Конструювання механічної частини приводу конвеєра
Размещено на /
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра технології машинобудування
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
З дисципліни
«Основи конструювання механічної частини електроприводу»
На тему
«Конструювання механічної частини приводу конвеєра»
Керівник проекту
Таран В.В.
Виконав
студент групи 301-МЕ
Шарівський Я.В.
Полтава 2009р.
ВСТУП
Електромеханічні приводи мають досить широке розповсюдження. Для переважної більшості машин привод складається із електродвигуна, системи механічних передач та муфт, що з'єднують окремі вали, У машинах застосовують такі механічні приводи, які прості за конструкцією та в експлуатації, відносно дешеві, достатньо надійні і мають високий коефіцієнт корисної дії.
Елементи електромеханічного привода (двигуни, муфти та механічні передачі) доцільно розглядати в сукупності як окрему систему машини. Це пояснюється тим, що особливості складових частин привода повинні бути взаємозв'язані і їх потрібно узгоджувати при проектуванні машин.
Сучасній техніці значна кількість машин має обертовий рух приводного вала робочого органу. До таких машин належать транспортні машини, металорізальні верстати, пристрої та засоби механізації різних робіт. Приводи більшої частини машин допускають використання стандартних двигунів, муфт та механічних передач, що дає змогу віднести ці приводи до категорії загального призначення. Привод машини забезпечує передавання до робочого органу тільки обертового руху, а його перетворення в інші види здійснюється механізмами робочого органу машини згідно з її функціональним призначенням.
Вибір механічних передач у приводі машини є однією з важливих інженерних задач у розробці проекту машини. Можливість використання в приводі машини тієї чи іншої механічної передачі залежить від ряду факторів: особливостей окремих передач, загального передаточного числа, потужності що передається та швидкості обертання валів; відстані між валами і їх взаємного розташування; наявності необхідних умов для технічного обслуговування, ресурсу привода та інше.
Редуктором називається механізм, який складається із зубчастих чи черв'ячних передач, виконаний у вигляді окремого агрегату, використовується для передачі потужності від двигуна до робочої машини з пониженням кутової швидкості і відповідно підвищенням обертаючих моментів.
Редуктор складається із корпуса (литого чавунного або зварного стального), в якому містяться елементи передачі - зубчасті колеса, вали, підшипники та ін. В окремих випадках в корпусі редуктора розміщують також пристрої для змазки зачеплень та підшипників (наприклад, всередині корпуса редуктора може бути поміщений шестеренчастий масляний насос) або пристрої для охолодження (наприклад, змійовик з охолоджуючою рідиною в корпусі черв'ячного редуктора).
Редуктор проектують або для привода певної машини, або по заданому навантаженню (моменту на вихідному валу) та передавальному числу без вказівки конкретного призначення. Другий випадок характерний для спеціалізованих заводів, на яких організовано серійне виробництво редукторів.
1. ЕНЕРГОКІНЕМАТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПРИВОДА

Вихідні дані
тягове зусилля F = 4 кH;
- швидкість стрічки V = 1,1 м/с;
- діаметр барабана D = 0,15 м.
Електродвигун
вибирають за
потужністю
та частотою
обертання
.
Потужність
двигуна
повинна бути
більшою від
потужності
ведучого вала
на величину
загальних втрат
.
За умовами
задачі,
,
де
– ККД ланцюгової
передачі,
– ККД зубчастої
швидкохідної
передачі, тихохідної
передачі,
– ККД муфти.
![]()
Значення потужності на ведучому валі
(Вт) = F (H) ·
V (м/c):
;

Визначаємо частоту обертання електродвигуна
![]()
де
– частота обертання
ведучої ланки:
![]()
– передаточні
числа кінематичних
пар.
![]()
![]()
![]()
Знаючи
значення потужності
і частоти обертання
,
підбирають
необхідний
електродвигун.
Як правило,
приймають
закриті двигуни
з обдуванням
серії 4А ГОСТ
19523 – 81.
Виберемо
двигун серії
4А132S6/965 з
= 5,5 кВт та асинхронною
частотою обертання
=
965 об/хв.
Величину навантаження визначають за формулою

де
– розрахункова
потужність
двигуна.
При розрахунках допускається від’ємне значення, тобто перевантаження двигуна, але не більше ніж 5...6 %.
![]()
тобто двигун працює з недовантаженням 9,09%.
Вибравши електродвигун, визначають загальне передаточне число привода
![]()
Загальне передаточне число необхідно поділити між окремими передачами, які входять до складу привода

Вибираємо стандартне передаточне число редуктора, дотримуючись стандартних значень передаточних чисел
![]()
![]()
Після
розбивання
передаточного
відношення
за ступенями
визначаємо
для кожного
вала привода
потужність
Р (кВт), частоту
обертання n
(об./хв.), кутову
швидкість
(рад/с) і обертовий
момент Т (Н·м).
Р1=Рдв. розр.= 5 кВт;
Р2=Р1 · hм.=5 · 0,98=4,9 (кВт);
Р3 =Р2 · h=4,9 · 0,97=4,753 (кВт);
Р4=Р3 · hл.=4,753 · 0,93=4,42 (кВт). n1=nдв=965 об./хв.;
n2=n1/uм=965/1=965 (об./хв.);
n3=n2/uред.=965/4=241,25 (об./хв.);
n4=n3/uл.=241,25/1,72=140,26 (об./хв.).
;
;
;
.
Т1=P1/w1= 5 · 103/101=49,5 (Н·м);
Т2= P2/w2= 4,9 · 103/101=48,5 (Н·м);
Т3= P3/w3= 4,753 ·103/25,25=188,24 (Н·м);
Т4= P4/w4= 4,42 · 103/14,68=301,09 (Н·м).
Отримані дані записуємо в таблицю
Таблиця 1. Табличний звіт розрахунків
| Вал | І | ІІ | ІІІ | ІV | ||
| Тип передачі | ланцюгова | циліндрична | муфта | |||
| Передаточне число, u | 1 | 4 | 1,72 | |||
| Потужність Р, кВт | 5 | 4,9 | 4,753 | 4,42 | ||
| Частота обертання n, об./хв. | 965 | 965 | 241,25 | 140,26 | ||
| Кутова швидкість w, рад./сек. | 101 | 101 | 25,25 | 14,68 | ||
| Обертовий момент Т, Н·м | 49,5 | 48,5 | 188,24 | 301,09 | ||
Перевірка: обертовий момент на валу привода стрічкового транспортера можна визначити з умови завдання
![]()
Допускається незначна різниця між значенням моменту на валу привода стрічкового транспортера, що отримані двома способами.
2. РОЗРАХУНОК ШВИДКОХІДНОЇ ЗАКРИТОЇ ЦИЛІНДРИЧНОЇ КОСОЗУБОЇ ЗУБЧАСТОЇ ПЕРЕДАЧІ
Вихідні дані
- частота обертання:
n1 = 965 об./хв.;
n2 = 241,25 об./хв.;
- передаточне число u = 4;
- обертовий момент T1= 48,5 HЧм;
- передача нереверсивна;
- режим навантаження – П (постійний);
- строк служби передачі h = 4Ч104 год.
2.1 ВИБИРАЄМО МАРКУ МАТЕРІАЛУ ЗУБЧАСТИХ КОЛІС
Зубчасті колеса із твердістю HB < 350 добре припрацьовуються. Для кращого припрацьовування зубців твердість шестерні H1 рекомендують назначати більшою від твердості колеса. У косозубих передачах твердість зубців шестірні H1 повинна бути значно вищою (приблизно на 80 одиниць HB), ніж зубців колеса.
Для виготовлення шестірні та колеса вибираємо відносно дешеву леговану сталь 40Х.
Для шестірні твердість поверхні зубців Н1 = 269…302 НВ (найбільш імовірна твердість Н1 = 280 НВ) при діаметрі заготовки до 125 мм.
Для колеса твердість поверхні зубців Н2 = 235…262 НВ (найбільш імовірна твердість Н2 = 245 НВ) при діаметрі заготовки до 280 мм.
2.2ОБЧИСЛЮЄМО ДОПУСТИМІ КОНТАКТНІ НАПРУЖЕННЯ
Окремо
для шестірні
та
колеса
за формулою

Границі контактної витривалості зубців: шестірні та колеса у МПа
- шестірні
–
;
- колеса
–
![]()
– коефіцієнт
небезпеки, для
коліс із однорідною
структурою
= 1,1;
– коефіцієнт
довговічності,
який ураховує
можливості
збільшення
допустимих
навантажень:

де
– база випробувань;
для
матеріалу
шестірні
;
для
матеріалу
колеса
![]()
– еквівалентне
число циклів
навантаження
зубців за строк
служби передачі
![]()
де
– сумарне число
циклів навантаження
зубців шестірні
або колеса за
строк служби
передачі
![]()
де n – частота обертання шестірні або колеса, об./хв.; h – строк служби передачі, год.
Для
шестірні –
;
Для
колеса –
.
-коефіцієнт
еквівалентності.
Вибираємо
для постійного
режиму навантаження
(П)
![]()
Визначимо
за одержаними
даними
та
.
Для
шестірні –
.
Для
колеса –
![]()
Тоді
;
.
Існують
обмеження
коефіцієнта
довговічності
при однорідній
структурі
матеріалу
зубчастих коліс
1
2,6. Якщо значення
коефіцієнта
довговічності
менше 1, то приймаємо
.
Обчислюємо допустимі контактні напруження
Для
шестірні –
.
Для
колеса –
![]()
Для
прямо- і косозубих
передач при
HB > 350 за розрахункове
допустиме
напруження
беруть менше
із двох значень
та
.
Для косозубих
передач, якщо
твердість
зубців хоча
б одного колеса
HВ < 350HB, за розрахункове
беруть:
із виконанням
умов
,
де
– менше з двох
значень
та
,
а
– для конічних
передач з прямим
зубом.
;
:
564,71 < 1,23·509,09; 486,819 < 626,18 (МПа).
2.3 ОБЧИСЛЮЄМО ДОПУСТИМІ НАПРУЖЕННЯ НА ЗГИН
Допустиме
напруження
визначають
окремо для
зубців шестірні
та зубців колеса
,
МПа за формулою

де
– границя
витривалості
зубців при
згині,
;
;
![]()
– коефіцієнт
впливу напряму
прикладання
навантаження
на зубці:
- при однобічному прикладанні навантаження (нереверсивна передача)
–
![]()
– коефіцієнт
довговічності
![]()
де
– базове число
циклів
;
– еквівалентне
число циклів:
,
е
– сумарне число
циклів,
– коефіцієнт
еквівалентності
При
(П) режимі навантаження
=1,00.
Для
шестірні:

Для
колеса:

– коефіцієнт
небезпеки,
=1,75
– при ймовірності
надійності
зубців 0,90.
Необхідно
врахувати
обмеження
:
при однорідній
структурі
матеріалу (H <
350 HB) або зі шліфованою
перехідною
поверхнею зубів
незалежно від
твердості 1
2,08. Якщо значення
коефіцієнта
довговічності
менше 1, то приймаємо
.
Обчислюємо допустимі навантаження на згин:
- для
шестірні
;
- для
колеса:
.
2.4 ОБЧИСЛЮЄМО ПОТРІБНУ МІЖОСЬОВУ ВІДСТАНЬ

де
– допоміжний
коефіцієнт,
який ураховує
параметри
передачі, які
не можуть бути
завчасно і
точно визначені:
=430
– для косозубих
передач;
u – передаточне число передачі: „ + ” для зовнішнього зачеплення, „ – ” для внутрішнього зачеплення;
– обертовий
момент, Нм;
– коефіцієнт
ширини