Розрахунок та проектування привода
Зібрані вали укладають у підставу корпуса редуктора й надягають кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки й корпуси спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів; затягують болти, кріплять кришку до корпуса. Після цього на тихохідний вал надягають розпірне кільце, у підшипникові камери закладають пластичне змащення, ставлять кришки підшипників з комплектом металевих прокладок для регулювання.
Перед постановкою наскрізних кришок у проточки закладають манжетні ущільнення. Перевіряють провертанням валів відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки) і закріплюють кришки гвинтами.
Далі на кінець тихохідного вала в шпонкову канавку закладають шпонку, установлюють зірочку й закріплюють її торцевим кріпленням; гвинт торцевого кріплення стопорять спеціальною планкою.
Потім ввертають пробку отвору із прокладкою. Заливають у корпус масло й закріплюють оглядовий отвір кришкою із прокладкою з технічного картону; закріплюють кришку болтами.
Зібраний редуктор обкатують і випробовують на стенді по програмі, установлюваної технічними умовами.
Література
1. Чернавський С.А., Боків К.Н. Курсове проектування деталей машин: Навчальний посібник. – К., 2005
2. Дунаєв П.Ф., Леліков О.П. Конструювання вузлів і деталей машин: Навчальний посібник. – К., 2004
3. Іванов М.М. Деталі машин: Підручник для студентів машинобудівних спеціальностей вузів. – К., 1998.
4. Кудрявцев В.Н. Деталі машин: Підручник для студентів машинобудівних спеціальностей вузів. – К., 2000
5. Деталі машин: Атлас конструкцій / Під ред. Д.Н. Решетова. У двох частинах. – К., 1998