Xreferat.com » Рефераты по менеджменту » Ефективне управління виробництвом

Ефективне управління виробництвом

в кожен даний період є постійною, то коефіцієнт використання потужності заводу буде в основному залежати від оборотності тари. Останній можна визначити по формулі:

Ефективне управління виробництвом , (26)

де И – коефіцієнт, що враховує час використання тари; Ц – середня тривалість технологічного циклу, дні; З – мінімальний запас виноматеріалів, дні.

У цьому показнику всі змінні величини змінюються в залежності від рівня організації виробництва.

На винзаводі, И = 0,92. Щоб прискорити оборотність виробничої тари, варто збільшити час її використання протягом року, а для цього потрібно скорочувати терміни ремонту тари, підвищувати якість ремонту, використовувати тару з прогресивних матеріалів, зі стійкими внутрішніми покриттями, прискорювати заповнення тари. Усе це скоротить терміни готовності виробничої тари під чергове заповнення.

В ВАТ «Ударний», Ц = 92 днів, тому що тривалість технологічного циклу деяких вироблюваних вин власного купажу досить тривала.

На швидкість оборотності виробничої тари впливає тривалість технологічного циклу. Середня тривалість технологічного циклу залежить від ряду факторів, у тому числі від якості виноматеріалів, що надходять, від їхньої розливостійкості. У цьому відношенні повинне поліпшуватися якість вироблюваних виноматеріалів. Скороченню технологічного циклу на винзаводі буде сприяти також підвищення рівня механізації й автоматизації основного виробництва, заміна дрібних ємностей на великі для збереження виноматеріалів, підвищення безперервності процесів виробництва, скорочення термінів обробки виноматеріалів і виготовлення купажів.

Мінімальний поточний запас виноматеріалів на винзаводі складає 17 днів (З). Він залежить від ряду специфічних особливостей: умов підготовки до сезону переробки сировини на заводах первинного виноробства, наявності вільних ємностей; умов збереження виноматеріалів на винзаводі (облік кліматичної зони й ін.).

Таким чином, коефіцієнт оборотності тари має значення:

Ефективне управління виробництвом .

Отже, виробнича потужність винзаводу по випуску готового вина, у рік, становить:

Ефективне управління виробництвом дал

У 1999 р. і 2000 р. винзавод розлив готової продукції в пляшки та бочки: 3761400 дал і 3786100 дал відповідно.

Зі зроблених розрахунків випливає висновок – виробнича потужність заводу вторинного виноробства ВАТ «Ударний», по випуску готового вина використовується не ефективно. Наявна потужність винзаводу перевищує обсяг розлитої готової продукції.

Ефективне управління виробництвом дал

Ефективне управління виробництвом дал

У 1999 р. невідповідність, потужність – розлив становить 98456 дал.

У 2000 р. невідповідність, потужність – розлив становить 73756 дал.

Виробнича потужність лінії розливу.

В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину.

Розлив готової продукції, на лініях, провадиться по 8 годин, щодня.

Розрахунок виробничої потужності лінії розливу, рік:

Ефективне управління виробництвомЕфективне управління виробництвом дал

Виробнича потужність двох ліній розливу (у рік) становить:

Ефективне управління виробництвом дал

У 2000 р. на лініях розливу винзаводу розлито в пляшки – 3572912 дал готової продукції, що складає 92% від виробничої потужності ліній розливу.

У 2000 р. невідповідність потужність – розлив складає 310688 дал.

Таблиця 3

Використання виробничих потужностей (2000 р.)

Найменування Потужність у рік, дал Використання потужності, дал Резерв, дал
Виробнича потужність винзаводу 3859856 3786100 73756
Виробнича потужність ліній розливу 3883600 3572912 310688

Результати аналізу використання виробничих потужностей (таблиця 3) свідчать про неефективне використання наявних виробничих потужностей. Варто також помітити, що виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) незначно відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає – 23744 дал у рік.

Таким чином, поліпшення використання виробничих потужностей винзаводу є резервом підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний».


2.4 Визначення рівня механізації виробництва

Механізація виробництва, тобто заміна ручної праці машинною, є одним з основних напрямків науково-технічного прогресу в промисловості. Послідовне впровадження засобів механізації являє собою найважливіше джерело полегшення праці, підвищення її продуктивності, зростання обсягу виробництва й економії витрат праці.

Рівень механізації основного виробництва (цеху, підприємства) визначається такими показниками: ступінь механізації праці См.т, рівень механізації виробничих процесів Ум.п.п.

Ступінь механізації праці (у %)

Ефективне управління виробництвом , (27)

де Чм - чисельність робітників основного виробництва, зайнятих механізованою працею; Ч - загальна чисельність робітників основного виробництва.

Рівень механізації виробничих процесів (у %)

Ефективне управління виробництвом , (28)

де Тз - загальні витрати праці в основному виробництві, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч; Тр - витрати ручної праці, що залишилися, в основному виробництві, чол.-ч.

В якості умовних норм ручної праці на одиницю продукції основного виробництва узяті витрати праці виробничих робітників за умови виконання всіх трудових процесів вручну без яких-небудь елементів механізації.

Загальні витрати праці по цеху основного виробництва виражені в умовних нормах ручної праці (у чол.-ч.)

Ефективне управління виробництвом , (29)

де Т1, Т2,…,Тn - умовні норми ручної праці на 1000 дал продукції за кожною схемою (операції) обробки виноматеріалів, чол.-ч.; Р1,Р2,...,Рn - обсяг обробки виноматеріалів за кожною схемою (операції) обробки, тис. дал; n - число операцій.

Загальні витрати праці в основному виробництві підприємства (об'єднання), виражені в умовних нормах ручної праці (у чол.-ч.)

Ефективне управління виробництвом , (30)

де Тзц - загальні витрати праці в основному виробництві i - го цеху, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; n - кількість цехів підприємства.

Витрати ручної праці, що залишилося, (у %):

Ефективне управління виробництвом , (31)

де Тт - фактична технологічна трудомісткість продукції цеху (підприємства), чол.-ч.; См.т - ступінь механізації праці в цеху (підприємстві), %.

Фактична технологічна трудомісткість продукції (у чол.-ч)

Ефективне управління виробництвом , (32)

де Ч - чисельність робочих цеху (підприємства), зайнятих в основному виробництві; t - річний фонд робочого часу одного робітника, ч.

Визначення рівня механізації допоміжного виробництва і ВРТС (вантажно-розвантажувальні, транспортні і складські роботи) робіт. При визначенні рівня механізації допоміжного виробництва підприємств вторинного виноробства необхідно виходити з тих же методологічних положень, що і при визначенні рівня механізації основного виробництва. При цьому структурні підрозділи допоміжного виробництва підприємства варто розглядати як самостійні виробничі одиниці, що випускають відповідну продукцію.

Загальні витрати праці в допоміжному виробництві винзаводу, виражені в умовних нормах ручної праці, Тз (у чол.-ч) можна розрахувати по формулі:

Ефективне управління виробництвом , (33)

де Тзр.о - загальні витрати праці на ремонт і обслуговування устаткування за рік, чол.-ч.; Тзт.х - загальні витрати праці на обслуговування теплових і холодильних установок за рік, чол.-ч.; Тзз.с - загальні витрати праці на підтримку будинків і споруджень у робочому стані, чол.-ч.; Тзп.р - загальні витрати праці на ВРТС роботах, чол.-ч.

Загальні витрати праці на ремонт устаткування за рік, виражені в умовних нормах ручної праці, Тзр.о (у чол.-ч) складе:

Ефективне управління виробництвом , (34)

де Эр.о – умовна норма ручної праці на ремонт і обслуговування устаткування в 1 умовну ремонтну одиницю (ремонтна одиниця – це умовно обраний обсяг ремонтних робіт, вироблений при певному співвідношенні витрат праці ремонтників різних професій. Значення трудомісткості однієї ремонтної одиниці по капітальному ремонті дорівнює 35 нормо-ч.), чол.-ч.; Vр.о – середньорічний обсяг ремонтних робіт, умовних ремонтних одиниць.

Формула для визначення рівня механізації виробництва в цілому по винзаводу має наступний вигляд:

Ефективне управління виробництвом , (35)

де ТзО – загальні витрати праці в основному виробництві в умовних нормах ручної праці в розрахунку на річний обсяг виробництва, чол.-ч.; ТзЭ – загальні витрати праці на обслуговування теплових і холодильних установок, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; ТзЗ.С – загальні витрати праці на підтримку будинків і споруджень на підприємстві в робочому стані, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; ТзГ – загальні витрати праці на вантажопотоках підприємства, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; ТзР.О – витрати ручної праці, що залишилися, в основному виробництві в розрахунку на річний обсяг виробництва, чол.-ч.; ТзР.В – витрати ручної праці, що залишилися, у допоміжному виробництві, чол.ч.

Розрахунок показників механізації виробництва по підрозділах і по заводу в цілому, виробляється на підставі даних про чисельність робітників по основному, допоміжному виробництву і ВРТС роботам.

За вищевказаною методикою розраховуємо показники рівня механізації виробничих процесів по видах виробництв (таблиця 4).

Таблиця 4

Показники рівня механізації по видах виробництв

Види виробництв Рівень механізації (у %)
Основне виробництво 79,4
Допоміжне виробництво в цілому 58,3
Ремонт устаткування 44,2
Енергопостачання 100,0
Підтримка будинків і споруджень у робочому стані 51,6
ВРТС роботи 51,7

Відносно високий рівень механізації основного виробництва підприємства пояснюється насамперед тим, що більшість технологічних процесів зв'язана з перекачуванням виноматеріалів, що, як відомо, здійснюється механізованим способом, крім того, у цехах розливу такі трудомісткі операції, як мийка пляшок і розлив вина в пляшки, а також бракераж готової продукції й наклейка етикеток, цілком механізовані.

Для виявлення резервів механізації праці на винзаводі доцільно провести аналіз структури чисельності робітників по видах виробництв.

В даний час в основному виробництві ВАТ "Ударний" зайнято 63 чоловіка, що складає 37,3% загальної кількості робітників; у допоміжному виробництві 43 чоловіка, або 25,4%, на ВРТС роботах 63 чоловіка, чи 37,3% (таблиця 5).


Таблиця 5

Структура чисельності робітників по видах виробництв


Виробництво


Чисельність робітників

усього чоловік питома вага, % зайнятих ручною працею зайнятих механізованою працею



усього чоловік питома вага, % усього чорловік питома вага, %
Основне 63 37,3 33 52,5 30 47,5
Допоміжне 43 25,4 22 51,2 21 48,8
ВРТС роботи 63 37,3 37 58,8 26 41,2
Разом 169 100 93 54,2 76 45,8

З таблиці 5 видно, що в цілому по обстеженому підприємству більш половини робітників (54,2%) зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%.

Результати аналізу структури чисельності допоміжних робітників і робітників, зайнятих на ВРТС роботах приведені в таблицях 6-7.


Таблиця 6

Структура чисельності допоміжних робітників


Функції допоміжного виробництва

Чисельність робітників

усього

чоловік

питома вага, % зайнятих ручною працею Зайнятих механізованою працею



усього чоловік питома вага, % Усього чоловік питома вага, %
Ремонт устаткування 29 67,5 14 48,5 15 51,5
Енергопостачання 5 11,5 - - 5 100
Підтримка будинків і споруджень у робочому стані

9


21


8


89


1


11

Усього 43 100 22 51,2 21 48,8

Таким чином, незважаючи на значний ступінь механізації праці на підприємстві ВАТ «Ударний», ручною працею зайнято більш половини всієї кількості робітників, що є великим резервом для подальшої механізації праці (див. таблиці 5, 6, 7).


Таблиця 7

Структура чисельності робітників, зайнятих на ВРТС роботах

Професії Чисельність робітників

усього, чоловік питома вага, %
Водії транспорту 10 15,9
Вантажники 27 42,9
Транспортувальники 10 15,9
Інші (комірники, приймальники, контролери й ін.) 16 25,3
Усього 63 100

2.5 Висновки аналітичної частини

В аналітичній частині я провів аналіз господарської діяльності підприємства ВАТ «Ударний», і на підставі отриманих результатів, пропоную рекомендації з удосконалювання управління виробництва підприємства, так, щоб на кожну одиницю ресурсів добиватися істотного збільшення обсягу виробництва продукції.

Система показників ефективності виробництва надана в роботі дає всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містить усі загальноекономічні показники.

У системі показників ефективності виробництва не усі з них мають однакову значимість. Є головні й додаткові (диференційовані) показники. Якщо перші прийнято називати узагальнюючими, то другі є функціональними, що характеризують яку-небудь певну сторону діяльності.

Узагальнюючі показники в основному виражають кінцеві результати виробництва й виконання стратегічних завдань. Функціональні показники використовуються для аналізу й виявлення резервів ефективності, усунення вузьких місць у виробництві.

За 2000 р. у порівнянні з 1999 р. обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 4,6%. Це значить, що обсяг товарної продукції в 2000 р. у порівнянні з 1999 р. збільшився на 783 тис. грн.

Підприємство, ВАТ «Ударний» у 2000 р. витратило на 1 грн. товарної продукції 78 коп., що говорить про зменшення витрат, тому що в 1999 р. даний показник складав 79 коп.

Показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат покращився в порівнянні з 1999 р., що свідчить про гарний рівень організації виробництва.

Загальна рентабельність підприємства ВАТ «Ударний» складає: у 1999 – 133,8% і в 2000 – 129,9%.

Зміна рентабельності виробництва в порівнянні з базисним періодом залежить від багатьох факторів.

Рентабельність виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік.

Результати факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці: «Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу» (див. Додаток 3).

Динаміка продуктивності праці на винзаводі ВАТ «Ударний» свідчить про підвищення даного показника, тобто з 67,7 у 1997 р., до 73,8 у 1999 р. і до 81,0 у 2000 р., а темп зростання продуктивності праці склав 109,1% і 109,7% у 1999 р. і в 2000 р. відповідно.

Розрахований показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви зростання продуктивності праці.

Чим більше економія живої праці, тим вище її продуктивність і вище частка приросту продукції.

Таким чином, на підставі проведених розрахунків, можна констатувати про неухильне підвищення продуктивності праці, на винзаводі ВАТ «Ударний», що є результатом зростання фондоозброєності праці (див. Додатки 3, 4).

Показник фондовіддачі в 2000 р. стосовно 1999 р. збільшився на 0,27 грн. Як уже говорилося, динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту

Приріст товарної продукції, на підприємстві, випереджає приріст оборотних коштів на 2,3%.

Показник відносної економії основних фондів на підприємстві становить:

Ефективне управління виробництвом %.

Відносна економія оборотних коштів, у 2000 р., у ВАТ «Ударний» складає:

Ефективне управління виробництвом тис. грн.

Показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і грошових коштів у процесі виробництва й реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим підвищує ефективність виробництва.

Показники тривалості одного обороту оборотних коштів (До) у 1999 і 2000 р. практично рівні, і при округленні складуть 21,4 дн., але все-таки незначно, показник До за 2000 р., позитивніший показника за 1999 р. на 0,06 дн.

Різниця між фактичною кількістю днів одного обороту в минулому році (2000) у порівнянні з базисним (1999), показує, на скільки днів прискорилася оборотність, що і буде служити показником ефективного використання оборотних коштів.

Підприємство, ВАТ «Ударний» у 2000 р. зробило матеріальних витрат на 1 грн. товарної продукції – 72 коп., що говорить про зменшення матеріальних витрат, тому що в 1999 р. даний показник становив – 73 коп.

Додатково розраховані показники: а) темп зростання фондовіддачі; б) темп зростання виробничих фондів; в) фондооозброєність праці; г) темп зростання фондоозброєності праці (Додаток 4, № 17, 18, 19, 20); дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва ВАТ «Ударний», а саме – виробничі фонди ВАТ «Ударний» використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці.

Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ складає – 115,5% (далі будуть наводитися середньорічні показники за 1999, 2000 р.), а зростання фондоозброєності праці – 124,96%.

А темпи зростання продуктивності праці й фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», складають 109,4% і 83,49% відповідно.

При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення указаних показників свідчить про зворотне – 109,4 < 124,96.

Фондоозброєність відбиває ступінь технічної оснащеності праці і впливає на продуктивність праці.

Наведені цифри свідчать про необхідність вишукування й використання резервів виробничих фондів, для того, щоб підвищити фондовіддачу.

Однак варто помітити, що дані показники на винзаводі, зокрема, за 2000 р., свідчать про позитивні тенденції. Так темп зростання продуктивності праці в 2000 р. склав 109,7%, а темп зростання фондоозброєності – 107,0%, тобто темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання фондоозброєності праці на 2,7%.

Аналіз використання виробничих потужностей (таблиця 3) свідчить про неефективне використання наявних виробничих потужностей. Таким чином, поліпшення використання виробничих потужностей винзаводу є резервом підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний». Варто також помітити, що виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) незначно відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає – 23744 дал у рік.

Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції й ін., тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.

Аналіз рівня механізації виробництва ВАТ «Ударний» показав, що в цілому по обстеженому підприємству більш половини робітників (54,2%) зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%.

Таким чином, незважаючи на значний ступінь механізації праці на підприємстві ВАТ «Ударний», ручною працею зайнято більш половини всієї кількості робітників, що є великим резервом для подальшої механізації праці й підвищення ефективності виробництва.

Результати аналізу показали, що основними напрямками підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний» є заходи, що мають ціль:

підвищення рівня механізації виробництва;

НОТ (наукова організація праці);

поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

У наступному розділі розглядається комплекс заходів підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний» по зазначеним вище напрямках.


Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

3.1 Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва

3.1.1 Заходи підвищення рівня механізації виробництва

У виробничому процесі винзаводу більша частина виробничих операцій зв'язана з механічним впливом на предмет праці (перекачування і розлив вина, мийка пляшок і ємностей, укладання готової продукції в ящики, транспортування тари, допоміжних матеріалів, готової продукції й ін.), у зв'язку з чим для підприємства дуже важливе значення має підвищення рівня механізації.

На підставі аналітичної частини пропоную два основних напрямки механізації виробництва винзаводу:

комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;

створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві.

Комплексно-механізованою лінією основного чи допоміжного виробництва (в тому числі для ВРТС робіт) можна вважати таку лінію, що цілком обслуговується робітниками, що обслуговують автомати й напівавтомати, а також машини й механізми, тобто зайняті автоматизованою чи механізованою працею. Ознакою даного типу лінії є те, що серед обслуговуючих її робітників немає робітників виконуючих ручні операції, зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів і робітників виконуючих ручні операції, які не зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів, тобто робітників, зайнятих ручною працею.

Для малих і середніх винзаводів, яким є ВАТ «Ударний», розроблені комплексно-механізовані лінії типу МКМЛ-7М і МКМЛ-8. Дані лінії є розробкою ВНДІВіВ «Магарач» і успішно впроваджені на винзаводах малого типу.

Комплексна механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М чи МКМЛ-8) основного виробництва винзаводу дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.

Великим резервом підвищення рівня механізації основного виробництва винзаводу є упровадження високопродуктивної комплексно-автоматизованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.

З метою механізації допоміжного виробництва на підприємстві, раніше були проведені наступні заходи: установка фреонових компресорів і заміна парових котлів; створення механізованих дільниць для зарядки акумуляторних навантажувачів, забезпечення виробництва стисненим повітрям, комплексне очищення стічних вод від шкідливих домішок, повторне використання водопровідної води, що йде на охолодження ліній безупинної шампанізації, забезпечення виробництва вуглекислим газом із повторним його використанням.

Допоміжне виробництво винзаводу виконує три функції: ремонт устаткування; енергопостачання; підтримка будинків і споруджень у робочому стані.

Результати проведеного аналізу (пр 2.4) свідчать про те, що в даний час механізація допоміжного виробництва знаходиться ще на досить низькому рівні. Виключенням є енергопостачання, де рівень механізації виробничих процесів становить 100%. Велика питома вага серед допоміжних робітників займають ремонтники (таблиця 6) – 67,5% (29 чоловік), причому біля половини з них зайнято ручною працею. Як правило, ремонт устаткування на винзаводі здійснюється «на ходу», майже цілком відсутні капітальні ремонти.

Основний резерв зниження витрат ручної праці на цій ділянці полягає в правильній організації ремонтних робіт, чому повинне послужити «Положення про планово-попереджувальний ремонт устаткування підприємств виноробства», розроблене ВНДІВіВ «Магарач». Крім того, вирішенню цієї задачі буде сприяти створення ремонтної бази підприємства, на якій можна організувати випуск запасних частин, сформувати бригаду з висококваліфікованих фахівців, нестача яких на підприємстві гостро відчувається.

Великі резерви механізації виробництва на винзаводі розташовані в ВРТС роботах. З таблиць 5 і 7 видно, що 58,8% робітників цієї категорії зайняті ручною працею (42,9 + 15,9).

Рівень механізації ВРТС робіт на винзаводі при надходженні вантажів вище, ніж при відправленні. Це зв'язано з тим, що велику частку у вантажах, що надходять, займають виноматеріали, переміщення яких здійснюється насосами, тобто процес цілком механізований. Основна ж маса вантажників і транспортувальників зосереджена на операціях по відправленню вантажів, де ще недостатньо застосовується техніка.

З 1992 р. на винзаводі організована механізована дільниця №3 (цех №3) по вивантаженню з вагонів і навантаженню у вагони вантажів, по вивантаженню й завантаженню бочок, вивантаженню цукру. З цього моменту на винзаводі відбувалося впровадження телескопічних транспортерів, оснащення винзаводу електрокарами й електровантажниками.

Вважаю за доцільне зробити також упровадження системи транспортерів для цеху готової продукції, складських приміщень і естакади відправлення вантажів, тому що переміщення вантажів електровантажниками менш ефективно ніж переміщення готової продукції пропонованою системою транспортерів. Упровадження такої системи транспортерів дозволить переміщати готову продукцію з цеху готової продукції і складу готової продукції безпосередньо у вагони для відправлення продукції споживачеві.

Таким чином, у даний час на підприємстві ВАТ «Ударний» є цілий ряд резервів підвищення механізації праці й ефективності виробництва. Пропоноване комплексне використання цих резервів в основному й допоміжному виробництвах дозволить підвищити продуктивність праці, заощадити значні матеріальні і трудові ресурси, підвищити ефективність виробництва винзаводу «Ударний».


3.1.2 Заходи НОТ (наукова організація труда)

Важливий напрямок у боротьбі за зростання продуктивності праці – підвищення ролі науки. Науково-технічний прогрес веде до змін у технології виробництва, технічному оснащенні, організації праці. Використання цих змін для підвищення ефективності виробництва залежить від того, якою мірою забезпечується пропорційність і взаємозв'язок удосконалювання техніки й упровадження наукової організації праці й виробництва.

Наукова організація праці являє собою комплекс заходів щодо впровадження новітніх досягнень науки й техніки й передового досвіду, що дозволяють щонайкраще сполучити виробничі і трудові ресурси, підвищувати якість і ефективність виробництва, безупинно підвищувати продуктивність праці, сприяти її полегшенню.

На винзаводі усе більше уваги приділяється поліпшенню умов праці. Для цього в робочих приміщеннях установлюються вентиляційні камери, системи регулювання температурних режимів, поліпшується освітленість, упроваджуються раціональні режими праці й відпочинку, проводиться благоустрій території заводу.

Вважаю за доцільне створити на винзаводі раду НОТ, для координації роботи з НОТ, до складу якої включити інженерів, начальників дільниць, економістів.

Цінність впроваджуваних заходів щодо наукової організації праці визначається їхньою економічною ефективністю, основними показниками якої є зростання продуктивності праці і річний економічний ефект.

У підрозділі 3.2 (ефект від проведення заходів на виробництві) провадиться розрахунок економічної ефективності заходів щодо НОТ, пропонованих для проведення на винзаводі.

Так, проаналізувавши виробничий процес на винзаводі, я пропоную:

у цеху готової продукції (цех №3), здійснити сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;

упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці;

на розливочних лініях цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.

Приведені в підрозділі 3.2 (ефект від проведення заходів на виробництві) розрахунки говорять про доцільність і економічну ефективність проведення пропонованих заходів щодо наукової організації праці. Важливо, щоб робота з аналізу й проектування раціональних форм організації праці мала систематичний характер і враховувала всі напрямки наукової організації праці.


3.1.3 Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей

Економічний аналіз діяльності винзаводу показав, що виробничі фонди і виробничі потужності ВАТ «Ударний» використовуються недостатньо ефективно (пр 2.3).

Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції й ін., тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.

Поліпшення використання виробничих потужностей означає і поліпшення використання основних виробничих фондів.

Важливим резервом поліпшення використання виробничої потужності винзаводу є прискорення оборотності виробничої тари.

Таким чином, ґрунтуючись на результатах економічного аналізу, я пропоную підвищити ефективність виробництва ВАТ “Ударний” шляхом:

удосконалювання організації виробництва по всій низці вироблення вина;

поліпшення постачань виноматеріалів;

поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

Удосконалювання організації виробництва по всій низці вироблення вина й поліпшення постачань виноматеріалів дозволить коефіцієнт оборотності тари (у даний момент він має значення 3,08 – середній коефіцієнт відкритих і закритих виносховищ) підвищити до значення 4-5 у рік. Прискорення оборотності виробничої тари є великим резервом збільшення виробничої потужності без додаткових капіталовкладень на збільшення виробничої тари.

Щоб прискорити оборотність виробничої тари, варто збільшити час її використання протягом року, а для цього потрібно скорочувати терміни ремонту тари, підвищувати якість ремонту, використовувати тару з прогресивних матеріалів, із стійкими внутрішніми покриттями, прискорювати заповнення тари. Усе це скоротить терміни готовності виробничої тари під черговий залив.

На швидкість оборотності виробничої тари впливає тривалість технологічного циклу. Середня тривалість технологічного циклу залежить від ряду факторів, у тому числі від якості виноматеріалів, що надходять, від їхньої розливостійкости. У цьому відношенні повинна поліпшуватися якість вироблюваних виноматеріалів. Скороченню технологічного циклу на винзаводі буде сприяти також підвищення рівня механізації й автоматизації основного виробництва, заміна дрібних ємностей на великі для збереження виноматеріалів, підвищення безперервності процесів виробництва, скорочення термінів обробки виноматеріалів і виготовлення купажів.

Прискорення оборотності виробничої тари може

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: