Математична статистика
Остаточний
результат
вимірювання
прийнято записувати
у вигляді
.
У класичній
теорії похибок
це означає,
що істинне
значення фізичної
величини покривається
довірчим інтервалом
з надійністю
(
-
функція
ймовірності).
У
статистиці
малих вибірок
(мікростатистиці)
це означає, що
істинне значення
фізичної величини
покривається
довірчим інтервалом
з надійністю
(ймовірністю)
- (
значення
густини розподілу
Стьюдента
у точці
).
При великій
кількості
вимірювань
(
)
надійності
довірчих інтервалів
класичної
теорії похибок
та мікростатистики
практично
співпадають.
Приклад 6.3.1.Приклад обробки рівноточних вимірювань, результати яких наведені у наступній таблиці:
|
i |
|
|
|
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |
18338 18316 18325 18341 18332 18319 18313 18329 18310 18322 18330 18314 |
18 -4 5 21 12 -1 -7 9 -10 2 10 -6 |
324 16 25 441 144 1 49 81 100 4 100 36 |
|
|
49 |
1321 |
![]()
За формулами (3.2), (3.3), (3.1)
,
,
![]()
Остаточно
.
У класичній
теорії похибок
це означає, що
істинне значення
фізичної величини
покривається
інтервалом
з надійністю
.
У мікростатистиці
надійність
цього довірчого
інтервалу
менша:
(при
).
Із збільшенням
довірчого
інтервалу його
надійність
збільшується:
надійність довірчого інтервалу
![]()
дорівнює
у класичній
теорії похибок
і
у мікростатистиці.
Якщо
вимірювання
фізичної величини
відбувається
при різних
умовах, з використанням
різних методик
та обладнання,
то говорять
про нерівноточні
вимірювання.
При обробці
нерівноочних
вимірювань,
кожному вимірюванню
приписується
певна вага, яка
, як правило,
задається
цілими числами.Найменш
надійному
вимірювання
приписують
найменшу вагу
(наприклад,
),
а решту вимірюванням
приписуть вагу
тим більшу, чим
надійніші
вимірювання.
Зручно
розглядати
вагу вимірювання
як повторювання
вимірювання,
тобто вважати,
що одне вимірювання
з вагою
рівноцінне
вимірювань
з одиничною
вагою, що сприяє
зменшенню
середньої
похибки у
разів (6.3.1). Обробка
нерівноточних
вимірювань
здійснюється
аналогічно
до рівноточних
з тією лише
різницею, що
формули для
мають вигляд:
;(6.3.4)
(6.3.5)
(6.3.6)
де
(n
– кількість
нерівноточних
вимірювань).
Приклад 6.3.2.Приклад обробки нерівноточних вимірювань, результати яких наведені у наступній таблиці:
|
i |
|
|
|
|
|
|
1 2 3 4 5 6 7 8 |
236.4 241.6 242.0 240.7 237.4 239.5 243.8 242.5 |
1 3 1 5 3 5 3 5 |
-3.6 1.6 2.0 0.7 -2.6 -0.5 3.8 2.5 |
-3.6 4.8 2.0 3.5 -7.8 -2.5 11.4 12.5 |
12.96 7.68 4.00 2.45 20.28 1.25 43.32 31.25 |
|
|
26 |
20.3 |
123.19 |
.
За формулами (3.4), (3.5), (3.4)
;
;
.
Отже, у
підсумку
![]()