Ефективне управління виробництвом
У відкритому виносховищі №1 установлено 32 вертикальних металевих резервуара загальною ємністю 330000 дал і 9 горизонтальних металевих резервуара загальною ємністю 69000 дал.
У зимові місяці, при температурі –1 – 8°С виноматеріали замерзають, у зв'язку з чим сповільнюється річний оборот тари, у якій зберігаються виноматеріали. Мінімальний коефіцієнт оборотності виробничої тари в рік для ємностей, що знаходяться в закритих приміщеннях, повинен бути не менше 3 і для ємностей, що знаходяться на відкритих площадках, - не менше 2.
Таким чином, для підвищення коефіцієнта оборотності тари й збільшення виробничої потужності винзаводу я пропоную:
провести будівництво закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище);
увести в експлуатацію побудовані закриті приміщення для збереження виноматеріалів.
Будівництво й експлуатація закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище) дозволять:
підвищити коефіцієнт оборотності тари як мінімум до значення 3;
збільшити виробничу потужність винзаводу на 133000 далрік і більш.
У 2000 р. на лініях розливу винзаводу розлито в пляшки – 3572912 дал готової продукції, що складає 92% від виробничої потужності ліній розливу. Звідси випливає, що значним фактором поліпшення використання виробничої потужності підприємства є підвищення коефіцієнта використання ліній розливу. Основні шляхи його підвищення наступні:
усунення неспряженості в продуктивності окремих автоматів, що входять до складу ліній розливу;
удосконалювання виробництва й праці, у тому числі своєчасне забезпечення робочих місць допоміжними матеріалами й тарою (пляшки, ящики), підвищення рівня механізації внутрішньо- й міжцехових транспортних операцій, розширення складських площ для збереження готової продукції й підвищення рівня механізації складських операцій.
З метою ліквідації «вузьких місць» у цеху розливу вина й підвищення коефіцієнта використання потужності ліній розливу, пропоную впровадити на підприємстві наступні методи організації праці на основі механізації ВРТС робіт:
пакетний спосіб збереження тари і готової продукції на складах;
використання контейнерів для внутрішньозаводського транспортування пляшок;
повна конвеєризація на складах готової продукції й використання висувних транспортерів для вивантаження склопосуду з автомашин і навантаження в них готової продукції;
використання на лініях розливу пляшок і ящиків однакових типорозмірів, що забезпечить можливість раціонального використання існуючих автоматів по виїмці пляшок із ящиків і укладанню їх у ящики.
Найбільші втрати потужності на лініях розливу винзаводу виникають з технічних причин. Для ліквідації цих утрат на винзаводі, пропоную:
упровадити систему планово-попереджувального ремонту, що передбачає періодичний огляд устаткування;
розробити й впровадити трудові нормативи на проведення ремонтів;
установити черговість проведення ремонтів (капітального, середнього і малого) і часу простою устаткування в ремонті;
удосконалити технічно й організаційно ремонтну базу, а також забезпечити підприємство запчастинами для ремонту устаткування.
Однією з обов'язкових умов нормального функціонування всього процесу виробництва й підвищення його ефективності є систематичне відтворення основних виробничих фондів. При цьому важливо, щоб відтворення їх відбувалося на технічній основі, що відповідає сучасним вимогам технічного прогресу, і здійснювалося в оптимальні терміни.
З метою підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, пропоную:
прискорювати відновлення основних виробничих фондів;
скорочувати невиправдано тривалі терміни їхньої експлуатації.
Пропонований у підрозділі 3.1 комплекс заходів щодо підвищення ефективності виробництва винзаводу ВАТ «Ударний», дозволить значно підвищити економічні показники виробничої діяльності підприємства. Результатом навіть часткового впровадження пропозицій даного підрозділу буде - значний економічний ефект.
У наступному розділі розраховується економічний ефект заходів НОТ, пропонованих для проведення на винзаводі (пр 3.1.2).
3.2 Ефект від проведення заходів на виробництві
У даному розділі розраховується економічна ефективність заходів НОТ, пропонованих для проведення на винзаводі (пр 3.1.2).
Цінність впроваджуваних заходів щодо наукової організації праці визначається їхньою економічною ефективністю, основними показниками якої є зростання продуктивності праці і річний економічний ефект.
Ці величини розраховуються по приведеним нижче формулах.
Приріст продуктивності праці в результаті економії чисельності працюючих Wч (у %) установлюється по формулі:
, (36)
де Эч – відносна економія (вивільнення) чисельності працюючих після впровадження заходів; Ч – розрахункова середньо облікова чисельність працюючих на дільниці (у цеху, на підприємстві), обчислена на обсяг виробництва планованого періоду по продуктивності праці базисного періоду.
Річний економічний ефект від упровадження заходів НОТ – Эг (у %) визначається по формулі:
, (37)
де С1, С2 – собівартості одиниці продукції (робіт) до і після впровадження заходів (поточні витрати), грн.; В2 – річний обсяг продукції (робіт) після впровадження заходів у натуральному вираженні (т, м, м2 і ін.); Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (дорівнює 0,15); Зед – одноразові витрати, зв'язані з розробкою й впровадженням заходів, грн.
У загальному виді річний економічний ефект визначається як різниця між економією по підприємству в цілому й усіх витратах, зменшеними на нормативний коефіцієнт ефективності.
Проаналізувавши виробничий процес на винзаводі, маючи за мету підвищення ефективності виробництва, я пропоную провести наступні заходи:
У цеху готової продукції (цех №3), здійснити сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;
Упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці;
На лініях розливу цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.
Далі розраховується економічна ефективність пропонованих для впровадження на винзаводі заходів, основними показниками якої є зростання продуктивності праці і річний економічний ефект.
Захід №1.
Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності заходу №1 – містяться в таблиці 8.
Таблиця 8
Вихідні дані розрахунку економічної ефективності
| Вихідні дані | ||
| Дані | до впровадження | після впровадження |
| Число слюсарів-наладчиків | 3 | |
| Число слюсарів-ремонтників | 3 | |
| Число слюсарів-наладчиків-ремонтників | 3 |
|
| Розряд слюсаря-наладчика | III | |
| Розряд слюсаря-ремонтника | IV | |
| Розряд слюсаря-наладчика-ремонтника | V |
|
| Середньомісячна заробітна плата робітників III розряду, грн | 204 |
|
| Середньомісячна заробітна плата робітників IV розряду, грн | 224 |
|
| Середньомісячна заробітна плата робітників V розряду, грн | 292 |
|
| Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), % | 37,5 |
37,5 |
| Вартість спецодягу одного робітника, грн | 40 |
40 |
| Середньооблікова чисельність ПВП на винзаводі, чоловік | 222 | 219 |
У результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки (цех №3), вивільняється 3 чоловіка, у той же час при збільшенні норми обслуговування підвищується розряд робітника.
Допоміжні розрахунки
Економія по фонду заробітної плати від вивільнення трьох робітників III розряду і трьох робітників IV розряду, грн.
.
Економія по відрахуваннях у пенсійний фонд, фонд безробіття і на соціальне страхування, грн.
.
Зниження витрат на спецодяг, грн.
.
Економія усього, грн.
.
Збільшення фонду заробітної плати у зв'язку з підвищенням розряду робітників, грн.
.
Збільшення відрахувань у пенсійний фонд, фонд безробіття і на соціальне страхування, грн.
.
Збільшення усього витрат, грн.
.
Розрахунок економічної ефективності
1. Приріст продуктивності праці в цілому по заводу, %
.
2. Річний економічний ефект, грн.
.
Отже, у результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки (цех №3), приріст продуктивності праці по винзаводу складе 1,37%, а річний економічний ефект на підприємстві складе 6852 грн.
Захід №2.
Упровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1) дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці. Обсяг виробництва при цьому не зміниться (таблиця 9)
Таблиця 9
Вихідні дані розрахунку економічної ефективності
| Вихідні дані | |
| Годинна тарифна ставка робітника II розряду, грн | 0,93 |
| Фонд робочого часу одного робітника за місяць, ч | 174,6 |
| Число місяців роботи в році | 12 |
| Коефіцієнт виконання норм, % | 1,1 |
| Додаткова заробітна плата, % | 10 |
| Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), % | 37,5 |
| Вартість спецодягу одного робітника в рік, грн | 40 |
| Одноразові витрати на впровадження типових проектів, грн | 240 |
| Вивільнення робітників, чоловік | 4 |
| Чисельність ПВП, людина | 222 |
Допоміжні розрахунки
Основна річна заробітна плата чотирьох робітників, грн.
.
Додаткова заробітна плата чотирьох чоловік, грн.
.
Разом заробітна плата чотирьох робітників, грн.
.
Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), %
.
Разом економія по заробітній платі, грн.
.
Економія витрат на спецодяг, грн.
.
Розрахунок економічної ефективності
1. Приріст продуктивності праці по винзаводу, у %
.
2. Річний економічний ефект, грн.
![]()
3. Строк окупності одноразових витрат, років
.
Таким чином, у результаті впровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ“Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1):
вивільняється 4 чоловіка;
підвищується продуктивність праці на винзаводі на 1,83%;
досягається річний економічний ефект – 13091,57 грн.
Захід №3.
Установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу, цеху №3, дозволить визволити 4 чоловіка – три приймальниці готової продукції й контролер (див. таблицю 10).
Таблиця 10
Вихідні дані розрахунку економічної ефективності
| Вихідні дані | |
|
Кількість робітників, що обслуговують цех розливу, чоловік до впровадження заходів після впровадження заходів |
40 36 |
| Денна заробітна плата контролера й приймальниці по тарифу, грн | 7,64 |
| Додаткова заробітна плата, % | 25 |
| Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), % | 37,5 |
| Вартість одного комплекту спецодягу, грн | 34 |
| Вартість одного лічильника, грн | 120 |
| Середньооблікова чисельність ПВП, чоловік | 222 |
Допоміжні розрахунки
Річна економія по заробітній платі, грн.
.
Економія по додатковій заробітній платі, грн.
.
Усього по заробітній платі, грн.
.
Економія по відрахуваннях (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), грн.
.
Економія по спецодягу, грн.
.
Загальна економія, грн.
.
Витрати на впровадження лічильників, грн.
.
Розрахунок економічної ефективності
1. Приріст продуктивності праці, %
.
2. Річний економічний ефект, грн.
.
Таким чином, установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу, цеху №3, дозволяє:
визволити 4 чоловіка;
підвищити продуктивність праці на підприємстві на 1,83%;
одержати річний економічний ефект у розмірі – 12277,35 грн.
Приведені в підрозділі 3.2 (ефект від проведення заходів на виробництві) розрахунки говорять про доцільність і економічну ефективність проведення пропонованих заходів щодо наукової організації праці. Важливо, щоб робота з аналізу й проектування раціональних форм організації праці мала систематичний характер і враховувала всі напрямки наукової організації праці.
Висновки
Економічна ефективність виробництва підприємства – ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат необхідної праці, або чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності виробництва служить рівень продуктивності праці. Ефективність виробництва – це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт – відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.
Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві. До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої чи реалізованої продукції, величина отриманого прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів чи загальна економія від зниження собівартості продукції й ін. Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшенню нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенню умов праці й побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя й ін.
Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.
Необхідність і можливість підвищення ефективності виробництва обумовлюється як сукупністю постійно діючих факторів, так і низкою особливостей сучасного етапу економічного розвитку України.
Рівень економічної й соціальної ефективності виробництва залежить від багатьох факторів, що її визначають.
Система показників ефективності виробництва
Система показників ефективності виробництва, показники якої розраховувалися й використовувалися в аналізі виробництва ВАТ «Ударний», дає всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містить усі загальноекономічні показники.
Для оцінки ефективності виробництва ВАТ «Ударний» використовувалася система показників, у якій показники оцінки й планування підвищення економічної діяльності об'єднані в шість груп (і, таким чином, економічна ефективність розглядається як багатомірне явище):
Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва.
Показники ефективності використання праці.
Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.
Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.
Показники використання виробничих потужностей.
Показники рівня механізації виробництва.
Результати аналізу ефективності виробництва
підприємства
У результаті аналізу виробничої діяльності суб'єкта господарської діяльності, ВАТ «Ударний», виявлені причини низької ефективності виробництва підприємства.
Виробничі фонди, ВАТ «Ударний», використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці. Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ становить – 115,5% (далі будуть приводитися середньорічні показники за 1999, 2000 рр.), а зростання фондоозброєності праці - 124,96%. А темпи зросту продуктивності праці й фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», становлять 109,4% і 83,49% відповідно. При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення зазначених показників свідчить про зворотне – 109,4 < 124,96.
Наявні виробничі потужності підприємства використовуються не ефективно. Потужність винзаводу перевищує обсяг розлитої готової продукції. Різниця потужності винзаводу й обсягу розлитої готової продукції становить: 1999 р. – 98456 дал; 2000 р. – 73756 дал. Виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає – 23744 дал у рік.
Більш половини робітників (54,2%), на підприємстві, зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%. Це свідчить про невисокий рівень механізації виробництва у ВАТ «Ударний».
Результати аналізу показали, що наступні напрямки є основними напрямками підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»:
1. Підвищення рівня механізації виробництва;
2. НОТ (наукова організація труда);
3. Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.
Комплекс заходів для впровадження, необхідних для підвищення ефективності виробництва підприємства
1. Заходи підвищення рівня механізації
виробництва
Основні напрямки підвищення рівня механізації виробництва винзаводу:
Комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;
Створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві, механізація допоміжного виробництва.
Заходи комплексної механізації основного
виробництва
1.1 Упровадження комплексно-механізованої лінії типу МКМЛ-7М чи МКМЛ-8, розроблені ВНДІВіВ «Магарач». Комплексна механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М чи МКМЛ-8) винзаводу по основному виробництву дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.
1.2 Упровадження високопродуктивної комплексно-механізованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.
Заходи механізації допоміжного виробництва.
2.1 Правильна організація ремонтних робіт, на основі «Положення про планово-попереджувальний ремонт устаткування підприємств виноробства», розробленого ВНДІВіВ «Магарач».
2.2 Створення ремонтної бази підприємства, на якій необхідно: організувати випуск запасних частин; сформувати бригаду з висококваліфікованих фахівців, недостача яких на підприємстві гостро відчувається.
2.3 Упровадження системи транспортерів для цеху готової продукції, складських приміщень і естакади відправлення вантажів, тому що переміщення вантажів електровантажниками менш ефективно ніж переміщення готової продукції пропонованою системою транспортерів. Упровадження такої системи транспортерів дозволить переміщати готову продукцію з цеху готової продукції і складу готової продукції безпосередньо у вагони для відправлення продукції споживачеві.
Таким чином, у даний час на підприємстві ВАТ «Ударний» є цілий ряд резервів підвищення механізації праці й ефективності виробництва. Пропоноване комплексне використання цих резервів в основному й допоміжному виробництвах дозволить підвищити продуктивність праці, заощадити значні матеріальні і трудові ресурси, підвищити ефективність виробництва винзаводу «Ударний».
2. Заходи НОТ (наукова організація труда)
Заходи щодо НОТ, пропоновані для впровадження на винзаводі:
У цеху готової продукції (цех №3), сполучити професії слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;
Упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка й підвищити продуктивність праці;
На лініях розливу цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.
Економічна ефективність пропонованих заходів.
Захід 1.
У результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки (цех №3), приріст продуктивності праці по винзаводу складе 1,37%, а річний економічний ефект на підприємстві складе 6852 грн.
Захід 2.
У результаті впровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1):
вивільняється 4 чоловіка;
підвищується продуктивність праці, на винзаводі, на 1,83%;
досягається річний економічний ефект – 13091,57 грн.
Захід 3.
Установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу цеху №3, дозволяє:
вивільнити 4 чоловіка;
підвищити продуктивність праці на підприємстві на 1,83%;
одержати річний економічний ефект у розмірі – 12277,35 грн.
3. Заходи поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей
Будівництво й введення в експлуатацію закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище) дозволять:
підвищити коефіцієнт оборотності тари як мінімум до значення 3;
збільшити виробничу потужність винзаводу на 133000 далрік і більш.
Основні шляхи підвищення коефіцієнта використання ліній розливу на підприємстві:
усунення неспряженості в продуктивності окремих автоматів, що входять до складу ліній розливу;
удосконалювання виробництва й праці, у тому числі своєчасне забезпечення робочих місць допоміжними матеріалами й тарою (пляшки, ящики), підвищення рівня механізації внутрішньо- і міжцехових транспортних операцій, розширення складських площ для збереження готової продукції й підвищення рівня механізації складських операцій.
З метою ліквідації «вузьких місць» у цеху розливу вина й підвищення коефіцієнта використання потужності ліній розливу, пропонується впровадження на підприємстві наступних методів організації праці на основі механізації ВРТС робіт:
пакетний спосіб збереження тари і готової продукції на складах;
використання контейнерів для внутрішньозаводського транспортування пляшок;
повна конвеєризація на складах готової продукції й використання висувних транспортерів для вивантаження пляшок з автомашин і навантаження в них готової продукції;
використання на лініях розливу пляшок і ящиків однакових типорозмірів, що забезпечить можливість раціонального використання існуючих автоматів по виїмці пляшок із ящиків й укладанню їх у ящики.
Найбільші втрати потужності на лініях розливу винзаводу виникають із технічних причин. Для ліквідації цих утрат на винзаводі, пропонується:
упровадити систему планово-попереджувального ремонту, що передбачає періодичний огляд устаткування;
розробити й застосувати трудові нормативи на проведення ремонтів;
установити черговість проведення ремонтів (капітального, середнього і малого) і часу простою устаткування в ремонті;
удосконалити технічно й організаційно ремонтну базу, а також забезпечити підприємство запчастинами для ремонту устаткування.
З метою підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, пропонується:
прискорювати відновлення основних виробничих фондів;
скорочувати невиправдано тривалі терміни їхньої експлуатації.
Пропонований у дипломній роботі комплекс заходів щодо підвищення ефективності виробництва винзаводу ВАТ «Ударний», дозволить значно підвищити економічні показники виробничої діяльності підприємства. Результатом навіть часткового впровадження пропозицій буде значний економічний ефект.
Так, упровадження на підприємстві пропонованих заходів щодо НОТ (3 заходи) принесе наступні результати:
приріст продуктивності праці по винзаводу складе – 5,03%;
річний економічний ефект (у сумі) складе – 32220,92 грн.
Завершуючи роботу, варто помітити, що методики визначення й аналізу системи показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його удосконалювання. Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.
Список використаної літератури
Белашов Л.А. Эффективность производства. – К.: Высшая школа, 1989.
Ванинский А.Я. Факторный анализ хозяйственной деятельности. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 179 с.
Васильев Ю.П. Управление развитием производства в промышленных концернах США. – М.: Мысль, 1987. – 335 с.
Вейлл Питер. Искусство менеджмента. – М.: Новости, 1999. – 221 с.
Вечканов В.С. Эффективность производства и ее слагаемые. – Л.: ЛГУ, 1984. – 150 с.
Виханский О.С. Управление общественным производством: Учебное пособие. – М.: МГУ, 1991. – 134 с.
Волков О.И. Экономика предприятия. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 416 с.
Габ В.И. Оценка эффективности функционирования промышленного производства. – К.: Вища школа, 1989. – 158 с.
Горфинкель. В.Я. Экономика предприятия: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.
Ермолович А.Н. Анализ эффективности хозяйственной деятельности промышленных объединений и предприятий. – Минск, 1988.
Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. – К., 1995 – 208 с.
Кабаков В.С. Управление предприятием. – СПб.: ЛИЭИ, 1996.
Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учебное пособие. – К.: МАУП, 1997. – 300 с.
Камаев В.Д. Экономическая теория. – М.: Владос, 1999. – 636 с.
Кац Й.А. Экономическая эффективность деятельности предприятий: (анализ и оценка). – М.: Финансы и статистика, 1987.
Кибанов А.Я. Управление персоналом организации: Учебник. – М.: ИНФРА, 1997. – 508 с.
Кредісов А.І. Менеджмент для керівників. – К., 1999.
Кунельский Л.Э. Как ускорить рост эффективности: Вопросы и ответы. – М.: Политиздат, 1988. – 222 с.
Курочкин А.С. Организация производства. – К., 1997.
Ладанов И.Д. Практический менеджмент. – М., !995. – 491 с.
Лановой В.Т. Плановое управление и эффективность производства. – К.: Техника, 1988. – 271 с.
Майталь Ш. Экономика для менеджеров. – М.: ИНФРА, 1993. – 306 с.
Максимов М.М. Менеджмент. – М., 1999.
Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К., 1998. – 464 с.
Муравьёв А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. М.: Финансы и статистика, 1988. – 142 с.
Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. – К., 1998.
Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: Методы и показатели. – М.: Экономика, 1994. – 191 с.
Подсолонко В.А. Управление эффективностью производства. – Киев: Наукова думка, 1986. – 126 с.
Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – Минск: Экоперспектива, 1998. – 498 с.
Стражев В.И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник. – Минск, 1997. – 363 с.
Чумаченко И.Г. Повышение эффективности производства: В 3-х томах. – К.: Высшая школа, 1989.
Шершньова З.Е. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
Вёйе Г. Дернинг У. Введение в общую экономику и организацию производства. – Красноярск: КТУ, 1995. – 509 с.
Залунный А.Й., Мельник М.А. Управление качеством продукции и эффективностью производства: Учебное пособие для машиностроительных вузов. – К.: В. шк., 1988. – 126 с.
Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.
Повышение эффективности производства. В 3 томах. Ответственный редактор Чумаченко Н.Г. и др. – К.: Наукова думка, 1990.
Додаток 1
Система показників ефективності суспільного виробництва об'єднань (підприємств)
|
|
![]()
![]()
|
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |