Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь
Двічі диференціюючи цю функцію і підставляючи вирази для похідних у рівняння (11.59), отримаємо крайову задачу з однорідними граничними умовами:
,
,
. (11.71)
Постановка задачі
Щоб знайти єдиний розв'язок звичайного диференціального рівняння, необхідно задати деякі допоміжні умови, що використовуються для обчислення інтегрування. Для рівняння n-ого порядку потрібно п таких умов. Якщо ці умови задаються для одного значення незалежної змінної (зокрема, для одного кінця інтервалу, на якому необхідно знайти розв'язок), то говорять про початкові умови для задачі Коші. Якщо ж додаткові умови задаються для значень незалежної змінної на різних кінцях інтервалу, то мають на увазі крайову задачу і граничні умови для неї.
Двоточкова крайова задача для рівняння другого порядку має такий вигляд:
![]()
(11.1)
із граничними умовами
(11.2)
Перш ніж застосовувати будь-який чисельний метод, варто перевірити умови, що гарантують існування розв'язку цієї задачі. Наведена нижче теорема визначає загальні умови, що забезпечують існування й одиничність розв'язку.
Теорема.
Припустимо,
що
неперервна
в області
![]()
І що
і

Теж неперервні
на
.
Якщо існує
постійна
,
для якої виконуються
умови
для
всіх
![]()
для всіх
(11.3)
то крайова
задача (11.1) (11.2) має
єдиний розв'язок
для
.
Найчастіше зустрічаються і найкраще вивчені двоточкові лінійні крайові задачі виду
,
(11.4)
,
(11.5)
де
,
![]()
Умови, які
повинні задовольняти
функції
,
і
,
для того щоб
задача (11.4), (11.5) мала
єдиний розв'язок,
випливають
із теореми як
наслідок.
Наслідок.
Якщо
і
неперервні
на
і
,
то задача (11.4),
(11.5) має єдиний
розв'язок на
.
Граничні
умови (11.5) визначають
третю крайову
задачу для
рівняння (11.4). Якщо
припустити,
що
,
то умови (11.5) визначають
першу крайову
задачу, а коли
- другу.
Точне (аналітичне)
розв'язання
крайових задач
- більш складна
процедура, ніж
знаходження
розв'язку задачі
Коші. Це спричинило
появу великої
кількості
наближених
методів. Ці
методи можна
розділити на
дві групи:
наближено-аналітичні
методи, що дають
наближений
розв'язок крайової
задачі на відрізку
у вигляді конкретної
аналітичної
функції, і чисельні
методи, що визначають
розвозок у
вигляді табличної
функції, заданої
на сітці відрізка
.
Метод скінченних різниць
Ідея методу
скінченних
різниць полягає
в тому, що похідні
в диференціальному
рівнянні (11.4) і
граничних
умовах (11.5) заміняються
їх скінченними
різницями. Для
цього спочатку
введемо на
відрізку
сітку з кроком
:
.
Позначимо
через
точний
розв'язок задачі
(11.1) у і-му вузлі
сітки, а через
- наближений
розв'язок у цій
точці. Заміняючи
в кожному
внутрішньому
вузлі сітки
похідні різницями,
отримаємо
різницеві
рівняння:
,
![]()
Симетричні
різницеві
апроксимації
похідних першого
і другого порядків
мають похибку
другого порядку
відносно
,
тобто
.
Це легко довести
на основі розкладання
в ряд Тейлора
точного розв'язку
рівняння. Дійсно,
для вузлів
та
маємо
![]()
![]()
з різниці яких отримуємо шуканий результат:
,
(11.21)
Знайдемо нев’язку різницевого рівняння
.
Оскільки
є точним розв'язком
рівняння (11.4),
та
. (11.22)
Тому різницеве рівняння (11.21) апроксимує вихідне диференціальне рівняння
(11.4) також із
другим порядком
відносно
.
Тепер апроксимуємо граничні умови скінченними різницями:
,
(11.23)
Знайдемо похибку апроксимації граничних умов. Нев’язки граничних умов (11.23) мають вигляд:
,
.
Асиметрична
апроксимація
першої похідної
на відміну від
симетричної
має глобальну
похибку першого
порядку відносно
,
тобто
.
Це безпосередньо
випливає з
розкладання
в ряд Тейлора
,
із якого отримуємо
,
![]()
Отже, граничні умови (11.23) апроксимуються з першим порядком за к. Порядок їх апроксимації можна підвищити до другого, наприклад, використовуючи співвідношення
![]()
,
(11.24)
похибка
апроксимації
яких також
пропорційна
,
як і для випадку
симетричної
апроксимації
похідних. Це
випливає із
порівняння
двох рядів
Тейлора:
![]()
![]()
Якщо перший вираз помножити на 4 і відняти його від другого, отримаємо:
.
Після його підстановки у формулу (11.24) знаходимо нев'язку у вигляді:
![]()
тобто крайова
умова апроксимується
з другим порядком
відносно
.
У такий же
спосіб доводиться,
що і друга гранична
умова (11.23) апроксимується
з другим порядком
відносно
.
Розглянемо ще одну можливість апроксимації крайових умов типу (11.5) на прикладі умови
.
Для цього
за межами інтервалу
вводиться
додаткова точка
,
за допомогою
якої обчислюється
перша похідна
за симетричною
формулою
апроксимації:
. (11.25)
Точку
можна виключити,
скориставшись
співвідношенням
(11.25) і різницевою
апроксимацією
диференціального
рівняння (11.4) в
кінцевій точці
інтервалу
.
Отримуємо
рівняння для
граничної умови
в точці
із порядком
,
яким можна
замінити останнє
рівняння в
системі алгебраїчних
рівнянь, одержаній
у разі кусочно-різницевої
апроксимації
похідних у
рівнянні (11.4).
Те ж саме
можна зробити
з першою умовою
(11.5) і першим
апроксимуючим
рівнянням для
.
Варто підкреслити,
що врахування
граничних умов
різних типів
впливає тільки
на перше й останнє
рівняння цієї
системи.
Зведемо подібні члени в рівнянні (11.21) і отримаємо стандартне триточкове різницеве рівняння:
, (11.27)
.
Включивши
до системи
рівнянь (11.25) різницеве
рівняння (11.23) чи
(11.24), отримаємо
систему рівнянь,
що містить
рівняння з
невідомими
.
Порівняємо
ці два варіанти
апроксимації
крайової задачі.
У першому з них
система лінійних
алгебраїчних
рівнянь, утворена
рівняннями
(11.21) і (11.23), має тридіагональну
матрицю коефіцієнтів,
і її можна розв'язати
методом прогону.
Щоб застосувати
метод прогону
в другому випадку,
слід створити
відповідну
тридіагональну
матрицю. Для
цього потрібно
з першого рівняння
(11.27) для
![]()
![]()
Маємо рівняння
з двома невідомими
-
і
.
Замінимо ним
перше рівняння
(11.24). Виконаємо
такі ж перетворення
з другим (11.24) і
останнім рівнянням
(11.27) для
:
![]()
Виключивши
з них
,
знаходимо:
![]()
Це рівняння
містить дві
невідомі -
і
.
Замінимо ним
друге рівняння
(11.27). Два останні
рівняння разом
із (11.27) утворюють
систему рівнянь
із тридіагональною
матрицею, що
апроксимує
вихідну крайову
задачу (11.4), (11.5) з
порядком