Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі
Використання у навчально-виховному процесі народних прикмет передбачення погоди дає змогу молодшим школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення.
У формуванні першооснов моральної культури молодшого покоління необхідно враховувати вплив національного характеру. Складається національний характер, як відомо, впродовж століть, вбираючи кращі риси представників нації під впливом історичних, релігійних та інших подій. Основними рисами українського національного характеру є щедрість, совісність, увага до інших, повага до людини, працелюбність, милосердя тощо. Ці якості й утворюють змістовну основу моральної культури.
Засвоєння дітьми азбуки моральної культури дає їм можливість олюднювати свої вчинки, опановувати духовними цінностями свого народу, розуміти мету і сенс життя.
У кожній родині наші пращури навчали правилам народного етикету. Тому учням 2 класу під час вивчення теми „Школа ввічливості" ми вважали за доцільне запропонувати традиційні привітання, поширені в українських традиціях. Ці вислови повинні рівноправно існувати поряд із загальновживаними формами звертань, привітань і побажань.
Здавна існував у нас звичай: зайшов до хати - зніми капелюха і вклонися, до господарів привітайся: „Доброго вечора у вашій хаті”, „Мир вам, добрі люди", „Здорові були". Побачиш, що хтось працює, побажай йому: „Щоб легко починалося, та добре скінчилося”; „Аби хазяйська хата була світла, кріпка і багата"; „Щоб люди не минали, та до хати заглядали".
Велике значення у застосуванні традиційних засобів впливу на учнів мають українські народні ігри, що спрямовані на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємин дорослих.
З давніх-давен прихід весни зустрічали веснянками - хоровими піснями з іграми й танцями. У веснянках оспівується пробудження природи, висловлюються надії на добрий урожай. Весняні дитячі ігри дуже схожі на старовинні веснянки: „Подоляночка”, „Маківниці", „Ластівка", „А ми просо сіяли", „Мак” (див. додаток Е). Їх ми використали під час проведення уроку на тему „Зустрічаємо весну! ”.
Під час проведення уроку на тему „Чому люди хворіють. Твоя аптечка" ми організували ігри, в яких учні випробовували себе у ролі народних лікарів, визначали за зовнішнім виглядом і запахом рослини у вузликах. Це історія, мудрість народна. Її поради вчать відчувати серцем наш земельний дивосвіт, відповідати за майбутнє України.
Неабиякого значення у процесі навчання ми надавали загадкам, які привертають увагу молодших школярів цікавим змістом. Адже за допомогою них можна закріплювати й розширювати знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, швидкість реакції. Відгадуючи загадки, дитина пізнає навколишнє, порівнює різні явища, об’єкти, виділяє з-серед численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити певні висновки. Їх бажано згадувати під час фронтальної роботи з класом. Загадки ми підбирали так, щоб вони розкривали властивості тварин і рослин, явища природи (див. додаток Д). Для учнів молодшого шкільного віку краще підбирати поетичні, римовані загадки, які характеризуються конкретним викладом, виразністю та влучністю визначень. Також для учнів 2 класу варто підібрати для уроків загадки типу „Підкажи словечко". Учитель читає загадку у віршах, а діти хором підхоплюють відповідь, наприклад:
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я припадаю вам до ніг,
і називаюсь просто… (сніг).
Після відгадування учитель ілюстрував загадку, доповнював відомостями про тварину, рослину, тіла неживої природи чи явища природи.
У відгадуванні загадок важливий не лише результат, а й його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього ми постійно запитували в учнів: „Як здогадатись? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували".
Найчастіше ми використовували загадки на етапі актуалізації знань учнів та повідомленні теми уроку, а також під час закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів. Зокрема, на уроці на тему „Природа навколо нас. Жива і нежива природа" на етапі закріплення знань учнів ми запропонували їм завдання такого типу:
Відгадайте загадки:
Між берегів текла, текла, мороз зміцнів - під скло лягла. (Річка)
3 рогами, а не бик, доять, а не корова. (Коза)
В теплий дощик народився, парасолькою накрився. (Гриб)
Не бджола, а гуде; не птах, а летить. (Літак)
Впала стрічка через річку, поєднала береги. (Міст)
Вона мовчить, але чогось навчить. (Книжка)
Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерево)
Летіла орлиця по синьому небі, крила розкрила, Сонце закрила. (Хмара)
Всю ніч бродить навмання, прокладає шлях до дня. (Місяць)
Розподіліть відгадки на три групи та запишіть їх у таблицю.
| Нежива природа | Жива природа | Речі, виготовлені людиною |
Використання загадки на етапі актуалізації знань учнів та повідомлення теми уроку покажемо на прикладі уроку на тему „Сонце”:
Що таке природа?
Якою буває природа?
Наведіть приклади тіл неживої природи.
Сонце, повітря, вода, гірські породи, ґрунт - це тіла неживої природи. А якому тілу неживої природи буде присвячений наш сьогоднішній урок, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:
І світить нам, і гріє, І всяк йому радіє.
Радіють поле, луки, гай.
Земля радіє з краю в край.
А що за диво, відгадай! (Сонце)
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як рухаються сонячні промені й чому виникає тінь, зрозумієте, чому взимку холодно, а влітку тепло, чому найтепліша пора доби - полудень.
Розглянемо, як народознавчий матеріал різного виду ми реалізовували в комплексі на прикладі конспекту уроку.
Тема уроку. Весняні свята. Великдень
Мета: ознайомити дітей із найдавнішим найурочистішим народним святом, традиціями нашого народу щодо святкування Великодня, навчати малювати орнаменти на писанках, ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов і шану до народних традицій, до минулого і сучасного українського народу.
Обладнання: писанки, зразки орнаментів, позначки.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
Девіз уроку: „Весна прийшла, свята принесла".
ІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
Які весняні свята вже відзначили у березні місяці?
А які будемо відзначати у квітні?
Послухайте вірш Т. Коломієць і скажіть, які свята святкують у квітні.
КВІТЕНЬ
Квітень - славний квітникар.
Сонечко рясно
Уквітчає нам календар
Першим цвітом-рястом.
Космонавтам склав букет
В їхній день на славу.
В кошик на Великдень
Писанки поставив.
Сьогодні на уроці ми познайомимося із традиціями українського народу у святкуванні одного із найвеличніших свят. А якого саме дізнаєтеся, послухавши вірш.
ВЕЛИКДЕНЬ
Христос Воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє -
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
В траві фіалочки зітхають,
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє -
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про Великдень.
Немає більшою свята, більшої радості, як воскресіння Христове. В ньому святкують знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя.
Завершується Великий піст у скорботі за розп’ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості й добра, прощення ближнього.
Після Воскресної утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскресної радості, по-великодньому цілуються.
Христос Воскрес!
В цей день прощають всім своїм ворогам, недругам.
2. Опрацювання казки про писанку (автор А. М’ястківський)
Залишивши гніздечко, покотилося яєчко...
Та покотилось воно недалечко.
Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла,
Діток своїх забавляла...
Мамо, он яєчко по стежинці котиться, - сказало найменше курчатко. - Ану ж, яке воно на колір?
Біле, як сніг, - сказала Квочка.
А який сніг? - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили.
Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. - Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.
Закотили курчатка яєчко до своєї хатки й ну його фарбувати.
Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі. Курчатка у веселочки фарб позичили, на білому яєчку весну малювали.
Малювали лапками та писали пір’ячком - і покотилася писанка зеленим подвір’ячком. Курчата її доганяли, на крилечках піднімали й дівчинці Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь. І проказала Наталочка:
Христос Воскрес!
3. Розповідь учителя про писанку.
Без писанки не обходиться жоден Великдень, її освячують у церкві разом з паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним та друзям. Так наша писанка стала відома в усьому світі, а в Канаді їй є великий пам’ятник.
Прикотилася до нас писанка із давнини. Для наших пращурів писанка була символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви. Крашанками та писанками обмінювалися, давали їх рідним та близьким.
Існують такі повір’я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку і гроші. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляті, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.
4. Опрацювання легенди.
ЛЕГЕНДА.
Десь глибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю - чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато - змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо то дуже давня традиція нашого народу - малювати писанки. Цю традицію ми продовжимо зараз на уроці.
5. Бесіда з елементами розповіді.
Що означає слово „писанка"? Від якого слова походить? (Від слова „писати”).
Писанка має багато кольорів і малюється воском. Крім того, розрізняють ще: крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки.
Крашанка - яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі.
Дряпанка - яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Дряпанки частіше називають шкрябанками.
Крапанки - спочатку воском накрапають візерунок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник.
Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олівцем. Що ми сьогодні з вами і зробимо.
Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).
А ще що ми повинні пам’ятати? (Кожен значок, кожна риска на писанках мають свою життєдайну силу).
Сонце - це носій світла і життя.
Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.
Трикутник - є символом вогню, безсмертності І а чоловічої та материнської сили.
Триріг - є знак святого числа 3 і три божества. Число 3 є символом симпатії і порядку.
Зоря - знак неба.
Свастика - це знак святого вогню і сонця.
Колосся і зерно - є уособлення предків, святою їжею.
Граблі - це символ дощу.
Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.
Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову. Як ви думаєте, що символізують кольори?
Червоний - радість життя;
жовтий - місяць, зорі, врожай;
блакитний - здоров’я;
зелений - воскресіння природи;
чорний з білим - пошана духів;
червоний з білим - родинне свято, мир, щастя;
коричневий - матір земля, її врожай, щедрість до людини.
ІV. Закріплення знань учнів.
1. Самостійна робота учнів у зошиті з друкованою основою [23, с.58].
А тепер, мабуть, вам уже хочеться швидше приступити до роботи. Відкрийте зошити на с.58. Розмалюйте писанки, намальовані там, і намалюйте свій візерунок для писанки. Хай музика допоможе вам творити красу і добро. (Звучить музика)
|
|
|
|
|
Пам’ятайте про кольорову гаму писанок та крашанок, коли будете вдома допомагати мамам у приготуванні до Великодніх свят.
2. Ігри та забави з крашанками на Великдень.
Колись на Великдень з крашанками грали в ігри. Зіграємо у них і ми.
Народна гра „В блудька". Один з гравців кладе крашанку на землю і робить п’ять кроків. Іншому гравцю зав’язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п’ять кроків. Потім розв’язували очі і він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, то забирав собі.
Народна гра „В трапка”. Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.
Народна гра „Битки”. Гравці „стукалися” крашанками. Чия розбивалася, той програвав.
Народна гра „Котючки". Крашанки катали з горбів. Часто при цьому використовували спеціальні жолоби, намагаючись розбити чуже яйце.
Народна гра „В кидка". Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, намагаючись розбити відразу два яйця.
V. Підсумок уроку.
Тема уроку. У царстві рослин
Мета: формувати уявлення про дерево, кущ, трав’янисту рослину, про різноманітність рослин у природі та їх значення; формувати вміння розпізнавати, порівнювати дерева, кущі, трав’янисті рослини; розвивати спостережливість, уміння аналізувати, класифікувати; виховувати бережливе ставлення до рослин.
Обладнання: малюнки із зображенням рослин, гербарії рослин.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
II. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
На дошці схематичні малюнки дерева, куща, трав’янистої рослини.
Що зображено на малюнку? Як одним словом назвати те, що зображене на малюнках?
Тема нашого уроку „У царстві рослин".
III. Вивчення нового матеріалу.
Розгляньте малюнки із зображенням дерева і куща. Порівняйте їх. Що у них спільного і чим вони відрізняються?
Чи можна відрізнити дерево від куща за стеблами? (У куща багато стебел, вони тонкі, а в дерева одне стебло, воно товсте)
Отже, рослина, яка має одне міцне дерев’янисте стебло (стовбур), називається деревом. Рослина, яка має кілька міцних дерев’янистих стебел, називається кущем.
Розгляньте гербарії трав’янистих рослин і скажіть, яке стебло у них. (У трав’янистих рослин тонке м’яке стебло)
Рослина, яка має м’яке соковите стебло, називається трав’янистою рослиною.
Відгадайте загадки:
|
Біла кора, тоненькі віти. Що то є? - Вгадайте, діти. (Береза) |
І літом, і зимою одне вбрання у нас, А можна нас побачить, як рік почавсь у вас. (Ялини) |
Береза - це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.
Ялина - це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.
Розгляньте гілки берези і ялини. Порівняйте їх листки за розмірами. (У берези листя широке, а у ялини - вузенькі голки)
За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні і хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних - вузеньке, схоже на голки і називається хвоєю.
Чи опадають листки берези восени? А ялини? (Листя берези кожної осені опадає, а хвоїнки тримаються на ялині по 2-3 роки і опадають не одночасно, тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрини опадає восени вся хвоя)
Назвіть, які ви знаєте дерева.
В Україні особливою шаною і популярністю користувалися такі дерева: дуб, береза, тополя, явір, верба, липа, ялина. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Використовували дуб у будівництві. Вважалося, що дуб має велику силу. Тому, щоб хлопець був міцним, як дуб, йому в першу купіль клали три листочки, але із вершка дуба. Коли народжувався хлопець - коло хати садили дуб. Скільки ж їх, могутніх велетнів, пережили віки й лихоліття, постали перед нами свідками подій, припорошених пилом історії! Велична краса дуба викликає захоплення у кожнім селі, і місті. У спеку його могутня крона дає жадану прохолоду і затримує пил, а в дощ служить надійною парасолею.
Здавна любили українці і березу, її деревина використовувалась як будівельний матеріал. Березовий сік, який збирали навесні, був одним із найпопулярніших напоїв. Береза милує наш зір у будь-яку днину. Та найпривабливіша вона ранньою весною, коли тільки-но розвинуться ніжні, жовтаво-зелені, ще липкі листочки, і повітря сповнять п’янкі березові пахощі.
Цінували українці й тополю. З неї виготовляли човни. Листя тополі здатне очищати повітря від пилу. Зовні воно вкрите тоненькою плівкою клейкої речовини, до якої прилипає пил, а потім дощ його змиває на землю.
Послухайте легенду про тополю.
У бога Сонця був син - Фаетон. Він випросив у свого батька дозволу проїхатися по небу у золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне і боги перетворили їх у стрункі тополі.
Тополя в Україні - символ жіночої долі.
Верба - ніжне дерево, миле й дороге серцю українця. Наші пращури вірили, що вона охороняє людей і їх житло від злих духів. Народ переконався, що без верби малій, а отже і великій річці, вижити важко. Верба є запорукою чистоти і повноводності річок. Недарма народні прислів’я кажуть: „Де верба, там і вода”, „Верба водою живе, верба воду береже".
На листяні і хвойні поділяють також і кущі. Розгляньте гілочку бузку та ялівцю. До якої групи рослин належить бузок? (До листяних)
Доведіть, що ялівець належить до хвойних рослин.
Доведіть, що бузок і ялівець - кущі.
Назвіть, які ви знаєте кущі.
Калина коло хати - здавна найперша й найзначніша ознака оселі українця, як символ надійного життєвого щастя, родинного благополуччя і достатку. Про виникнення цієї назви народ склав багато легенд. У народі рубінові плоди калини стали символом мужності людей, які віддали своє життя і свою кров у боротьбі з ворогами. До того ж, вийнята із плоду сплющена насінина калини за формою схожа на полум’яне серце. Існують легенди про сміливих дівчат, що заводили у непрохідні нетрі, прирікаючи на загибель татаро-монгольські загони. Ці, сповнені сміливості і патріотизму, дівчата не побоялися смерті від шабель ворогів заради благородної мети - врятування рідних осель від ворожої навали. Легенди твердять, що саме з крові цих самовідданих дочок народу зросли калинові кущі. Калина використовується людьми як ліки при кашлі, серцевих захворюваннях. Наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Дітям, щоб вони не нівечили цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз.
Дерева і кущі - багаторічні рослини, які живуть багато років. А серед трав’янистих рослин є однорічні, дворічні і багаторічні рослини. Однорічні рослини живуть протягом одного року: навесні проростають з насіння, влітку та восени квітують, дають плоди з насінням і відмирають.
Щоб дізнатися, які рослини є однорічними, відгадайте загадки:
|
Без рук, без ніг, а по тичині в’ється. (Горох). Повернулося до Сонця золоте денце. (Соняшник). |
Довгий, зелений, добрий, солоний. Добрий і сирий. Хто він такий. (Огірок). |
Дворічні трав’янисті рослини - це ті, що першого року життя проростають із насінини, але не квітують. Квітки і плоди з насінням з’являються у них на другий рік. Давши насіння, дворічні рослини відмирають.
Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, які рослини є дворічними:
|
Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква). |
Сидить вона на городі, вся в латках. (Капуста). |
Багаторічні трав’янисті рослини - живуть багато років. Мають довговічні підземні стебла - цибулини, бульби, кореневища. У них накопичуються підземні речовини. На цибулинах, бульбах, кореневищах є бруньки. Щороку з бруньок виростають надземні стебла, які квітують, дають плоди з насінням і відмирають. А цибулини, бульби, кореневища перезимовують у ґрунті.
Відгадайте загадки про багаторічні рослини:
|
Шкір має сім, сльози випускає всім. (Цибуля). Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля). Що то за голова, Що лиш зуби і борода. (Часник). |
Стоїть при дорозі на одній нозі Хто її зрушить - плакати мусить. (Кропива). Білі кульки на стеблах красуються в полі, Повіє легенький вітерець - стебла стають голі. (Кульбаба). |
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Які рослини називають деревами? Наведіть приклади дерев.
Які рослини називають кущами? Наведіть приклади кущів.
Які рослини називають трав’янистими? Наведіть приклади трав’янистих рослин.
Які рослини називають листяними, а які хвойними?
Наведіть приклади хвойних і листяних рослин.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити вплив систематичного використання народознавчого матеріалу на рівень навчальних досягнень учнів із курсу „Я і Україна" в 2 класі.
Ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження запропонованої нами методики. Для цього впродовж експериментального дослідження ми проводили спостереження за активністю учнів на уроках, індивідуальні опитування учнів на уроках, а також контрольний зріз знань у формі письмового опитування наприкінці навчального року.
Для письмового опитування ми запропонували учням 2 класу такі завдання:
1. Основа обрядовості свята "Трійці":
а) культ рослин і тварин; б) культ рослин; в) культ тварин.
2. Рослини-символи, що притаманні українському народу - це:
а) береза, явір, ялина, липа;
б) верба, тополя, калина, чорнобривці;
в) клен, тополя, ромашка, каштан.
3. Свято, на яке весна зиму перемагає:
а) Пасха; б) Благовіщення; в) Стрітення.
4. Заповни за зразком таблицю „Символи України”.
|
Географічні об’єкти |
Рослини | Тварини | Славетні українці | Народне мистецтво |
Літературні герої |
Споруди |
| Говерла | калина | лелека | Т. Шевченко | вишиванка | Котигорошко | Золоті ворота |
5. Запиши від чого походять назви весняних місяців.
Березень ______________________
Квітень _______________________
Травень _______________________
6. З’єднай стрілками.
| ● | Великий Спас | |
| Зима | ● ● | Водохреща |
| ● | Трійця (Зелені свята) | |
| Весна | ● ● | Івана Купала |
| ● | Великдень | |
| Літо | ● ● | Різдво Христове |
| ● | Святого Миколая | |
| Осінь | ● ● | Вербна неділя |
| ● | Покрова |
7. Запиши народні прикмети, за якими можна передбачити погоду у якусь пору року.
8. Запиши назви українських народних казок, у яких героями є тварини.
9. Запиши, в які ігри гралися українські діти в давнину.
10. Прочитай і запиши вислів, починаючи з виділеного кружечка. Поясни, як ти його розумієш.

Критерієм оцінювання результатів письмового опитування була якість виконання учнями завдань, тобто правильність та повнота відповіді. За кожне правильно виконане завдання №№ 1-9 учень отримував 1 бал, за правильно виконане завдання № 10 учень отримував 3 бали.
Результати виконання учнями завдань подано у вигляді таблиці 4.
Таблиця 4. Результати виконання завдань
| Клас | Кількість учнів, що отримали бали | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |
| ЕК | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 3 | 3 | 3 | 7 | 2 | 3 | 2 |
| КК | 0 | 0 | 1 | 3 | 2 | 5 | 2 | 4 | 4 | 2 | 1 | 0 |
На основі даних таблиці ми визначили рівні сформованості знань учнів (див. рис.1)

Рис.1. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного класів
Із діаграми видно, що рівень навчальних досягнень учнів експериментального класу вищий, ніж учнів контрольного класу. Високого рівня навчальних досягнень в експериментальному класі досягли 28% учнів, а в контрольному - 12%; достатнього рівня в експериментальному класі досягли 52% учнів, а в контрольному класі - 42%; середнього рівня в експериментальному класі досягли 20% учнів, а в контрольному - 42%; низький рівень знань в експериментальному класі не виявив жоден учень, а в контрольному класі цей показник становив 4%.
Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках „Я і Україна" в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.
Висновки
Використання елементів народознавства в окремих видах роботи дуже важливе на сучасному етапі. Дітей треба навчити не просто спостерігати, а й бачити, чути цей бентежний світ, щоб вони відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне й загадкове, приховане від лінивого ока, використовуючи при цьому народний календар. І всього цього можна досягти, використовуючи елементи народознавства. Кожен народ, нація протягом багатьох віків виробили власну духовність, якою має оволодіти дитина в сім’ї, дитсадку, школі й далі - у вузі. Народною духовністю повинні бути пройняті всі навчальні предмети і навчальні заходи. Лише за таких умов підростаюче покоління стає народом своєї країни, нацією.
Нині діти опановують зразки національної культури. Використовуючи народознавчий матеріал на уроках „Я і Україна”, можна цікаво збагатити, урізноманітнити програмовий матеріал.
Народознавчий підхід у навчально-виховному процесі сприяє формуванню загальнолюдської моралі, готовності виконувати заповіти батьків. Використання досвіду, накопиченого попередніми поколіннями, допомагає впроваджувати в навчально-виховний процес все цінне з народної мудрості, активно залучати школярів до засвоєння спадщини свого народу, адже дитина, позбавлена можливості спиратися на досвід людства, не може розвиватись повноцінно.
Особливого значення ця проблема набуває в початковій школі. Адже добре відомо, що діти цього віку відрізняються підвищеною емоційністю, яскравим сприйманням навколишнього, що створює сприятливі умови для залучення їх до вивчення історії народу.
Розбудовуючи національну школу, необхідно враховувати надбання освіти інших країн, і насамперед, наш національний скарб - етнопедагогіку, педагогічну спадщину Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Грушевського, І. Огієнка, Г. Ващенка, С. Єфремова та інших, пошуки вчителів, учених.
Наукою і багатовіковою практикою переконливо доведено, що українська школа справді національна тоді, коли ґрунтується на українській етнопедагогіці, українській національній системі впливу на формування особистості й за орієнтацінний еталон має народні чесноти, норми християнської моралі, гармонію родинно-громадсько-шкільного виховання. Життя молодших школярів повинно будуватися з урахуванням народних традицій трудового, родинно-сімейного, морально-естетичного та духовного виховання. Такої точки зору дотримувались провідні українські педагоги, зокрема К. Ушинський, О. Духнович, І. Огієнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, І. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський.
Використання елементів народознавства на уроках та в позакласній роботі забезпечує всебічне і глибоке засвоєння учнями всього культурно-історичного шляху розвитку рідного народу. Розкриття навчального матеріалу всіх основ наук, змісту освіти в народознавчому аспекті створює сприятливі умови для виховання високоморальної особистості, повноправного господаря країни, палкого патріота й інтернаціоналіста. діяльності відіграє важливу роль у формуванні національної української культури.
Опрацювавши науково-методичну літературу з даної проблеми, ми дійшли висновку, що використання народознавчого матеріалу на уроках „Я і Україна" дає змогу вчителеві формувати у молодших школярів інтерес до природи, історії, культури і традицій рідного краю, розвивати морально-естетичні почуття, привчати учнів шанобливо ставитись до природи, людей, історичних пам’яток. У численних прислів’ях, приказках, обрядах відображено досвід поколінь, норми і правила поведінки. Пісні, легенди, прикмети, повір’я засвідчують поетичне сприймання навколишнього світу, що є досить характерним для українського народу.
Проаналізувавши чинні навчальні програми та підручники із навчального курсу „Я і Україна", ми з’ясували, що в курсі народні знання інтегровані з природничими та суспільними, проте включені вони в зміст курсу фрагментарно, без певної системи.
На основі вивчення педагогічної та методичної літератури ми визначили сукупність взаємопов’язаних педагогічних умов, дотримання яких буде сприяти ефективності використання народознавчого матеріалу на уроках „Я і Україна" в початковій школі. До таких умов належать:
у процесі добору народознавчого матеріалу необхідно дотримуватись критеріїв доступності, багатофункціональності, емоційної насиченості та особистісної значущості його


