Дослідження топологічного визначення верхніх напівґрат
Размещено на /
Курсова робота: Дослідження топологічного визначення верхніх напівґрат
Зміст
Розділ 1
1. Упорядковані множини
2. Ґрати
3. Дистрибутивні ґрати
4. Топологічні простори
Розділ 2
1. Верхні напівґрати
2. Стоуновий простір
Висновок
Список літератури
Розділ 1
1. Упорядковані множини
Визначення:
Упорядкованою
множиною
називається
непуста множина,
на якої визначене
бінарне відношення
,
що задовольняє
для всіх
наступним
умовам:
1. Рефлективність:
.
2. Антисиметричність:
якщо
й
,
те
.
3. Транзитивність:
якщо
й
,
те
.
Якщо
й
,
то говорять,
що
менше
або
більше
,
і пишуть
або
.
Приклади впорядкованих множин:
Множина цілих
позитивних
чисел, а
означає, що
ділить
.
Множина всіх
дійсних функцій
на відрізку
й
означає, що
для
.
Визначення:
Ланцюгом
називається
впорядкована
множина, на
якої для
має місце
або
.
Використовуючи
відношення
порядку, можна
одержати графічне
подання будь-якого
кінцевого
впорядковання
множини
.
Зобразимо
кожний елемент
множини
у вигляді невеликого
кружка, розташовуючи
вище
,
якщо
.
З'єднаємо
й
відрізком.
Отримана фігура
називається
діаграмою
впорядкованої
множини
.
Приклади діаграм упорядкованих множин:

2. Ґрати
Визначення:
Верхньою
гранню підмножини
в упорядкованій
множині
називається
елемент
із
, більший або
рівний усіх
з
.
Визначення:
Точна верхня
грань підмножини
впорядкованої
множини
– це така іі
верхня грань,
що менше будь-який
інший іі верхньої
грані. Позначається
символом
і читається
«супремум X».
Відповідно до аксіоми антисиметричності впорядкованої множини, якщо точна верхня грань існує, то вона єдина.
Поняття
нижньої грані
й точної грані
(яка позначається
й читається
«інфинум»).
Також, відповідно
до аксіоми
антисиметричності
впорядкованої
множини, якщо
точна нижня
грань
існує, то вона
єдина.
Визначення:
Ґратами
називається
впорядкована
множина
,
у якому будь-які
два елементи
й
мають точну
нижню грань,
позначувану
,
і точну верхню
грань, позначувану
.
Приклади ґрат:
1. Будь-який
ланцюг є ґратами,
тому що
збігається
з меншим, а
з більшим з
елементів
.
2.

Найбільший
елемент, тобто
елемент, більшого
або рівний
кожного елемента
впорядкованої
множини, позначають
,
а найменший
елемент, тобто
меншого або
рівний кожного
елемента
впорядкованої
множини, позначають
.
На ґратах можна розглядати дві бінарні операції:
- додавання
й
- добуток
Ці операції мають наступні властивості:
1.
,
ідемпотентність
2.
,
комутативність
3.
,
асоціативність
4.
,
закони поглинання
Теорема.
Нехай
- множина із
двома бінарними
операціями
,
що володіють
властивостями
(1) – (4). Тоді відношення
(або
)
є порядком на
,
а виникаюча
впорядкована
множина виявляється
ґратами, причому:
![]()
![]()
Доказ.
Рефлективність
відносини
випливає із
властивості
(1). Помітимо, що
воно є наслідком
властивості
(4):
![]()
![]()
Якщо
й
,
тобто
й
,
те в силу властивості
(2), одержимо
.
Це означає, що
відношення
антисиметричне.
Якщо
й
,
то застосовуючи
властивість
(3), одержимо:
,
що доводить
транзитивність
відносини
.
Застосовуючи властивості (3), (1), (2), одержимо:
,
.
Отже,
і
![]()
Якщо
й
,
то використовуючи
властивості
(1) – (3), маємо:
,
тобто
![]()
По визначенню верхньої грані переконаємося, що
![]()
Із властивостей
(2), (4) випливає, що
й
![]()
Якщо
й
,
то по властивостях
(3), (4) одержимо:
![]()
Звідси по властивостях (2) і (4) треба, що
,
тобто
Таким чином,
.
:
Нехай
ґрати, тоді її
найбільший
елемент
характеризуються
одним із властивостей:
1.
![]()
2.
.
Аналогічно
характеризується
найменший
елемент
:
1.
![]()
2.
.
3. Дистрибутивні ґрати
Визначення:
Ґрати
називаються
дистрибутивної,
якщо для
виконується:
1.
![]()
2.
![]()
У будь-яких ґратах тотожності (1) і (2) рівносильні. Доказ цього факту втримується в книзі [1], стор. 24.
Теорема:
Ґрати
з 0 і 1 є дистрибутивною
тоді й тільки
тоді, коли вона
не містить у

Доказ цього факту можна знайти в книзі [2].
Далі під
словом “ґрати”
розуміється
довільні
дистрибутивні
ґрати з 0 і 1 (причому
).
Визначення:
Непуста множина
називається
ідеалом у
ґратах
,
якщо виконуються
умови:
1.
![]()
2.
![]()
Визначення:
Ідеал
у ґратах
називається
простим, якщо
або
.
Ідеал, породжений множиною Н (тобто найменший ідеал, що містить H), буде позначатися (Н]. Якщо Н = {a}, то замість ({a}] будемо писати (a] і називати (a] головним ідеалом.
Позначимо через I(L) множина всіх ідеалів ґрати L. I(L) будемо називати ґратами ідеалів.
Визначення:
Ґрати
![]()
й
![]()
називаються
ізоморфними
(позначення:
),
якщо існує
взаємно однозначне
відображення
,
називане
ізоморфізмом,
множини
на множину