Xreferat.com » Рефераты по математике » Випадковий процес в математиці

Випадковий процес в математиці

2D[D-k(??)].


Переходячи до межі при ??>0 і беручи до уваги умова теореми про безперервність k(?) у крапці ?=0, а також перша рівність системи

K(0) = В = σ2 , знайдемо


Lim k(?+??) = k(?)


Оскільки тут ? - довільне число, теорему варто вважати доведеної.


4. Ергодична властивість стаціонарних випадкових процесів


Нехай Х(t) - стаціонарний випадковий процес на відрізку часу [0,T] з характеристиками


M[X(t)] = 0, K(t, t') = M[X(t)X(t')] = k(?),

? = t' - t, (t, t') ? T?T.


Ергодична властивість стаціонарного випадкового процесу полягає в тім, що по досить тривалій реалізації процесу можна судити про його математичне очікування, дисперсію, кореляційній функції.

Більш строго стаціонарний випадковий процес Х(t) будемо називати ергодичним по математичному очікуванню, якщо


Lim M {|(1/ T)∫ X(t)dt|2} = 0


Теорема

Стаціонарний випадковий процес Х(t) з характеристиками:


M[X(t)] = 0, K(t, t') = M[X(t)X(t')] = k(?),

? = t' - t, (t, t') ? T?T


є ергодичним по математичному очікуванню тоді й тільки тоді, коли


Lim (2/ T) ? k(?) (1 - ?/t)d? = 0.


Для доказу, мабуть, досить переконатися, що справедливо рівність


M{(1/ T) ∫X(t)dt|2} = (2/ T) ∫ k(?) (1 - ?/t)d?

Запишемо очевидні співвідношення


C = M {|(1/ T) ) ∫X(t)dt|2} = (1/ T2) ∫ ? k(t' - t)dt'dt = (1/T) ? dt ? k(t' - t)dt'.


Думаючи тут ? = t' - t, d? = dt' і з огляду на умови (t' = T) > (? = T - t),

(t' = 0)>(? = -t), одержимо


З = (1/T2) ∫ dt ∫ k(τ)dτ = (1/T2) ∫ dt ∫ k(τ)dτ + (1/T2) ∫ dt ? k(?)d? =

= -(1/T2) ∫ dt ∫ k(τ)dτ - (1/T2) ∫ dt ? k(?)d?


Думаючи в першому й другому доданках правої частини цієї рівності відповідно ? = -?', d? = -d?', ? = T-?', d? = -d?', знайдемо


З = (1/T2) ∫ dt ∫ k(τ)dτ + (1/T2) ∫ dt ? k(T - ?)d?


Застосовуючи формулу Дирихле для подвійних інтегралів, запишемо


З = (1/T2) ∫ dt ∫ k(τ)dτ + (1/T2) ∫ dt ∫ k(T - τ)dτ = (1/T2) ∫ (T - τ) k(τ)dτ + (1/T2) ∫ ?k (T - ?)d?


У другому доданку правої частини можна покласти ?' = T-?, d? = -d?', після чого будемо мати


З = (1/Т2) ∫ (Т - τ) k(τ)dτ – (1/T2) ∫ (T - ?) k(?)d? = 2/T ? (1- (?/T)) k(?)d?


Звідси й з визначення констант видно, що рівність


M{(1/ T) ∫X(t)dt|2} = (2/ T) ∫ k(?) (1 - ?/t)d?


Справедливо.

Теорема

Якщо кореляційна функція k(?) стаціонарного випадкового процесу X(t) задовольняє умові


Lim (1/T) ? |k(?)| dt = 0


Те X(t) є ергодичним по математичному очікуванню.

Дійсно, з огляду на співвідношення

M{(1/ T) ∫X(t)dt|2} = (2/ T) ∫ k(?) (1 - ?/t)d?

Можна записати


0 ? (2/Т) ? (1 - ?/t) k(?)d? ? (2/T) ? (1- ?/t) |k(?)|d? ? (1/T) ? |k(?)|d?


Звідси видно, що якщо виконано умову, те


Lim (2/T) ? (1 - ?/T) k(?)d? = 0


Тепер, беручи до уваги рівність


З = (1/Т2) ∫ (Т - τ) k(τ)dτ – (1/T2) ∫ (T - ?) k(?)d? = 2/T ? (1- (?/T)) k(?)d?

І умова Lim M {|(1/ T)∫ X(t)dt|2} = 0


Ергодичності по математичному очікуванню стаціонарного випадкового процесу X(t), знаходимо, що необхідне доведено.

Теорема.

Якщо кореляційна функція k(?) стаціонарного випадкового процесу

X(t) інтегрувальна й необмежено убуває при ? > ?, тобто виконується умова

При довільному ? > 0, то X(t) - ергодичний по математичному очікуванню стаціонарний випадковий процес.

Дійсно, з огляду на вираження

Для Т≥Т0 маємо


(1/T) ∫ |k(τ)|dτ = (1/T)[ ∫ |k(τ)|dτ + ∫ |k(τ)|dτ ≤ (1/T) ∫ |k(τ)|dτ ε(1 – T1/T).


Переходячи до межі при Т > ?, знайдемо


0 ? lim ? |k(?)|d? = ?.


Оскільки тут ? > 0 - довільна, скільки завгодно мала величина, то виконується умова ергодичності по математичному очікуванню. Оскільки це треба з умови. Про необмежене убування k(?), те теорему варто вважати доведеної. Доведені теореми встановлюють конструктивні ознаки ергодичності стаціонарних випадкових процесів.

Нехай


X(t) = m + X(t), m=const.


Тоді M[X(T)] = m, і якщо X(t) - ергодичний стаціонарний випадковий процес, то умова ергодичності Lim M {|(1/ T)∫ X(t)dt|2} = 0 після нескладних перетворень можна представити у вигляді


Lim M{[(1/T) ∫ X(t)dt – m]2} = 0


Звідси треба, що якщо X(t) - ергодичний по математичному очікуванню стаціонарний випадковий процес, то математичне очікування процесу X(t) = m + X(t) приблизно може бути обчислене по формулі

M = (1/T) ? x(t)dt


Тут Т - досить тривалий проміжок часу;

x(t) - реалізація процесу X(t) на відрізку часу [0, Т].

Можна розглядати ергодичність стаціонарного випадкового процесу X(t) по кореляційній функції.

Стаціонарний випадковий процес X(t) називається ергодичним по кореляційній функції, якщо


Lim M {[ (1/T) ∫ X(t) X(t + τ)dt – k(τ)]2]} = 0


Звідси треба, що для ергодичного по кореляційній функції стаціонарного випадкового процесу X(t) можна покласти


k (?) = (1/T) ? x(t)x(t + ?)dt


при досить великому Т.

Виявляється, умова обмеженості k(?) досить для ергодичності по кореляційній функції стаціонарного нормально розподіленого процесу X(t).

Помітимо, випадковий процес називається нормально розподіленим, якщо будь-яка його функція розподілу є нормальною.

Необхідною й достатньою умовою ергодичності стаціонарного нормально розподіленого випадкового процесу є співвідношення


τ0 : lim (1/T) ∫ [k(τ)2 + k(τ + τ0) k(τ – τ0)] (1 – τ/T)d? = 0


Література


1.Кремер М.Ш. Теорія ймовірностей і математична статистика. – К., 2004

2.Кожевников Ю.В. Теорія ймовірностей і математична статистика. – К., 2005

3.Гнеденко Б.Д. Курс теорії ймовірностей. – К., 2005

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: