Дослідження лінійно впорядкованого простору ординальних чисел
Курсова робота:
Зміст
Введення
Розділ 1.Вихідні визначення
§1. Порядкові визначення
§2. Топологічні визначення
Розділ 2. Лінійно впорядкований простір ординальних чисел
§1. Цілком упорядковані множини і їхні властивості
§2. Кінцеві ланцюги і їхні порядкові типи
§3. Порядковий тип
§4. Властивості ординальних чисел
§5. Простір
ординальних
чисел W(
1) і його властивості
Висновок
Список літератури
ВВЕДЕННЯ
ординарний число упорядкований множина
Ідеї топології були висловлені ще видатними математиками 19 століття: Н. И. Лобачевским, Риманом, Пуанкаре, Кантором, Гильбертом і Бауером. Однак загальна топологія, як неї розуміють зараз, бере початок від Хаусдорфа («Теорія множин», 1914).
Джерела теорії впорядкованих і частково впорядкованих алгебраїчних систем лежать у геометрії, функціональному аналізі й алгебрі.
Лінійно впорядковані простори, у тому числі й лінійно впорядкований простір ординальних чисел, поєднують у собі дві структури: порядкову й топологічну. Систематичного викладу теорії простору ординальних чисел не існує. Цим пояснюється актуальність обраної теми.
Ціль курсової роботи - дослідження простору ординальних чисел, його порядкових і топологічних властивостей.
РОЗДІЛ 1. Вихідні визначення й теореми
§1. ПОРЯДКОВІ ВИЗНАЧЕННЯ.
Визначення
1.1. Упорядкованою
множиною називається
непуста множина
Х разом із заданим
на ньому бінарним
відношенням
порядку
, що:
рефлексивно:
а
a;
транзитивне:
a
b
c
a
c;
антисиметричне:
a
b
a
a = b ( для будь-яких
a, b, c
X ).
Елементи впорядкованої множини називаються порівнянними, якщо
а < b, a = b або b < a.
Зауваження:
по визначенню
будемо вважати,
що a < b, якщо a
b і a
b.
Визначення 1.2. Упорядкована множина називається лінійно впорядкованим, або ланцюгом, якщо будь-які його два елементи порівнянні.
Визначення
1.3. Елемент а
впорядкована
множина Х називається
найменшим
(найбільшим)
елементом
множини А
Х, якщо а
А и а
х
(х
а) для будь-якого
х
А.
Визначення
1.4. Елемент а
впорядкована
множина Х називається
мінімальним
(максимальним)
елементом
множини А
Х, якщо в А немає
елементів,
менших (більших)
а, тобто якщо
х
а (а
х) для деякого
х
, те х = а.
Визначення 1.5. Нехай А – непуста підмножина лінійно впорядкованої множини Х. Елемент а з Х називається верхньої (нижньої) гранню множини А, якщо він більше (менше) будь-якого елемента з А.
Визначення 1.6. Якщо множина А має хоча б одна верхню (нижню) грань, те А називається обмеженим зверху (обмеженим знизу).
Визначення 1.7. Множина А називається обмеженим, якщо воно обмежено й зверху й знизу.
Визначення 1.8. Точною верхньою гранню множини А називається найменший елемент множини всіх верхніх граней множини А. Позначається sup A.
Визначення 1.9. Точною нижньою гранню множини А називається найбільший елемент множини всіх нижніх граней множини А. Позначається inf A.
Визначення
1.10. Нехай <X,
>
- лінійно впорядкована
множина, що
містить, принаймні,
два елементи.
Для а, b
X, a < b покладемо
(a, b) = {x
X: a < x < b}. Такі множини
будемо називати
інтервалами
в Х. Множина
[a, b] = { x
X : a
x
b} називається
відрізком у
Х.
Визначення 1.11. Упорядкована множина називається цілком упорядкованим, якщо кожне його непуста підмножина має найменший елемент.
Визначення
1.12. Нехай М и М1 –
упорядковані
множини й нехай
f – взаємно
однозначне
відображення
М на М1. Відображення
зберігає порядок,
якщо з того, що
a
b ( a, b
M ), треба, що f (a)
f (b) (у М1). Відображення
f називається
ізоморфізмом
упорядкованих
множин М и М1,
якщо співвідношення
f (a)
f (b) виконано в
тім і тільки
в тому випадку,
якщо a
b. При цьому множини
М и М1 називаються
ізоморфними
між собою.
§2. ТОПОЛОГІЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ
Визначення
1.13. Топологічним
простором
називається
пара (Х,
), що складається
із множини Х
и деякого сімейства
підмножин
множини Х, що
задовольняє
наступним
умовам:
множина
Х и Ж
належать
;
перетинання
кінцевого числа
множин з
належать
;
об'єднання
будь-якого
числа множин
з
належить
.
Умови
1 – 3 називаються
аксіомами
топологічного
простору, його
елементи –
крапками простору.
Підмножини
множини Х, що
належать сімейству
,
називаються
відкритими
в Х. Сімейство
відкритих
підмножин
простору Х
називається
також топологією
на Х.
Визначення 1.14. Замкнутою множиною називається множина, що є доповненням до відкритого.
Визначення 1.15. Околицею крапки х топологічного простору називається будь-яка відкрита множина U, що містить х.
Визначення 1.16. Топологічний простір Х називається компактним, якщо з будь-якого його покриття відкритими множинами можна виділити кінцеве під покриття.
Визначення 1.17. Топологічний простір Х називається компактним, якщо будь-яка його центрована система замкнутих множин у Х має непусте перетинання.
Визначення 1.16 і 1.17 рівносильні ([5]).
Визначення 1.18. Простір Х називається локально компактним, якщо кожна крапка має околицю, замикання якої компактно.
Визначення 1.19. Топологічний простір Х називається розрахункове компактним, якщо з кожного рахункового відкритого покриття простору Х можна вибрати кінцеве підпокриття.
Визначення 1.20. Топологічний простір Х називається розрахункове компактним, якщо кожне його нескінченна підмножина містить хоча б одну граничну крапку.
Визначення 1.19 і 1.20 рівносильні ([5]).
Визначення
1.21. Простір
називається
компактификацією
топологічного
простору Х,
якщо:
1)
компактно;
2) Х – підпростір
;
3) Х щільно
в.![]()
Визначення
1.22. Топологічний
простір Х називається
Т 1-простором,
якщо для кожної
пари різних
крапок х1, х2
існує відкрита
множина
,
таке, що х1
і х2
.
Визначення 1.23. Якщо будь-які дві різні крапки х и в топологічного простору Х мають непересічні околиці, то простір Х називається хаусдорфовим простором або Т 2-простором.
Визначення
1.24. Топологічний
простір Х називається
регулярним
простором, або
Т 3-простором,
якщо Х є Т 1-простір
і для будь-якого
й кожного замкнутої
множини
,
такого, що
,
існують відкриті
множини U1 і U2,
такі, що
1,
2
і U1
U2 = Ж.
Визначення
1.25. Топологічний
простір Х називається
тихоновським
простором, або
Т3
- простором,
якщо Х є Т 1-простір
і для будь-якого
й будь-якого
замкнутої
множини
,
такого, що
,
існує безперервна
функція f:
,
така, що f(x)=0 і f(y)=1
для
.
Визначення
1.26. Топологічний
простір Х називається
нормальним,
або Т 4-простором,
якщо для кожної
пари непересічних
замкнутих
множин А и В
існують непересічні
відкриті множини
U і V такі, що А
U, B
V.
РОЗДІЛ 2. Лінійно впорядкований простір ординальних чисел
§1. ЦІЛКОМ УПОРЯДКОВАНІ МНОЖИНИ І ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ
Розглянемо цілком упорядковані множини і їхні властивості.
Пропозиція 1.1. Усяка підмножина цілком упорядкованої множини саме є цілком упорядкована множина (очевидно).
Пропозиція
1.2. Якщо f – ізоморфізм
цілком упорядкованої
множини А в
себе, то для
будь-якого
елемента х
А виконується
нерівність
f (x)
x. (1)
Доказ.
Будемо доводити методом від противного й припустимо, що в А є елементи х, не задовольняючій нерівності (1). Тоді серед цих елементів є найменший, тому що А є цілком упорядкованим. Позначимо його через х1 : f (x1)<x1. Позначимо f (x1) = x0 і перепишемо нерівність: х0<х1. Тому що f – ізоморфізм, то виконується нерівність: f(x0)<f (x1) = x0.
Таким чином, одержали наступні нерівності: х0 < x1 і f (x0) < x0 . Ці нерівності суперечать визначенню елемента х1, як найменшого з елементів х множини А, не задовольняючій умові f (x) < x. :
Визначення
2.1. Початковим
відрізком, що
відтинається
елементом а
А від лінійно
впорядкованої
множини А,
називається
множина Аа = {x
| x
A, x < a}.
Пропозиція 1.3. Нехай А’ – довільна підмножина цілком упорядкованої множини А. Тоді множина А не ізоморфно ніякому відрізку множини А’.
Доказ:
Будемо
доводити методом
від противного
й припустимо,
що існує ізоморфізм
цілком упорядкованої
множини А в
деякий відрізок
Ах’ підмножини
А’
А. Тоді f (x)
Ax’. Отже, f (x) < x –
протиріччя
із пропозицією
1.2. ■
Наслідок 1.4. Два різних відрізки цілком упорядкованої множини не можуть бути ізоморфні між собою.
Доказ.
Нехай
Ах і Агов – два
різних відрізки
цілком упорядкованої
множини А. Тому
що Ах і Агов
різні, а множина
А – цілком
упорядкована,
те х и в порівнянні,
при цьому х
в. Нехай для
визначеності
x < y. Тоді Ах –
відрізок множини
Агов і за пропозицією
1.3 Ах і Агов не
можуть бути
ізоморфними.
:
Пропозиція 1.5. Існує не більше одного ізоморфізму однієї цілком упорядкованої множини на інше.
Доказ.
Будемо
доводити методом
від противного
й припустимо,
що f і g – два різних
ізоморфізми
цілком упорядкованої
множини А на
цілком упорядковану
множину В. Тому
що f і g різні, то
існує а
А: b = f (a)
b’ = g (a). Нехай для
визначеності
b < b’. При всякому
ізоморфізмі
f множини А на
множину У відрізок
Ах
А переходить
у відрізок Ву
В, де в = f (х). Тому
відрізок Аа
А
подібний до
відрізків
Вb
У и Вb’
B, тобто Bb ізоморфний
Aa і Аа ізоморфний
Вb’. Отже, відрізок
Вb ізоморфний
відрізку Bb’ ,
але це суперечить
наслідку 1.4. ■
Визначення
2.2. Якщо для елемента
а
А існує елемент
а' =
= inf {x | a < x, x
A}, те а' називається
безпосередньо
наступним за
а.
Пропозиція 1.6. Якщо А – цілком упорядкована множина, то в кожного елемента множини А, крім найбільшого, є безпосередньо наступний за ним елемент.
Доказ.
Візьмемо
деякий елемент
а
А, нехай а не є
найбільшим
елементом.
Розглянемо
множину {x | x
A, x > а}. За пропозицією
1.1 воно має найменший
елемент а', що
є точною нижньою
гранню розглянутої
множини. Отже,
а' треба за а.
:
§2. КІНЦЕВІ ЛАНЦЮГИ І ЇХНІ ПОРЯДКОВІ ТИПИ
Пропозиція 2.1. Множина з n елементів можна лінійно впорядкувати n! способами.
Доказ.
Для доказу досить застосувати формулу числа перестановок для n-елементної множини: Рn=n! :
Пропозиція 2.2. Будь-яке кінцеве лінійно впорядкована множина є цілком упорядкованою множиною.
Доказ.
Нехай
є множина А –
кінцеве лінійно
впорядкована
множина. Треба
довести, що А
є цілком упорядкованим,
тобто будь-яку
його підмножину
має найменший
елемент. Розглянемо
довільну множину
В, що є підмножиною
множини А.
Припустимо,
що воно не має
найменшого
елемента. Візьмемо
який-небудь
елемент множини
В. Позначимо
його через b1.
Тому що в У немає
найменшого
елемента, то
в ньому є елемент
b2, такий, що b2 < b1.
Елемент b2 не є
найменшим
елементом в
В, тому є елемент
b3<b2. Повторюючи
це міркування,
будуємо для
кожного натурального
n елемент bn+1
B, причому bn+1 < bn.
Таким
чином, одержали
нескінченну
множину {b1, b2, . . . ,bn,
. . }
, але це суперечить
тому, що