Проект на побудову каналізаційної насосної станції
| поливні води | відпрацьовані розчини | |
| Концентрація забруднень в мг/л | ||
| механічні забруднення | до 0,05 | до 0,3 |
| масла та нафтопродукти | до 0,002 | до 0,05 |
| загальна солевмісткість | 0,5-1 | 10-300 |
| залізо | 0,02-0,2 | 40-80 |
| Хром ІVв | 0,01-0,08 | 50-250 |
| ціон | 0,01-0,06 | 10-150 |
| мідь | 0,01-0,05 | 10-150 |
| нікель | 0,01-0,05 | 50-200 |
| цинк | 0,01-0,06 | 10-100 |
| кадмій | 0,005-0,03 | 5-50 |
| рН | 4-11 | 2-12 |
Стічні води доцільно обробляти реагентами в камерах проточного типу з обов’язковим автоматичним регулюванням процесу очистки. Воду попередньо усереднюють.
Для локальної очистки використовують такі методи:
- для хромозабруднених стічних вод – використовують сірчану кислоту, бісульфіт або сульфат Na. Для очистки стічних вод хром VІ можливе примінення реагентів залізомістких розчинів, залізний купорос, відпрацьовані правильні розчини, залізна стружка);
- для ціан забруднених стічних вод - використовують луги ( вапняне молоко), рідкий хлор, гипохлорит натрію, гипохлорит кальцію, хлорне вапно. Після реагентної обробки, відстоювання. Якщо потрібно – фільтрування стічної води скидають в побутову каналізацію.
Локальна очистка розрахована на 100% ліквідацію хрому VІ. Процес очистки відбувається в спец спорудах – біовідновлювачах при відсутності кисню та повітря в потрібних пропорціях стічних вод, забруднених хром VІ та побутових стічних вод.
Приймаємо, що з станкобудівельного заводу поступають в каналізацію води лише механічно забруднені С дв.рег – 0,3 г/л = 300 мг/л.
СПАР, СБПК – в виробничих стічних водах після локальної очистки відсутні.
4.2.3 Концентрації забруднень шарикопідшипного заводу
Згідно [3, табл.54.1 стор.472] стічні води заводу віднесено до ІVк – відпрацьовані змазочні речовини, або емульсії. Очистку таких стічних вод, які мають такі забруднення:
Концентрація забруднень г/л стічні води
- механічні домішки 0,05-0,2
- масла та нафтопродукти 10-80
- загальна солемісткість до 1
- рН 9,5-11
Перед скидом в міську каналізацію виконують на самостійних очисних спорудах. Для розрушення відпрацьованих емульсій приміняють реагентно-фломаційний, реагентно-сепараційний, електрокоогуляційний та гіперфільтраційний методи. В даному випадку приміняємо електрокоогуляційну очистку, яку доцільно виконувати в електролізерах з приміненням алюмінієвих електродів по такій схемі:
- попереднє відстоювання та усереднення стічних вод видалення осаду вільних масел;
-
підкислення до рН = 5
6;
- обробка в електролізері з видаленням піни;
- відстоювання;
- фільтрування.
При очистці по такій схемі остаточний вміст маси в стічні води складає 15-20 мг/л. Стічні води можуть бути випущені в побутову каналізацію.
Приймаємо С зв.реч. = 200 мг/л. Концентрації масел не перевищують концентрації в побутових стічних водах, тому будуть вловлені жирозбірниками на міських очисних спорудах.
4.3 Середні концентрації забруднень в суміші побутових і виробничих стічних вод
Середню концентрацію забруднень в суміші побутових і виробничих стічних вод визначаємо за формулою:
,мг/л (4.2)
Qind = 720 + 495 +1280 = 2495 м3/добу;
де Сdom , Cind – концентрація забруднень, відповідно в побутових і виробничих стічних водах, мг/л;
Qdom , Qind – витрати, відповідно побутових і виробничих стічних вод, м3/добу;
мг/л;
мг/л;
мг/л.
Приведені концентрації використовуємо для розрахунку очисних споруд.
Зведене число жителів по завислим речовинам і БПК визначаємо за формулою:
Nг = Nс + Nеg (4.3)
мг/л;
мг/л;
де Nеg - еквівалентне число жителів тобто таке їх число, що вносить таку ж кількість забруднень, що і зазначені витрати виробничих стічних вод.
Еквівалентне число жителів по:
-
БПК
(4.4)
-
по завислим речовинам
(4.5)
Приведене число жителів:
чол;
чол;
5. Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод
5.1 Розрахунковий коефіцієнт змішування стічних вод з водою річки
Величину коефіцієнта змішування, що визначає частину витрати річки, яка реально може брати участь у розбавленні стічних вод у розрахунковому створі, визначаємо по методу В.А.Фролова – І.Д.Родзіллера.
Коефіцієнт турбулентної дифузії дорівнює:
(5.1)
де Vmid – середня швидкість течії води у річці між випуском стічних вод і розрахунковим створом, 0,015 м/с;
Hmid – середня глибина річки на тій же ділянці, 1,8 м
![]()
Коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішування стічних вод з водою річки:
(5.2)
- коефіцієнт
звивистості річки
= 2,4;
- коефіцієнт який залежить від місця
і конструкції випуску стічних вод у водоймище, берегові
= 1;
q- середня витрата стічних вод, що скидаються у водоймище, = 0,839 м3/сек;
.
Коефіцієнт змішування з річковою водою дорівнює:
(5.3)
Q – розрахункова витрата води в річці, мз/сек; 4,9 м3/сек по завданню
L - відстань по фарватеру від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, L= 8000 м по завданню$
Для рибогосподарських водоймищ L = 8000м із завдання:
(5.4)
Коефіцієнт розбавлення:
.
5.2 Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод по допустимій БПК
Допустима біохімічна потреба в кисні стічних вод, що скидаються у водоймище, виходячи з умов забезпечення у розрахунковому створі річки БПК не більше допустимої, буде складати:
, мг/л (5.5)
де Lw – БПКповн стічних вод, яка повинна поступати в водойму після очистки мг/л;
Lm – гранично допустиме значення БПКповн. у розрахунковому створі водойми;
Lmp =6 мг/л
Lч – БПКпов річкової води до випуску стічних вод у мг/л; Lг = 2,8 мг/л по завданню;
К – константа швидкості споживання кисню суміші стічної і річкової води в річці в літній період
При tº = 20º С; К = 0,1
t – тривалість руху води від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, діб;
доби;
мг/л.
5.3 Визначення необхідного ступеня очистки по завислим речовинам
Гранично допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водах, що скидаються у водойму:
, мг/л (5.6)
де Р – допустиме збільшення концентрацій завислих речовин у водоймищі після випуску стічних вод, мг/л; 75 мг/л для ІІк риб.госп.вод.
Сг – концентрація завислих речовин у воді водоймища до випуску стічних вод, 45,9 мг/л;
мг/л.
Необхідний ефект очистки:
.
5.4 Розрахунок необхідного ступеня очистки, по розчиненому у воді водоймища кисню
Необхідна оптимальна концентрація розчиненого кисню у воді водоймища для літніх умов буде забезпечена, якщо БПКпов стічних вод, що скидаються, не буде перевищувати величину:
, мг/л (5.8)
де Q2 – концентрація розчиненого кисню у річковій воді до місця випуску стічних вод, Q2 = 8,1 мг/л
Qmin - найменша концентрація кисню, яка повинна бути забезпечена у водоймищі , Qmin = 4,0 мг/л [3, таб.41];
, мг/л
Будуємо очисні споруди на повну біологічну очистку тому за розрахункову приймаємо БПК пов = 15 мг/л.
6. Опис і розрахунок основних споруд для відведення і очистки стічних вод
6.1 Мережі і колектори
6.1.1 Розрахункові витрати стічних вод на ділянки колекторів
Розрахункові витрати стічних вод на ділянках колекторів побутової мережі визначаємо по формулі:
, л/с (6.1)
де
- коефіцієнт загальної нерівномірності поступання побутових стічних вод
від житлових кварталів. Визначаємо з [2.табл.2] в залежності від сумарної
витрати стічної води житлових кварталів, яка поступає на дому ділянку,
включаючи транзитні^
![]()
qn – середня витрата, яка поступає з суміжної площадки кварталу, л/с$
qmp – транзитна витрата, витрата тих ділянок мережі, з яких вода безпосередньо поступає на розрахунковий участок, л/с;
– сума зосередженої витрати, яка поступає на дану
ділянку від громадських будівель, комунальних промислових підприємств, як
безпосередньо так і транзитом.
Зосереджена витрата стічної води від промислових підприємств др. л/сек визначається як сумарна витрата всіх категорій стічних вод в годину максимального водовідведення:
, л/с (6.2)
– витрата технологічних стічних вод, м3/год.
за max.год;
Qпобут – витрату побутових стічних вод, м3/год. в той же час;
Qдуш – витрата душевих стічних вод, м3/год. в той же час.
Розрахункові витрати стічних вод від громадських будівель і комунальних підприємств визначаємо по формулі:
л/с (6.3)
– максимальна годинна витрата стічної води, м3/год.
Визначення розрахункових витрат виконано в схематичній формі див.мал.2.
Згідно [2,п.2.10] самопливні ділянки слід перевіряти на пропуск контрольної витрати, враховувати додатковий прилив поверхневих і ґрунтових стічних вод в період дощів і таїння снігів через не герметичність люків колодязів і за рахунок інфільтрації ґрунтових вод:
, (6.4)
L – загальна довжина трубопроводів мережі від її початку до розрахункового вузла, км;
md – величина максимальної добової кількості осадів md =106.
Визначаємо з [8, додаток 3] для львівської області md = 106
.
Контрольні витрати стічної води на ділянках мережі визначаємо по формулі:
, л/с (6.5)
6.1.2 Вибір матеріалу труб для каналізаційної мережі
Для прокладки каналізаційних мереж застосовуємо керамічні безнапірні труби по ГОСТ-286-82 та з/бетонні по ГОСТ 200-54-82.
Для напірних каналізаційних трубопроводів використовуємо напірні азбестоцементні труби по ГОСТ-539-80.
6.1.3 Гідравлічний розрахунок колекторів
Метою розрахунку являється вибір діаметра і похилу трубопроводу, який забезпечує пропуск розрахункової витрати при самопливній умові, швидкості і наповненні, які регламентовані нормами.
Вихідними даними для гідравлічного розрахунку являється: розрахункові і контрольні витрати стічні води на окремих ділянках мережі, а також генплан міста з нанесеною мережею водовідведення, по якому визначаються довжини ділянок відмітки і похили поверхні землі.
Найменьший діаметр труб для вуличних мереж 200 мм [2.п.2.33], найбільші швидкості руху стічних вод слід приймати.
Найменший похил для труб
d = 200 мм 0,007
при обґрунтуванні – 0,005.
При перевірці ділянки на пропуск контрольної витрати наповнення h/d не повинно перевищувати 0,95.
В цьому випадку діаметр труби не збільшується в іншому діаметр збільшується, доки не буде виконуватись ця умова.
Гідравлічний розрахунок ділянок мережі ведеться одночасно з висотною ув’язкою труб в колодязях. В інженерній практиці використовується два методи з’єднання трубопроводів менша з меншою і “по рівню води”.
При виконанні висотної ув’язки виключається можливість підтоплення ділянок трубопроводів, розміщених вище розрахункової ділянки (тобто відмітка горизонту води в відводящому трубопроводі не повинна перевищувати відмітку горизонту води в підводному трубопроводі). Це правило відноситься і до лотків труб в іншому випадку в розміщеному вище трубопроводі буде відкладатись осад.
При висотній ув’язці визначаємо відмітки лотків горизонту води труб початковому і кінцевому колодязі кожної ділянки мережі.
Мінімальне заглиблення трубопроводів призначається виходячи із умов:
1. Виключення промерзання труб
h min = hпр – а, м
де hпр – глибина промерзання грунту
hпр = 0,8 [8, дод.1]
а – величина, що залежить від діаметра трубопроводу і а = 0,3 м
h min = 0,8 – 0,3 = 0,5 м;
2. Виключення руйнування труб під дією зовнішніх навантажень:
h min = 0,7 + d, м
де d – діаметр труби, м
h min = 0,7 + d = 0,7 +0,2 = 0,9 м;
3. Забезпечення приєднання до трубопроводів внутрішньоквартальних мереж.
Мінімальне заглиблення лотка труби у диктуючій точці не повинна бути меншим, ніж визначене за формулою:
, м
h min