Капітальний ремонт колії
де t1 - витрати часу на пропуск поїздів по колії, на якій виконуються роботи;
t2 - витрати часу на пропуск поїздів по другій діючій колії на двоколійних ділянках;
t3 - витрати часу на переходи робочих всередині ділянки виконання робіт, на які передбачається 15 хвилин;
t4 - витрати часу на фізіологічний відпочинок робочих - передбачається до 5 хвилин на кожну годину робочого часу, крім передобідньої та останньої години робочої зміни, тобто 30 хвилин на робочу зміну.
В табл.4.1 приведені нормативи часу на пропуск поїздів в залежності від способу огородження місця робіт і виду поїздів.
Витрати часу на пропуск поїздів по колії, на якій виконуються роботи, розраховуються за формулою
,
де nB, nП, nМ, nЛ - число відповідно вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів, що проходять по ділянці робіт на протязі робочої зміни;
tB, tП, tМ, tЛ - нормативний час на пропуск на одноколійній ділянці вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів, що проходять по ділянці робіт на протязі робочої зміни, визначається з табл.4.1.
Таблиця 4.1 - Нормативи часу на пропуск поїздів
|
Спосіб огородження місця робіт |
Нормативи часу, хвилини на пропуск поїзда |
|||
|
Вантаж-ного |
Пасажир-ського |
Моторва-гонного |
Локомо-тива |
|
|
Сигнали зупинки з пропуском поїздів по місцю робіт зі зниженням швидкості |
5,0 |
3,0 |
2,5 |
1,5 |
|
Сигнали зупинки з пропуском поїздів по місцю робіт без зниження швидкості |
2,5 |
1,5 |
1,3 |
1,0 |
|
Сигнали зменшення швидкості |
3,0 |
2,0 |
1,6 |
1,2 |
|
Сигнальні знаки “Свисток” |
1,8 |
1,3 |
1,0 |
0,7 |
|
Пропуск поїздів по колії, сусідній з тією, на якій виконуються роботи, при всіх способах огородження |
1,5 |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
Витрати часу на пропуск поїздів по другій діючій колії на двоколійних ділянках розраховуються за формулою
,
де
-
аналогічний
попередній
формулі нормативний
час, але для
двоколійної
ділянки, визначається
з відповідної
графи табл.4.1
Число відповідно вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів визначається з формул
,
де NВ, NП, NЛ - добові розміри руху відповідно вантажних, пасажирських поїздів і одиночних локомотивів.
Поправочний
коефіцієнт
розраховується
окремо для
виконання робіт
у “вікно” -
,
та виконання
інших робіт
комплексу
(підготовчих,
основних робіт
після “вікна”,
опоряджувальних)
-
,
що ведуться
в умовах руху
поїздів.
Виконаємо розрахунки у відповідності до заданих розмірів руху поїздів:
.
Витрати часу на пропуск поїздів:
,
![]()
Поправочний коефіцієнт для виконання робіт у “вікно”:
.
Поправочний коефіцієнт для виконання виконання інших робіт комплексу (підготовчих, основних робіт після “вікна”, опоряджувальних):
.
4.5 Розрахунок необхідної тривалості "вікна" для виконання основних робіт
Тривалість "вікна" для виконання модернізації (капітального ремонту) колії розраховується за формулою
![]()
де
-
час, необхідний
для розгортання
робіт, хв;
-
час, необхідний
для укладання
рейко-шпальної
решітки, хв;
-
час, необхідний
для приведення
ремонтованої
колії в справне
положення
(згортання
робіт), хв.
Для виконання розрахунків на рис.1.6 наведена технологічна схема виконання колійних робіт у “вікно", з якої можна визначити усі складові необхідної тривалості “вікна”. Час на розгортання робіт у “вікно” є не що інше, як
,
де
- інтервали
часу між розпочинанням
колійних робіт,
хв.
До розгортання колійних робіт у "вікно" входять такі інтервали:
,
де
-
час на оформлення
наказу про
закриття перегону
для виконання
робіт, пробіг
господарчих
поїздів до
місця робіт
і зняття електричної
напруги; цей
інтервал
розраховується
як
,
тут
- час на оформлення
наказу про
закриття перегону
(приймається
5ч7 хв);
- час на зняття
електричної
напруги з контактної
мережі перегону
(приймається
5ч7 хв);
- час, необхідний
для пробігу
господарчих
поїздів до
місця робіт:
,
-
відстань від
станції, на
якій знаходяться
господарчі
поїзди перед
"вікном", до
місця робіт,
км;
-
середня швидкість
прямування
господарчих
поїздів до
місця робіт,
км/год; з урахуванням
часу на розгін
та сповільнення
можна прийняти
км/год.
Отримаємо:
= 0 хв.,
= 5+5 = 10 хв.
Інтервал часу між початком робіт по зняттю рейкових з'єднань та початком робіт по зняттю старої рейкошпальної решітки визначається часом, необхідним для розбирання стиків (розрізання плітей на ланки) на довжині l1.
,
де
-
швидкість
роботи бригади
по розбиранню
стиків до початку
роботи колієрозбирального
поїзда, можна
прийняти
км/год;
-
довжина ділянки
колії, підготовленої
до її зняття
краном, м. Ця
довжина знаходиться
як
![]()
де
-
довжина ділянки,
на якій одночасно
працює бригада
по розбиранню
стиків, можна
прийняти 50 м;
-
довжина інтервалу
безпеки між
суміжними
роботами;
-
довжина головної
частини колієрозбирального
поїзда;
-
довжина першої
ланки, яка
знаходиться
під стрілою
колієрозбирального
крана, м.
Підставляючи усі відомі величини отримаємо:
,

Інтервал часу між початком розбирання ланок колієрозбиральним поїздом та початком роботи колієукладального поїзда, хв.
,
де
-
швидкість
роботи колієрозбирального
поїзда, км/год;
-
довжина ділянки
між розбиральним
та укладальним
кранами:
,

Рис. 4.6 Технологічна схема виконання колійних робіт у “вікно”.
На рисунку 4.6 позначено:
1 - оформлення закриття перегону, пробіг машин до місця робіт, зняття напруги з контактної мережі; 2 - розболчування стиків; 3 - знімання ланок старої рейкошпальної решітки колієрозбиральним краном; 4 - планування баласту після розбирання колії; 5 - укладання ланок нової колії колієукладальним краном; 6 - переміщення постачальної частини колієукладального поїзда, приварювання рейкових з’єднувачів; 7 - очищення забрудненого баласту машиною ЩОМ-4м; 8 - рихтовка колії з постановкою на проектну вісь, поправка шпал по мітках; 9 - вивантаження баласту з хопер-дозаторного состава; 10 - виправка колії з суцільним підбиванням шпал машиною ВПО-3000; 11 - вивантаження баласту на торці шпал; 12 - часткова виправка, підбивка і рихтовка колії машиною ВПР-1200.
-
довжина ділянки,
необхідна для
нормальної
роботи планувальних
машин, приймається
м;
-
норма машинного
часу на зняття
однієї ланки.
Приймаючи
з типових
технологічних
процесів
,
отримаємо:
,

Після цього знаходимо загальний час на розгортання робіт
![]()
Час роботи ведучої машини, тобто час, необхідний для укладання ланок рейкошпальної решітки, хв, знаходиться як
,
де
-
технічна норма
часу на зняття
однієї колійної
ланки, (якщо
колія розбирається
та укладається
із залізобетонними
шпалами - норму
машинного часу
на розбирання
та укладання
однієї колійної
ланки можна
прийняти:
маш. - хв);
-
темп роботи
ведучої машини.
Розрахуємо темп роботи ведучої машини:
,
Тоді
![]()
Час, потрібний на згортання колійних робіт у “вікно", хв.
,
Або
.
Інтервали часу між закінченнями суміжних робіт при згортанні колійних робіт знаходяться наступним чином.
Оскільки робота по збиранню стиків ведеться в темпі роботи колієукладального крана, інтервал часу між закінченням укладання ланок нової рейкошпальної решітки та закінченням збирання стиків:
,
де
-
швидкість
роботи колієукладального
крана, км/год;
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
на якій повинне
бути закінчене
укладання колії
для можливості
завершення
роботи по збиранню
стиків:
,
де
-
довжина останньої
ланки, яка
знаходиться
під стрілою
колієукладального
крана, м.
-
довжина головної
частини колієукладального
поїзда;
-
довжина інтервалу
безпеки між
суміжними
роботами.
Виконаємо розрахунок даного інтервалу часу:
,
![]()
Інтервал часу між закінченням роботи бригади по збиранню стиків та закінченням руху до кінця фронту робіт постачальної (задньої) частини колієукладального поїзда можна знайти як
,
де
-
швидкість
осадження
постачальної
частини колієукладального
поїзда після
звільнення
фронту робіт
бригадою по
збиранню стиків,
можна прийняти
км/год;
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
зайнятої бригадою
по збиранню
стиків, з урахуванням
відстані за
технікою безпеки
між нею та
постачальною
частиною
колієукладального
поїзда:
,
де
-
довжина ділянки
колії, на якій
одночасно
працює бригада
по збиранню
стиків, приймаємо
50 м.
Таким чином
,

Інтервал часу між закінченням руху другої і третьої частин колієукладального поїзда та закінченням очищення забрудненого баласту машиною ЩОМ-4м знаходиться як
,
де
-
швидкість
очищення забрудненого
баласту машиною
ЩОМ-4м, можна
прийняти
км/год;
-
технічна норма
часу на очищення
баласту машиною
ЩОМ-4м на довжині
1 км, (приймається
маш. - хв);
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
зайнятої постачальною
частиною
колієукладального
поїзда, з урахуванням
відстані за
технікою безпеки
між нею та
щебенеочисною
машиною, м:
.
Підставляючи усі відомі величини отримаємо:
,
![]()
Інтервал часу між закінченням очищення баласту та закінченням робіт по рихтуванню колії з постановкою на вісь і поправці шпал по мітках
,
де
-
час, необхідний
для розрядки
машини ЩОМ-4м,
(можна прийняти
хв.);
-
швидкість
рихтування
колії з постановкою
на вісь і поправки
шпал по мітках,
можна прийняти
км/год;
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
зайнятої
щебенеочисною
машиною, з
урахуванням
відстані за
технікою безпеки
між нею та бригадою
робіт по рихтуванню
колії з постановкою
на вісь і поправці
шпал по мітках,
м:
.
Виконаємо розрахунок даного інтервалу:
,

Інтервал часу між закінченням робіт по рихтуванню колії з постановкою на вісь і поправці шпал по мітках та вивантаженню баласту із ХДС розраховується як
,
де
-
швидкість
вивантаження
баласту із
хопер-дозаторного
состава, можна
прийняти
км/год;
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
зайнятої бригадою
по рихтуванню
колії з постановкою
на вісь і поправці
шпал по мітках,
з урахуванням
відстані за
технікою безпеки
між нею та
хопер-дозаторною
вертушкою, м:
.
Тобто:
,

Інтервал часу між закінченням роботи хопер-дозаторного состава (закінченням вивантаження щебеню в кінці фронту робіт) та закінченням роботи машини ВПО-3000, знаходиться як
,
де
-
робоча швидкість
виправно-підбивно-опоряджувальної
машини ВПО-3000
(
км/год);
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
зайнятої
хопер-дозаторним
составом, з
урахуванням
відстані за
технікою безпеки
між ним та машиною
ВПО-3000, м:
.
Проведемо розрахунок:
= 256,7+100 = 356,7 м.,
0,06 ∙ 256,7
= 2 ∙ 1,14 = 9 хв.;
Інтервал часу між закінченням роботи машини ВПО-3000 та закінченням засипання торців шпал щебенем з другого ХДС знаходиться як
,
де
-
час, необхідний
для розрядки
машини ВПО-3000,
(можна прийняти
хв.);
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
зайнятої машиною
ВПО-3000, з урахуванням
відстані за
технікою безпеки
між нею та
хопер-дозаторним
составом, м:
.
Проведемо розрахунок:
,

Інтервал часу між закінченням засипання торців шпал щебенем з ХДС та закінченням часткової виправки колії машиною ВПР-1200
,
де
- робоча швидкість
виправно-підбивно-рихтувальної
машини ВПР-1200
по частковій
виправці колії;
-
епюра шпал, шт.
/км;
-
частка шпал,
яка підлягає
виправці машиною
ВПР-1200, (можна
прийняти 10%, тобто
);
-
технічна норма
часу на підбивку
1-ї шпали машиною
ВПР-1200.
-
довжина ділянки
колії в кінці
фронту робіт,
зайнятої другим
хопер-дозаторним
составом, з
урахуванням
відстані за
технікою безпеки
між ним та машиною
ВПР-1200, м:
.
Після підстановки в дану формулу значень усіх складових, отримаємо:
= 93,6+100 = 193,6 м.,
193,6
= 1000 ∙ 1840 ∙ 0,1 ∙ 0,0712 ∙ 1,14 = 2,9 ≈
3 хв.;
Останній інтервал часу між закінченням роботи машини ВПР-1200 за закінченням “вікна"
,
де
-
час, необхідний
для розрядки
машини ВПР-1200,
(можна прийняти
хв.);
-
час на оформлення
наказу про
відкриття
станційних
колій для руху
поїздів (
складає 5 хв.).
Величина останнього інтервалу становитиме
![]()
Таким чином є усі необхідні дані для знаходження часу на згортання колійних робіт у "вікно".
= 12 + 3 + 20 + 19 + 3 + 9 + 12 + 3 + 10 = 91 хв.
Після
знаходження
усіх даних (
)
є можливість
знайти тривалість
часу "вікна",
яка необхідна
для виконання
колійних робіт
на даному фронті
робіт.
В результаті отримаємо
![]()
4.6 Організація робіт
Роботи з модернізації колії виконуються на перегоні довжиною 10 км, що закривається на 13 робочих днів, за дев'ять етапів.
На першому етапі виконується діагностика баластової призми й земляного полотна, проектно-вишукувальні роботи, розробка проекту, його узгодження й затвердження. Роботи проводяться заздалегідь, витрати на цей вид робіт даним технологічним процесом не враховуються. Poботи з лiквідації деформацій земляного полотна виконуються за окремим проектом за piк до модернiзації перегону.
У підготовчий період пліті безстикової кoлiї міняють на iнвентарнi рейки, а старопридатні пліті завантажують на спецсостав і вивозять на малодіяльні перегони для укладання і подальшої експлуатації.
На виробничій базі, відповідно до типових технологічних процесів, виконують увесь комплекс робіт з монтажу й ремонту рейко-шпальної решітки. Робота ведеться увесь рік, таким чином, щоб до початку ремонту було зібрано не менше як три чверті обсягу рейко-шпальної решітки. Вся старопридатна решітка ремонтується на база КМС після закінчення монтажу нової решітки й укладається на малодіяльних перегонах після завершення "вікна". Витрати праці на ці роботи технологічним процесом враховуються.
На другій стадії підготовчого періоду виконуються переміщення зайвого баласту з міжколійя на узбіччя земляного полотна машиною КОМ-300, на місці ремонту вивантажуються автотракторна техніка, яку доставлено на залізничних платформах.
Під час основних робіт у "вікно" стара рейко-шпальна решітка з інвентарними рейками замінюється на нову на фронті робіт 900 м. Далі виконується очищення баласту машиною ЩОМ-4, після чого баластова призма поповняється новим щебенем з хопер-дозаторного составу. Машина ВПО-3000 слідом за хопер-дозаторним составом виконує суцільне виправлення колії. Після її проходу виконується досипання щебеню на кінці шпал та остаточне виправлення колії в плані й профілі машиною ВПР. Спеціальною бригадою виконується очищення й ремонт водовідвідних споруд на всьому фронті робіт.
На наступному етапі на