Методи розв’язування одновимірних та багатовимірних нелінійних оптимізаційних задач та задач лінійного цілочислового програмування
покладають
.
Тоді
якщо
,
то
,
.
інакше
,
.
якщо
n=1,
то
і зупиняються.
Значення цільової
функції в цій
точці і буде
мінімумом
функції. Інакше
повертаються
до 3-го кроку.
Відмітимо, що на кожному кроці методу Фібоначчі точка, що лежить середині відрізку локалізації, ділить його у відношенні двох послідовних чисел Фібоначчі.
2. Визначення найменшого значення функції на заданому відрізку за допомогою методів одновимірної оптимізації
Визначимо
найменше значення
функції
на відрізку
з точністю
,
використовуючи
метод дихотомії:
Розіб’ємо
відрізок
навпіл і візьмемо
дві симетричні
відносно центру
точки
такі, що
,
де
і відкинемо
ту з точок, до
якої ближче
виявилась одна
з двох знову
поставлених
точок з максимальним
значенням.

Обчислюємо
значення функції
в цих точках:

Оскільки
,
то нові межі
відрізка
і
.
В цьому
звуженому
проміжку
знову
розраховуємо
дві точки,
симетричні
відносно його
середини і
значення функції
в цих точках.
Процедура буде
продовжуватись
до тих пір, поки
не буде виконуватись
умова
.
В
нашому випадку
.
Тому знову
розраховуємо
дві точки:

![]()
Оскільки
то нові межі
відрізка
і
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Отже продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Отже продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Отже продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Отже продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Отже продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Продовжуємо
процедуру.
нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Продовжуємо
процедуру.

нові
межі відрізка
,
.
Перевіряємо
умову зупинки:
.
Отже в якості
точки локального
мінімуму можна
наближено
прийняти середину
відрізку
.
Тоді мінімальне
значення вихідної
функції буде
рівним:
.
метод золотого перерізу
На
першій ітерації
відрізок
ділимо двома
симетричними
відносно центра
точками за
формулами:

Обчислюємо значення функції в цих точках:

Той
із кінців відрізка,
до якого серед
знову поставлених
точок ближче
опинилась та,
значення функції
в якій максимальне,
відкидаємо.
Тобто, оскільки
,
то покладаємо,
що
.
Тепер обчислюємо
значення функції
в нових точках:
![]()
Так
як і в методі
дихотомії
процедура буде
продовжуватись
до тих пір, поки
не буде виконуватись
умова
.
Отже перевіримо
умову зупинки:
.
Тому знову
аналогічно
шукаємо нові
межі відрізка.
Оскільки
маємо:
Перевіряємо
умову зупинки:
,
тому продовжуємо
процедуру.

Перевіряємо
умову зупинки:
,
тому продовжуємо
процедуру.
Знову
перевіряємо
умову зупинки: