Xreferat.com » Рефераты по экономике » Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

1 ц, урожайність зернових культур збільшиться на 2,428 ц, незалежно від якості ґрунту.

Параметр а0 (2,428) не має економічної інтерпретації. Він відображає вплив випадкових факторів, не врахованих в даному дослідженні.


3.3 Оцінка тісноти зв’язку


Показниками щільності зв’язку при множинній кореляції є парні, часткові і множинні (сукупні) коефіцієнти кореляції і множинний коефіцієнт детермінації.

Парні коефіцієнти кореляції використовують для вимірювання щільності зв’язку між двома досліджуваними ознаками без урахування їх взаємодії з іншими ознаками.

У нашому випадку коефіцієнти кореляції дорівнюватимуть

1) між урожайністю зернових культур та кількістю внесених добрив:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


2) між урожайністю зернових культур та якістю ґрунту:

Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


3) між кількістю внесених мінеральних добрив та якістю ґрунту


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


Обчислені парні коефіцієнти кореляції показують, що урожайність зернових культур перебуває у щільному зв’язку як з кількістю внесених мінеральних добрив (0,8297), так і з якістю ґрунту (0,8528). Існує також залежність між внесених мінеральних добрив та якістю ґрунту (0,843).

Часткові коефіцієнти кореляції характеризують щільність зв’язку результативної ознаки з однією факторною ознакою при умові, що інші факторні ознаки перебувають на постійному рівні.

Частковий коефіцієнти кореляції між ознаками y та x1 без урахування впливу ознаки x2 визначають за формулою:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


У нашому випадку частковий коефіцієнт кореляції між урожайністю зернових культур та кількістю внесених мінеральних добрив становитиме


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


частковий коефіцієнт кореляції між урожайністю зернових культур надоєм молока та якістю ґрунту становитиме


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


Додатні знаки перед частковими коефіцієнтами кореляції свідчать про пряму залежність між досліджуваними ознаками.

Коефіцієнт множинної детермінації показує, яка частка варіації досліджуваного результативного показника зумовлена впливом факторів, включених у рівняння множинної регресії. Він може мати значення від 0 до +1. Чим ближчий коефіцієнт множинної детермінації до одиниці, тим більше варіація результативного показника характеризується впливом відібраних факторів.

Коефіцієнт множинної детермінації визначається за формулою:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


Коефіцієнт множинної детермінації показує, що 76,5% варіювання урожайності зернових культур у досліджуваних господарствах зумовлене включеними у кореляційну модель факторами: внесення мінеральних добрив та якість ґрунту. Решта коливання урожайності зернових культур (23,5%) зумовлена іншими, не включеними в кореляційну модель факторами.

Основним показником щільності зв’язку при множинній кореляції є коефіцієнт множинної (сукупної) кореляції, який може мати значення від 0 до +1. Формула його обчислення має такий вигляд:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


Розділ 4. Непараметрична кореляція


Непараметричні методи визначення тісноти кореляційного зв’язку використовують, якщо характер розподілу досліджувальної сукупності невідомий. Особливістю цих методів є те, що коефіцієнт кореляції між ознаками визначають не за кількісними значеннями варіантів ознак, а за допомогою порівняння їх рангів. Під рангом розуміють порядковий номер відповідної одиниці сукупності у ранжируваному ряду. Чим менша розбіжність між порядковими номерами порівнюваних ознак, тим тісніший зв’язок між ними.

Непараметричні критерії використовують для вимірювання тісноти зв’язку якісних ознак, які не мають кількісного виразу, але їх можна ранжирувати. З непараметричних критеріїв тісноти зв’язку найчастіше застосовують коефіцієнт кореляції рангів і коефіцієнт Фехнера.

Коефіцієнт кореляції рангів обчислюють за формулою Спірмена:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


де d – різниця між рангами елементів сукупності за першою і другою ознаками; n – кількість спостережень.

Коефіцієнт кореляції рангів може мати значення від 0 до +1 і від 0 до -1. Якщо обидва ряди рангів повністю збігаються, то Ʃd2=0 і коефіцієнт кореляції дорівнює +1. При повному зворотному зв’язку, коли ранги розташовані у зворотному порядку, коефіцієнт кореляції дорівнює -1.

Коефіцієнт Фехнера застосовують для оцінки тісноти зв’язку порівнянням знаків відхилень варіантів факторної і результативної ознак від середніх. Його визначають за такою формулою:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


де ƩЗ – кількість збігів; ƩН – кількість незбігів знаків у відхиленнях від середніх.

Коефіцієнт Фехнера змінюється від 0 до +1 і від 0 до -1. Якщо він дорівнює +1, то це означає, що повністю узгоджена пряма мінливість, при 0 – мінливість повністю не узгоджується, а при -1 – повна зворотна узгодженість мінливості. Слід мати на увазі, що коефіцієнт Фехнера враховує тільки напрям варіації і не враховує її величину, в зв’язку з чим оцінка тісноти зв’язку є приблизною.


Таблиця 7. Вихідні розрахункові дані для обчислення коефіцієнта рангової кореляції (формула Спірмена)

№ з/п Якість грунту, балів х1 Внесено мінеральних добртв, ц д. р. х2 Різниця рангів Квадрат різниці

R(x) R(y) d d2
1 6 8 2 4
2 20 18 -2 4
3 11 9 -2 4
4 16 15 -1 1
5 4 3 -1 1
6 17 19 2 4
7 18 16 -2 4
8 2 10 8 64
9 9 2 -7 49
10 14 17 3 9
11 1 1 0 0
12 15 11 -4 16
13 10 14 4 16
14 3 7 4 16
15 12 12 0 0
16 7 4 -3 9
17 19 20 1 1
18 8 5 -3 9
19 13 13 0 0
20 5 6 1 1
Разом 210 210 0 212

Підставивши дані таблиці 7 у формулу Спірмена дістанемо:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


Обчислений коефіцієнт кореляції рангів свідчить про прямий тісний зв’язок між якістю ґрунту та кількістю внесених мінеральних добрив.


Таблиця 8. Розрахунок коефіцієнта Фехнера для х1

№ з/п Урожайність зернових, ц у Якість грунту, балів х1 Знаки відхилення за ознаками Збіг знаків



Факторною Результативною Так Ні

y x х-хср у-уср З Н
1 20,33 58 - - З
2 26,46 82 + + З
3 23,40 70 + - Н
4 26,37 80 + + З
5 18,60 52 - - З
6 32,03 80 + + З
7 31,17 80 + + З
8 22,77 48 - - З
9 19,82 59 - - З
10 25,08 72 + + З
11 16,72 46 - - З
12 30,83 75 + + З
13 28,83 69 + + З
14 20,37 48 - - З
15 23,68 71 + - Н
16 20,00 58 - - З
17 30,08 81 + + З
18 19,98 58 - - З
19 23,65 71 + - Н
20 20,00 57 - - З
Разом 480,17 1 315,00 - - 17 3
Сер 24,0085 65,75 - - - -

Підставивши дані таблиці 8 у формулу Фехнера, матимемо:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


Обчислений коефіцієнт свідчить про помітний прямий зв’язок урожайністю зернових культур та якістю ґрунту.


Таблиця 9. Розрахунок коефіцієнта Фехнера для х2

№ з/п Урожайність зернових, ц у Внесено мінеральних добртв, ц д. р. х2 Знаки відхилення за ознаками Збіг знаків



Факторною Результативною Так Ні

y x х-хср у-уср З Н
1 20,33 1,84 - - З
2 26,46 2,65 + + З
3 23,40 1,93 - - З
4 26,37 2,24 + + З
5 18,60 1,61 - - З
6 32,03 2,70 + + З
7 31,17 2,27 + + З
8 22,77 1,96 - - З
9 19,82 1,60 - - З
10 25,08 2,50 + + З
11 16,72 1,01 - - З
12 30,83 2,00 - + Н
13 28,83 2,10 + + З
14 20,37 1,77 - - З
15 23,68 2,05 + - Н
16 20,00 1,63 - - З
17 30,08 2,80 + + З
18 19,98 1,70 - - З
19 23,65 2,05 + - Н
20 20,00 1,76 - - З
Разом 480,17 40,17 - - 17 3
Сер 24,0085 2,0085 - - - -

Підставивши дані таблиці 9 у формулу Фехнера, матимемо:


Кореляційний аналіз урожайності зернових культур


Обчислений коефіцієнт свідчить про помітний прямий зв’язок урожайністю зернових культур та кількістю внесених мінеральних добрив.



Висновки


Дослідивши задану сукупність господарств за їх результативними ознаками ми можемо зробити такі висновки.

Проведені розрахунки парної кореляції дозволяють нам висновити, що: зі збільшенням внесення мінеральних добрив на 1ц, урожайність зростає в середньому на 8,79 ц; а також зі збільшенням якості ґрунту на 1 бал, урожайність зростає в середньому на 2,585 ц.

Провівши розрахунки множинної кореляції ми бачимо, що врожайність залежить від внесення органічних добрив та якістю ґрунту на 76,5 %. Решта коливання урожайності зернових культур (23,5%) зумовлена іншими, не включеними в кореляційну модель факторами.

На основі проведених розрахунків можна зробити висновок, що урожайність тісно пов’язана з кількістю внесених органічних добрив та якістю ґрунту.


Список використаної літератури


Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. Теорія статистики: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 320 с.

Горкавий В.К. Статистика: Підручник. – К.: Вища школа, – 415 с.

Опря А.Т. Статистика: (з програмованою формою контролю знань). – К.: Урожай, 1996 – 448 с.

Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 432 с.

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: