Комбінаторика
Розглянемо приклад. Теорема: „Якщо точка лежить на бісектрисі кута, то вона рівновіддалена від сторін цього кута”.
Якщо умову позначити через Р (х), то вона буде виражатися реченням: „Точка лежить на бісектрисі”, а висновок позначити через Q (х), то це буде речення „Точка рівновіддалена від сторін кута”. Як умова так і висновок є предикатами, які задані на множині Х всіх точок площини. Тому дану теорему можна записати у вигляді
(
х
є Х) (Р(х)
Q (х))
Отже, в цій теоремі ми виділили такі три частини:
Умова теореми: предикат Р (х), заданий на множині Х усіх точок площини.
Висновок теореми: предикат Q (х), який заданий на множені Х
Пояснювальна частина
х
є Х: в ній описується
множина об’єктів,
про які йде
мова в теоремі.
Умова і висновок не завжди є елементарними висловленнями, а можуть мати складну логічну структуру, найчастіше кон’юктивну або диз’юнктивну.
Наприклад:
Якщо діагоналі паралелограма взаємно перпендикулярні або ділять його кути пополам, то цей паралелограм ромб.
(
х
є Х) (Р1
(х) v
Р2
(х))
Q (х))
Р1 (х) – діагоналі взаємно перпендикулярні
Р2 (х) – діагоналі паралелограма ділять його кут пополам
Q (х) – цей паралелограм – ромб.
Теорема про середню лінію трапеції
„Якщо чотирикутник є трапеція, то пряма, яка з’єднує середини непаралельних сторін паралельна основі трапеції і рівна їх півсумі”
(
х
є Х) (Р (х)
(Q1
(х)
Q2
(х))
Р (х) – чотирикутник трапеція
Q1 (х) – середня лінія паралельна основі трапеції
Q2 (х) – середня лінія рівна півсумі основ
(
х
є Х) – для будь-якого
чотирикутника.
Теорема може мати і ще складнішу форму, включаючи різнойменні квантори.
§ 3. 6. Види теорем.
Ще у школі ми зустрічалися з різними видами теорем: пряма, обернена, протилежна. Розглянемо їх з точки зору предикатів.
Теорема: „Якщо сума цифр числа ділится на 3, то і це число ділиться на 3”.
Вона
зипишеться:
(
х
є N)
(Р (х)
Q(х))
х
є N
– теорема справедлива
для всіх натуральних
чисел.
Р (х) – умова теореми: „Сума цифр числа х : 3”.
Q(х) - висновок теореми: „Число х ділиться на 3 ”.
Будемо вважати, що це є пряма теорема.
Поміняємо місцями умову і висновок без зміни пояснювальної частини. Одержимо обернену теорему. Вона записується у формі предиката:
(
х
є N)
(Q (х)
Р
(х))
Обернена теорема: „Якщо число ділиться на 3, то сума цифр цього числа ділиться на 3”.
Якщо в прямій теоремі умову і висновок замінити їх запереченням, то одержимо протилежну до прямої теореми, яка запишеться
(
х
є N)
(
![]()
)
„Якщо сума цифр даного числа не ділится на 3, то й саме число не ділиться на 3”.
Якщо в оберненій теоремі умову і висновок замінити їх запереченнями, то одержимо теорему протилежну до оберненої.
(
х
є N)
(
![]()
)
„Якщо число не ділиться на 3, то й сума цивр цього числа не ділиться на 3”.
В даному прикладі усі теореми істинні. Є багато прикладів, де істинність прямої теореми ще не означає істинність оберненої теореми чи протилежної теореми. Але не треба думати, що усі чотири теореми логічно незалежні і вимагають кожний раз окремого доведення.
Справедливі такі твердження:
Пряма теорема рівносильна теоремі, протилежній до оберненої
Обернена теорема рівносильна протилежній теоремі. Цю залежність можна зиписати:
(
х
є Х) (Р (х)
Q(х)
(
х
є Х)
(![]()
![]()
)
(
х
є Х) (Q (х)
Р
(х)
(
х
є Х) (![]()
![]()
)
§ 3. 7. Необхідні і достатні умови.
Необхідні і достатні умови є важливими і ними приходиться користуватися в математиці при доведенні теорем, при встановленні залежності між елементами геометричних фігур і алгебраїчних виразів та величин при розв’язанні задач.
Необхідною умовою правильності даного твердження називається умова при невиконанні якої це твердження не може бути вірним.
Приклади:
Подільність числа на 2 і 3 є необхідною умовою подільності на 12. Але це не достаня умова , бо є числа 18, 30. які діляться на 2 і 3, а на 12 не діляться.
Необхідною умовою рівності 2-х трикутників є рівність відповідних кутів цих трикутників.
Необхідною умовою подібності трикутніків є пропорційність відповідних сторін трикутників.
Необхідні умови формулюються переважно у вигляді протилежної або оберненої теореми:
(
х
є Х) (Q (х)
Р
(х))
(
х
є Х) (
)
Достатніми умовами правильності даного твердження називаються умови, при виконанні яких це твердження є вірним.
Приклади:
Достатньою умовою рівності трикутників є рівність їх відповідних сторін.
Достатні
умови будуть
тоді, коли (
х
є Х) (Q (х)
Р
(х)) – істинна.
Бувають умови є одночасно необхідними і достатніми для правильності певногоь твердження. Це буде тоді, коли істинні і пряма і обернена теореми.
Приклади:
Подільність числа n на 2 і 3 є необхідною і достатньою умовою для подільності його на 6.
Якщо з двох доданків один ділиться на певне число, то для того, щоб їх сума ділилась на це число необхідно і достатньо, щоб другий доданок ділився на це число.
Для того, щоб чотирикутник був паралелограмом, необхідно і достатньо, щоб його діагоналі точкою перетину ділились навпіл.
Умови можуть бути достатніми, але не необхідними.
Подільність числа на 6 є достатньою умовою того, щоб число було парним. Але чи буде вона необхідною? Ні? Існують числа 2, 4, 8, 10, 14, … які не дівляться на 6, але є парні. Візьмемо твердження: „Якщо многокутник правильний, то навколо нього можна описати коло”. Це достатня, але не необхідна умова. Існують і неправильні многокутники, навколо яких можна описати коло.
Бувають умови необхідні, але не достатні.
Приклади:
Людина твердить: щоб відпочити у Криму необхідні гроші. Наявність грошей необхідна умова, але не достатня, томущо треба мати відпустку, білет на поїзд, путівку ш т.д.
Подільність числа n на 2 є необхідною умовою для подільності на число 6. Але чи достатньо подільність числа на 2, щоб воно при всіх обставинах ділилося на 6. Є числа 4, 8, 10, 14, які ділятся на два але не ділятся на 6.
Ми одержимо такий переклад термінів “необхідно” і “достатню” на логічну мову.
| На україньскій мові | На логічні мові |
|
P(x)
Q(x)
або
Q(x)
але P(x)
P(x)
але Q(x)
P(x) або
істинна іквіваленція
|