Механізм приводу поршневого насосу
Размещено на /
Курсовий проект
з теорії машин і механізмів
на тему: Механізм приводу поршневого насосу
1. Силове дослідження механізму
Структурний аналіз
Зображуємо структурну схему механізму.

Рис. 1
Номеруємо ланки і позначаємо кінематичні пари.
Складаємо таблицю кінематичних пар.
Таблиця 1. Кінематичнi пари
| Назва КП | О | А1 | A2 | A3,B3 | С4 |
| Ланки КП | 0-1 | 1-2 | 2-3 | 3-4 | 4-5 |
| Клас КП | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| Вид руху | oб. | oб. | oб. | oб. | пост. |
Знаходимо ступінь рухомості за формулою Чебишева:
W = 3n-2p5-p4 = 3∙5-2∙7 = 1
де n – число рухомих ланок;
р5 – число кінематичних пар пятого класу;
р4 – число кінематичних пар четвертого класу.
Ділимо важільний механізм на групи Ассура.
Виділяємо структурну групу з ланок 4 – 5.
Рис.2
1) = 2; p5 = 3;
2) W = 3Ч2 – 2Ч3 = 0;
Група Асура 2 класа, 2 порядку, 2 виду.
Виділяємо структурну групу з ланок 2 – 3.
1) n = 2; p5 = 3;
2) W = 3∙2 – 2∙3 = 0;
Група Асура 2 класа, 2 порядку, 1 виду.
Рис. 3
Виділяємо механізм першого класу, який складається з ланок 0 – 1.
В загальному, розглянутий механізм другого класу (за класом вищої групи Асура).
1.1 Кінематичне дослідження
Задачами кінематичного дослідження є побудова планів положень механізму, траекторій окремих точок, швидкостей і прискорень ланок механізму. Дані для кінематичного розрахунку ланок механізму.
Розміри ланок важільного механізму :
LOA=0,17 м ; LАВ=1.4 м ; LСD=1,33 м, LО3C=3,2; LО3В=1,6м ;
wn-1=1,8; w1=(R2R1) ·wn-1=(157,5/72) ·1,8=3,94 c-1 .
Знаходження масштаба плана побудови:
mL = LOA /OA = 0.17/17 = 0.01м/мм .
Побудова плану швидкостей важільного механізму
Для прикладу побудуємо план швидкостей для шостого положення механізму. Рис. 5 (для положення № 6).
Знаходимо швидкість точки А.
VA =LOA Чw1 = 0,17Ч3,94 = 0,67м/с .
В довільному масштабі з довільної точки відкладаємо відрізок Рvа, що зображає швидкість точки А (перпендикулярно до кривошипа ОА в напрямку w1). Знаходимо масштаб побудови плана швидкостей:
mv = Vа/(Рva) = 0.67/67 = 0.01 (м/с)/мм .
Для знаходження швидкості точки B запишемо систему векторних рівнянь:
VB = VА + VBA;
VB = VC + VВC .
Точка b буде лежати на перетині лінії, яка проходить через точку a перпендикулярно до ланки OA, з лінією, що проходить через точку Рv перпендикулярно до ланки BC.

Рис. 5
Знаходимо дійсне значення швидкості ланок механізму:
VО3В = (Рvb)Чmv = 13,83Ч0,01 =0,14 м/с .
VО3С = (Рvc)Чmv = 27,66Ч0,01 =0,28 м/с
VАВ = (ab)Чmv = 74,02Ч0,01 =0,74 м/с
VСD = (cd)Чmv = 20,17Ч0,01 =0,2 м/с .
VD = (Рvd)Чmv = 37,02Ч0,01 =0,37м/с .
Знаходимо кутову швидкість обертання ланки O1A :
w2 = VАB/LВA = 0,74/1,4 = 0,53 рад/с .
Аналогічно знаходимо кутові швидкості ланок ВС і ВD :
w3 = VО3С/LО3С = 0,28/3,2 = 0,09 рад/с .
w4 = VСD/LСD = 0,2 /1,33 = 0,15 рад/с .
Аналогічно будуємо плани швидкостей для інших положень мeханізму.
Будуємо таблицю значень лінійних і кутових швидкостей ланок механізму:
Таблиця 2. Значення лінійних швидкостей ланок механізму
| № | VS2, | VS3,В | VS4 | VAB | VC | VCD, | VD, |
| 0 | 0,34 | 0 | 0 | 0,67 | 0 | 0 | 0 |
| 1 | 0,39 | 0,53 | 1,44 | 0,92 | 1,06 | 0,91 | 1,85 |
| 2 | 0,66 | 0,92 | 2,31 | 0,88 | 1,84 | 1,42 | 1,27 |
| 3 | 0,77 | 0,92 | 2,25 | 0,5 | 1,85 | 1,38 | 2,77 |
| 4 | 0,66 | 0,65 | 1,5 | 0,95 | 1,29 | 0,03 | 1,81 |
| 5 | 0,44 | 0,25 | 0,56 | 0,48 | 0,5 | 0,36 | 0,67 |
| 6 | 0,31 | 0,14 | 0,31 | 0,74 | 0,28 | 0,2 | 0,37 |
| 7 | 0,41 | 0,46 | 1,05 | 0,79 | 0,92 | 0,67 | 1,27 |
| 8 | 0,59 | 0,69 | 1,63 | 0,68 | 1,37 | 1,01 | 1,99 |
| 9 | 0,7 | 0,79 | 1,95 | 0,43 | 1,57 | 1,19 | 2,42 |
| 10 | 0,69 | 0,72 | 1,87 | 0,1 | 1,44 | 1,15 | 2,37 |
| 11 | 0,55 | 0,45 | 1,24 | 0,29 | 0,9 | 0,79 | 1,6 |
Таблиця 3. Значення кутових швидкостейланок механізму
| № |
W2, c-1 |
W3, c-1 |
W4, c-1 |
| 0 | 0,48 | 0 | 0 |
| 1 | 0,66 | 0,33 | 0,68 |
| 2 | 0,63 | 0,58 | 1,07 |
| 3 | 0,36 | 0,58 | 1,04 |
| 4 | 0,68 | 0,4 | 0,02 |
| 5 | 0,34 | 0,14 | 0,27 |
| 6 | 0,53 | 0,09 | 0,15 |
| 7 | 0,56 | 0,29 | 0,5 |
| 8 | 0,49 | 0,43 | 0,76 |
| 9 | 0,31 | 0,49 | 0,89 |
| 10 | 0,07 | 0,45 | 0,86 |
| 11 | 0,21 | 0,28 | 0,59 |
Побудова плану прискорення важільного механізму Рис. 6 (для положення № 6).
Знаходимо прискорення точки A
aA = w12·lOA = 3,942·0,17 = 2,64 м/с2 .
В довільному масштабі з довільної точки Ра паралельно кривошипу АО в напрямку, який співпадає з напрямком від точки А до т.О (так,як доцентрове прискорення) відкладаємо відрізок Раа, який зображує прискорення точки А.
Знаходимо масштаб плана прискорень:
ma = a/(Paa) = 2,64/66 = 0,04(м/с2)/мм
Рис. 6
Для знаходження прискорення точки B, запишемо систему векторних рівнянь:
aB = aA + aBAt + aBAn ;
аB = aC + aВCn + aВCt .
Для побудови прискорення точки B на плані прискорень виконуємо слідуючі операції :
з точки а відкладаємо відрізок аn2 , що відповідає нормальному рискоренню ланки АВ - aBAn , паралельно АВ в напрмку від В до А, аналогічно з точки Ра відкладаємо відрізок Раn3, паралельно О3В в напрямку від В до О3; він відповідає нормальному прискоренню ланки О3В aО3Bn.
Довжини відрізків, що показують нормальні прискорення aBAn і aО3Bn обчислюємо користуючись такими виразами :
aАВn = VAB2/lAВ = 0,742/1,4 = 0,39 м/с2 ;
аn2 = aАВn /ma = 0,39/0,04 = 9,27мм ;
a О3Bn = VBО32/l BО3= 0,142 /1,6 = 0,01 м/с2 ;
Раn3 = a BО3n /ma = 0,01/0,04 = 0,25мм ;
Точку b на плані прискорень отримуємо на перетині ліній, що показують тангенціальні прискоренн ланок АВ і О3В, тобто на перетині лінії, що виходить з точки n2 перпендикулрно до АВ і лінії, що виходить з точки n3 перпендикулрнодо О3В. Сполучивши точки a і b отримуємо вектор, що зображає прискорення ланки АВ .
aСDn = VСD2 / lСD = 0,22/1,33 = 0,03 м/с2 ;
аn4 = aСDn /ma = 0,03/0,04 = 0,75 мм ;
На лініях, що показують прискорення ланок відкладаємо центри ваги ланок, користуючись такими співвідношеннями :
(AS2) = 0.5 AB
(O3S3) = 0.5 O3C
(CS4) = 0.5 CD
Сполучивши отримані точки з точкою Ра отримуєм вектори, що показують прискорення центрів ваги ланок
Знаходимо дійсні значення прискорень:
Дійсні значення прискорень отримуємо перемноживши довжини відповідних векторів, взятих з креслення, на відповідні масштабні коефіцієнти :
aS2 = (PaS2)Чma =57,6 ·0,04 =2,3 м/с2
aS3 = (PaS3)Чma = 68,47·0,04 =2,74 м/с2
aS4 = (PaS4)Чma = 154,38·0,04 =6,18 м/с2
aS5 = (PaS5)Чma = 184,16·0,04 =7,37 м/с2
аАВt =(n2b)Чma= 28,57·0,04 =1,14 м/с2 ;
аO3Вt=( n3b )Ч ma= 68,47·0,04 =2,74 м/с2 .
аCDt=( n4d )Ч ma= 99,95·0,04 =4 м/с2 .
Знаходимо кутову швидкость обертання ланки АB:
e2 = аAВt/lAВ = 1,14/1,4 =0,81 рад/с2 .
e3 = аO3Вt/lO3В =2,74/1,6 =1,71 рад/с2 .
e4 = аtCD/lCD = 4/1,33 =3,01 рад/с2 .
1.2 Діаграми переміщень, швидкостей і прискорень веденої ланки
В правій верхній частині листа 1 викреслюють одну під одною координатні осі всіх трьох графіків.
Масштаб часу визначають за формулою:

n-частота обертання віхдної ланки в об/хв.
L-час одного оберту кривошипу зображуємо відрізком 240 мм.
Масштаби отриманих графіків визначають за формулами:
Масштабний коефіцієнт діаграми переміщення:
![]()
Масштабний коефіцієнт діаграми швидкостей:
![]()
Де
довжина
відповідного
відрізка(від
полюса до початку
координат) на
діаграмі у мм.
Масштабний коефіцієнт діаграми прискорень:
![]()
Де
довжина
відповідного
відрізка(від
полюса до початку
координат) на
діаграмі у мм.
2. Кінематичне дослідження механізму
2.1 Кінетостатичне дослідження механізму
Задачі кінетостатичного дослідження:
а) Знаходження зовнішніх сил, які діють на ланки механізму;
б) знаходження реакцій у кінематичних парах, тобто сил взаємодії ланок;
в) знаходження зрівноважуючої сили або моменту, прикладених до ведучої ланки механізму.
Вихідні дані.
Маса:
m1=(LОАЧq)=(0,17Ч60)=10,2 кг ;
m2=(LABЧq)=(1,4Ч60)=84 кг ;
m3 ==(LО3СЧq)=(3,2Ч60)=192 кг ;
m4=(L CD Чq)=(1,33Ч60)=79,8 кг ;
m5 =9,4кг.
Моменти інерції
:
кгЧм2
;
кгЧм2
;
кгЧм2
;
кгЧм2
;
Визначаємо зовнішні невідомі сили, реакції в кінематичних парах та зрівноважені сили або моменти. Визначаємо сили, що діють на дану групу.
Визначаємо сили тяжіння:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Визначаємо сили інерції і моменти сил інерції.

![]()
Cила корисного опору.
Fк.о. =5.8кН=5800Н.
Силове дослідження групи 4-5.
Реакції починаємо
визначати з
тангенціальної
складової
,
складаємо суму
моментів
.
Записуємо всі моменти, що діють на ланку 4 відносно точки D.

Записуємо всі моменти, що діють на ланку 4 відносно точки C.

Для визначення
номінальної
складової
реакції
,
запишемо
в векторній
формі суму всіх
сил, що діють
на групу Ассура
4-5.
![]()
Для визначення
невідомої
,
побудуємо в
масштабі силовий
багатокутник.
Для побудови силового багатокутника приймаємо масштаб:
З плану сил
![]()
![]()
Силове дослідження групи Ассура, що складається з ланок 2-3.
Визначаємо
реакції з
тангіціальної
складової
і
.
Записуємо всі моменти, що діють на ланку 2 відносно точки В.

Записуємо всі моменти, що діють на ланку 3 відносно точки В.

Для визначення
нормальних
складових
реакцій
і
запишемо в
векторній формі
всі сили, що
діють на групу
Ассура 2-3.
Для визначення
невідомих
і
побудуємо
силовий багатокутника.
![]()
Для побудови
силового
багатокутника
приймаємо
масштаб
![]()
З силового багатокутника отримуємо


2.2 Силове дослідження механізму 1-го класу
Знайдемо зрівноважену силу.
Оскільки кривошип
кріпиться до
зубчатого
колеса, то
знаходиться
радіусі
зубчатого
колеса.
![]()

2.3 Визначаємо зрівноважену силу методом важеля Жуковського
Повертаємо план швидкостей на 900, і записуємо суму моментів сил, що діють на важіль Жуковського.

Порівняємо
за
методом Жуковського
і силовим
розрахун-ком.

3. Визначення момента інерції маховика
3.1 Побудова графіка залежності МЗР від кута повороту кривошипа φ
Знаходимо
для всіх 12 положень
за планами
швидкостей.
Для розрахунку
застосовуємо
формулу суми
моментів відносно
точки
.
Отримані результати
заносимо в
таблицю 5.
Приклад: озрахуємо
для 2-го положення
механізму.
![]()
Мзр = FзрЧlO1A = -6011,01Ч0,17 =-1021,87 кHЧм .
Аналогічні розрахунки проводимо для всіх 12 положень механізму. Результати розрахунків заносимо в таблицю 6.
Таблиця 4.
| №п/п |
|
|
| 0 | 433,54 | 73,7 |
| 1 | -3433,17 | -583,64 |
| 2 | -6011,01 | -1021,87 |
| 3 | -6129,83 | -1042,07 |
| 4 | -4373,71 | -743,53 |
| 5 | -1981,93 | -336,93 |
| 6 | 3581,18 | 608,8 |
| 7 | 13483,94 | 2292,27 |
| 8 | 21487,01 | 3652,79 |
| 9 | 26338,8 | 4477,6 |
| 10 | 25788,56 | 4384,06 |
| 11 | 17501,62 | 2975,28 |

Рис. 7
Вихідні дані:
схема механізму без маховика;
маси і моменти інерції ланок:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
;
;
.![]()
середня кутова
швидкість
ведучої ланки
;
коефіцієнт
нерівномірності
руху
;
графік зведених моментів сил;
графік зведених моментів інерції.
3.2 Будуємо графік робіт сил опору
Для цього застосуємо метод графічного інтегрування графіка зведених моментів сил.
Послідовність інтегрування:
вибираємо полюс інтегрування Р на відстані Н=50 мм від осі ординат на продовженні вісі абсцис;
будуємо ординату, яка відповідає середині інтервалу 0-1, проектуємо її на вісі ординат і з’єднуємо точку 1’ ординати 01’ з полюсом Р;
теж саме робимо на наступних інтервалах;
з точки 0’ навої осі координат проводимо відрізок на інтервалі 0’1 паралельно променю Р1’ , з кінця отриманого відрізка проводимо відрізок на інтервалі 12 паралельно променю Р2’ і т.д.;
з’єднуємо отримані точки плавною кривою.
Отримана крива О’К є графіком робіт сил опору.
Оскільки за цикл усталеного руху робота рушійних сил дорівнює роботі сил опору, та з’єднавши т.О’ з т.К отримаємо графік робіт рушійних сил.
3.3 Будуємо графік приросту кінетичної енергії
Виконавши алгебраїчне сумування ординат граіфка робіт рушійних сил (беремо зі знаком “+”) та графіка робіт сил корисного опору (беремо зі знаком “-”).
Визначаємо масштабні коефіцієнти побудови графіків:

3.4 Будуємо графік зведених моментів інерції Ізв
Для цього
визначаємо
зведений момент
інерції для
12-ти положень
механізму.
Оскільки умовою
зведення є
рівність кінетичних
енергій
,
та
За цією формулою знаходимо зведені моменти інерції в 12-ти положеннях. Результати заносимо в таблицю 3.1.
Розрахуємо зведений момент інерції для 3-го положення механізму.

Значення зведених моментів інерції
Таблиця 5.
| №пол. | Ізв, кгм2 |
| 0 | 1,43 |
| 1 | 19,51 |
| 2 | 46,6 |
| 3 | 49,43 |
| 4 | 23,83 |
| 5 | 4,67 |
| 6 | 2,29 |
| 7 | 12,13 |
| 8 | 27,03 |
| 9 | 37,28 |
| 10 | 33,67 |
| 11 | 15,33 |
За даними Табл.7 будуємо графік зведених моментів інерції, повернений на 900, в масштабі

3.5 Будуємо
графік залежості
-діаграма
Віттенбауера
Для визначення
момента інерції
маховика необхідно
сопчатку визначити
максимальний
приріст кінетичної
енергії
,
так як
.
визначаємо
з діаграми
Віттенбауера.
Спочатку визначаємо
кути, під якими
будуть проведені
дотичні до
діаграми.

При відомих
значеннях
,
проводимо
дотичні до
діаграми
Віттенбауера.
Там де ці лінії
перетнуть
ординату
,
виділяємо
відрізок ав.
Визначаємо момент інерції маховика:
.
3.6 Визначаємо геометричні розміри маховика
Оскільки за попередніми розрахунками момент інерції маховика має велике значення і розміри маховика вийдуть великими, доцільно розмістити маховик на валу електродвигуна. Тоді момент інерції маховика буде мати таке значення:
.
Конструктивно приймаємо, що маховик виготовлений в вигдяді диска з масою, зосередженою на ободі, момент інерції якого: