Xreferat.com » Рефераты по строительству » Проект на побудову каналізаційної насосної станції

Проект на побудову каналізаційної насосної станції

в годину, [3, табл.66.38].

Хлораторна забезпечується підводом хлору питної якості, з тискои не менше 0,4 Мпа та витратою води, яку розраховуємо по формулі:

м3/год;

де gв – норма водоподачі в м3 на 1 кг хлору [2], gв=0,4 м3/год.

Хлорна вода подається у змішувач для змішування її з очищеною водою.

По [3. табл.16.2] підбираємо типовий лоток пропускною здатністю 32000-80000 м3/добу; l=13,97 м.

Для контакту стічних вод з хлором перед скидом на протязі 30 хв [2, п.6.228] приймаємо контактний резервуар, об’єм розраховуємо по формулі:

м3.

Приймаємо 6 шт.

При швидкості руху очищених стічних вод в контактних резервуарах V=10 мм/с, та терміну контакту хлору з стічною водою 30 хв.

Приймаємо ширину В=0,6 м, глибину визначаємо:

м,

N – кількість контактних резервуарів, шт.

Приймаємо Нр=2,7 м, тоді фактичний час перебування води в них:

год або 30,41 хв.

Кількість осаду, що затримується в приямках контактних резервуарах:

м3/добу;

при вологості осаду 98 %;

де 0,5 – питома кількість осаду в л/м3 [2, п.6.231].

 

6.3.8 МУЛОУЩІЛЬНЮВАЧІ

Визначимо приріст надлишкового активного мулу за формулою:

мг/л;

0,8 – коефіцієнт, який враховує частку завислих речовин на приріст активного мулу;

0,3 – коефіцієнт приросту в залежності від БСК стічних вод;

150 – концентрація зважених речовин в стічній воді, яка поступає на обробку в аеротенк.

Витрата надлишкового активного мулу:

м3/год;

г/л.

Витрата мулової рідини яка виділяється від мулу, складатиме, м3/год:

 (6.17)

W1 – вологість надлишкового активного мулу, при С=4 г/л;

W2 – вологість ущільненого мулу 98%. [2, табл.58];

м3/год.

Необхідна площа радіальних відстійників:

.

Площа одного відстійника, d=18,0 м, становить:

м2.

Тоді загальна кількість: .

Приймаємо 3 радіальних ущільнювачі d=18,0 м.

6.3.9 МЕТАНТЕНКИ

Приймаємо метантенки з термофільним режимом зброджування.

Кількість сухої речовини осаду Осух та активного мулу uсух, які утворюються на очисній станції в т/добу розраховуємо по формулі:

; т/добу (6.18)

К – коефіцієнт, який враховує крупні частинки, які не вловлюються при відборі проб для аналізу, К=1,1-1,2;

Е – ефективність затримання зважених речовин у первинних відстійниках, частки одиниці;

т/добу.

; т/добу;

Р – приріст активного мулу, мг/л;

В – винос активного мулу з вторинних відстійників, 15 мг/л для повної біологічної очистки;

т/добу.

Для розрахунку розпаду осаду та мулу по беззольній речовині при зольності осаду Зос=30%; зольності мулу Змул=30% та гідроскопічній вологості осаду та мулу Ві=5%; застосовуємо наступні формули:

; т/добу

т/добу;

; т/добу

т/добу.

Визначимо витрату сирого осаду та надлишкового активного мулу:

м3/добу;

м3/добу;

де ρос, ρм – густина осаду та активного мулу, приймається 1;

Wос – вологість осаду з первинних відстійників W=95 %;

Wмул – вологість активного мулу з радіальних ущільнювачів – 97,3% [2, табл.58].

Загальна витрата осаду по сухій речовині по станції:

 м3/добу;

т/добу.

По об’єму суміші фактичної вологості:

м3/добу.

Середнє значення вологості суміші та зольності:

; %

;

; %

.

При термофільному режимі бродіння tº С, бродіння 53º С при Всум=96,67%, доза завантаження 18,67% [2, табл.59], тоді потрібний об’єм метантенку становить:

м3.

Приймаємо три типових метантенки об’ємом 1000м3 кожний [3, стор.323] з такою технічною характеристикою:

діаметр – 12,5 м;

об’єм – 1000 м3;

висота частини – 6,5 м.

Так як, загальний об’єм метантенків більше потрібного – 3000 м3, тома фактична доза завантаження дещо понизиться:

.

Для суміші осаду і активного мулу максимально важливий розпад:

; %

аос, амул – максимально важливий розклад відповідно осаду 53%, та мулу 44%, [2,п.6.353];

.

Згідно [2, п.6.351] при наявності в стічних водах ПАР величину добової дози завантаження Дmt % належить перевірити по ф-лі:

; % (6.19)

де Cdt – наявність ПАР в осаді, мг/л, сухої речовини осаду, приймається по експериментальним даним або з [2, табл.60];

Рmud – вологість осаду, який завантажується; Всум = 96,67%;

Дlim – гранично допустиме завантаження робочого об’єму у метантенку за добу, 65 г/м3 для міських стічних вод;

; мг/л

мг/л,

згідно розрахунку ПАР = 8,8 мг/л.

мг/л;

мг/л [2, табл.60].

Тоді перерахуємо:

.

Фактичний розпад:

; %

Rlim – максимально можливе зброджування беззольної речовини осаду, який завантажується; %

Осум=47,68%;

Кr – коефіцієнт, який залежить від вологості осаду, який приймаємо згідно [2, п.6.351]; Кr=0,193;

.

Згідно [2, п.6.354] вагова кількість газу, який утворився при зброджування, належить приймати 1 г на 1г розщепленої беззольної речовини.

Вихід газу, при ρгазу=1 кг/м3, густина газу:

м3/добу.

Визначимо об’єм газгольдера:

м3,

t – час перебування газу в газгольдері, t=2-4 год.

Приймаємо згідно [3, табл.36.6, стр.325] – 2 газгольдери об’ємом 300 м3 кожний. Загальний об’єм газгольдерів складатиме: 600 м3, а фактичний час перебування газу в газгольдері:

год, що знаходиться в заданих межах.

 

Технічна характеристика газгольдера:

об’єм – 300 м3;

внутрішній діаметр резервуара – 9,3 м;

внутрішній діаметр колокола – 8,5 м;

висота газгольдера – 12,5 м;

висота резервуара – 5,92 м;

висота колокола – 6,88 м.

 

6.3.10 МУЛОВІ ИАЙДАНЧИКИ

Визначимо корисну площу мулових майданчиків:

м2.

Приймаємо 14 мулових карт .

Загальна фактична площа: .

6.3.11 ПОВІТРОДУВНА СТАНЦІЯ

По [3, стор.258, табл.28.1] по витраті повітря 20908,8+300,9=21209,7 м3/год вибираємо повітродувку з такими характеристиками:

При умові, що Qпов>5 тис.м3/год, кількість робочих повітродувок не менше 2-х згідно [3, стор.259] марки ПІВ-80-1,6 з такими характеристиками:

об’єм повітря – 6000 м3/год;

тиск – 0,163 Мпа;

потужність двигуна – 160 кВт;

частота обертання – 2970 об/хв;

габарити - ;

маса – 4440 кг.

Приймаємо 4 робочі та 2 резервні повітродувки. Розмір станції .

6.3.12 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБ І КОМУНІКАЦІЙ

Витрату по якій розраховуємо комунікації знаходимо за формулою:

л/с. (6.21)

Після аеротенку, враховуючи рециркуляційний мул:

л/с.

 


7. РОЗРАХУНОК СПОРУД ДЛЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ

 

І – варіант:

Стічні води з північного басейну НС-1 подаються на очисні споруди.

Стічні води з південного басейну НС-2 подаються на очисні споруди.

 

ІІ – варіант:

Стічні води з північного басейну подаються в К226 (ГК) звідки по самопливному колектору колодязя 210, звідки по загальній мережі в НС, яка перекачує їх на очисні споруди.

Розрахунок розрахункових і контрольних витрат стічних вод по 2-му варіанту представлено на мал.7.1.


8. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ

 

8.1 Капітальні витрати по варіантах

Визначення капітальних витрат ведеться за укріпленими показниками [3, табл.6644-6648, 10. табл.19.3]. Розрахунок зводиться в таблицю. Розглядаються лише, ті ділянки мережі, споруди, будівлі, обладнання вартість яких по 1 і 2 варіантах відрізняються.

 

8.2 Експлуатаційні витрати по варіантам

Експлуатаційні витрати складаються з витрат на виробничу електроенергію, витрат на поточний ремонт та амортизаційних відрахувань. Заробітна плата робітників не враховується.

Витрати на електроенергію розраховуються за тарифами прейскурантів 09-01. Розрахунок вартості електроенергії проводимо по одноставочному тарифу, оскільки загальна потужність електродвигунів менша 750 кВт. Результати розрахунків зведемо в таблицю.

Витрати активної енергії визначаємо за формулою:

; (8.1)

де Q – розрахункова годинна подача насосної станції, м3/год;

Н – напір насосів,м;

К – коефіцієнт запасу потужності, 1,1;

 - ККД двигуна.

І варіант:

кВт год/рік.

ІІ варіант:

кВт год/рік;

Амортизаційні відрахування визначаємо в розмірі 1% від вартості споруд, обладнання мережі.

 

8.3 Приведені витрати по варіантам

Для порівняльної економічної оцінки застосовуємо приведені витрати:

, тис.грн/рік (8.2)

де Е – експлуатаційні витрати по варіантам;

К – капітальні витрати;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладів, 0,15;

І варіант: тис.грн.;

ІІ варіант:  тис.грн.

Вибираємо І варіант подачі на очисні споруди як економічно ефективний.


Розрахунок капітальних витрат по варіантам

Таблиця 8.1.

№ п/п

Обгрунтування прийнятої вартості

Найменування об' єкту системи каналізації

Одиниця виміру

Вартість одиниці виміру, тис.грн.

К-ть одиниці виміру

Загальна вартість, тис.грн.

1

2

3

4

5

6

7

І варіант

1.

Прокладка азбестоцементних напірних труб d=600 мм на глибині 2,1 м. км.

 

21,0 3030,3

2.

Прокладка залізобетонних напірних труб в сухих грунтах d=700 мм на глибині 2,1 м. км.

 

8,0 1476,8

3.

Вулична мережа, керамічні труби в сухих грунтах в межах міста, d=200, h до 4 м. км.

 

0,73 114,83

4.

Керамічні труби в сухих грунтах, d=200, h до 5 м.
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: