Розрахунок і проектування зубчато-пасового приводу
![]()
3.3.7 Обчислюємо діаметри основних кіл шестірні й колеса
мм
мм
3.3.8. Кут профілю зуба в крапках на колах вершин:


3.3.9 Обчислюємо складові коефіцієнта торцевого перекриття:
![]()
![]()
3.3.10 Визначаю
коефіцієнт
торцевого
перекриття
![]()
3.3.11 Осьовий
крок перекриття
дорівнює
![]()
3.3.12 Визначаю
коефіцієнт
осьового перекриття

3.3.13 Сумарний
коефіцієнт
перекриття
![]()
3.3.14 Еквівалентні числа зубів передачі
![]()
![]()
3.3.15 Визначаю
колову швидкість
передачі V
=
м/с
3.4. Перевірочний розрахунок зубчастої передачі
3.4.1. Перевірочний розрахунок зубчастої передачі на контактну витривалість
В основу розрахунку покладена залежність:
МПа
деZM
= 275 МПа1/2
ZH
= 1,76
![]()
![]()
МПа
>[
],
але перевищення
не більше за
10%.
Умова не виконується.!!!!
3.4.2 Перевірка циліндричної зубцюватої пари на витривалість при вигині.
В основу розрахунку покладена залежність:
![]()
деКA =1.0 - коефіцієнт режиму роботи
–
коефіцієнт
розподілу
навантаження
між зубами при
вигині
- коефіцієнт
розподілу
навантаження
по ширині вінця
при
вигині. Визначається по мал. 3.14(д), стор. 73 для шостої схеми в
залежності
від![]()
–
коефіцієнт
залежності
при згині по
табл. 3.16
– коефіцієнт
форми зуба
– коефіцієнт
форми зуба
–
коефіцієнт,
що враховує
нахил зубів
коефіцієнт,
що враховує
перекриття
зубів
-
колова сила
на ділильному
колі
Усі складові підставляю у вихідну формулу і знаходжу:
МПа
МПа
МПа
МПа
Умова виконується.
3.4.3 Перевірочний розрахунок зубцюватої пари на міцність, при дії максимального навантаження.
![]()
![]()
Усі складові підставляю у вихідну формулу і знаходжу:
МПа
МПа
МПа
МПа
Умова виконується.
4. Розрахунок вихідного вала на міцність

4.1 Статичний розрахунок вала
Вихідні данні
N = 4.5 кВт
n = 175 об/хв
T = 245,6 HЧм
Dmin = 45мм
D2 = 130.5мм
bW = 40.32мм
4.1.1 Визначаємо реакції зусиль у зачепленнях

4.1.2 Визначаємо діючі навантаження та вигибаючи моменти:
a = b = 80 мм
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
де:
- межа витривалості
матеріалу при
симетричному
циклі навантаження
- межа
витривалості
матеріалу при
віднульовому
циклі навантаження

4.1.3. Визначаємо розрахунковий діаметр вала в небезпечному січенні:
=
55 МПа
м
По таблиці 1 DIImin = 45 мм
Приймаємо D = 45 мм
У першому наближенні беремо СТ-45 у табл 5.1 стор.169
4.1.4 Визначаємо осьовий та радіальний моменти опору по табл 5.9 стор.183, користуючись лише діаметром вала.
Wo =7800 мм3 Wp = 16740 мм3
4.1.5 Коефіцієнт
перевантаження:
![]()
4.1.6 Визначаємо максимальні згінні та дотикові напруги
МПа
МПа
4.1.7 Визначаємо статичні запаси міцності вала
З таблиці 5.1[1] беремо характеристики сталі:
МПа
МПа
![]()
![]()
4.1.7 Загальний запас міцності
![]()

4.2 Розрахунок вала на витривалість
4.2.1 Визначаємо еквівалентну кількість циклів навантаження
![]()
Приймаємо базову кількість циклів навантаження
![]()
4.2.2 Визначаємо коефіцієнт довговічності

приймаємо
![]()
4.2.3 Визначаємо амплітудне та середнє значення навантаження
МПа
![]()
МПа
МПа
з таблиці 5.12 вибираємо значення коефіцієнтів концентраторів напруги для
шпоночного
паза
(табл.
5.1)
![]()
4.2.4 Визначаємо поправочні коефіцієнти в залежності від діаметра вала (із таблиці 5.16)

4.2.5 В залежності
від класу точності
та марки матеріалу
по табл 5.14 знаходимо
![]()
4.2.6 Визначаємо дійсні коефіцієнти концентраторів напруги


4.2.7 Визначаємо запас міцності
з таблиці 5.1


![]()
![]()
![]()
4.2.8 Визначаємо загальний запас міцності
![]()

5. Розрахунок підшипників кочення
5.1 Розрахунок підшипника на статичну вантажопідйомність
Вихідні
данні з 4.1.2

5.1.1 Радіальна сила
![]()
5.1.2 Вибираємо підшипники котіння по внутрішньому діаметру, використовуючи середню серію (табл.15 стор.256)
Вибираємо підшипник № 309
![]()
5.1.3 Визначаємо вантажопідйомність підшипника
![]()
=0,6
– коефіцієнт
радіального
навантаження
5.2 Розрахунок підшипника на довговічність
5.2.1 Визначаємо еквівалентне динамічне навантаження
![]()
де
–
коефіцієнт
радіального
навантаження
–
коефіцієнт
обертання
–
температурний
коефіцієнт
–
коефіцієнт
безпеки
5.2.2 Вираховуємо строк роботи підшипника у годинах
![]()
![]()
6. Розрахунок з'єднань
6.1 Розрахунок шпоночних з'єднань
6.1.1 Вибираємо шпонки згідно з діаметром валу, користуючись табл.5.19 стор.190


6.1.2 Перевіряємо міцність на зім'яття
Мпа
![]()
м
м

Приймаємо
![]()
Приймаємо
![]()
6.2 Розрахунок нерівномірно навантажених болтів
6.2.1 Вираховуємо перекидаючий момент
НЧм
де
=
61.46
НЧм
- момент на
швидкохідному
валу
= 245.6
НЧм
- момент на
тихохідному
валу
= 0 - момент
сили тяжіння
6.2.2 Використовуючи формулу 8.18 стор.228[1], визначаємо максимальне навантаження, що діє на болти.
Н
де
- кількість
болтів по довжині
редуктора
мм,
мм,
мм - відстань
від осі фланцевих
болтів
до першого другого та третього болта
6.2.3 Визначаємо розрахункове навантаження, що діє на болти.
Н
де
- коефіцієнт
запасу щільності
зтику
коефіцієнт
зовнішнього
навантаження
(табл.8.5 стор226)
6.2.4 По розрахунковому навантаженню визначаємо внутрішні діаметр болта.
м
де
![]()
де
- межа текучості
Приймаємо d = 10 мм.
7. Мастило
7.1 Кількість
рідкої змазки
вибираємо з
розрахунку0.35…..0.7![]()
Кількість рідкої змазки визначаємо січенням внутрішньої порожнини редуктора та глибиною масляної ванни.
Для змащування закритих передач використовується рідка змазка типа машинної, в'язкістю 20-30 сантистокс.
Література
1. Н.Ф.Киркач, Р.А.Баласанян "Расчет и проектирование деталей машин", Харьков, "Основа" 1991.