Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі

Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі

той багатий, а хто недужий, той бідний.

Здоров’я за гроші не купиш.

Як нема сили, то й світ не милий.

Хвороба нікого не красить.

Поки здоров’я служить, то чоловік не тужить.

Здоров’я маємо - не дбаємо, а втративши, плачемо.

В здоровому тілі - здоровий дух.

Бережи одяг, доки новий, а здоров’я, доки молодий.

Де рідний край, там і рай.

Вдома і стіни гріють.

Маленька праця краща за велике безділля.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Бджола мала, а й та працює. Діло майстра величає.

Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні.

Тримай хату, як у віночку, а рушничок на кілочку.

У чепурній оселі і життя веселе. Без охоти нема роботи.

Не кажи - не вмію, а кажи - навчусь.

Без труда нема плода.

Не все одразу дається, а потроху та помалу, то буде користі чимало.

Рослини і тварини:

Рослина - землі окраса.

Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

Ліс не школа, а усіх учить.

Як листя жовтіє, той поле смутніє.

Травень ліси ошатно вбирає, літо в гості чекає.

Зрубав одне дерево - посади троє.

Посадив дерево - себе прославив, посадив сад-рід прославив.

Без дощу і трава не росте.

Ліс і вода - брат і сестра.

Ліс - природне багатство.

Ліс - природне багатство.

Без верби й калини нема України.

Де верба, там і вода.

Рання квітка сніг ламає.

Де дуби, там і гриби.

Дороге дерево не тільки плодами.

Не з кожного цвіточка ягідочка.

Де один грибок, там цілий вінок.

Верба, що лугова трава: її викосили, а вона тому рада.

Лиса вбили - курям радість.

У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.

Здорове дерево дятел не довбає.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Реве ведмідь не тому, що бджоли йому меду не дали.

Природні явища:

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

Березень з водою, квітень з травою, травень з квітами.

На стрітення повертається птиця до гнізда, хлібороб - до плуга.

У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

В серпні літо до осені біжить підскоком.

Осінь іде і дощ за собою веде.

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, припікає і поливає.

Листопад зимі ворота відчиняє.

Земля - найбагатша, вода - найсильніша.

Всі ріки до моря ведуть.

Вода, що витекла, назад не повернеться.

Великі річки з малих джерел витікають.

Буря і дуба звалить.

Зимою деньок, як комарів носок.

Лютневий сніг весною пахне.

В лютому сонце іде на літо, а зима - на мороз.

Весна відмикає джерела і річки.

Травень ліси одягає, літо в гості чекає.

Осінь на строкатому коні їздить.

В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся.

Плаче жовтень холодними сльозами.

Листопад білими кіньми їде.

Вогонь - біда, і вода - біда, а без вогню і води ще більша біда.

Повітря дорожче від золота.

Вітер на дворі - радість і горе.

Море - рибальське поле.

Екологічні взаємозв’язки в природі:

Багато снігу - багато хліба.

Зима без снігу - не буває.

Дощ у посуху - золотий дощ.

Без дощу і трава не росте.

Весняний дощ зайвим не буває.

Колос не спіє, коли сонце не гріє.

Люди раді літу, бджоли раді цвіту.

Буде дощик - будуть і грибочки.

Не довіряй, козу вовкові, а капусту

Де звіру живеться, там він і ведеться.

Як багато птиць, то не буде гусениці.

Де багато пташок, там мало мурашок.

Малий хробак великого дуба підточить.

Вночі панують сови та сичі.

Не потрібна солов’ю золота клітка, кращая вітка.

Великий сніг врожай зберіг.

Великі ліси - глибокі сніги.

Сніг - ковдра для пшениці.

Раннє сонечко - ранні пташки.

Літо запасає, а зима забирає.

Літо дає коріння, а зима насіння.

Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг не виоре.

Кущі та дерева - берегів обереги.

На будь-яку квітку бджілка сідає, бо квітка, її радо вітає.

Кожна травинка має свою росинку.

Ліпше сире жито жати, як має ним вітер тріпати.

Де волошки, там хліба трошки.

Весняний дощ ростить, осінній - губить.

Природа і праця людей:

Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.

Тому горе, хто мілко оре.

Глибше орати - більше хліба мати.

Посій упору - будеш мати зерна гору, сій вчасно - вродить рясно.

Сніг землеробу дорожчий за срібло,

Дощ упору - золото.

Весняний день рік годує.

Хто весною ледачий, той цілий рік плаче.

Дощ у травні - буде хліб славний.

Травень створює хліба, а червень - сіно,

Що влітку вродилося, то взимку згодилося.

Кому влітку холод, тому взимку голод.

Що влітку збереш, те взимку на столі знайдеш.

Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.

Липень - маківка літа, втоми не знає, все прибирає.

Весна багата квітками, а осінь - снопами.

Квітень славиться квітами, а осінь - плодами.

Людина живить землю, а земля - людину.

Землі кланяйся низько - до хліба будеш близько.

З глибокої борозни високий хліб росте.

Як рік поле дармує, то на другий за три вродить.

Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.

Казав овес: „Сій мене в болото - буду як золото".

Казав ячмінь: „Сій мене в грязь - то будеш князь".

Каже гречка: „А мене хоч в золу, аби в пору".

Кукурудзу посієш до дощу - матимеш сало до борщу.

Сій овес у кожусі, а жито - в брилі.

В серпні у хлібороба три турботи: і косити, і орати, і сіяти.

Де сніг буде - хліба прибуде, де вода розіллється сіна набереться.

Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.

Дощ у жнива - як п’яте колесо до воза.

Хто спить весною, той плаче зимою.

У червні на полі густо, а у дворі пусто.

Вода - мати полів, а без матері не проживеш.

Сонце - батько, а вода - мати врожаю.

Охорона природи:

Зрубали дерева - прощайте птахи.

Діброви та ліси - нема в краї більшої краси.

Багато лісу - не губи, мало лісу - бережи, немає лісу - посади.

Рослини - землі окраса.

Ліс і вода - брат і сестра.

Бережеш дерево - бережеш життя.

Де знищується природа, там закінчується життя.

Якщо хочеш щось побачити в лісі - стань невидимим.

Хочеш у лісі щось побачити - навчись по лісі ходити

Не привик ліс до наших коліс.

Одна людина в лісі залишає слід, десять - стежку, сто - ...

Додаток Г


Народні прикмети передбачення погоди

Падає лапатий сніг - на потепління.

Собака качається по землі - на сніг.

Якщо після морозів небо вкривається хмарами - буде снігопад.

Шибки у вікнах пітніють - буде потепління.

Якщо свійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило - буде холодно.

Якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок - на ясну погоду. А сідають на нижні гілки (в крону) - на вітер.

Якщо дерева вкриті інеєм - на потепління.

Закружляли в повітрі лапаті сніжинки - буде відлига.

Якщо вранці з’являються темні хмари - чекай дощу завтра або вдень.

Якщо Сонце сідає в хмари - погода погіршиться.

Якщо вранці трава вкрита рясно росою - дощу не сподівайся.

Якщо роси мало або зовсім відсутня - вдень чекай дощу.

Ввечері тепліше, ніж вранці - чекай негоди.

Дим стелиться по землі - на негоду.

Зима без снігу - літо без хліба.

Горобці ховаються під стріху - на мороз.

Сніг налипає на дерева - чекай тепла.

Пізній листопад - на сувору і довгу зиму.

Тихо і задушливо влітку - на грозу.

Дим піднімається вгору стовпом - на ясну погоду.

З берези тече багато соку - на дощове літо.

Кульбаба рясно вкрили всю долину - на ясну догідливу днину.

Якщо ліс без дощу шумить - чекай дощу.

Перисті хмари - на вітер.

Купчасті хмари - на дощ.

Будяк коле боляче - сонячна погода утримається, а якщо коле слабо - ждіть дощу.

Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси - на мороз.

Якщо горобці пурхають під стріху чи дах із пір’їною або соломою у дзьобі - незабаром ударять морози.

Осінній туман - на дощ.

Вранці не вийшли квіти із води латаття білого - після обіду буде дощ.

Перед дощем закриваються квітки кульбаби.

Кілька днів на небі білі хмари - на похолодання, темні - на дощ.

Павутиння стелиться по рослинах - до тепла.

День починається туманом - потепліє.

У саду чи лузі дуже запахли квіти - без дощу не обійдеться.

Якщо закриваються квіти кульбаби - буде дощ.

Сильний вітер під час дощу - до хорошої погоди.

Горобці купаються в поросі - буде дощ.

Комарі та мошкара в’ються стовпчиком - буде гарна погода.

Коники сюркочуть дотемна - на спеку.

Рання роса - на гарну погоду.

Жаби гучно квакають - бути дощу.

Грудень холодний та сніжний - хліб буде буйний ти пишний.

Січень без снігу - осінь без хліба.

Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть вози.

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

Березень спочатку хмарний, всередині болотний - сніп буде намолотний.

Як марець ясний, то май щасний.

Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.

Як у травні дощ надворі, то восени будуть повні комори.

Птахи з-за моря вертають - плуги з полем розмовляють.

Мокрий квітень, сухий май - для картоплі буде рай.

Як сухий і теплий май - скупий буде урожай.

Опеньки з’явились - літо скінчилось.

Додаток Д


Загадки

Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини) Зелена, а не луг, біла, а не сніг, Кучерява, та без волосся. (Береза)

Весною веселить, літом холодить,

Восени годує, зимою гріє. (Дерево)

Серед літа - метелиця:

Пух летить і стелиться. (Тополя)

Для пилки й рубки,

Для чобіт і шубки,

У кошик свинарці,

На стіл - для заварки. (Дуб)

Весною росте, літом цвіте,

Восени осипається,

Зимою відсипається;

А квітки - на медок,

Лікує від грипу, кашлю і хрипу. (Липа)

Зимою і літом - одним цвітом. (Ялина, сосна)

Червоний колір має, а винний смак,

Кам’яне серце, а чому це так (Вишня).

Весною біле, літом зелене, Восени жовте, зимою добре. (Груша).

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Вдивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

Низький та колючий,

Солодкий, та не пекучий,

Ягоду зірвеш - руку обдереш. (Терен)

Стоїть зелений кущик,

Зачепиш - вкусить. (Шипшина).

Зелененькі їжачки Почіплялись на гілки.

Хто зірветься з деревини, Той колючу шубку скине. (Каштан)

Гілки рогаті,

плоди крилаті. (Клен)


Стоїть при дорозі на одній нозі,

Хто її зрушить - плакати мусить. (Кропива).

Білі кульки на стеблах красуються в полі,

Повіє легенький вітерець - стебла стають голі. (Кульбаба).

Стоїть пані у лісочку,

Має червону сорочку,

Хто не йде, той поклониться. (Суниця лісова).

На сонечко я схожий,

І сонце я люблю,

До сонця повертаю

Я голову свою. (Соняшник)

І печуть мене, і варять мене.

І їдять, і хвалять, бо я добра. (Картопля)

Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Без рук, без ніг,

А пнеться на батіг (Квасоля)

В земляній сиджу коморі,

А коса моя надворі. (Морква)

Білі горошини на зеленій стеблині. (Конвалія)

Що за голова,

Що лиш зуби і борода. (Часник)

Я найперша зацвітаю синім квітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка, бо мене не стане влітку. (Пролісок)

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив -

Його не займає. (Барвінок)

Що два тижні зелениться, А два тижні колоситься, За два тижні одцвітає,

А два тижні наливає І два тижні підсихає? (Жито)

М’який, а не пух, Зелений, а не трава, Знайдеш його в лісі

І на солом’яній стрісі. (Мох)

Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться.

Дзьоб крючком, великі очі, І не спиться їй щоночі. (Сова)

Вірно людям я служу, Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний я маю, Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

Які ноги заввишки, Такий ніс завдовжки.

Хату на хаті має, Жабам рахунок знає. (Лелека)

Чорномазий, довгодзьобий, Він за плугом важно ходить, Черв'яків, жуків знаходить - Сторож вірний, друг полів, Перший вісник теплих днів. (Грак)

Дивний ключ у небі лине, Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі Відлітають... (Журавлі)

Мале і проворне, Хрущів і мишей поїдає, А для своєї оборони Безліч голок має. (їжак)

Одяг багатий, сам сліпуватий, Живе без віконця, не бачить сонця.

(Кріт)

Цей дивак знадвору.

Носить здобич у "комору" Не на спині у мішку,

А сховавши за щоку? (Хом’як)

Літом любить полювати, А зимою - в лігві спати.

Як зачує він весну, Прокидається від сну. (Ведмідь)

Хто на гілці шишки гриз І кидав огризки вниз,

По соснах, ялинах стрибає,

У дуплах горішки ховає

І сушить на зиму гриби? (Білка)

Я - прудка, луската, Нірка - моя хата,

А коли хтось нападає -

Йому хвіст свій залишаю. (Ящірка)

Голос тоненький, ніс довгенький.

Хто його уб’є, то свою кров проллє.

(Комар)

Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)

Не птах, а з крилами,

Не бджола, а літає над квітами,

Нектар збирає, а не запасає,

Жити квітам допомагає. (Метелик)


Не звір, не птиця, всього боїться.

Половить мух - і в воду плюх! (Жаба)

Узимку спить, літом бринить, Понад квітами літає, Солодку росу збирає. (Бджола)

Що таке: живе і ллється,

Часом і на камінь пнеться,

Як немає - все всихає,

Звір і птиця помирає. (Вода)

Із-під гірки, з-під крутої Прокрадається порою.

Та й до моря утіка

Через лози по ярках. (Джерело)

Ледь колишуть вітерці Стрічку на просторі:

Кінець вузький - у джерельці,

А широкий - в морі. (Річка)

Серед села корито водою налито,

Біля нього вербичка пухнаста,

І калина гілляста. І малеча, і дорослі Часто йдуть до нього в гості. (Ставок)

Поміж трави на пісок

Впав блакитний поясок,

Хоч лежить, а не підняти,

Хоч біжить, а не спіймати. (Струмок)

Таке велике,

Що займає увесь світ,

Таке маленьке,

Що в щілину зайде. (Повітря)

Одне багаття Увесь світ зігріває. (Сонце) Що без леза і без зуба Розтина міцного дуба? (Блискавка)

Насувалася - гриміла, Стріли до землі летіли.

Нам здавалось - йде з бідою,

А вона ішла з водою.

Підійшла і пролилася,

Земля вдосталь напилася. (Хмара)

Наказало сонце: стій, Семибарвний міст крутий! Сонячне світло хмарка закрила - І сліду від мосту не залишилось. (Райдуга)
Лід на річках, тиша в лісах, Віхола гуляє, снігом поле вкриває. Хто скаже, хто знає, Коли це буває? (Зимою)

Коли падаю я з неба,

Люди кажуть: "Так і треба".

Восени тоді, вважай,

Буде добрий урожай!" (Сніг)

У нас взимку білим цвітом

Сад розцвів, неначе літом. (Іній)

Рибам взимку тепло жить -

Дах як скло товсте лежить. (Лід)

Ніжна зірка сніжнобіла

На рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди -

Стала краплею води. (Сніжинка)

Зійшли сніги, шумить вода.

Земля все квіти викида, Буяє травка молода.

Все оживає. Коли це буває? (Весною)

Жовте листячко летить, Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає, Коли, діти, це буває? (Восени)

Сонце пече, липа цвіте,

Жито колоситься, пшениця золотиться,

Хто скаже, хто знає, коли це буває? (Літом)

Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять. (Місяці)

Стоїть дуб, а на нім дванадцять гіль, А на кожній гілці по чотири гнізда, -

А в кожному гнізді по семеро пташенят. (Рік, місяці, тижні, дні)

Хто за рік чотири рази переодягається? (Земля)

Стоїть вулик придорожній,

Влітку він завжди порожній. (Школа)

Красивий, щедрий рідний край,

І мова наша - солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься... (Україна)

Дуже я потрібна всім:

і дорослим і малим.

Всіх я розуму учу,

а сама завжди мовчу. (Книжка)

Два ряди сорочок, а між ними фартушок. (Зуби і язик)

Брат з братом через дорогу живуть,

а один одного не бачать. (Очі)

Є у двох матерів по п’ятеро синів,

разом народилися, на весь вік здружилися. (Руки і пальці)

Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає, на морозі замерзає, бо одежини не має. (Ніс)
Двоє водять, двоє носять, а двоє тримають, якщо спіймають. (Очі, ноги, руки)

Посягнеш - досягнеш,

Оглянешся - не видно. (Вухо)

У лісі народився, у лісі виріс, в дім зайшов - всіх навколо себе зібрав. (Стіл)

Людей годую, сама голодна,

часом гаряча, часом холодна. (Ложка)

Біля тулуба вуха, а голови немає. (Каструля) Маю рот і одне вушко, хто така, вгадай? (Чашка)
Носом пар я випускаю, всіх запрошую до чаю. (Чайник) Хто всім нам хліб ділить? (Ніж)
Є у хаті рахівник, дні рахує цілий рік. В нього кожен день-деньочок має цифру і листочок. А як вечір надійде, той листочок упаде. (Календар)

Тік-так, а з місця ніяк. (Годинник)

Одного батька і одної матері дитина, а нікому з них не син. (Донька)


Додаток Е


Народні ігри

Мак (гра-хоровод)

За допомогою лічилки діти вибирають з-поміж себе Мака. Потім, взявшись за руки, роблять коло. В середину кола сідає Мак та імітує рухами співаний текст. Діти співають:


Ой на горі льон, при долині мак.

Мак, маки, маківочки, мої любі паняночки!

Станьте ви так, як на горі мак.

Проспівавши раз, запитують у Маку:

Козачок, козачок, чи виорав на мачок?

Мак відповідає:

Виорав!

Козачок, козачок, чи посіяв мачок?

Посіяв!

Козачок, козачок, чи посходив мачок?

Посходив!

Козачок, козачок, чи нора полоть мачок?

Пора!

Козачок, козачок, чи цвіте вже мачок?

Цвіте!

Козачок, козачок, чи поспів мачок?

Поспів!

Козачок, козачок, чи пора трусить мачок?

Пора!


Після цього діти по-двоє повертаються обличчям один до одного, піднімають руки і б’ють один одного правою долонькою об праву, а потім лівою долонькою об ліву і т.д. Одночасно діти слідкують за Маком, який намагається тихенько вислизнути з кола. Хто його наздожене і зловить, той стає Мак, і гра продовжується.


Маківниці (гра-хоровод)

Діти утворюють коло (якщо дітей багато, то утворюють два кола, які під час гри рухаються в різні сторони), два-три гравці стають в середині кола і виконують ті ж рухи, що і всі діти, тобто імітують: посів маку „висівають” з пучки в рядочок, „полють" сапкою, „в’яжуть" (перев’язують один одної пояском чи стрічкою), „тереблять” (кулачком однієї руки постукують по долоньці другої, потім навпаки). Діти беруться за руки і перші два рядочки кожного куплету співають, рухаючись по колу, а два останні рядки повторюють двічі і супроводжують відповідними рухами, стоячи на місці.


По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

Сіяти би так, так.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

Полоти би так, так.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

А жати би так, так.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

Теребити б так, так.

По останніх словах ведучий вигукує: „Ой, розсипався! ” Діти, що були в середині великого кола, тікають і біжать до ведучого, а інші їх доганяють. Кого впіймають - забирають у своє коло, і гра продовжується. Виграє той, хто залишився в середині великого кола сам.

Примітка:

1. Ловити гравців можна лише за межами великого кола.

2. Гравця, що підбіг до ведучого і торкнувся його рукою, вже не ловлять.


Льон

Діти стають поруч один одного, а коли їх багато (десять і більше), то стають у два ряди обличчям один до одного на Відстані 2-3 метри. Запитання до матері співають, стоячи рівно, а, співаючи приспів, рухами показують, як виконувати те, про що йдеться в тексті. Якщо діти стоять у два ряди, то вони поводять себе так, ніби показують один одному, як саме треба виконувати дану роботу.


Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон брати?

Приспів: От так, от і так!

От і ось як, от і так!

При долині, при лужку,

При крутому бережку

Льон, мати, льон!

Льон, мати, льон!

Діти насипають насіння льону у фартушки.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон сіяти?

Приспів.

Набирають у жменьку насіння з фартушка і „сіють", описуючи рукою перед собою півколо, повільно роблять два кроки вперед і назад.


Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон вибирати?

Приспів,

Нахиляються вперед, „виривають” з коренем льон і кладуть поруч.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон молотити?

Приспів.

Присідають і „палицею” б’ють по купці льону.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон мочити?

Приспів.

Беруть у руки льон і „опускають у воду".

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон витягати?

Приспів.

Витягають льон „з води".

Скажи ж мені, моя маги,

Як той льон посушити?

Приспів.

Схиляються вперед і стелять - розрівнюють льон „на березі”.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон потерти?

Приспів.

Імітують процес руйнування твердої частини соломи і льону на терниці.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон брати?

Приспів.

Імітують рухи ноги і рук при роботі з прялкою, кужелем і веретеном.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон поткати?

Приспів.

Імітують роботу на домашньому ткацькому верстаті.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон поносити?


Діти струнко випрямляються. Дівчатка стають навшпиньки, руками беруться за спіднички; хлопчики беруть руки в боки - всі, співаючи приспів, довільно повертаються то вліво, то вправо, демонструють нове гарне вбрання.


Грушка

Гра супроводжується хороводом. Одна дівчинка встає в центрі кола і відтворює рухи, про які йдеться в пісні:


Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку посаджу, посаджу.

Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку піділлю, піділлю.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже росте, вже росте.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка відцвіла, відцвіла.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже паліє, паліє.

Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку потрясу, потрясу.

Додаток Ж


У різні пори року приваблива земля (творчий проект)

Під час цього проекту кожен учень мав змогу виявити свої здібності. Клас було поділено на чотири групи: „Зима", „Весна", „Осінь", „Літо". Кожна група виготовляла свою емблему і оспівувала свою пору року. Підсумок дав змогу переконатися, що кожна пора року має власну, неповторну красу, Це діти підтвердили таночком, у якому закружляли всі пори року.

Хід свята

Вчитель. Перша сестра - від квітів рябіє,

Друга сестра - палить, як вогнище,

Третя сестра від дощів мокра,

А четверта сестра сувора - жах! (Пори року: весна, літо, осінь, зима).

Сьогодні ми помандруємо в гості до прекрасних сестер. Кожна з них приваблює своєю красою. Хто ж буде першою?

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає.

Коли, діти, це буває? (Восени)

Діти. Доброго дня, сестрице!

Осінь. Доброго дня, я - Осінь.

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

У мене є дуже гарні помічники. Познайомтеся з ними.

Вересень. Звозить Вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

Жовтень. Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

Листопад. Листя з лип і беріз осипається.

Стали трави, стежки золотистими,

А тоненькі гілки - та й безлистими.

Осінь. Люди завжди мене прославляли. І багато цікавого помічали.

Народні прикмети. Грім у вересні - на теплу погоду. Сухий вересень - на пізню зиму. Ранній листопад - на холодну зиму.

Вчитель. Багато цікавого ми дізналися про Осінь. Але мандрівочка продовжується і ми завітаємо до другої сестрички. Хто ж вона?

Стало біло навкруги -

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма

Здогадались? Я,. (Зима)

Вчитель. Цікаво, чи справді наша сестричка така сувора? Познайомимося з нею!

Діти. Доброго дня, сестрице!

Зима. Доброго дня, я - Зима.

Зима! Зима! Усякий знає,

вона холодною буває.

Летять, кружляють, як пушинки,

Легкі білесенькі сніжинки.

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така чудова!

А ось мої помічники. Познайомтеся з ними.

Грудень. Змерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи.

Це вже Грудень! - кажуть люди

І вдягають кожухи.

Січень. Ліс під інеєм дріма,

По землі іде зима.

Входить пишна і велична

В крижану господу січня.

Лютий. Хоче Лютий, щоб на світі

Панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти

Починає крадькома.

Зима. В народі багато цікавого про мене кажуть.

Народні прикмети. Землею дим стелиться - виглядай метелицю. Уночі іній на дерева ліг - не випаде вдень сніг.

Вчитель. Гарна, білосніжна сестричка-Зима! Але мандрувати нам далі пора, а до кого відгадайте:

Все у зелені довкола:

Пасовища, ліс і поле.

І в сороки новина -

Облітала всіх вона,

Сповіщаючи:... (Весна)

Діти. Дорого дня, сестрице!

Весна. Доброго дня! Я - Весна!

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

У мене є чарівні помічники, які разом зі мною прикрашають землю. Познайомтеся з ними.

Березень. Трудився Лютий до світанку

І заморозив геть струмок.

А Березень підкрався вранці

І схрумав нишком весь льодок.

Квітень. Недарма це місяць - Квітень,

Вся уквітчана земля.

Вкрились першим первоцвітом

Луки, гори і поля.

Травень. У зелених травах,

У вінку барвистім

Красень місяць Травень

Завітав у місто.

Весна. Багато цікавого люди за мною помічали.

Народні прикмети. Було багато пролісків - гарно вродить картопля.

Квіти пахнуть здалека - на вітер.

Вчитель. Приваблива наша красуня Весна. Та у нас є ще сестричка одна. Хто ж вона?

Маки вогняно цвітуть.

Вишні дозрівають.

Соковиті полуниці

В кошики збирають.

Дітвора весела й дружна

В таборах відпочиває,

Коли це буває?... (Влітку)

Діти. Доброго

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: