Установка сушильна тунельна
![]()
![]()
![]()
![]()
Так як
![]()
то коефіціенти в формулі для знахоження числа Шервуда рівні A=0,0248, m=0,9.
3.6.17 Визначаємо коефіціент дифузії пари вологи в повітрі D, м2/c, за наступними формулами:
(92)
де
![]()




3.6.18 Визначаємо критерій Шмідта Sc за наступною залежністю
(93)
![]()
,
![]()
![]()
3.6.19 Визначаємо критерій Гухмана Gu за формулою
(95)
![]()
![]()
![]()
![]()
3.6.20 Визначаємо температурний фактор q з наступного виразу
(96)
![]()
![]()
![]()
![]()
3.6.21 Визначаємо число Шервуда Sh за рівнянням Нестеренко
(97)
![]()
![]()
![]()
![]()
3.6.22 Визначаємо коефіціент масообміну bc, м/с, віднесений до різниці концентрацій пару вологи на поверхні об’єкта сушки і на відстані від нього, за співвідношенням
(98)
![]()
![]()
![]()
![]()
3.6.23 За діаграмою знаходимо парціальні тиски:
,
,
,
;
за формулами:
,
,
;
,
,
;
3.6.24 Визначаємо коефіціент масообміну bd, кг/м2с, віднесений до різниці вологовмістів сушильного агента на поверхні матеріалу і на відстані від нього, за формулою
(99а)
(99б)
газова стала для повітря знаходиться за співвідношенням
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Середнє значення коефіцієнтів масообміну:
.
,
![]()
3.6.25 Визначаємо інтенсивність випаровування jI, кг/м2·с, з виразу
(100)
![]()
![]()
3.6.26 Визначаємо швидкість сушіння в першому періоді N, с-1, за формулою
(101)
![]()
![]()
3.6.27 Визначаємо загальну тривалість сушки t, с, з наступного співвідношення:
(102)
![]()
![]()
3.7 Розрахунок розмірів сушильного тунелю
3.7.1 Завдання розрахунку.
Визначити основні габаритні розміри сушильного тунелю і кількість вагонеток, що одночасно перебувають у тунелі.
3.7.2 Вихідні дані .
3.7.2.1 Літній період.
а) продуктивність установки за готовим продуктом G2=2000 кг/ч;
б) маса готового продукту на одному піддоні G2п=26,676 кг;
в) кількість піддонів на вагонетці nпід=30 шт;
г) тривалість процесу сушіння t=329 с;
д) барометричний тиск Вл=759 мм.рт.ст.;
е) температура зовнішнього повітря tо,л=19,4 oС;
ж) температура сушильного агента на виході з тунелю t2=90 oC.
з) швидкість руху сушильного агента в тунелі на ділянці, що відповідає першому періоду сушіння wo=1,4 м/с;
и) температура сушильного агента на вході в тунель tсум=500 oС;
3.7.2.2 Зимовий період.
а) барометричний тиск Вз=763 мм.рт.ст.;
б) температура зовнішнього повітря tо,з=-12,2 oС;
в) тривалість процесу сушіння t=337 с.
3.7.3 Загальна довжина власне сушильної частини LТ’, м:
(103)
де lТ*=2,5 м – загальна довжина вагонетки із проміжками між сусідніми вагонетками, м.
![]()
3.7.4 Кількість вагонеток ZT, що одночасно перебувають у зоні сушіння в сушильному тунелі:
(104)
![]()
Приймаємо число вагонеток zT=1 шт.
3.7.5 Загальна кількість вагонеток у тунелі Z, шт :
z=zT+2,
z=1+2=3 шт.
3.7.6 Площа перерізу каналу Fзах, м2, захаращена піддонами:
(105)
де bпід, спід – розміри піддонів, м.
![]()
3.7.7 Повний
об’єм сушильного
агента
,
м3/кг, що припадає
на 1кг палива
і зведений до
умов на вході
в тунель:
(106)
![]()
3.7.8 Волога WI, кг/с, випарена з об’єкта сушіння в сушильний агент наприкінці зони першого періоду сушіння:
,
(107)
.
3.7.9 Повний
об’єм сушильного
агента
,
м3/кг, який
припадає на
1 кг палива і
зведений до
умов наприкінці
зони першого
періоду сушіння:
(108)

3.7.10 Середня
об’ємна витрата
сушильного
агента в тунелі
у зоні першого
періоду сушіння
,
м3/с, враховуючи,
що закон зміни
об’ємної витрати
по довжині
тунелю лінійний:
(109)
![]()
3.7.11 Площа вільного для руху сушильного агента перерізу каналу Fв, м2:
(110)
![]()
3.7.12 Загальна площа перерізу каналу тунелю F, м2:
(111)
![]()
3.7.13 Ширина зазору Dз, м, між вагонеткою й стінкою тунелю без врахування захаращення перерізу конструктивними елементами самої вагонетки:
(112)

Отримуємо
![]()
.
Перевіряємо вірність знаходження коренів квадратного рівняння:

1-й корінь:
![]()
![]()
2-й корінь:

![]()
Від’ємне
значення кореня
не підходить.
Мале
додатнє значення
кореня
(
)
свідчить про
те, що необхідно
прийняти більший
зазор та перерахувати
по ньому швидкість
руху сушильного
агента, а за
нею визначити
тривалість
сушіння та
уточнити значення
зазору.
3.7.14 Загальна довжина сушильного тунелю LТ, м:
(113)
де Lзав, Lвив – довжина тамбурів відповідно завантаження й вивантаження.
![]()
4. Розрахунок і вибір допоміжного устаткування
4.1 Загальні зауваження
Сушильна установка будь-якого типу складається з елементів, які за значущістю виконуваних ними функцій умовно поділяють на основні й допоміжні. Найбільш повно і виразно такий розподіл поданий для конвективних сушильних установок, основний елемент яких – сушильна камера різних типів.
До допоміжного устаткування відносять:
пристрої для отримання сушильного агента із заданою температурою (парові, газові або вогневі, електричні калорифери; топки і спалювальні пристрої);
джерела теплоти, розміщенні всередині сушильної камери (зокрема інфрачервоні й діелектричні нагрівачі);
тяго дуттьові пристрої, що забезпечують переміщення сушильного агента в установці й видалення вологи, яка випаровується з об’єкта сушіння (вентилятори, повітродувки, димососи, ежектори, витяжні труби);
пиловловлювальні пристрої для частинок пилу цінних, токсичних та інших матеріалів, що забруднюють сушильний агент, який викидається в атмосферу (циклони, фільтри, димососи-пиловловлювачі та ін.);
пристрої для утилізації теплоти відпрацьованого сушильного агента (теплообмінники, теплові насоси тощо);
пристрої для завантаження, вивантаження і транспортування матеріалу через сушильну камеру (живильники, дозатори, затвори, конвеєри, транспортери, вагонетки та ін.);
пристрої для попереднього нагрівання матеріалу перед сушінням і охолодження після сушіння. До допоміжного належить також устаткування, специфічне для окремих способів сушіння (наприклад, сушіння сублімацією) або типів сушильних установок (наприклад, вакуум-сушарки, сушарки із замкненою циркуляцією сушильного агента та ін.).
Допоміжне устаткування становить значну частину устаткування сушильної установки, а правильність його розрахунку і підбирання, надійність його роботи визначають надійність та ефективність роботи сушильної установки. Оцінюючи досконалість сушильної установки, показники її продуктивності і питомих витрат потрібно відносити до всієї установки в цілому, з урахуванням допоміжного устаткування. Це особливо важливо для установок, оснащених складним допоміжним устаткуванням.
Розрізняють стандартне й нестандартне допоміжне устаткування. Стандартне устаткування підбирають за допомогою каталогів на підставі оцінних розрахунків за спрощеними методиками. Нестандартне устаткування розраховують за методиками, наведеними у спеціальній літературі, де викладено також методики механічних, конструктивних розрахунків, розрахунків конвеєрів, приводів сушильних установок та ін.
У курсовій роботі необхідно підібрати до розрахованої сушильної установки найтиповіші елементи допоміжного устаткування: циклон, спалювальні пристрої, дуттьовий вентилятор, витяжний вентилятор (димосос) та електродвигуни приводу вентиляторів.
4.2 Розрахунок і вибір спалювальних пристроїв
4.2.1 Завдання розрахунку.
Для сушильної установки, щодо якої проводять розрахунок, підібрати типорозмір і кількість нормалізованих пальників типу ГНП конструкції Теплопроекту з поліпшеним змішуванням для спалювання природного газу низького тиску.
4.2.2 Вихідні дані.
а) зимова витрата палива: Bз=20,88 кг/год;
б) густина палива при нормальних умовах: rп=0,751 кг/м3н;
в) надлишковий тиск газу перед пальником Pг=1,6 кПа.
4.2.3 Об’ємна витрата газу що надходить до пальника VГ, м3/год:
(114)
де Bo=101,3 кПа – нормальний атмосферний тиск.
![]()
4.2.4 Приймаємо число пальників nг =4 шт.
4.2.5 Пропускна здатність пальника за газом VTГ, м3/ч:
(115)
![]()
4.2.6 По отриманому вище значенню VТГ=2,2.10-3 м3/с и PГ=1,6 кПа визначаємо по номограмі тип пальника: ГНП-7АП.
4.2.7 Для обраного типорозміру за графіком визначаємо надлишковий тиск повітря перед пальником Pпов =0,38 кПа.
4.3 Розрахунок і вибір циклона
4.3.1 Завдання розрахунку.
Виконати розрахунок з метою вибору на його основі циклона для очищення від пилу відпрацьованого сушильного агента на виході з тунельної сушильної установки і вибрати потрібний типорозмір циклона ЦН-15.
4.3.2 Вихідні дані.
а) температура газів, що виходять з тунелю t2=90oС;
б) абсолютний тиск навколишнього повітря Во,л=746,3 мм.рт.ст.;
в) повний об’єм сушильного агента при нормальних умовах Vсум=67,23 м3н/кг.
4.3.3 Абсолютна температура повітря в циклоні Tц, К:
Tц=(t2-5)+273, (116)
Tц=(90-5)+273=358 К.
4.3.4 Приймаємо абсолютний тиск повітря в циклоні Pц, мм.рт.ст., наступний:
Pц=Во,л=759 мм.рт.ст.
4.3.5 Об’ємна витрата сушильного агента через циклон Vц, м3/год:
(117)
.
4.3.6 Густина газу, що проходить через циклон rц, кг/м3:
(118)
де
парціальний тиск водяної пари у відпрацьованому сушильному агенті, що проходить через циклон;
,
Тоді
![]()
Приймаємо
-
гідравлічний
опір циклона;
-
коефіцієнт
гідравлічного
опору циклона.
4.3.7 Орієнтовне
значення умовної
швидкості газів
в циклоні
м/c:
(119)
.
4.3.8 По каталогу обираємо циклон типу ЦН 15-600х1УП з площею циліндричної частини корпуса F=0,282 м2.
4.3.9 Уточнене значення умовної швидкості потоку в циклоні Wц, м/с:
(120)
![]()
4.3.10 Відхилення дійсного значення умовної швидкості потоку в циклоні від оптимального Dwц, %:
(121)
![]()
4.3.11 Втрати
повного тиску
,Па,
обумовленні
гідравлічним
опором циклона:
(122)
Оскільки
в цьому випадку
маємо одинарне
виконання
циклона, тоді
приймаємо
![]()
![]()
4.4 Розрахунок і вибір дуттьового вентилятора і димососа
4.4.1 Завдання розрахунку.
Підібрати дуттьовий і витяжний вентилятори (витяжний димосос) та електродвигуни приводу до них для тунельної сушильної установки щодо якої проводять розрахунки.
4.4.2 Вихідні дані.
а) Коефіцієнт надлишку повітря aл=5;
б) теоретично необхідна кількість повітря для спалення 1 кг палива Lo=16,16 кг/кг.
в) витрата палива на горіння Bз=20,88 кг/год;
г) вологовміст зовнішнього повітря do,л=10,23 г/кг;
д) відносна вологість повітря jо,л=68%;
е) об’єм суміші, що надходить в сушильний тунель Vсум,л=64,5 м3/кг;
ж) кількість випареної вологи W=129,6 кг/год;
з) температура сушильного агента на виході з сушильного тунелю t2=90 oC;
к) довжина сушильного тунелю LТ=7,5 м;
л) втрати повного тиску в циклоні DPц=434 Па;
4.4.3 Розрахунок продуктивності й підбір відповідних вентиляторів.
4.4.3.1 Розрахунок продуктивності дуттьового вентилятора.
а) Масова витрата абсолютно сухого повітря Lас*, кг/с, що подається на горіння і розведення продуктів згоряння:
(121)
![]()
б) Масова витрата вологого повітря Lвп*, кг/с, що подається з навколишнього середовища:
(122)
![]()
в) Густина зовнішнього атмосферного повітря rвп, кг/м3:
(123)
де Rпов=287 кДж/(кгК) – газова стала повітря.
![]()
г) Об’єм вологого повітря Vв пов, м3/кг:
(124)
![]()
д) Об’ємна витрата зовнішнього повітря Q*, м3/c:
(125)
![]()
Зробимо перевірку по формулі:
(126)
![]()
Оскільки
,
то похибка
складає 0,0%
е) Розрахункова витрата повітря Qp*, кг/с, з врахуванням поправки на можливість підсосу повітря або втрат сушильного агента в повітропроводах, газоходах и других елементах сушильної установки:
(127)
де к=(1,1….1,15) – коефіцієнт запасу.
![]()
4.4.3.2