Xreferat.com » Рефераты по математике » Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей

Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей

деякого числа.

Нехай маємо таблицю, де наведено результати дослідів, пов'язаних із підкиданням симетричної монети:

Число підкидань 4040 2048 0,5069

Число появ "герба" 12000 6019 0,5016

Відносна частота 24000 12012 0,5005

Тут відносні частоти відхиляються від числа 0,5 тим менше, чим більша кількість випробувань. Проте число 0,5 є класичною ймовірністю випадання "герба" при одному підкиданні симетричної монети.

Як бачимо, означення класичної ймовірності не вимагає, щоб випробування насправді виконувались: означення відносної частоти вимагає, щоб випробування були фактично виконані. Іншими словами, класичну ймовірність обчислюють до досліду, а відносну частоту - після досліду.

Проте класична ймовірність має обмежене застосування, оскільки далеко не завжди в реальних умовах можна виділити рівноможливі випадки у скінченній кількості.

Якщо підкидати несиметричну монету (із зміщенням від геометричного центра ваги), то відносні частоти появи "герба" так само мають властивість групуватися навколо певного числа р при збільшенні кількості випробувань. Проте число р нам невідоме, бо монета не є симетричною і для кожної монети воно буде своїм.

Прийнято вважати це невідоме число р статистичною ймовірністю появи "герба" при підкиданні несиметричної монети.

Означення. Ймовірністю події А називається невідоме число р, навколо якого зосереджується значення відносної частоти події А при зростанні числа випробувань.

Щойно наведене означення ймовірності називають статистичним. Отже,


Рп(А)≈Р(А) = р, (2)


де Р(А) - ймовірність події А; Рп(А) - відносна частота; п -кількість випробувань.

Наближена рівність (2), яка виражає властивість стійкості відносних частот, є однією з найважливіших закономірностей масових випадкових подій.

Приклад. Із 1000 довільно вибраних деталей приблизно 3 браковані. Скільки бракованих деталей приблизно буде серед 2100 деталей?

Позначимо через А подію, коли навмання взята деталь бракована. Тоді відносна частота

Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей

Якщо серед 2100 деталей виявиться х бракованих, то ймовірність події А

Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Оскільки Рп (А) ≈ Р(А), то Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей, звідки х = 6.


§ 5. Зв'язок теорії ймовірностей з теорією множин


Множину всіх можливих наслідків випробування називають основним простором або простором елементарних подій (наслідків) і позначають Q. Наслідок позначають со.

Випадковою подією (наслідком) називається будь-яка підмножинаЛ простору Q, тобто будь-яка множина наслідків. Наслідки, які утворюють подію А, називають сприятливими для А (соє А). Подія А настає тоді і тільки тоді, коли настає елементарна подія (наслідок), сприятлива для А.

Тому теорія ймовірностей і теорія множин мають багато спільного. Втім, в них йдеться про одне й те саме різними словами, що видно з такої таблиці:


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Приклад. Підкидають два гральних кубики. Подія А - сума очок, які з'явились, дорівнює 10; подія В - принаймні один раз з'явиться шістка. Опишіть простір елементарних подій та події A U В і А ∩ В.

Простір елементарних подій, або множину можливих наслідків випробування, можна записати як набір усіх можливих впорядкованих пар чисел від 1 до 6 (кожну із шести граней першого кубика можна розглядати у парі з будь-якою гранню другого кубика). Отже,

Ω = {(1; 1), (1; 2),...(1; 6), (2; 1), ..., (6; 5), (6; 6)}.

Всього за правилом добутку маємо 6 • 6 = 36 елементів.

Подію А задаємо переліком елементів, які її складають:

А = {(4; 6), (5; 5), (6; 4)}.

Аналогічно

В={(6; 1), (6; 2), (6; 3), (6; 4), (6; 5), (6; 6), (1; 6), (2; 6), (3; 6), (4; 6), (5; 6)}.

Об'єднання A U В - подія, яка полягає в тому, що відбудеться хоча б одна з подій А або В. Тому A U В означає, що або сума очок на гранях, які випали, дорівнює 10, або принаймні один раз з'явиться шістка.

Оскільки елементи (4; 6) і (6; 4) входять одночасно ідо А, ідо В, то

A U B = ((5; 5)}U B.

Подія А ∩ В складається з двох елементів, які входять і до А, і до В:

A ∩ B = {(4; 6), (6; 4)}.


§ 6. Геометричні ймовірності


Класичне означення ймовірності ґрунтується на тому, що випробування має скінченну кількість наслідків. Проте є досліди, які мають нескінченну кількість наслідків.

Наприклад, нехай на площині міститься область Ω. і в ній міститься інша область А (рис. 300).


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей

Припустимо, що в область Ω навмання кидають точку. Як визначити ймовірність того, що кинута точка потрапить до області А? Природно вважати, що ймовірність попадання точки до області А пропорційна площі цієї області і не залежить від розміщення та форми цієї області.

Підмножини області Ω, які мають площу, називатимемо в такому разі випадковими подіями. Якщо А - випадкова подія, то вважатимемо, що


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей (1)


де S(A) – площа A, S(Ω.) -площа Ω.

Ймовірності, що подаються як відношення площ областей (довжин відрізків, об'ємів тіл), називають ще геометричними ймовірностями.


Приклад 1. Знайти ймовірність того, що навмання взята точка з круга радіуса R належатиме квадрату, вписаному в коло, яке обмежує круг (рис. 301).


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


За означенням геометричної ймовірності маємо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


де S1 - площа квадрата AВCD; S - площа круга радіуса R.

Оскільки АВ2 = 2R2, то S1 = 2R2. Тому


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


На перший погляд здається, що геометричні ймовірності є мало корисними для застосувань. Проте це не так. Багато задач, серед яких і ті, що висуваються практикою, врешті-решт зводяться до відшукання ймовірності попадання точки в деяку область.

Приклад 2 (задача Бюффона). Нехай на площині проведено паралельні прямі так, що відстань між сусідніми прямими дорівнює 2а. На площину навмання кидають голку завдовжки 2l, l<а. Яка ймовірність того, що голка перетне якусь із цих прямих?

Положення голки однозначно визначається величиною кута де та відстанню від середини голки до найближчої прямої (рис. 302). Отже, можна взяти за простір Ω елементарних наслідків прямокутник Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей, 0<у<а. Оскільки з ΔACBD = ВС = ABsinx = lsinx, то голка перетне пряму тільки тоді, коли у < d, тобто


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей (2)


Точки, координати яких задовольняють нерівності (2), утворюють фігуру, заштриховану на рис. 303. Згідно з рівністю (1) площа цієї фігури, поділена на площу прямокутника, і буде дорівнювати шуканій імовірності. Площа прямокутника Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей. Площа заштрихованої фігури


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Формула (3) є корисною при розв'язуванні багатьох задач. Зокрема, користуючись цією формулою, можна наближено обчислити число п. Справді, з формули (3) маємо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Нехай голку кинуто п разів і т разів вона перетнула пряму. При досить великих п віднось Тому при досить великих п відносна частота Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей як завгодно мало відрізняється від імовірності Р(А). Тому


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Під час проведення випробувань голку було кинуто 5000 разів, причому найближчу пряму вона перетнула 2532 рази. Довжина голки була 36 мм, відстань між паралельними прямими 45 мм. Отже,


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


§ 7. Теорема про додавання ймовірностей несумісних подій


Розглянемо спочатку приклад.

Припустимо, що в урні містяться 5 білих, 3 чорних, 2 червоних і 7 синіх куль. Знайдемо ймовірність того, що з урни вийняли кулю білого або чорного кольору.

Нехай подія А - поява білої кулі, В - поява чорної кулі, С = A U В -поява білої або чорної кулі. Оскільки події С сприяють 8 наслідків, а число усіх куль в урні дорівнює 17, то Р(С) = Р(А U В) = 8/17 .

Цю ж імовірність можна знайти інакше: Р(А) =5/17, Р(В) = 3/17, отже, Р{А) + Р(В) = 8/17. Таким чином, Р(А U B) = Р(А) + Р(В).

Теорема 1. Якщо події А і В несумісні (А ∩ В = 0 ), то


Р(А U В) = Р(А) + Р{В). (1)


Нехай із числа п усіх рівно можливих наслідків m1 результатів є сприятливими для події А, а т2 - для події В. Оскільки події А і В несумісні, то поява події А виключає появу події В і навпаки, тому число випробувань, сприятливих для події A U В, дорівнює m1 + т2. Звідси на основі класичного означення ймовірності дістаємо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


що й треба було довести.

Наслідок 1. Якщо події А1, А2, ..., Аn попарно несумісні (тобто Ai ∩ Aj = 0 при і ≠ j, i,j = 1, 2, ..., п), то


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей

Формула (2) є узагальненням формули (1).

Наслідок 2. Ймовірність протилежної до А події А дорівнює


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Справді, оскільки A U А = Ω, (Ω - простір елементарних подій) і P(Ω) = 1, то за теоремою 1 маємо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


звідки і дістаємо (3).

Наслідок 3. Якщо попарно несумісні події А1, А2, •...• Аn утворюють повну групу, то сума ймовірностей цих подій дорівнює 1.

Оскільки А1 U А2 U • … • U Аn = Ω і P(Ω) = 1, то за формулою (2) маємо


P(А1)+P( А2) +...+ P(Аn)=1. (4)


Приклад 1. У лотереї розігруються 1000 білетів, з них на один припадає виграш 5000 грн., на 10 білетів - виграш по 1000 грн, на 50 білетів - виграш 200 грн, на 100 білетів - виграш 50 грн. Решта білетів невиграшні. Знайти ймовірність виграшу на один білет не менш як 200 грн.

Позначимо події: А - виграш не менш як 200 грн, А1 - виграш 200 грн, А2 - виграш 1000 грн, A3 - виграш 5000 грн.

Подія А виражається через об'єднання трьох несумісних подій А1, А2, А3, тобто А = А1 U А2 U А3. За теоремою 1 дістанемо


P(A)=P(А1)+P( А2) +.P(А3),


або

P(A)= 0,050+ 0,010+ 0,001 = 0,061.

Приклад 2. При прийманні партії підлягає перевірці половина виробів. Умовами приймання передбачається не більше, ніж 2 % бракованих виробів. Визначити ймовірність того, що партію з 100 виробів, яка містить 5 % браку, буде прийнято.

Оскільки 2 % від 50 дорівнює одиниці, то через А позначимо подію, яка полягає в тому, що під час перевірки не отримано жодного бракованого виробу, а через В - лише один бракований виріб. Партію з 100 виробів, яка містить 5 % браку (тобто 5 бракованих виробів), буде прийнято за умови, що має місце або подія А, або подія В. Події А і В є несумісними. Тому за формулою (1) шуканою є ймовірність події C = A U B.

Із 100 виробів 50 можна вибрати C50100) способами. Із 95 небракова-них виробів 50 можна вибрати C5095 способами. Тому


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Приклад 3. Для виготовлення деталі придатними є валики з діаметром 11,99 - 12,20 мм. Автомат виготовляє 1 % валиків, діаметр яких менший від 11,99 мм, і 2 % - діаметр яких більший за 12,20 мм. Яка ймовірність того, що навмання взятий з виробленої партії валик буде непридатний для виготовлення деталі?

Нехай А - подія, ймовірність якої треба визначити. Тоді Ặ - подія, яка полягає в тому, що навмання взятий валик придатний.

За формулою (3) знаходимо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


§ 8. Теорема додавання ймовірностей довільних подій


Теорема. Якщо А i В - довільні події, то


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Якщо події А і В несумісні, то Р(А ∩ В) = Ш, і правильність формули (1) випливає з рівності (1) § 7.


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Віднявши від рівності (4) рівність (2), знаходимо


Р(А) + Р(В) = Р(А US)- P(A ∩ В),


звідки і випливає рівність (1).


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Приклад 2. У групі 30 учнів. З них 12 вивчають німецьку мову, 15 - англійську, 5 - англійську і німецьку, а решта - інші мови. Яка ймовірність того, що навмання вибраний учень вивчає англійську або німецьку?

Позначимо події: А - навмання вибраний учень вивчає німецьку мову; В - навмання вибраний учень вивчає англійську мову. За умовою n(A) = 12, п(В) = 15. Події А і В є сумісними, оскільки А ∩ В≠Ш і n (А ∩ В) = 5 (рис. 305). Тоді


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


§ 9. Умовні ймовірності


Часто одна подія А впливає на можливість появи іншої події. В цьому випадку події А і В називають залежними. Нехай, наприклад, з урни, в якій 15 білих і 10 чорних куль, навмання виймають послідовно одну за одною дві кулі. Розглянемо події: А - перша куля біла, В - друга куля біла. Зрозуміло, що Р(А) = 15/25=3/5. Якою буде ймовірність події В?

Якщо подія А відбулася, то серед 24 куль, що залишилися, білих 14 і Р(В) =14/24=7/12; якщо ж подія А не відбулася (перша куля виявилася чорною), то Р{В) =15/24= 5/8.

Отже, ймовірність появи події В залежить від здійснення події А, тобто А і В - залежні події. У такому випадку кажуть, що ймовірність появи події В умовна.

Означення. Нехай А і В - довільні події. Умовною ймовірністю Р(В/А) події В називають ймовірність події B, знайдену в припущенні, що подія А вже відбулася.

Теорема. Якщо A i В- довільні події, причому Р(А) ≠ 0, то


Р(АПВ) = Р(А)-Р(В/А). (1)


Нехай для події А сприятливими є т рівноможливих наслідків випробування із загальної їх кількості п, а для події А ∩ В – k (рис. 306). Тоді


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Проте якщо подія А відбулася, можливі лише ті т наслідків випробування, які є сприятливими для події А, причому k з них очевидно є сприятливими для події В. Отже,


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


З умови Р(А) ≠ 0 випливає, що т = 0.

Другу з рівностей (2), враховуючи першу з них і рівність (3), можна записати у вигляді


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


що й треба було довести.

Доведену теорему називають теоремою множення ймовірностей для двох подій. Помінявши місцями А і В, дістанемо другий запис цієї теореми:


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Приклад. На заводі 96% телевізорів визнаються придатними. У кожній партії з 100 придатних телевізорів у середньому 75 є першого сорту. Знайти ймовірність того, що телевізор, взятий з такої партії, є першого сорту.

Подія А - телевізор є придатним, подія В - телевізор є першого сорту. Шуканою величиною є Р(А ∩ В), оскільки для того, щоб телевізор був першого сорту, треба, щоб він одночасно був і придатним (подія А), і першого сорту (подія В). За умовою Р(A) = 0,96, Р(В/А) = 0,75. Отже,


Р(А ∩В) = Р(А) • Р(В І А) = 0,96 • 0,75 = 0,72.


§ 10. Теорема про множення ймовірностей незалежних подій


Означення 1. Події А і В називаються незалежними, якщо настання однієї з подій не впливає на ймовірність настання другої події.

З цього означення випливає, що незалежні події - це такі дві рівності:


Р(А/В) = Р(А), Р(В/А) = Р(В). (1)


Теорема. Ймовірність одночасної появи двох незалежних подій дорівнює добутку ймовірностей цих подій.

Оскільки Р(А ∩В) = Р(А/В) • Р(В), то, враховуючи рівність (1), дістаємо


Р(А ∩ В) = Р(А) • Р(В). (2)


Навпаки, неважко довести, що виконання рівності (2) означає незалежність подій А і В. Справді, оскільки


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


то відповідно до означення умовної ймовірності праву частину цього виразу можна замінити на Р(А/В), тобто Р(А) = Р(А/В). Аналогічно дістаємо Р(В) = Р(В /А). Отже, рівність (2) гарантує незалежність подій.

Означення 2. Кілька подій називаються незалежними в сукупності, якщо будь-яка з них не залежить від будь-якої сукупності решти.

Для незалежних у сукупності подій має місце рівність


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Формула (3) є узагальненням формули (2) на випадок будь-якої скінченної кількості незалежних у сукупності подій.

На практиці для перевірки незалежності подій рідко використовують означення. Частіше виходять з інтуїтивних міркувань, пов'язаних з характером випробування. Так, при підкиданні двох монет очевидно, що поява якої-небудь сторони на одній з них не впливає на умови підкидання іншої. Тому випадання будь-яких сторін на кожній з них є незалежними подіями.

Приклад 1. Імовірність безвідмовної роботи верстата протягом зміни дорівнює 0,9. Знайти ймовірність безвідмовної роботи двох верстатів протягом зміни.

Подія А - безвідмовна робота протягом зміни першого верстата, В -другого. Припускаючи, що події А і В є незалежними, за формулою (1) знайдемо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Приклад 2. Робітник обслуговує чотири однакових верстата. Ймовірність того, що будь-який верстат протягом години потребує уваги робітника, дорівнює 0,6. Припускаючи, що виходи з ладу будь-якого верстата ніяк не пов'язані між собою, знайти ймовірність того, що протягом години: а) усі чотири верстати потребують уваги робітника; б) жоден з верстатів не потребує уваги робітника.

а) Позначимо через А1, А2, А3, А4 події, які полягають в тому, що протягом години потребують уваги робітника відповідно перший, другий, третій, четвертий верстати. Події А1, А2, A3, А4 є незалежними. Тому за формулою (3) дістанемо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


б) Імовірність того, що протягом години верстат (будь-який) не потребуватиме уваги робітника, знайдемо за правилом відшукання ймовірності протилежної події:


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


§11. Формула повної ймовірності


Припустимо, що подія A може настати тільки разом з однією із попарно несумісних подій H1, H2,... Нп, які утворюють повну групу подій (рис. 307).

Теорема. Ймовірність події A, яка може настати лише за умови появи однієї із попарно несумісних подій Н1, H2, ... Нп, які утворюють повну групу, визначається за формулою


Р(А) = Р(А/Н1)·Р(Н1) + Р(А/Н2) ·Р(Н2) + ...+ Р(А/Нп) ·Р(Нп). (1)


Якщо подія А відбулася разом з однією із подій H1, H2,... Нп, то це означає, що відбулася одна із попарно несумісних подій A∩H1, A∩ H2,... A∩Нп. Отже,


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Тому, застосовуючи теорему про додавання ймовірностей несумісних подій, дістаємо

Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


За теоремою множення довільних подій маємо


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Підставивши рівність (3) у рівність (2), дістаємо рівність (1). Формулу (1) називають формулою повної ймовірності.

Приклад 3. Із першого автомата на конвеєр надходить 20 % деталей, з другого - 30 %, з третього - 50 %. Перший автомат дає в середньому 0,2 % бракованих деталей, другий - 0,3 %, третій - 0,1 %. Яка ймовірність того, що на конвеєр надійшла бракована деталь?

Позначимо події: Н1 - дана деталь виготовлена першим автоматом, H2 - дана деталь виготовлена другим автоматом, H3 - дана деталь виготовлена третім автоматом, А - деталь, що надійшла на конвеєр, бракована.

За умовоюP(Н1) = 0,2; Р(H2) = 0,3; Р( Н3) = 0,5; Р(А/Н1) = 0,002; Р(А/Н2) = 0,003; Р(А/Н3) = 0,001.

За формулою повної ймовірності

P(А) = 0,002-0,2 + 0,003-0,3 + + 0,0010,5 = 0,0018.


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


§ 12. Імовірності гіпотез. Формула Байєса


Нехай подія А може настати за умови появи однієї з попарно несумісних подій H1, H2,... Нп, які утворюють повну групу. Через те, що заздалегідь невідомо, яка з цих подій настане, їх називають гіпотезами. Ймовірність появи події А визначається за формулою повної ймовірності.

Припустимо, що проведено випробування, внаслідок якого відбулася подія А. Виникає питання: як змінились (за умови того, що подія А вже відбулася) ймовірності гіпотез? Відповідь на це питання дає така теорема.

Теорема Байєса. Нехай H1, H2,... Нп - повна група попарно несумісних подій. Тоді


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


За теоремою множення довільних подій


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Ліві частини рівностей (2) і (3) є однаковими. Тому рівними будуть і праві частини цих рівностей, тобто


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


звідки


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


Оскільки за формулою повної ймовірності


Елементи комбінаторики. Початки теорії ймовірностей


то, підставивши рівність (5) у рівність (4), дістанемо рівності (1).

Формули (1) називають формулами Байсса. Формули Байєса дають змогу переоцінити ймовірність гіпотез H1, H2,... Нп після того, як проведено випробування, внаслідок якого відбулася подія А. При цьому ймовірності Р(Нk) називають апріорними ( a priori - до досліду), а ймовірності Р(Нk / А) - апостеріорними (a posteriori - після досліду).

Приклад. У групі з 10 учнів, які прийшли на екзамен, 3 підготовлені відмінно, 4 - добре, 2 - посередньо і 1 - погано. Екзаменаційні білети містять 20 питань. Відмінно підготовлений учень у змозі відповісти на всі 20 питань, добре підготовлений - на 16, посередньо - на 10, погано

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: