Xreferat.com » Рефераты по экономике » Метод економічного аналізу

Метод економічного аналізу

суми прибутків за кілька років, треба встановити, яка склалась тенденція в їх зміні, чи відбора вона зростання ефективності роботи підприємства. У зв'язку з цим слід особливо ретельне дослідити якість прибутків. Це поняття характеризує достовірність розрахунку сум прибутків і збитків, що одержує підприємство. В першу чергу таке явище пов'язують з відлагодженістю і надійністю бухгалтерського обліку на підприємстві та якістю складання балансів і фінансових звітів.

Керівники підприємства можуть відносно легко змінювати за власним бажанням такі види витрат, як витрати на рекламу, ремонтні роботи, науково-дослідницькі розробки і підготовку кадрів. Ці витрати, які можуть значно коливатися залежно від змін фінансової політики підприємства, називають у західних підручниках дискреційними. Форсоване скорочення таких витрат приводить до одночасного зростання прибутків, проте цей процес справедливо пов'язують із зниженням Їхньої якості.


Таблиця. Фінансові результати підприємства

Показник

Минулий

рік

Звітний рік

Відхилення фактичних даних




За планом


Фактично


від минулого року


від плану






сума


%


сума


%


1. Прибуток від реалізації товарної продукції

2. Прибуток (збиток) від іншої реалізації


4500


-50


4600


100


5320


-20


+820


+30


+18,2


+40


+720


-120


+15,6


X


Разом рядок 1 + рядок 2


4450


4700


5300


+850


+19,1


+600


+12,8


3. Інші

позареалізаційні:

доходи

виграти



120

150



X

X



250

285



+130

+135



+108

+90



+250

+285



Разом


-30


X


-35


-5


+16,6


-35



4. Балансовий прибуток


4420


4700


5265


+845


+19,1


+565


+12,0



Аналіз показника співвідношення балансового прибутку й обсягу продаж підприємства за кілька років досить надійно констатує можливі погіршення якості прибутків (табл. 9.2).


Таблиця. Динаміка прибутків і обсягу продаж підприємства, тис. грн.

Показник


1993


1994


1995


1996

(минулий рік)


1997

(звітний рік)


1. Балансовий прибуток

2. Обсяг продаж

3. Коефіцієнт прибутковості (рядок 1: рядок 2)


2808 23401

0,12


8756

28246

0,31


3600 24050

0,15


4420

18000

0,245


5265

19000

0,277



Як видно з табл. 9.2, протягом п'яти років коефіцієнт прибутковості має значні коливання, і лише в останні два роки він нарешті стабілізувався. Такий характер змін має назву "згладжування" прибутку (доходу).

Він є наслідком свідомого штучного збільшення (зменшення) фінансових результатів за допомогою бухгалтерських прийомів, які спотворюють картину господарської діяльності підприємств. Такі самі результати можуть бути внаслідок нестабільної роботи.

Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції. Аналіз виконання плану за прибутком від реалізації товарної продукції починається з розрахунку впливу основних факторів. Для цього потрібно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік відповідну інформацію за попередній, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Необхідні технічні розрахунки виконуються в табл. 9.3. Вплив факторів розраховується так:

1. Вплив обсягу реалізації товарної продукції: 4050 - 4500 = -450 тис. грн., або 4500-(-10) : 100 = -450 тис. грн. (негативний вплив).

2. Вплив зміни цін:

4750 - 4050 = 4-700 тис. грн. (позитивний вплив), у тому числі:

а) вплив зміни цін на готову продукцію 19 000 - 16 200 = +2800 тис. грн. (позитивний вплив);


Таблиця. Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на прибуток від реалізації, тис. грн.

Показник

За звітом

у минулому році


Реалізація звітного року в цінах минулого року, а також собівартості та структурі


Фактична реалізація звітного періоду, проте при структурі й собівартості минулого року


Фактично у звітному періоді


1. Виручка від реалізації продукції (за винятком податку на додану вартість і акцизні збори) за формою № 2 звіту 010/3 - 011 --015

2. Витрати на виробництво реалізованої продукції за формою № 2 звіту 040/4

3. Прибуток від реалізації товарної продукції (рядок 1 -- рядок 2)

4. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (рядок 2 : рядок 1)


18000


13500


4500


75


16 200*


12 150**


4050


75


19000


14 250***


4750


75


19000


13680


5320


72


Примітки

Обсяг реалізації в незмінних цінах у звітному періоді становив 90% від торішнього.


* 18 000-0,9 == 16 200 тис. грн.

** 13 500-0,9 = 12 150 тис. грн.

*** 19 000-0,75 = 14 250 тис. грн.


б) вплив зміни цін на сировину, напівфабрикати, енергію тощо


*(14 250 - 12 150) = -2100 тис. грн. (негативний вплив).


в). Вплив собівартості продукції та асортиментно-структурних зрушень:


5320 - 4750 = +570 тис. гри., або -(13680 - 14250) = +570 тис.. грн. (позитивний вплив).


Загальний вплив усіх факторів:


-450 + 700 + 570 = +820 тис. грн.


Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:


5320 - 4500 = +820 тис. грн.


Якщо аналізується прибутковість одного виду реалізованої продукції, то визначають дію лише трьох факторів. Такі, розрахунки їхнього впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрішньогосподарської інформації, яка до того ж містить планові дані. Вихідну інформацію для розрахунків наведено в табл. 9.4.


Таблиця. Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на прибуток від реалізації

Показник


За планом


Фактично


Абсолютне

Відхилення


1. Реалізовано продукції

а) тис.грн.

б) штук

2. Ціна за одиницю продукції, грн.

3. Собівартість реалізованої одиниці, грн.

4. Прибуток на одиницю продукції, грн.

5. Прибуток від реалізації всієї товарної продукції (рядок 16-рядок 4), тис. грн.



600

10000

60

45


15


150


640

8000

80

55


25


200


+ 40

-2000

+20

+10


+10


+50


Розрахунок впливу факторів на величину прибутку, від реалізації товарної продукції

1. Вплив обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні


(-2000) • 15 грн. == -ЗО 000 грн.


2. Вплив зміни собівартості продукції


-(+10 грн.) • 8000 = -80 000 грн.


3. Вплив зміни пін


+20 грн. • 8000 = +160 000 грн.

Разом +50 000 грн.


Два фактори негативно впливали на суму прибутку і зменшили його на 110 тис. грн., проте резерв становив лише ЗО тис. грн. Під час аналізу прибутків або збитків від іншої реалізації потрібно зіставляти фактичні дані з планом або аналогічними сумами за попередній період. Після цього визначають причини їх появи або відхилень. Особливу увагу слід приділити аналізу незапланованих збитків. У більшості випадків ці суми доцільно включати до складу резервів зростання прибутку підприємства,

Аналіз інших прибутків і збитків. До складу цих фінансових результатів належать численні суми, не пов'язані безпосередньо з реалізацією продукції, або такі, що є наслідком порушень договірних умов. Насамперед слід дослідити суми, склад і динаміку штрафів, пені та неустойок. З'ясувавши причини Їх виникнення і винних, треба розробити конкретні заходи щодо Їх зменшення з вини даного підприємства.

Аналізуючи фінансові результати від надзвичайних ситуацій (збитки), потрібно чітко розрізнити, де були справжні стихійні сили, а де звичайна безгосподарність, яка маскується під якісь природні катаклізми (наприклад, пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки і спричинила значні збитки, не слід вважати за чинник, котрий не залежав від роботи підприємства). Тому ці збитки за своєю суттю є не що інше, як резерв зростання прибутку. Так само можна розглядати і багато інших збитків. Це і списання заборгованості, термін позовної давності якої минув, збитки від ліквідації основних засобів, операцій з цінними паперами тощо.

Аналізуючи позареалізаційні збитки та обставини їх виникнення, завжди слід мати на увазі, що за кожною окремою., сумою стоїть не менш конкретна посадова особа. Дати оцінку її кваліфікації, сумлінності та відповідальності за свої дії — дуже-важлива справа аналітиків.

Аналіз рентабельності. Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь/прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність-- продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.

Рентабельність окремих видів продукції обчислюється за такою формулою:


Метод економічного аналізу


де R — рентабельність і-го виду продукції, %;

Ц, С — відповідно піна і повна собівартість і-го виду продукції.

У багато номенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань.

Насамперед усі вироби групують за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують частку у % до загальної кількості виробів, а також, їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:

• вироби з низкою рентабельністю;

• вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);

• вироби високорентабельні.

При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких:

• рентабельність помітно зросла;

• рентабельність суттєво не змінилась;

• рентабельність знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

• зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;

• зміну податку на додану вартість;

• зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які виливають на неї.

Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, проте наступні кілька років спостерігається підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може почати падати. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності — цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства. Для цього рекомендується будувати графік розрахунку критичної точки обсягу виробництва (рис. 10).


Метод економічного аналізу

Рис. 10. Графік визначення точки критичного обсягу виробництва


Використаємо дані табл. 9.4 за звітом і додатково врахуємо, що постійні витрати, які не залежать від змін обсягу виробництва, взагалі становлять 200 тис. грн., а змінні витрати — 25 грн. на одиницю продукції. Наведені дані наносимо на графік, в якому по горизонтальній осі відкладається обсяг випуску продукції у натуральному вираженні, а по вертикальній — вартість випуску в пінах реалізації за винятком ПДВ і загальна її собівартість. Лінія 0В показує вартість продукції, АБ — постійні витрати, АС — змінні витрати. Тоді вертикальна лінія В1О1 відображає величину вартості реалізованої кількості продукції, яка поділяється на такі складові частини: відрізок ОД — постійна частина витрат, Б1С1— змінні витрати і С1В1 — фактичний прибуток при випуску 8000 одиниць даної продукції.

Графік дає змогу провести ряд аналітичних розрахунків. Насамперед точка перетину лінії вартості продукції 0В і лінії собівартості випуску АС являє собою той критичний обсяг виробництва, при якому виручка за продукцію дорівнює її собівартості. Перпендикуляр з точки С на горизонтальну вісь до точки О показує критичний обсяг виробництва — 4000 одиниць. При виробництві продукції нижче цього обсягу підприємство буде працювати зі збитком, при перевищенні одержить прибуток. Як було вже встановлено розрахунками, при обсязі виробництва 8000 одиниць прибуток становить 200 тис. грн., який на графіку показаний відрізком СВ.

За допомогою цього графіка можна проаналізувати різні варіанти обсягів виробництва і визначити ступінь Їх прибутковості. Проте слід мати на увазі, що цей графічний метод передбачає ряд допущень та умовностей:

1) незмінність постійної - частини витрат для будь-якого обсягу виробництва;

2) повну пропорційність зміни змінних витрат;

3) стабільні, незмінні ціни;

4) випуск одного виду або однорідної продукції. В дійсності всі ці умови витримати незмінними не вдається. Проте для початкового аналізу варіантів обсягу виробництва цей графічний метод може бути дуже корисним і наочним. У подальшому аналізі можна застосувати точніші розрахунки відносно бажаного варіанта обсягу виробництва.

Рентабельність усієї реалізованої продукції можна визначити за даними табл. 9.3. Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:


Метод економічного аналізу


Аналогічний показник за звітний рік становив:


Метод економічного аналізу


Отже, загальне зростання нього показника за рік становило 5,6%. Показник рентабельності продукції в цілому по підприємству може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізованій продукції.

Аналіз рентабельності підприємства. Рентабельність підприємства — найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В цьому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати. За даними таблиць 9Л і 9.3 виконаємо належні розрахунки та занесемо їх у табл. 9.5.

Рентабельність підприємства у звітному періоді становила 18% і була більша за планову на 1,5% . Проти минулого року зростання — 2%. Зміна цього показника є результатом дії двох факторів, %:

1) зміни реалізації на 1 грн. виробничих фондів (64,957 - 65,158)-24,556 : 100 = -0,04939;

2) зміни прибутку на 1 грн. реалізації продукції (27,711 -4,556)-64,957 : 100 = +2,04939

Разом +2,0

Отже, підвищення рентабельності підприємства пояснюється виключно зростанням рентабельності продукції. Використання виробничих фондів погіршилось, внаслідок чого цей показник підприємства знизився на 0,049% (резерв зростання);

Резерви зростання прибутку підприємства.

1. Резерви зростання прибутку (Мї) внаслідок використання резервів обсягу реалізації продукції (АР). Сума резерву обсягу реалізації — 500 тис. грн. Рентабельність усієї продукції у звітному період (Л) — 38,9. Тоді сума резерву становитиме:


Метод економічного аналізу


2. Резерви зростання прибутку внаслідок використання резервів собівартості продукції (умовно): 80 тис. грн.

3. Резерви, пов'язані з ліквідацією збитків від реалізації та інших позареалізаційних затрат (див. суму розрахунку за даними, табл. 9.1): 405 тис. грн.

Разом 625 тис. грн.

Резерви зростання рентабельності підприємства Додаткове збільшення 625 : 29 250 • 10 = 2,14% .


11. Аналіз фінансового стану


Головні завдання і джерела інформації. Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед мають забезпечити грошовими ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну сплату необхідних для підприємства засобів виробництва.

Між фінансовою і виробничо-збутовою сторонами діяльності підприємства існує тісний зв'язок і взаємозалежність. Так, фінансовий успіх дуже часто є наслідком добрих виробничих показників. Зростання обсягів виробництва, поліпшення якості і асортименту продукції, ритмічне виробництво і відвантаження продукції сприяє своєчасному, а інколи і достроковому одержанню грошових коштів на розрахунковий рахунок. Це один напрям впливу. Однак є й інший, що зумовлюється зміною ефективності виробничих процесів. Наприклад, зростання ефективності виробництва завжди зменшує потребу в ресурсах, а отже, скорочуються відповідно витрати фінансових коштів.

Нормальна фінансова діяльність, в свою чергу, створює належні умови для виробництва продукції, забезпечує додаткові можливості для понад планового його збільшення.

Під час аналізу потрібно вирішити такі основні завдання:

1. Виконати оцінку виконання фінансового плану і фінансового стану підприємства.

2. Визначити, вплив факторів на фінансові показники платоспроможність підприємства.

3. Знайти, визначити резерви і розробити спеціальні заходи щодо їх реалізації. Проте крім цих головних завдань є такі:

1. Оцінка розрахунково-платіжної дисципліни і стану не завершених розрахунків.

2. Оцінка дебіторсько-кредиторської заборгованості.

3. Оцінка забезпеченості підприємства обіговими коштам ми, зокрема власними.

4. Оцінка взаємовідносин з банками і фінансовими органами.

5. Оцінка стану обіговості оборотних коштів тощо Для аналізу використовують такі дані: фінансовий план, бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2), дані бухгалтерського обліку та поточні матеріали фінансового відділу, інші не облікові матеріали.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства. Для здійснення виробничих і комерційних завдань кожне підприємство повинне мати достатню величину основних і обігових засобів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідні суми обігових коштів, а також ефективне їх використання одним з першочергових завдань керівництва підприємства. Успіх фінансової діяльності віддзеркалює добрий (міцний, стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства. Проте він може бути поганим, нестійким, незадовільним. Головним критерієм для визначення фінансового стану. платоспроможність підприємства. Платоспроможність— це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливістю розрахуватися у необхідні терміни за існуючими коротко строковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних бухгалтерського балансу (табл. 10.1). Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку та інших рахунках грошових коштів Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків різних кредиторів. Відсутність сум заборгованості щодо яких порушено терміни сплати, е доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості починають із рядка 620 "Кредити та позики, що не погашені в строк", потій слід подивитись, чи є суми по розрахунках з кредиторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (рядок 640). Використовуючи додаткові облікові дані, вивчають стан розрахунків з бюджетом (податковою адміністрацією) і з робітниками з оплати праці. Про несвоєчасність сплати заробітної плати можна довідатися за даними касової книги (звіряють фактичну сплату цих сум за книгою з відповідними датами, коли виплачується заробітна плата на підприємстві).

Аналіз фінансового стану підприємства за певний період (місяць, квартал, рік) у принципі потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з розрахункового рахунку (особливо одна сума — .залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку — надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо, при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.


Таблиця 10.1- Бухгалтерський баланс (форма № І)

Актив


Код рядка


На початок

року

На кінець звітного періоду

1


2


3


4


І.Основні засоби та інші позаоборотні активи




Основні засоби;





залишкова вартість


010


127 603


120 38


знос*(02)


011


133 492


135 548


первісна вартість* (01)


012


261 095


255 932


Нематеріальні активи:





залишкова вартість


020




знос* (02)


021




первісна вартість* (01)


022




Незавершені капітальні вкладення 133, 35, 61)


030


2300


5312


Устаткування (07)


035


318


255


Довгострокові фінансові вкладення (58)


040




Інші позаоборотні активи


060




Всього по розділу І


070


130 221


125 951


П. Запаси і витрати





Виробничі запаси (05, 06, 08, 10)


080


10438


20 381


Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09)


090




Малоцінні і швидкозношувані предмети:





залишкова вартість


100


686


545


знос* (13)


101


148


211


первісна вартість* (12)


102


834


756


Незавершене виробництво (03, 20, 21, 23, 29, 30, 36, 43, 44) 110 403 1248

Витрати майбутніх періодів (31)


120


56


30


Готова продукція (40)


130


1042


961


Товари:





купівельна вартість (41)


140



1287


торгова націнка* (42)


141



-


продажна вартість* (41)


142




Всього по розділу П


150


12 625


24 452


Ш. Грошові кошти, розрахунки та інші активи




-


Товари відвантажені:





не сплачені в строк (45)


160


4141


1353


Розрахунки з дебіторами:





за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62,76)


170




за-товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62, 76) 180 677

По векселях одержаних (59),

з податкових розрахунків (67)

з бюджетом (68)

з персоналом за іншими операціями (73) по авансах виданих (61)

з учасниками (75),

з дочірніми підприємствами (78)

190

195

200

210

220

225

230



з іншими дебіторами (63, 70, 71, 72, 73, 76. 84)

Короткострокові фінансові вкладення (58)

Грошові кошти: каса (50)


240


250


260

8188 :5


5486


розрахунковий рахунок (51)


т


10


418


валютний рахунок (52)

інші грошові кошти (54, 55, 56)


280

290


109


109


Використання позикових коштів (82) Інші оборотні активи

300

310

2514 10000

Всього по розділу III Баланс (сума рядків 070, 150, 320)


320 330


15644

158490


47366

167769



Пасив


Код рядка


На початок року На кінець звітного періоду

1


2


3


4


І. Джерела власних та прирівняних до них коштів


Статутний фонд (капітал) (85)


400


402


402


Додатковий капітал (88)


405


102 578


123 200


Резервний фонд (88)


410


24047


1029


Фінансування капітальних вкладень (93, 94) Розрахунки за майно (76)

Спеціальні фонди і цільове фінансування

(87. 88. 96)


420


425

430

335


1522


Амортизаційний фонд на повне відновлення (86)

Відстрочена податкова заборгованість(95)

440

450

X 4765

Доходи майбутніх періодів (83)


455




Резерви наступних витрат і платежів (89)


460




Реструктуризований борг (60)


465




Нерозподілений прибуток минулих років (98)


470




Заборгованість за майно в оренді (99)


475

|









Прибуток:





Нерозподілений звітного року (80)


480


X



використаний у звітному році* (81)


481


X


5272


звітного року* (80)


482


X


5272


Збитки:




.


минулих років (98)


485


104



звітного року (80)


490


X



Всього по розділу І


495


127 258


130 918.


П. Довгострокові пасиви





Кредити банків (92)


500


—


1000


Позикові кошти (95)


510




Інші довгострокові пасиви


520




Всього по розділу П


530



1000


ПІ. Розрахунки та інші короткострокові пасиви





Кредити банків (09)


600


600


—


Позикові кошти (95)


610




Кредити та позики, що не погашені в строк


620


2400


1800


Розрахунки з кредиторами:





за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60, 76)


630


500


1000


за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк Г60.76)


640




по векселях виданих (66)


650




по авансах одержаних (61)


660


18 039


17 528


з податкових розрахунків (67)


665




з бюджетом (68)


670


4343


268


по позабюджетних платежах (65)


680




по страхуванню (69)


690


1255


2004,


по оплаті праці (70)


700


1167


87&


з дочірніми підприємствами (78)


710


423



з учасниками (75)


715




з іншими кредиторами (71, 76)


720


1005


6123


Позики для працівників (97)


730




Інші короткострокові пасиви


740




Всього по розділу ПІ


750


31 232


35 851


Баланс (сума рядків 495, 530, 750)


760


158 490


167 768



Погіршення фінансового стану — процес, звичайно, поступовий, і тому правомірно розрізняти певні його стадії. Спочатку підприємство відчуває деякі фінансові труднощі, потім фінансові проблеми стають постійними, а несплачені борги невпинно зростають. Нарешті, у зв’язку з неможливістю погашення великих сум заборгованості підприємство припиняє роботу і навіть існування. Слід зазначити такі основні стадії погіршення фінансового стану:

хиткий фінансовий стан (тимчасові, незначні фінансові труднощі — несвоєчасне повернення кредитів банку, затримка окремих платежів бюджету і постачальникам тощо);

скрутний фінансовий стан (регулярна і значна несплата боргів, постійна неплатоспроможність і відсутність вільних грошових коштів);

критичне погіршення фінансового стану (банкрутство). Це пов'язане з нерентабельністю виробництва або його зупинкою, наявністю великої заборгованості, яку підприємство не має змоги сплатити.

Визначення фінансового стану підприємства як незадовільного обов'язково потребує прискіпливого розгляду можливих причин, які обумовили його виникнення. Найчастіше фінансові ускладнення виникають внаслідок:

1) накопичення невиправданих (понаднормативних) залишків товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства;

2) погіршення показників виробничої діяльності (обсяги, якість і асортимент продукції тощо);

3) затримки реалізації продукції (затоварювання, падіння цін і попиту, збільшення простроченої дебіторської заборгованості покупців);

4) зниження рентабельності виробництва, а отже, і суми прибутків і обігових коштів;

5) втрати обігових коштів через незважені управлінські рішення;

6) вилучення коштів у підприємства адміністративним, судовим, податковим або інфляційним шляхом;

7) інших причин (збитки від стихійних лих, несподівані банкрутства боржників, зростання конкурентного тиску закордонних виробників, зміна митних процедур тощо).

Закінчуючи аналіз-фінансового стану підприємства, потрібно зосередити увагу на формуванні рекомендацій для подолання фінансових труднощів. Оскільки неплатоспроможність підприємства викликається, як правило, нестачею грошових коштів, а не обігових коштів взагалі, добрі результати дають цілеспрямовані дії щодо поліпшення структури! обігових коштів. Для цього достатньо зменшити залишки непотрібних або надмірних виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію або обмеження придбання при звичайних обсягах їх використання. Ефект буде однаковим, проте різним за часом!

Скорочення понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складі потребує вжиття;] інших за своєю суттю заходів. Це і прискорення виконання замовлень покупців, і вдосконалення оперативного планування виробництва й відвантаження продукції, перегляд ціноутворення і маркетингових засад підприємства. Інколи вивільнення із цих залишків можливо тільки частково, оскільки без певної уцінки це не обходиться (наприклад, на складі багато застарілої і неякісної продукції). Проте нехтувати такими заходами не слід, а їх своєчасне і масове проведення і дає життєво потрібні грошові кошти і оздоровче діє на виробничі неподобства і винних осіб.

Якщо підприємство має великі суми дебіторської заборгованості і насамперед несплачені своєчасно товари відвантажені, то слід запровадити комплекс заходів, починаючи з . можливого вибіркового припинення відвантаження продукції замовникам-боржникам до рішучих вимог повернення коштів у судовому порядку. Наполеглива робота з дебіторами, диференційний підхід до кожного партнера обов'язково дасть певні сплачені суми, що приведе до збільшення платіжних можливостей самого підприємства.

Пошук грошових коштів може бути пов'язаний також із зміною співвідношення основного й оборотного капіталу на користь останнього. При цьому реалізуються найбільш ліквідні види основних фондів (нові сучасні верстати, автомобілі, комп'ютери, окремі будівлі), а виторг зараховується на розрахунковий рахунок і використовується як обігові кошти. Доречним і суттєвим джерелом надходження коштів може бути і здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей. Це не змінює структуру капіталу, проте дає змогу за рахунок вільних потужностей одержати додаткові грошові надходження на розрахунковий рахунок.

Радикальним засобом для залучення необхідних грошових коштів може бути часткова реалізація підприємства (акцій, паїв). При цьому з'являються нові власники-підприємства, а одержані гроші спрямовуються на збільшення частки обігових коштів, що поліпшує фінансовий стан підприємства.

Тимчасовим заходом стабілізації фінансового стану є одержання банківських позик. Однак у більшості випадків позичені кошти не вирішують фінансових проблем, а лише зволікають їх розв'язання у часі. До того ж це дає змогу залучати в обіг підприємства кошти, коли фінансові негаразди незначні і є наслідком випадкових і в основному зовнішніх чинників. Підприємствам, що потерпають від фінансової скрути, банки вважають за краще позик не давати.

Нарешті, якщо всі перелічені вище заходи, що переважно мають одноразовий характер, не забезпечують одержання достатньої грошової суми, слід зосередити увагу

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: