Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння
Курсова робота з математики
«Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння»
Введення
У зв'язку із широким розвитком чисельних методів і зростанням ролі чисельного експерименту у великому ступені підвищився інтерес до спеціальних функцій. Це пов'язане із двома обставинами. По-перше, при розробці математичної моделі фізичного явища для з'ясування відносної ролі окремих ефектів вихідну задачу часто доводиться спрощувати для того, щоб можна було одержати рішення в легко аналізованій аналітичній формі. По-друге, при рішенні складних задач на ЕОМ зручно використовувати спрощені задачі для вибору надійних і економічних обчислювальних алгоритмів. Дуже рідко при цьому можна обмежитися задачами, що приводять до елементарних функцій. Крім того, знання спеціальних функцій необхідно для розуміння багатьох важливих питань теоретичної й практичної фізики.
Найбільше часто вживаними функціями є так звані спеціальні функції математичної фізики: класичні ортогональні поліноми (поліноми Якоби, Лагерра, Ермита), циліндричні, сферичні й гіпергеометричні. Теорії цих функцій і їхніх додатків присвячений цілий ряд досліджень.
1. Гіпергеометричне рівняння
1.1 Визначення гіпергеометричного ряду
Гіпергеометричним рядом називається статечної ряд виду
![]()
де z – комплексна
змінна,
,
,
- параметри,
які можуть
приймати будь-які
речовинні або
комплексні
значення (![]()
0,-1,-2,…),і символ
позначає величину
=
=1
Якщо
й
– нуль або ціле
негативне
число, ряд
обривається
на кінцевому
числі членів,
і сума його
являє собою
поліном відносно
z. За винятком
цього випадку,
радіус збіжності
гіпергеометричного
ряду рівняється
одиниці, у чому
легко переконатися
за допомогою
ознаки збіжності
Даламбера:
думаючи
![]()
zk
маємо
=
![]()
,
коли k![]()
, тому гіпергеометричний
ряд сходиться
при
<1
і розходиться
при
>1.
Сума ряду
F(
,
,
,z)
=
,
<1 (1.1)
називається гіпергеометричною функцією.
Дане визначення
гіпергеометричної
функції придатне
лише для значень
z, що належать
колу збіжності,
однак надалі
буде показано,
що існує функція
комплексного
змінного z, регулярна
в площині з
розрізом (1,
)
яка при
<1
збігається
з F(
,
,
,z).
Ця функція є
аналітичним
продовженням
F(
,
,
,z)
у розрізану
площину й
позначається
тим же символом.
Щоб виконати
аналітичне
продовження
припустимо
спочатку що
R(
)>R(
)>0 і скористаємося
інтегральним
поданням
(1.2)
k=0,1,2,..
Підставляючи (1.2) в (1.1) знаходимо
F(
,
,
,z)
=
=
=
![]()
причому законність зміни порядку інтегрування й підсумовування випливає з абсолютної збіжності.
Дійсно, при
R(
)>R(
) >0 і
<1

![]()


=
=
F(
, R(
),R(
),
)
На підставі відомого біноминального розкладання
=(1-tz)-a(1.3)
0
t
1,
<1
тому для F(
,
,
,z) виходить
подання
F(
,
,
,z)=
(1.4)
R(
)>R(
) >0 і
<1
Покажемо,
що інтеграл
у правій частині
останньої
рівності зберігає
зміст і представляє
регулярну
функцію комплексного
змінного z у
площині з розрізом
(1,
).
Для z приналежні
області
,
(R – довільно
велике,
і
довільно малі
позитивні
числа), і 0 < t < 1
підінтегральне
вираження є
регулярна
функція z і
безперервна
функція t ; тому
досить показати
що інтеграл
сходиться
рівномірно
в розглянутій
області. Доказ
треба з оцінки
![]()
(М – верхня границя модуля функції (1-tz)-a, безперервної в замкнутій області
,
,
0
t
1)
що показує,
збіжність
інтеграла буде
при R(
)>R(
) >0 інтеграл
сходиться
Таким чином,
умова
<1
в (1.4) може бути
відкинуто, і
шукане аналітичне
продовження
гіпергеометричної
функції в розрізану
площину дається
формулою
F(
,
,
,z)=
(1.5)
R(
)>R(
) >0;
![]()
У загальному
випадку, коли
параметри мають
довільні значення,
аналітичне
продовження
F(
,
,
,z)
площина з розміром
(1,
)
може бути отримане
у формі контурного
інтеграла, до
якого приводить
підсумовування
ряду (1.1) за допомогою
теорії відрахувань.
Більше елементарний метод продовження, що не дає, однак, можливість одержати в явній формі загальне аналітичне вираження гіпергеометричної функції, полягає у використанні рекурентного співвідношення (1.6)
F(
,
,
,z)
=
+
![]()
справедливість якого може бути встановлена підстановкою в нього ряду (1.1). Після підстановки й приведення подібних членів коефіцієнт при zk у правій частині (1.6) буде
![]()
+
-
= =
{![]()
-![]()
-
}= =
(![]()
![]()
![]()
![]()
Шляхом повторного
застосування
цієї тотожності
можна представити
функцію F(
,
,
,z)
з довільними
параметрами
(![]()
0,-1,-2,…)у вигляді
суми
F(
,
,
,z)=
F(
+s,
+p,
+2p,
z) (1.7)
де р – ціле
позитивне число
(
,
,
,z)
– поліном відносно
z. Якщо вибрати
число р досить
більшим, так,
щоб R(
)>-p і R(
-
)>-p, то аналітичне
продовження
кожної з функцій
F(
+s,
+p,
+2p,
z) може бути виконане
по формулі
(1.5). Підставляючи
отримані вираження
в (1.7) одержимо
функцію, регулярну
в площині з
розрізом (1,
),
що при
<1
збігається
із сумою гіпергеометричного
ряду (1.1) і, отже,
є шуканим аналітичним
продовженням.
Гіпергеометрична
функція F(
,
,
,z)
відіграє важливу
роль в аналізі
і його додатках.
Введення цієї
функції дає
можливість
одержати рішення
багатьох цікавих
проблем теоретичного
й прикладного
характеру, до
яких, зокрема,
ставиться
задача конформного
відображення
трикутника,
обмеженого
пересічними
прямими або
дугами окружностей,
різні задачі
квантової
механіки й так
далі.
Велика кількість
спеціальних
функцій може
бути виражене
через функцію
F(
,
,
,z),
що дозволяє
розглядати
теорію цих
функцій як
відповідні
спеціальні
випадки загальної
теорії, даної
в справжньому
пункті.
1.2 Елементарні властивості гіпергеометричної функції
У справжньому розділі ми розглянемо деякі властивості гіпергеометричної функції, які безпосередньо випливають із її визначення за допомогою ряду (1.1).
1. Беручи до
уваги, що члени
ряду не змінюються
при перестановці
параметрів