговує зауваження Ч.Філлмора про те, що лексичні одиниці, які позначають емоції можуть бути обхвачені одиничними фреймами [325, с. 199].

Фрейм ЕК СТРАХ, який містить дані декларативного характеру, відображає постійні та незмінні риси ситуації виникнення страху: поява ЗАГРОЗИ зумовлює виникнення СТРАХУ, який виявляється у фізіологічних та поведінкових РЕАКЦІЯХ людини (див. Додаток А). Зазначені інформаційні блоки розподілені по терміналах фрейму, які корелюють з відповідними актуалізованими концептами. Під час сприйняття ситуації ці концепти активізуються разом з тими зв’язками, що існують між ними, і по мірі заповнення терміналів у свідомості людини відтворюється фрейм ситуації, яка виникла [98]. Пов’язані між собою концепти утворюють інформаційну сітку, яка визначає спосіб користування фреймом та прийоми його застосування.

Синтез отриманих в результаті проведеного двоспрямованого аналізу структури ЕК СТРАХ дає змогу твердити, що кожен з виділених її референційних блоків містить знання різної якості, що відносяться як до ядра, так і до периферії. Зазначене дало ґрунт для побудови якісно-референціїної моделі семантичної архітектоніки ЕК СТРАХ, горизонтальна будова якої відповідає якісному розподілу знання про страх, а вертикальна – референційному (див. Додаток Б).

Підсумовуючи зазначене вище, ми розглядаємо архітектоніку ЕК СТРАХ як складну ядерно-периферійну конфігурацію знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Зазначена конфігурація складає концептуальне підґрунтя, на якому вибудовується ядро значення різнорівневих одиниць-репрезентатів зазначеного ЕК в сучасній англійській мові. Вона ж бере участь у формуванні ментальних просторів, які конструюються під час сприйняття фрагментів англомовних текстів, що описують ситуацію переживання героєм стану страху.


1.3.3 Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ

Якщо інформативна структура ЕК “відповідає” за денотативний аспект значення його номінантів, то їхній конотативний аспект фіксує місце концепту в англійській ККС. Статус у ній ЕК СТРАХ обумовлюються відношенням етносу до корелюючої емоції. Йдеться про те, що маючи біологічне підґрунтя, страх отримує соціалізовану, національно-культурно обумовлену форму прояву, яка цілком базується на національно специфічному, оцінному відношенні людини до емоцій як соціалізованого феномену [100, с. 42-43; 151; 222, с. 71]. Будучи основою ЕК СТРАХ, зазначена емоція проектує особливості свого переживання на його семантичну структуру. Зокрема, соціалізованість страху, прояви якого є значною мірою нормативно детермінованими, зумовлює статус досліджуваного ЕК як сутності глибоко аксіологічної, такої, що демонструє зв’язаність своїх значеннєвих елементів з національно забарвленими соціальними догмами та правилами, котрими емоція страх засуджується, а отже, повинна бути стримана і подавлена [155, с. 224; 173, с. 109; 434, с. 305].

ЕК СТРАХ виступає домінантою серед ключових концептів у концептуальній картині англомовного світу [354, с. 53; 434, с. 37-45]. Подібні концепти мають безпосереднє відношення до мотиваційного рівня індивіда і тісно пов’язані з його ціннісними установками. Вони знаходяться у центрі ККС і впливають на організацію інших концептів [див. 33, с. 33]. До того ж, ключові концепти культури передають специфіку образу життя та способу мислення народу, визначають його найчастотніші, культурно-значущі стани, отже, вони являють собою безцінні ключі до розуміння культури [130, с. 180; 301, с. 384]. Цей факт визначає оцінну суспільно-культурну значущість ЕК СТРАХ, яка зумовлюється його активним функціонуванням у плані детермінування процесів пізнання мовцями оточуючого світу, усіх інших видів діяльності, у тому числі й творчої [448, с. 402].

Статус ЕК СТРАХ в оцінному тезаурусі англійської мови, який як системно структурована мережна модель плану змісту предметної сфери найбільш адекватно відбиває ієрархію цінностей мовної спільноти [27, с. 14; 418, с. 228], визначається насамперед загальнооцінними концептами ДОБРО та ЗЛО, що є концептами вищого ступеня абстракції [27, с. 110]. СТРАХ маркується як концепт негативної для людини емоції, що закріпилося у таких світоглядних настановах англомовного соціуму, як 1) раціональний аналіз і пояснення емоції страх; 2) контролювання й активний, вольовий вплив на неї і на несприятливі події, що відбуваються; 3) придушення мимовільної виразної поведінки [434, с. 260]. Крім того, страх є фактором, що не сприяє оптимізації процесу комунікації [347, с. 9].

Вказане є підґрунтям локалізації ЕК СТРАХ у негативно забарвленій частині ядра оцінного тезауруса англійської мови [29, с. 95-96], невід’ємною складовою якого виступає негативний домен ЕКС як безпосередній фон для профілювання зазначеного концепту. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивну частину ЕКС, фіксуючи його конструктивний характер в плані виживання та орієнтації людини в природному та соціальному оточенні, а також каталізуючу роль у її творчій діяльності [448], що відбивається як у науковій КС, так і в мовленнєвій практиці англомовної спільноти (див. Додаток В).

Таким чином, ЕК СТРАХ виступає як ретельно розроблений культурно та соціально детермінований базовий структурант ККС представників англомовної спільноти, локалізований у негативно забарвленій царині її аксіологічного тезаурусу. Архітектоніка досліджуваного концепту включає широкий спектр ознак фізичного, психологічного, когнітивного, соціального й національно-культурного характеру, які розподіляються за ядерною та периферійною зонами, детермінуючи конфігурацію значення його численних різнорівневих мовних репрезентантів.


Висновки до першого розділу


Різнорівневі одиниці мови є результатом пізнання та емоційно-оцінного освоєння свідомістю навколишнього світу. Представляючи в мові різноманітні концептуальні структури, мовні одиниці забезпечують доступ до ментального світу мовців. Ментальні репрезентації онтологічно подібних реалій об’єктивного світу утворюють у межах ККС нескінченну кількість великих за обсягом угрупувань концептів – КС. КС – ієрархічно організоване відкрите угрупування концептів, яке відтворює ту чи іншу сферу буття соціуму у конкретний відрізок історичної реальності та отримує своє втілення у семантичному просторі національної мови. КС, їхні структурні одиниці – домени, виступають базою для висвітлення та інтерпретації окремих концептів, які стоять за фізичним тілом мовних знаків, вживаних у комунікації.

Складові частини ККС – сукупність концептосфер, домени, концепти – знаходять своє відображення в одиницях МКС, об’єднаних у лексико-семантичні поля. ЛСП тлумачиться як ієрархічно організована сукупність номінативних одиниць, що об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, відтворюючи у мові певну поняттєву категорію та виявляючи парадигматичні зв’язки різного типу. ЛСП включаються до цілісних номінативних просторів мовної системи, виступаючи способом упорядковання лексичних одиниць у їхніх межах. Номінативний простір розглядається як результат лексичної інтерпретації реалій світу. Конститутивними елементами ЛСП є парцели – дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, які представляють окремі субфрейми вербалізованого концепту.

Процес лінгвокогнітивної інтерпретації дійсності так само, як і номінативна та комунікативна діяльність людини, зумовлюються її емоційною сферою. Емоції виступають найбільш глибинними формами категоризації, визначаючи загальні контури ККС, яка вибудовується свідомістю. З іншого боку, як елемент буття особи емоції виступають об’єктом пізнання та номінації, що знаходить своє вираження в мові через значення її різнорівневих мовних одиниць.

Когнітивною репрезентацією емоції є ЕК, під яким розуміється складне, динамічне структурно-смислове, етнічно та культурно зумовлене, ментальне утворення, що базується на понятійній основі, включає образ та оцінку людиною певного емоційного фрагменту світу та може бути втілене у семантиці мовних засобів. ЕК є маркерами емоційної сфери індивіда, відбиваючи його емоційно-особистісні якості та стани, здійснюючи емоційно активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини. Сукупність емоційних концептів утворює ЕКС – динамічну семіотичну систему, яка відбиває знання про емоційне життя людини. Розподіл усіх емоцій на позитивно та негативно марковані, зумовлює факт того, що емоційна концептосфера виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. В їх структурі знаходять своє вираження усі втілені у системі мови концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.

ЕК СТРАХ є базовим концептом англійської ККС. Він виступає як квант структурованого соціокультурного знання, що відбиває знання про емоцію страх. Ядерна частина ЕК знаходиться у негативній асоціативно-образній зоні англомовної картини світу. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивну частину ЕКС, фіксуючи його конструктивний характер в плані виживання та орієнтації людини в природному та соціальному оточенні, а також каталізуючу роль у творчій діяльності особистості, що відбивається в мовленнєвій практиці англомовної спільноти.

Структура ЕК СТРАХ моделюється у вигляді складної ядерно-периферійної конфігурації знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Референційний аспект ЕК, що відтворюється при виділенні в структурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку доповнює встановлену якісну конфігурацію знання. Блоки містять інформацію різної якості, що належить ядру та периферії. Виділені смислові грані ЕК є підґрунтям для побудови якісно-референційної моделі семантичної структури ЕК СТРАХ. Відповідна конфігурація виступає матрицею побудови значень номінантів аналізованого концепту в сучасній англійській мові, і виступає підґрунтям семантичних та структурних зрушень, що відбуваються в утвореному ними номінативному просторі ЕК СТРАХ.

Наведені положення розділу та результати дослідження відбито у двох публікаціях автора [45; 46].

РОЗДІЛ 2. Лінгвокогнітивні особливості вираження ек страх засобами сучасної англІЙСКОї МОВИ


Змодельована у попередньому розділі загальна інформаційна структура ЕК СТРАХ є тим концептуальним “каркасом”, який лежить в основі значення всіх одиниць, що представляють цей ЕК у сучасній англійській мові. Традиційне ономасіологічне дослідження номінантів ЕК СТРАХ дає змогу констатувати, які саме номінативні засоби обирає англомовна спільнота для позначення в мові ділянки досвіду, пов’язаного з переживанням індивідом емоції страх. Проте, така констатація не може задовольнити вимоги сучасної лінгвістики, оскільки питання стоїть про виявлення та побудову деталізованої структури вербалізованого концепту як відображення фрагменту світу, побаченого очима національної мовної особистості [179, с. 123; 201, с. 153].

Когнітивно-орієнтоване ономасіологічне дослідження мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ, сутність якого спрямована на об’єктивацію знань тієї концептуальної структури, що знаходить відображення в семантичній структурі номінативної одиниці [89, с. 18], необхідно виступає двонаправленою процедурою. З одного боку, виконується семасіологічний аналіз виділеного фрагменту лексикону з метою виявлення структури вербалізованого ним концепту. З іншого – модель структури концепту використовується як інструмент пояснення явищ і перетворень, наявних в семантиці досліджуваного корпусу його репрезентантів [168, с. 9-11; 278, с. 109-110; 339, с. 56-58].

Отже, пропоноване ономасіологічно спрямоване лінгвокогнітивне дослідження засобів мовної експлікації ЕК СТРАХ, має користуватися складною комбінацією описаних вище методик дослідження концептуально-семантичної структури номінативної одиниці, що у загальному вигляді трактується як концептуальний аналіз. Зокрема, моделювання інформативної структури ЕК СТРАХ виконується в термінах фреймової семантики [98; 380]. Йому передує СА аналіз лексеми fear як найбільш узагальненого позначення концептуалізованої англомовною спільнотою емоції страх, що має виявити специфіку наповнення вершинних вузлів модельованої фреймової структури. Використовуючи СА інших одиниць номінативного простору “страх”, маємо на меті встановити номенклатуру фрагментів їхніх значень, що заповнюють слоти фрейму на різних рівнях генералізації. Деталізована структура ЕК СТРАХ дозволяє виявити концептуальні основи організації частиномовних ЛСП “страх”, механізмів вторинного означення концепту, встановлення сполучуваності одиниць на його позначення та їхніх взаємозв’язків у межах лексико-семантичної системи англійської мови.


2.1Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові


Для вичерпного опису ККС англомовної спільноти виявляється необхідним проведення аналізу окремих фрагментів її МКС, одним з яких є номінативний простір “страх”. Зазначена номінативна царина є цілісною структурою, яка утворюється під час взаємодії субстантивного, прикметникового, прислівникового та дієслівного лексико-семантичних полів “страх”. Представлений ЛСП “страх” різної частиномовної належності, що визначають смислові межі сформованого ними простору, останній структурується за аналогічним принципом організації полів. Тому виявлення системних закономірностей між одиницями ЛСП “страх” сприятиме пізнанню механізмів побудови номінативного простору ЕК СТРАХ.

Поява значної кількості різноспрямованих досліджень елементів ЛСП “страх” [див. 3; 26; 50; 55; 418; 430; 434 та ін.] пояснюється високою біологічною та соціальною значущістю емоції страх, наявністю її численних різновидів. Семантика таких одиниць розглядається як результат категоризації мисленням мовців відповідних емоційних проявів свідомості та фіксація категоризації зазначеної ділянки досвіду у вигляді ЕК СТРАХ.

СА лексем англійської мови, які репрезентують емоцію страх, показав, що спільне для елементів ЛСП “страх” поняття у найбільш “чистому” вигляді представлено в архілексемі fear [див. також 59, с. 67]. Вона є домінантою та ідентифікатором поля, оскільки поняття, нею зафіксоване, тією чи іншою мірою представлено у дефініціях усіх представників поля та їх ЛСВ.

Ім’я емоції – знакове утворення, що фіксує собою концепт не тільки як когнітивну структуру, але і як “згусток культури” [292, с. 43]. Вивчення знака емоції як когнітивно-культурного феномена є лінгвосеміотичним способом декодування самого концепту, визначення та побудови його концептуальної структури [151].

Визначення семантики fear як базової номінанти емоції страх є, на наш погляд, проблематичним унаслідок абстрактності відповідного денотату. Крім того, незважаючи на потяг лексикографів до уніфікації й регулярності опису одиниць лексичного поля, різні лексикографічні рішення відрізняються відмінностями у категоріальному статусі відповідної інформації про оточуючий світ та етапами її усвідомлення як окремої чи нової категорії [201, с. 95; 332, с. 170]. Саме тому для аналізу дефініцій ми застосовуємо синтезуючий підхід, який полягає у виведенні єдиного загального значення лексичної одиниці на основі визначень, приведених у декількох словникових джерелах. Такий підхід дозволяє більш повно та точно представити зміст психічних понять, багато з яких є онтологічно близькими одна до одного. Отримана симбіозна дефініція є розширеним варіантом тлумачення лексеми, характеризуючись семантичною достатністю та інформаційною незаяложеністю [153, с. 190].

Аналіз словникових дефініцій лексеми fear дозволив виділити наступні основні змістові ознаки ядра ЕК СТРАХ: fear is an unpleasant, painful emotion or feeling caused by the nearness or possibility of impending danger to oneself or others who are important accompanied by a desire to avoid or to escape it [452, с. 261; 454, с. 903; 458, с. 578; 461, с. 973; 465, с. 522; 470, с. 340].

У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема “емоція” або “почуття” (emotion or feeling), яка вказує на відповідну денотативну сферу свідомості людини, репрезентованою суперординатною (найбільш високого рівня узагальнення) категорією ЕМОЦІЯ [430, с. 139]. Усі інші видові семи слугують для конкретизації значення лексеми. Серед видових компонентів виділяються: сема “характер емоції” (painful), яка взаємодіє з семою ‘негативна оцінка’ (unpleasant – неприємна), “небезпека / загроза” (danger – небезпека, загроза), “симптом емоції” (desire to avoid or to escape it – бажання уникнути чи ухилитися від загрози), “характер небезпеки / загрози” (nearness of impending danger – неминуча: реальна / близька; possibility of impending danger – можлива / неминуча), “об’єкт загрози” (oneself or somebody who is important – індивід / близькі йому люди).

Внутрішня форма ЕК СТРАХ, яка виявляється в результаті етимологічного аналізу його ключового слова, за лексикографічними даними, зазнала певних змін. Етимологічною основою лексеми fear є германський корінь *fer, що означало “небезпеку, шкоду”, O.E. fer: sudden calamity, danger “раптове лихо, небезпека; власне страх”, яке відповідає O.S. far: ambush “пастка”; O.N. far “шкода, розпач, обман”; O.H.G. fara “небезпека, переляк”, O.Icel. far “зло, шкода, нещастя” [451, с. 41; див. також 363, с. 78; 438, с. 128; 472, с. 682]. Порівняння сучасної дефініції слова fear та поданих давніх його відповідників указує на те, що раніше у ядерній зоні ЕК СТРАХ локалізувалася інформація про небезпеку, що є причиною виникнення страху, у той час, як зараз центральними є знання про власне ознаки емоційного стану індивіда.

На підтвердження такого висновку вважаємо за доцільне навести думку В.В. Левицького, який стверджує, що сучасне значення слова fear пов’язано з грецьким peira (*peria) “досвід” та латинським experiri “пробувати, випробувати” [450, с. 159]. Таким чином, в структурі ЕК СТРАХ відбулися акцентні зсуви, що спричинили перекомпонування ядерно-периферійних елементів.

У сучасній англійській мові категоріально різні аспекти одиниці fear фіксуються похідними словотвірними одиницями, які експлікують:

– стан індивіда: синонімічні прикметники fearful (ЛСВ1) та fearsome (ЛСВ1) – full of fear; frightened that something might happen (повний страху; наляканий тим, що щось може трапитись) [455, c. 572; 458, с. 579] та лексема fearable – to be frightened (наляканий) [453, c. 115]; іменникові синоніми у ЛСВ2 fearsomeness та fearfulness – quality or state of being affected with fear (стан наляканості) [453, c. 115; 455, c. 572; 458, с. 579];

– риси характеру індивіда: прикметник fearless – not afraid of anything (безстрашний, безбоязкий) та іменник fearlessness – (безстрашність, безбоязкість) [455, c. 572; 458, с. 579];

– негативну оцінність об’єкта загрози: fearful (ЛСВ2 та ЛСВ3) – extremely bad; very frightening (надзвичайно поганий; дуже лякаючий); fearsome – very frightening (дуже лякаючий) [455, c. 572; 458, с. 579]; fearable – giving cause for fear [453, c. 115] та субстантивні синоніми у ЛСВ 2 fearfulness, fearsomeness – quality of being fearsome (моторошність, жахливість) [453, c. 116];

– манеру поведінки: fearfully – in a way that shows you are afraid ((діяти, вести) певним чином, виявляючи свій страх) [455, c. 572; 458, с. 579] або fearfully, fearsomely – in a fearsome manner (загрозливо, шляхом навіювання страху) [453, c. 115] (негативна маркованість) та fearlessly – in a way that shows you are not afraid ((діяти, вести) певним чином, не виявляючи страху) (позитивна маркованість) [455, c. 572; 458, с. 579].

Семантична структура одиниць на позначення емоцій містить також аксіологічні семи, внаслідок оцінювання афектованою особою певного фрагменту оточуючого світу та самої ролі конкретної емоції у її життєдіяльності, зокрема у конкретному просторово-часовому відрізку. У семантиці лексем номінативного простору ЕК СТРАХ, окрім денотативних ознак, виділяються семи оцінного характеру, що свідчить про наявність конотативного аспекту значення. Під конотацією розуміємо семантичну сутність, яка узуально або оказіонально входить до значення мовної одиниці та виражає оцінне та стилістично марковане відношення суб’єкта мовлення до дійсності при її позначенні у висловленні, яке отримує на основі цього експресивний ефект [239, с. 130; 305, с. 10; 320, с. 7; 328, с. 26]. Конотація у формі негативної оцінки, що фіксується диференційними семами unpleasant та painful (emotion / feeling) лексеми fear, супроводжуючи масив одиниць ЛСП “страх”, має не чітко експлікований характер (за виключенням лексем дальньої та маргінальної периферії), тому вказаний корпус відноситься нами до умовно нейтральної лексики. У словникових тлумаченнях лексеми fear та номінацій усіх інших форм емоції не фіксується її позитивна роль як сигналу небезпеки та потреби її усунення чи уникнення. Тому позитивна оцінна сема, яка відображає надзвичайну значимість страху у житті людини, знаходиться на периферії ЕК СТРАХ (див. Додаток В).

Отже, зазначені родова та диференційні ознаки, притаманні лексемі fear, включаючи оцінні компоненти, є прототиповими для осмислення емоції страх. Тому, зазначена лексема позначає центральний член концептуально-семантичної структури ЕК СТРАХ, і, відповідно, є центром ЛСП “страх”, яке групує лексичні мовні засоби представлення відповідного концепту в сучасній англійській мові.

Під час встановлення та опису організаційних зв’язків, якими характеризуються емотиви номінативного простору ЕК СТРАХ, ми дотримуємося думки про те, що базисні номінанти емоцій мають лінгвістичний статус гіперонімів, інші номінанти емоцій однієї онтології виступають у якості гіпонімів [153, с. 244], виявляючи, таким чином, відносини синонімії між одиницями одного чи сусідніх рівнів ієрархії [79, с. 15]. Така позиція ґрунтується на тому, що на відміну від об’єктів навколишнього світу, які, завдяки своїй конкретності, вписуються у природну таксономію олюдненого свідомістю буття, емоційні стани, що не мають дискретної природи, характеризуються дифузністю, мінливістю своїх ознак, перетіканням у інші стани, а значить, складністю свого усвідомлення та іменування [див. 100, с. 54]. Тому абстрактність емоцій, схоплена семантикою емотивних номінантів, дає привід говорити інші способи розміщення таких номінацій у лексиконі мови.

Отже, враховуючи те, що архілексемою поля виступає дифузна широкозначна одиниця, яка вказує на денотативну належність аналізованих слів [153, с. 241], констатуємо виконання лексемою fear ролі гіпероніму щодо всіх інших синонімічних їй та один одному номінантів стану страху. Йдеться про концептуальні структури значень синонімів, що позначають форми прототипової емоції страх. Концентруючись навколо страху, вони відрізняються інтенсивністю переживань та власними якісними ознаками [71, с. 85; 119, с. 93; 354, с. 49]. Зазначені синоніми високого рівня абстракції, вказуючи на складний та специфічний об’єкт дослідження [222, с. 66], виконують роль согіпонімів або еквонімів – одиниць одного класу, які включають смисловий зміст гіпероніма та протиставляються один одному відповідними диференційними семами [231, с. 450].

Інформаційна структура ЕК СТРАХ включає інші сформовані навколо його поняттєвого ядра субконцепти. Набір таких ЕК нижчого рівня генералізації визначає комплексний характер концепту, що є відображенням вищеописаної кластерності емоції страх. Відповідно, значення еквонімічних репрезентантів субконцептів, що беруть участь у структуруванні ЕК СТРАХ, містять архісему ‘fear’, відрізняючись рядом узуально детермінованих видових сем [див. 79, с. 14; 201, с. 133].

Назви кластерних емоцій ЛСП “страх” сучасної англійської мови виступають своєрідними стрижневими елементами, перетворюючи його на упорядковану сукупність поняттєво пов’язаних одна з одною синонімічних угрупувань лексем. Серед них виділяється основний СР, який складає базу логічної структури номінативного простору, оскільки найбільш адекватно відображає його основну поняттєву категорію [125, с. 111; 140, с. 135]. Лексема fear виступає родовою щодо інших синонімічних одиниць, стилістично нейтральною одиницею, яка використовується для дефініції емотивів страху різних частин мови, відображає найбільш узагальнене значення та характеризується як найбільш частотна за вживанням у текстах порівняно з іншими, близькими за значенням одиницями [26, с. 253; 104, с. 88; 117, с. 130].

Отже, саме fear очолює основний СР, сформований на основі таких стилістично нейтральних іменних лексем (загальна кількість – 30 одиниць), як: fear (fear: dread, apprehension, anxiety (ЛСВ2), fright, trepidation (ЛСВ2), fearsomeness, fearfulness, consternation, awe, horror, terror, dismay, alarm, panic, foreboding, unease / uneasiness, phobia, agoraphobia, claustrophobia, hydrophobia, jolt, tremor (ЛСВ3), frisson (ЛСВ2), hysteria (ЛСВ2), misgiving, misdoubt (ЛСВ3), chill (ЛСВ3), wobble (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 471; 473].

Усередині основного СР виділяються ряди синонімів на чолі з вторинними СД anxiety (усього 15 одиниць) (anxiety: angst, trepidation (ЛСВ1), agitation (ЛСВ1), qualm (ЛСВ1), concern (ЛСВ1), fretfulness, unease / uneasiness (ЛСВ2), restlessness (ЛСВ1), suspense (ЛСВ1), frenzies (ЛСВ1), heartache (ЛСВ2), leaden (ЛСВ2), turmoil (ЛСВ3)) та СД fright (5 одиниць) (fright: scare, nervousness (ЛСВ3), timorousness (ЛСВ2), nerves (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 473].

Найбільший вторинний СР складають одиниці

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: