Xreferat.com » Рефераты по экономике » Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства ВАТ "Жовтоводський хлібозавод"

Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства ВАТ "Жовтоводський хлібозавод"

винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга ст. 2 Закону про оплату праці).

Відповідно до Інструкції №323 до складу додаткової зарплати також включаються:

оплата відпусток;

оплата невідпрацьованого часу у випадках, передбачених законодавством.

Під іншими заохочувальними виплатами (частина третя ст. 2 Закону про оплату праці) розуміються виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положеннях, компенсаційні й інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або проводяться понад установленими зазначеними актами норми.

Джерелом коштів оплати праці є кошти підприємства, отримані від господарської діяльності, а в бюджетних установах – бюджетні асигнування й (або) частина їхніх доходів від господарської діяльності.

Основною на території України є грошова форма оплати праці. Виплата заробітної плати може провадитися грошовими знаками, що мають законний обіг на території України. Колективним договором як виключення може бути передбачена часткова виплата заробітної плати натурою.

Підприємство самостійно (колективним договором) установлює форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови призначення й розмір надбавок, доплат, премій, винагород й інших заохочень. Але при цьому воно повинно враховувати норми й гарантії, передбачені чинним законодавством, генеральними й галузевими (регіональними) угодами.


1.7 Основні тенденції розвитку харчової промисловості України


Харчова промисловість завжди була важливою складовою матеріального виробництва. До 1991 року кондитерська промисловість України займала одне з ведучих місць у структурі виробництва кондитерських виробів колишнього Союзу. Так, 1990 року підприємства України виготовили 1111,5 тисяч тон солодощів, у тому числі на підприємствах Держхарчопрому – 901,9 тисяч тон.

Починаючи з 1991 року, виробництво продукції поступово знижувалося й в 1999 році склало лише 170,7 тисяч тон.

Скорочення обсягу виробництва зумовлене застосуванням економічної ситуації в країні й, внаслідок цього, зниженням купівельної спроможності громадян, погіршенням постачання сировини й допоміжних матеріалів, зростанням залежності галузі від критичного імпорту, недосконалою ціновою й податковою політикою, високими процентними ставками за кредити, кризою неплатежів, бартеризацією торговельних відносин, руйнуванням системи ринкової торгівлі й т. д.

Що стосується асортиментів продукції, її якості й оформлення, навіть примхливий покупець може бути задоволений. Крім відновлення випуску традиційних виробів, кондитерські фабрики й інші харчові підприємства почали освоювати нові. Багато кондитерських фабрик почали випуск продукції в новому пакуванні «Флоупак».

Але просування нової продукції на ринок здійснюється дуже складно. Вітчизняні підприємства обмежені в коштах, які можна направити на рекламу, до того ж якість цієї реклами значно уступає західної. Ця проблема особливо гостра для невеликих підприємств, які не мають відомої торговельної марки, такий як, наприклад, «Світоч».

Входження в ринок українських виробників ускладнюється також відсутністю високоякісного сучасного устаткування. Дотепер на більших кондитерських фабриках готову продукцію розфасовують й укладають у тару вручну. На підприємствах діють майже повністю відпрацьовані технологічні лінії, на заміну яких не вистачає коштів.

Більше 50% вітчизняного устаткування фізично й морально застаріло. Провадити конкурентоспроможну продукцію на такому устаткуванні практично неможливо. Деякі кондитерські підприємства намагаються вирішити цю проблему, купуючи устаткування за кордоном.

Крім цього, практично всі пакувальні матеріали також необхідно купувати за кордоном, оскільки вітчизняна поліграфічна база не має можливості провадити пакувальну продукцію високої якості.

За останні роки значно знизився експорт кондитерських виробів. Найбільшим імпортером українських кондитерських виробів була й залишається Росія. Але з кожним роком українським солодощам все складніше витримувати конкуренцію на російському ринку.

Харчова промисловість була, є і буде в перспективі важливою складовою матеріального виробництва. Від технічного стану, забезпечення сировинними, енергетичними та іншими ресурсами, а отже, від сталої роботи її підприємств визначальною мірою залежить продовольча безпека держави. Ось чому проблеми відтворення і раціонального використання потенціалу харчової промисловості в умовах поглиблення ринкових відносин стали надзвичайно актуальними не тільки в теоретичному плані, а й у практичному.

Перехід до ринкових умов господарювання виявився досить складним для підприємств харчової промисловості. Недооцінка її структурно-формуючої ролі для розвитку економіки в цілому призвела до значного зниження обсягів виробництва. Хоча за останні роки, починаючи з 2007 року, відбувається збільшення виробництва окремих видів продукції продовольчих товарів у натуральному вираженні. Однак, оскільки це зростання відбувається на фоні істотного скорочення обсягів виробництва саме тих продуктів, які відіграють найважливішу роль у раціоні харчування (м'яса і м'ясопродуктів, ковбасних виробів, продукції незбираного молока, хліба і хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, макаронних виробів та ін.), це призвело до підвищення цін на ці товари.

Тому однією із головних соціально-економічних задач розвитку харчової промисловості держави є стабілізація та забезпечення росту обсягів продукції, що буде сприяти підвищенню рівня задоволення потреб населення в продуктах харчування за рахунок вітчизняних джерел та збільшення їх експорту в інші держави.

Невиконання харчовою промисловістю повною мірою своєї функції щодо забезпечення науково обґрунтованих потреб населення в продуктах харчування пов'язане як із значним скороченням протягом тривалого часу обсягів переробки сільськогосподарської сировини, падінням купівельної спроможності населення, так і з техніко-технологічною та організаційно-економічною відсталістю галузі більшість підприємств харчової промисловості потребують докорінного оновлення матеріально-технічної бази, оскільки умови конкурентної боротьби вимагають впровадження сучасного високопродуктивного устаткування і новітніх технологій, широкого залучення наукового потенціалу.

Істотним фактором, який лімітує виробничі можливості харчової промисловості, є стан основних виробничих фондів – рівень їх спрацювання сягає 45–50%. Продуктивність праці в галузі є у 4–5 разів нижчою, ніж у розвинутих країнах, рівень механізації праці становить близько 50–60%. Половину технологічного устаткування, встановленого в переробній сфері, потрібно замінити і близько чверті – модернізувати. Світовим стандартам відповідає лише 1/6 активної частини основних виробничих фондів. Зазначені дисбаланси, обмежена і технологічно недосконала структура виробничої бази, готової продукції, що збільшує розрив між наявністю ресурсів і споживчим попитом на вітчизняні продовольчі товари. Розв'язувати інвестиційну проблему потрібно шляхом залучення всього кола джерел інвестування. Капітальні вкладення мають направлятись, насамперед, на модернізацію і техніко-технологічне переоснащення підприємств, прискорений розвиток і підвищення ефективності функціонування пріоритетних базових галузей і виробництв.

Перспективний розвиток галузі має обов'язково передбачити подальше поліпшення розміщення її продуктивних сил, посилення комплексного розвитку і спеціалізації господарств економічних районів і областей України, основними напрямами якого повинні стати:

поглиблення спеціалізації окремих економічних районів і областей на розвитку тих галузей і виробництв харчової промисловості, які мають необхідні умови для створення ефективної сировинної бази;

доведення рівня розвитку ряду галузей харчової промисловості в економічних районах і областях до масштабів, які б забезпечували потреби регіонів у відповідних харчових продуктах;

оптимізація розмірів підприємств за їх типами в економічних районах і областях відповідно до вимог ринкової економіки, новітніх досягнень науки, техніки, технології виробництва і прогресивного світового досвіду.

Державна інвестиційна політика повинна орієнтуватись на задоволення таких потреб харчової промисловості, як випуск спеціальних видів транспорту для перевезення харчових продуктів, створення розвинутого виробництва таропакувальних матеріалів для харчових продуктів, розвиток інфраструктури для довгострокового зберігання продовольчих товарів, організацію виробництва харчових замінників цукру для діабетиків та ін.

Важливою умовою створення в Україні розвинутої харчової промисловості повинно стати формування науково обґрунтованої цінової, податкової і фінансово-кредитної політики.

Щодо хлібопекарської промисловості, то вона існує у всіх містах України. Дніпропетровська область, де територіально розміщено підприємство, що аналізується, є однією з провідних областей в Україні з виробництва хлібобулочних виробів. Сьогодні в країні нараховується більше 10 тис. хлібозаводів (у т.ч. 1,5 тисячі великих) і пекарень, здатних виробляти щодоби близько 70 тис. т. хліба в асортименті (більше 700 найменувань), чи; 500 кг хліба на людину. Потужності їх складають приблизно 25 млн. т. продукції на рік. Виробництво хлібобулочних виробів зосереджено, насамперед, на хлібозаводах (більше 90% обсягу). В останні роки скрізь прискореними темпами створювалися малі пекарні, асортимент їхньої продукції в основному доповнює асортимент, що випускається хлібозаводами. Створення малих пекарень на території держави трохи послаблює проблему забезпечення свіжим хлібом глибинних районів країни. Кондитерська промисловість України, до якої також відноситься ВАТ «Жовтоводський хлібозавод», займає одне з провідних місць в структурі виробництва кондитерських виробів.

Що стосується асортименту продукції, її якості й оформлення, то крім відновлення традиційних виробів, кондитерські фабрики й інші харчові підприємства почали освоювати нові, але просування нової продукції на ринок здійснюється дуже складно. Вітчизняні підприємства обмежені в засобах, які можна направляти на рекламу, до того ж якість цієї реклами значно поступається західній. Ця проблема особливо гостро постала для невеликих підприємств, що не мають відомої торгової марки. Входження на ринок українських виробників ускладнюється також відсутністю високоякісного устаткування. Деякі кондитерські підприємства намагаються вирішити цю проблему, купуючи устаткування за кордоном.


1.8 Загальна характеристика підприємства ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» як структурної ланки харчової промисловості


1.8.1 Історія розвитку підприємства та його організаційна структура

Підприємство було створено в березні 1988 р. як підрозділ Східного комбінату (СхідК). У вересні 1995 р. хлібозавод був виведений зі складу СхідК і на його базі організовано самостійне підприємство державної форми власності «Жовтоводський хлібозавод».

Відкрите Акціонерне Товариство «Жовтоводський хлібозавод» засновано відповідно до рішення регіонального Фонду державного майна України в Дніпропетровській області від 6 серпня 1996 року шляхом перетворення державного підприємства «Жовтоводський хлібозавод» у Відкрите Акціонерне Товариство згідно Декрету КМУ України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» №51–93 від 17.05.93 р. Акціонування відбулося за пільговою підпискою. Більше 60% акцій викупили працівники Товариства і сільських господарств. В даний час підприємство є цілком акціонованим. Контрольний пакет акцій належить Торгівельному будинку «Укрзернопром».

Юридична адреса підприємства: 52204

вул. Залізнична, 2,

м. Жовті Води,

Дніпропетровська обл.,

Україна

ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» є юридичною особою з дня його реєстрації і здійснює свою діяльність згідно діючого законодавства України і Статуту Товариства.

Майно підприємства складається з основних і оборотних засобів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в банках, фірмову марку і товарний знак, печатку зі своїм найменуванням і кодом.

У Статуті Товариства зазначено, що метою його діяльності є насичення внутрішнього українського ринку високоякісною продукцією, товарами і послугами, а також одержання прибутку від здійснення фінансово-господарської діяльності в інтересах Учасників і забезпечення високого рівня життя і роботи акціонерів Товариства.

Основними видами діяльності, якими займається ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» на сьогоднішній день згідно Статуту є:

– забезпечення населення хлібобулочними, макаронними і кондитерськими виробами;

– роздрібна і комісійна торгівля, організація власної торгової мережі;

– послуги в області суспільного харчування;

– транспортно-експедиційне обслуговування юридичних і фізичних осіб;

– інші види діяльності, не заборонені законодавством.

Основним продуктом виробництва хлібозаводу є хлібобулочні вироби, крім того, виробляються макаронні та кондитерські вироби. Якість сировини і готової продукції, що виробляється у ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» відповідає вимогам діючої нормативно-технічної документації.

Організаційна структура являє собою фіксовані взаємозв’язки, що існують між підрозділами підприємства та працівниками.

На Жовтоводському хлібозаводі лінійно-функціональна система управління, при якій лінійне підпорядкування всіх питань, пов'язаних з управлінням даним об'єктом, поєднується з функціональним управлінням. Лінійно-функціональна система забезпечує ефективне поєднання лінійного управління з консультаційним обслуговуванням з боку функціональних служб без порушення прав і обов'язків лінійних керівників.

В даній структурі директору в розробці конкретних питань і в підготовці відповідних рішень, програм, планів допомагає спеціальний апарат правління, що складається з функціональних підрозділів. Останні проводять свої рішення або через директора, або особисто до виконавця. Кожний працівник може одержати при цьому обов'язкові для нього вказівки від інших службових осіб однакового з ним або вищого рангу. Ці вказівки стосуються тільки техніки, технології чи організації праці, але ні в якому разі не можуть стосуватися всієї діяльності працівника, а також його адміністративної (чисто управлінської) діяльності. Іноді при лінійно-штабній системі часто виникають проблеми взаємовідносин лінійних керівників і спеціалістів, зокрема безвідповідальності під час прийняття та виконання управлінських рішень. Ці недоліки усуваються за умов чіткого розмежування обов'язків, прав і відповідності керівних працівників, а також правильного налагодження неформальних комунікацій.

Загальне керівництво ВАТ здійснює Рада правління, що обирається Загальними зборами акціонерів (куди входять 600 акціонерів), у кількості 7 чоловік. Рада правління обирається на рік і підзвітна у своїй діяльності вищому органу (Загальним зборам акціонерів) і Наглядацькій раді Товариства. Рада правління організує виконання їхніх рішень.

Поточне керівництво діяльністю ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» здійснює Голова правління. Він має право без доручення здійснювати дії від імені Товариства й уповноважений виконувати рішення вищого органа Товариства і Наглядацької ради, представляти Товариство в його відносинах з іншими фізичними чи юридичними особами, вести переговори і підписувати угоди від імені Товариства, організовувати ведення протоколів.


1.8.2 Виробничий процес на підприємстві та технологія виготовлення продукції

Опис будь-якої технології виробництва не можливий без визначення сировинної бази підприємства. Так на сьогоднішній день підприємство повністю забезпечує себе борошном, яке і являється основною сировиною. Борошно виробляється з зерна, зібраного з орендованих ВАТ площ або з зерна, придбаного у сільгосппідприємств.

Зупинимося на технологічному плані виробництва хлібобулочних виробів, а зокрема на прикладі хліба «Колос» (формовий).

Рецептура даного виробу має такий вигляд:

борошно пшеничне вищого ґатунку

борошно пшеничне першого ґатунку

сіль

дріжджі

вода

Початкові дані та характеристика обладнання для виготовлення обраного виду хліба розглянуті в таблиці 1.1.


Табл. 1.1. Обладнання та початкові дані для виготовлення хліба

Обладнання та

початкові дані

Позначення

Формула

Розрахунку

Розрахунок
Номер агрегату

Лінія №1
Вид виробу

Хліб «Колос»
Ґатунок борошна

Суміш пш. в.с. и 1 с.
Маса однієї штуки Кг
0,62
Плановий вихід %
135,8
Спосіб випікання

Формовий
Марка печі

ФТЛ 2
Кількість виробів в печі

шт.


А*Н

24*16=384

384*0,62=238,08

Тривалість випікання Хв.
40–45

Продуктивність печі за годину, т/год

шт./год

за добу, т/доб.

шт./доб.


Р


Ш


А*Н*60/(1000*вип.)

Р*100/мас. в

Р * 24

Ш *24

24*16*0,62*60/(1000

*40)=0,357

0,357*1000/0,62=576

0,357*24=8,57

576*24=13824

Спосіб виготовлення тіста

На рідкій солоній опарі
Виготовлення РСО

Порціонним способом в заварювальній машині ХЗМ – 300
Виготовлення тіста

Неперервним способом в тістозмішувальній машині І8 – ХТА

Розглянувши технологічний план виготовлення хлібу, звернимо увагу на технологічний процес виготовлення ще одного виду виробів ВАТ «Жовтоводський хлібозавод», як кондитерські вироби. Опис технології виробництва викладемо послідовно і для усіх загалом кондитерських виробів.

Підготовка сировини

Підготовка сировини до виробництва відбувається відповідно до вимог розділу 1 «Збірника технологічних інструкцій що до виробництва мучних кондитерських виробів».

Підготовка тіста.

Загрузка сировини в змішувальну машину відбувається в певній послідовності:

емульсія, в складі якої жир, цукор, молоко та інші допоміжні компоненти.

суміш борошна і крохмалю.

Замішування тіста триває в залежності від температури, властивостей борошна, інтенсивності роботи змішувальної машини та інших факторів. Готове тісто повинне бути добре вимішеним, слабкозв’язаним, пластичним і мати температуру 19–25С.

Ці умови пояснюються тим, що під час формування отримані обрізки встигають прийняти температуру приміщення і в суміші з тістом будуть відрізнятися один від одного структурою, що позначиться на якості виробу.

Температура тіста, кількість годин замішування, вологість тіста, кількість води за рецептом можуть змінюватися в залежності від якості борошна і конструктивних властивостей обладнання.

Виробничу рецептуру і технологічні режими виготовлення тіста для кондитерських виробів розглянемо на прикладі печива «Квіткове», що подані в таблиці 1.2.


Табл. 1.2. Виробнича рецептура і технологічні режими виготовлення тіста для кондитерських виробів на прикладі печива «Квіткове»

Найменування сировини і параметри технологічного процесу Витрати сировини і показники параметрів технологічного процесу
Борошно пшеничне вищого ґатунку, кг 645,50
Цукрова пудра 249,81
Маргарин 148,12
Меланж 57,27
Сироп 36,15
Жженка 6,65
Сода 4,24
Аммоній 1,46
Вода, л. 74,5
Температура тіста в кінці замішування, С. 20–22
Тривалість замішування тіста, хв. 10–15
Вологість тіста, % не більше 20–23

Формування виробів

Готове тісто формують на машині типу ФПЛ видавлюючи через шаблони різної форми.

Випікання і охолодження печива і пряників

Тривалість і температура випікання різних видів кондитерських виробів зображені в таблиці 1.3.


Табл. 1.3. Тривалість і температура випікання різних видів кондитерських виробів

Назва виробу Температура випікання, С Тривалість випікання, хв.
Цукрове печиво 220–240 10–12
Здобне печиво 200–250 10–15
Пряники 200–240 7–12

Після випікання печиво і пряники охолоджують на листі до 65–70С. Печиво готове, що ж до пряників, то вони поливаються цукровим сиропом до утворення глянцевої скоринки. Потім пряники вивантажують на добу і підсушують, що триває 80–100 хв.

Упаковування, маркірування, розфасування та зберігання печива і пряників виконуються відповідно до вимог Держстандарту 15810–96 і 24901–89.

Печиво і пряники зберігаються в чистих з вентиляцією приміщеннях при температурі 18+-5С і відносній вологості повітря не більше як 75%.

Гарантійний термін зберігання з дня виготовлення для

пряника «Симферопольський» – 20 діб

печиво «Цукрове» – 3 місяці

печиво «Квіткове» – 30 діб.

Види енергоресурсів, що використовуються в виробництві складають такий перелік: автономне опалення, холодне, гаряче водопостачання, каналізація централізована подача холодної води, каналізація, автономне гаряче водопостачання, електроенергії, пар, нафтопродукти (бензин, дизельне паливо), газ.

1.8.3 Основні постачальники сировини, споживачі продукції та конкурентна спроможність підприємства

Аналіз поведінки продукції

Аналіз рівня обслуговування проводився на підприємстві за допомогою самих покупців, тобто проводилося опитування. Метод опитування має ряд переваг перед статистичним, тому що статистичні дані по ряду цікавлячих нас показників узагалі відсутні. Оцінка торговельної ситуації, одержувана за допомогою опитування, значно повніше, ніж традиційні статистичні дослідження. Особливий інтерес надають опитування осіб, що тільки що відвідали магазин, тому що в даному випадку одержуємо досить точні відповіді на ряд питань. Це обумовлюється тим, що в момент відвідування і виходу з магазина в покупця складається визначене відношення до тому, як його обслужили. Мається можливість не тільки визначити якість обслуговування, але і більш точно установити причини мотивованої реакції покупця на рівень і якість обслуговування.

У 2004 р. проводився опитування покупців з метою оцінки якості торговельного обслуговування. Було опитано 200 чоловік. Паралельно з усним опитуванням покупців про якість обслуговування було проведене анкетне опитування, що дозволяє виявити не тільки загальне враження від обслуговування, але й оцінку його складових.

При письмовому анкетному опитуванні запитальник заповнювали самі опитувані. Запропонована нами анкета покупцеві виключала одержання яких-небудь відповідей чисельного характеру, тому що вона була розрахована лише на виявлення думки покупців. Зразкова анкета представлена в табл. 1.4.


Таблиця 1.4. Анкета покупця

Питання Відповіді

1. Як часто ви робите покупки в нашому магазині?


2. Що, на вашу думку, характеризує якість обслуговування?


3. Що ви думаєте про асортимент у магазині?


4. Як ви оцінюєте рівень майстерності працівників нашого магазина?


5. Як ви оцінюєте обслуговування в нашому магазині?


6. Хто робить у вашій родині основні покупки?


7. Розповісти, будь ласка, небагато про себе:

стать

вік

число членів вашої родини

доход родини на місяць

8. Ваш соціальний стан (написати).

Щодня.

Кілька разів на тиждень.

Від випадку до випадку.

Вперше.

Наявність товарів і можливості їхнього вибору.

Доступні ціни.

Надання додаткових послуг.

Реклама і консультація про товар.

Чистота і порядок у магазині.

Широкий.

Вузький.


Високий.

Задовільний.

Незадовільний.

Дуже гарне.

Гарне.

Не важливе.

Погане

В основному я

В основному інші члени родини

Коли хто


Жінки, чоловіки


Дякуємо за відповіді!


Після проведення анкетного опитування, обробили отримані результати. Обробка отриманих результатів здійснювалася методом, запропонованим німецьким економістом О. Андерсеном. При цьому показники оцінювалися за допомогою оцінок «високої», «задовільної», «незадовільної» (табл. 1.5).


Таблиця 1.5. Оцінка якості торговельного обслуговування

Склад показників

Рівень якості обслуговування


Високий Задовільний Незадовільний.

Коефіцієнт стабільності асортименту обстежуваних товарів

Середній обсяг витрат часу покупців на чекання, хв.

Рівень професійної майстерності працівників, активність продажу товарів.


Організація торговельної реклами й інформації: оформлення вітрин і викладення товарів, наявність засобів німої реклами, анотацій до товару.

Оцінка покупцями якості додаткових послуг.

Оцінка покупцями якості торговельного обслуговування (на 10 чіл).

0,9 і більш


не більш 3 хв.

0,9 і більш

середній рівень кваліфікації

0,9 і більш


відповідає вимогам

0,9 і більш


0,9 і більш


оцінка 9 чол. і більш

0,9 і більш


0,81–0,89


3–6 хв.

0,81–1,89

0,81–0,89

маються зауваження не порушують правил продажу

0,81–0,89


0,81–0,89


оцінка 8 чол. і більш

0,81–0,89

0,80 і нижче


0,80 і нижче


0,80 і нижче


Мається зауваження по викладенню товарів, оформлення вітрин

0,80 і нижче

0,80


оцінка 2 спожив. і більш

0,80


Потім розрахували середній рівень оцінки якості торговельного обслуговування шляхом підсумовування зведення усіх відповідей в анкеті. І одержали узагальнюючий коефіцієнт, рівний 0,88, тобто рівень торговельного обслуговування задовільний, на думку самих покупців.

Аналіз конкуренції

В України існує понад 100 фірм і приватних підприємців, які реалізують харчову продукцію. Найбільшими конкурентами є такі підприємства:

• OOO «Світязь» (частка ринку – 8%),

• ООО «Рейнфорд» (частка ринку – 11%),

• ООО «Лілія» (частка ринку -12%),

• OOO «Світоч» (частка ринку -15%),

• ЗАТ «Рошен» (частка ринку -15%),

• ЗАТ «АВК» (частка ринку -20%).

ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» має 12% частку ринку, тому воно конкурує з підприємствами, які займають великі сегменти ринку. (рис. 1.1)

Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства ВАТ "Жовтоводський хлібозавод"

Рисунок 1.1 Основні конкуренти підприємства


Таким чином, інші малі організації разом займають 7% ринку.

Конкурентні переваги головних конкурентів:

• гарантована наявність товару на складах;

• швидка доставка;

• пропонування нових асортиментних позицій;

• пропозиція товарів вітчизняного виробництва.

Для виходу на ринок нових конкурентів існують бар’єри, які пов’язані:

• з великими інвестиціями (ринок канцелярських товарів має сезонний характер, тому необхідні додаткове інвестування і кредитування);

• з екологічно чистою продукцією;

• з нестачею сировини (в Україні нема сировинної бази);

• з мережею дистриб’юторів (для полегшення системи збуту).


1.8.4 Охорона праці та техніка безпеки на підприємстві

Закон України «Про охорону праці» прийнятий у 1992 році регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, встановлює високий рівень умов праці. Закон передбачає створення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях; обов’язки власника та працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці; відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я; контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці.

Весь виробничий та невиробничий персонал проходить інструктажі з ОП:

ввідний – при прийманні на роботу;

інструктаж по місцю роботи – первинний;

періодичний;

позаплановий;

цільовий.

Люди які приймаються на роботу, що пов’язана з обслуговуванням складних апаратів, посудин, що працюють під тиском, електроустановок допускаються до роботи після спеціальної підготовки та здачі іспиту кваліфікованій комісії.

Періодичний інструктаж на робочому місці проводить майстер, бригадир або інструктор з метою роз’яснення мір безпеки при виконанні роботи. Якщо впродовж однієї зміни змінюється метеорологічні умови, характер або місце роботи, то цей інструктаж проводиться повторно. Якщо робота носить одноманітний характер на постійному робочому місці, то періодичний інструктаж проводиться один раз на місяць.

Позаплановий інструктаж проводиться на підставі нещасного випадку або при порушенні техніки безпеки, а також при впровадженні нового обладнання. Цей інструктаж проводять УТР, керівники робіт або інструктор у формі лекції.

Згідно закону України «Про охорону праці» фінансування заходів з охорони праці відбувається у кількості 0,5% від фонду оплати праці. Кошти фонду охорони праці хлібозавод використовує тільки на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві.

Електробезпека.

Категорії приміщень з електробезпеки поділяються на 3 класи. Тістоприготувальне відділення відноситься до класу підвищеної безпеки. Для запобігання ураження працюючих електричним струмом все обладнання має заземлення. Також є система аварійного відключення живлення при перевантаженні електричної мережі. Потужність електричної мережі розрахована з урахуванням потужності всіх електроприймачів цеху.

Використовуються електромеханічне блокування, яке забезпечує відключення електричного живлення струмоведучих частин при відкриванні доступу до них. Велика увага приділяється захисту складів безтарного зберігання борошна від статичної електрики. Для цього проводяться слідуючи заходи:

металеві пневмоходи з’єднуються із заземленими пристроями;

заземлюються силоси, просіювачі, дозатори борошна, шнеки, розподілювачі та інші пристрої;

паралельно розташовані трубопроводи з’єднуються між собою для вирівнювання потенціалу статичної електрики струмопровідними перемикачами через кожні 25 см – це попереджує виникнення іскрових електричних розрядів;

вся електроарматура виконується у вибухонебезпечному виконанні.

Взагалі, вся електроапаратура на заводі відповідає умовам навколишнього середовища в приміщеннях, де вона розташована. Так в пічному відділенні, де відбувається значне виділення тепла, вся електропроводка має ізоляцію, яка має високу температуру плавлення, а в заварочному – підвищену вологостійкість.

Розміщення і експлуатація технологічного обладнання.

Для безпечної експлуатації технологічного обладнання, воно розташоване на відстані не менше ніж 0,8 м від стін та колон.

Відстань між двома паралельними технічними лініями становить 2 м. Обладнання фарбується в світлий колір, а стіни та підлога облицьовується плиткою.

На устаткуванні розміщені інструкції з обслуговування та з техніки безпеки, що затверджені головним інженером та головою профспілки.

Для обслуговування обладнання, що знаходиться на висоті 1,5 м і більше влаштовуються площадки зі сходами. Ширина сходів не менше 0,6 м, а висота поручнів не менше 1 м. Ширина проходів між обладнанням не менше 1 м.

Управління обладнанням здійснюється з пультів управління, але на самому обладнанні встановлені вимикачі, для його негайного зупинення. Печі мають контрольно-вимірювальні прилади та обладнанні автоматичною системою керування.

Цех має систему сповіщення та сигналізації. На щиті управління є світлова та звукова сигналізація для контролю різних технологічних параметрів. Цех має систему припливно-витяжної вентиляції, такі як: відсмоктувачі теплових надлишків, система повітряного душування робочих місць біля печей та інше.

Для створення безпечних і сприятливих умов праці на підприємстві виконуються такі заходи:

створена оптимальна освітленість робочих місць;

забезпечується додержання нормальних кліматичних умов на робочих місцях;

проводиться ізоляція тепловиділяючих поверхонь;

все обладнання розташовано згідно норм, що забезпечує його безпечну експлуатацію, ремонт та спрощує евакуацію персоналу у разі виникнення аварійних ситуацій;

всі деталі, що обертаються мають огорожу, яка має механізм блокування приводу;

всі робітники періодично проходять інструктаж з техніки безпеки.

Пожежна безпека.

Відповідно до положення Закону України «Про пожежну безпеку» (статті 4–7). Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма підприємствами незалежно від форми власності. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, правилами влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами.

Пожежна безпека забезпечується шляхом проведення організаційних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого та успішного гасіння пожеж.

Для ліквідації можливих пожеж на кожному об'єкті повинні бути джерела протипожежного водозабезпечення і первинні засоби пожежогасіння.

Приміщення, технологічні установки забезпечуються первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами, тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії.

По обсягам товарної та реалізованої продукції відбувається постійне збільшення з кожним роком (за виключенням 2007 року) у діючих цінах, проте в порівняних цінах ситуація дещо інша. Так у 2009 році по відношенню до 2005 року відбулось збільшення товарної продукції в діючих цінах на 5294,7 тис. грн. (30,5%) (у порівняних – зменшення на 9081 тис. грн. (61,3%)), а реалізованої – збільшення на 7828,4 тис. грн. (53,1%) (у порівняних – зменшення на 4389,9 тис. грн. (73,7%)). У 2009 році по відношенню до 2008 року відбулось збільшення об'єму товарної продукції в діючих цінах на 1639 тис. грн. (7,8%) (у порівняних – зменшення на 942,1 тис. грн. (86%)), а реалізованої – збільшення на 4207,6 тис. грн. (22,9%) (у порівняних – на 1950,6 тис. грн. (9,4%)). Основною причиною такого різкого збільшення об'ємів випуску та реалізації може бути розширення ринку збуту та закупівля нової техніки.

Собівартість товарної та реалізованої продукції також майже постійно збільшується. У більшій мірі це пов’язано із збільшенням обсягів товарної та реалізованої продукції. Так у 2009 році по відношенню до 2005 року відбулось збільшення собівартості товарної продукції в діючих цінах на 8328,2 тис. грн. (85,1%) (у порівняних – збільшилась на 210,3 тис. грн. (1,2%)), а реалізованої – на 6324,2 тис. грн. (53,9%) (а у порівняних зменшення – на 3400,6 тис. грн. (11,9%)). У 2009 році по відношенню до 2008 року відбулось збільшення собівартості товарної продукції в діючих цінах на 2316 тис. грн. (14,7%) (у порівняних – на 372.9 тис. грн. (2,1%)), а реалізованої продукції в діючих цінах збільшилась на 3685 тис. грн. (25,6%) (у порівняних на 1918,5 тис. грн. (11,9%)).

Як бачимо, то собівартість товарної продукції часом вища від собівартості реалізованої, такі відхилення можуть бути наслідками того, що підприємство у поточному році використовує ресурси для використання наступного року, це пов’язане зі специфікою сировини, що має сезонний характер.

Витрати на 1 грн. товарної продукції зростають з кожним роком з 0,6 грн. у 2005 році до 0,8 грн. у 2007 році, та вже з 2007 року знижуються 0,7 грн. але в 2009 році – знову стають 0,8 грн. Це пов’язано з появою нових технологій виробництва, капітальних вкладень у нове устаткування підприємства.

Валовий прибуток підприємства також неупинно збільшується, так у порівнянні 2009 з 2005 роком валовий прибуток в діючих цінах зріс на 1548,7 тис. грн. (21,9%) (проте у порівняних зменшився на 907,9 тис. грн. (73,2%)), зрівнюючи 2009 рік з 2008 роком показник збільшився в діючих цінах 810 на тис. грн. (21,9%) (в порівняних на 354,9 тис. грн. (8,5%)), але це все ж не дає змоги підприємству отримати чистий прибуток, тільки лише у 2005 році, коли ВАТ «Жовтоводський хлібозавод» отримало 13,1 тис грн. чистого прибутку.

Середньорічна вартість ОВФ у 2009 році по відношенню до 2005 року збільшилася на 361.6 тис. грн. (87,3%) в діючих цінах та зменшилась на 2736,9 тис. грн. (49,9%) порівняних цінах. У порівнянні 2009 з 2008 роком показник зменшився на 115,5 тис. грн. (87,3%) в діючих цінах та на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: