Xreferat.com » Рефераты по строительству » Проект на побудову каналізаційної насосної станції

Проект на побудову каналізаційної насосної станції

5 6 7 8 9 10 11 1-2 0,083 1 0,083 0,322 0,23 15 1,36 2,3 494 1,25 2-3 – 1 0,083 0,322 0,23 15 1,36 4,3 494 2,34 3-4 – 3 0,249 0,493 0,35 20 1,1 4,7 210 1,09 4-5 – 4 0,332 0,558 0,39 20 1,25 5,3 266 1,55

Σ

6,23

РОЗРАХУНОК МЕРЕЖ

;

 л/с (10.2)

де N – число однотипних водорозбірних приладів;

Р – ймовірність одночасної дії сантехнічних приладів;

h – коефіцієнт, який залежить від загального числа приладів N, які обслуговує розрахункова ділянка, і ймовірності їх одночасної дії.

Розрахунок мереж внутрішньої каналізації зводиться до визначення діаметрів трубопроводів, уклонів труб і перевірки пропускної здатності труб.

Розрахунок проводимо в табличній формі.

 

Таблиця 10.2.

N

стояків

Розрахункові витрати, л/сек Діаметр поверхових відвідних труб, мм Кут підключення до стояка Дст, мм Пропускна здатність стояка, л/сек

Ст.К1-1 0.39 1,6 1,99 100 90 100 3,2

л/с,

де, qtot – загальна витрата, л/сек.

 - для унітазу 1,6 л/сек із змивним баком.


11. Технологія і організація робіт при будівництві насосної станції

 

11.1 Характеристика споруди і її конструктивні особливості

В даному дипломному проекті нам потрібно запроектувати насосну станцію розмірами:

-          ширина – 9 м;

-          довжина – 12м;

-          глибина – 10 м;

Основною особливістю будівництва є те, що споруда будується не за допомогою збірних елементів (з/б. конструкцій), а вона повністю монолітна. Будівництво насосної станції ведемо методом “Стіна в ґрунті”.

 

11.2 Склад і об’єм будівельно-монтажних робіт

 

11.2.1 Визначення розмірів земляних робіт

Розміри земляних робіт визначаємо залежно від розмірів в плані і глибини закладання споруди, а також від методів виконання основних будівельно-монтажних робіт: монтажу з/б конструкцій, руху транспорту, доставки і складування індустріальних виробів і конструкцій і т.п.

Земляні роботи починаємо з планування площі під будівництво – зріз рослинного шару, після чого проводимо розробку траншей шириною 0,5 м, по розмірам споруди. Після чого влаштовуємо опалубку для спорудження стін.

Спорудження стін методом “Стіна в ґрунті” ведемо по етапам:

-          в розроблену траншею подаємо глинистий розчин;

-          в траншею опускаємо металевий каркас в вигляді сітки розміром 2х2 м;

-          використовуючи баддю об’ємом 2м3, і кран для підняття ємності з бетонною сумішшю, заливаємо розчин в опалубку;

-          після зхвачення бетону перемішаємо опалубку на нову захватку і повторюємо роботи, що наведені в пункті вище;

 

11.2.2 Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт

Вибір екскаватора проводимо залежно розмірів котловану, об’єму земляних робіт, гідрологічних умов, схеми монтажу конструкції споруди в двох варіантах, співставляючи техніко-економічні показники для вибору кращого.

Технічні характеристики екскаваторів вибираємо з [10]. Для вибору типу і марки екскаватора визначаємо потрібні радіуси копання (Rкоп), глибину копання (Нкоп), радіус вивантаження (R вив).

При розробці котловану екскаватором, середні полоси використовуємо для вивозу з навантаження у транспортні засоби.

Варіанти розробок котловані різними типами екскаваторів приведені в [11, стор.55].

Вибір екскаватора для розробки котловану необхідно вести не менше, ніж по двох варіантах, порівнюючи їх за техніко-економічними показниками.

11.2.3 Техніко-економічний вибір екскаваторів

Проводимо порівняння варіантів екскаваторів, виходячи з приведених затрат на розробку 1 м3 ґрунту кожним з них.

П = С + Е – К                                                                               (2.3.1)

Де Е – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (приймаємо 0,15);

С - вартість розробки 1 м3 ґрунту для даного типу екскаватора;

                                           (2.3.2)

де 1,08 – коефіцієнт, який враховує накладні витрати;

Смаш-зм – вартість машино-зміни екскаватора, руб/зм;

Пзм-вир – змінна виробітка екскаватора, яка враховує розробку ґрунту з навантаженням у транспортні засоби, м3/зм;

                     (2.3.3.)

де      Тзм – час роботи екскаватора, протягом зміни (приймаємо 8 год.);

Нн.в – норми часу на розробку ґрунту в котловані екскаватором при навантаженні у транспортні засоби [10табл.2.3.4; стор.60-80];

К - питомі капітальні вкладення на розробку 1 м3 ґрунту для кожного типу екскаватора;

Vмаш і Vзаг – об’єми зайвого ґрунту на вивіз і загальний об’єм ґрунту; (в нашому випадку Vмаш = Vзаг).

                             (2.3.4)

де Сір – інвентарно-розрахункова вартість екскаватора, (МВ = 054-122 дод.2);

tр – нормативне число змін роботи екскаватора за рік (приймаємо 350);

Тип екскаватора: грейфер Е – 10011

м3/зм;

крб;

 крб/м3;

Тип екскаватора: штанговий екскаватор Е – 1252

м3/зм;

крб;

 крб/м3;

Так, як екскаватор вибираємо за найменшими затратами, то для нас підходить грейф Е-1001.

Технічна характеристика: глибина розробки траншеї 30м; ширина траншеї 0,5 м; ємність ковша 1м3.

Вибір екскаватора для розробки ґрунту в траншеї.

Для розробки ґрунту в котловані приймаємо екскаватор Е-302.

Технічна характеристика: об’єм ковша – 0,35 м3, довжина стріли 10,5 м, нахил стріли – 45о, радіус захвата і вигрузу 7,8 м, маса 11,5 т, потужність 28кВт.

Для вилучення зайвого ґрунту з котловану використовуємо баддю ємністю 2м3, для заливання бетонної суміші в опалубку – баддю об’ємом 15,5 м3.

 

11.2.4 Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для транспортування зайвого ґрунту

Для вивозу зайвого ґрунту з котловану потрібно автосамоскиди. Марку автосамоскидів і її вантажопідйомність знаходимо по [12, табл.45.1].

Об’єм ґрунту в щільному стані у ковші екскаватора визначаємо:

 , м3                                                (2.4.1)

де      Vков – прийнятий об’єм ковша екскаватора м3;

Кзап – коефіцієнт заповнення ковша (приймаємо Кзап = 1);

Кп.р - коефіцієнт початкового розрихлення ґрунту [10, стор.206];

Масу ґрунту в ковші екскаватора знаходимо:

 , т                                                                (2.4.2)

де гр – об’ємна маса ґрунту [10 табл.1].

Кількість ковшів ґрунту, навантаженою в кузов самоскида:

 , шт            (2.4.3)

де, V – вантажопідйомність самоскида [12, табл.45.1].

Знаходимо об’єм ґрунту у щільному тілі, навантаженого в кузов самоскида:

, м3                                          (2.4.4)

Підраховуємо тривалість одного циклу роботи автосамоскида:

, хв              (2.4.5)

де      L – відстань транспортування ґрунту, км (приймаємо L = 2 км);

Vн – середня швидкість автосамоскида у навантаженому стані (приймаємо Vн = 20 км/год);

Vп – середня швидкість автосамоскида порожньому стані (приймаємо Vп = 30 км/год);

tр – тривалість розвантаження автосамоскида, (приймаємо tр = 2хв);

tм – тривалість маневрування перед навантаженням і розвантаженням (приймаємо tм = 3 хв);

Тривалість навантаження ґрунту знаходимо:

, хв                                                     (2.4.6)

де Нтр – норма машинного часу для навантаження екскаватором 100 м3 ґрунту у транспортні засоби [10. табл.2,3,4].

Необхідну кількість автосамоскидів визначаємо:

, шт.                                                                   (2.4.7)

Марка автосамоскида: Кра3-222, (И = 10m)

м3;

кг;

 шт;

 м3;

хв = 5хв;

хв;

шт.

Марка автосамоскида: МАЗ –525, (И = 25m).

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: