Взаємозв’язок самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій та ціннісних орієнтацій у середньому віці
32. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших і
сензитивності
до себе (rs
= 0,453 при р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
у більшому
ступені випробовувані
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще відчувати
й рефлексувати
їх. Очевидно,
очікування
позитивного
відношення
від інших дозволяє
краще й об’єктивніше
розуміти себе.
33. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших і
спонтанності
(rs = 0,765 при
р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
більше випробовувані
здатні спонтанно
і безпосередньо
виражати свої
відчуття й
емоції. Очевидно,
це пояснюється
тим, що очікування
позитивного
відношення
від оточуючих
сприяє емоційній
відкритості.
34.Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших і
уявлень про
природу людини
(rs = 0,701 при
р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
у більшому
ступені випробовувані
схильні сприймати
природу людини
в цілому як
позитивну і
не вважати
дихотомії
мужності -
жіночності,
раціональності
- емоційності
і т.ін. антагоністичними
й непереборними.
Очевидно, очікування
позитивного
відношення
від інших сприяє
позитивному
відношенню
до оточуючих
взагалі.
35. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших та
синергії (rs
= 0,636 при р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
більше випробовувані
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей,
таких як гра
і робота, тілесне
й духовне і
т.ін. Можливо,
це пояснюється
тим, що чим більше
очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
більше особистість
здатна розуміти
закони цілісності
світу.
36. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших і
пізнавальних
потреб (rs
= 0,765 при р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
вищі пізнавальні
потреби випробовуваних.
Можливо, це
пояснюється
тим, що прийняття
тих, що оточують,
спонукає до
поширення знань
про навколишній
світ.
37. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
очікування
позитивного
відношення
від інших та
креативності
(rs = 0,536 при
р
0,01). Чим більш
виражене очікування
позитивного
відношення
від інших, тим
більше у випробовуваних
виражена творча
спрямованість
особистості.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що очікування
позитивного
відношення
від інших сприяє
розвитку творчих
здібностей.
38. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоінтересу
і компетентності
в часі (rs
= 0,512 при р
0,01). Чим більш
виражений
інтерес до
власних думок
і відчуттів,
тим більш
випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті,
відчувати
нерозривність
минулого, сьогодення
і майбутнього,
тобто бачити
своє життя
цілісно. Очевидно,
це пояснюється
тим, що інтерес
до власних
думок і відчуттів
зумовлює позитивне
відношення
до власних дій
на певному
етапі життя.
39. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самоінтересу
і ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,573 при
р
0,01). Чим більш
виражений
інтерес до
власних думок
і відчуттів,
тим більше
випробовувані
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що самоактуалізується.
Очевидно, очікування
позитивного
відношення
від інших спонукає
випробовуваних
до саморозвитку.
40. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоінтересу
і гнучкості
(rs = 0,57 при
р
0,01). Чим вища ступінь
близькості
до самого себе,
готовність
спілкуватися
з собою "на
рівних", тим
більше випробовувані
здатні до гнучкості
в реалізації
своїх цінностей
у поведінці,
взаємодії з
навколишніми
людьми, швидко
і адекватно
реагувати на
ситуацію, що
змінюється.
Можливо, інтерес
до свого внутрішнього
світу дозволяє
краще пізнати
себе і тому
сприяє більш
гнучкій поведінці
у реалізації
своїх цінностей,
більш швидкому
реагуванню
на ситуацію.
41. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самоінтересу
і сензитивності
до себе (rs
= 0,445 при р
0,01). Чим більше
виражений
інтерес до
себе, тим у більшому
ступені випробовувані
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще відчувати
й рефлексувати
їх. Очевидно,
ін тес до своїх
думок і почуттів
дозволяє краще
й об’єктивніше
розуміти себе.
42. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоінтересу
і спонтанності
(rs = 0,747 при
р
0,01). Чим більш
виражений
інтерес до
власного внутрішнього
світу, тим більше
випробовувані
здатні спонтанно
і безпосередньо
виражати свої
відчуття й
емоції. Очевидно,
це пояснюється
тим, що пізнання
себе і розуміння
себе сприяє
безпосередньому
виразу своїх
відчуттів.
43.Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоінтересу
і уявлень про
природу людини
(rs = 0,679 при
р
0,01). Чим більш
виражений
самоінтерес,
тим у більшому
ступені випробовувані
схильні сприймати
природу людини
в цілому як
позитивну і
не вважати
дихотомії
мужності -
жіночності,
раціональності
- емоційності
і т.ін. антагоністичними
й непереборними.
Очевидно, інтерес
до свого внутрішнього
світу сприяє
позитивному
відношенню
до оточуючих.
44. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самоінтересу
та синергії
(rs = 0,673 при
р
0,01). Чим більш
виражений
інтерес до
своїх думок
і відчуттів,
тим більше
випробовувані
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей,
таких як гра
і робота, тілесне
й духовне і
т.ін. Можливо,
це пояснюється
тим, що самоінтерес
є однією з передумов
розуміння
цілісності
світу.
45. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоінтересу
і пізнавальних
потреб (rs
= 0,747 при р
0,01). Чим більш
виражений
інтерес до
свого внутрішнього
світу, тим вищі
пізнавальні
потреби випробовуваних.
Можливо, це
пояснюється
тим, що прагнення
до розуміння
свого внутрішнього
світу спонукає
до прагнення
розуміти зовнішній
світ.
46. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і компетентності
в часі (rs
= 0,614 при р
0,01). Чим більш
виражена
самовпевненість,
тим більш
випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті
та бачити своє
життя цілісно.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що впевненість
у собі зумовлює
позитивне
відношення
до власних дій
на певному
відрізку життя
в контексті
цілісності
життя.
47. Встановлена
статистично
достовірна
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,48 при
р
0,05). Чим більш
виражена впевненість
у собі, тим більше
випробовувані
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що самоактуалізується.
Очевидно, впевненість
у собі спонукає
до особистісного
зростання.
48. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і гнучкості
(rs = 0,453 при
р
0,05). Чим більш
виражена
самовпевненість,
тим більше
випробовувані
здатні до гнучкості
в реалізації
своїх цінностей
у поведінці.
Можливо, впевненість
у собі робить
випробовуваних
більш вільними
у своїх вчинках
і тому сприяє
більш гнучкій
поведінці у
реалізації
своїх цінностей,
більш швидкому
реагуванню
на ситуацію.
49. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і сензитивності
до себе (rs
= 0,453 при р
0,01). Чим більш
самовпевнені
випробовувані,
тим більше вони
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще відчувати
й рефлексувати
їх. Очевидно,
впевненість
у собі дозволяє
краще й об’єктивніше
розуміти себе.
50. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і спонтанності
(rs = 0,636 при
р
0,01). Чим більш
впевнені у собі
випробовувані,
тим більше вони
здатні природно
виражати свої
відчуття й
емоції. Очевидно,
це пояснюється
тим, що впевненість
у собі сприяє
емоційній
відкритості.
51. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і уявлень про
природу людини
(rs = 0,545 при
р
0,01). Чим більш
впевнені в собі
випробовувані,
тим у більшому
ступені вони
вважають природу
людини позитивною,
а дихотомії
мужності -
жіночності,
раціональності
- емоційності
і т.ін., на їх думку,
не є антагоністичними
й непереборними.
Очевидно, впевненість
у собі є основою
позитивного
відношення
до людей взагалі.
52. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
та синергії
(rs = 0,643 при
р
0,01). Чим більш
виражена впевненість
у собі, тим більше
випробовувані
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей.
Можливо, це
пояснюється
тим, що чим більше
впевненість
у собі, тим більше
випробовувані
розуміють
цілісність
світу.
53. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і пізнавальних
потреб (rs
= 0,636 при р
0,01). Чим більш
впевнені в собі
випробовувані,
тим вищі їх
пізнавальні
потреби. Можливо,
це пояснюється
тим, що впевненість
у собі себе
спонукає до
поширення знань
про навколишній
світ.
54. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самовпевненості
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
та креативності
(rs = 0,419 при
р
0,01). Чим більш
самовпевнені
випробовувані,
тим більше у
випробовуваних
виражена творча
спрямованість
особистості.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що впевненість
у собі сприяє
розвитку творчих
здібностей.
55. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
відношення
інших як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і компетентності
в часі (rs
= 0,565 при р
0,01). Чим більш
виражена значущість
відношення
інших, тим більш
випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що відношення
значущих інших
зумовлює позитивне
відношення
до власних дій
на певному
етапі життя.
56. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
відношення
інших як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і спонтанності
(rs = 0,479 при
р
0,05). Чим більш
важливе відношення
значущих інших
для випробовуваних,
тим більше вони
здатні природно
виражати свої
відчуття й
емоції. Тобто
відношення
інших сприяє
емоційній
відкритості.
57. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
відношення
інших як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і уявлень про
природу людини
(rs = 0,507 при
р
0,01). Чим більш
значуще відношення
інших для
випробовуваних,
тим у більшому
ступені випробовувані
схильні сприймати
природу людини
в цілому як
позитивну.
Тобто значуща
стороння думка
сприяє позитивному
відношенню
до оточуючих.
58. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
відношення
інших як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
та синергії
(rs = 0,514 при
р
0,01). Чим більш
значуще відношення
інших для
випробовуваних,
тим більше вони
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей,
таких як гра
і робота, тілесне
й духовне і
т.ін. Отже, відношення
значущих інших
допомагає
цілісно розуміти
світ.
59. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
відношення
інших як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і пізнавальних
потреб (rs
= 0,479 при р
0,05). Чим більш
виражена роль
відношення
інших для
випробовуваних,
тим вищі їх
пізнавальні
потреби. Можливо,
це пояснюється
тим, що думка
оточуючих
спонукає до
прагнення
розуміти зовнішній
світ.
60. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і компетентності
в часі (rs
= 0,561 при р
0,01). Чим більш
залежить
самоприйняття
як виражена
установка на
відношення
інших, тим більш
випробовувані
здатні переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті
та бачити своє
життя цілісно.
Тобто самоприйняття
сприяє відчуттю
цілісності
життя.
61. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,539 при
р
0,01). Чим більш
виражене
самоприйняття,
тим більше
випробовувані
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що само актуалізується,
тобто прагнуть
до особистісного
зростання.
62. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і гнучкості
(rs = 0,51 при
р
0,01). Чим більш
виражена
самоприйняття,
тим більше
випробовувані
здатні до гнучкості
в реалізації
своїх цінностей
у поведінці.
Отже, прийняття
себе сприяє
виробленню
більш гнучкої
поведінки у
реалізації
своїх цінностей.
63. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і сензитивності
до себе (rs
= 0,486 при р
0,01). Чим більш
значуще самоприйняття
для випробовуваних,
тим більше вони
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще відчувати
й рефлексувати
їх. Очевидно,
самоприйняття
як установка
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
дозволяє краще
й об’єктивніше
розуміти себе.
64. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і спонтанності
(rs = 0,717 при
р
0,01). Чим вище
самосприйняття
випробовуваних,
тим більше вони
здатні природно
виражати свої
відчуття й
емоції. Очевидно,
це пояснюється
тим, що самоприйняття
як установка
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
сприяє більш
вільній емоційній
поведінці.
65. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і уявлень про
природу людини
(rs = 0,618 при
р
0,01). Чим більш
приймають себе
випробовувані,
тим у більшому
ступені вони
вважають природу
людини позитивною,
а дихотомії
мужності -
жіночності,
раціональності
- емоційності
і т.ін., на їх думку,
не є антагоністичними
й непереборними.
Очевидно,
самоприйняття
є основою позитивного
відношення
до людей.
66. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
та синергії
(rs = 0,718 при
р
0,01). Чим більш
виражене прийняття
себе, тим більше
випробовувані
здатні до цілісного
сприйняття
світу й людей,
до розуміння
пов'язаності
протилежностей.
Отже, самоприйняття
як установка
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
сприяє розумінню
цілісності
світу.
67. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і пізнавальних
потреб (rs
= 0,717 при р
0,01). Чим більш
схильні випробовувані
до самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу свого
“Я”, тим вищі
їх пізнавальні
потреби, тобто
спонукає до
поширення знань
про навколишній
світ.
68. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
та креативності
(rs = 0,441 при
р
0,05). Чим більш
схильні випробовувані
до самоприйняття
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу свого
“Я”, тим більше
у випробовуваних
виражена творча
спрямованість
особистості.
Тобто впевненість
у собі сприяє
розвитку творчих
здібностей.
69. Виявлена
статистично
значуща співвіднесеність
самокерівництва
та самопослідовності
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і компетентності
в часі (rs
= 0,532 при р
0,01). Чим більш
виражена впевненість
виробовуваних
у тому, що основним
джерелом активності
і результатів
суб'єкта є він
сам, тим більш
вони здатні
переживати
справжній
момент свого
життя у всій
його повноті
та бачити своє
життя цілісно.
Очевидно, це
пояснюється
тим, що впевненість
у собі спричиняє
до відчуття
цілісності
життя.
70. Встановлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самокерівництва
та самопослідовності
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і ціннісних
орієнтацій
(rs = 0,431 при
р
0,05). Чим більш
виражене у
випробовуваних
почуття з приводу
керованості
і передбачуваності
власного «Я»,
тим більше вони
розділяють
цінності, властиві
особистості,
що самоактуалізується.
Очевидно, впевненість
у самокерованості
й самопослідовності
спонукає до
особистісного
зростання.
71. Встановлена
статистично
значуща співвіднесеність
самокерівництва
та самопослідовності
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і гнучкості
(rs = 0,427 при
р
0,05). Чим більш
виражена впевненість
у керованості
власного «Я»,
тим більше
випробовувані
здатні до гнучкості
в реалізації
своїх цінностей
у поведінці,
тобто більш
вільні у своїх
вчинках і тому
більш гнучкі
у реалізації
своїх цінностей.
72. Виявлена
статистично
достовірна
співвіднесеність
самокерівництва
та самопослідовності
як установки
на ті або інші
внутрішні дії
на адресу “Я”
випробовуваного
і сензитивності
до себе (rs
= 0,402 при р
0,05). Чим більш
виражене у
випробовуваних
почуття з приводу
керованості
і передбачуваності
власного «Я»,
тим більше вони
здатні віддавати
собі звіт у
своїх потребах
і відчуттях,
краще розуміють
себе.
73. Встановлена статистично значуща співвіднесеність самокерівництва та самопослідовності як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і спонтанності (rs = 0,665