Установка сушильна тунельна
а) Об’ємна витрата сушильного агента Qц,о*, м3/c, на виході з циклона при нормальних умовах:
(130)
![]()
б) Абсолютна температура сушильного агента перед димососом Тц’’, К:
Tц’’=(t2-5)+273, (131)
Tц’’=(90-5)+273=358 K.
в) Повний тиск, за яким обирається тяго-дуттьове обладнання:
- для вентилятора, що подає повітря на горіння,
(132)
Де
втрати тису, обумовлені опором спалювальних пристроїв;
стандартна густина повітря;
![]()
густина сушильного агента за заданої температури.
![]()
тоді
![]()
- для димососа,
(133)
Де
![]()
питомий опір потоку сушильного агента в тунелі;
![]()
- втрати повного тиску,
(134)
![]()
- абсолютний тиск,
![]()
![]()
г) Об’ємна витрата сушильного агента Qц*, м3/c,зведена до умов на виході з циклона:
(132)
![]()
В якості
дуттьового
вентилятора
приймаємо
відцентровий
вентилятор
Ц4-70 (виконання
1-зі звичайними
колесами на
валу електродвигуна)
марки А2,5-2, з
електродвигуном
АОЛ2-22-2 потужністю
0,6 кВт, та частотою
обертання
вентилятора
n=2800![]()
В якості
димососа приймаємо
відцентровий
вентилятор
ЦП7-40 номер 5-1 з
максимальним
ККД
,
з електродвигуном
4А100B4 потужністю
4 кВт та частотою
обертання
n=1425
.
4.5 Вибір привідного електродвигуна
4.5.1 Завдання розрахунку.
Обрати привідні електродвигуни для дуттьового і витяжного вентиляторів, що забезпечують потрібну циркуляцію сушильного агента по сушильному каналу.
4.5.2 Вихідні дані
4.5.2.1 Дуттьовий вентилятор.
а) об’ємна подача Qв=0,46 м3/c;
б) повний тиск Pv,в=407 Па;
в) КПД вентилятора hв=0,735.
4.5.2.2 Витяжний вентилятор.
а) об’ємна продуктивність Qд=0,55 м3/c;
б) повний тиск Pv,д=718 Па;
в) КПД вентилятора hв=0,6.
Потужність на робочому колесі вентилятора (без врахування втрат на тертя) N,кBт:
(138)
де y - коефіцієнт стисливості газу у вентиляторі (y=1 при Рv<9810Па).
![]()
![]()
Потужність на валу електродвигуна Nел, кВт:
(139)
де hп –ККД передачі від валу електродвигуна до вала вентилятора.
Оскільки робоче колесо вентилятора розміщене на валу електродвигуна, а робоче колесо димососа з’єднане з електродвигуном клинопасовою передачею, то приймаємо hпв =1, hпд =0,91.
![]()
![]()
4.5.7 Установлена потужність електродвигуна, приймається з умови:
![]()
де Сt – коефіцієнт, що враховує температуру навколишнього середовища,у якому працює двигун;
Кз – коефіцієнт запасу, що враховує пусковий момент електродвигуна (приймаємо Кзв =1,5, Кзд =1,2).
–коефіцієнт
корисної дії
електродвигуна
(приймаємо
).
Оскільки
температура
середовища
менша 30
,
то
=1.
![]()
![]()
4.5.8 За ГОСТ
12139-74 підбираємо
значення номінальної
потужності
для приводу
електродвигуна
димососа
.
Остаточно для
дуттьового
вентилятора
приймаємо
електродвигун
для димососу
4А80У2В3.
5. Зведення результатів розрахунку
Результати розрахунку приведені в таблиці 3.
Таблиця 3
Зведення результатів розрахунку
| Найменування показника | Значення розрахунку | |||
| Аналітичного | Графоаналітичного | |||
| Теор. | Дійсний | Теор. | Дійсний | |
|
1 Питома витрата абсолютно сухого сушильного агенту, кг/кг |
5,6 5,1* |
10,165 11,78* |
5,59 5,21* |
9,1 11,8* |
| 2 Питома витрата тепла на сушіння, кДж/кг |
3482 3698* |
6346 7734* |
3549,5 3766,3* |
6394 8668* |
| 3 Питома витрата палива на сушіння, г/кг |
69 75* |
127 176* |
69,4 75* |
125 170* |
| 4 Тепловий ККД сушильної установки, % |
77 72* |
41 34,7* |
73,1 69* |
40 31* |
| Примітка – значення, відмічені *, відносяться до зимового режиму. | ||||
Висновки
В данній курсовій роботі я виконав тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки для зимового та літнього періоду, визначив тривалість сушіння, розміри сушильного тунелю, підібрав допоміжне обладнання.
Для аналізу результатів розрахунків необхідні наступні величини.
Коефіцієнт надлишку повітря влітку більше, ніж взимку. Це пов’язано з тим, що температура зовнішнього повітря взимку меньше, ніж влітку.Тому зовнішнього повітря для розведення продуктів згорання, що мають сталу температуру до сталої температури сушіння необхідно більше влітку.
Оскільки взимку витрачається більше тепла на нагрів матеріалу, транспортних пристроїв та зовнішнього повітря до температури, яку вони мають на виході з сушильної камери, бо останні температури є незмінними для всіх періодів року, а температури повітря на вході в камеру змішування та температура матеріалу на вході всушильну камеру взимку менше,ніж влітку, тому питомі витрати теплоти, сушильного агенту та палива на сушіння в зимовий період більше.
В теоретичній сушильній установці ККД не дорівнює одиниці через те, що температура сушильного агенту на виході із сушильної камери значно перевищую температуру навколишнього повітря, що надходить в установку. Тому мають місце втрати теплоти, через нагрів повітря до його температури на виході з сушильної камери. В реальній установці додатковий вплив на зниження ККД відіграють втрати теплоти на даремний нагрів матеріалу, транспортних пристроїв, а також втрати теплоти в наволишнє середовище через огородження сушильного тунелю. Утилізуючи теплоту відпрацюваного сушильного агенту (наприклад, підігріваючи повітря, що йде на горіння за рахунок використання утилізаторів, що працюють на сушильному агенті,) можно дещо збільшити ККД установки.
Результати графоаналітичного розрахунку не співпадають з аналітичним. Це пов’язано з тим, що h-d діаграма побудована для одного значення теплоємності сухих газів та пари, а у нашому випадку вони інші. Основним же фактором отриманої відмінності є неточність побудови процесів на діаграмі.
Тривалість сушіння в літній та зимовий період практично однакова.
Кількість пальників ми прийняли рівним чотирьом, що забезпечує нормальну роботу сушильної установки, а також дозволяє здійснювати ремонт пальників без зупинки сушильної установки.
Циклон ЦН-15 забезпечує гарну ступінь вловлювання при невеликому гідравлічному опорі.
Тягодутьові пристрої підбирають з розрахунку на те, що вони мають найвищий ККД серед тих, що можуть здолати аеродинамічний опір газоповітряного тракту сушильної установки та забезпечити необхідну витрату повітря т сушильного агенту.
Електродвигуни для приводу вентиляторів підбирались з розрахунку на те, що вони мають мінімальну потужність серед тих, що забезпечують нормальну роботу тягодутьових пристроїв.
Список літератури
1. Лыков А.В. Сушка в химической промышленности. – М.: Химия, 1970. 432 с., ил.
2. Краснощеков Е.А., Сукомел А.С. Задачник по теплопередаче. Изд. 4-е перераб. –М:Энергия, 1980.-288с.
3. Теплотехнологічні процеси та установки: посіб. / Мінаковський В.М. – К.:НТУУ «КПІ», 2009.–128 с.