Xreferat.com » Рефераты по математике » Евклідова і неевклідова геометрії

Евклідова і неевклідова геометрії

складеному з добутком синусів тих же кутів на косинус наведеної протилежної сторони. Аналогічні дві формули можна одержати круговою заміною лінійних і кутових елементів даного трикутника АВС.

Із другої теореми косинусів треба, що в сферичній геометрії не існує нерівних трикутників з відповідно рівними кутами. Інакше кажучи, якщо кути, одного сферичного трикутника дорівнюють відповідним кутам іншого сферичного трикутника, те такі трикутники рівні.

На закінчення встановимо лише збіг формул сферичної геометрії для фігур з малими лінійними розмірами з відповідними формулами евклідової геометрії.

Про сферичну геометрію в малому

Нехай лінійні розміри а, b, зі сферичного трикутника малі в порівнянні з радіусом сфери R. Очевидно, ці умови можна здійснити за рахунок малості зазначених лінійних розмірів або за рахунок вибору досить великого значення R. З формули, що виражає теорему косинусів, треба


Евклідова і неевклідова геометрії


З огляду на в цій рівності члени до другого порядку малості включно, одержимо теорему косинусів евклідової геометрії:

Евклідова і неевклідова геометрії (1.14)


У випадку прямокутного сферичного трикутника з кутом маємо cos A=0 і формула (1.12) у межі приводить до співвідношення


Евклідова і неевклідова геометрії,


тридцятимільйонну теорему Піфагора в геометрії Евкліда. Це рівність треба також з (1.14) при Евклідова і неевклідова геометрії.

Тому що при малих розмірах наведених сторін їхні синуси в першому наближенні пропорційні аргументам, то з (1.13) випливають два зв'язки


Евклідова і неевклідова геометрії,


теорему синусів в евклідовій геометрії.

Отже, формули сферичної геометрії для фігур з малими лінійними розмірами в порівнянні з радіусом сфери збігаються з відповідними формулами евклідової геометрії. Аналогічний результат одержимо нижче при розгляді формул геометрії Лобачевского.


2.2 Еліптична геометрія на площині


Були показані найпростіші факти сферичної геометрії, у якій усякі дві прямі перетинаються у двох діаметрально протилежних крапках. Для того, щоб звільнитися від зазначеного недоліку й прийти до нової геометрії, у якій прямі мали б не більше однієї загальної крапки, умовимося вважати всяку пару діаметрально протилежних крапок сфери за одну крапку. Отриману нову поверхню після такого ототожнення пар крапок сфери будемо називати еліптичною площиною й позначати символом S2.

Ясно, що одержимо ту ж площину, якщо будемо будувати множини векторів Евклідова простору відношенню еквівалентності в якій Евклідова і неевклідова геометрії Евклідова і неевклідова геометріїЕвклідова і неевклідова геометрії тоді й тільки тоді, коли вектори Евклідова і неевклідова геометрії й Евклідова і неевклідова геометрії непропорційні.

Прямі еліптичної площини виходять із більших кіл у результаті зазначеного ототожнення пара крапок і будуть як і раніше замкнутими лініями. Але побудована площина S2 стала принципово новим об'єктом математичного дослідження.

Залишаючись замкнутою поверхнею, вона втратила властивість двобічності. Еліптична площина є однобічною поверхнею, тобто, розфарбовуючи яку-небудь одну сторону цієї поверхні, розфарбуємо її по обидва боки. В еліптичній геометрії відсутнє поняття крапки, що лежить між двома іншими, якщо вони інцідентні прямій, тому що дві крапки на прямій визначають два взаємно додаткових відрізки. У цій геометрії можна встановити поняття поділу двох пар крапок А, У и М, N, інцідентних прямій. Пари A, B розділяє пари М, N, якщо крапки М, N лежать у різних відрізках, певних на даній прямій крапками А и В. Можна переконатися, що пари крапок A, У розділяє пари М, N тоді й тільки тоді, коли подвійне відношення


(АВМ) = АМ/ВМ:АN/ВN


чотирьох крапок А, В, М, N негативно.

Зрозуміло, еліптичну площину можна уявити собі також у вигляді півсфери, у якої діаметрально протилежні крапки екватора вважаються за одну крапку. Об'єкти нової моделі перебувають у певних зіставленнях з об'єктами відомої моделі на сфері. Завдяки цьому без звертання до аксіом виводимо, що ці дві моделі реалізують ту саму геометрію.

Проектування із центра о Евклідова простору на площину, дотичну до сфери в крапці З, де ОСЕвклідова і неевклідова геометрії , переводить прямі еліптичної площини в прямі евклідової площини Евклідова і неевклідова геометрії. Якщо до крапок дотичної площини приєднати невласні крапки, то побудоване центральне проектування буде взаємно однозначним відображенням всіх крапок еліптичної площини на всі крапки розширеної евклідової (проективної) площини. Не будемо виписувати систему аксіом еліптичної геометрії й помітимо лише, що її можна одержати з аксіом проективної геометрії й аксіом конгруентності.

Всі поняття площини S2 переводяться по відображенню в деякі поняття двомірної проективної геометрії. Зіставлення відповідних геометричних образів отриманої проективної моделі характеризується наступною таблицею:


«крапка» крапка проективної площини
«пряма» пряма проективної площини
«рівність відрізків» рівність прообразів відрізків

Велике достоїнство проективної моделі полягає в тому, що крапки й прямі в ній зображуються звичними для нас образами. Однак, при вивченні властивостей конгруентних фігур сферична модель стає більше зручною.

Помітимо також, що прямі й площини зв'язування о Евклідова простору визначають нову модель площини S2, що відповідають геометричні образи якої представляються наступною таблицею:


S2 Зв'язування прямих і площин в Е3
«крапка» Площина зв'язування
«поділ двох пар крапок» Поділ двох пар прямих того самого пучка прямих
«відстань між двома крапками» Величина, пропорційна куту, між двома прямими зв'язування

Реалізація еліптичної площини у вигляді сфери, у якої діаметрально протилежні крапки ототожнені, дозволяє на цій площині ввести координати (х, в, z), зв'язані співвідношенням


x2+y2+z2=R2;

де R називається радіусом кривизни, а зворотна величина квадрата радіуса — кривизною. У цих координатах відстань а між двома крапками А (х1, в1, z1) і В(х2, в2, z2 ) визначається по формулі


Евклідова і неевклідова геометрії. (2.1)


Відношення відстані між крапками до радіуса кривизни називається наведеною відстанню. Дві крапки площини S2 називаються полярними, якщо відповідним цим крапкам прямі тривимірного Евклідова простору ортогональні. Інакше кажучи, полярні крапки характеризуються тим, що наведена відстань між ними рівняється Евклідова і неевклідова геометрії. Відрізок прямій, обмежений полярно сполученими крапками, називається напівпрямій. Пряма складається із двох напівпрямих і має довжину, рівну Евклідова і неевклідова геометрії. Очевидно, геометричне місце крапок, полярних даній крапці А (х1, в1, z1), утворить пряму


Евклідова і неевклідова геометрії (2.1')


Ця пряма називається полярою крапки A, а крапка А - полюсом прямій (2.1').

Прямі, перпендикулярні прямій, перетинаються в її полюсі. Обернено, усяка пряма, що проходить через полюс даної прямої, буде перпендикулярної до цієї прямої. Звідси треба, що через кожну крапку площини, відмінну від полюса даної прямої, можна провести єдиний перпендикуляр до цієї прямої. Ці властивості безпосередньо випливають із визначення полюсів і поляр.

У геометрії S2 можна побудувати взаємно однозначне відображення між крапками й прямими, при якому кожній крапці відповідає її полярна пряма, а кожній прямій - її полюс. Таке відображення називається полярним відображенням. В еліптичній площині одиничної кривизни полярне відображення переводить дві прямі а, b у такі крапки А, В, що відстань між цими крапками рівняється куту між даними прямими. Звідси випливає так званий принцип подвійності в еліптичній планіметрії: якщо в якій-небудь теоремі еліптичної геометрії замінити слова «крапка», «пряма», «відстань» і «кут» відповідно на слова «пряма», «крапка», «кут» і «відстань», те в результаті одержимо також справедливу пропозицію в цій геометрії. Прикладом двоїстих пропозицій, тобто пропозицій, що виходять одне з іншого, зазначеного правила є наступне: будь-які дві крапки визначають пряму, їм інцідентну; будь-які дві прямі визначають крапку, їм інцідентну.

Знайдемо тепер відстані між двома нескінченно близькими крапками М (х, в, z) і M’ (х + dх, в + dу, z + dz). З формули (2.1) треба, що


Евклідова і неевклідова геометрії. (2.2)


Звідки з точністю до нескінченно малих другого порядку включно маємо


ds=-2(xdx+ydy+zdz).


З огляду на, що координати крапки (х + dх, в + dу, z + dz) задовольняють рівності


(х + dх)2 +(в + dу)2+ (z + dz)2 =R2,


будемо мати


2(хdх + уdу + zdz) + dx2 + dу2 + dz2 = 0.

ds2 = dx2 + dу2 + dz2. (2.2')


Отримана формула приводить до очевидного висновку про те, що в малому геометрія еліптичної площини збігається зі сферичною геометрією. Зокрема, формули (1.12) і (1.13) відповідно теорему косинусів і синусів, справедливі й в еліптичній геометрії. Формула 2.2' показує також, що руху еліптичної площини S2 представляються обертаннями й відбиттями Евклідова простору E3 навколо Начало координат. Зазначені рухи визначаються ортогональними матрицями. Так називаються матриці, у яких сума квадратів елементів кожного стовпця рівняється одиниці, а сума добутків відповідних елементів різних стовпців рівняється нулю. Тому що матриці, що відрізняються знаками, індуцірують те саме рух в еліптичній площині, то група рухів останньої зв'язана.

Площа трикутників в еліптичній геометрії

Нехай в еліптичній площині даний трикутник AВС, позначеної на мал. 8 номером I. Як відомо, на даній площині породжуються ще три трикутники з тими ж вершинами. Ці трикутники позначені на малюнку номерами II, III, IV. Тому що вcя еліптична площина кінцева й має площу, рівну 2Евклідова і неевклідова геометрії R2 , то площа частини площини, обмеженої вертикальними кутами А трикутника I, рівняється


Евклідова і неевклідова геометрії


Аналогічно, площа частин еліптичної площини, обмежених вертикальними кутами В и С трикутника AВС, рівні 2R2B, 2R2С. З іншого боку, сума всіх трьох знайдених площ становить площу всієї еліптичної площини з доданою подвоєною площею SАВС даного трикутника АВС. У результаті одержуємо


Евклідова і неевклідова геометрії.

Звідси випливає, що


SАВС = R2(A + B + C -Евклідова і неевклідова геометрії ). (2.3)


Ця формула показує, що площа трикутника пропорційна його дефекту. Можна довести, що в геометрії Лобачевского площа трикутника АВС визначається по формулі, аналогічної (2.3),


SАВС = k2(Евклідова і неевклідова геометрії - A - B - C ),


де k — радіус кривизни.

Окружність

Окружністю називається геометричне місце крапок М(х, в, z), що відстоять від даної крапки А(х1,в1,z1) на дану відстань r. Крапка A називається центром окружності, r - її радіусом.

До поняття окружності можна прийти іншим шляхом, відправляючись від пучків прямих і відповідних крапок на прямих даного пучка. Ці допоміжні поняття тут уводяться так само, як у геометрії Лобачевского. Сукупність прямих, що перетинаються в даній крапці A, називається пучком прямих першого роду. Крапка А називається центром пучка. Пучком прямих другого роду називаються прямі площини, перпендикулярні даній прямій а. Неважко переконатися, що ці пучки двоїсті один одному. Справді, поляра центра пучка прямих першого роду ортогональне перетинає всі прямі пучка й розглянута сукупність прямих є пучком прямих другого роду. Обернено, прямі пучка другого роду проходять через полюс осі пучка й становлять пучок прямих першого роду. Таким чином, усякий пучок прямих одночасно є пучком першого й другого роду. Припустимо, що крапки М и N лежать відповідно на прямих тиn даного пучка прямих. Ці крапки М, N називаються відповідними, якщо відрізок МN утворить рівні однобічні кути із прямими т и n. Найпростіша крива тут визначається так само, як у планіметрії Лобачевского. Ця крива по визначенню є множиною крапок, що відповідають крапці М на прямій т даного пучка. Отримана в такий спосіб найпростіша крива одночасно є окружністю радіуса r із центром у крапці А и еквидистантой з висотою r' = Евклідова і неевклідова геометріїR/2 — r. Можна встановити, що окружність ортогональне розсікає прямі свого пучка.

З (2.1) треба, що рівняння окружності із центром у крапці А(х1,в1,z1) і радіусом r < Евклідова і неевклідова геометріїR/2 приводиться до виду:


Евклідова і неевклідова геометрії . (2.4)


Наявність подвійного знака пояснюється тим, що права частина позитивна, а вираження в дужках може мати значення різних знаків.

Помітимо, що множина крапок, віддалених від двох крапок A, В, складається із двох взаємно перпендикулярних прямих, що проходять через полюс прямій, певної даними крапками. Одна із цих прямих ділить навпіл один відрізок АВ, а інша - додатковий. Звідси випливає існування однієї й тільки однієї окружності, описаної біля заданого трикутника АВС. Зокрема, три крапки, що не належать прямій, визначають на еліптичній площині чотири трикутники. Таким чином, через три крапки А, В, З, що не лежать на одній прямій, можна провести чотири окружності, які на сферичній моделі визначаються наступними трійками крапок: АВС, АВС', АВ'С, А'ВС, де А', В', С' позначають крапки, діаметрально протилежні відповідно до крапок А, В, С.

Розглянемо коротенько властивості пар окружностей в еліптичній площині. У сферичній геометрії дві окружності, як і в евклідовій площині, можуть не перетинатися один з одним, стосуватися або перетинатися у двох крапках. В еліптичній геометрії властивості пара окружностей більше різноманітні. Щоб переконатися в цьому, припустимо, що еліптична площина інтерпретована у вигляді сфери, у якої діаметрально протилежні крапки ототожнені. У цьому випадку, окружність еліптичної площини представляється на такій сфері у вигляді двох окружностей, що лежать у паралельні й рівновіддалених від центра сфери площинах. Обернено, дві окружності, отримані від перетинання сфери симетричними щодо її центра площинами, зображують в еліптичній геометрії одну окружність. Зроблені зауваження дозволяють скласти уявлення про нові випадки взаємних положень двох окружностей у порівнянні зі сферичною або евклідовою планіметрією.


2.3 Геометрія Лобачевского в системі Вейля


Про псевдоевклідові планіметрії

а) В евклідовій площині, як відомо, формула квадрата відстані між двома крапками М(х1, х2) і N(в1, в2) у декартовой, прямокутній системі координат представляється у вигляді


d(M,N)2=(y1 - x1)2+(y2 - x2)2. (3.1)


Кут Евклідова і неевклідова геометрії між векторами ОМ і ОN обчислюється зі співвідношення


Евклідова і неевклідова геометрії. (3.2)


Перша формула по суті виражає теорему Піфагора для прямокутного трикутника з катетами, рівними абсолютним величинам Евклідова і неевклідова геометрії і гіпотенузою МN. Друга ж формула представляє собою формулу косинуса різниці кутів, утворених відповідно ОМ і ON c координатним вектором Евклідова і неевклідова геометрії.

Тепер змінимо формули (3.1) і (3.2) і будемо визначати відстань між зазначеними двома крапками й величини даних кутів по формулах відповідно

d(M,N)=(y1 - x1)2 - (y2 - x2)2 (3.3)

Евклідова і неевклідова геометрії (3.4)


Колишні пари крапок тепер будуть мати інші відстані» а колишні кути - інші величини. Це по суті нова своєрідна двомірна геометрія.

Щоб підкреслити наявність іншої метрики й не плутати нові відстані й величини кутів зі старими, умовимося називати координатну площину (x1, x2) формулами (3.3), (3.4) псевдоевклідовою площиною.

б) Для більшої аналогії з евклідовою геометрією доцільно ввести новий скалярний добуток векторів як добуток їхніх довжин на косинус кута між ними. Ясно, що цей добуток векторів відрізняється від звичайного скалярного добутку тих же векторів, тому що довжини векторів (відстань між початкової його й кінцевої крапками) і косинус кута розуміється в змісті псевдоевклідової геометрії.

Не будемо далі перераховувати наслідків з формул (3.3), (3.4) і дамо аксіоматичне визначення псевдоевклідової геометрії. Робиться це в такий спосіб.

Замість аксіоми IV, 3 вейлевської аксіоматики, у якій говориться про те, що скалярний квадрат вектора ненегативний, уводиться інша аксіома IV, 3' про існування ненульових векторів першого, другого, і третього типів, скалярні квадрати яких відповідно позитивні, негативні й дорівнюють нулю.

Всі інші аксіоми Вейля зберігаються без зміни в псевдоевклідової геометрії. Звичайно, припускаємо, що аксіоми розмірності III відповідним чином погоджені. Якщо мова йде про площину, то в аксіомі III, 1 затверджується існування двох лінійно незалежних векторів, а в аксіомі III, 2 затверджується, що всякі три вектори лінійно залежні.

Сукупність крапок називається псевдоевклідовою площиною, якщо ці крапки і їхні впорядковані пари (вільні вектори) задовольняють аксіомам груп /--///, IV, 1, 2, 3', V. Очевидно, вектори псевдоевклідової площини задовольняють аксіомам /--///- IV - 1, 2, 3' і утворять двомірний псевдоевклідовий векторний простір.

У псевдоевклідової геометрії афінна частина повністю збігається з афінної частиною евклідової геометрії. Але в метричних питаннях геометрії ці значно відрізняються друг від друга, метрика простору по суті визначається аксіомами скалярного добутку векторів і серед них важливу роль грає саме аксіома IV, 3'.

в) Скалярний добуток двох векторів Евклідова і неевклідова геометрії, Евклідова і неевклідова геометрії у змісті псевдоевклідової геометрії будемо позначати символом Евклідова і неевклідова геометріїП.Евклідова і неевклідова геометрії Вектори Евклідова і неевклідова геометрії, Евклідова і неевклідова геометрії називаються перпендикулярними, якщо їхній скалярний добуток дорівнює нулю.

Як і раніше число Евклідова і неевклідова геометріїПЕвклідова і неевклідова геометрії називається скалярним квадратом вектора Евклідова і неевклідова геометрії; корінь квадратний з Евклідова і неевклідова геометріїПЕвклідова і неевклідова геометрії якого називається довжиною вектора й позначається через |Евклідова і неевклідова геометрії |.Таким чином,


Евклідова і неевклідова геометрії,


Ясно, що довжина вектора буде позитивної, чисто мнимий або нульовий, якщо відповідно скалярний квадрат Евклідова і неевклідова геометріїПЕвклідова і неевклідова геометрії >0, Евклідова і неевклідова геометріїПЕвклідова і неевклідова геометрії <0 або Евклідова і неевклідова геометріїПЕвклідова і неевклідова геометрії =0. Вектори позитивної й чисто мнимої довжини називають також відповідно просторовими й тимчасовими.

Ненульові вектори, довжини яких дорівнюють нулю, називаються ізотропними.

Уведемо поняття прямокутної декартовой системи координат. Прямокутної декартовой системою координат або просто прямокутною системою координат псевдоевклідової площини називається така афінна система координат, вектори Евклідова і неевклідова геометрії якої одиничні або взаємно перпендикулярні.

Отже, один з координатних векторів псевдоевклідової площини, наприклад, Евклідова і неевклідова геометрії буде одиничним, а іншої – мнимо одиничним Таким чином, скалярний добуток координатних векторів прямокутної системи координат визначаються рівностями


Евклідова і неевклідова геометрії. (3.5)


Очевидно, скалярний добуток двох векторів


Евклідова і неевклідова геометрії


і квадрат довжини вектора Евклідова і неевклідова геометрії в прямокутній системі координат обчислюються по формулах виду


Евклідова і неевклідова геометрії (3.6)

Евклідова і неевклідова геометрії (3.7)


За відстань між двома крапками M(х1, х2) і N(y1, y2) визначенню приймається довжина вектора Евклідова і неевклідова геометрії:


d(M,N)2=(y1 - x1) - (y2 - x2)2.


Величиною кута між векторами Евклідова і неевклідова геометрії й Евклідова і неевклідова геометрії називається число, певне по формулі


Евклідова і неевклідова геометрії (3.8)

У правій частині (3.8) чисельник позитивний, а знаменник при неізотропних векторах Евклідова і неевклідова геометрії, Евклідова і неевклідова геометрії може бути позитивним і негативним.

Якщо вектори Евклідова і неевклідова геометрії, Евклідова і неевклідова геометрії однієї природи, тобто обидва множники в знаменнику одночасно просторові або тимчасові, теЕвклідова і неевклідова геометрії, якщо ж один з векторів просторовий, а

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: