Установка сушильна тунельна
1 - вентилятор; 2 - топка; 3 - камера змішування; 4 - сушильний тунель.
3.2.2 Вихідні дані.
3.2.2.1 Літний режим.
а) початковий вологовміст об’єкта сушки uo=7,5%;
б) кінцевий вологовміст готового продукту wк=1,0%;
в) вологовміст сушильного агента на вході до сушильної камери dсум,л=36 г/кг;
г) ентальпія сушильного агента на вході до сушильної камери hсм,л=669,75 кДж/кг;
д) ККД топки hТ=0,95;
е) продуктивність установки за готовим продуктом G2=2000 кг/год;
ж) температура сушильного агента на виході із тунелю t2=90oC.
3.2.2.2 Зимовий режим.
а) вологовміст сушильного агента на вході до сушильної камери dсум,з=28,82 г/кг
б) ентальпія сушильного агента на вході до сушильної камери
hсум,з=648,2 кДж/кг;
Примітка – значення величин, що не вказані, приймають для літнього режиму.
3.2.3 Визначаємо величину початкової вологості wo, %, об’єкта сушки
(25)
![]()
3.2.4 Визначаємо кількість вологи, випареної в установці W, кг/c
(26)
![]()
3.2.5 Визначаємо значення питомої масової теплоємності сухих продуктів згоряння ССГ, кДж/(кг·К), при температурі виходу сушильного агента із тунелю t2=90oC за формулою:
(27)
Величина теплоємностей компонентів за тієї ж температури
![]()
![]()
![]()
3.2.6 Визначаємо
вологовміст
d2, г/кг, використавши
співвідношення
для розрахунку
ентальпії
топкових газів
і ту обставину,
що в теоретичному
процесі сушки
випаровування
вологи із матеріалу
відбувається
при hсм=h2=const
(28)

.
3.2.7 Визначаємо питому витрату l, кгс.пов./(кг вологи), абсолютно сухої частини сушильного агента
(29)
![]()

3.2.8 Визначаємо повну витрату L, кг/с, абсолютно сухого сушильного агента на сушку
,
(30)
![]()
![]()
3.2.9 Визначаємо питому витрату теплоти q, кДж/кг, на сушку в теоретичній сушильній установці
(31)
![]()
![]()
3.2.10 Визначаємо загальну витрату теплоти Q, кВт, на сушку
,
(32)
![]()
![]()
3.2.11 Визначаємо загальну витрату палива B, кг/с, на сушку
(33)
![]()
![]()
Витрата палива на сушку повинна бути такою, щоб сушильного агента, що утворився, було достатньо для виконання функцій, як теплоносія, так і вологоносія. Тому з метою перевірки правильності виконаних обчислень розрахуємо загальну витрату палива на сушку за співвідношенням
(34)
![]()
![]()
3.2.12 Визначаємо питому витрату палива b, г/кг вол., на сушку
(35)



![]()
![]()
3.2.13 Тепловий ККД сушильної установки
(36)
де
- питома витрата
теплоти на
випаровування
вологи з матеріалу,
кДж/кг вол.;
ентальпія водяного пара, що міститься в сушильному агенті, що видаляється із сушильного тунелю, кДж/кг;
Оскільки в теоретичній сушильній установці температури матеріалу
q1=q2=0
oC, то
і ККД такої сушильної установки визначаємо з виразу
(37)
а) літній режим
.
Для перевірки правильності розрахунків обчислимо ККД установки за наступним виразом
(38)
![]()
б) зимовий режим
![]()
Для перевірки правильності розрахунків обчислимо ККД установки за виразом (38)
![]()

Рисунок 5 – Процеси в теоретичній сушильній установці.
3.3 Аналітичний розрахунок статики дійсного (враховуючи втрати теплоти) процесу сушки
3.3.1 Задача розрахунку
Визначити кількість випареної вологи в сушильній камері, загальні та питомі витрати теплоти, палива і сухих газів на сушку, а також ККД сушильної установки.
3.3.2 Вихідні дані
3.3.2.1 Літній режим.
а) температура
зовнішнього повітря to,л=19,4 oC;
сушильного агента на виході із тунелю t2=90 oC;
б) відносна вологість jо,л=68%;
в) ентальпія зовнішнього повітря hо,л=45,37 кДж/кг;
г) атмосферний тиск Bл=746,3 мм рт. ст.;
д) маса сухих газів в продуктах згоряння GС.Г.=79,7 кг/кг;
е) ентальпія сушильного агента на вході в сушильний тунель
hсум,л=669,75 кДж/кг;
ж) теплоємність транспортних засобів CТР=0,5 кДж/(кг∙К);
з) продуктивність установки по готовому продукту G2=2000кг/ч;
и) кількість випареної вологи W=0,036 кг/с;
к) теплоємність матеріалу Cм=1,3 кДж/(кг∙К);
л) питомі втрати сушильної установки в зовнішнє середовище в процентах від повних втрат теплоти на сушку a=0,10.
3.3.2.2 Зимовий режим
а) температура зовнішнього повітря to,з= -12,2 oC;
б) відносна вологість jо,з=89%;
в) ентальпія зовнішнього повітря hо,з= -8,34 кДж/кг;
г) атмосферний тиск Bз=759 мм рт. ст.;
д) маса сухих газів в продуктах згоряння GС.Г.=76,4 кг/кг;
е) ентальпія сушильного агента на вході в сушильний тунель
hсум,з=669,75 кДж/кг.
3.3.3 Загальні зауваження по розрахунку дійсного процесу сушки
Із-за наявності втрат теплоти в дійсній сушильній установці вологовміст d2д сушильного агенту на виході із сушильного тунелю такої установки нижчий, ніж в теоретичній установці (d2д<d2) з такими ж температурами сушильного агенту на вході и виході, що і в дійсній установці. Оскільки в цьому випадку hсум№h2д, то значення h2д сушильного агентау на виході із сушильного тунелю невідоме і вологовміст d2д неможна визначити так, як це було зроблено при розрахунку теоретичного процесу сушки.
Для розрахунку вологовмісту d2д використовують ту обставину, що витрати палива на сушку повинені бути такими, щоб забезпечити витрати сушильного агенту, достатні для виконання ним функцій одночасно тепло- і вологоносія. В цьому випадку
, (39)
Звідки випливає,що
(40)
де питомі витрати абсолютно сухого сушильного агента:
.(41)
Врівноваження теплового балансу дійсної сушильної установки можна записати у вигляді:
,(42)
де qм, qТР, q5 – питомі втрати теплоти відповідно на нагрів висушеного матеріалу, транспортних засобів для матеріалу і в навколишнє середовище через огодження сушильного тунелю, кДж/кг вл.
Враховуючи, що
q5=a.q,(43)
(44)
формула (42) приймає вид:
(45)
Прирівняємо формули (40) и (45) :
(46)
Помноживши праву і ліву частину на 103 і розділивши обидві частини отриманого вище рівняння на l з врахуванням формул (41) отримаємо
(47)
Виразивши d2д отримаємо кінцевий вираз
(48)
3.3.4 Визначаємо температуру матеріалу q1, oC, що поступає в сушильний тунель для літнього режиму.
3.3.4.1 Визначаємо температуру точки роси tр, оС для стану зовнішнього повітря за формулою
(49)

3.3.4.2 Визначаємотемпературу за мокрим термометром tм,оС.
а) Приймаємо в першому наближені
(50)
![]()
1) Визначаємо тиск насичення PН, бар, по співвідношенню
(51)
![]()
тоді Pн=0,01995 бар.
2) Визначаємо вологовміст dм, г/кг, за формулою
(52)
.
3) Визначаємо ентальпію hм , кДж/кг
(53)
![]()
Похибка при цьому складає
,
.
б) Приймаємо
в другому наближені
![]()
1) Визначаємо тиск насичення PН, бар, по співвідношеню (51)
![]()
тоді Pн=0,01862 бар.
2) Визначаємо вологовміст dм, г/кг, за формулою (52)
![]()
3) Визначаємо ентальпію hм” по (53), кДж/кг
![]()
Похибка при цьому складає


Отримаємо, що температура матеріалу, що поступає в сушильний тунель в літній період року
![]()
3.3.5 Температура
матеріалу q1,
oC, що поступає
в сушильний
тунель для
зимнього режиму
![]()
3.3.6 Кінцевий вологовміст Uк,%
(54)
![]()
3.3.7 В переохолодженому рідкому вигляді в матеріалі залишається лише зв’язана волога. Вільна волога замерзає. В курсовій роботі вологовміст Uл, %, при якому в матеріалі залишається не замерзлою переохолоджена волога визначаємо по співвідношеню
,
(55)
![]()
3.3.8 Визначаємо кількість замерзлої вологи Gл, кг/год, за формулою
(56)
де G1 – масові витрати матеріалу, що поступає на сушку, кг/c, який знаходимо по сіввідношеню
G1=G2+W, (57)
G1=2000+129,6=2129,6 кг/год ,
![]()
3.3.9 Питомі втрати теплоти qм на нагрів висушенного матеріалу.
3.3.9.1 Літній період.
(58)
![]()
3.3.9.2 Зимовий період.
Визначаємо питомі втрати теплоти qм, кДж/кг в.п. на нагрів висушенного матеріалу з врахуванням того, що в зимовий період q1<0 oC і частина вологи в об'єкті сушки знаходиться в замороженому стані, тобто необхідні додоткові витрати на її разморожування
(59)
![]()
3.3.10 Визначаємо масу готового продукту на одному піддоні G2П, кг, за формулою
(60)
![]()
3.3.11 Визначаємо масові витрати транспортних засобів GТР, кг/с, із наступного співвідношення
(61)
де nпід – число піддонів на вагонетці, шт; mв – маса вагонетки, кг; mпід – маса піддону, кг.

3.3.12 Визначаємо температуру сушильного агента q2,oC на виході із сушильної установки
q2=t2-10 oC;
q2=90-10=80 oC.
3.3.13 Визначаємо питомі втрати теплоти qТР, кДж/кг в.п. на нагрів транспортних засобів
(62)
де tТР’=to – температура транспортних засобів на вході в сушильний тунель, oC.
tТР’’=q2 – температура на виході із сушильного тунелю, oC.
![]()
![]()
3.3.14 Визначаємо вологовміст сушильного агента на виході із сушильного тунелю при дійсному процесі сушки d2д, г/кг, із виразу, який було отримано вище
(63);

![]()

![]()
Так як температура t2=90 oC, то перевіримо існування отриманої точки M(t2;d2д):


![]()
![]()
![]()
![]()
Умова t2-tp,2 ≥ 10 ˚C виконується.
3.3.15 Визначаємо питомі витрати абсолютно сухого сушильного агента l, кг/кг, на виході із тунеля за формулою:
(64)


3.3.16 Визначаємо повні витрати абсолютно сухого сушильного агента на сушку L, кг/с, за співвідношенням
,
(65)
![]()
![]()
3.3.17 Визначаємо ентальпію сушильного агента на виході із тунеля h2д, кДж/кг, за формулою:
(66)
![]()
![]()
3.3.18 Визначаємо питомі витрати теплоти q, кДж/кг, на сушку в дійсній сушильній установці
3.3.18.1 Літній період
(67)
![]()
Перевірка:
,
(68)
де q5=a.q’.

Похибка при цьому складає
,
![]()
3.3.18.2 Зимовий період
![]()
Перевірка:
,
де q5=a.q’.
![]()
Похибка при цьому складає
,
![]()
3.3.19 Визначаємо загальні витрати теплоти на сушку Q, кВт, із співвідношення (32)
![]()
![]()
3.3.20 Визначаємо загальні витрати палива на сушку B, кг/с за (33) і (34)
3.3.20.1 Літній період.

![]()
Перевірка:

Похибка при цьому складає
,
.
3.3.20.2 Зимний период.
![]()
Перевірка:
![]()
Похибка при цьому складає
.
3.3.21 Визначаємо питомі витрати палива на сушку b, г/кг вл., за формулою (35)
![]()
![]()
![]()
3.3.22 Визначаємо ККД дійсної сушильної установки hсу, %, із наступних залежностей
3.3.22.1 Літній період
![]()
(69)