Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння
На підставі
цієї формули
можна визначити
функцію G(
,
,z) при
,
рівному нулю
або цілому
негативному
числу, за допомогою
рівності
G(
,1-n,z)=
G(
,
,z)= zn G(
+n,n+1,z) (5.9)
n=1,2,…,![]()
Таким чином,
функція має
сенс при будь-яких
значеннях її
параметрів.
З донного визначення
випливає, що
G(
,
,z) регулярна
функція від
z у площині з
розрізом (-
,0) і ціла функція
й
.
Покажемо,
що функція G(
,
,z) є рішенням
диференціального
рівняння (5.1).
При
![]()
0,
1,
2,…доказ
треба безпосередньо
з (5.3). Для цілих
необхідний
результат може
бути обґрунтований
шляхом застосування
принципу аналітичного
продовження.
Якщо
![]()
0,
1,
2,…інтеграли
F(
,
,z) і G(
,
,z) лінійно незалежні
між собою, у
чому легко
переконатися,
склавши вронскиан
цієї пари рішень.
З (5.1) треба
W{F,G}=C
ez. Порівнюючи
обидві частини
цієї рівності
при z
0, знаходимо
C=![]()
W{ F(
,
,z),G(
,
,z)}= -
![]()
ez (5.10)
![]()
0,
-1, -2,…,![]()
Загальний інтеграл рівняння (7.1) у цьому випадку може бути представлений у формі
u = AF(
,
,z)+BG(
,
,z) (5.11)
,![]()
0, -1, -2,…,![]()
Функція G(
,
,z) володіє рядом
властивостей,
аналогічних
властивостям
функції F(
,
,z). Так, наприклад,
мають місце
формули диференціювання:
G(
,
,z)= -
G(
+1,
+1,z)
G(
,
,z)= (-1)m
G(
+m,
+m,z) (5.12)
m=1,2,...
рекурентні співвідношення:
G-
G(
+1)-G(
-1)=0, (5.13)
(
-
)G+G(
-1) -zG(
+1)=0, (5.14)
(
-1+z)G - G(
-1)+(
-
+1)G(
-1)=0, (5.15)
(
+z)G+
(
-
-1)G(
+1)-zG(
+1)=0, (5.16)
G(
-1)+(2
-
+z)G +
(
-
+1)G(
+1)=0, (5.17)
(
-
-1)G(
-1)- (
-1+z)G + zG(
+1)=0, (5.18)
G
G(
,
,z), G(![]()
1)
G(![]()
1,
,z), G(![]()
1)
G(
,![]()
1,z)
і так далі.
Справедливість цих формул випливає з визначення функції G і відповідних властивостей функції F.
5. Подання різних функцій через вироджені гіпергеометричні функції
Як ми вже
відзначали,
багато елементарних
і спеціальних
функцій, що
зустрічаються
в аналізі, можуть
бути вироджені
через функцію
F(
,
,z).
Ми маємо, наприклад,
1) F(
,
,z)=
=![]()
тому що
![]()
F(1,2,z)=
=
,
тому що
![]()
![]()
3) F(-2,1,z)=
![]()
Висновок
Курсова робота присвячена дослідженню гіпергеометричних функцій. Можна зробити висновок:
Гіпергеометричні функції застосовуються в різних розділах математичного аналізу, зокрема, при рішенні диференціальних рівнянь і при розгляді інших спеціальних функцій.
За допомогою гіпергеометричних функцій виражаються не тільки сферичні, еліптичні, але й ряд інших, у тому числі й елементарні функції.
У роботі розглянуті визначення гіпергеометричного ряду й гіпергеометричної функції, доведені деякі елементарні властивості гіпергеометричної функції, функціональні й спеціальні функціональні співвідношення, подання різних функцій через гіпергеометричну, вироджену функція 1 і 2 роди, диференціальне рівняння для виродженої гіпергеометричної функції і його інтеграли, подання різних функцій через вироджені гіпергеометричні функції.
Література
1. Балк М.Б. Математичний аналіз: теорія аналітичних функцій. – К., 2000
2. Гурвиц А.І., Теорія функцій. – К., 2004
3. Евграфов М.О. Аналітичні функції. – К., 2003
4. Лебедєв І.І. Спеціальні функції і їхні додатки. – К., 2000
5. Маркушевич. М.М. Введення в теорію аналітичних функцій. – К., 1999
6. Смирнов В.И. Курс вищої математики тім 3,4. – К., 2005
7. Уиттекер І, Ватсон У. Курс сучасного аналізу тім 1,2. – К., 2000
8. Фихтенгольд К. Курс диференціального й інтегрального вирахування. – К., 2004
9. Фильчаков М. Довідник по вищій математиці. – К., 2000