Шляхи підвищення ефективності виробництва
– цехова
собівартість
продукції фірми
по i-й позиції
номенклатури
в плановому
періоді (t);
– середня
величина коефіцієнта
обліку загальнозаводських
і позавиробничих
витрат по i-й
позиції номенклатури,
що склалася
на підприємствах
фірми на початок
плановий період
(t);
– розрахункова
величина перевищення
рівня інтегрального
показника
конкурентоздатності
продукції,
пропонованої
на заміну i-й
позиції номенклатури
фірми протягом
прогнозованого
періоду (t+1). Для
спрощення
розрахунків,
вартісні показники
альтернативної
продукції
включені в
інтегральний
показник її
конкурентоздатності;
– експертна
оцінка максимально
можливої величини
інтегрального
показника
конкурентоздатності
альтернативної
продукції по
i-й позиції
номенклатури
фірми, досяжної
в плановому
періоді (t), з
урахуванням
вартісних
показників;
– середньозважена
величина
інтегрального
показника
конкурентоздатності
продукції фірм
– конкурентів,
що відповідає
аі-й позиції
номенклатури
(новому виробу)
фірми на початок
планового
періоду (t);
– група умов,
що підтверджують
необхідність
і можливість
проведення
модернізації
продукції, що
випускається,
по і-й позиції
номенклатури
розглянутої
фірми.
= 1 (так), якщо: (3.7)
,
,
![]()
,
![]()
де
– прогнозна
оцінка зміни
сумарного
забезпеченого
платіжними
засобами попиту
по i-й позиції
номенклатури
продукції
фірми, планованої
до реалізації
на традиційних
(1…j…n) ринках
в укрупненому
періоді, що
включає базовий
період (t-1), плановий
чи робочий
період (t) і
прогнозований
період (t+1);
– прогнозна
оцінка платоспроможного
попиту по i-й
позиції номенклатури
продукції
фірми, планованої
до реалізації
на j-м ринку
в прогнозному
періоді (t+1);
– платоспроможний
попит по i-й
позиції номенклатури
продукції
фірми, що мало
місце в базовому
періоді (t-1);
– розрахункова
величина підвищення
рівня інтегрального
показника
конкурентоздатності
по i-й позиції
номенклатури
продукції фірми
за рахунок її
модернізації
протягом
прогнозованого
періоду (t+1);
– експертна
оцінка максимально
можливої величини
інтегрального
показника
конкурентоздатності
по i-й позиції
номенклатури
продукції
фірми, що досягається
за рахунок
модернізації
в період, що
відповідає
глибині упевненого
довгострокового
прогнозу (t+1);
– розрахункова
величина
інтегрального
показника
конкурентоздатності
по i-й позиції
номенклатури
фірми на початок
планового
періоду (t);
– розрахунковий
резерв підвищення
ціни на продукцію
фірми по i-й
позиції номенклатури
в плановому
періоді (t);
– середньозважені
ціни на продукцію
конкуруючих
фірм, що відповідає
i-й позиції
номенклатури
розглянутої
фірми на початок
планового
періоду (t);
– цехова
собівартість
продукції фірми
по i-й позиції
номенклатури
в плановому
періоді (t);
– середня
величина коефіцієнта
обліку загальнозаводських
і позавиробничих
витрат по i-й
позиції номенклатури,
що склалася
на підприємствах
фірми на початок
плановий період
(t);
– розрахункова
величина перевищення
рівня інтегрального
показника
конкурентоздатності
модернізованої
i-й позиції
номенклатури
продукції
фірми, у порівнянні
з відповідною
продукцією
конкурентів
протягом планового
періоду (t). Для
спрощення
розрахунків,
вартісні показники
модернізованої
продукції
включені в
інтегральний
показник її
конкурентоздатності;
– експертна
оцінка максимально
можливої величини
інтегрального
показника
конкурентоздатності
модернізованої
продукції по
i-й позиції
номенклатури
фірми, досяжної
в плановому
періоді (t), з
урахуванням
вартісних
показників;
– середньозважена
величина
інтегрального
показника
конкурентоздатності
продукції фірм
– конкурентів,
що відповідає
i-й позиції
номенклатури
фірми на початок
планового
періоду (t);
– група умов,
що підтверджують
необхідність
і можливість
проведення
заходів розширення
виробництва
продукції по
i – й позиції
номенклатури
розглянутої
фірми.
= 1 (так), якщо: (3.8)
,
,
![]()
де
– прогнозна
оцінка зміни
сумарного
забезпеченого
платіжними
засобами попиту
по i-й позиції
номенклатури
продукції
фірми, планованої
до реалізації
на традиційних
(1…j…n) ринках
в укрупненому
періоді, що
включає базовий
період (t-1), плановий
чи робочий
період (t) і
прогнозований
період (t+1);
– прогнозна
оцінка платоспроможного
попиту по i-й
позиції номенклатури
продукції
фірми, планованої
до реалізації
на j-м ринку
в прогнозному
періоді (t+1);
– платоспроможний
попит по i-й
позиції номенклатури
продукції
фірми, що мало
місце в базовому
періоді (t-1);
– розрахункова
величина перевищення
рівня інтегрального
показника
конкурентоздатності
i-й позиції
номенклатури
продукції
фірми, у порівнянні
з відповідною
продукцією
конкурентів
протягом планового
періоду (t). Для
спрощення
розрахунків,
вартісні показники
модернізованої
продукції
включені в
інтегральний
показник її
конкурентоздатності;
– експертна
оцінка максимально
можливої величини
інтегрального
показника
конкурентоздатності
продукції по
i-й позиції
номенклатури
фірми, досяжної
в плановому
періоді (t), з
урахуванням
вартісних
показників;
– середньозважена
величина
інтегрального
показника
конкурентоздатності
продукції фірм
– конкурентів,
що відповідає
i-й позиції
номенклатури
фірми на початок
планового
періоду (t);
Приведені
вище умови
–
обумовлюють
вибір варіанта
рішення по
кожній позиції
номенклатури
фірмою продукції,
що випускається.
Прийняте рішення
вимагає виконання
визначеної
процедури,
представленої
на блок – схемі
(мал. 2.1) блоками
22 – 26. Так процедура
блоку 22 «зняття
з виробництва»
включає: оформлення
повідомлень
на зняття продукції
з виробництва
(у тому числі
основних споживачів
і оптових покупців);
підготовку
заходів щодо
скорочення
персоналу і
його працевлаштуванню;
по чи консервації
продажу відповідних
потужностей;
по скороченню
виробничих
площ і займаних
земельних
ділянок; по
локалізації
комунікацій
виробництв,
що закриваються,
з метою запобігання
витоків з не
використовуваних
мереж; по здачі
в оренду об'єктів
загальнозаводського
призначення,
локалізація
яких на території
підприємства
неможлива і
т.д.
Розглядаючи перелік тепловозів, що випускаються, можна виділити, що користаються попитом, магістральні тепловози моделей ТЕ114И и 2ТЕ116, причому ТЕ114И це експортний варіант із посиленою системою охолодження й очищення повітря. З вище перерахованих уточнюючих показників обрані моделі характеризує U*3, що говорить про тім що даної моделі тепловозів повинні піддаватися модернізації і зниженню ціни на них.
Нижче у таблиці 3.3 приведена структура собівартості продукції обраної для подальшого аналізу.
Таблиця 3.3. Собівартість магістральних тепловозів моделей ТЕ114И и 2ТЕ116
| Стаття витрат | ТЕ114И | 2ТЕ116 | ||||
| Витрати на 1 грн., коп. | Сума за од. грн. | Структура, % | Витрати на 1 грн., коп. | Сума за од. грн. | Структура, % | |
| Сировина | 12,51 | 736 166,96 | 14,85 | 7,88 | 339 095,94 | 9,79 |
| Комплектуючі | 44,37 | 2 611 009,44 | 52,65 | 51,29 | 2 207 135,91 | 63,73 |
| Власні напівфабрикати | 0,14 | 8 238,48 | 0,17 | 0,18 | 7 745,85 | 0,22 |
| Паливо й енергія | 0,23 | 13 534,64 | 0,27 | 0,15 | 6 454,87 | 0,19 |
| Основна з/п | 4,49 | 264 219,80 | 5,33 | 3,54 | 152 334,98 | 4,40 |
| Доповнить з/п | 0,95 | 55 903,97 | 1,13 | 0,79 | 33 995,66 | 0,98 |
| Нарахування на з/п | 2,02 | 118 869,49 | 2,40 | 1,63 | 70 142,94 | 2,03 |
| Утрати від шлюбу | 0,13 | 7 650,02 | 0,15 | 0,21 | 9 036,82 | 0,26 |
| Оснащення | 0,87 | 51 196,26 | 1,03 | 0,96 | 41 311,18 | 1,19 |
| Підготовка виробництва | 0,01 | 588,46 | 0,01 | 0,24 | 10 327,80 | 0,30 |
| Витрати на утримування і експлуатацію устаткування | 9,29 | 546 681,94 | 11,02 | 6,61 | 284 444,69 | 8,21 |
| ЗВР | 9,26 | 544 916,55 | 10,99 | 7,00 | 301 227,36 | 8,70 |
| РАЗОМ: | 84,27 | 4 958 976,00 | 100,00 | 80,48 | 3 463 254,00 | 100,00 |
Найбільшу частину в собівартості продукції займають такі статті як витрати на сировину, що комплектують, витрати на утримування і експлуатацію устаткування і загальвиробничих витрат, але пропоновані заходи щодо заміни і модернізації устаткування можуть істотно знизити такі з них як витрати на сировину і на зміст і експлуатацію устаткування.
Подібне зниження собівартості внаслідок здійснення запропонованих заходів дозволить знизити ціну на продукцію і навіть підвищити її якість, що приведе до підвищення попиту й у результаті до збільшення обсягу виробництва даної продукції і збільшенню її частки в загальному виробництва.
3.2 Вибір об'єктів заміни і модернізації парку діючого устаткування
Після проведеного аналізу продукції були обрані магістральні тепловози моделей ТЕ114И и 2ТЕ116, у зв'язку з їх специфікою для докладного аналізу запропоновано розглянути такі агрегати тепловозів як охолодні системи. Їхнє виробництво налагоджене в МСЦ на ділянці 12. Далі пропонується більш детально розглянути устаткування встановлене на цій ділянці і його поточне стан.
Як видно з таблиці 3.4 залишкова вартість устаткування по ділянці складає всього 17,2% від первісної, що говорить про гостру необхідність заміні і модернізації устаткування. Для більш точного визначення реального терміну служби устаткування нижче приведена методика його розрахунку.
Таблиця 3.4. Сума залишкової вартості устаткування на МСЦ ділянку 12 відповідно до бухгалтерської звітності на кінець 2004 року
| Інв. номер об'єкта | Найменування об'єкта | Дата введення в експлуатацію | Залишкова вартість, грн. | Частина від первісної вартості, % |
| 11574 | Токарно-гвинторізний 2925 | 12/1967 | 90,9 | 3,71 |
| 13111 | Токарно-револьверний верстат | 07/1972 | 128,89 | 1,32 |
| 13274 | Токарно-револьверний 1341 | 09/1972 | 180,35 | 3,71 |
| 13632 | Токарно-центр. 01804 | 11/1973 | 79,8 | 1,29 |
| 14598 | Токарно-револьверний ИП365 | 12/1976 | 72,73 | 1,29 |
| 14681 | Токарно-револьверний 1П365 | 2/1977 | 108,02 | 2,39 |
| 14698 | Токарно-гвинторізний верстат | 3/1978 | - | - |
| 14877 | Токарно-револьверний 1ДО341 5119 | 10/1977 | 61,13 | 1,29 |
| 15026 | Токарно-гвинторізний 16ДО20 | 3/1978 | 70,1 | 1,29 |
| 15073 | Токарно-револьверний п/а 1ДО341 6531 | 4/1978 | 19,15 | 0,38 |
| 15095 | Токарно-гвинторізний фрез. | 6/1978 | 110,33 | 1,29 |
| 15478 | Токарно-револьверний 10526 | 8/1979 | 332,35 | 5,56 |
| 15567 | Спец. токарно-гвинторізний МК 6164 | 12/1979 | - | - |
| 15626 | Токарно-гвинторізний МК 6164 | 12/1979 | - | - |
| 15719 | Токарський п/а 6-ти шпинд. | 04/1980 | - | - |
| 15720 | Токарно-гвинторізний 1М630101 | 04/1980 | - | - |
| 15768 | Токарно-патронний п/а 6-ти шпинд. | 05/1980 | - | - |
| 15855 | Токарно-гвинторізний 16ДО20 | 07/1980 | 44,13 | 0,78 |
| 16030 | Токарно-револьверний 1А425 2293 | 12/1980 | 231,66 | 2,06 |
| 17376 | Токарно-револьверний 1М304П | 10/1984 | 2935,67 | 31,53 |
| 17772 | П/а токарно-револьверний | 3/1986 | 2391,72 | 13,15 |
| 17796 | Токарно-гвинторізний 1М63М0101 | 6/1986 | 2029,86 | 17,95 |
| 17798 | П/а токарно-револьверний | 6/1986 | 1287,37 | 13,58 |
| 18023 | Верстат спец. токарський із ЧПУ | 12/1986 | 17278,08 | 20,73 |
| 18025 | Верстат спец. токарський із ЧПУ | 12/1986 | 17068,74 | 20,56 |
| 18026 | Верстат спец. токарський із ЧПУ | 12/1986 | 16420,17 | 20,01 |
| 18551 | Токарський верт. патрон. п/а з ЧПУ | 12/1987 | 17045,43 | 14,93 |
| 18564 | П/а токарський | 12/1987 | 44779,26 | 38,90 |
| 18647 | П/а токарно-патронний | 03/1988 | 26846,05 | 25,22 |
| 18857 | Токарно-револьверний 1Т340П | 08/1988 | 2324,57 | 23,96 |
| 18302 | Токарно-револьверний 1М304П 4733 | 04/1987 | 1899,34 | 20,09 |
| 16418 | Верстат патронно-токарський із ЧПУ | 09/1981 | 4064,94 | 3,24 |
| Разом по ділянці: | 157900,74 | 17,20 | ||
Для оцінки нормативного терміну служби устаткування в конкретних умовах експлуатації й обслуговування (у тому числі – ремонтного) мається наступна залежність:
,
(3.9)
де
– розрахунковий
нормативний
термін служби
устаткування,
обумовлений
для конкретних
умов (без обліку
морального
зносу) шляхом
коректування
базового (зазначеного
в паспорті
верстата) терміну
служби на коефіцієнти
обліку фактичних
умов експлуатації
й обслуговування,
років;
– базовий
нормативний
термін служби
устаткування,
обумовлений
для середньостатистичних
умов його
експлуатації
й обслуговування
заводом –
виготовлювачем
(без морального
зносу), років
відповідно
до прийнятого
на підприємством
коефіцієнтом
змінності;
– коефіцієнт
обліку умов
експлуатації
устаткування
(вібрації від
роботи сусідніх
агрегатів,
наявність
агресивних
середовищ,
великі перепади
температури,
вплив атмосферних
факторів, висока
вологість,
робота з перевантаженням
по потужності,
коливання
напруги в мережі,
відхилення
від номінального
тиску в централізованих
гідро і пнемо-системах,
ін.). За експертними
оцінками може
прийматися
в межах від 0,9
до 1;
– коефіцієнт
обліку характеру
застосовуваного
інструмента
і способу обробки
(звичайний,
твердосплавний,
абразивний,
алмазний, ударний,
вібраційний,
високочастотний,
ін.). За експертними
оцінками може
прийматися
в межах від 0,9
до 1;
– коефіцієнт
обліку характеру
оброблюваного
матеріалу
(звичайний,
твердосплавний,
грузлий, тендітний,
ін.). За експертними
оцінками може
прийматися
в межах від
0,95 до 1;
– коефіцієнт
обліку середньої
частоти аварійних
зупинок устаткування
(з урахуванням
впливу складності,
надійності,
наявності
систем захисту
від несанкціонованих
дій, наявності
систем захисту
від перевантажень
і коливань в
енергомережах,
середнього
рівня кваліфікації
персоналу,
ін.). За експертними
оцінками може
прийматися
в межах від
0,98 до 1;
– коефіцієнт
обліку середньої
частоти виявлення
прихованих
дефектів виготовлення
і конструктивних
недоліків
устаткування,
що вимагають
усунення з
неминучим
погіршенням
міцнісних
характеристик
машини в цілому
(раковини,
неоднорідність,
напруженість
матеріалів
несучих конструкцій,
недостатня
твердість
конструкції,
необхідність
проведення
зварювальних
робіт з моноліту
несучих конструкцій,
ін.). За експертними
оцінками може
прийматися
в межах від
0,99 до 1;
– коефіцієнт
обліку рівня
обслуговування
устаткування
(дотримання
термінів проведення
планового
обслуговування,
проведення
профілактичних
робіт відповідно
до інструкцій
з обслуговування,
повнота виконання
всіх регламентних
робіт, рівень
кваліфікації
обслуговуючого
персоналу,
наявність
захисту від
несанкціонованих
дій обслуговуючого
персоналу,
ін.). За експертними
оцінками може
прийматися
в межах від 0,9
до 1;
– коефіцієнт
обліку рівня
організації
й ефективності
системи виконання
ремонтних робіт
(наявність і
функціонування
системи планово
– попереджувальних
ремонтів, ремонт
по потреби,
наявність
централізованої
ремонтної бази,
наявність
системи спеціалізованого
і фірмового
ремонту устаткування,
ін.). За експертними
оцінками може
прийматися
в межах від
0,85 до 1.
Фактичний термін служби устаткування визначається:
![]()
,
(3.10)
де
– фактичний
термін служби
устаткування
(у тому числі
час, відпрацьований
колишнім у
вживанні
устаткуванням
до його придбання
і монтажу на
даному підприємстві),
скоректований
на величину
відхилень
фактичних
значень коефіцієнтів
обліку умов
експлуатації
й обслуговування
від нормативних;
– кількість
фактично
відпрацьованих
устаткуванням
днів у кожнім
t-м року терміну
служби;
– кількість
фактично
відпрацьованих
устаткуванням
років (у тому
числі і неповному
років)
=
(1+
);
=
(1+
);
=
(1+
);
=
(1+
);
=
(1+
);
=
(1+
);
=
(1+
),
(3.11)
де
– коефіцієнти,
що враховують
відхилення
фактичних умов
експлуатації
й обслуговування
устаткування
від нормативних
у кожнім t-м року
фактичного
терміну служби
устаткування;
– алгебраїчна
різниця між
нормативом
і фактичним
значенням
відповідного
коефіцієнта
в t-м року фактичного
терміну служби
устаткування.
Рівень фізичного зносу з урахуванням вищезгаданих умов визначається по формулі:
ФИ =
ПФИ, (3.12)
Повний
фізичний знос
ПФИ = 1, при цьому
слід зазначити,
що на практиці
зазначений
знос може бути
усунутий шляхом
проведення
чергового
капітального
ремонту, але
економічно
це недоцільно,
тому для практичних
розрахунків
у випадку, коли
>
,
приймається
ПФИ = 1. Якщо для
конкретної
одиниці устаткування
ФИ = 1, то дана
машина включається
в перелік
устаткування
для реалізації,
наданий службою
головного
технолога в
службу головного
механіка, де
виробляється
оцінка фізичного
зносу. Якщо ФИ
< 1, то ОГК разом
з ОГТ, ОГК, ОМА
робить оцінку
ступеня морального
зносу машини
першої групи
машин.
Крім сильного фізичного зносу устаткування ділянки, воно має ще достатній моральний знос, у зв'язку з дуже тривалим терміном його експлуатації. Далі приведений метод його визначення.
Визначення границі повного індивідуального морального зносу верстата може бути проведене по видах обробки з урахуванням їх взаємозамінності по наступній формулі:
(3.13)
=1-![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
,
де
– показник, що
відбиває
відповідність
(
= 1) чи невідповідність
(
=0) характеристик
i-го верстата
вимогам техпроцеса
на j-й операції
відповідно
по параметрах:
– виду обробки;
= 1 при
;
= 0 при
;
– продуктивності;
= 1 при
;
= 0 при
;