Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку

border="0" />– коефіцієнт, що ураховує наявність вагонів спеціального призначення, Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку=0,01…0,02.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку ваг.


5. Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів


Потреба в поїзних бригадах та чисельність робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів, розраховується окремо для кожної пари поїздів; отримані результати підсумовуються.

Визначаємо середню тривалість робочого часу, який припадає на одного провідника за рейс за формулою:


Технічне обслуговування вагонів пасажирського паркуТехнічне обслуговування вагонів пасажирського парку, (5.1)


де t1 – час знаходження состава в пункті обороту, год.;

t2 – середня норма часу на приймання й підготовку вагона у рейс в пункті формування перед відправленням поїзда, t2=1,4год.;

t3 – cередня норма часу на підготовку та здавання вагона по закінченні рейса у пункті формування состава, t3=0,8год.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку год.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку год.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку год.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку год.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку год.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку год.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку год.


Далі визначається число бригад, необхідне для обслуговування кожної пари поїздів


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку, (5.2)


де Дк – число днів за календарем у поточному році;

Фн – річний номінальний фонд робочого часу, Фн =2020 год.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку бригад.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку бригад.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку бригад.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського паркубригади.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського паркубригади.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку бригади.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку бригади.


Отримані результати заносяться у таблицю 5.1.

Кількість начальників поїздів та поїзних електромеханіків приймається за розрахованим числом бригад.

Явочна чисельність провідників, що необхідні для обслуговування пари поїздів, які розраховуються, визначається за формулою


Rяв = Nбр rс , (5.3)


де rс – число провідників у составі (приймається по кількості вагонів у составі та нормі обслуговування вагонів провідниками).


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.


Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:


Rоб = Rсп αоб, (5.4)


де αоб – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до облікової, що ураховує не виходи на роботу по поважним причинам, αоб= 0,9…1,11.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку чол.


Загальну кількість бригад і загальну чисельність провідників, начальників поїздів та поїзних електромеханіків у цілому по резерву провідників можна визначити шляхом підсумовування відповідних величин по усім парам поїздів, що розглядаються. Результати розрахунків зводяться до таблиці 5.1.


Таблиця 5.1 – Результати розрахунків

Назва даних Номери пар поїздів

1/2 3/4 5/6 177/178 179/180 181/182 183/184 разом
Тривалість робочого часу на одного провідника за рейс 35,14 3747 25,23 23,33 40,04 38,03 27,91 227,15
Число бригад, для обслуговування поїздів 6 7 5 2 4 3 3 30
Число начальників поїздів (ЛНП) 6 7 5 2 4 3 3 30
Число поїзних електромеханіків(ПЕМ) 6 7 5 2 4 3 3 30
Число провідників 84 98 70 32 64 48 48 444

Всього явочна чисельність

96 112 80 36 72 54 54 504
Облікова чисельність (ЛНП) 6 7 5 2 4 3 3 30
Облікова чисельність (ПЕМ) 6 7 5 2 4 3 3 30
Облікова чисельність провідників 92 108 77 35 70 53 53 488

Всього

облікова чисельність

104 122 87 39 78 59 59 548

Явочна чисельність виробничих робочих у екіпірувальних бригадах пункту формування підраховується за трудомісткістю робіт на один розрахунковий состав (під розрахунковим приймають состав у 18 вагонів).

Тоді явочна чисельність робітників екіпірувальних бригад може бути підрахована за формулою:


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку (5.5)


де nсв, nкуп, nпл – кількість вагонів, відповідно м’яких, купейних, плацкартних;

Нбаг.=1,7чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на багажному вагоні;

Нпочт.=2,4чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на поштовому вагоні;

Нрест.=4,3чол.-год – середня трудомісткість робіт на вагоні-ресторані;

Нсв=8,4чол.-год. – середня трудомісткість на вагоні типу СВ або м’якому з урахуванням охорони та опалення до здавання провідникам;

Нкуп=7,6чол.-год. – теж саме на жорсткому купейному вагоні;

Нпл.=6,8чол.-год. – теж саме на жорсткому плацкартному вагоні;

Nсост. – середньорічна кількість пасажирських составів, що екіпіруються;

Кн – коефіцієнт, що ураховує виконання норм, Кн=1,1…1,2.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку ваг.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського паркуваг.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку прац.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку прац.


Явочна чисельність робітників, що зайняті на поточному безвідчіпному ремонті, визначається за формулою:


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку (5.6)


де Nсос. – середньорічна кількість пасажирських составів, що обробляються;

Нсос. – трудомісткість обробки одного розрахункового составу, Нсос. = 19чол.-год.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку прац.


Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту пасажирських составів розподіляється у відсотках та кількісному співвідношенню згідно таблиці 5.2.


Таблиця 5.2 - Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту

Професія Процентне відношення Кількість
Слюсарі по ходовим і зовнішнім частинам кузовів вагонів та автозчепному пристрою 20% 6
Слюсарі по автогальмам 10% 3
Слюсарі по внутрішньому обладнанню 8% 3
Слюсарі по опаленню та водопостачанню 8% 3
Шпалерники 4% 1
Електрослюсарі по електрообладнанню та освітленню 14% 5
Електрослюсарі по радіообладнанню та приладам 8% 3
Електрослюсарі по вентиляційним пристроям 12% 3
Електрослюсарі по холодильним установкам 10% 3
Акумуляторники 6% 2
Разом 100% 32

Поточний відчіпний ремонт виконує спеціальна комплексна бригада, явочна чисельність якої визначається за формулою:


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку (5.7)


де пвідч. -щодобова кількість відчіплювань пасажирських вагонів у поточний ремонт;

Нвідч. – трудомісткість поточного відчіпного ремонту одного пасажирського вагона, чол.-год.

Основною причиною надходження пасажирських вагонів у поточний відчіпний ремонт є межовий прокат колісних пар по кругу катання. Однак, з урахуванням того, що мають місце відчіплювання й за іншими несправностями (повзуни, несправності букс, поглинаючих апаратів та ін.), що складають за даними досліджень 16…22% числа відчіплювань по межовому прокату, можна встановити приблизну щодобову кількість відчіплювань пасажирських вагонів у поточний відчіпний ремонт за наступною формулою:


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку (5.8)


де Nінв – інвентарний парк пасажирських вагонів;

Σlпас. – середньорічний пробіг у поїздах одного пасажирського вагона, Σlпас. =20000км;

Кнесп. – коефіцієнт, що ураховує збільшення кількості відчеплень по несправностям не пов’язаним з рівномірним прокатом колісної пари по кругу катання, Кнесп. =1,16…1,22;

l проб. – середній пробіг вагона по залізниці, у км на 1 мм прокату, l проб. =25000…40000 км;

γк – розрахунковий залишковий розмір товщини ободу колеса по кругу катання до межового прокату, γк =1,5…2,5 мм.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського паркуваг.

Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку прац.

6. Вибір схеми пасажирської технічної станції і розміщення пристроїв вагонного господарства на ній


Пасажирські технічні станції (ПТС) призначаються для комплексної і своєчасної підготовки пасажирських составів у рейс.

ПТС розташовані на залізничних вузлах з великим числом пасажирських поїздів, які обробляються, при цьому для всіх напрямків, що примикають до вузла, як правило, є одна обўєднана пасажирська станція. Підготовка пасажирських вагонів в рейс, а також відстій пасажирських составів і вагонів відбувається в технічних парках станції.

На ПТС і в технічних парках знаходиться відстій резервних вагонів, а також виконуються наступні операції: обмивка, очищення, технічний та санітарний огляди, санітарна обробка, переформування і екіпірування составів, ремонт вагонів, зарядження акумуляторних батарей, постачання вагонів-ресторанів.

ПТС призначаються для обслуговування поїздів як кінцевого, так і транзитного напрямку, обладнані наскрізними коліями і послідовним розташуванням технічних парків, в яких виконується основна робота щодо підготовки пасажирських составів в рейс. В деяких випадках застосовується комбінований тип станцій з тупиковими коліями для обслуговування поїздів далекого, місцевого і приміського сполучень кінцевого напрямку і з наскрізними коліями для транзитних поїздів. У великих пунктах формування і оберту пасажирських поїздів на ПТС розташовуються ремонтно-екіпірувальні депо (РЕД).

ПТС, на яких обробляють 6 – 10 составів за добу, мають однопаркову схему із загальним приймально-відправним парком, рівнобіжно якому розташовується РЕД. Великі технічні станції при наявності достатнього за довжиною майданчика мають багатопаркові схеми з послідовним розташуванням РЕД відносно парків приймання і відправлення поїздів. Якщо ці парки за місцевих умов неможливо розташувати поруч, приймається схема з послідовним розташуванням парку відправлення і рівнобіжним розташуванням парку приймання по відношенню до РЕД. У випадку обмежень щодо довжини майданчика, на якому розташовується технічна станція, РЕД може розташовуватися паралельно паркам приймання і відправлення. Можливі й інші схеми ПТС з максимальним урахуванням місцевих умов, однак при будь-яких варіантах розташування повинно забезпечуватися порожнє прямування составів при виконанні технологічного циклу підготовки в рейс.

Число колій в ПТС і позицій в РЕД приймається у відповідності з кількістю поїздів, що обробляються за добу, а також особливостями графіка їх прибування і відправлення з цього пункту. Корисна довжина колій в парках ПТС повинна відповідати довжині составів, що подаються для обробки, з добавленням 30 м для розташування локомотива та на неточність встановлення состава. При наявності в парках поперечних переїздів для місцевого транспорту (автомашин, електрокар, тракторів) корисну довжину колій слід відповідно збільшити.

Відстань (мм) між осями суміжних колій в межах прямих ділянок колії приймають в залежності від призначення парків (колій):

Парк (колії):

приймання пасажирських составів 8600 й 5300

(почергово)

технічного обслуговування, поточного 8800 й 5300

безвідчіпного ремонту, екіпіровки (почергово)

відстоювання составів 5300

яКолії:

резервних і несправних вагонів 5300

обмивання составів вагономийною машиною 7400

Для виконання всіх операцій технологічного процесу підготовки составів у рейс трудомісткі роботи повинні бути механізовані, для цього парки ПТС повинні мати:

вагономийну дільницю з відповідною каналізацією або стаціонарну вагономийну машину;

водорозподільну мережу холодної та гарячої води з необхідним числом водорозбірних колонок, що встановлюються з інтервалом 20 – 25 м;

повітропровідну магістраль з тиском повітря 0,5-0,7 МПа, з повітророзподільними колонками і пристроєм для централізованого випробування пневматичних та електропневматичних гальм;

системи електропостачання напруженням 50, 110 та 220 В з електроколонками для підсвічування вагонів при внутрішньому прибиранні і в період оберту составів, для зарядки акумуляторних батарей вагонів, підключення вагонів-ресторанів з холодильним устаткуванням, вагонів з кондиціонуванням повітря;

пункти електроживлення пасажирських вагонів з електричним і комбінованим опаленням для обігріву їх в період міжпоїзного відстою;

стаціонарні або пересувні сміттєзбиральники, а також пристрої для пресування або спалення сміття;

електромережа, що забезпечує достатнє зовнішнє освітлення, і електрозварювальні лінії;

асфальтовані доріжки на міжколіях для транспортувальних засобів, каналізації та водовідвідні пристрої;

спеціальні стаціонарні або пересувні механізовані підйомники або крани, у тому числі автонавантажувачі для піднімання, знімання і встановлення на вагон автозчепу, поглинаючих апаратів та інших важких деталей;

механізовані засоби транспортування запасних частин і матеріалів для ремонту і екіпірування вагонів, забезпечення їх вугіллям, постільними речами і вивезення сміття. В якості транспортувальних засобів можуть використовуватися механізовані візки, електрокари, автонавантажувачі, автомобілі і трактори;

склади палива з необхідними пристроями для механізації робіт;

стелажі відкритого і закритого типів, а також пересувні стелажі для збереження запасу вагонних деталей на ремонтних коліях;

колії відчіпного ремонту і ЕТР, які обладнані необхідними засобами механізації;

пункти газової дезінфекції вагонів;

спеціально обладнані колії для стоянки туристичних екскурсійних поїздів.

Поблизу парків, де зосереджується вся основна робота по огляду, ремонту та екіпіруванню составів при підготовці їх в рейс, розташовують необхідні побутові приміщення, а також виробничі дільниці і відділення очищення, обмивання і просочування фільтрів примусової вентиляції, столярне, підзарядне, з ремонту електро-, радіо- та іншого внутрішнього обладнання, приміщення кладових для запчастин, матеріалів, інвентаря. Якщо на ПТС поряд з ремонтно-екіпірувальними парками розташовується вагонне депо або РЕД, додаткове обладнання таких відділень не потрібне.

РЕД має вид ангара, в якому розміщуються пасажирські состави для екіпірування та ремонту. У прибудованих до нього будовах знаходяться виробничі дільниці і службово-побутові приміщення.

Значна довжина РЕД дозволяє розміщувати в одній будові всі виробничі дільниці, в тому числі екіпірувальні підрозділи (контору обслуговування пасажирів), пральню, контору щодо обслуговування вагонів-ресторанів, а також резерв провідників. Це створює сприятливі умови для впровадження комплексної механізації всіх ремонтних, екіпірувальних і транспортних робіт, створення найбільш прогресивних технологічних процесів підготовки пасажирських составів.

Відстійник РЕД повинен бути обладнаний електричними колонками на напругу 50, 220 та 380 В для зарядження акумуляторних батарей, перевірки електричних систем вагона та їх підсвічування, мати холодне і гаряче водопостачання, надійну систему каналізації, вентиляції та освітлення, зручні транспортні проїзди.

Для полегшення виявлення несправностей в ходових частинах вагонів ремонтні колії РЕД повинні мати оглядові канави. При огляді вагони освітлюють знизу прожекторами, встановленими в нішах оглядової канави. У разі необхідності можливе використання переносних ламп з підключенням в розетки, що змонтовані в канаві. Для усунення обмерзання в зимовий період ходові частини вагонів, що поступають у РЕД, обдувають струменем гарячого повітря.

Висота будови РЕД при виконанні поточного відчіпного ремонту, пов’язаного з підніманням вагонів і обладнанням депо мостовим краном вантажопідйомністю 10 т, приймається 10,8 м до низу конструкції перекриття. План РЕД на чотири колії з поставленням состава на одну колію показаний на рисунку 4.1.

До ремонтно-екіпірувальних виробничих дільниць, які організують в РЕД, відносять відділення: ремонту електрообладнання, слюсарно-механічне, інструментальне, столярно-скляне, малярне, ремонту холодильного устаткування і радіоапаратури, фільтромийне, ремонту лужних акумуляторних батарей, ковальсько-зварювальне та жестяницьке, а також комірчини білизни, пральні та ін.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку

I – дільниця екіпірування вагонів; II – те ж поточного відчіпного ремонту вагонів;

1 – ковальсько-зварювальне і жерстяницьке відділення; 2 – комора запасних частин;

3 – слюсарно-механічне відділення; 4 – інструментально-роздавальне; 5 – столярно-склярське і малярське відділення; 6 – відділення з ремонту радіоапаратури, холодильних установок і установок для кондиціонування повітря; 7 – відділення з ремонту фільтрів; 8, 9, 10 – відділення електродільниці; 11 – приміщення для приймання і розбирання використаної білизни; 12 – пральня; 13 – приміщення для сушіння білизни;

14 – приміщення добору, фасування і ремонту білизни; 15 і 16 – комора і роздавальна готової білизни і постільних речей; 17 – приміщення для позбавлення пилу, просочення і відбілювання постільних речей; 18 – приміщення для обробки білизни в камері;

19 – комора чистих килимів і твердого інвентарю; 20, 21 – кімнати для екіпірувальних і ремонтних бригад; 22 – відділення для ремонту опалення і водопостачання; 23 – компресорна; 24 –база обслуговування вагонів-ресторанів; 25 – підвальне приміщення для продуктів; 26 – висока платформа; 27 – оглядова канава

Рисунок 6.1 - План РЕД на чотири колії з поставленням состава на одну колію


Схема ПТС з послідовним розташуванням ремонтно-екіпірувальних пристроїв та парків показана на рисунку 6.2.


Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку

1 – парк відправлення; 2 – ділянка для зарядки акумуляторів; 3 – пральня; 4 – вагономийна машина; 5 – ремонтно-екіпірувальний парк; 6 – майстерні і службово-побутові приміщення; 7 – оглядові канави; 8 – парк відстою резервних вагонів; 9 – база спорядження вагонів-ресторанів; 10 – локомотивне господарство; 11 – ангар для дезінфекції вагонів; 12 – вагоноремонтне депо; 13 – парк приймання; 14 – парк відстою локомотивів

Рисунок 6.2 - Схема ПТС з послідовним розташуванням ремонтно-екіпірувальних пристроїв та парків

7. Організація підготовки пасажирських составів у рейс та їх ТО на шляху прямування


Технологічний процес підготовки пасажирських составів у рейс в пунктах формування та оберту передбачає організацію огляду, поточного ремонту та екіпірування.

Технологічний процес підготовки пасажирського поїзда в рейс на технічній станції, що має крите РЕД, показаний у таблиці 7.1. При цьому передбачено виконання в РЕД усіх робіт по: огляду та ремонту состава; внутрішньому прибиранню та обмиванню вагонів; забезпеченню состава водою та білизною; ремонту та зарядженню акумуляторних батарей.


Таблиця 7.1 - Технологічний процес підготовки пасажирського поїзда в рейс на технічній станції, що має крите РЕД

Дільниця виробництва

Перелік операцій

Виконавець Працівників
1 2 3
Парк прибуття
Технічний огляд поїзда з “ходу” Оглядач вагонів (ОВ) 2
Вивантаження сміття та шлаку Провідник 1
Здача білизни з вагонів Провідник 1
Подавання состава в парк формування - 1
Парк формування
Сухе прибирання состава Провідник 2
Технічний огляд:

Ходових частин, ударно-тягових приладів, автогальм ОВ, слюсар 2
електрообладнання ОВ по електрообладн. 2
внутрішнього обладнання ОВ по внутр. обладнан. 2
Формування состава -
Подавання состава на мийну дільницю -
Вагономийна дільниця
Проходження состава через вагономийну машину Машиніст машини 1
Подавання состава в РЕД -
РЕД
Технічний огляд і ремонт состава:

ходових частин, ударно-тягових приладів, автогальм ОВ, слюсар 2
електрообладнання, холодильного устаткування ОВ, слюсар-електрик 2
внутрішнього обладнання ОВ, слюсар по внутр. обладнанню, столяр 5
огляд акумуляторних батарей Слюсар по ак. батареям 1
Перевірка виконаного ремонту Майстер 1
Внутрішнє миття вагонів Мийниці 2
Постачання состава водою Робочий 1
Постачання вагонів білизною Водій електрокара 1
Подача состава у парк відправлення -
Парк відправлення
Забезпечення вагонів вугіллям Водій електрокара 1
Здавання й приймання вагонів Провідник 1
Приймання состава начальником поїзда та постійно діючою комісією (ПДК) ПДК 1
Причеплення поїзного локомотива -
Випробування автогальм від поїзного локомотива ОВ 2
Підпис старшого оглядача вагонів у книзі форми ВУ-14


Важливою задачею організації обслуговування пасажирських поїздів на шляху прямування є забезпечення безпеки руху і створення зручностей для пасажирів. Усі швидкі та пасажирські поїзди обслуговують поїзні бригади у складі начальника поїзда, поїзного електромеханіка та провідників.

В обов’язок начальника поїзда входить: забезпечення встановленого порядку в поїзді; керівництво бригадою провідників; обслуговування поїзного радіовузла; контроль і нагляд за правилами розміщення пасажирів; ведення обліку пасажирів поїзда; повідомлення пасажирів про пункти зупинки та часу зупинки поїзда.

Основним обов’язком поїзного електромеханіка є забезпечення безперервної роботи приладів електричного освітлення, примусової вентиляції і кондиціонування повітря у вагонах, що обладнані такими установками.

На шляху прямування провідники стежать за справним станом вагонів і особливо гальм та букс; утримують вагони у належній чистоті і порядку; забезпечують нормальну температуру повітря та своєчасно виконують вентилювання повітря.

При появі на шляху прямування несправностей вагонів, що потребують збільшеного ремонту, начальник поїзда телеграмою сповіщає про це найближче ПТО пасажирських вагонів з вказанням місця знаходження несправного вагона в поїзді, характеру ремонту й типу деталі, що необхідно відремонтувати або замінити.

На ПТО проміжних станцій вагони з несправностями, усунення яких потребує піднімання кузова, подають на спеціалізовані колії.

При розробці питань, що пов’язані з ТО пасажирських вагонів, слід ознайомитися з різними формами їх підготовки у рейс і ТО на шляху прямування за навчальною та спеціальною літературою [9-17]. При цьому необхідно керуватися нормативно-технічною документацією, а також практичним досвідом передових ЛВЧД та ВЧ. Крім того, організація ТО, що розробляється, повинна бути пов’язана з обраною схемою ПТС та пристроями вагонного господарства на неї.

Слід освітити питання організації поточного відчіпного ремонту , ЄТР та ТО перед початком літніх і зимових перевезень.


7.1 Основні вимоги до технологічного процесу підготовки составів у рейс


В основі технології підготовки пасажирських составів у рейс повинні бути покладені наступні основні положення:

впровадження механізації трудомістких робіт за рахунок широкого застосування конвеєрних, автоматичних і напівавтоматичних ліній, різних механізмів і пристосувань, пневматичного і електричного інструменту;

суворе виконання технології підготовки вагонів у рейс, безумовне додержання встановленої послідовності операцій і максимальна паралельність робіт;

створення запасу деталей та вузлів, що не зменшується, за рахунок відновлення у ремонтно-комплектувальній дільниці деталей, які вийшли із ладу та були зняті раніше з вагонів, а також деталей, які виготовлені або нові, які отримані на складі;

ремонт вагонів за способом змінювання несправних деталей та вузлів новими або раніше відремонтованими;

наявність необхідного запасу постільної білизни, інвентарю, котрий знімається відповідно до кількості поїздів, що обробляються;

раціональне розміщення обладнання, пристосувань і стелажів із забезпеченням суворої спеціалізації робочих місць;

укомплектування штату ремонтних і екіпірувальних бригад, постійне підвищення кваліфікації кадрів;

аціональний розподіл праці серед виконавців з урахуванням введення паралельності робіт, впровадження прогресивних методів (способів) праці, суміщення професій і матеріальний стимул, поопераційна спеціалізація;

суворе виконання правил з техніки безпеки при виконанні ремонтних та екіпірувальних робіт;

постійне удосконалення системи інформації про хід виробничого процесу і створення автоматизованої системи управління процесом підготовки пасажирських составів у рейс;

впровадження системи управління якістю технічного обслуговування і екіпірування пасажирських вагонів.

Технологічний процес підготовки пасажирських составів у рейс у пунктах формування й обороту передбачає організацію огляду, поточного ремонту й екіпірування пасажирських вагонів, що забезпечує безпеку руху поїздів, проходження їх за графіком при створенні необхідних комфортних умов для проїздупасажирів.

Технологічні процеси розробляються для кожного пункту формування обороту та обробки транзитних пасажирських поїздів стосовно до місцевих умов. Час на технічний огляд, поточний ремонт і екіпірування вагонів приймається в залежності від категорій поїздів, тривалості їхнього рейсу, а також типу пункту — основного чи оборотного.

Основні положення технологічного процесу вивішують у робочих місць виконавців.

Начальник депо або вагонної дільниці зобов'язаний організувати чітку високоякісну роботу з виконання технологічного процесу з упровадженням передових методів підготовки вагонів у рейс.

При впровадженні сучасних технологічних процесів підготовки пасажирських поїздів у рейс варто впроваджувати елементи наукової організації виробництва і праці, що передбачають поряд із упровадженням комплексних засобів механізації, підвищенням рівня організації праці, раціональне використання резервів зростання продуктивності праці, створення естетичної обстановки на дільницях і у відділеннях, що сприятливо впливає на продуктивність праці й здоров'я працівників.

Технологію підготовки пасажирських составів варто розробляти в розрахунку на обробку дальніх поїздів, що знаходяться на шляху прямування в один кінець понад 5 діб, міжнародних і швидкісних поїздів свого формування. Тоді всі операції з підготовки пасажирських составів у рейс будуть враховані, а технологічне оснащення пункту формування й обороту дозволить обробляти пасажирські состави усіх видів.

Час на підготовку вибирають, виходячи зі змісту й обсягу робіт, їхньої технологічної послідовності і технологічної несумісності деяких операцій.


7.2 Підготовка пасажирських вагонів на пунктах формування та обороту


Пасажирський поїзд при підході до станції проходить пристрій для виявлення букс, що гріються (ПОНАБ).

ПОНАБ уловлює імпульси теплової енергії, що випромінюють, корпуси букс вагонів і локомотива состава, що проходить, і після відповідної обробки передає сигнал тривоги про перегріту буксу разом із сигналом відліку осей поїзда в лінію зв'язку. Інформацію про місце знаходження перегрітих букс у поїзді й числа осей до перегрітої букси з головної чи хвостової частини поїзда одержує оператор ПТО парку прибуття.

Поїзд, що прибуває, з двох боків зустрічає бригада, що складається не менше ніж із двох оглядачів вагонів. Оглядачі вагонів виявляють у составі, що прибуває: вибоїни, повзуни, навари на поверхні кочення коліс, букси, що гріються, несправні редукторно-карданні приводи і запобіжні пристрої, погане кріплення деталей, заклинені колісні пари й інші несправності ходових частин, автогальм, ударно-тягових приладів, підвагонного устаткування, що легше виявляються при русі поїзда. Номери вагонів, у яких виявлені дефекти й види дефектів, оглядачі записують у книгу натурного огляду і передають інформацію оператору ПТО парку прибуття.

Після зупинки пасажирського состава на пероні відчіпляється поїзний локомотив, состав огороджується, відбувається висаджування пасажирів, санітарний контроль состава, вивантаження багажу.

Після висаджування пасажирів провідники знімають маршрутні дошки і починають підготовку вагонів до здавання працівникам екіпірувальної бригади. Санітарний контроль состава виконується після висаджування пасажирів. Інформація про

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: