Xreferat.com » Рефераты по математике » Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння

Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння

Курсова робота з математики


«Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння»


Введення


У зв'язку із широким розвитком чисельних методів і зростанням ролі чисельного експерименту у великому ступені підвищився інтерес до спеціальних функцій. Це пов'язане із двома обставинами. По-перше, при розробці математичної моделі фізичного явища для з'ясування відносної ролі окремих ефектів вихідну задачу часто доводиться спрощувати для того, щоб можна було одержати рішення в легко аналізованій аналітичній формі. По-друге, при рішенні складних задач на ЕОМ зручно використовувати спрощені задачі для вибору надійних і економічних обчислювальних алгоритмів. Дуже рідко при цьому можна обмежитися задачами, що приводять до елементарних функцій. Крім того, знання спеціальних функцій необхідно для розуміння багатьох важливих питань теоретичної й практичної фізики.

Найбільше часто вживаними функціями є так звані спеціальні функції математичної фізики: класичні ортогональні поліноми (поліноми Якоби, Лагерра, Ермита), циліндричні, сферичні й гіпергеометричні. Теорії цих функцій і їхніх додатків присвячений цілий ряд досліджень.


1. Гіпергеометричне рівняння


1.1 Визначення гіпергеометричного ряду


Гіпергеометричним рядом називається статечної ряд виду


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння


де z – комплексна змінна, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння - параметри, які можуть приймати будь-які речовинні або комплексні значення (Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння 0,-1,-2,…),і символ Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння позначає величину


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння=Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння=1


Якщо Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння й Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння – нуль або ціле негативне число, ряд обривається на кінцевому числі членів, і сума його являє собою поліном відносно z. За винятком цього випадку, радіус збіжності гіпергеометричного ряду рівняється одиниці, у чому легко переконатися за допомогою ознаки збіжності Даламбера: думаючи


Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняzk

маємо

Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння=Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння ,


коли kДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння , тому гіпергеометричний ряд сходиться при Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння<1 і розходиться при Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння>1.

Сума ряду


F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) = Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння<1 (1.1)


називається гіпергеометричною функцією.

Дане визначення гіпергеометричної функції придатне лише для значень z, що належать колу збіжності, однак надалі буде показано, що існує функція комплексного змінного z, регулярна в площині з розрізом (1, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння) яка при Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння<1 збігається з F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z). Ця функція є аналітичним продовженням F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) у розрізану площину й позначається тим же символом.

Щоб виконати аналітичне продовження припустимо спочатку що R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>0 і скористаємося інтегральним поданням


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння (1.2)

k=0,1,2,..


Підставляючи (1.2) в (1.1) знаходимо


F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) = Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння= =Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння


причому законність зміни порядку інтегрування й підсумовування випливає з абсолютної збіжності.

Дійсно, при R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння ) >0 і Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння<1

Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння=

=Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння ),R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння ),Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )


На підставі відомого біноминального розкладання


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння=(1-tz)-a(1.3)

0Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння tДослідження функцій гіпергеометричного рівняння 1,Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння <1


тому для F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) виходить подання


F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z)= Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння (1.4)

R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння ) >0 і Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння<1


Покажемо, що інтеграл у правій частині останньої рівності зберігає зміст і представляє регулярну функцію комплексного змінного z у площині з розрізом (1, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння).

Для z приналежні області Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння (R – довільно велике, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння і Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння довільно малі позитивні числа), і 0 < t < 1 підінтегральне вираження є регулярна функція z і безперервна функція t ; тому досить показати що інтеграл сходиться рівномірно в розглянутій області. Доказ треба з оцінки


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння

(М – верхня границя модуля функції (1-tz)-a, безперервної в замкнутій області


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, 0Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння t Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння1)


що показує, збіжність інтеграла буде при R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння ) >0 інтеграл


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння сходиться


Таким чином, умова Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння<1 в (1.4) може бути відкинуто, і шукане аналітичне продовження гіпергеометричної функції в розрізану площину дається формулою


F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z)= Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння (1.5)

R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння ) >0; Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння


У загальному випадку, коли параметри мають довільні значення, аналітичне продовження F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) площина з розміром (1, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння) може бути отримане у формі контурного інтеграла, до якого приводить підсумовування ряду (1.1) за допомогою теорії відрахувань.

Більше елементарний метод продовження, що не дає, однак, можливість одержати в явній формі загальне аналітичне вираження гіпергеометричної функції, полягає у використанні рекурентного співвідношення (1.6)


Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) = Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння + Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння

справедливість якого може бути встановлена підстановкою в нього ряду (1.1). Після підстановки й приведення подібних членів коефіцієнт при zk у правій частині (1.6) буде


Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння+Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння - Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння = =Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння {Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння -Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння -Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння }= =Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння (Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння


Шляхом повторного застосування цієї тотожності можна представити функцію F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) з довільними параметрами (Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняДослідження функцій гіпергеометричного рівняння 0,-1,-2,…)у вигляді суми


F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z)= Дослідження функцій гіпергеометричного рівнянняF(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння +s, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння+p, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння+2p, z) (1.7)


де р – ціле позитивне число Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння (Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) – поліном відносно z. Якщо вибрати число р досить більшим, так, щоб R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>-p і R(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння -Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння )>-p, то аналітичне продовження кожної з функцій F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння +s, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння+p, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння+2p, z) може бути виконане по формулі (1.5). Підставляючи отримані вираження в (1.7) одержимо функцію, регулярну в площині з розрізом (1, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння), що при Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння<1 збігається із сумою гіпергеометричного ряду (1.1) і, отже, є шуканим аналітичним продовженням.

Гіпергеометрична функція F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z) відіграє важливу роль в аналізі і його додатках. Введення цієї функції дає можливість одержати рішення багатьох цікавих проблем теоретичного й прикладного характеру, до яких, зокрема, ставиться задача конформного відображення трикутника, обмеженого пересічними прямими або дугами окружностей, різні задачі квантової механіки й так далі.

Велика кількість спеціальних функцій може бути виражене через функцію F(Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння , Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння, Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння,z), що дозволяє розглядати теорію цих функцій як відповідні спеціальні випадки загальної теорії, даної в справжньому пункті.


1.2 Елементарні властивості гіпергеометричної функції


У справжньому розділі ми розглянемо деякі властивості гіпергеометричної функції, які безпосередньо випливають із її визначення за допомогою ряду (1.1).

1. Беручи до уваги, що члени ряду не змінюються при перестановці параметрів Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: