Теоретичні основи вивчення сутності грошей
-ревальвація;
-девальвація;
-конвертація;
-деномінація.
25. Кому з економічних суб’єктів-резидентів вигідна девальвація національної валюти і чому?
Експортерам, бо це дозволяє купити їм на внутрішньому ринку товари за національну валюту і продати товари на зовнішньому ринку за іноземну валюту за цінами нижчими ніж середньо світові.
26. Кому з економічних суб’єктів-резидентів вигідна ревальвація національної валюти і чому?
Імпортерам, оскільки вони для своїх платежів за кордоном купуватимуть іноземни валюту за нижчими цінами.
27.Чи впливає ревальвація гривні на інфляцію в країні? Якщо “так”, то як впливає?
Так впливає (обернено)
28. Назвіть три типи плаваючих валютних курсів.
Керований плаваючий, незалежно (вільно) плаваючий, обмежено гнучкий.
29. Назвіть основні методи регулювання центральним банком валютного курсу.
1)Валютна інтервенція - ЦБ купує ін. валюту коли її пропозиція надмірна і курс низький, і продає, коли курс ін. валюти високий. 2)Дисконтна політика - підвищуючи дисконтну ставку у періоди погіршення платіжного балансу, ЦБ стимулює приплив капіталів з країн, де диск. Ставка нища. 3)Девальвація - зниження валюттного курсу з метою стимулювання експорту та зниження імпорту (валютний демпінг). 4)Ревальвація.
30. Якщо центральний банк хоче ревальвувати гривню методом валютної інтервенції, то які операції він повинен здійснити на валютному ринку:
-купляти іноземну валюту;
-продавати іноземну валюту.
31. Дайте визначення валютної системи та назвіть її основні елементи.
Валютна система - це організаційно правова форма реалізації валютних відносин в межах певного економічного простору (ці межі збігаються з валютними ринками). Валютна система складається з національної , міжнародної, світової валютної системи. Елементи нац. вал. системи: національна валюта, режим конвертованості національної валюти, режим курсу національної валюти, режим використання інозем. Валюти на внутрішньому ринку, режим золото-валютних резервів, режим валютних обмежень, режим внутрішнього валютного ринку і ринку золота, регламентація міжнародних розрахунків та кредитних відносин, національні органи валютного регулювання.
32. Назвіть основні напрямки валютного регулювання, що застосовувалися в Україні в перехідний період.
Обмеження у валютній політиці: обов’язковий продаж виручки у валюті, заборона надавати платниками- резидентами комерційного кредиту контрагентам - неризидентам, заборона спекулятивних валютних операцій, забороняється вивозити валютні кошти юридичних осіб без дозволу НБУ та фізичним особам понад встановлену норму, контроль за прямими інвестиціями направлений на їх збалансування, жорстка фіксація валютного курсу національної валюти.
33. Як можна стерилізувати надлишок грошей, що надійшов в оборот внаслідок валютної інтервенції:
-збільшити податки;
-розширити кредитування підприємств банками;
-обмежити бюджетне фінансування певних структур;
-збільшити продаж цінних паперів на вторинному ринку на відповідну суму.
34. Як впливає стан платіжного балансу на кон’юнктуру валютного ринку:
-валютні надходження збільшують попит на валюту;
-валютні надходження збільшують пропорцію валюти;
-валютні платежі зменшують попит на валюту;
-позитивне сальдо платіжного балансу збільшує пропозицію валюти;
-від’ємне сальдо збільшує попит на валюту;
-валютні платежі збільшують попит на валюту.
35. Назвіть основні призначення золотовалютних резервів країни:
-стимулююче;
-страхове;
-трансакційне;
-інвестиційне;
-інтервенційне.
36. Назвіть можливі способи зберігання золотовалютних резервів країни.
37. Чим принципово відрізняється сучасна (Ямайська) світова валютна система від попередньої (Бреттон-вудської):
-кількістю країн-членів;
-в Бреттон-вудській системі валютні відносини між країнами регулювали США, а в Ямайській регулює МВФ;
-перша базувалась на двох резервних валютах (долар США і фунт стерлінгів), а друга – на одній (долар США);
-перша базувалась на золотодевізному стандарті, коли банкноти США як резервна валюта обмінювались на золото, а друга на девізному стандарті, за якого долари США перестали обмінюватися на золото.
38. Що таке валютна позиція комерційного банку і навіщо центральний банк регулює її стан?
39. Які види валютних позицій банку Ви знаєте?
40. Що означає активний платіжний баланс?
Якщо надходження валютних коштів у країни перевищують платежі, то платіжний баланс буде активним, а його сальдо позитивним
1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
Починаючи з Арістотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей отримало назву раціоналістичної концепції. Проте засновники політекономії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці.Потреба в обміні виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і безпосередньо задовольняли потреби своїх членів. Усередині такої общини не було обміну і не було потреби в грошах. Коли община стала виробляти продуктів більше ніж їх потрібно було для прожитку, виникла потреба в міжобщинному обміні, що відкрило шлях до появи грошей. Вирішенням проблеми став пошук товарів, які були необхідні всім завжди. Ці товари почали виконувати роль посередника, роль загального еквіваленту. Вони почали називатися грошовим товаром або грошима. Існує державна теорія Г. Кнаппа, де визначається особлива роль держави у створенні грошей. Дана концепція мала домінуюче місце майже до кінця XVIII ст. В демократичних країнах панує еволюційна концепція. Функціонування грошей в любій економіці має юридично визначений характер, однак роль держави не конституюча, а регулююча. Держава не створює гроші як економічне явище, вона лише визначає і змінює зовнішні атрибути грошей та умови їх функціонування. Роль держави в тому, щоб грошима було б зручно користуватися. Щоб вони були надійними і стабільними.
2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
Гроші – особливий товар, що виконує роль загального еквіваленту. Г. – явище суспільне , вони є форма суспільних відносин, які виникають з приводу обміну продуктами праці, що грунтуються на принципі еквівалентності. Г. виконують специфічну суспільну функцію. Вони є посередником при обміні товарів. Г як Г – цільове призначення грошей забезпечити покупку. Г виступають як простий посередник при обміні товарів. Ці Г забезпечують реалізацію отриманого доходу (ЗП, стипендія). Г як капітал – Г, що здатні приносити доход самі по собі. Головна мета обігу Г як капіталу є не нова споживча вартість, а додана вартість Г використовується для отримання прибутку.
3. Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.
Еволюція форм Г відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні Г. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функцій грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, Ex: золоті і срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого виготовлені. Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. Початковою висхідною формою грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності – худоба, сіль, зерно тощо. На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші (перли, хутра інші дорогоцінні вироби). Слідуючим етапом був етап панування металевих грошей. Спочатку у вигляді брусків металу, а потім у вигляді монети. Але через деякий час виникла необхідність заміни повноцінних грошей (металевих) на неповноцінні (кредитні гроші). Цей процес називається демонетизацією золота. Цьому сприяло ряд чинників: золото і срібло має високу питому вартістьі одночасно є відносно м’яким металом, що призводить до значного зношування в процесі обігу; невеликі запаси золота не дозволяли забезпечувати потреби обігу в умовах зростання товарообумовлених операцій; золото – дорогий засіб обігу. Отже, на зміну повноцінним грошам прийшли кредитні гроші. Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. К. Г. поділялися на паперові – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов’язковими до приймання у всі види платежів.Паперові гроші бувають: розмінні банкноти яких зараз в обігу немає, казначейські білети – зобов’язання уряду, білонна монета або розмінна – виготовлена з металу, нерозмінні банкноти – банкноти ЦБ і основна форма існування паперових грошей сьогодні. Депозитні гроші : трансакційні чекові депозити, строкові вклади, електронні депозити. Квазі-гроші (майже гроші) – довгострокові вклади, векселі, чеки, інші фінансові інструменти.
4. Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх ризновидів – паперових і кредитних грошей. Роль держави в творенні кредитних грошей.
Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого виготовлені. Основними формами є білонна монета, паперові гроші ( казначейські зобов’язання), банківські зобов( банкноти), депозитні вклади, квазі-гроші.Вони використовуються як гроші бо економічні контрагенти вірять, що їх можна використати для своїх майбутніх платежів. Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. Основні форми кредитних грошей є паперові гроші, монета, депозитні гроші, електронні гроші. Залежно від статуса емітента виділяють казначейські та банківські гроші. Паперові – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов’язковими до приймання у всі види платежів. Банківські гроші – неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки.
Їх випуск пов’язується з потребами обороту причому забезпечується їх вилучення і підтримується стабільна вартість. Депозитні гроші – різновид банківських грошей, які існують у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів в банках. Використовуються для платежів у безготівковій формі. Приводяться в рух за допомогою чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо. Електронні гроші – різновид депозитних грошей коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Носієм електронних грошей є пластикова картка – іменний грошовий документ, що видається банкам власнику поточного рахунку і дає можливість йому оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей без застосування готівки. Квазі-гроші – специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена і істотно відхиляється від стандартних форм. Формами є чек та вексель.
5. Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, “класична” і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. Основні форми кредитних грошей є паперові гроші, монета, депозитні гроші, електронні гроші. Залежно від статуса емітента виділяють казначейські та банківські гроші. Банкнота – пристий вексель емісійного банку. Характерними ознаками класичної банкноти: випуск її емісійним банком замість комерційних векселів, об.обмін на золото за першою вимогою власників,подвійне забезпечення:золоте-золотим запасом банку і товарне -комер.векселями, які перебували у портфелі банку.Подвійне забезпечення гарантувало їй надійність, сталу вартість,надійний обіг та високу еластичність обігу.Через забезпечення комерційними вкселями досягалося саморегулювання обігу банкнот. Так було до 1933 року, коли банкнота втратила золоте забезпечення і свою кінцеву гарантію сталості вартості - розмін на золото. До того ж в сучасних умовах зазнав деформації механізм автоматичного регул.емісії банкнот на основі вексельного забезпечення.Поряд з комерційними стали використовуватися казначейські векселі та облігацій держ. позик для забез. випуску банкнот.Головні її ознаки та переваги в тому , що на покриття витрат держави вона випускається через кредитування під боргові зобов.казначейства.Це значить ,що державаможе брати участь в емісійному механізмі на рівні з комерційними підприємствами, якщо зможе погасити свої борги емісійному банку.
Центральний банк через регулюваня портфелю цінних паперів може впливати на масу банкнот. Депозитні гроші – різновид банківських грошей, які існують у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів в банках. Використовуються для платежів у безготівковій формі. Приводяться в рух за допомогою чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо. Квазі-гроші – специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена і істотно відхиляється від стандартних форм. Формами є чек та вексель.
6. Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
Коли гроші були повноцінними, їх вартість визначалася вартісю матеріалу , з якого вони виготовлені.Їх купівельна сроможність могла відхилятися від реальної , але незначно..Зараз, коли функціонують неповноцінні знаки вартість їх є лише номінальною , анбутою в обороті. Внутр. реальної вартості сучасні гроші не мають.. Суч. гроші проявляють вартість у формі купівельної спромможності( або реальна вартість грошей-к-ть товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.)Вартість грошей як капіталу виявляється в формі цни на грошовому ринку-реалізується у вигляді вітсотку.Через те , що гроші - це богові зоб. певних суб.економіки вони приймаються в оплату реальних цінностей.(банкноти і монети- бор.зоб.ЦБ, за яким стоїть вся еколноміка країни.;деп.гроші - зоб ком. банків;векселі - зоб.підприємтсв.) На економічному потенціалі цих емітентів і формується довіра до сучасних грошей, крім того банкноти функціонують в обігі , бо мають статус закониих плат засобів. держава своїм декретом зоб. приймати на своїй територій як засіб платежу , проте вона не мможе продекларувати їх вартість. Вартість суч грошей формується під впливом ринкових сил стихійно.
7. Функція грошей як міри вартості.
Ця функція розглядає призначення грошей так: вони забезпечують вираження і вимірювання вартості і товарів , форму ціни.Ця функція реалізується в органічному поєднанні з масштабом цін, який має юридичний характер і залежить від волі держави і виражає не вартість , а ціну.
8. Функція грошей як засобу обігу.
Гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їх обіг.Гроші ідеальний засіб товарного обігі , щоб бути засобом обігу,гроші мають корисне застосування визнанням суб ринку, яке можливе за умови, що гроші будуть виконувати функцію збереження вартості. Суб ринку беруть гроші в обмін на товари чи послуги, бо переконані , що вони в будь-який момент зможуть обміняти їхз на еквівалентні матеріальні блага. Маса грошей в обігу = Сума цін на товари та послуги / швидкість обороту грошей.
9. Функція грошей як засобу платежу.
Полягає в обс. погашення різноманітних боргових зобов. між суб економічних відносин. Ця функція походить з товарообороту.( зумовлена продажем товарів у кредит і поагшенням його грошима) Ринок висуває вимогу сталості грошей , тобто погіршення кредитних відносин погіршує платежі у к-ному та якісному вигляді.Якщо за час користування кредитом гроші знеціняться , то кредитор не поверне позиченої ним вартості і зазнає збитків.Боржник матиме виграш. Тому потрібно коригувати процентну ставку відповідно до знецінення грошей.
10. Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
Пов. з їхньою здатністю бути засобом збереження вартості, представ. абст. форми багатства. Стало можливим коли товаровиробник зміг частину виручки відкладати на майбутнє.. Спочатку була одна ціль - зберегти вартість, тобто втілити в брусках дорогого металу, щоб зберегти на випадок соціальних потрясінь..У такій формі абстрактне багатство називалося скарбом. З розвитком тов. виробництва і грошових відносин урізноманітнювалися цілі нагромадження скарбу. Замість ховати стало модно демонструвати- естетична форма багатства, втілена в прикрасах..створення резерву платіжних засобівнадало багатству відтворювального характеру і зорієнтівало на заб. зростання прибутку..Товаровиробники стали нагром. для розширення виробництва й одержання додаткового прибуткую.Зрозвитком змінювалися і форми від золота ,с рібла до паперових, депоз, електрон..Проте державні запаси золота офіційно включаються до золотовалютних резервів країни і слугують резервом світових грошей.
11.Функція світових грошей.
Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнородному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки цьому поділу виникає специфічний суб’єкт – держава. Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу, засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Світові гроші функціонують і як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки національні ціни жодної країни на можуть повністю задовольнити потреби світового ринку і на ньому формується своя система цін. В сучасних умовах на міжнародних ринках світові гроші, передусім як платіжний та закупівельний засоби, успішно виступають у національній валюті та без внутрішньої субстанціональної вартості.
12. Якісні властивості грошей.
Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність. Базовою властивістю грошей є стабільність вартості, підтримання якої є одним з центральних економічних завдань. Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Важливим способом забезпечення економічної готівки є довгостроковість її використання, яку вважають властивістю грошей. Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Особливо гостро вирішувалось питання однорідності, коли носієм грошей виступали звичайні товари, оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Гроші повинні мати і таку властиваість, як подільність. Для здійснення платежів швтдко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь – які частини. Останньою властовістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті.
13. Роль грошей у розвитку економіки: кількісний та якісний аспекти.
Роль грошей – це результат функціонування та впливу грошей на різні сторони дії прозвиток суспільства. Коли мова йде про якісний аспект необхідно визначити вплив грошового середовища на матеріальні інтереси та виробничу активність субє’єктів: 1) розширює межі виробництва та праці; 2) здешевлюється процес обміну; 3) стимулює економічну поведінку суб’єктів; 4) наявність грошей сприяє розвитку ринку; 5) сприяє регулюванню економіки. Кількісний аспект – держава може активно впливати на розвиток економіки змінюючи кількість грошей в обігу. Зміна кількості грошей в обігу впливає на: 1) зміну динаміки цін; 2) зміну темпів економічого зростання; 3) зміну зайнятості; 4) соціальний стан.
14. Еволюція ролі грошей в економіці України.
У міру поглиблення ринкової трансформацїї економіки України помітно зростає роль грошей в її розвитку. Поступово українська гривня перетворилась на справді загальний еквівалент. Кожний, хто має гроші, може вільно купувати який потрібний товар на внутрішньому ринку. Запровадження часткової конвертованоті гривні істотно підвищило роль грошей у розвитку зовнішньо – економічних відносин, в інтеграції економіки України у світову економіку. Динаміка цін стала відчутно реагувати на регулюючі заходи НБУ в грошовій сфері. Проте ці позитивні зрушення в підвищенні ролі грошей поки що не дали відчутних результатів у розвитку суспільного виробництва яке близько 10 років перебуває у стані хронічної кризи.
Це зумовлено передусім уповільненістю, непослідовністю переведення економіки на ринкові засади, адміністративним втручанням держави в економічне життя, а також слабкістю самого грошового механізму, зокркма банківської системи, все ще високою інфляцією. Для покращення даної ситуації потрібно: 1) максимально перевести на ринкові засади всі сфери економічних відносин; 2) переорієнтація цілей економічної, в тому числі грошової, політики із забезпечення інтересів центру на інтереси безпосереднього виробника; 3) забезпечення вільної, гарантованої капіталізації грошових доходів всіх суб’єктів економічних відносин усіма методами, сумісними з нашими соціальними пріоритетами; 4) оздоровлення грошового обігу, забезпечення високої сталої вартості грошової одиниці.
15. Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
Суть кількісноі теорії грошей полягає в поясненні вартості грош. і рівня цін кількістю грош. в обігу (чим більше грош. в обігу, тим вище ціни, тим нижча вартість грош.). Формування кількісної теорії припало на XV1-XV111ст.. Класична теорія базується на 3-х постулатах:1) постулат причинності – маса грошей в обігу спричинює зміну товарних цін.2) постулат пропорційності – зміна цін відбувається пропорційно до зміни грош. маси.3) постулат однорідності. На відміну від своіх попередників ЮМ стверджував, що пропорційні зміни між грош масою і цінами досягаються не відразу, а з деякими терміновим лагом. Поширення кількісної тео- рії грош. було викликано об'єктивними причинами. Вона була реакцією на поширену в XV1-XV11ст. металістичної теорії грош..
Прихильники металістичної теорії ототожнювали гроші з дорогоцінними металами і вважали джерелом сусп. багатства збільшення запасів золота і срібла в країні. Згодом під час становлення кап-зму металістична теорія стала загальмовувати розви- ток вир-ва. На противагу металістичній теорії у XV11- XV111 cт. поширюється номіналістична теорія грошей, представники якої (Стюарт,Берклі) вважали гроші звичайними рахунковими одиницями, вартість яких визначається тим, що на них написано. Вартість грош. визначається кількісним співвідношенням товар. і грош. маси, а так як гроші мають загрозу знецінення немає сенсу перетворювати іх у скарб, більш доцільно перетворити їх у функціонуючий капітал. В цьому виявилась прогресивність класичної кількісної теорії. Також вона заклала теоретичний фундамент вивчення вартості папер. грош. Розвиток економіки виявив багато доказів обмеженості класичної кількісної теорії. Ії представники лише констатували залеж- ність між масою грошей і цінами, але не вивчали механізмів зв'язку між ними. Представники трудової теорії вартості вважали, що вартість визначається витратами праці на виготовлення товару. Адам Сміт і Рікардо вважали гроші звичайним товаром, який виступає посередником в обміні товарів.
16. Вклад М.І.Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
Багато уваги М.І. Туган – Барановський приділив кількісній теорії грошей. Спочатку івн піддав критиці її класичний варіант, що був викладений у працях І. Фішера. М.І. Туган – Барановський визнав за правильну формулу "рівняння обміну", проте вважав, що Фішер нічого нового в кількісну теорію грошей взагалі не вніс. Подібна критика класичної теорії підштовхнула Туган – Барановського до її вдосконалення. 1) він довів, що на рівень цін впливає на один, а всі фактори, зазначені в "рівнянні обміну"; 2) довів, що вплив кількості грошей еа ціни не є таким однозначним, прямолінійним. Цей вплив може здійснюватись: а) через зміну суспільного попиту на товари; б) через зміну дисконтного процента; в) через зміну суспільного уявлення про вартість грошей. 3) Туган – Барановський довів, що вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей. 4) розкрив механізм взаємозалежності між загальною кількістю грошей в країні, кількістю грошей, що перебувають поза обігом в заощадженнях, і швидкістю обігу грошей.
17. Вклад Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
Одним з тих, хто відстоював необхідність грош. кредитн. регул-ня економ. процесів був Кейнс. Основною причиною циклічних криз він вважав нестачу «платоспроможного попиту», а відтак інвест. активності. Кейнс розглядав показник V як змінну величину.Кейнс розробив теорію«переваги ліквід- ності» в якій до мотивів накопичення грошей ек. агентами додав спекулятивний мотив, який пере- дбачав страхування ставок і цін на ЦП. Чим нижча норма%, тим вища перевага ліквідності. (попит на касові залишки).Формула попиту на гроші має такий вигляд: М=М1+М2= F(Y)+(і) М1-трансакційні касові залишки.М2-спекулятивні касові залишки Y- сукупний доход І-норма %. Вирішальне значення в своії теорії Кейнс відводить не грош. масі та ії впливу на ціни, а норму%, яка виступає важелем за допомогою якого гроші впливають на рівень вир-ва і зайнятість. Передаточний(трансакційний) механізм Кейнса виглядає так М-і-І-У-Р. Збільшення грош. маси (М) державою призводить до зменшення реальної норми% (і).Це робить більш доступними кредити , що підвищує інвестиц. активність (Ї), як наслідок призводить до зростання вир-ва і зайнятості (У). В результаті ціни (Р) також зростають, але інфляція в даному випадку стимулює платоспром. попит. Кейнс рекомендував застосовувати політику «дешевих грошей» в умовах економ. спаду для «розігріву» економ. Однак в умовах глибокої депресії ек-ка стає малочутливою до низьких процентних ставок, що загрожує абсолютною перевагою ліквідності або словами Кейнса «пасткою ліквідності».
18. Сучасний монетаризм. Вклад М.Фрідмана у монетаристську теорію.
Монетаризм базується на тому, що ринкова система має властивість самостійно приходити в рівновагу.Ринкова система не потредує державного втручання і тому необхідно встановити жорсткі межі втручання держави.Монетаристи вважали, що грошова сфера повинна бути основним об’єктом державного регулювання. Релулятивний вплив держави на економіку повинен відбуватися через регулювання пропозиції грошей. Однак враховуючи, що нарощування пропозиції грошей може призвести до інфляційних наслідків, Фрідмен, щоб виключити таку можливість вводить "грошове правило". Згідно з ним держава повинна підтримувати постійне, помірне збільшення пропозиції грошей пропорційно до середньорічних темпів зростання ВВП.
М – середньорічні темпи приросту грошей, %
P – середнюор. темпи очікув. інфляції, %
Q – середньорічні темпи номінального приросту ВВП, %.
19. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
Сьогодні вже більшість економістів визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін – на довгострокових. Визнають вони і важливу роль держави в регулюванні економіки, тільки дещо по – різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання. Представники обох напрямів монетаристської теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, шо легше її попередити, ніж потім перебороти. Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить вибирати таку стратегію монетарної політики, яка б не дала змоги інфляції вийти з- під контролю. Для цього центральні банки повинні мати високий рівень самостійності. Більшість економістів сходяться на тому, що визначення стратегічних цілей та чіткого "коридору" руху до них буде заспокійливо діяти на економічних суб’єктів. Багато спільного досягнуто в підходах до використання інструментів монетарного регулювання.
20. Сутність та економічна основа грошового обороту.
Грошовий оборот – це процес безперервного руху грошей між економічними суб’єктами при обслуговуванні грішми потреб суспільного виробництва. Риси грошового обороту: 1) явище динаміки, а не залишку; 2) рух має певні діючі особи, за допомогою яких і між якими рухаються гроші; 3) в процесі грошового обороту гроші обслуговують суспільне виробництво. Об’єктами грошового обороту є грошові ресурси. Суб’єктами є фірми, сімейні господарства, уряд. Грошовий оборот поєднує: ринок продуктів, ринок ресурсів, грошовий ринок, світовий ринок. Грошовий оборот складається з великої кількості окремих платежів, завдяки яким грошовий рух і весь грошовий оборот є сукупністю потоків окремих платежів. Грошовий оборот, з одного боку, є потоком доходів, а з іншого боку, є потоком витрат. Ключовим елементом в грошовому обороті є національний доход, який одержують господарства від реалізації своїх ресурсів за певний період (З) і національний продукт - ВВП, який виступає у вигляді доходу фірм, одержаного від реалізації своїх продуктів (В). Щоб економіфчна система була збалансована необхідно, щоб потоки (З) та (В) були збалансованими.
21.Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв’язку.
Грош. оборот- це процес безпер. руху грошей між економ.суб’єктами при обслуг. грішми потреб сусп. Грош. поток -певний напрямок руху грошей признач. забезп. здійснення певного економ. Процесу, або це сукупність платежів, що обслуговують окремий етап ек. процесу.Основою є рух реальних благ.
Суб’єкти грош. обороту:1)фірми, 2) сім. господарства, 3) уряд. Гр. оборот поєднує: ринок продуктів, ринок ресурсів, грошовий і світовий ринки.
Фірми - Ринок рес. оплата фірмами необх. рес. , які купують у сім. господарств ( роб. сила, земля, оренда приміщень) Уряд- ринок рес. Купівля урядом робочої сили. Ринок ресурсів Сім. госп. Всі грош. доходи сім. господарств , що становить нац. доход. Сімейні господарства Св. ринок-
витрати сім. господарств на споживання, купівлю продуктів на внутр. ринку. Сплата сімейними господ. податків. Сім. господ. і грош. ринок - формування сім. господ. заощаджень. Грош. ринок - фірми - фірми позичають гроші на грош. ринку ( кредити)та доходи від емісії цінних паперів. Фірми і ринок продуктів- мобілізовані кошти ф. інвестують у