Взаємозв’язок самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій та ціннісних орієнтацій у середньому віці
Блок
почуттів
Блок
самоприй-няття
Блок концепції
людини
Блок міжосо- бистісної
чуттєвості
Блок відно-
шення до
пізнання
Шкала
самоповаги
Шкала
самоприйняття
Шкала уявлень про
природу людини
Шкала прийняття
агресії
Шкала
креативності
Як свідчать дані таблиці 3.1, вище середнього мають вираженість шкали: ціннісних орієнтацій (випробовувані розділяють цінності, властиві особистості, що самоактуалізується), гнучкості (тобто випробовувані достатньо гнучкі в реалізації своїх цінностей у поведінці, взаємодії з навколишніми людьми, здатні швидко й адекватно реагувати на ситуацію, що змінюється), сензитивності до себе (випробовувані віддають собі звіт у своїх потребах і відчуттях, достатньо добре відчувають і рефлексують їх), самоповаги (цінують свої позитивні риси та поважають себе за них), самоприйняття (загалом випробовувані приймають себе такими, як є, незалежно від оцінки своїх переваг і недоліків, можливо, всупереч останнім), прийняття агресії (здатні приймати своє роздратування, гнів і агресивність як природний прояв людської природи).
Найбільш низько виражена шкала спонтанності, тобто випробовувані не налаштовані природно, безпосередньо демонструвати тим, хто оточує, свої емоції.
Для дослідження самовідношення випробовуваних нами застосовувалася методика В. В. Століна. Індивідуальні значення по методиці у групі 35-40 років наведені у Додатку Б. У таблиці 3.2 наведені середні показники самовідношення випробовуваних у групі 35-40 років.
Таблиця 3.2
Показники самовідношення випробовуваних у групі 35-40 років
| Випробо-вувані | Шкала S |
Шкала І (самовп.) |
Шкала ІІ (ауто симп.) |
Шкала ІІІ (очікув. позитивного віднош. від ін.) |
Шкала IV (cамоінте-рес) | |||||||
| Суми | 1549,97 | 1128,36 | 1273,69 | 849,67 | 1121,31 | |||||||
| Середні | 61,99 | 45,13 | 50,95 | 33,99 | 44,85 | |||||||
| Вираженість установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного | ||||||||||||
| Шкала І (само-впевне-ність) | Шкала ІІ (відноше-ння інших) | Шкала ІІІ (само-прий-няття) |
Шкала ІV (самокерів-ництво, самопослі-довність) |
Шкала V (са- мооб- звинувачення) |
Шкала VІ (самоін-терес) | Шкала VII (саморо-зуміння) | ||||||
| Суми | 1067,99 | 764,31 | 753,73 | 1002,99 | 759,06 | 1164,36 | 1642 | |||||
| Серед-ні | 42,72 | 30,57 | 30,15 | 40,12 | 30,36 | 46,57 | 65,68 | |||||
Як показують дані таблиці 3.2, у вибірці 35-40 років найбільшу вираженість має шкала інтегрального відчуття "за" або "проти" власного "Я" і саморозуміння. Найменш виражені шкали відношення інших, самоприйняття, самопослідовність. Таким чином, це означає, що випробовувані схильні до позитивного внутрішньо-недіференційованого відчуття «за і проти» самого себе та прагнуть розуміти свої вчинки, думки. Для них значно менш актуальне відношення інших, вони достатньо критичні до себе, їх вчинки не відрізняються логічністю та послідовністю.
Для дослідження смисложиттєвих цілей випробовуваних нами застосовувався тест смисложиттєвих орієнтацій Д.А. Леонтьєва. Індивідуальні значення по методиці у групі 35-40 років представлені в Додатку В. У таблиці 3.3 наведені середні показники смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних у віці 35-40 років.
Таблиця 3.3
Показники смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних у віці 35-40 років
| Випробовувані |
Мета в житті |
Процес життя | Результа-тивність життя | Локус контроля-Я | Локус контроля-життя |
| Суми | 115 | 122 | 117 | 122 | 119 |
| Середні | 4,6 | 4,88 | 4,68 | 4,88 | 4,76 |
Згідно даним таблиці, найбільш виражена шкала процесу життя, локус контроля-Я та локус контроля-життя. Найменш виражена смисложиттєва орієнтація на мету в житті. Це означає, що випробовувані здатні радіти життю, вважають себе сильними особистостями, здатними контролювати своє життя, однак вони не схильні будувати життєві плани.
Для дослідження ціннісних орієнтацій ми використали морфологічний тест життєвих цінностей (В.Ф. Сопов, Л.В. Карпушина). Ми взяли одну з життєвих прагматичних цінностей – досягнення (постановка і вирішення певних життєвих завдань як головних життєвих чинників) у професійній та сімейній сфері. Індивідуальні значення за методикою у групі 35-40 років представлені в Додатку Г. У таблиці 3.4 наведені середні показники ціннісних орієнтацій у випробовуваних у віці 35-40 років.
Таблиця 3.4
Індивідуальні значення цінності досягнень у сферах професії та сім’ї у групі 35-40 років (у стенах)
|
Цінності досягнень у сфері професії |
Цінності досягнень у сфері сім’ї | |
| Суми | 166 | 173 |
| Середні | 6,64 | 6,92 |
Згідно з даними таблиці 3.4, цінність досягнень у сферах професії та сім’ї відповідає середньому рівню. Отже, досягнення у цих сферах для випробовуваних є майже однаково життєво значущими. Професійна діяльність так само є важливим змістом життя людини, як і сім’я. При цьому випробовувані схильні до постановки і вирішення певних життєвих завдань як головних життєвих чинників, прагнуть до досягнення конкретних і відчутних результатів в певний період життя. З іншого боку, вони залежать від того, як складаються зовнішні ситуації, тому ставлять і найближчі, конкретні цілі.
Для виявлення сили зв'язку між компонентами самоактуалізації та самовідношення у випробовуваних 35-40 років обчислена кореляція між ними (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Значення взаємозв'язку між компонентами самоактуалізації та самовідношення у випробовуваних 35-40 років
| Шкала S | Шкала І (самовп.) |
Шкала ІІ (ауто симп.) |
Шкала ІІІ (очікув. позитивного віднош. від ін.) |
Шкала IV (cамоінте-рес) | |||||||
| Компетент-ність у часі | 0,671** | 0,664** | 0,756** | 0,593** | 0,512** | ||||||
| Підтримка | 0,327 | 0,306 | 0,429** | 0,305 | 0,33 | ||||||
|
Ціннісні орієнтації |
0,581** | 0,548** | 0,644** | 0,466** | 0,573** | ||||||
| Гнучкість | 0,577** | 0,539** | 0,637** | 0,469** | 0,57** | ||||||
| Сензитивність до себе | 0,574** | 0,498** | 0,615** | 0,453** | 0,445** | ||||||
| Спонтанність | 0,835** | 0,725** | 0,858** | 0,765** | 0,747** | ||||||
| Самоповага | 0,214 | 0,207 | 0,28 | 0,113 | 0,2 | ||||||
| Самоприйняття | 0,154 | 0,178 | 0,221 | 0,058 | 0,279 | ||||||
| Уявлення про природу людини | 0,723** | 0,669** | 0,784** | 0,701** | 0,679** | ||||||
| Синергія | 0,736** | 0,598** | 0,779** | 0,636** | 0,673** | ||||||
| Прийняття агресії | 0,305 | 0,257 | 0,328 | 0,192 | 0,247 | ||||||
| Контактність | 0,165 | 0,203 | 0,234 | 0,055 | 0,26 | ||||||
|
Пізнавальні потреби |
0,835** | 0,725** | 0,858** | 0,765** | 0,747** | ||||||
| Креативність | 0,622** | 0,568** | 0,581** | 0,536** | 0,471 | ||||||
| Вираженість установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного | |||||||||||
| Шкала І (само-впевне-ність) | Шкала ІІ (відноше-ння інших) | Шкала ІІІ (само-прий-няття) |
Шкала ІV (самокерів-ництво, самопослі-довність) |
Шкала V (са- мозви- нувачен-ня) |
Шкала VІ (самоін-терес) | Шкала VII (саморо-зуміння) | |||||
| Компетент-ність у часі | 0,614** | 0,565** | 0,561** | 0,532** | 0,387 | 0,219 | 0,188 | ||||
| Підтримка | 0,209 | 0,087 | 0,284 | 0,305 | 0,27 | 0,314 | 0,226 | ||||
|
Ціннісні орієнтації |
0,48* | 0,181 | 0,539** | 0,431* | 0,.517** | 0,405* | 0,41** | ||||
| Гнучкість | 0,453* | 0,166 | 0,51** | 0,427* | 0,537** | 0,405* | 0,396* | ||||
| Сензитив-ність до себе | 0,453* | 0,233 | 0,486* | 0,402* | 0,519** | 0,404* | 0,369 | ||||
| Спонтан-ність | 0,636** | 0,479* | 0,717** | 0,665** | 0,602** | 0,457* | 0,445* | ||||
| Самопова-га | 0,188 | 0,078 | 0,129 | 0,095 | 0,178 | 0,238 | 0,283 | ||||
| Самоприй-няття | 0,178 | 0,006 | 0,082 | 0,043 | 0,175 | 0,252 | 0,253 | ||||
| Уявлення про природу людини | 0,545** | 0,507** | 0,618** | 0,596** | 0,522** | 0,304 | 0,29 | ||||
| Синергія | 0,643** | 0,514** | 0,718** | 0,614** | 0,525** | 0,499* | 0,562** | ||||
| Прийняття агресії | 0,181 | -0,116 | 0,154 | 0,172 | 0,248 | 0,369 | 0,365 | ||||
| Контакт-ність | 0,185 | -0,012 | 0,083 | 0,016 | 0,156 | 0,255 | 0,262 | ||||
| Пізнаваль-ні потреби | 0,636** | 0,479* | 0,717** | 0,665** | 0,602** | 0,457* | 0,445* | ||||
| Креатив-ність | 0,419* | 0,342 | 0,441* | 0,372 | 0,281 | 0,237 | 0,39** | ||||
Умовні позначення:
* р
0,05
** р
0,01
Аналіз даних таблиці 3.5 дозволив встановити наступне.
1. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
і компетентності
в часі (rs
= 0,614 при р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим вища
компетентність
у часі у випробовуваних.
Це означає, що
чим вище позитивне
відношення
до себе, відчуття
своєї значущості,
тим більш
випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті,
а не просто як
фатальний
наслідок минулого
або підготовку
до майбутнього
“справжнього
життя”; по-друге,
відчувати
нерозривність
минулого, сьогодення
і майбутнього,
тобто бачити
своє життя
цілісно. Очевидно,
це пояснюється
тим, що позитивне
відношення
до себе зумовлює
позитивне
відношення
до власних дій
на певному
відрізку життя.
3. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
і ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,581 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим більше
випробовувані
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що самоактуалізується.
Очевидно, позитивне
відношення
до себе сприяє
бажанню особистісного
зростання.
4. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
і гнучкості
(rs = 0,577 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим більше
випробовувані
здатні до гнучкості
в реалізації
своїх цінностей
у поведінці,
взаємодії з
навколишніми
людьми, швидко
і адекватно
реагувати на
ситуацію, що
змінюється.
Можливо, позитивне
самовідношення
робить особистість
більш вільною
у своїх вчинках
і тому сприяє
більш гнучкій
поведінці у
реалізації
своїх цінностей,
більш швидкому
реагуванню
на ситуацію.
5. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
і сензитивності
до себе (rs
= 0,574 при р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим у більшому
ступені випробовувані
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще відчувати
й рефлексувати
їх. Очевидно,
позитивне
відношення
до себе дозволяє
краще й об’єктивніше
розуміти себе.
6. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
і спонтанності
(rs = 0,835 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим більше
випробовувані
здатні спонтанно
і безпосередньо
виражати свої
відчуття й
емоції (однак
це не означає
відсутності
здатності до
продуманих,
цілеспрямованих
дій). Очевидно,
це пояснюється
тим, що позитивне
самосприйняття
сприяє емоційній
відкритості.
7. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
і уявлень про
природу людини
(rs = 0,723 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим у більшому
ступені випробовувані
схильні сприймати
природу людини
в цілому як
позитивну
(“люди в масі
своїй швидше
добрі”) і не
вважати дихотомії
мужності -
жіночності,
раціональності
- емоційності
і т.ін. антагоністичними
й непереборними.
Очевидно, позитивне
відношення
до себе є основою
позитивного
відношення
до інших.
8. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
та синергії
(rs = 0,736 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим більше
випробовувані
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей,
таких як гра
і робота, тілесне
й духовне і
т.ін. Можливо,
це пояснюється
тим, що чим більше
прийняття себе,
тим більше
особистість
здатна розуміти
закони цілісності
світу.
9. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
і пізнавальних
потреб (rs
= 0,835 при р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим вищі
пізнавальні
потреби випробовуваних.
Можливо, це
пояснюється
тим, що позитивна
думка про себе
спонукає до
поширення знань
про навколишній
світ.
10. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
інтегрального
відчуття "за"
або "проти"
власного "Я"
та креативності
(rs = 0,736 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим більше
у випробовуваних
виражена творча
спрямованість
особистості.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що позитивне
самосприйняття
сприяє розвитку
творчих здібностей.
11. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
і компетентності
в часі (rs
= 0,664 при р
0,01). Чим більше
віра в себе,
тим вища компетентність
у часі у випробовуваних.
Це означає, що
чим вище відчуття
своєї значущості,
тим більш
випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті,
а не просто як
фатальний
наслідок минулого
або підготовку
до майбутнього
“справжнього
життя”; по-друге,
відчувати
нерозривність
минулого, сьогодення
і майбутнього,
тобто бачити
своє життя
цілісно. Очевидно,
це пояснюється
тим, що впевненість
у собі зумовлює
позитивне
відношення
до власних дій
на певному
відрізку життя.
12. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самовпевненості
і ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,548 при
р
0,01). Чим більш
виражена
самовпевненість,
тим більше
випробовувані
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що самоактуалізується.
Очевидно, впевненість
у собі сприяє
бажанню особистісного
зростання.
13. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
і гнучкості
(rs = 0,539 при
р
0,01). Чим більш
виражена
самовпевненість,
тим більше
випробовувані
здатні до гнучкості
в реалізації
своїх цінностей
у поведінці,
взаємодії з
навколишніми
людьми, швидко
і адекватно
реагувати на
ситуацію, що
змінюється.
Можливо, впевненість
у собі робить
особистість
більш вільною
у своїх вчинках
і тому сприяє
більш гнучкій
поведінці у
реалізації
своїх цінностей,
більш швидкому
реагуванню
на ситуацію.
14. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самовпевненості
і сензитивності
до себе (rs
= 0,498 при р
0,01). Чим більш
виражена впевненість
у собі, тим у
більшому ступені
випробовувані
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще відчувати
й рефлексувати
їх. Очевидно,
впевненість
у собі сприяє
кращому розумінню
себе.
15. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
і спонтанності
(rs = 0,725 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим більше
випробовувані
здатні спонтанно
і безпосередньо
виражати свої
відчуття й
емоції (однак
це не означає
відсутності
здатності до
продуманих,
цілеспрямованих
дій). Очевидно,
це пояснюється
тим, що позитивне
самосприйняття
сприяє емоційній
відкритості.
16. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самовпевненості
та синергії
(rs = 0,598 при
р
0,01). Чим більш
виражена
самовпевненість,
тим більше
випробовувані
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей,
таких як гра
і робота, тілесне
й духовне і
т.ін. Можливо,
це пояснюється
тим, що чим більша
впевненість
у собі, більше
особистість
здатна цілісно
сприймати світ.
17. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
і пізнавальних
потреб (rs
= 0,725 при р
0,01). Чим більш
виражена
самовпевненість,
тим вищі пізнавальні
потреби випробовуваних.
Можливо, це
пояснюється
тим, що впевненість
у собі сприяє
виникненню
прагнення до
світопізнання.
18. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самовпевненості
та креативності
(rs = 0,568 при
р
0,01). Чим більш
виражена
самовпевненість,
тим більше у
випробовуваних
виражена творча
спрямованість
особистості.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що впевненість
у собі сприяє
розвитку творчих
здібностей.
19. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
аутосимпатії
і компетентності
в часі (rs
= 0,756 при р
0,01). Чим більш
виражена
аутосимпатія,
тим вища компетентність
у часі у випробовуваних.
Це означає, що
чим вище позитивне
відношення
до себе, тим
більш випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті,
відчувати
нерозривність
минулого, сьогодення
і майбутнього,
тобто бачити
своє життя
цілісно. Очевидно,
це пояснюється
тим, що позитивне
відношення
до себе зумовлює
здатність
відчувати
повноту життя.
20. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
аутосимпатії
і підтримки
(rs = 0,429 при
р
0,01). Чим більш
виражене позитивне
відношення
до себе, тим
більш випробовувані
схильні бути
вільними у
виборі, не схильні
до зовнішнього
впливу. Очевидно,
позитивне
відношення
до себе сприяє
самостійності
особистості
у своїх думках,
вчинках.
21. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
аутосимпатії
та ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,644 при
р
0,01). Чим більш
виражена симпатія
до себе, тим
більше випробовувані
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що самоактуалізується.
Очевидно, позитивне
відношення
до себе сприяє
бажанню стати
кращим, зростати
духовно.
22. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
аутосимпатії
та гнучкості
(rs = 0,637 при
р
0,01). Чим більш
виражене позитивне
сприйняття
себе, тим більше
випробовувані
здатні до гнучкості
в реалізації
своїх цінностей
у поведінці,
взаємодії з
навколишніми
людьми, швидко
й адекватно
реагувати на
ситуацію, що
змінюється.
Можливо, симпатія
до себе робить
особистість
більш впевненою
у своїх вчинках
і тому сприяє
більш гнучкій
поведінці у
реалізації
своїх цінностей.
23. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
аутосимпатії
та сензитивності
до себе (rs
= 0,615 при р
0,01). Чим більш
виражена симпатія
до себе, тим у
більшому ступені
випробовувані
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще відчувати
й рефлексувати
їх.
24. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
аутосимпатії
і спонтанності
(rs = 0,858 при
р
0,01). Чим більш
виражена симпатія
до себе, тим
більше випробовувані
здатні спонтанно
і безпосередньо
виражати свої
відчуття й
емоції. Очевидно,
це пояснюється
тим, що позитивне
самосприйняття
сприяє не боятися
поводитися
природно і
розкуто.
25. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
аутосимпатії
і уявлень про
природу людини
(rs = 0,784 при
р
0,01). Чим більш
виражена симпатія
до себе, тим у
більшому ступені
випробовувані
схильні сприймати
природу людини
в цілому як
позитивну і
не вважати
дихотомії
мужності -
жіночності,
раціональності
- емоційності
і т.ін. антагоністичними
й непереборними.
Очевидно, позитивне
відношення
до себе переноситься
на позитивне
відношення
до інших.
26. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
аутосимпатії
та синергії
(rs = 0,779 при
р
0,01). Чим більш
виражене інтегральна
аутосимпатія,
тим більше
випробовувані
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей,
таких як гра
і робота, тілесне
й духовне і
т.ін. Можливо,
це пояснюється
тим, що чим більше
прийняття себе,
тим більше
вкоріненість
людини у світі
і тим більше
вона здатна
розуміти закони
цілісності
світу.
27. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
аутосимпатії
і пізнавальних
потреб (rs
= 0,858 при р
0,01). Чим більш
виражене інтегральне
відчуття "за"
по відношенню
до власного
"Я", тим вищі
пізнавальні
потреби випробовуваних.
Можливо, це
пояснюється
тим, що позитивна
думка про себе
спонукає до
пізнання
навколишнього
світу.
28. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
аутосимпатії
та креативності
(rs = 0,581 при
р
0,01). Чим більш
виражена симпатія
до себе, тим
більше у випробовуваних
виявляється
творча спрямованість
особистості.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що позитивне
самосприйняття
сприяє розвитку
творчих першопочатків
людини.
29. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших і
компетентності
в часі (rs
= 0,593 при р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
більш випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті,
відчувати
нерозривність
минулого, сьогодення
і майбутнього,
тобто бачити
своє життя
цілісно. Очевидно,
це пояснюється
тим, що очікування
позитивного
відношення
від інших зумовлює
позитивне
відношення
до власних дій
на певному
відрізку життя.
30. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших і
ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,466 при
р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
більше випробовувані
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що самоактуалізується.
Очевидно, очікування
позитивного
відношення
від інших сприяє
бажанню особистісного
зростання.
31. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших і
гнучкості (rs
= 0,469 при р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
більше випробовувані
здатні до гнучкості
в