Xreferat.com » Рефераты по экономико-математическому моделированию » Підвищення ефективності роботи ГЗКу

Підвищення ефективності роботи ГЗКу

src="http://xreferat.ru/image/114/1307196370_270.png" alt="" width="17" height="22" /> - зростає. З приведених формул випливає, що поділ руди на технологічні сорти, їхнє роздільне складування і змішування в загальному штабелі підвищують показники усереднення тим вище, чим більше тс.

1.2 Формулювання мети і задач дослідження

 

Організація рудопотоків на збагачувальній фабриці є однієї з основних задач керування. Технічний прогрес веде до удосконалювання методів збагачення зв'язаних зі збіднінням родовищ і погіршенню характеристик рудної сировини. Тому надзвичайно важливою є процедура стабілізації якості збагачуваних руд по засобах усереднення. Існуючі підходи до усереднення припускають оцінку якості усереднення за окремими показниками: змістові корисної копалини, масові витрати руди і т.і. Це так називані непрямі показники, що статистично зв’язані з вилученням. У даному випадку очевидним джерелом підвищення прибутку є збільшення обсягу випуску готового продукту, за рахунок збільшення вилучення при оптимізації розподілу потоку. Вилучення – це частка корисної копалини, що іде в корисний концентрат (продукт збагачення). Нами розпочата спроба здійснювати усереднення по вилучення.

Метою даної роботи є максимізація найважливішої характеристики рудопотоків – вилучення корисної копалини в концентрат, для забезпечення максимального прибутку гірничо-збагачувального підприємства. Прибуток є найбільш ємною економічною характеристикою роботи гірничо-збагачувального підприємства.

Поставлена мета досягається шляхом рішення наступних основних задач:

1. Проаналізувати і теоретично узагальнити існуючі підходи по керуванню рудопотоками, а саме методи усереднення сировини з метою підвищення вилучення (частки корисної копалини, що іде в корисний продукт(концентрат));

2. Розробка методики моделювання процесу одержання прибутку комерційним підприємством, що включає наступні положення:

- обґрунтувати вибір економіко-математичної моделі оптимізації параметра рудопотоків ГЗКа за критерієм прибутку;

- виконати економіко-математичне моделювання й установити залежність і вплив параметра рудопотоків (вилучення) і прибутку;

- вирішити оптимизаційну задачу

3. Створення автоматизованої інформаційної системи:

- побудувати узагальнена структура СППР;

- створення основні елементи інформаційної системи;

- скласти методичні вказівки по використанню системи

4. Охорона праці і техніка безпеки при використанні комп'ютера в офісі підприємства.

 


2. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ РУДОПОТОКІВ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА

Економічне моделювання є науковим методом, реалізацією якого не повинні займатися тільки винятково фахівці з моделювання.

Способи використання моделей так само різноманітні, як і люди, що їх створюють. За допомогою моделей можна продати ідею або проект, замовити оптимальну кількість продукції або краще організувати роботу гігантської багатонаціональної корпорації. У будь-якому випадку моделі забезпечують структуру для цілісного логічного аналізу. Моделі широко використовуються завдяки тому, що змушують виконати наступні дії.

1. Явно визначити мету.

2. Визначити і зафіксувати типи рішень, що впливають на досягнення цих цілей.

3. Виявити і зафіксувати взаємозв'язки і компроміси між цими рішеннями.

4. Ретельно вивчити вхідні в них перемінні і визначити можливість їхнього виміру.

5. Розібратися, які дані потрібні для кількісного визначення значень перемінних і знайти спосіб описати їхній взаємний вплив.

6. Усвідомити, які обмеження можуть накладатися на значення цих перемінних.

7. Обговорити ідеї, що допомагає членам групи керування в спільній роботі.

8. Модель можна використовувати як цілісний засіб для оцінки й обговорення різних варіантів політики компанії, якщо кожен варіант або ряд рішень оцінюється з тих самих позицій, згідно тим же формулам, що описують взаємозв'язкові й обмеження. Більш того, моделі можна перевірити безпосередньо на практиці й удосконалити, використовуючи досвід, що є різновидом адаптивного навчання.

9. Засновані на електронних таблицях моделі надають можливість систематично використовувати могутні аналітичні методи, колись їм недоступні. Такі моделі дозволяють оперувати величезним числом перемінних і описувати їхнії взаємозв'язок, що не під силу зробити в розумі. Моделі дозволяють одночасно використовувати аналітичні можливості електронних таблиць, можливості збереження даних і обчислювальні ресурси комп'ютерів.

Для пояснення викладених положень необхідно більш докладно розглянути роль і місце моделей у реальному світі.

Жодна модель не в змозі цілком охопити реальність. Кожна модель є якоюсь абстракцією, тобто описує тільки деякі можливі взаємозв'язки реального світу і лише приблизно представляє відносини між ними. З цього випливає просте прагматичне правило, що визначає, коли варто використовувати моделі: модель варто використовувати в тому випадку, якщо з її допомогою приймаються більш удалі рішення, чим без неї.

Безумовно, не можна гарантувати, що використання "гарної" моделі завжди дасть гарний результат, але, незважаючи на його недосконалість, цей підхід- найбільш раціональний із усіх можливих. Більш того, як і сам процес моделювання, управлінські ситуації в дійсності розвиваються скоріше циклічно, чим послідовно. Це означає, що вони виникають повторно і мають потребу в повторному розгляді й обробці. Цей факт служить основною мотивацією для вивчення кількісних моделей: шанси правильно пророчити, коли якась модель буде давати гарні реальні результати, а коли ні, істотно зростуть, якщо зрозуміти концепції, використовувані в даній моделі. [27]

Існує три типи моделей: фізичні, аналогові і символічні моделі.

Усі моделі (і прості, і складні) створюються людиною. Можливо, коли-небудь революція в обчислювальній техніці і програмному забезпеченні приведе до створення автоматизованих пакетів для побудови моделей. Однак у даний час побудова моделей у значній мірі є мистецтвом, що вимагає визначеної уяви, а також володіння технічними знаннями.

Для моделювання ситуації спочатку потрібно представити її структурованим образом, тобто необхідно виробити якийсь спосіб, що дозволить систематично обміркувати дану ситуацію. Варто пам'ятати, що найчастіше приходиться мати справу з формулюваннями управлінських ситуацій у виді якихось ознак, а не у формі чіткої постановки проблем. Постановка проблеми містить у собі можливі рішення і метод виміру їхньої ефективності — дві ключові складові частини будь-якої моделі. Структурування — це мистецтво переходити від інтуїтивного розуміння до чіткої постановки проблеми.

Процес побудови моделі можна умовно розділити на три етапи.

1. Вивчення середовища з метою структурування управлінської ситуації.

2. Формалізація представлення про ситуації.

3. Побудова символічної і кількісної моделі.

Розглянемо ці етапи більш докладно.

На першому етапі, при структуруванні управлінської ситуації використовуються математичні і табличні моделі, у якості яких творець моделі повинний вибрати і вичленувати з зовнішнього середовища аспекти, властиві розглянутої ситуації. Найважливішої складового успіху є досвід — як створення моделей, так і роботи у відповідному середовищі.

Другий етап: формалізація представлення про ситуацію, полягає в концептуальному аналізі, під час якого необхідно прийняти визначені припущення і спрощення. Оскільки розглянута управлінська ситуація містить у собі мету і рішення, їх необхідно явно вказати і визначити. Може існувати кілька способів визначити перемінні рішення, і не завжди відразу вдається знайти найбільш підходяще визначення. Мета також може бути не цілком ясною. Проблеми виникають і в тому випадку, коли цілей занадто багато і необхідно вибрати одну з них.

На рис. 2.1 представлений перший (найчастіше найбільш важливий) етап формалізації управлінського рішення для формулювання задачі — виявлення основних концептуальних складових моделі. На даному етапі деталі роботи моделі не розглядаються. Основна увага приділяється визначенню входів, тобто того, що модель повинна обробляти, і виходів — того, що модель робить. Модель на даному етапі називається "чорним ящиком", оскільки ще не відомо, яка логіка буде реалізована в моделі.


Рисунок 2.1 – Представлення моделі у виді "чорного ящика"

Після визначення входів і виходів моделі необхідно розбити їх на дві категорій. Входи, іменовані зовнішніми перемінними, поділяються на рішення — перемінні, контрольовані, і параметри — перемінні, некрнтрольовані. Багато неконтрольованих вхідних величин можуть бути невідомі заздалегідь. Трактуючи їх як параметри, можна будувати модель так, ніби вони були відомі. Пізніше можна конкретизувати чисельні значення даних величин, проаналізувавши дані й оцінивши ці значення, або просто задати передбачувані значення величин при аналізі моделі.

Виходи, названі внутрішніми перемінними, поділяються на показники ефективності (або критерії) — перемінні, котрі визначають ступінь наближення до мети, і результуючі перемінні, котрі відбивають інші наслідки моделювання і допомагають розуміти й інтерпретувати результати роботи моделі. Критерії особливо важливі, тому що саме вони використовуються, щоб визначити, наскільки удалося наблизитися до кінцевої мети. Тому критерії часто називають цільовими функціями.

Після завершення формалізації символічну модель необхідно побудувати.

Кількісні моделі дозволяють більш цілісно і докладно оцінювати й інтерпретувати дані, чим "розумові" моделі. Крім того, кількісні моделі можна використовувати для генерування даних, а для побудови моделі звичайно необхідні дані (наприклад, щоб оцінити її параметри). Часто успіх або невдача в моделюванні визначаються приступністю даних, їхньою точністю і правильністю вибору.

Важливо також оцінити чутливість результату, тобто рекомендуються наскільки моделлю рішення залежать від значень конкретних параметрів, що служать входами моделі.

2.1 Побудова математичної моделі

Прибуток підприємства – ціль його функціонування. Це основний показник діяльності підприємства в ринковій економіці. У загальному виді вона визначається як виторг від реалізації продукції мінус витрати.

Вилучена цінність добутої рудної маси, значній мірі залежить від технології видобутку, рудопідготовки і переробки. При цьому правильний вибір способу формування рудопотоків (усереднення), дозволяє різко підвищити (іноді в кілька разів) вилучення при збагаченні і, як наслідок, вилучену цінність рудної маси, що добувається.[6]

Усереднення руд як метод формування однорідних рудопотоків зіграло велику роль у підвищенні ефективності розробки родовищ. Однак, практика роботи і більш глибоке вивчення властивостей рудної маси дозволяє зробити висновок, що усереднення руд як спосіб стабілізації якості не повною мірою забезпечує ефективність процесів рудопідготовки.

Рудопотоки з добичних вибоїв повинні формуватися окремо по сортах і типам руд з вибором оптимальних напрямків відпрацьовування добичного блоку по мінімуму мінливості ведучих якісних показників руди.

Видобуток руди з поділом по сортах вимагає їхньої роздільної переробки, а ще краще й усереднення по сортах.

Усереднення руд – поділ руди на окремі сорти, їхнє нагромадження і наступне змішування при заданому співвідношенні сортів або типів.

Поділ руди на умовні сорти забезпечує ритм подачі окремих порцій у потік, при якому досягається задане усереднення. Стабілізація якості руди перед збагаченням в усі випадках забезпечує технологічний ефект, що виправдує витрати на її здійснення. Забезпечення однорідності якості рудної сировини є основною умовою для автоматизації технологічних процесів при збагаченні руд, засобом підвищення вилучення металів і підвищення продуктивності праці.

Представлення моделі у виді "чорного ящика"

У ході розробки моделі визначаються перемінні входу і виходу, що утворять представлення моделі у виді "чорного ящика" (рис. 2.2).


Наступним етапом побудови моделі є розробка внутрішньої логіки моделі.

Вихідні дані для моделі

Для побудови моделі необхідно мати наступні вихідні дані :

·                   вилучення металу, (Таблиця 2.1)

·                   змісту металу в руді,(Таблиця 2.1)

·                   продуктивності по руді,(Таблиця 2.1)

·                   змісту металу в концентраті,(Додаток А, Таблиця 1)

·                   видобутку руди,(Додаток Б, Таблиця 2)

·                   ціни,(Додаток В, Таблиця 3)

·                   витрати.(Додаток В, Таблиця 3)

Модель, що розробляється, буде показувати максимальне вилучення корисної копалини в концентрат для досягнення збільшення прибутку ГЗКа. Звідси випливає, що необхідно знати значення всіх перемінних, котрі впливають на величину вилучення.

2.1.1 Економічна оцінка рудної маси на етапах її формування

Економічні показники ГЗКа (прибуток, економічний ефект, економічна ефективність, рентабельність виробництва і т.д.) залежать від кількісних і якісних характеристик рудної маси.

Найбільше повно відображає ефективність роботи підприємства прибуток [12, 13]. Питомий прибуток на 1 тонну рудної маси може бути представлена у виді

 (2.1)

де  - вилучена цінність, (доход) рудної маси, що добувається, у.г.од./т; Iобщ – загальні витрати, у.г.од./т.

Загальні витрати визначаються по формулі

 (2.2)

де  - відповідно постійні і перемінні витрати, у.г.од./т.

Величина  по одному корисному компоненті визначається вираженням

 (2.3)

де Р – оптова ціна металу в концентраті, у.г.од./т.;  - кількість переробленої руди (концентрату), т.

Величина  визначається вираженням

 (2.4)

де  - вилучення металу, частки. од;  - зміст металу в руді, %;  - видобуток руди, тис. т;  - зміст металу в концентраті, %.

2.1.2 Оцінка зв'язку параметрів рудопотоків з економічними показниками ГЗКа

Оцінка зв'язку вимагає можливості визначення і зіставлення відповідних значень параметрів, що зв'язуються, або перемінних.

Економічні показники гірничо-збагачувального підприємства, зокрема прибуток, залежать від якісних і кількісних характеристик рудної маси.

Серед якісних характеристик рудної маси знаходиться такий важливий показник, як можливе вилучення металу в концентрат.

Формула збільшення прибутку гірничо-збагачувального підприємства з урахуванням максимізації вилучення має вигляд:

 (2.5)

де  - вилучення металу, частки. од;

 - зміст металу в руді, %;

 - видобуток руди, тис. т;

 - зміст металу в концентраті, %;

* - зміна вилучення, частки. од;

Р – оптова ціна металу в концентраті, у.г.од./т.;

Iобщ – загальні витрати, у.г.од./т.

У даному випадку очевидним джерелом підвищення прибутку є збільшення обсягу випуску готового продукту, за рахунок збільшення вилучення при оптимізації розподілу потоку.

Вилучення – це частка корисної копалини, що іде в корисний концентрат (продукт збагачення).

Значення вилучення металу в концентрат знаходиться експериментальним шляхом і відповідає тому типові руди, що знаходиться в найближчому районі даної свердловини. Однак, у реальних умовах на збагачувальну фабрику надходить суміш руд від різних експлуатаційних блоків і свердловин. І якщо основні якісно-кількісні характеристики рудної маси суміші (масові витрати руди, змісту корисних компонентів) можна оцінити як сумарні і середньозважені значення по компонентах, то з вилученням цього зробити не можна, насамперед, через нелінійний зв'язок між якістю й умовами поділу. Крім того, формально навіть у випадку лінійності середньозважений вилучення не тотожно вилученню, розрахованому для суміші. У цьому не важко переконатися.[6]

Розглянемо відому формулу вилучення

 (2.6)

Середньозважений вилучення має вигляд

 (2.7)

де  - продуктивність по руді, т/од.ч.; зміст металу, відн.од., вилучення, відн.од., у потоці;  - продуктивність по концентраті, т/од.ч;  -якість концентрату, відн.од. Вилучення для рудопотока представляється як

 (2.8)

Очевидно, що

 (2.9)

 (2.10)

 (2.11)

Підставимо в (2.8) вираження (2.9)-(2.11) і після нескладних перетворень одержимо

 (2.12)

Порівнюючи вираження (2.7) і (2.12), можна переконатися в тім, що вони не тотожні один одному. (Помітимо, що в приведених викладеннях прийняте допущення, що відповідає реальній задачі керування збагаченням: якість концентрату  постійно.)[6]

Таким чином, виникає задача визначення вилучення по параметрах об'єднаного рудопотока, що надходить на збагачувальну фабрику.

2.1.3 Кількісна оцінка вилучення металу по параметрах рудопотока

Оцінка очікуваного вилучення для суміші руд, що надходять на збагачувальну фабрику з різних експлуатаційних блоків, шляхом відшукання середньозваженого значення вилучення окремих компонентів представляється некоректної по двох основних причинах.[6]

По-перше, середньозважене значення має сенс у тому випадку, коли між ним і одиночним зваженим значенням існує лінійний зв'язок, тобто коли значення, "щозважується", не залежить від фактора, "щозважує".

Навпроти, у випадку середньозваженого вилучення (2.7) "зважувальне"  зв'язано з "що зважує" Di відомою формулою (2.6).

З (2.6) неважко бачити, що

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: