Xreferat.com » Рефераты по математике » Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

border="0" />.


Двічі диференціюючи цю функцію і підставляючи вирази для похідних у рівняння (11.59), отримаємо крайову задачу з однорідними граничними умовами:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.71)

Постановка задачі


Щоб знайти єдиний розв'язок звичайного диференціального рівняння, необхідно задати деякі допоміжні умови, що використовуються для обчислення інтегрування. Для рівняння n-ого порядку потрібно п таких умов. Якщо ці умови задаються для одного значення незалежної змінної (зокрема, для одного кінця інтервалу, на якому необхідно знайти розв'язок), то говорять про початкові умови для задачі Коші. Якщо ж додаткові умови задаються для значень незалежної змінної на різних кінцях інтервалу, то мають на увазі крайову задачу і граничні умови для неї.

Двоточкова крайова задача для рівняння другого порядку має такий вигляд:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.1)


із граничними умовами


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.2)


Перш ніж застосовувати будь-який чисельний метод, варто перевірити умови, що гарантують існування розв'язку цієї задачі. Наведена нижче теорема визначає загальні умови, що забезпечують існування й одиничність розв'язку.

Теорема. Припустимо, що Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь неперервна в області


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


І що

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Теж неперервні наЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Якщо існує постійнаЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, для якої виконуються умови


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньдля всіх Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для всіх Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.3)


то крайова задача (11.1) (11.2) має єдиний розв'язок Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Найчастіше зустрічаються і найкраще вивчені двоточкові лінійні крайові задачі виду


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.4)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.5)


де


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Умови, які повинні задовольняти функції Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, для того щоб задача (11.4), (11.5) мала єдиний розв'язок, випливають із теореми як наслідок.

Наслідок. Якщо Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь неперервні на Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, то задача (11.4), (11.5) має єдиний розв'язок на Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Граничні умови (11.5) визначають третю крайову задачу для рівняння (11.4). Якщо припустити, що Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, то умови (11.5) визначають першу крайову задачу, а коли Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - другу.

Точне (аналітичне) розв'язання крайових задач - більш складна процедура, ніж знаходження розв'язку задачі Коші. Це спричинило появу великої кількості наближених методів. Ці методи можна розділити на дві групи: наближено-аналітичні методи, що дають наближений розв'язок крайової задачі на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь у вигляді конкретної аналітичної функції, і чисельні методи, що визначають розвозок у вигляді табличної функції, заданої на сітці відрізка Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Метод скінченних різниць


Ідея методу скінченних різниць полягає в тому, що похідні в диференціальному рівнянні (11.4) і граничних умовах (11.5) заміняються їх скінченними різницями. Для цього спочатку введемо на відрізку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь сітку з кроком Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Позначимо через Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньточний розв'язок задачі (11.1) у і-му вузлі сітки, а через Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь - наближений розв'язок у цій точці. Заміняючи в кожному внутрішньому вузлі сітки похідні різницями, отримаємо різницеві рівняння:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Симетричні різницеві апроксимації похідних першого і другого порядків мають похибку другого порядку відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, тобто Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Це легко довести на основі розкладання в ряд Тейлора точного розв'язку рівняння. Дійсно, для вузлів Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньта Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь маємо

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


з різниці яких отримуємо шуканий результат:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.21)


Знайдемо нев’язку різницевого рівняння


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Оскільки Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь є точним розв'язком рівняння (11.4),


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь та Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.22)


Тому різницеве рівняння (11.21) апроксимує вихідне диференціальне рівняння

(11.4) також із другим порядком відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Тепер апроксимуємо граничні умови скінченними різницями:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.23)


Знайдемо похибку апроксимації граничних умов. Нев’язки граничних умов (11.23) мають вигляд:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Асиметрична апроксимація першої похідної на відміну від симетричної має глобальну похибку першого порядку відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, тобто Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Це безпосередньо випливає з розкладання в ряд Тейлора


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,


із якого отримуємо


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Отже, граничні умови (11.23) апроксимуються з першим порядком за к. Порядок їх апроксимації можна підвищити до другого, наприклад, використовуючи співвідношення


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівняньЧисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь,Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь (11.24)


похибка апроксимації яких також пропорційна Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, як і для випадку симетричної апроксимації похідних. Це випливає із порівняння двох рядів Тейлора:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Якщо перший вираз помножити на 4 і відняти його від другого, отримаємо:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Після його підстановки у формулу (11.24) знаходимо нев'язку у вигляді:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


тобто крайова умова апроксимується з другим порядком відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

У такий же спосіб доводиться, що і друга гранична умова (11.23) апроксимується з другим порядком відносно Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Розглянемо ще одну можливість апроксимації крайових умов типу (11.5) на прикладі умови


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Для цього за межами інтервалу Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь вводиться додаткова точка Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, за допомогою якої обчислюється перша похідна за симетричною формулою апроксимації:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. (11.25)


Точку Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь можна виключити, скориставшись співвідношенням (11.25) і різницевою апроксимацією диференціального рівняння (11.4) в кінцевій точці інтервалу Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Отримуємо рівняння для граничної умови в точці Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь із порядком Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, яким можна замінити останнє рівняння в системі алгебраїчних рівнянь, одержаній у разі кусочно-різницевої апроксимації похідних у рівнянні (11.4).

Те ж саме можна зробити з першою умовою (11.5) і першим апроксимуючим рівнянням для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Варто підкреслити, що врахування граничних умов різних типів впливає тільки на перше й останнє рівняння цієї системи.

Зведемо подібні члени в рівнянні (11.21) і отримаємо стандартне триточкове різницеве рівняння:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, (11.27)

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.


Включивши до системи рівнянь (11.25) різницеве рівняння (11.23) чи (11.24), отримаємо систему рівнянь, що містить Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь рівняння з Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь невідомими Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь.

Порівняємо ці два варіанти апроксимації крайової задачі. У першому з них система лінійних алгебраїчних рівнянь, утворена рівняннями (11.21) і (11.23), має тридіагональну матрицю коефіцієнтів, і її можна розв'язати методом прогону. Щоб застосувати метод прогону в другому випадку, слід створити відповідну тридіагональну матрицю. Для цього потрібно з першого рівняння (11.27) для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Маємо рівняння з двома невідомими - Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Замінимо ним перше рівняння (11.24). Виконаємо такі ж перетворення з другим (11.24) і останнім рівнянням (11.27) для Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь:

Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь


Виключивши з них Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь, знаходимо:


Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь

Це рівняння містить дві невідомі - Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і Чисельні методи розв’язування крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь. Замінимо ним друге рівняння (11.27). Два останні рівняння разом із (11.27) утворюють систему рівнянь із тридіагональною матрицею, що апроксимує вихідну крайову задачу (11.4), (11.5) з порядком Чисельні методи розв’язування крайових задач для
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: