Беселеві функції
,
знайдемо,
що система
коефіцієнтів
цього ряду буде
шуканою системою
.
Формули
для коефіцієнтів
ряду Лорана
дозволяють
виразити функції
розглянутої
системи через
виробляючу
функцію. Застосовуючи
ці формули й
перетворюючи
потім інтеграл
уздовж одиничної
окружності
в простий інтеграл,
одержимо:
.
(17)
Виробляюча функція системи Беселевих функцій із цілими індексами
Покажемо,
що для системи
Беселевих
функцій першого
роду із цілими
індексами
(
…)
виробляюча
функція є:
.
Маємо:
,
,
звідки після по членного перемножування цих рівностей знайдемо:

(тому що
в передостанній
внутрішній
сумі
й
були зв'язані
залежністю
,
то ми могли
покласти
,
одержавши
підсумовування
по одному індексі
).
В останній
внутрішній
сумі підсумовування
виробляється
по всіх цілих
,
для яких
,
отже, при
це буде
;
при
це буде
.
Таким чином,
у всіх випадках
внутрішня сума
є
в силу формул
(5`) і (5```). Отже,
, (18)
але це
й доводить, що
є виробляюча
функція для
системи
.
Виведемо
деякі наслідки
з формули (18).
Думаючи в ній
,
одержимо:
,
звідки
після поділу
дійсної й мнимої
частини (з огляду
на, що
)
(18`)
(18``)
Заміняючи
в (18`) і (18``)
на
,
знайдемо:
,
(18```)
. (18````)
Інтегральне подання Jn(x)
Тому що,
по доведеному,
при
маємо
,
те по формулі
(17) одержуємо
(використовуючи
в перетвореннях
формули Ейлера):

де прийнято
в увагу, що
є парна функція
від
є непарна функція
від
.
Отже, доведено,
що для будь-якого
цілого числа
![]()
. (19)
Формула
(19) дає подання
Беселевих
функцій із
цілим індексом
у вигляді певного
інтеграла, що
залежить від
параметра
.
Ця формула
називається
інтегральним
поданням Беселя
для
,
права частина
формули називається
інтегралом
Беселя. Зокрема,
при
знайдемо:
. (19`)
5. Ряди Фур'є-Беселя
Розглянемо
на якому-небудь
інтервалі
(кінцевому або
нескінченному)
два диференціальних
рівняння
,
, (20)
де
й
– безперервні
функції на
.
Нехай
і
– ненульові
рішення цих
рівнянь. Множення
на
й на
й наступне
вирахування
дають
.
Нехай
і
належать
і
,
тоді після
інтегрування
в межах від
до
одержимо
. (21)
Якщо
й
– сусідні нулі
рішення
,
то між
і
зберігає постійний
знак, нехай,
наприклад,
на (
,
)
(у противному
випадку варто
замінити
на
),
тоді
,
(рівність нулю
виключено, тому
що
– ненульове
рішення диференціального
рівняння другого
порядку). Якщо
на
,
то
повинна, принаймні,
раз звертатися
в нуль між
і
,
тому що інакше
збереже постійний
знак на (
,
).
Нехай, наприклад,
на (
,
)
(у противному
випадку заміняємо
на
),
і тоді з (21) одержимо
протиріччя,
тому що ліва
частина ≤0, а
права >0. У такий
спосіб доведена
теорема порівняння
Штурму: якщо
P(x)<Q(x) на розглянутому
інтервалі I і
якщо y і z – ненульові
рішення рівнянь
(20), те між кожними
двома сусідніми
нулями y(x) перебуває
принаймні один
нуль z(x).
З теореми
порівняння
Штурму випливають
нижченаведені
наслідки. Якщо
на
,
то кожне ненульове
рішення рівняння
може мати на
не більше одного
нуля (це легко
бачити, якщо
покласти
й взяти
).
Якщо
на
(де
),
то для всяких
двох сусідніх
нулів
і
(
)
кожного ненульового
рішення рівняння
маємо
(це легко бачити,
якщо покласти
,
взяти
й помітити, що
нулями
будуть тільки
числа виду
,
ціле). Якщо
на
(де
),
то для всяких
двох сусідніх
нулів кожного
ненульового
рішення рівняння
маємо
(це легко бачити,
якщо покласти
й взяти
).
Із сказаного
випливає, що
якщо
на
,
те для всяких
двох сусідніх
нулів
і
(
)
кожного ненульового
рішення рівняння
маємо
.
Викладене
показує, що
якщо
безперервно
на
й перевищує
деяке позитивне
число поблизу
+∞, те кожне
ненульове
рішення
рівняння
має на
нескінченно
багато нулів.
Якщо ще
поблизу
не звертається
в нуль, то ці
нулі утворять
нескінченну
зростаючу
послідовність
,
що має межею
+∞, а якщо, крім
того,
,
де
,
те
.
Розглянемо рівняння Беселя
![]()
на інтервалі
.
Підстановка
приводить до
рівняння
.
Очевидно,
і
мають ті самі
нулі. Тому що
,
де
– ціла функція,
то
не має нулів
на
при досить
малому
,
і тому що
при
,
те при кожному
нулі
на
утворять нескінченну
зростаючу
послідовність
![]()
причому
.
Якщо
,
то
задовольнить
рівнянню
![]()
на інтервалі
(0, +∞). Підстановка
приводить до
рівняння

і, отже,
задовольняє
цьому рівнянню.
Таким чином,
при будь-яких
позитивних
і
маємо
,
де
,
,
де
,
звідки
,
отже,
,
де
. (22)
Нехай
тепер
.
Розкладання