Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Організація технології роботи вантажної станції

Організація технології роботи вантажної станції

Зміст


Вступ

1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції “Д”

2 Розрахунок добового вагонопотоку станції і під'їзних колій

3 Визначення кількості колій у парках станцій

4 Визначення технічних характеристик вантажних фронтів

5 Аналіз конструкції гірки малої потужності

6 Розробка технології роботи станції

7 Організація взаємодії станції і під'їзної колії кар'єра

8 Дослідження технічного забезпечення та технології навантажування відправницьких маршрутів на станції

9 Розробка добового плана-графіка та визначення основних показників роботи станції

10 Попередження випадків самовільного виходу вагонів зі станції

11 Організація охорони праці на станції

12 Визначення економічної ефективності відновлення вагонних вагів на під'їзній колії кар'єру

Висновок

Література

Вступ


Залізничний транспорт забезпечує переміщення вантажів та населення країни. Перевезення вантажів та пасажирів здійснюється незалежно від кліматичних та погодних умов, пори року та часу доби.

Залізничний транспорт продовжує процес виробництва продукції у сфері обороту, здійснюючи доставку продукції до місця споживання. У цьому заключається основна роль залізниці у системі загального виробництва, цим же визначається й взаємозв’язок між залізницею та промисловими підприємствами.

Станція “Д” є спеціалізованою вантажною станцією, яка спеціалізується на обслуговуванні під’їзних колій та вантажного району. Основним вантажовідправником на станції є кар’єр, на під’їзній колії якого здійснюється навантаження маршрутів із щебенем.

Риночна система господарювання, яка складається в Україні обумовлює для залізничного транспорта необхідність не тільки повністю задовольняти потреби вантажовласників та населення у перевезеннях, а й випереджати збільшення цього попиту, забезпечувати гарантію збільшення виробничих сил України. Успішне вирішення цих задач вимагає подальшого поліпшення використання рухомого складу та переробної можливості залізниць України.

Метою дипломного проекту є розгляд системи організації роботи вантажної станції “Д” та її взаємодія з під’їзними коліями. Розглянуто оптимізацію технології цієї роботи з найменшими витратами та більш ефективним використанням технічного забезпечення станції та під’їзних колій.


1 Техніко-експлуатаційна характеристика станції “Д”


Загальна характеристика станції “Д”

Станція “Д” по характеру виконуваної роботи є вантажною, а по обсягах роботи віднесена до другого класу. Розташовується станція на двоколійній лінії К-Ж, у місці примикання до неї одноколійної лінії Д-П.

Характеристика перегонів, що примикають до станції, наведена у вихідних даних у додатку А (див. табл. А.1) та викладена в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1 Характеристика перегонів

Назва перегону Довжина перегону і кількість головних колій, км Керівниц ухил, ‰ Засоби сигналізації і зв'язку при русі поїздів Час руху поїзда по перегону, год Вагова норма поїзда на напрямку, т




Парний напрямок Непарний напрямок Парний напрямок Непарний напрямок
К-Д 15 10 А/б 0,3 0,3 4600 4600
Ж-Д 7 10 А/б 0,2 0,2 4600 4600
П-Д 7 12 А/б 0,2 0,2 4100 4100

Колійний розвиток складається з двох парків, розташованих за напівподовжньою схемою, що наведено на рис. 1.1. Довжина колій 4, 6 для прийому-відправлення вантажів становить 850 м.

Непарний парк складається з двох колій, які призначені для прийому, відправлення і пропуску непарних пасажирських поїздів, парних і непарних вантажних поїздів.

Парний парк складається з 6 колій, на яких виконуються наступні операції:

прийом, відправлення і пропуск парних пасажирських і вантажних поїздів;

прийом, обробка і розформування передаточних поїздів;

причеплення і відчеплення вагонів від збірних поїздів;

підбір вагонів по вантажних фронтах;

накопичення складу передаточних поїздів;

огляд і відправлення маршрутів і передаточних поїздів.

Для обслуговування пасажирів на станції є пасажирська будівля і дві пасажирські платформи.

Для виконання маневрових операцій на станції є гірка малої потужності і маневровий локомотив ЧМЕ-3.

На станції застосовуються засоби СЦБ та звўязку такі як: електрична централізація стрілок та сигналів, автоблокування на підходах, інформаційний звўязок, диспетчерський внутристанційний звўязок та радіозвўязок для переговорів станційних диспетчерів, чергових по станції з машиністом маневрового локомотива та станційними працівниками, парковий звўязок гучномовного сповіщення, радіозвўязок операторів з технічною конторою та т.і.

Вантажні операції на місцях загального користування виконується дистанцією вантажно-розвантажувальних робіт (МЧ-3).

Виробнича ділянка обладнана вантажно-розвантажувальними механізмами:

електрокозловий кран вантажопідйомністю 6 т;

електрокозловий кран вантажопідйомністю 20 т;

критий склад довжиною 144 м і шириною 24 м;

крита платформа з зубчатою рампою довжиною 70 м і шириною 8,6 м;

відкрита торцева платформа довжиною 30 м. і шириною 8,6 м. у колії.

Для переробки вантажів, що прибувають на відкритому рухомому складі існує механізована вантажна площадка на який виконуються операції з наступними вантажами:

навалювальні;

лісові;

залізобетоні і великовагові вантажі;

контейнери.

На станції існує пункт підготовки вагонів до перевезень і пункт технічного обслуговування вагонів. На пунктах підготовки вагонів до перевезень установлена машина типу «Донбас» для ремонту піввагонів і платформ.

До станції примикають під'їзні колії незагального користування «Цукровий завод», «Кар'єр», «Він Екс+», «Спецзалізобетон», «Облдорбуд», АТП 10565, «Райагросервіс», «Райагрохім», «Шиноремонтний завод».

Характеристика під'їзних колій, що обслуговуються локомотивом станції

Під'їзна колія «Він Екс+» належить залізниці і складається з двох вантажно-розвантажувальних колій та ходової колії. На під'їзній колії встановлені 150 т вагонні ваги. Тут здійснюється навантаження пшениці, гороху й інших зернових культур, вивантаження борошна, круп, комбікормів і світлих нафтопродуктів.

Під'їзна колія «Шиноремонтний завод» належить представнику під'їзної колії. На колії навантажується гума, вивантажується сира гума, мазут і інші вантажі. Злив нафтопродуктів здійснюється самопливом.

Під'їзна колія «Облдорбуд» належить власнику і здійснює розвантаження гудрону, мазуту і бітуму. Для виконання цих операцій існує три зливальних пристрої – по одному на кожен вид вантажу.

Під'їзна колія «Цукровий завод» на даний момент закрита.

Під'їзна колія «Райагросервіис» належить залізниці і здійснює вивантаження сільськогосподарських машин і устаткування, пиломатеріалів, нафтопродуктів. Для виконання вантажних операцій є наступні механізми: 10 тонний електрокозловий кран, три насоси (СЦЛ-20-24 - 2 шт і ЕШФ-80 - 1 шт), дві точки зливу світлих нафтопродуктів і точка вивантаження мастила.

Під'їзна колія «Райагрохім» належить залізниці і здійснює вивантаження добрив, ядохімікатів, аміаку й аміачної води .

Під'їзна колія «Спецзалізобетон» належить власнику й обслуговується маневровим локомотивом ТГМ-3. На під'їзній колії здійснюється вивантаження цементу, піску, металу, лісу, солі та мазуту. Виконується навантаження шпал, труб, опор, металобрухту. Для виконання вантажних операцій є мостові крани вантажопідйомністю 12 т; підвищена колія; бункери для вивантаження цементу, точки зливу мазуту.

Характеристика під'їзних колій, що обслуговуються локомотивами власників

Під'їзна колія «Кар'єр» належить власнику й обслуговується двома маневровими локомотивами ТГМ-3. На під'їзній колії здійснюється навантаження щебеню, піску, відсіву, бутового каміння; вивантаження мазуту, нафтопродуктів, вугілля та вибухівки. Станція “Д” та під'їзна колія кар'єру працюють за єдиною технологією, що відображається в Єдиному технологічному процесі (ЄТП).


2 Розрахунок добового вагонопотоку станції і під'їзних колій


Визначення прибуття розрахункових вагонопотоків на станцію

При виконанні розрахунків з організації вантажної роботи станції необхідно виходити з розмірів вантажопотоків залежно від роду і кількості вантажів, розвантаження і завантаження яких передбачено на станції і підўїзних колій. Обсяг вантажів, що прибуває на станцію наведено у таблиці 2.1 (вихідні дані див. табл.А.2 додатка А)


Таблиця 2.1 Обсяг прибуття вантажів на станцію і її під'їзні колії

Район Вантажоодержувач Найменування вантажу Розрахункове прибуття,
Вантажний район станції Критий склад ангарного типу Дрібні відправки 32,2


Тарно-штучні 19,7

Зубчата крита рампа Тарно-штучні 25,4

Площадка переробки 3 і 5 т контейнерів Середньотоннажні контейнери 45,5

Площадка переробки довгомірних і великовагових вантажів Великовагові вантажі 50,2


Крупнотоннажні контейнери 62,3


Довгомірні вантажі 110,3


Лісові вантажі 38,8

Підвищена колія Вугілля 32,9

Торцева рампа Колісна техніка 4,7

Нафтобаза Темний налив 43,1


Світлий налив 45,2
Під’їзні колії Вин Екс+ Борошно 43,2


Крупи 27,1


Світлі нафтопродукти 32,1

Шиноремонтний завод Сира гума 76,1


Мазут 47,6

Облдорбуд Гудрон 35,9


Мазут 66,8


Бітум 72,7

Райагросервіс Сільськогосподарські машини 8,2


Устаткування 12,1


Пиломатеріали 53,1


Світлі нафтопродукти 64,9


Мастила 16,8
Район Вантажоодержувач Найменування вантажу Розрахункове прибуття, тис. тонн/ рік
Під’їзні колії Райагрохім Добрива 14,2


Ядохімікати 5,8


Аміак 7,6


Аміачна вода 10

Спецзалізобетон Цемент 65,2


Пісок 220,3


Метал 70,1


Ліс 41,1


Мазут 45,8


Сіль 40,2

Кар'єр Мазут 30,7


Нафтопродукти 82,1


Вугілля 66,1


Вибухівка 50

Розрахунки розпочинаються з встановлення кількості вагонів, які прибувають на станцію з вантажами і які після розвантаження можуть бути використані для відправлення вантажів.

Послідовність розрахунків приймається наступна:

1) обирається тип вагонів, в яких доцільне перевезення тих чи інших вантажів та визначається технічна норма завантаження вагонів;

2) з врахуванням процентного свіввідношення по типу вагонів (з осності або місткості) визначається середньозважена їх завантаженність;

3) визначається кількість вагонів, в яких прибуде на станцію задана кількість вантажу.

Усереднене завантаження вагону визначається за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції (2.1)

де Організація технології роботи вантажної станції - доля вагонів i-го типу, які використовуються для перевезень;

Організація технології роботи вантажної станції - нормативна кількість вантажу, яким завантажується вагон i-го типу.

Добовий розмір вантажопотока, що надходить на станцію визначається за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції(2.2)


де Кн – коефіціент неравномінорності, приймається Кн = 1,2;

Qріч – річний розмір вантажопотока, що надходить на станцію, у тоннах.

Кількість вагонів, необхідна для перевезення вантажів, визначається за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції(2.3)


Розрахунок кількості вагонів, що прибувають на станцію здійснено за вищенаведеними формулами 2.1-2.3 та наведено в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2 Розрахунок кількості вагонів, які прибувають на станцію

район Вантажо-одержувач Найменування вантажу тип вагонів кількість осей місткість кузова, м3 технічне навантаження, т співвідношення, % усереднене навантаження, т/ваг кількість вантажу в рік, Q, т кількість вантажу за добу, Q, т кількість вагонів, n, ваг прийнято вагонів
Вантажний район станції Критий склад ангарного типу Дрібні відправки КР 4 106 13 100 13 32200 105,86 8,1 9


Тарно-штучні КР 4 120 38 100 38 19700 64,767 1,7 2

Зубчата кр рампа Тарно-штучні КР 4 120 38 100 38 25400 83,507 2,2 3

Площадка переробки 3 і 5 т контейнерів Середньотон-нажні контейнери НВ 4
40 100 40 45500 149,59 3,7 4

Площадка переробки довгомірних і великовагових вантажів Великовагові вантажі НВ 4
40 50 35 25100 82,521 2,4 3



ПЛ 4
30 50
25100 82,521 2,4 3


Крупнотон. конт. КВ 4
20,24 100 20,24 62300 204,82 10,1 11


Довгом вантажі ПЛ 4
13,4 100 13,4 110300 362,63 27,1 28


Лісові вантажі НВ 4
44 100 44 38800 127,56 2,9 3

Підвищена колія Вугілля НВ 4
74 100 74 32900 108,16 1,5 2
ВР Торцева рампа Колісна техніка ПЛ 4
17 100 17 4700 15,452 0,9 1

Нафтобаза Темний налив ЦС 4
50 100 50 43100 141,7 2,8 3


Світлий налив ЦС 4
50 100 50 45200 148,6 2,97 3
Під’їзні колії Він Екс+ Борошно КР 4 120 68 100 68 43200 142,03 2,1 3


Крупи КР 4 120 68 100 68 27100 89,096 1,3 2


Св. нафтопрод. ЦС 4
50 100 50 32100 105,53 2,1 3

Шиноремонт. завод Сира гума КР 4 120 65 100 65 76100 250,19 3,8 4


Мазут ЦС 4
50 100 50 47600 156,49 3,1 4

Облдорбуд Гудрон ЦС 4
50 100 50 35900 118,03 2,4 3


Мазут ЦС 4
50 100 50 66800 219,62 4,4 5


Бітум ЦС 4
50 100 50 72700 239,01 4,8 5

Райагросервіс С/г машини ПЛ 4
17 100 17 8200 26,959 1,6 2


Устаткування ПЛ 4
17 100 17 12100 39,781 2,3 3


Пиломатеріали НВ 4
44 100 44 53100 174,58 3,97 4


Св. нафтопрод. ЦС 4
50 100 50 64900 213,37 4,3 5


Мастила ЦС 4
50 100 50 16800 55,233 1,1 2

Райагрохім Добрива Мін/воз 4
62 100 62 14200 46,685 0,8 1


Ядохімікати Вл КР 4
39 100 39 5800 19,068 0,5 1


Аміак сп ЦС 4
62 100 62 7600 24,986 0,4 1


Аміачна вода сп ЦС 4
62 100 62 10000 32,877 0,5 1

Спецзалізо-бетон Цемент ХЦ 4
74 100 74 65200 214,36 2,9 3


Пісок НВ 4
68 100 74 220300 724,27 9,8 10


Метал НВ 4
68 100 68 70100 230,47 3,4 4


Ліс НВ 4
44 100 44 41100 135,12 3,1 4


Мазут ЦС 4
50 100 50 45800 150,58 3,01 4


Сіль КР 4 120 64 100 73 40200 132,16 1,8 2

Кар'єр Мазут ЦС 4
50 100 50 30700 100,93 2,02 3


Нафтопродукти ЦС 4
50 100 50 82100 269,92 5,4 6


Вугілля НВ 4
74 100 74 66100 217,32 2,9 3


Вибухівка вл КР 4 120 33 100 33 50000 164,38 4,98 5

ВСЬОГО:





1816100 5970,7
168

Визначення відправлення розрахункових вагонопотоків зі станції

Розрахунок кількості вагонів, що відправляються зі станції “Д” за розрахункову добу визначаємо за формулами 2.1-2.3, що наведені вище у розділі 2.1. Обсяги вагонопотоків, що відправляються зі станції “Д” наведені у таблиці 2.3 (вихідні дані див додаток А, табл. А.3).


Таблиця 2.3 Обсяг відправлення вантажів зі станції і її під'їзних колій

Район Відправник вантажу Найменування вантажу Розрахункове відправлення, тис. тонн/ рік

Вантажний район станції


Критий склад ангарного типу Дрібні відправки 43,2


Тарно-штучні 27,1

Зубчата крита рампа Тарно-штучні 30,1

Площадка переробки 3 і 5 т контейнерів Середньотон. контейн. 43,2

Площадка переробки довгомірних і великовагових вантажів Великовагові вантажі 49,6


Великотоннажн контейн. 47,3


Довгомірні вантажі 10,1

Під'їзні колії


Вин Екс+


Борошно 65,5


Горох 38,6

Шиноремонтний завод Гума 33,9

Спецзалізобетон


Труби 16


Опори 47,7


Металобрухт 51,3


Шпали 22,4

Кар'єр


Щебінь 1108,2


Пісок 263


Відсів 330


Бутовий камінь 93,2

Результати розрахунків кількості вагонів, що відправляються зі станції наведено у таблиці 2.4.


Таблиця 2.4 Розрахунок кількості вагонів, які відправляються зі станції

район Відправник вантажу Найменування вантажу тип вагонів кількість осей місткість кузова, м3 Технічне навантаження, т кількість вантажу в рік, Q, т кількість вантажу за добу, Q, т кількість вагонів, n, ваг прийнято вагонів
Вантаж. район Критий склад ангарного типу Дрібні відправки КР 4 106 13 43200 142,03 10,93 11


Тарно-штучні КР 4 120 38 27100 89,10 2,35 3

Зубчата крита рампа Тарно-штучні КР 4 120 38 30100 98,96 2,60 3

Пл 3 і 5 т контейнерів Середньотн конт НВ 4
40 43200 142,03 3,551 4

Площадка довгомірних і великовагових Великовагові НВ 4
40 49600 163,07 4,077 5


Великотоннажні КВ 4
40 47300 155,51 3,888 4


Довгомірні ПЛ 4
13,4 10100 33,21 2,478 3
Під'їзні колії Вин Екс+ Борошно КР 4 120 68 65500 215,34 3,167 4


Горох КР 4 120 68 38600 126,90 1,866 2

Шиноремонт. завод Гума КР 4 120 65 33900 111,45 1,715 2

Спецзалізо-бетон Труби ПЛ 4
40 16000 52,60 1,315 2


Опори ПЛ 4
55 47700 156,82 2,851 3


Металобрухт НВ 4
51 51300 168,66 3,307 4


Шпали ПЛ 4
40 22400 73,64 1,841 2

Кар'єр Щебінь НВ 4
74 1108200 3643,40 49,235 50


Пісок НВ 4
74 263000 864,66 11,685 12


Відсів НВ 4
74 330000 1084,93 14,661 15


Бутовий камінь НВ 4
74 93200 306,41 4,141 5

ВСЬОГО:



2320400 7628,71
134

Забезпечення навантаження на станції порожніми вагонами

Завантаження вантажів, що відправляються зі станції і під’їзних колій, як правило, забезпечується вагонами, які звільняються після розвантаження вантажів, що прибули на станцію. Моделювання прибуття вагонів здійснено на ПЕОМ та наведено в додатку Б (див. табл. Б.1). Встановлено загальний баланс в потребі вагонів для забезпечення відправлення вантажів, який наведено у таблиці 2.5.


Таблиця 2.5 Розподіл вагонів під завантаження

Наявність порожніх вагонів належить відправити може бути завантажено в наявні вагони Потрібно завантажити в недостатні вагони залишок вагонів
рід вагонів осність кількість Назва вантажів Кількість вантажів, т навантаження вагонів,т кількість тонн використано вагонів Залишок незавантажених вантажів, т потреба в вагонах
КР 4 9+2 Др відправки 142 13 142,03 11


КР 4 3 Тарно-шт ЗР 98,96 38 98,959 3


КР 4 3+1 Борошно 215,3 68 215,34 4


КР 4 2 Горох 126,9 68 126,9 2


КР 4 2 Гума 111,5 65 111,45 2


КР
2+1 Тарно-шт КС 89,1 38 89,1 3





ВСЬОГО


25


вл КР 4 1 - - - - - - - 1
вл КР 4 5 - - - - - - - 5
НВ 4 4 Ср-тон конт 142 40 142,03 4


НВ 4 3+2 Вел-ваг вант 163,1 40 163,07 5


НВ 4 - Щебінь 3643 74

3643,4 50
НВ 4 10+4+1 Відсів 1085 74 1084,9 15


НВ 4 4 Пісок 864,7 74 296 4 568,66 8
НВ 4 4 М/брухт СЗБ 168,7 51 168,66 4


НВ 4 3+2 Бутов камінь 306,4 74 306,41 5









37
58
ПЛ 4 1+1 Труби 52,6 40 52,6 2


ПЛ 4 3 Довгом вант 33,21 13,4 33,205 3


ПЛ 4 3 Опори 156,8 40 156,82 3


ПЛ 4 2 Шпали 73,64 40 73,644 2




27 - - -



27







10


КВ 4 11 Кр-тон. конт. 155,5 40 155,51 4

7
ЦС 4 46






46
спец ЦС 4 2






2
мін-воз 4 1






1
ХЦ 4 3






3
ВСЬОГО




76 0 58 92

Визначення кількості передаточних поїздів

Вантажні станції загального користування взаємодіють з сортувальними станціями залізничних вузлів. Місцевий вагонопоток на вантажні станції надходить у передаточних поїздах. Тому розрахунок колійного оснащення вантажних станцій здійснюється виходячи з розрахункових розмірів місцевих вагонопотоків та прийнятого розподілу операцій з їх обробки між сортувальними та вантажними станціями. Кількість приймальновідправних колій визначають для середньоого за рік обсягу роботи з урахуванням експлуатаційної надійності пристроїв, що забезпечують безперешкодний прийом поїздів у місяці максимальних перевезень.В розрахунках приймається, що з імовірністю 0,93 обсяг роботи в місяць не перевищує розрахункового протягом 28 діб. При цих умовах розрахункову кількість передаточних поїздів, що прибувають на станцію визначають по формулі [1]


nр=0,5 nср(1+кн),(2.4)


декн – коефіцієнт внутрімісячної нерівномірності руху (при відсутності конкретних даних приймається кн =1,2).

nср – середньодобові розміри передатного руху між сортувальною і вантажною станціями на місяць максимальних перевезень.

Середньодобові розміри передатного руху визначаються по формулі

Організація технології роботи вантажної станції ,(2.5)


деmопт – оптимальне число вагонів у складі передаточного поїзда.

Оскільки передаточні поїзди фактично обертаються зі змінною величиною поїзда, то розрахунок розмірів руху роблять через оптимальний поїзд, величину якого відповідно до [17] визначають по мінімуму витрат на локомотиво- і вагоно-години по формулі:


Організація технології роботи вантажної станції(2.6)


деL – довжина перегону між сортувальною і вантажною станціями, км;

V – середня швидкість руху передаточних поїздів км/год;

tст – тривалість перебування локомотива на сортувальній і вантажній станціях за час одного обороту, ч;

eлч – вартість локомотиво-години, грн;

eвч – вартість вагоно-години, грн.

Організація технології роботи вантажної станції

Приймаю mопт=30 вагонів.

nср=(168+58-52)/30 = 5 поїздів.

nр=0,5·5·(1+1,2)=5,5 поїзда. Приймаю nр=6 поїздів.


3 Визначення кількості колій у парках станцій


Розрахунок числа колій прийому і відправлення

При жорсткій спеціалізації колій прийому і колій для відправлення передаточних поїздів їхнє число визначається роздільно. Колії прийому використовують для прийому поїздів і простою їх у очікуванні розформування, колії відправлення - для відстою вагонів у чеканні відправлення на сортувальну станцію і виконань з ними операцій по відправленню.

Число колій прийому визначається по формулі:


Організація технології роботи вантажної станції ,(3.1)


деtп – час заняття колії прийому виконанням операцій, пов'язаних із прийомом і обробкою поїзда по прибуттю, год;


Організація технології роботи вантажної станції(3.2)


tпр – час на готування маршруту прийому і входу поїзда на станцію, хв;

tоп – час на обробку поїзда по прибуттю, хв (відповідно до типового технологічного процесу вантажної станції приймається 15 хв);

tвыв – час на вивід поїзда на витяжну колію для розформування, хв;

`tожр – середній час простою поїздів на колії прийому до чеканні розформування;

STпост -час заняття колії постійними операціями, що незалежать від розмірів руху, год.


Організація технології роботи вантажної станції(3.3)


деtм -час установки маршруту і відкриття сигналу, tм =0,2 хв;

lўбл, lІбл - довжина першої і другої ділянок наближення;

Lвх = Lг+ Lп – довжина горловини і поїзда;

V – швидкість проходження поїзда на блоці-ділянці;

V – середня швидкість входу поїзда на станцію.

Організація технології роботи вантажної станції мін. Приймаю tпр=6 хв.

Тривалість витягування поїзда на витяжну колію визначаємо по формулі:


tвив= tпц + tв(3.4)


деtпц – час на причеплення локомотива;

tв – час витягування tв=a+b·m.

tвив= 4 хв.

Організація технології роботи вантажної станції

Простій поїзда в очікуванні розформування визначаємо відповідно до [7] tожр=0,52 ч.

Організація технології роботи вантажної станції колії.

Таким чином, для прийому передатних поїздів до розформування необхідна одна колія.

Станція Д виконує функцію передвузлової станції по пропуску пасажирських і вантажних поїздів з трьох підходів. Для виконання цієї роботи відповідно до [17, табл. 10.1] необхідно 3 колії .

Для накопичення передаточних поїздів на станцію Ж необхідна 1 колія.

Для виконання приймально-здавальних операцій на під'їзній колії кар'єру необхідна 1 колія.

Визначення числа колій у сортувальному парку

Сортувальний парк вантажної станції загального користування призначений для розформування прибуваючих поїздів і підбору вагонів по фронтах вантажної роботи. Кількість колій у сортувальному парку знаходиться в інтервалі 2ЈMЈZфр (тут Zфр – кількість фронтів вантажної роботи). Збільшення кількості колій приводить до скорочення обсягу робіт з підбору вагонів і простоїв вагонів у чеканні обслуговування, однак при цьому збільшуються витрати на будівництво і зміст колій. Відповідно до [17] при обсязі роботи від 101 до 150 вагонів у добу, 28 фронтах вантажної роботи і наявності на станції гірки малої потужності в сортувальному парку необхідно мати 4-5 колій.

Крім того, у парку необхідно мати колію для порожніх вагонів і вагонів з розрядними вантажами. Таким чином, у сортувальному парку необхідно мати 6 колій.

Призначення колій сортувального парку наведено у таблиці 3.1.


Таблиця 3.1 Призначення колій сортувального парку

№ пп Призначення колії Номер колії
1 Для розрядних вантажів 11
2 Для вагонів призначенням на Райагрохім, Райагросервіс 12
3 Для вагонів призначенням на Спецзалізобетон 13
4 Для вагонів призначенням на шиноремонтний завод, Він Екс+, Облдорбуд 14
5 Для вагонів призначенням на кар’єр 15
6 Для вагонів призначенням на вантажний район, нафтобазу 16

Аналіз колійного розвитку станції показує, що його достатньо для освоєння заданих вагонопотоків.

4 Визначення технічних характеристик вантажних фронтів


Визначення параметрів складів транспортно-складського комплексу

Площа складів в загальному випадку розраховується відповідно до [4]. В дипломному проекті площа складів визначається за методом питомих навантажень за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції , м2 , (5.1)


де Qп , Qв – добове прибуття й відправлення вантажів, т;

Кп, Кв – узагальнені коефіціенти відповідно по прибутті й відправленню, які визначаємо за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції(5.2)


де Тзбп(в) – час зберігання вантажів, які прибувають та відправляються на складі, діб, приймаємо згідно до [9];

α –доля перевантаження по прямому варіанту, приймаємо згідно до [4];

Кпр - коефіціент на проходи і проїзди на складі, приймаємо згідно до [8];

Рп – питоме навантаження на квадратний метр площі від вантажів,т/м2, приймаємо згідно до [8].

Основні парамети для розрахунків площа складу наведені у таблиці 4.1 відповідно до [8].


Таблиця 5.1 Параметри для розрахунків площі складів

Склади вантажів Параметри Дрібних відправок Тарно-штучних Контейнерів Великовагових Навальних
Тзбп / Тзбв 2,5 /2,0 2,0 / 1,5 2,0 / 1,0 2,5 / 1,0 3,0 / 2,5
Кпр 2,0 1,7 1,9 1,6 1,5
Рп 0,4 0,85 0,5 0,9 1,1

Розрахунок площі складів по формулах 4.1, 4.2 наведено в таблиці 5.2


Таблиця 5.2 Розрахунок площі складів транспортно-складського комплексу

Склад a Кпр Рп По прибутті По відправленню FскЗ




Тзбп Кп Qп Fскп Тзбв Кв Qв Fскв
Дрібні 0 2 0,4 2,5 12,5 105,86 1323,25 2 10,0 142,03 1420,3 2743,55
Тар-штучні 0,1 1,7 0,85 2 3,6 64,767 233,16 1,5 2,7 89,1 240,57 473,73
Всього критий склад ангарного типу 3217,28
Контейнери 0,1 1,9 0,5 2 6,8 149,59 1023,2 1 3,4 142,03 485,74 1508,94
Всього площадка переробки 3 і 5 т контейнерів 1508,94
Великовагові 0,1 1,6 0,9 2,5 4,0 165,04 660,17 1 1,6 163,07 260,9 921,08
Довгомірні 0 1,5 1,1 3 4,1 362,63 1483,5 2,5 3,4 33,21 113,2 1596,7
Лісові 0 1,5 1,1 3 4,1 127,56 521,84 2,5 3,4 - - 521,84
Крупнот конт 0,1 1,9 0,5 2 6,8 204,82 1400,97 1 3,4 155,51 531,84 1932,8
Всього площадка переробки довгомірних і великовагових вантажів 4972,4
Кол. техніка 0 1,9 0,5 3 11,4 15,45 176,13



176,13
Всього відкрита торцева платформа 176,13
Тар-штучні 0,1 1,7 0,85 2 3,6 83,507 300,63 1,5 2,7 98,96 267,19 567,82
Всього зубчата крита рампа 567,82

Визначивши таким чином площі складів і прийнявши їх ширину (прольотів критих складів, прольотів кранів) здійснється розрахунок довжини складів (площадок) за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції , м(4.3)

де Вск - ширина складу, м.

Ширину (прольот) критого складу приймаємо 24 м. Такий склад дозволяє вводити всередину колії для подачі вагонів. Чим більше довжина складу, тим більше вагонів можливо поставити під вантажні операції і збільшити перероблювану спроможність механізмів (авто-, електронавантажувачів, кранів), зменшити частоту маневрового обслуговування складів. Але, виходячи з інших міркувань, і перш за все, пробігу автомобілів, довжина складів рекомендується не більшою 250-300 м, а відкритих площадок – 300-350 м.

Розрахунок довжини складів транспортно-складського комплексу станції «Д» наведено в таблиці 4.3.


Таблиця 4.3 Розрахунок довжини складів

Склад FскЗ Вск Lcr Lскут Fскут
Критий склад ангарного типу 3217,28 24 134,05 144 3456
Площадка переробки середньотоннажних контейнерів 1508,94 16 94,31 120 1920
Площадка переробки довгомірних та великовагових вантажів 4972,43 32 155,39 160 5120
Зубчата крита рампа 567,82 8,6 66,03 70 602
Відкрита торцева платформа 176,13 8,6 20,48 30 258

Криті склади будуються за типовими проектами. Розроблені типові проекти передбачають довжину 72 та 144 м. За обсягом роботи на станції Д побудовано склад шириною 24 м та довжиною 144 м.

Відкриті площадки обладнані двохконсольними козловими кранами та на вантажному районі станції розміщені паралельно. Площадка переробки середньотоннажних контейнерів обладнана двохконсольним електрокозловим краном КК-6 шириною прольоту 16 м, довжина площадки становить 120 м. Паралельно до неї розташована площадка переробки довгомірних та великовагових вантажів, на якій працює два двохконсольних електрокозлових крана вантажопідўйомністю 20 т типу К30-32 з шириною прольоту 32 м, довжина площадки складає 160 м.

На критій перевантажувальній платформі з зубчатою рампою здійснюються вантажні операції з тарно-штучними вантажами по прибуттю та відправленню, добовий вантажообіг ширина цієї площадки складає 8,6 м, довжина 70 м.

На відкритій торцевій платформі здійснюється вивантаження колісної техніки, ширина цієї площадки становить 8,6 м, довжина – 30 м.

Для розвантаження вугілля із напіввагонів на вантажному районі станції побудовано підвищену колію блочного типу із залізобетонних блоків висотою 0,75 м.

Довжина підвищеної колії визначається за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції , м(4.4)


де Е – місткість відвалів з двох боків від естакади в м3, яка в свою чергу, визначається за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції, м3(4.5)


де Кнер – коефіціент нерівномірності прибуття вантажів (приймаємо 1,5);

g - обўємна вага навального вантажу, т/м2, для вугілля становить 0,85 т/м2, відповідно до [2, ст. 80];

F – поперечна площа відвалів вантажу відносно підвищеної колії, яка визначається за формулою:

Організація технології роботи вантажної станції, м(4.6)


де b - кут природного відкоса в стані спокою, градус, для вугілля становить 45° відповідно до [2]. При цьому: tg 45° = 1.

h - висота відкосу, приймаємо 3 м.

Результати розрахунків по формулам 4.4-4.6 наведено в таблиці 4.4.


Таблиця 4.4 Розрахунок довжини підвищеної колії

Вантаж Qп Тзбп Кнер γ Е F L пк
вугілля 108,16 3 1,5 0,85 572,6 9 50,9

Виходячи із здійснених розрахунків та фактичної кількості вагонів, що вивантажуються на підвищеній колії приймаємо довжину підвищеної колії 50 м, що забезпечує одночасне вивантаження 3 вагонів.

1. Розрахунок технічного обладнання фронтів транспортно-складського комплексу

Технічне обладнання вантажного району залежить від виду та кількості вантажів, що перевантажуються, типу складів і забезпечує максимальний рівень комплексної механізації і автоматизації вантажних робіт.

Кількість вантажно-розвантажувальних машин забезпечує весь обсіг навантажувально-розвантажувальних робіт. Крім інших факторів, вона впливає на простій вагонів, автомобілів під вантажними операціями і визначає переробну спроможність вантажних фронтів.

Вантажний район станції Д працює цілодобово, а видача й прийом вантажів до перевезень – тільки в денну зміну (з 8 до 20 години). Через це в денну зміну кількість вантажо-розвантажувальних машин буде більшою. Обўєм роботи визначається за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції, т(4.7)


де Qп , Qв – кількість вантажів, що прибуває і відправляється за добу в т.

В денну і нічну зміну прибуває і відправляється приблизно однакова кількість вантажу на вантажний район станції Д.

Кількість вантажно-розвантажувальних машин в денну зміну складе:


Організація технології роботи вантажної станції,(4.8)


де Кн – коефіціент нерівномірності прибуття й відправлення вантажів (приймаємо 1,2);

Пекс – експлуатаційна продуктивність вантажно-розвантажувальних машин, яку визначаємо за формулою:


Організація технології роботи вантажної станції, т/год,(4.9)


де Пзм – змінна норма виробітку по перевантаженню конкретного вантажу, яка приймається для конкретних механізмів згідно [12];

Тр – тривалість роботи, годин (для денної зміни – 12 годин);

Організація технології роботи вантажної станції- тривалість перерв на прийом-здачу змін та обід, годин (приймаємо 1,25 годин);

n – кількість змін вагонів на вантажному фронті, яку приймаємо за кількістю передаточних поїздів, що прибувають на станцію в денну зміну, тобто приймаємо 3 зміни;

t пу - тривалість заміни вагонів на вантажному фронті, годин, приймаємо 0,5 годин.

Для забезпечення продуктивної і безпечної роботи вантажно-розвантажувальних машин забезпечуємо відповідні умови, які визначаються певною довжиною вантажного фронту – зоною (Lз). Для козлових кранів це 60 м (або фронт на чотири вагона), для електронавантажувачів – 7 або 14 м із розрахунку, що в одному вагоні одночасно можуть працювати не більше двох машин.

Розрахунок кількості вантажно-розвантажувальних машин для складів транспортно-складського комплексу (крім навальних) виконано в табличній формі та наведено в таблиці 4.5.


Таблиця 4.5 Розрахунок кількості вантажно-розвантажувальних машин

Склад Qп Qв Qмех Кн П зм П екс n Tp Z Lвф Lз Z' Прийнято ВРМ
Дрібні 105,86 142,03 371,84 1,2 68,0 9,71 3 9,25 5 144 14 10
Тар-штучні 64,767 89,1 230,80 1,2 108,0 15,43 3 9,25 1 144 14 10
Всього критий склад ангарного типу (електронавантажувачі) 6
Контейнери 3-, 5- тонні 149,59 142,03 437,43 1,2 167,0 23,86 3 9,25 2 120 60 2
Всього площадка переробки 3 і 5 т контейнерів (КК6) 2
Великовагові 165,04 163,07 492,17 1,2 500,0 71,43 3 9,25 0,9 160 60 2
Довгомірні 362,63 33,21 593,76 1,2 500,0 71,43 3 9,25 1,1 160 60 2
Лісові 127,56 0 191,34 1,2 352,0 50,29 3 9,25 0,5 160 60 2
Крупн конт 204,82 155,51 540,50 1,2 167,0 23,86 3 9,25 2,9 160 60 2
Всього

1817,8 1,2 1519 217,0 3 9,25 1,1 160 60 2
Всього площадка переробки довгомірних і великовагових (К30-32) 2
Тар-штучні 83,507 98,96 273,70 1,2 108,0 15,43 3 9,25 2 30 7 4
Всього крита зубчата рампа (електронавантажувачі) 2

Для розвантаження вагонів і завантаження в автомобілі навальних вантажів (вугілля) на вантажному районі станції “Д” побудована спеціальна естакада, на яку заведена залізнична колія. Розвантаження при цьому з напіввагонів забезпечується під дією сили земного тяжіння через люки. Відкривання люків, очищення вагонів від залишку вантажів та закривання люків може здійснюватись вручну.

Однак, очищення залишків вантажу і закривання люків може бути виконане за допомогою вібратора і люкопідйомника, які по можливості використання монтуються на спеціальній портальній фермі. Остання переміщується вздовж підвищеної колії по підкранових рейках, по яких перміщується і портальний кран.

Кран також обладнано грейфером для завантаження автомобілів. Таким чином досягається практично повна комплексна механізація перевантаження навальних вантажів (вугілля). Для вкзаної мети можна використовувати козлові крани вантажопідйомністю п'ять тонн прольотом від 11 м (наприклад К-05).

В зв'язку з тим, що цей комплекс (кран і ферма) використовується і для розвантаження вагонів і для завантаження автомобілів, то потрібно визначити необхідну кількість кранів.

Для цього спочатку визначаємо час, який на протязі денної зміни необхідно витратити на розвантаження вагонів:


Трв=nд·(tвл + tо + tзл ) + tпк , год(4.10)


Де nд - кількість вагонів з навальними вантажами з врахуванням нерівномірності їх прибуття в денну зміну;

tвл, tзл - відповідно час на відкривання люків та закривання люків за допомогою люкопідйомника (при довжині вагона 15 м та швидкості руху крану з фермою до 5 м/хв тривалість цієї операції складатиме 15/5=3 хв або 0,05 год);

tо - час на очищення вагона вібратором, год (аналогічно tвл,tзл=0,05 год);

tпк - час на початково-кінцеві операції, год (приймається 5 хв, тобто
0,08 год).

Трв=1,2·2·(0,05 +0,05 +0,05 ) + 0,08 = 3,68 год

Залишок часу на протязі денної зміни використовується для завантаження автомобілів вантажем, розвантаженим за добу.

Кількість кранів

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: