Дослідження універсальних абелевих алгебр
Різноманіття називається мальцевським, якщо воно складається з алгебр, у яких всі конгруенції перестановочні.
Усе алгебри вважаються приналежними деякому фіксованому мальцевському різноманіттю. Використовуються стандартні позначення й визначення з[2].
У даній роботі конгруенції довільної алгебри будемо позначати грецькими буквами.
Якщо
– конгруенція
на алгебрі
,
то
![]()
суміжний
клас алгебри
по конгруенції
.
або
– діагональ
алгебри
.
Для довільні
конгруенції
й
на алгебрі
будемо позначати
множину всіх
конгруенції
на алгебрі
таких, що
![]()
тоді й тільки тоді, коли
![]()
Тому що
,
та множина
не порожньо.
Наступне визначення дається в роботі[2].
Визначення
2.1. Нехай
і
– конгруенції
на алгебрі
.
Тоді
централізує
(записується:
),
якщо на
існує така
конгруенція
,
що:
1) з
![]()
завжди треба
![]()
2) для будь-якого елемента
![]()
завжди виконується
![]()
3) якщо
![]()
те
![]()
Під терміном
«алгебра»
надалі будемо
розуміти універсальну
алгебру. Всі
розглянуті
алгебри передбачаються
вхідними у
фіксоване
мальцевське
різноманіття
.
Наступні властивості отримані Смітом[3], сформулюємо у вигляді леми.
Лема 2.1. Нехай
.
Тоді:
1) існує єдина
конгруенція
,
що задовольняє
визначенню
2.1;
2)
;
3) якщо
![]()
те
![]()
З леми 2.1. і леми
Цорна треба,
що для довільної
конгруенції
на алгебрі
завжди існує
найбільша
конгруенція,
що централізує
.
Вона називається
централізатором
конгруенції
в
і позначається
.
Зокрема, якщо
,
те централізатор
у
будемо позначати
.
Лема 2.2. Нехай
,
– конгруенції
на алгебрі
,
,
,
.
Тоді справедливі
наступні твердження:
1)
;
2)
,
де
;
3) якщо виконується одне з наступних відносин:
![]()
![]()
![]()
![]()
4) із
завжди треба
![]()
Доказ:
1) Очевидно,
що
– конгруенція
на
,
що задовольняє
визначенню
2.1. У силу пункту
1) леми 2.1. і
.
2)
– конгруенція
на
,
що задовольняє
визначенню
2.1. Значить
![]()
3) Нехай
.
Тоді
![]()
![]()
Застосуємо
до останнього
трьох співвідношенням
мальцевський
оператор
такий, що
![]()
Тоді одержимо
![]()
![]()
Аналогічним образом показуються інші випадки з пункту 3).
4) Нехай
![]()
Тоді справедливі наступні співвідношення:
![]()
![]()
![]()
Отже,
![]()
де
– мальцевський
оператор.
Тоді
![]()
тобто
.
Тому що
![]()
те
.
У такий спосіб
.
Лема доведена.
Наступний результат виявляється корисним при доказі наступних результатів.
Лема. 2.3. Будь-яка
підалгебра
алгебри
,
що містить
діагональ
,
є конгруенцією
на алгебрі
.
Доказ:
Нехай
![]()
![]()
Тоді з
![]()
![]()
![]()
треба, що
![]()
Аналогічним образом з
![]()
![]()
![]()
одержуємо,
що
![]()
Отже,
симетрично
й транзитивне.
Лема доведена.
Доказ наступного результату роботи [1] містить пробіл, тому доведемо його.
Лема 2.4. Нехай
.
Тоді
для будь-якої
конгруенції
на алгебрі
.
Доказ:
Позначимо
й визначимо
на алгебрі
бінарне відношення
в такий спосіб:
![]()
тоді й тільки тоді, коли
![]()
де
![]()
![]()
Використовуючи
лему 2.3, неважко
показати, що
– конгруенція
на алгебрі
,
причому
![]()
Нехай
![]()
Тобто
![]()
![]()
Тоді
![]()
і, значить
![]()
Нехай, нарешті, має місце
![]()
Тоді справедливі наступні співвідношення:
![]()
![]()
![]()
застосовуючи
мальцевський
оператор
до цим трьох
співвідношенням,
одержуємо
![]()
З леми 2.2 треба, що
![]()
Тому що
![]()
те
![]()
Виходить,
![]()
Але
,
отже,
.
Отже,
![]()
і задовольняє визначенню 2.1. Лема доведена.
Лема 2.5. Нехай
,
– конгруенції
на алгебрі
,
і
– ізоморфізм,
певний на
.
Тоді для
будь-якого
елемента
відображення
визначає ізоморфізм
алгебри
на алгебру
,
при якому
.
Зокрема,
.
Доказ.
Очевидно,
що
– ізоморфізм
алгебри
на алгебру
,
при якому конгруенції
,
ізоморфні
відповідно
конгруенціям
і
.
Тому що
![]()
те визначена конгруенція
![]()
задовольняючому визначенню 2.1.
Ізоморфізм
алгебри
на алгебру