Xreferat.com » Рефераты по истории » Неоліт волинського Полісся

Неоліт волинського Полісся

краєм зрізу, мав ще й сітчасту орнаментацію. Чи були тут інші елементи декору, сказати важко.

У збірці кераміки з Новосілок лише один зразок орнаменту з крупних вм’ятин у нижній частині великого горщика.


Таблиця 1

Елементи орнаменту кераміки з неолітичних поселень Новосілки та Оболонь

№ п/п Орнамент Новосілки % Оболонь %
1 Гребінець 8 4,2 56 16,5
2 Нахилені вм’ятини – «копитця» 6 зд 6 1,8
3 Проколи, наколи під зрізом вінця 12 6,3 20 5,9
4 Коса штриховка («сітка») 5 2,6 15 4,4
5 Похилі насічки 3 1,6 30 8,8
6 Прямі лінії 5 2,6 5 1,5
7 Всього з орнаментом 39 20,4 132 38,9

Верхня частина деяких посудин звужувалася до середини, тобто вони мали конусоподібну форму. Більшість денець були, напевне, гострі.

Переважна більшість горщиків прикрашена під зрізом вінця глибокими наколами (характерна особливість волинської неолітичної кераміки). Але іноді наскрізні проколи робилися в середній частині посудини. Рідко у верхній частині виробів є додатковий орнамент, наприклад гребінцевий. Ці відтиски часто нанесені вертикально. Але в основному на кераміці панує горизонтальна поясність декору з рядів «копитець» чи насічок. Сітчастий та лінійний орнаменти наносилися тонкими і товщими орнаментирами. На кількох фрагментах посуду є відбитки зернинок рослин.

Крем’яні вироби з Новосілок залягають в однакових з керамікою стратиграфічних умовах і становлять, безсумнівно, одночасний неолітичний комплекс. При зіставленні крем’яних виробів поселення Новосілки зі знаряддями аналогічних поселень можна виявити локальні особливості, пов’язані з традиціями чи специфікою місцевих умов, що впливали на господарську діяльність.

Комплекс крем’яних виробів поселення Новосілки має чітко виражений яніславицький характер.

Майже всі нуклеуси з поселення Новосілки одноплощинні з рівною або ледь скошеною площадкою. Пластини, одержані з них, мають правильну форму (Додаток 9).

Частка знарядь у комплексі кременів з Новосілок порівняно висока – вона становить 20%. Пластин з ретушшю серед них – 7,7%. Пластин без обробки у збірці кременів теж багато – 12%. Пластини з ретушшю (131) кількісно переважають відщепи з повторною обробкою – 110. Подібна картина простежується і в колекції знарядь з поселення Коник, про яке детальніше йтиметься далі, де кремінь так само має яніславицький вигляд: пластин з ретушшю – 44%, а відщепів – 42%. На пластинах чи їх уламках формувалася переважна більшість інших знарядь (див. табл. 1).

Наконечниками до стріл були уламки пластин – трапеції (Додаток 8). У збірці мікролітів є частина яніславицького трикутника – рідкісна знахідка на неолітичних поселеннях. Цілих наконечників яніславицького типу мало, є лише уламки та незакінчені чи невдалі екземпляри. Ці вироби виготовлялися в мікрорізцевій техніці і мали підретушовану основу. Знайдено сім трапецій різної форми (високі, малих розмірів, асиметричні), що може свідчити про їх різне призначення або неодночасність виготовлення. Є також досить значна збірка мікрорізцевих сколів – більших і менших – та один невдалий злам. Збірка включає два скобелі. Один з них нечітко виражений, можливо, незакінчений, на малій пластині з бічною та крайовою обробкою.

Серед пластин вирізняються знаряддя, які можна, хоч і з застереженнями, віднести до типу вкладенів. Вони мають наближену до сегментованої форму, ретушовку суцільну чи з боку спинки. Зв’язку з тим, що на поселенні Новосілки знайдена неолітична кераміка з відбитками культурних рослин (горох та пшениця м’яка), слушно припустити, що ці вироби могли мати стосунок до землеробства, наприклад, слугувати вставними частинами до серпів. Не виключено, що для зрізування рослин використовувалися пластини більших розмірів з навмисною ретушшю чи ретушшю утилізації. Великі пластини без оправ могли використовуватися для зрізування трави.

Своєрідними є дві широкі пластини з притуплюючим ретушуванням одного боку. Їх протилежний гострий край свідчить, що вам були призначені для різання.

У Новосілках, як і на деяких інших неолітичних поселеннях Полісся, де виявлено крем’яний інвентар яніславицького типу, помічені відщепи невеликих розмірів із притуплюючим ретушуванням країв. Деякі з них більші. Призначення їх встановити важко. Аналогії знаходимо, наприклад, в яніславицьких комплексах Польщі.

Колекція різців включає знаряддя виготовлені на пластинах (серединні різці) та на відщепах – серединно-бокові, бокові та серединні.

Найчисленнішими знаряддями у поселенні Новосілки є скреблоподібні вироби та скребки, типові для яніславицької культури Польщі [Коzłowski, Коzłowski, 1977, S. 233–234]. Ці вироби разом зі знаряддями типу рабо становлять чималу серію і в цьому комплексі. Скребки, переважно середніх розмірів, виготовлялися на пластинчастих відщепах та відщепах, і віднести їх можна до кінцевих, яких більшість, або підокруглих. Є скребки великих розмірів різноманітної конфігурації. На великій пластині був сформований лише один скребок. Можливо, він належить до пізнішого часу.

Важливою особливістю збірки знарядь є невелика кількість та недосконала технологія виготовлення сокир-макролітів. Вони або середніх, або невеликих розмірів. Сформованo ці знаряддя крутою бічною оббивкою та поперечним сколом для одержання пологої робочої частини.

У комплексі цікавою є також колекція проверток. Три з них – на пластинах, одна – на відщепі. Верхня бічна їх частина підретушована.

Отже, комплекс знарядь поселення Новосілки, маючи загалом яніславицький вигляд, вирізняється великою кількістю специфічних пластин, виробами, що нагадують вкладені, яніславицькими наконечниками та мікрорізцевими сколами, що супроводжували їх виробництво, численними і різноманітними скребками та скреблоподібними знаряддями, проколками. Вони вказують на заняття їх власників мисливством, рибальством, збиральництвом (великі пластини), обробкою шкір та виготовленням із них одягу. При цьому дивує недосконала технологія виготовлення та мала кількість рубальних інструментів для заняття землеробством, про яке судимо з відбитків зернівок культурних рослин та наявності ріжучих знарядь (вкладенів, пластин), адже потрібні були сокири для вирубування та обробки дерев.

Крем’яний інвентар поселення Новосілки має найближчі аналогії у знаряддях пам’ятки Коник, що розташована в пониззі Стару. Значна кількість знарядь на пластинах, форми скребків, різців на обох поселеннях мають яніславицький вигляд. Проте в кераміці з Коника домінуючим орнаментом є вертикальні або горизонтальні ряди косо поставлених насічок, а на виробах з Новосілок переважає гребінцевий орнамент. Є певні відмінності і в технології виробництва посуду: у кераміці з Коника менша, ніж у кераміці Новосілок, домішка трави, проте більше крупного піску, а в окремих виробах – навіть жорстви. Ці особливості дають можливість припускати, що поселення хутір Коник пізніше, ніж Новосілки.

Поселення Оболонь. Неолітична пам’ятка Оболонь розташована на відстані 3 км на захід від околиці с. Мала Осниця Маневицького району Волинської області в урочищі Оболонь, на правому корінному березі р. Стир (права притока Прип’яті). Берег річки в цьому місці робить крутий вигин і підвищується над заплавою на 1,5–2 м. Поряд – водойми стариць (Додаток 11). Поселення відкрите Г. Охріменком у 1984 р., а в 1985-1987, 1993 рр. на ньому проводилися розкопки. Воно має площу 150х40м. Культурний шар на одну третину знищений силосними ямами, міжвоєнними забудовами. Крім неолітичних матеріалів, тут знайдено небагато кераміки мідного, бронзового та залізного віків: волино-люблінської, тшинецько-комарівської культур тощо. Охоплена розкопками площа становить 346 м2. Стратиграфія виявилася такою: 0,3 м – шар гумусу, 0,2–0,4 м – буре підґрунтя. Материк та верхні шари складені не лише з піску, а й із суглинкових відкладів. Дослідження проведено на п’яти розкопах. Більший із них простягається з півночі на південь (паралельно до русла ріки). У центральній та південній його частинах, де кераміки та крем’яних знарядь було найбільше, можна припустити існування неолітичних жител. На це вказує і наявність дрібних вуглинок. Контури об’єктів майже не простежувалися. Лише інколи на місці найбільшої концентрації знахідок виявлено незначні заглиблення.

Численною і показовою в комплексі знахідок є кераміка ВНК – усього тут знайдено 339 фрагментів, 132 з них – орнаментовані (38,9%). Серед них є вінця з елементами декору. Гребінцевими відбитками орнаментовано 56 уламків (16,5%), косою сіткою – 15 (4,4%), рядами дрібних насічок – по 30 (8,8%), наколами і проколами під вінцем – 20 (5,9%), рядами «копитець» – 6 (1,8%), прямими лініями – 5 (1,5%) (див. табл. 1).

Технологічні особливості кераміки поселення Оболонь такі: вона коричневого кольору, товщина – 4–9 мм, у тісті середня домішка трави й піску, лише окремі фрагменти мають небагато жорстви, поверхня більшості з них добре прогладжена, на внутрішньому боці деяких уламків помітні сліди смугастого згладжування.

Судячи з вінець, форма посудин була конічна, біконічна, профільована. Дно переважно гостре та округле, краї вінець рівно зрізані, заокруглені або потоншені. Більшість із них прикрашені під зрізом проколами або вм’ятинами, які інколи наносилися з обох боків. Наколи, які робились із середини, часто не проривали стінку наскрізь, від цього утворювалася низка або низки горбиків-«перлинок». Деякі з них обламувалися. Характерно, що тільки окремі вінця були, крім ямок, оздоблені гребінцем. Фрагмент одного з них мав вм’ятини у формі півмісяця.

Орнамент із так званих «копитець», який наносили округлою в перетині нахиленою паличкою, на поселенні Оболонь трапляється рідко.

Окремі профільовані вироби в місці перегину вінця мали низку ямок. Загалом, цей дрібноямковий, а іноді й «крапковий» орнамент є досить своєрідним у керамічних комплексах ВНК. Д. Телегін припускає його північне походження.

Рідкісним різновидом декору є ряди майже вертикальних рисок та відтисків підквадратним орнаментиром. Поодиноким є й орнамент із вм’ятин, нанесений у найбільш розширеній частині тулуба. Цей різновид оздоблення трапляється, наприклад, у культурі лінійно-стрічкової кераміки. Часто використовувалися сітчастий та гребінцевий орнаменти. Характерною ознакою всіх названих способів декорування є дотримання горизонтальної паралельності, що створювала чітку ритміку, у т. ч. з насічок (Додаток 12-15).

Загалом можна відзначити естетичну вартісність описаних фрагментів посуду поселення Оболонь, багатство та різноманітність їх декору.

Під час розкопок пам’ятки зібрано виразний комплекс крем’яних виробів, сировина для яких походить, напевно, з протилежного берега Стиру, де на поверхні полів часто трапляються невеликі конкреції кременю. Вони переважно темно-сірого кольору. Багато знарядь мають залишки кірки такого ж забарвлення.

Серед мікролітів комплексу знарядь поселення Оболонь є серія цілих та ушкоджених трапецій більших розмірів (Додаток 17). Незважаючи на погану якість кременю, пластин у збірці багато: 131 – без ретуші та 137 – із повторною обробкою. Більшість із них – середніх та великих розмірів і часто мають нерегулярну крайову обробку. Відщепів із ретушшю всього 128. Скребки, їх усьго 32, формувалися переважно на відщепах або пластинчастих відщепах. Серед двадцяти різців лише кілька на пластинах. Решта – серединно-бокові – на відщепах. Окремі різці сформовано на сокироподібних заготовках. Є у збірці і макролітичні знаряддя, ріжучі великі прилади з притупленою ретушшю спинкою. Сокирок – 7. Усі вони середніх розмірів, із боків мають часткову круту оббивку; особливістю їх є те, що робочі частини формувалися не різцевим сколом, а пригострюючими ударами.

Нуклеусів правильних форм мало. Один із них має підциліндричну форму. Проверток у комплексі дві.

Крем’яний інвентар поселення Оболонь своєрідний. Аналогії йому знайти важко. У ньому велика частина знарядь на пластинах (Додаток 18), наявні макролітичні вироби-тесла. Мікроліти представлені лише трапеціями.

Частина знарядь на великих пластинах, можливо, була вкладенями до серпів і може пов’язуватись із заняттям рільництвом. За визначенням Г. Пашкевич, на одному фрагменті кераміки є відбиток культурної зернівки – проса.

Цінність цієї пам’ятки полягає, зокрема, у значній кількості різноманітно декорованої кераміки. Майже всі її елементи трапляються на посуді з інших пам’яток ВНК. Але окремі з них – ряди крапок, ряд великих круглих ум’ятин, лінія з нанесеними на неї ямками, вертикальні довгі насічки – подібні до орнаментів КЛСК – є рідкісними.

За визначенням В. Ісаєнка, М. Чернявського, думку яких підтримує й Г. Охріменко, поселення слід датувати кінцем раннього – початком середнього етапу розвитку ВНК Полісся. Це простежується у профільованості виробів, ускладненні їх форм, меншій домішці рослин у тісті горщиків.

Поселення Коник. Пам’ятка, виявлена О. Середюком у 1980 р., розташована на території хутора Коник на відстані 4 км південніше від райцентру Зарічне Рівненської області на лівому березі р. Стир. Поселення розміщене на дюні висотою до 5 м над заплавою, ближче до течії річки, на шляху якої дюна ніби стояла в давнину. Обминаючи її, вода робила крутий поворот. За останні роки край дюни завдовжки 20–30 м змито повенями. Разом із розмитою частиною дюнного пагорба була знищена, очевидно, велика частина неолітичного поселення, а також рештки мезолітичних стоянок, від яких залишились окремі речі. Вцілілі залишки поселення розміщуються у двох місцях (на краю теперішнього й колишнього берега), розділених нинішнім руслом Стиру і віддалених одне від одного на 300 м. В обох місцях є частина оголеної площі з незначною кількістю знахідок. Рятівний розкоп закладено в 1985 р. паралельно до течії Стиру, приблизно по лінії північ-південь (Додаток 20). Розкрито понад 80 м2 площі. Окремі знахідки кераміки енеоліту та бронзового віку залягали у верхній частині підґрунтя, яке мало товщину 15–30 см і перекривалося гумусованим шаром у 10–15 см. Знахідки неоліту розмішувалися майже рівномірно в усіх квадратах середньої і нижньої частин підґрунтя розкопу.

Важливим археологічним матеріалом для вивчення поселення є неолітична кераміка. Всього зібрано 142 фрагменти, з яких орнаментованих – 25. Десять із них – частини вінець; майже всі вони від різних посудин. За приблизним визначенням, ці фрагменти належать 15 посудинам. Судячи з форми вінець, вироби були слабопрофільованими та конусоподібними (Додаток 21). Необхідно відзначити, що технологія виготовлення гончарних виробів була різною: тісто окремих уламків має чималу домішку жорстви, що може вказувати на їх різне призначення або виготовлення в пізніші періоди. Очевидно, правомірнішим є останнє припущення. Від профільованої посудини зі звуженою верхньою частиною знайдено фрагмент із наскрізними від проривів проколами, нанесеними горизонтальними рядами паралельно до зрізу вінець. Крім проколів, горщик прикрашали відбитки гребінця. Виріб був, імовірно, середніх розмірів і мав гостре або шпичасте дно. Стінки його тонкі – 6–8 мм. Тісто має домішку трави, небагато грубого піску. Виріб мав вирівнені зовнішню і внутрішню поверхні. Ці особливості притаманні усій неолітичній кераміці поселення Коник (лише окремі уламки на внутрішній поверхні мають сліди горизонтального згладжування віхтем). Домінуючою ознакою є також домішка трави та невелика кількість піску. Вся кераміка має коричневий колір, лише внутрішня її частина, що помітно на свіжому зламі, – темна.

Вінця горщиків конусоподібної форми, рівно зрізані, ледь заокруглені (Додаток 22). Під їх зрізом ненаскрізні ямки були, мабуть, єдиним орнаментом. Діаметр вінець міг дорівнювати приблизно 26 см. Багато орнаментованим є фрагмент невеликої посудини, де під рівним зрізом вінець нанесені паралельні ряди косих насічок (під кутом близько 30°). Із середини зроблені наскрізні проколи, а ззовні – неглибокі. Своєрідним і рідкісним є орнамент із рядів круглих неглибоких ямок, що наносився на верхню і нижню частини посудини. На міцному фрагменті від конусоподібної посудини, який має в тісті помітну домішку жорстви, цей орнамент поєднується з рядом горизонтальних проколів під краєм вінець. Крім жорстви, тут у тісті є ще й домішка шамоту і трави. Ще один уламок вінець посудини зі стягнутими до середини потоншеними краями має неглибокі ямки ззовні, що дали на внутрішньому боці не дуже помітні «перлини». Інший уламок легко профільованого горщика, більш товстостінного, з потовщеним, рівно зрізаним краєм має наскрізні проколи трикутною паличкою. Крім значної домішки трави, виріб має у тісті жорству та пісок.

Переважає орнаментація кераміки вертикальними та горизонтальними рядами насічок (косих або зовсім нахилених). Ряди цих насічок переривчасті, на краю лінії часто помітна вертикальна риска, яка ніби замикає ланцюг. На окремих фрагментах є орнамент із ліній, який наносився, очевидно, у вигляді сітки. Інший фрагмент гостродонного виробу, прикрашений переважно горизонтальними рядами паралельних ямок, більш товстостінний (до 1 см товщини), що не властиво кераміці цього поселення. У розкопі знайдено частину шпичастого дна горщика зі слідами розчесів на внутрішньому боці.

Відзначаючи приналежність переважної кількості кераміки до більш раннього періоду і беручи за визначальний критерій наявність у її тісті значної рослинної домішки, піску та шамоту, попередньо датуємо поселення кінцем середнього періоду поліського неоліту – другою половиною III тис. до н. е. Незначна кількість кераміки з домішкою жорстви належить, імовірно, до початку ІІ тис. до н. е.

Отже, керамічний комплекс поселення Коник – типовий для неолітичних поселень басейну Стиру. Орнамент з нахилених насічок має аналогії в комплексі кераміки поселення Оболонь (середня течія Стиру). Рідкісним є ямковий орнамент у рядах. Він помітний на кераміці з Балахович (Стир), Віткович (Случ) та деяких інших пам’яток.

На поселенні виявлено також крем’яний матеріал, для виготовлення якого використовувався місцевий жовновий кремінь, можливо, не найкращого ґатунку, сірого, темно-сірого та темного кольорів (Додаток 23-25).

Разом із неолітичною керамікою знайдено три мікроліти, які, напевно, й характеризують культурну приналежність крем’яних знарядь поселення. Це уламок яніславицького наконечника стріли на пластині з підретушованою основою, мікрорізцевий скол від подібного знаряддя та середньовисока правильна трапеція. Досить рідкісним є знаряддя на короткій пластині з регулярною обробкою у верхній частині. Можливо, вона слугувала наконечником дротика. Про часте використання пластин жителями поселення свідчить серія цих виробів середніх і великих розмірів, як правило, з регулярною обробкою або ретушшю утилізації. Один з них має скошений край із боку черевця.

Цікавою є серія масивних пластин з повторною обробкою. Інша має суцільну ретуш по спинці та черевцю.

Рідкісним знаряддям є виріб на масивній пластині, подібний до вкладенів, оброблений з трьох боків крутою ретушшю. Певна специфіка простежується й у відщепах з ретушшю, які становлять 42% від кількості знарядь, а пластини з ретушшю – 44%. Всі різці (3%) виготовлені на відщепах (бокові, серединно-бокові). Майже всі скребки також виготовлені на відщепах у властивому яніславицькій культурі аморфному стилі. Нерозвинені рубальні знаряддя вказують, очевидно, на незначне їх використання. Всі сокирки на спеціально підібраних природних відщепах опрацьовані грубою боковою оббивкою. Робоча частина формувалася спеціальним сколом. У колекції є також проколка, рівноплощинний нуклеус.

Отже, наявність у крем’яному комплексі косого яніславицького вістря, мікрорізцевого сколу, пластинчаста техніка розщеплення, аморфні скребки на відщепах, нуклеуси для зняття пластин дають підстави віднести його до яніславицької традиції.


РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА НОСІЇВ ВОЛИНСЬКОЇ НЕОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ


3.1 Крем’яний інвентар


Найчисленнішою численною категорією артефактів на поселеннях волинської неолітичної культури є крем’яні вироби. Сировиною для них був місцевий жовновий кремінь, виходи якого на поверхню відомі на Поліссі в багатьох місцях. Він має здебільшого світло-сіре, темне або коричневе забарвлення. Недостачі кременю на Волинському Поліссі не було, що могло мати вплив на розміри і, частково, форму виробів. Місцем початкової та подальшої обробки цього матеріалу були безпосередньо поселення, житла або короткочасні стоянки. Крем’яний інвентар різних поселень ВНК умовно ділимо за морфологічними ознаками на дві групи: яніславицького типу (Д. Телегін відносить його до рудоострівського варіанту дніпро-прип’ятської культури, пам’ятки якого поширювались і на Волинь) [Колосов, Телегін, 1978, с. 32; Телегін, 1978а, с. 98; Телегін, 1982, с. 170] і типу Вижівка (Балаховичі, Оболонь, Вижівка).

Яніславицька культура виокремлена на території Польської низовини в 1965 році [Рrahistoria... 1979, s. 378–379]. Пізніше з’ясувалося, що подібні пам’ятки поширюються й на Поліську низовину басейну Прип’яті та Понімання. Весь цей ареал Л. Кольцов запропонував об’єднати в яніславицьку культурну область у складі культур яніславицької, максимоніс та пам’яток Полісся, на сході якого Л. Залізняком виділена рудоострівська культура [Зализняк, 1984, с. 97–99]. Це явище дослідник об’єднує в яніславицьку культуру, котра охоплювала басейни Вісли, Німану, Прип’яті аж до Дніпра, і в межах якої виокремлює чотири локальні варіанти [Залізняк, 1998, с. 187].

На основі численних матеріалів розкопок та зборів встановлено, що найдавніші неолітичні стоянки Українського Полісся мають виразний яніславицький крем’яний інвентар [Залізняк, 1998, с. 217]. Тобто яніславицька мезолітична культура у V тис. до н. е. перейшла в неолітичну, керамічну фазу. За даними цього дослідника, в басейні Прип’яті виявлено близько 30 яніславицьких пам’яток, серед них – Непірець, Рудня Озерянська, Рудня, Сенчиці [Залізняк, 1998, с. 185].

Крем’яні вироби яніславицької традиції (або рудоострівського варіанту дніпро-прип’ятської культури) включають ортогнатні нуклеуси для одержання правильних пластин, аморфні скребки, переважно на відщепах, косі вістря донецького та яніславицького типу, сформовані в мікрорізцевій техніці, мікрорізці як побічні відходи цього виробництва, трапеції, трикутники, а також відзначаються слабким розвитком макролітів [Телегін, 1982, с. 172–175; Телегин, 1978, с. 35–57; Охріменко, Телегін, 1982, с. 76; Теlеgin, 1980, s. 316; Телегін, 1976, с. 21–45]. Загалом вироби з кременю яніславицької культурної області, на думку Д. Нужного, відрізняються «високим рівнем розвитку технології платівчастого розколювання з одноплощинних ортогнатних торцевих нуклеусів невеликих розмірів» [Нужний, 1992, с. 54]. Найчисленнішою категорією знарядь у таких комплексах є аморфні скребачки, ретушовані пластини, небагато кутових та бокових різців на відщепах, рубальні знаряддя у вигляді транше [Нужний, 1992, с. 54, 55; Skubicka, 1987, s. 6–7]. Основними культуровизначальними виробами в комплексах яніславицької традиції є косі наконечники стріл. Головна відмінність між донецькими та яніславицькими косими вістрями полягає в оформленні основи – в останніх вона має ретушну підправку. Л. Залізняк розрізняє три види яніславицьких вістер: з природною, зламаною та ретушованою основою [Зализняк, 1978, с. 94]. Останні на Західно-Волинському Поліссі виявлені в таких пунктах: хутір Коник, Гораймівка, Шепель, Оболонь (обидва біля с. Мала Осниця), Новосілки, Балаховичі, Балаховичі-ІІ, Семки, с. Заслуччя в басейні Стиру та Горині, Нетішин [Савчук, 1979, с. 54], Кричильськ – басейн Горині, с. Мельники (озеро Перемут), Хабарище, Залухів – у Поприп’ятті. Крім того, із зламаною основою – в Маюничах, Великому Мідську, Осовій [Охріменко, Телегін, 1982, с. 68, 69]. Лише на стоянці Рудня-І а-б у двох майже не з’єднаних скупченнях поблизу р. Горинь знайдено 105 екземплярів яніславицьких вістер з ретушованою базовою основою [Нужний, 1992, с. 175].

У результаті багаторічних досліджень Л. Залізняк дійшов висновку, що яніславицькі вістря поширені в західній частині Полісся. У верхів’ях Прип’яті та на Волинському Поліссі вони мають ретушовану основу, що є характерною ознакою вістер яніславицької культури Польської низовини, а це дає підставу включати окреслений регіон в зону поширення яніславицьких пам’яток і провести кордон між яніславицькою та рудоострівською культурами приблизно по басейну Случі [Зализняк, 1984, с. 99].

Крем’яна індустрія яніславицького вигляду відзначена на стаціонарно досліджуваних поселеннях волинської неолітичної культури (див. табл. 2) – хуторі Коник [Охріменко, Середюк, 1988, – С. 85–93] та Новосілки.


Таблиця 2

Крем’яні вироби поселень волинської неолітичної культури

(відсотки подано від загальної кількості кременів)

№ Назва виробу Поселення


Коник Новосілки Оболонь Вижівка


к-сть % к-сть % к-сть % к-сть %
1. Нуклеуси одноплощ. 4 0,6 7 0,4 8 0,8 10 0,4
2. Пластини 112 17,9 204 12,1 131 12,3 280 10,0
3. Відщепи 357 56,9 1146 67,7 593 55,8 2238 80
4. Пластини з ретушшю 69 11 131 7,7 137 12,9 26 0,9
5. Відщепи з ретушшю 64 10,2 110 6,5 128 12,1 30 1,1
6. Скребки 11 1,8 44 2,6 32 3,0 76 2,7
7. Різці 3 0,5 15 0,9 20 1,9 43 1,5
8. Сокири, тесла 2 0,3 2 0,1 8 0,8 52 1,9
9. Свердла, проколки 1 0,2 7 0,4 2 0,2 8 0,3
10. Янісл. наконечники 2 0,3 5 0,3



11. Мікрорізці 1 0,2 13 0,8

1 0,04
12. Трапеції 1 0,2 7 0,4 3 0,3 33 1,2
13. Трикутники

1 0,06



14. Всього знарядь 151 24,2 335 19,8 330 зід 269 9,6
15. Всього кременів 627 100 1692 100 1062 100 2797 100

Сторонніми в комплексі крем’яних виробів поселення хутір Коник були два свідерські верболисті наконечники стріл та два підчовнуваті нуклеуси, що належать до фінального палеоліту. Решта кременів та кераміка становлять єдиний неолітичний комплекс. Серед кременів є два одноплощинні нуклеуси для зняття пластин. Останні складають значну частку збірки: 18% – без додаткової обробки та 11% – з обробкою. Частина цих виробів використовувалась, імовірно, як ріжучі знаряддя, а окремі могли слугувати вкладенями до складних ножів, дротиків тощо. Більші мають довжину 4–6 см, решта – середніх розмірів. Вкладені мають крайову або бічну притуплюючу ретуш. Решта пластин підправлена притуплюючою або загострюючою чи нерегулярною ретушшю. Відщепи також становлять значну частку в комплексі (55%), а з додатковою обробкою – 9,8%. Мікроліти в колекції представлені окремими екземплярами. Частка мікролітів становить 3% загальної кількості знарядь (див. табл. 3). Скребки на пластинах складають лише 0,1%, а на відщепах – 8% від кількості знарядь. Різців мало – 3%. Вони теж формувалися на відщепах. Макролітичні вироби – сокирки невеликих розмірів та нерозвинених форм – їх 1,3%. Трикутники та фігурні кремені в колекції відсутні.

Подібними показниками відзначається й комплекс крем’яних знахідок поселення Новосілки. Пластини тут теж більших розмірів – 4–7 см, а ширина окремих досягає 2 см. Частка пластин без обробки – 18%, а з додатковою обробкою – 11%. Відходів виробництва – відщепів – багато, але з додатковою обробкою частка їх значна – 10,2% (див. табл. 3). Серед мікролітів більш чисельними є мікрорізцеві сколи – 0,2%, трапеції – 0,2%, яніславицькі вістря та їх уламки – 0,3%, трикутник лише один. Загальна ж частка мікролітів від кількості знарядь – 0,8%. Скребки на відщепах кількісно переважають знаряддя на пластинах (0,1% та 8%), але загалом кількість цих знарядь невелика. Скребки мають різноманітні форми – крайові на відщеповидних пластинах, підокруглі та аморфні, властиві саме цій культурі (Рис. 102, 34, 35).

Різців мало (3%). Вони теж виготовлялися на відщепах. їх можна віднести до бокових та серединно-бокових.


Таблиця 3

Відсоткове співвідношення основних типів крем’яних виробів неолітичних поселень Волинського Полісся (відсотки подано від загальної кількості знарядь)

№ п/п Назва виробу Поселення


Новосілки Оболонь Коник Вижівка
1 Пластини з ретушшю 34,6 40 44 17
2 Відщепи з ретушшю 22 36 42 17
3 Скребки на пластинах 5 3 0,1 4
4 Скребки на відщепах 22 8 8 31
5 Різці 4 6 3 11
6 Сокирки, тесла 1 2 1 19
7 Проколки, провертки 2 0,6 0,6 4
8 Фігурні кремені 1,3 0,8 - -

9

10 11

Мікроліти:

Трапеції

Трикутники

Яніславицькі вістря


2

0,3

2


1

-

1


1

-

1


5

-

-

12 Мікрорізцеві сколи 3 1 1 -

Відсоток мікролітів від к-сті знарядь 7 4 3 5

Отже, частина пам’яток волинської неолітичної культури має виразні крем’яні комплекси яніславицького типу (поселення Новосілки, Коник, Хабарище та інші). Вони, безперечно, сформувалися на місцевій мезолітичній основі яніславицької культури.

Інша кременеобробна традиція більш повно представлена двома поселеннями, про які вже згадувалось, – Оболонь та Вижівка. Перше з них має значну колекцію неолітичної багато декорованої кераміки, інше позбавлене її. Але якщо порівняти крем’яні вироби з цих двох пунктів, можна помітити певну подібність у морфології знарядь. Навіть статистично обидва комплекси схожі – частка знарядь на пластинах та відщепах в кожному з них майже однакова: для Оболоні – 40% та 56%, а для Вижівки – 16,8% та 16,6%.

У той час, як на поселенні Вижівка лише в одному житлі виявлено багато макролітів (52), в пункті Оболонь їх відомо лише кілька і формувалися вони не крутими боковими сколами, як у Вижівці, а пологими з різних боків. Заготовка підбиралася з природних кременів, близьких за формою до сокирок. Більшість нуклеусів на обох пам’ятках одноплощинні. На поселенні Вижівка зібрано також чимало трапецій.

Неолітичні зміни (або перехід до «керамічного мезоліту») відбувалися і на сусідніх з Волинським Поліссям територіях. Роль яніславицького субстрату там теж була значною. Як вважає Л. Залізняк та деякі інші дослідники, гжебикова (півночі Польщі) та німанська (Білорусі) неолітичні культури виникли також на яніславицькому пізньомезолітичному підґрунті басейнів Прип’яті, Німану, Західного Бугу [Залізняк, Балакін, 1985, с. 41–49].

Оскільки гжебикові пам’ятки Польщі дещо пізніші від ВНК, а поселення півдня Білорусі менш вивчені, для порівняння візьмемо крем’яні комплекси поселень Житомирського та Київського Полісся, які належать до дніпро-донецької неолітичної культурної спільноти. Ця територія була зоною поширення рудоострівських мезолітичних пам’яток. За даними Д. Телегіна, рудоострівському варіантові дніпро-прип’ятської мезолітичної культури притаманна мала кількість ортогнатних нуклеусів, різців та макролітів [Телегін, 1982, с. 172]. За підрахунками Л. Залізняка, рудоострівська культура відрізняється від яніславицької Польської низовини більшою часткою яніславицьких трикутників – (23±9%) від кількості мікролітів та косих вістер з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: