Теоретичні основи вивчення сутності грошей
На першому рівні знаходиться один банк (або декілька банків), об'єднаних спільними цілями і завданнями. Такій установі надається статус і центрального банку. На нього покладається відповідальність за вирішення макроекономічних завдань в грошово-і кредитній сфері, перш за все — підтримання сталості національних грошей та забезпечення сталості функціонування всієї банківської системи. Хоч ці завдання вирішуються за участю всіх банків, проте успіх може бути досягнутий тільки при відповідній координації зусиль кожного з них, Покладається така координація на центральний банк, для чого він законодавче наділяється відповідними повноваженнями. На другому рівні банківської системи знаходяться решта банків, які в Україні прийнято називати комерційними банками. До банків. діяльністі відноситься комплекс посередницьких операцій: Приймати грошові вклади від кліентів, надавати кліентам позички і створювати нові платіжні засоби, здійснювати розрахунки між кліентами. Виконання цих операцій можна вважати визначальною економічною ознакою банку взагалі. Банківська система - це не просто механічне об'єднання банків, що функціонують в економіці краіни, а це система що має своі особливі призначення і специфіч. функції, та включає всіх посередників грош. ринку, як банківських так і небанківських на відміну від кредит.системи. Головне завдання центробанку — забезпечити стійкість нац грошей. Створення ЦБ відбувалося наступними шляхами: 1)Наділення особливими повноваженнями крупного ком. банку. Ряд таких банків на певних історичних етапах було націоналізовано (Ангпія, Франція). 2) Утворення нового ЦБ в якості банку з особливими повноваженнями (ФРС США). В Україні НБУ наділено повнов женнями від розробки, захисту та дизайну грош купюр до інкасації, зниження Г.
2. Банк банків. Як ком. банки обслуговують суб'єкти господарювання, так і: ЦБ здійснює розрахунково-касове обслуговування комерц. банків, їх кредитування, є органом банківського нагляду (в Укр. НБУ єдиний основний орган банківського нагляду). В Україні усі банки зобов'язані відкрити кореспондентський рахунок в НБУ. Через ці рахунки здійснюються всі міжбанківськи розрахунки в межах України. Кредитування НБУ ком. банків здійснюється через кредитні аукціони з 1994р., а також через ломбардне кредитування з 1995р.
76.Функції та роль банків.
Банк - фін. посередник, який виконує комплекс базових операцій, які в сукупності представляють закінчений процес посередництва. Будучи самост. суб’єктами грош. ринку, банки викон. певні екон. ф-ції, в яких конкретизується їх сутність та призначення. Ф-ції банків: 1) трансформаційна; 2) емісійна. 1) зумовлена посередницькою місією банків взагалі і їх особливим місцем серед фін. посередників зокрема. Вона поляг. в зміні таких якісних хар-тик грош. потоків, що проходять через банки, як р-нь ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування. Тому напрями цієї ф-ції: трансформ. ризиків (банки, вживаючи відпов. заходи - створ. рез., диверсиф. акт. опер., страхув. депозитів тощо, можуть завести ризики для своїх вкладників і акціонерів до мінімуму); трансформ. строків (мобілізуючи значні обсяги короткостр. коштів і пост. поповн. їх, банки одерж. можл. деяку їх частину спрямув. в довгостр. позички та ін. довгостр. активи); трансформ. обсягів капіталів (мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки можуть акумулюв. вел. маси капіт. для реаліз. масшт. проектів); просторова трансформ. (банки можуть акумулюв. рес. з багатьох регіонів і країн і спрямов. їх на фінансув. 1 об’єкту, регіону).2) поляг. в тому, що тільки вони можуть створ. дод. платіжн. засоби і спрямов. їх в оборот або ж вилуч. їх з обороту. З ф-ціями банків безпосер. пов’яз. їх роль в економіці. У трансформац. ф-ції банки вплив. на прискор. обороту капіталу в процесі відтвор., сприяють розшир. обсягів і підвищ. ефект. сусп. виробн. В емісійн. ф-ції банки сприяють забезп. потреб обороту в платіж. засобах, зміцн. договірн. і платіжн. дисципл. в госп., удоск. та зміцн. гр. обороту. За кожн. з напр. прояву ролі банків стоїть їх копітка робота щодо забезп. кожн. господарююч. суб’єкту сприятл. умов для функціонув.
77.Сутність, принципи побудови та функції банківської системи(БС).
Банк. сис-ма - законод. визначена, структурована та субординована сукупн. фін. посередн., які займ. банк. діяльн. на пост. професійн. основі і функціон. пов’яз. в самост. екон. структуру.Принципи побудови: - дворівнева побудова; -чітке функціо-не розмеж-ня між банками 1 і 2-ого рівнів;- функціон-ня банків 2-ого рівня на комер. засадах та на договірних відносинах з клієнтурою;- ліквід-ія монополії держави на банк.справу, мож-ть ств-ня комбанків різних форм власнасті, лібералізація банк.дія-ті;- орган-ція держ.кнтролю і нагляду за банк. дія-тю і покладення цього завдання на центр. банк; - незал-ть центр.банку від держ.органів виконавчої влади; - форм-ня загальносистемної інфра-ри забез-ня банк.дія-ті тощо.Дворівнева побудова - ключовий принцип побудови БС у ринк.екон-ках, їх вирішальна якісна ознака, що безумовно відрізняє їх від інш.систем.На 1-му рівні перебуває 1 банк, якому надається статус центр.банку.На 2-му рівні перебуває решта банків, які в Укр. прийнято називати комбанками.Банків.с-ма виконує 3 ф-ції: 1)трансформаційну-базується на аналогічній ф-ції комбанків.Однак вона має свою специфіку: а) в трансфор.процес включ. центр. банк, який всі трансф. процеси здійс. на міжбанків. рівні і завершує трансформ. прцеси, які були розпочаті комбанками; б) підвищує трансф. потенціал вузькоспеціаліз. банків, які в кооперації з універсал. банками можуть забез-ти весь процес трансформації на грош. ринку;2)створення платіжних засобів та рег-ня грош. обороту( емісійна) - полягає в тому, що
БС оперативно, відповідно до зміни попиту на гроші, спроможна управляти пропоз.грошей; 3)забезп-ння стабільності банк.дія-ті та грош. ринку ( стабілізаційна).Банків. дія-ть є високоризиковою і окремий банк не може виконувати стабілізаційну ф-цію. Навіть, навпаки може дестабілізувати як власну дія-ть так і спровокувати кризу на грош. ринку.
78.Особливості розвитку та побудови банківської системи в Україні.
Форм-ня банк. с-ми Укр. ропочалося з прогол. незалежн. і виходу зі складу СРСР у 1991.До цього часу в Укр. не було необхід. передумов для існ-ня самос. банк.с -ми.На прикінці 80-х р. більшість банк. установ була філіями союзних банків. Вони входили до складу БС СРСР і управлялися з союзного центру. Початок формування в Укр. власної БС ринк. типу був покладений Закон "Про банки і банк. діяльність" від 20.03.91. В основу побудови БС України цим законом були покладені принципи: - дворівнева побудова; -чітке функціо-не розмеж-ня між банками 1 і 2-ого рівнів;- функціон-ня банків 2-ого рівня на комер. засадах та на договірних відносинах з клієнтурою;- ліквід-ія монополії держави на банк.справу, мож-ть ств-ня комбанків різних форм власнасті, лібералізація банк.дія-ті;- орган-ція держ.кнтролю і нагляду за банк. дія-тю і покладення цього завдання на центр. банк; - незал-ть центр.банку від держ.органів виконавчої влади; - форм-ня загальносистемної інфра-ри забез-ня банк.дія-ті тощо. Формування БС Укр. постійно натикалися на серйозні прешкоди: глибока с-мна криза, яку переживає ек-ка Укр. протягом всього перехідного періоду; повільно розвивається попит на посередницькі послуги банків, а відтак немає ек. передумов для належного розвитку БС; недостатнім залишається рівень капіталізації комбанків тощо. Усі ці обставини можуть настільки ослабити БС Укр., передусім її 2-й рівень, що коли процес ринк. трансф-ції завершиться і почнеться етап екон. зростання, укр. банки не зможуть адекватно виконувати свою посередницьку місію в нових умовах.
79.Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види, та особливості функціонування в Україні.
Небанківські фін. посередники- об’єктивно необх. явище у ринк. економіці Вони не тільки є потужними конкур.у бор-бі за вільні грошові капітали, що саме по собі має позитивне знач., а й беруть на себе надання економ. суб’єктом, таких фн. послуг, виконання яких не вигідно чи законодавчо заборонено банкам. Тому всякий розвиток небанківського посередництва є важливим економ. завданям уряду та ЦБ, В Укр. небанківські фін. посередники набули ще меншого розвитку, ніж банки. Причина гальмування розвитку цих посередницьких структур грош. ринку криється теж у недостатньому поступові економіки,у повільній її ринк. трансформації, у низькому життєвому рівні нас. та незначних грош. заощ. Небанківські фін. посередники: 1)договірні фін-кред. установи(страхові компанії, пенс. фонди, ломбарди, лізингові компанії, факторингові компанії).2) Інвестиційні фінансово- кредитні установи (інвестиційні фонди,фінансові компанії,кредитні тов-ва,кредитні спілки).
80.Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.
Головне призначення ЦБ - це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Своє призначення івн реалізує завдяки тому, що відіграє в економічній системі особливу роль: 1) Емісійного банку; 2) банку банків; 3) органу державного управління.Правовий статус - це державний орган управління з покладеними на нього особлтвими функціями у сфері грошово – кредитних відносин і банківської діяльності.Організаційна структура банку США: ЦБ, який є елементом Федеральної резервної системи, складається з ради керуючих, 12 федеральних резервних банків, Федерального комітету відкритого ринку і Федеральної консультативної ради.
81.Характеристика функцій центрального банку.
Осн. ф-ції ЦБ: емісійний центр готівкового обігу (емісія банкнот - найдавн. ф-ція ЦБ. Саме ця потреба в централіз. банкнотної емісії спричин. надання 1 з банків статусу емісійного. Забезпеч-ям банкнот слугують гол. чином держ. цінні папери. ЦБ має моноп. право емісії банкнот і розмінної монети, він зазвичай організ. вигот. гр., регулює їх обіг, вилуч. з обігу фальшиві та зношені гр., здійсн. їх утилізацію); банк банків (ЦБ забезп. касове, розрах. та кредитне обслуг. ком. банків; ком. банки зберіг. частку своїх рез. в безгот. формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безгот. рез.); орган банк. регулюв. та нагляду (законод. і нормат. акти, що регламент. діяльн. ЦБ, поклад. на нього ф-цію регулюв. банк. д-ті. Банк. нагляд - моніторинг процесів, що мають місце в банк. сис-мі на різних стадіях функціонув. банків); банкір і фін. агент уряду (ЦБ тісно взаємодіє з фін. органами, він співпрац. при виріш. заг. пит. монет. і фіск. політики, під час повсякденного викон. фін. опер.. ЦБ беруть активну участь в організ. випуску держ. боргових зобов’яз., їх розміщенні і підтримці ринк. курсу, виплаті доходів та погаш.); провідник монетар. політики (в цій ф-ції найповніше реаліз. признач. ЦБ. Монет. політика ЦБ слугує ключ. елем. всієї гр. сис-ми. На ній баз. весь мех-м держ. регулюв. гр. обороту).
82.Діяльність центрального банку як банку банків.
ЦБ як банк банків забезп. касове, розрах. та кредитне обслуг. ком. банків. Ком. банки зберіг. частку своїх рез. в безгот. формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безгот. рез. Надлишки готівки ком. банки здають до ЦБ для зарахув. на їхні рах. ЦБ, виступаючи в ролі посередн. у міжбанк. розрах., забезп. мін-ю банк. ризиків, концентр. і оптиміз. надлишк. рез. ком. банків, належний р-нь безпеки сис-ми розрах., еф. регулюв. гр. ринку. В У. ЦБ запровадив загальнодерж. Систему електронн. платежів, що забезп. здійснення міжбанк. розрах. на всій терит. У. Участь ЦБ в кред. обслуг.: 1) кредити ЦБ - 1 з інстр. впливу банку на гр. обіг; 2) ЦБ надає ком. банкам короткостр. кредити для підтрим. їх ліквідн.; 3) кредити ЦБ - засіб урегулюв. міжбанк. розрах. і забезп. таким чином безперебійного функціонув. платіжної сис-ми. Способи кредитув. ком. банків: 1) надання ломбардних кредитів; 2) купівля цінних паперів у ком. банків; 3) редисконтування векселів. Методи надання ломбардних кредитів: 1) прямий (ЦБ безпосер. надає кредити), 2) тендерний (аукціонний) - подаються заявки ЦБ, який організ. торги. В У. поступово освоюються методи кредитув. ком. банків.
83.Походження та розвиток центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків.
Попередниками ЦБ можна вважати емісійні банки, які виникли у 19 ст. Пром. революція (2 пол. 18ст.- 1пол. 19) призвела до значного розшир. грош маси і підвищ знач. банкнотного обігу. В цих умовах, коли усі банки мали можливість випускати банкноти, така емісія вступила усупереч з потребами економіки. Банкноти витісняли повноц. монети з обігу. У 19ст. стало очевидно, що держ. пов. регулювати грош. оборот, захищати вкладників. Т.ч. процес поступової центр-ї, а потім і концентр-ї емісії банкнот в межах 1 банку затягнувся. На поч. 20ст. центр-я банкн. емісії була завершена гол. чином в Євр. країнах. Для 20ст. хар-м є процес демонет-ї золота і перехід від грош. системи золотомонетного стандарту до сист. обігу гр., не розм. на золото. Шляхи створення ЦБ: 1.еволюційний - поступове перетворення банку, що мав статус емісійного у центр-й. Його положення зміцнювалось в міру делегованих йому повноважень; 2. створення ЦБ на основі спец. з-ну, який передбачає особл. статус новоствореного банку з моменту його заснування. У 2 пол. 20ст. д-ть ЦБ розв. у 3-х напрямках: 1) співроб-во ЦБ на міждержавному рівні; 2) співпраця ЦБ з міжн. вал.-кред. і фін. операціями; 3) створення наднац. ЦБ. Хар-ю рисою сучасності є розвиток регіон. екон. інтеграції в Зах. Європі, який спричинив зміну місця і ролі ЦБ у її ек-ці. Важл. етапом форм. Євр.вал.сист. стало заснування у 1994 Євр. вал. інституту для розроблення правил і процедур створення ЄСЦБ і введення в обіг єдиної євр. вал. - євро. ЄСЦБ - дворівнева банк. сист., що скл. з Євр. центр.б. і нац. ЦБ країн ЄС. Осн. завдання ЄСЦБ: підтримка цінов. стабільності в ЄВС.
84.Становлення та основні напрями діяльності Національного банку України.
ЦБУ - Нац. банк - було утворено у 1991 згідно з з-ом У. "Про банки і банк. д-ть".Стрімкий розвиток банк. сист., необх-ть посиленя незал-ті ЦБ від владних структур у проведенні монет. пол. обумовили необх. прийняття у 1999 окр. з-ну "Про НБУ". Згідно з цим НБУ - особливий центр. орган держ. упр-ня, осн. завданням якого є забезпечення стабільності нац. грош.один. - грн. Існує 2-рівнева сист. упр-ня ЦБ: Рада НБУ і Правління НБУ. Осн. напр. д-ті ЦБ: емісійний центр готівкового обігу (емісія банкнот - найдавн. ф-ція ЦБ. Саме ця потреба в централіз. банкнотної емісії спричин. надання 1 з банків статусу емісійного. Забезпеч-ям банкнот слугують гол. чином держ. цінні папери. ЦБ має моноп. право емісії банкнот і розмінної монети, він зазвичай організ. вигот. гр., регулює їх обіг, вилуч. з обігу фальшиві та зношені гр., здійсн. їх утилізацію); банк банків (ЦБ забезп. касове, розрах. та кредитне обслуг. ком. банків; ком. банки зберіг. частку своїх рез. в безгот. формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безгот. рез.); орган банк. регулюв. та нагляду (законод. і нормат. акти, що регламент. діяльн. ЦБ, поклад. на нього ф-цію регулюв. банк. д-ті. Банк. нагляд - моніторинг процесів, що мають місце в банк. сис-мі на різних стадіях функціонув. банків); банкір і фін. агент уряду (ЦБ тісно взаємодіє з фін. органами, він співпрац. при виріш. заг. пит. монет. і фіск. політики, під час повсякденного викон. фін. опер.. ЦБ беруть активну участь в організ. випуску держ. боргових зобов’яз., їх розміщенні і підтримці ринк. курсу, виплаті доходів та погаш.); провідник монетар. політики (в цій ф-ції найповніше реаліз. признач. ЦБ. Монет. політика ЦБ слугує ключ. елем. всієї гр. сис-ми. На ній баз. весь мех-м держ. регулюв. гр. обороту).
85.Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
Ком. б. - кред. установи, що здійснюють універс. банк. операції для п-в, установ і нас. гол. чином за рах. грош. коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Ком. б. здійснюють на договірних умовах кред., розр.-касове та ін. банк. обслугов. юр. і фіз. осіб. Класифікація за формою власн.: унітарні (мають 1 власника в особі держ. чи прив. особи, їх в Укр. 2 - Ощадбанк і Ексімбанк) і колективні (частка капіталу кожного засновника обмежена - 35% стат. фонду банку). За орг. формою : ВАТ і ЗАТ (84% від заг. к-ті; стійкі і надійні), ТОВ(16% від заг. к-ті; банк не є власником капіталу). За розміром активів : малі, середні (активи понад 10млн грн.; їх найбільше) і найбільші (активи понад 1млрд грн. "Промінвестбанк"). За філійною мережею: багатофілійні (Ощадбанк 15тис одиниць, АКБ "Україна" 500 одиниць, "Аваль" 200), мало-, без-. Більшість банків у Україні мало- і безфілійні. За діапазоном операцій і сектором ринку: універсальні (викон. широк. спектр операцій і надають різні послуги - їх більшість), банки з клієнтською спеціалізацією (засновники і переважні клієнти є кооперативи: Правексбанк, Олбанк, "Альянс"), б. з галуз. спец-ю (обсл. переважно юр. та фіз. осіб у межах певної галузі госп-ва: АКБ "Україна", Промінвестбанк, "Надра") , б. з функціональною спец-ю (викон. вузьке коло спеціаліз. операцій - інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні банки. Укрінбанк, Ощадбанк, Ексімбанк).
86.Особливості становлення та розвитку комерційних банків в Україні.
Створення національної дворівневої банківської системи незал. Укр. почалося після прийняття у березні 1991р. З-ну Укр. "Про банки і банк. д-ть". Цим з-ом визначено: І рівень банк. системи представляє НБУ, ІІ рівень ком. банки різних форм власності. Реєстрація ком. банків здійснювалась Нац. банком держави. Переважна к-ть ком. банків - це акціонерні товариства (85,2%): 72% - відкриті і 28% - закриті. ТОВ лише 14% від заг. к-ті. З 1994 р. в Укр. з’явились ком. банки з участю іноземного капіталу (до поч. 2000р. їх к-ть 30). За розміром активів укр. ком. банки поділяються на найбільші (активи >1млрд грн.), великі (>100млн грн.), середні (>10 млн грн.), малі (<10млн грн.). Чималої шкоди процесу накоп. банк. капіталу завдає девальвація грн. Домінуючим видом зобов’язань є депозити до запитання, причому переважно в іноз. валюті. Зростають суми депозитів населення, більшість з яких ком. банки. Збільш. питома вага кредитів на інвест. д-ть. Відбув. поступовий розвиток кредит-ня насел., воно займає незначне місце в кред. операціях. Як позитивне явище: зміни в асортименті кред. послуг банків.Гострими проблемами є недост-ть у багатьох капіталу і неякісна стр-ра активів.
87.Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні.
Ком. банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акц. товариств та ТОВ. Банк вважається створеним і набуває статусу юр. особи з моменту його реєстрації в НБУ. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юр. та фіз. особи за винятком Рад народних депутатів та ін. виконавчих органів влади, спілок, партій. У створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки. Стат. фонд новостворюваного ком. банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грош. формі. Розмір стат. фонду визначається засновниками банку, але е може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Згідно з діючим положенням, мін. рівень стат. фонду пов. бути еквівалентний 1млн євро. Організація ком. банку передбачає ліцензування банк. д-ті: надання НБУ офіційного дозволу на здійснення певних банк. операцій. При ліцензуванні враховується обсяг капіталу банку, його фін. стан, дотримання екон. нормативів регулювання банк. д-ті. Орг-на стр-ра та упр-ня ком. банком визначається функц. підрозділами та службами та керівн. органами. Вищим органом упр. банком є заг. збори акціонерів (учасників), які виріш. стратег. завдання в його д-ті. Контроль за д-тю правління здійснює ревізійна комісія. Ком. банки бувають спеціаліз-ми (ощадні, інвестиційні, іпотечні)та універс.
88.Пасивні операції комерційних банків.
Пасивні операції - операції за доп. яких банки формують свої грош. рес. для проведення кред., інвестиц., та ін активних операцій. Рес. ком. банків - сук-ть грош. коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій. Їх поділяють на власні (становлять третину усіх рес.), залучені і позичені (70%). Власний кап.: основний (стат., резервний фонди, нерозподілен. прибуток минул. рр.), додатковий (заг. рез. за акт. операціями , поточні доходи). Стат. фонд залежить від форми орг-ї банку. Резерв. фонд призн. для покриття можл. збитків, сплати дивідендів; його розмір - на рівні 50% від стат. фонду, форм. за рах. відрахувань з прибутку (не <5%). Спец. ф. признач. для покриття збитку від акт. операцій та для вир. та соц. розвитку банку, та форм. за рах. прибутку. Прибуток є рес. внутр. походження. Залучені: - сук-ть коштів на пот. , депоз., та ін рах. банк. клієнтів, гром. орг-й, сусп. фондів, що розм. в активи з метою отрим. приб. чи забезп. ліквідності банку. Зал. поділ. на депоз.(до запитання - для здійсн. пот. розрахунків, нестабільні; і строкові - розм. на певний строк >міс, знімаються після закінч. терміну або попер. повідомлення банку) та недепозитні (позичені). Формами строкових вкладів є сертифікати (депозитні: юр. особам та ощадні - фіз.особам). Недепоз. залуч. у формі міжбанк. кредитів і кред. ЦБ, операцій з цін. паперами на вторин. фондовому ринку, позик на р-ку євродоларів.
89.Активні операції комерційних банків.
Акт. опер. полягають у д-ті, пов’язаній з розміщенням і викор. власн. капіталу, зал. і поз. коштів для одержання прибутку при рац. розподілі ризиків за окр. видами операцій і підтримані ліквідності. Акт. опер.: кредитні та інвестиційні. Кредитні: проведення комплексу дій, пов’язан. з наданням і погашенням банк. позичок, здійсн. відповідно до принципів строковості, цільового хар-ру, забезпеченості та платності кредиту. Рішення про надання кред. приймається колегіально. Кред. надаються в межах наявних рес. з урахуванням кредитоспроможності, фін. стаб., рентаб-ті, ліквідності позичальника. Заг. розмір кредитів не може перевищ. 8-микратного розміру власних коштів банку. Для одерж. кредиту позичальник зверт. до банку з кредитною заявкою, що вход. до складу певн. пакету документів. У кред. договорі передбач.: мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, %на ставка, порядок і форма сплати %ів і осн. боргу, права, зобов’язання, відповід. сторін щодо надання і погашення кред. тощо. Банк. кредитув. здійсн. із застос. таких позичкових рах.: простий (на ньому може бути тільки активне сальдо), спец. (застос. в окр. випадках: при кредитув. позичальника під заставу векселів; він є формою обліку позичок до запитання), контокорентний (це активно-пасивний рах., на якому облік. всі операції банку з клієнтом). Осн. передумова поверн. банк. позички - одерж. цільових грош. надходжень, доходу, прибуток від реаліз. об’єкта, що прокредитований. У банк. практиці викор. 2 види джерел погаш. позичок - первинні і вторинні. Викор. такі форми забезп. позичок: застава, гарантія, перевідступлення на користь банку вимог і рах. до 3ї особи, іпотека, страх. угода (поліс). Інвестиційні означ. вклад. коштів у цінні папери підпр. на відносно тривалий період часу. Інвест. цінні папери - боргові зобов’яз. у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо. Ф-ції банк. інвестицій поляг. у створ. вторинних рез. для задовол. потреби у коштах.
Здійснюючи інвест. опер., банки мають на меті: додерж. безпеки грош. коштів, забезп. їх диверсифікації, доходу та ліквідності. Виділ. 3 фактори ризику: кредитний (фін. можл. емітента зменш. на стільки, що він буде не в змозі викон. свої фін. зобов’яз.), фін. (у зв’язку з непередбач. змінами на р-ку цінних паперів привабливість деяких цінних паперів може бути частково втрачена), %ний (пов’яз. з фіксацією % за облігаціями в момент їх випуску: чим > часу до погаш. облігацій, тим вищий ризик). 1 з методів зменш. ризику - формув. інвест. портфеля за рах. багатьох видів цінних паперів, що мають різний р-нь якості та різні строки погаш.
90.Банківські послуги.
Банк. послуги (БП) - ті дії банк. установ на замовл. клієнтів, які не пов’яз. із залуч. дод. рес. Осн. форма оплати БП - комісії. БП: ліцензовані (їх надання потребує ліцензії НБУ: касове обслуг., інкасація та прервез. гр. цінностей, залуч. депозитів юрид. і фіз. осіб), неліценз., чисті (послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операц. помилок), сурогатні (послуги, кінцевий результ. здійсн. яких може вплинути на активи банку), комісійні (послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії), гонорарні (банк отр. від клієнтів обумовлену наперед плату: лізинг, трастові, консультаційні послуги), спредові (чисті доходи від них форм. як різниця між комісією, отр. від клієнта та сплаченою при організ. даної послуги), балансові (облік. на балансових рах.: кредитні, інвест., валютні), позабалансові (гарантії, поручительство, консультації) тощо. Ринок БП в У. перебув. на стадії формув. Найб. попитом корист. послуги розрах.-касового хар-ру.
91.Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.
Банк. стабільність означ. пост. здатн. банку відповідати за своїми зобов’яз. і забезп. прибутк. на р-ні, достатньому для норм. функціонув. у конкур. середовищі. Найважл. екон. нормативом є нормативи капіталу, зокрема мін. розмір стат. капіталу, норматив платоспром. і норматив достатності капіталу. Мін. розмір стат. капіталу 1 млн євро за курсом НБУ на момент реєстрації банку. Ком. банк буде в змозі відповідати за своїми зобов’яз. за умови, якщо він вклав свої і залуч. кошти у ліквідні активи. Банк пов.