Підвищення ефективності роботи ГЗКу

Рисунок 3.5 – Розрахунок вилучення по моделі знаходяться значення прибутку при використанні нового, поліпшеного вилучення (рис. 3.6);

Рисунок 3.6 – Розрахунок прибутку при використанні вилучення по моделі, а також виробляється розрахунок економічного ефекту від застосування моделі (рис. 3.7).

Рисунок 3.7 – Розрахунок економічного ефекту
Додатка Excel досить могутні. Робочі аркуші Excel оснащені величезним обсягом убудованого програмного забезпечення. Це сотні убудованих функцій і додатків, доступних через різноманітні надбудови.
Програмне забезпечення (ПЗ) системи є взаємозалежним комплексом модулів, об'єднаний графічним інтерфейсом користувача, що реалізує діалоговий режим рішення задачі. Користувачеві надана можливість у діалоговому режимі керувати роботою програми.
У залежності від функцій, що виконуються ПЗ, його можна поділити на двох груп: базове (системне) і прикладне.
Базове ПЗ організовує процес обробки інформації в комп'ютері, створюючи нормальне робітниче середовище для прикладних програм. Воно дуже тісно зв'язано з апаратними засобами й іноді вважається частиною ПК. До складу базового ПЗ входять: операційні системи (ОС) — одне- і багатозадачні, мережні; сервісні програми (оболонки, утиліти, антивірусні засоби); транслятори будь те програмування; програми технічного обслуговування.
Прикладне ПЗ призначене для рішення конкретних задач користувача й організації обчислювального процесу ІС узагалі. Працює воно під керуванням базового ПО. До складу прикладного ПО входять:
— пакети прикладних програм (ППП) загального призначення (редактори текстові і графічні, електронні таблиці, інтегровані пакети, CASE-технології, СУБД);
— методо-орієнтовані ППП (математичного програмування, сіткового планування і керування, теорії масового обслуговування, математичної статистики);
— проблемно-орієнтовані ППП;
— ППП глобальних мереж ЕОМ.
Усі ці функції доступні з будь-якого робочого листа і виконуються швидше, ніж програми мовою VBA. До убудованих засобів, крім функцій, відносять: формули, імена, параметри обчислень, засобу приховання і захисту даних, сценарії, пошук рішення, списки, засоби сортування, проміжні підсумки, автофільтр, засобу консолідації даних, переміщення діапазону, перевірка правильності введення даних, печатка звітів і інші. Усе це являє собою основні функціональні можливості Excel, що доцільно використовувати на робочих аркушах без застосування програмного коду.
3.4 Методичні вказівки по використанню системи
Інформаційна система оптимального управління рудопотоками призначена для рішення задачі максимізації вилучення металлу в концентрат, для збільшення прибутку гірничо-збагачувального підприємства. Вона здійснює автоматизоване обчислення розміру прибутку при зміні вилучення металу в концентрат.
Призначення й умови використання.
Програма надає можливість ручного й автоматичного розрахунку прибутку. Для розрахунку прибутку виробляється максимізація параметра вилучення, при цьому знаходиться рівняння регресії, також розраховується кількість переробленої руди.
Підготовка до роботи.
Необхідно запустити "Максимизация прибутку на гірничо-збагачувальному підприємстві. При виклику цієї програми на екрані з'являється заставка. При натисканні кнопки Старт на екрані заставки можна перейти в Головне меню, де представлені всі необхідні додатки системи для розрахунку максимального прибутку.
Опис операцій.
Для того, щоб вирішити головну задачу, необхідно занести вихідні дані в таблиці додатка Сховище даних на підставі яких буде проводитися розрахунок прибутку.
Рекомендації з освоєння
Програма може бути цілком побудована бухгалтером або економістом, що володіють навичками роботи з пакетом MS Excel.
Інструкція користувачеві
Для роботи із системою необхідно:
1. активізувати "Головне меню", натиснути кнопку "Старт"
2. якщо необхідно змінити вихідні дані, вибирати кнопку "Вихідні даних"
3. на листі "Головне меню" натиснути кнопку "Розрахунок регресії", для розрахунку – натиснути кнопку "Розрахунок регресії"
4. натиснути кнопку "Розрахунок вилучення", для перебування даних натиснути кнопку "Пошук рішення"
5. для порівняння результатів вилучення в "Головному меню" натиснути кнопку "Порівняння результатів вилучення"
6. у "Головному меню" натиснути кнопку "Розрахунок прибутку"
7. для порівняння отриманих результатів натиснути кнопку "Порівняння прибутку".
Висновки по розділу 3
У даному розділі диплома була розроблена автоматизована інформаційна система розрахунку прибутку на гірничо-збагачувальному підприємстві. Дана система була розроблена для підвищення ефективності роботи підприємства. В основу алгоритмів обробки даних покладені методи математичної статистики й оптимізаційні моделі. Для проектування і реалізації автоматизованої інформаційної системи використовується персональний комп'ютер на базі процесора Intel Pentium 4. Отримана в результаті інформаційна система може бути адаптована на інших підприємствах і в той же час може бути адаптована в інші види діяльності.
ІС містить у собі наступні компоненти:
Заставку, на якій відображається назва, дані про розроблювача і три кнопки Старт, Вихід і Автор.
Головне меню, що містить підменю:
Вихідні дані (параметри потоків, що надходять на збагачувальну фабрику з експлуатаційних блоків; базові дані вилучення металу, зміст металу в руді, продуктивності по руді; базові дані змісти металу в концентраті, видобутку руди; базові дані цін і витрат за 2003, 2004, 2005 року);
За даними узятим із Вихідних даних робляться наступні розрахунки: знаходяться коефіцієнти регресії; знаходяться значення поліпшеного вилучення; знаходяться значення прибутку при використанні нового, поліпшеного вилучення; а також виробляється розрахунок економічного ефекту від застосування моделі.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ КОМП’ЮТЕРА В ОФІСІПІДПРЄМСТВА
4.1 Загальні вимоги безпеки
Дійсна інструкція розроблена відповідно до вимог: "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99)"; "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007 - 98)"; "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затвердженого наказом Госнадзорохрантруда від 29.01.98 N 9, у яких враховані сучасний стан техніки і наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ, а також положення міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (стандарти ISO, MPRII і ін.)
4.1.2 Вимоги даної інструкції, "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)"; "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" поширюються на посадових осіб, фахівців і працівників , що здійснюють придбання, введення в експлуатацію, застосування, обслуговування, налагодження і ремонт комп'ютерної техніки або організують облаштованість робочих місць, обладнаних комп'ютерною технікою.
4.1.3 При придбанні і введенні в експлуатацію комп'ютерної техніки необхідно дотримувати і виконувати наступні вимоги: комп'ютерна техніка, що здобувається, повинна відповідати вимогам діючих в Україні стандартів, національних стандартів держав-виробників, "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" (п.3) і мати відповідні оцінки на корпусі, у паспорті або іншій експлуатаційній документації; після запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" забороняється використання нової комп'ютерної техніки, що підлягає обов'язкової сертифікації в Україні, або в стандартах на яку утримуватися вимоги по забезпеченню безпеки праці, життя і здоров'я людей, без наявності виданого у встановленому порядку або визнаного в Україні відповідно до державної системи сертифікації Укрсепро сертифіката, що засвідчує їхня відповідність обов'язковим вимогам; прийняття в експлуатацію нової комп'ютерної техніки повинне здійснюватися тільки при наявності в комплекті з нею паспорта, інструкції або іншій експлуатаційній документації, переведеної на український (або також і росіянин) мова; при наявності відхилень від вимог нормативної документації можливість використання комп'ютерного устаткування повинна бути погоджена з Госнадзорохрантруда, Держстандартом і організацією-замовником до висновку контракту на постачання, а копії погоджень і сертифікати повинні бути залучені до паспорта або іншій експлуатаційній документації устаткування; відеотермінали, комп'ютери, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ, вітчизняні й імпортні, що знаходяться на момент запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" і не мають зазначеного в п.1.3. (абзац 2) сертифікати, у плині 2-х років після запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" повинні пройти оцінку (експертизу) їхньої безпеки і нешкідливості для здоров'я людини, відповідності вимогам діючих в Україні стандартів і нормативно-правових актів про охорону праці в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.
4.1.4 Облаштованість робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинне забезпечувати: належні умови висвітлення приміщення і рабочого місця, відсутність відблисків; оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря); належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця; а також враховувати наступні небезпечні і шкідливі фактори: наявність шуму і вібрації; м'яке рентгенівське випромінювання; електромагнітне випромінювання; ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання; електростатичне поле між екраном і оператором; наявність пилу, озону, окислів азоту й аероіонізації.
4.1.5 Характеристика основних можливих небезпечних і шкідливих факторів при роботі з відеотерміналами і ЕОМ і особливості їхнього впливу на організм працівників.
4.1.5.1 Відеодисплейний термінал на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ) є джерелом випромінювання декількох визначених діапазонів електромагнітного спектра. Реальна інтенсивність випромінювання кожного діапазону, частота й інші параметри залежать від технічної конструкції конкретного термінала, режимів роботи ВДТ, екранування й інших факторів. Рівень більшості цих факторів не перевищує гранично припустимих значень і тому вплив електромагнітних хвиль, статичної електрики, на користувача ВДТ найчастіше, буває незначним. Однак вплив специфічного для ВДТ комплексу цих факторів може вплинути на здоров'я людини за певних умов: тривалий вплив цих факторів; безперервна робота з відеотерміналом без дотримання встановлених регламентованих перерв з обліком характера роботи і ергономічних вимог по організації робочого місця; розміщення відеотерміналів без обліку вимог безпеки; недостатність вентиляції повітря, освітленості робочих місць; ослаблення захисних можливостей імунної системи організму працівника; робота жінки с відеотерміналом у період вагітності і годівлі дитини грудьми.
Найбільше навантаження при роботі з відеотерміналом має зоровий аналізатор працівника.
4.1.5.2 Небезпека для здоров'я представляють в основному старі моделі комп'ютерів з моніторами, у яких не прийняті спеціальні міри для зниження потужності випромінювання, передбачені стандартами безпеки. ВДТ випромінює не тільки в напрямку екрана. Випромінювання з боку бічних і задніх стінок ВДТ значно сильніше і може заподіяти шкода сусідньому працівникові. Використання лазерних і світодіодних принтерів приводить до виділенню озону. Підвищена концентрація озону може виявитися шкідливої для здоров'я. У процесі роботи ВДТ концентрація іонів у повітрі робочої зони користувачів перетерплює значні зміни. Концентрація негативних іонів значно знижується, а концентрація позитивно заряджених іонів зростає. Порушення балансу концентрації негативних і позитивних іонів може привести до несприятливих змін в організмі людини, що впливає на серцево-судинну, кровотворну і вегетативну нервову систему.
4.1.6 Для профілактики несприятливого впливу комплексу факторів при роботі з відеотерміналами необхідно дотримувати наступні міри безпеки:
- використовувати в роботі відеотермінали і ЕОМ, що має сертифікат (санітарно-гігієнічний висновок) про відповідність стандартові України або міжнародних стандартів (MPR-II, ISO і ін.);
- використовувати при необхідності захисні засоби-приекрані фільтри, локальні світлофільтри (засобу індивідуального захисту око) і інші міри захисту, що пройшли іспиту в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат;
- обмежувати безперервну тривалість діяльності перед екраном з урахуванням характеру роботи і періодичності регламентованих перерв;
- не розміщати відеотермінали концентровано в робочій зоні, застосовувати раціональне розміщення робочих місць з обліком ергономічних вимог;
- виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться поруч з ним;
- для нормалізації іонного складу повітря робочої зони використовувати примусову вентиляцію, іонізатори;
- для виключення виділення лазерним принтером озону варто застосовувати озонові фільтри;
- для запобігання утворення значної напруженості полючи і захисту від статичної електрики комп'ютер повинний бути надійно і якісно заземлений, у приміщеннях із ВДТ необхідно використовувати нейтралізатори й увлажнителі, а статі повинні мати антистатичне покриття;
- уживати заходів до зміцнення захисних можливостей імунної системи організму працівника, жінкам у період вагітності і годівлі дитини грудьми утримуватися від роботи з ВДТ.
4.1.7 Вимоги до приміщень, обладнаним робітниками місцями з комп'ютерною технікою.
Загальні вимоги
4.1.7.1 При проектуванні, реконструкції, обробці інтер'єра приміщень, у яких на робочих місцях використовується комп'ютерна техніка повинні враховуватися і виконуватися вимогам "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)"( п.2); "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (п.2.).
4.1.7.2 Не допускається розташування приміщень для роботи з відеотерміналами (ВДТ) і електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) у підвалах і цокольних поверхах.
4.1.7.3 Площа приміщень, у яких розміщаються ВДТ, визначають з розрахунку не менш 6,0 кв.м площі і 20,0 куб.м обсягу на одне робоче місце.
4.1.7.4 Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і т.п.), повинні бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
4.1.7.5 Стіни, стеля, стать приміщень, у яких розміщається комп'ютерна техніка, повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Забороняється застосовувати для обробки інтер'єра приміщень із ВДТ полімерні матеріали (ДСП, що миються шпалера, рулонні синтетичні матеріали, паперові пластики і т.п.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
4.1.7.6 У приміщеннях з комп'ютерною технікою варто щодня робити вологе збирання.
4.1.7.7 У приміщеннях з комп'ютерною технікою повинні знаходитися медичні аптечки першої допомоги.
4.1.7.8 Для всіх приміщень, у яких експлуатуються відеотермінали й ЕОМ, повинна бути визначена категорія по пожежній небезпеці відповідно до ОНТП 24-86 "Визначення категорій приміщень і будинків по вибухопожарної небезпеки" і клас зони відповідно до ПУЭ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення. Приміщення з комп'ютерною технікою повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації і переносними углекислотними вогнегасників з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення у відповідності вимогами нормативних актів про пожежну безпеку, зазначеними в п.2.1.18 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Підходи до засобів пожаротущення повинні бути вільними
4.1.7.9 Обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки повинні виконуватися в окремому приміщенні. При цьому робочі місця фахівців повинні бути оснащені спеціальним устаткуванням і захисними засобами. Стать усієї зони обслуговування, ремонту і налагодження комп'ютерної техніки повинний бути покритий діелектричними ковриками, термін використання яких після їхнього іспиту на електричну міцність не минув, або выложен ізолюючими підстилками (шириною не менш 0,75-0,8 м)
Санитарно-гігієничні вимоги
4.1.7.10 Приміщення з комп'ютерною технікою повинні мати природне і штучне висвітлення. Природне світло повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) не нижче 1,5%. При виробничій необхідності допускається експлуатація ЕОМ у приміщеннях без природного висвітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці й установами санітарно-епідеміологічної служби. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки і т.п. Штучне висвітлення повинне бути обладнане системою загального рівномірного висвітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого висвітлення (установка додатково до загального висвітлення світильників місцевого висвітлення). Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинний бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити системою загального висвітлення даний рівень освітленості допускається застосування світильників місцевого висвітлення; при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж 300 лк. У якості джерела світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбитого світла можуть застосовуватися металогалогенові лампи. У світильниках місцевого висвітлення допускається застосування ламп накалювання.
Система висвітлення приміщення (типи і види світильників, порядок їхнього розміщення, яскравість і ін. її характеристики) повинні відповідати вимогам п.2.2."Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".
Для забезпечення нормативних значень освітленості необхідно очищати шибки і світильники не рідше 2 разів у рік і вчасно заміняти перегорілі лампи.
4.1.7.11 Рівні шуму в приміщеннях і на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами й ЕОМ повинні відповідати вимогам п.2.2."Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Для забезпечення нормованих рівнів шуму застосовуються шумопоглинаючі засобу (непальні або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата, підвісні стелі), дозволені органами санітарно-епідеміологічного нагляду для оформлення приміщень і вибір яких улаштовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
4.1.7.12 Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системою опалення, кондиціонування повітря або приточно-витяжной вентиляцією відповідно до вимог п.2.2."Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Параметри мікроклімату, іонного складу повітря