Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

ДИПЛОМНА РОБОТА

РОЗВИТОК ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І СУЧАСНИЙ СТАН ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА

ГАЗОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

1.1 Склад і структура газового ринку України. (формування ресурсу, транзит та споживання)

1.2 Аналіз виконання статей державного бюджету в частині реалізації природного газу споживачам України (рентна плата, рентна плата за транзитне транспортування природного газу, цільова надбавка до тарифу на природний газ, ПДВ 2002-2007 рр.)

1.3 Нормативно-правова база в частині встановлення податків та інших платежів (зборів) при транзиті природного газу, видобуванні природного газу, транспортуванні і постачанні природного газу

1.4 Історія розвитку фінансового механізму в газовому комплексі України (система до 1991 року, в 1991 - 2007 рр.)

РОЗДІЛ ІІ. СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОЯВИ ФІНАНСОВОГО

МЕХАНІЗМУ В ГАЗОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

2.1 Структура фінансових розрахунків з нерезидентами за імпортований та транзитний природний газ (російський та середньоазійський)

2.1.1 Міжнародний експортер - газотрейдер постачання імпортного газу в Україну у 1996 -2008 роках - компанії “Ітера” (Росія-Кіпр), «Eural TG» (Росія-Кіпр) та “РОСУКРЕНЕРГО” (Росія-Австрія)

2.1.2 Імпортер газу в Україні - Національна акціонерна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»

2.1.3 Імпортер газу в Україні – спільне ЗАТ «УКРГАЗЕНЕРГО»

(РОСУКРЕНЕРГО+НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»)

2.1.4 ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» - національне підприємство транзитних трубопроводів газу високого тиску України

2.2 Структура фінансових розрахунків з компаніями-резидентами власного видобування газу в Україні

2.2.1 ДК «Укргазовидобування» - національне підприємство власного газодобування

2.2.2 ДАТ «Чорноморнафтогаз» -національне підприємство власного газодобування

2.2.3 ВАТ «Укрнафта» - національне підприємство власного газодобування

2.2.4 Основні підприємства продажу газу кінцевим споживачам в Україні

2.3 Аналіз моделей розрахунку за використаний природний газ з

населенням, бюджетними установами, комунтеплоенерго,промисловістю, хімічною промисловістю

2.3.1 ДК «ГазУкраїни», ДК «Укртрансгаз», регіональні підприємства по газорозподілу та газопостачанню як інфраструктура постачанню газу населенню за регульованим тарифом

2.3.2 ДК «ГазУкраїни», ДК «Укртрансгаз», регіональні підприємства по газорозподілу та газопостачанню як інфраструктура постачанню газу бюджетним установам за регульованим тарифом

2.3.3 ДК «ГазУкраїни», ДК «Укртрансгаз», регіональні підприємства по газорозподілу та газопостачанню як інфраструктура постачанню газу підприємствам комунальних ТЕК за регульованим тарифом

2.3.4 ДК «ГазУкраїни», ДК «Укртрансгаз», СП ЗАТ «УКРГАЗЕНЕРГО», комерційні газотрейдери як інфраструктура постачання газу промисловим підприємствам за нерегульованим тарифом

РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ В ГАЗОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

3.1 Розгляд сучасних моделей розвитку ринку природного газу в Україні

3.2 Основні напрямки та заходи удосконалення фінансового механізму

3.3 Удосконалення державного регулювання цін (тарифів) на послуги природних монополій та функціонування комерційних посередників в схемах поставок і фінансових розрахунків на аукціонному принципів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Фінансовий механізм –це складова господарського механізму, являє собою сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення. Складовими фінансового механізму є фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, фінансове планування, прогнозування, управління фінансами. За допомогою фінансового механізму здійснюють розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту.

Забезпечення економіки України енергоресурсами - одне із ключових питань незалежності держави. Енергетичний баланс України за останні роки характеризується такими цифрами: частка природного газу серед енергоносіїв становить 45%, вугілля - 25%, нафта - 13%, атомна енергетика та інші джерела - 14%. Таким чином, головним джерелом енергозабезпечення держави є природний газ. У країнах Європи це доволі унікальне явище притаманне тільки Україні. Адже у європейських державах частка природного газу в енергетичному балансі у межах 20-25%, натомість переважає споживання нафти і нафтопродуктів – 39-42% всіх енергоресурсів.

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в стратегічній важливості питання для української економіки на макрорівні, оскільки Україна належить до енергодефіцитних країн, бо за рахунок власного видобутку забезпечує себе лише на 24-25% газом та на 12% нафтою.

Предметом дипломного дослідження є організація функціонування та сучасний фінансовий механізм розрахунків на газовому ринку України.

Об’єкт дипломного дослідження – взаємодія суб’єктів газового ринку України на макрорівні організації фінансових розрахунків на всіх етапах здобування, транспортування, розподілу та поставки газа кінцевим споживачам.

Мета дипломного дослідження – виявлення проблем сучасної системи фінансових розрахунків суб’єктів газового ринку України та розробка пропозицій по удосконаленню системи фінансових розрахунків на етапах здобування, транспортування, розподілу та поставки газа кінцевим споживачам.

Згідно з метою дипломного дослідження в роботі вирішувались наступні поставлені завдання:

В першому розділі виконаний теоретичний аналіз:

складу і структури газового ринку України. (формування ресурсу, транзит та споживання);

забезпечення виконання статей державного бюджету в частині зборів з добичі, транспортування та реалізації природного газу споживачам України (рентна плата, рентна плата за транзитне транспортування природного газу, цільова надбавка до тарифу на природний газ, плата за користування надрами, ПДВ 2002-2007 рр.);

нормативно-правової бази в частині встановлення податків та інших платежів (зборів) при транзиті природного газу, видобуванні природного газу, транспортуванні і постачанні природного газу;

історії розвитку фінансового механізму в газовому комплексі України (система до 1991 року, в 1991 - 2007 рр.).

В другому розділі проведений економіко-статистичний аналіз:

структури фінансових розрахунків з нерезидентами за імпортований природний газ (російський та середньоазійський);

структури фінансових розрахунків з компаніями-резидентами власного видобування газу в Україні;

моделей розрахунку за використаний природний газ з населенням, бюджетними установами, комунтеплоенерго, промисловістю, хімічною промисловістю.

В третьому розділі:

розглянуті можливі моделі розвитку ринку природного газу в Україні;

запропоновані основні напрямки та заходи удосконалення фінансового механізму при видобуванні природного газу, при транспортуванні природного газу магістральними і розподільними трубопроводами, при реалізації природного газу споживачам, при транзиті природного газу в Європу та Турцію;

запропоновані заходи удосконалення державного регулювання цін (тарифів) на послуги природних монополій та функціонування комерційних посередників в схемах поставок і фінансових розрахунків на аукціонному принципі.

Інформаційною базою дипломного дослідження були нормативні та методологічні документи НКРЕ України з газових питань, закони України та постанови КМУ з питань газової галузі та державного бюджету України, фінансово-економічні та аналітичні звіти НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України», ДК «Укргазовидобування», ВАТ «Укрнафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ДК «Укртранснафта», СП «Укргазенерго», фірми «Росукренерго» за 2004 -2008 роки.

В якості методологічних інструментів застосовані: історичний метод, метод статистичної обробки хронологічних рядів показників діяльності підприємств газової галузі, вертикально-горизонтальний метод обробки фінансової звітності підприємств, метод порівняння, метод прогнозування на основі кореляційно-регресійних математичних моделей.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в виявленні стійких кореляційно-регресійних параметрів січасних тарифних функцій та розрахованих функцій боргу:

Коефіцієнт боргу в сегментах «Населення» та «Бюджетні установи» становить 10% -15% від коефіцієнту тарифу;

Коефіцієнт боргу в сегменті «Підприємства теплокомуненерго» становить 58,7%-61,0% від коефіцієнту тарифу.

та наданні обґрунтованих пропозицій по удосконаленню тарифної політики в наведених сегментах:

Оплата спожитого газу в сегменті «Населеняя» згідно фактичним показникам спожиття (після спожиття);

Передоплата 50% ліміту газу, розподіленого для споживання в сегменті «Бюджетні установи», з оплатою залишків сум по результатах фактичного споживання;

Передоплата векселями, які можна продавати населенню для розрахунків з підприємствами теплокомуненерго, за газ 100% у сегменті «Підприємства теплокомуненерго», або вертикальна інтеграція по типу «Газтепло» зі зміною власників підприємств теплокомуненерго і створенням інтегрованих підприємств.


РОЗДІЛ І

СУЧАСНИЙ СТАН ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА ГАЗОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ


1.1 Склад і структура газового ринку України (формування ресурсу, транзит та споживання)


Природний газ – один з найважливіших енергетичних ресурсів глобальної економіки, споживання якого, нарівні з нафтою, найближчими десятиліттями лише зростатиме. Найбільшими споживачами цього виду палива є промисловість та електрогенерація Згідно з прогнозом Адміністрації енергетичної інформації при уряді США світове споживання блакитного палива до 2030 року у середньому зростатиме на 2,4% щорічно, у промисловості приріст складатиме близько 2,9%, в енергетиці - 2,8%. При цьому споживання газу у світовому енергобалансі збільшиться до 2030 року до 26%, в тойже час в Україні питома вага газу в енергобалансі вже сьогодні становить 41% (рис.1.1). Природний газ є більш екологічним, ніж інші види палива завдяки меншому виділенню шкідливих речовин при згоранні.


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.1. Питома вага газу у структурі споживання енергоносіїв в Україні [108]

Росія і центральноазіатські країни – Казахстан, Узбекистан, Туркменістан – посідають особливе місце на світовому ринку енергоносіїв. Зокрема, у цих країнах зосереджено до третини світових запасів природного газу. Пріоритетом для цих держав сьогодні є нарощування видобутку і розширення транспортної інфраструктури, здатної забезпечити зростаюче споживання.

Європейський регіон є ключовим споживачем газу, що постачається з Росії та Центральної Азії. У Європі разом з приростом споживання спостерігається спад власного видобутку газу, викликаний, перш за все, вичерпанням запасів. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, вже до 2015 року 75% газу Європа імпортуватиме (для порівняння: у 2005 році імпорт у Європі склав лише 50% ресурсу). ВАТ «Газпром» забезпечує близько третини поставок газу до Західної Європи. За даними «Газпрому», основними покупцями російського газу є Німеччина, Італія, Туреччина і Франція. Серед держав Центральної Європи перше місце за закупівлями газу у ВАТ «Газпром» посідає Угорщина, за якою слідують Словаччина, Чехія та Польща.

Протягом останнього десятиліття ВАТ «Газпром» активно прагне до участі у продажу газу кінцевим споживачам. Для досягнення цієї мети «Газпром» створив низку спільних підприємств з великими постачальниками газу в Європі, а також придбав пакети акцій у кількох європейських газових компаніях.

Україна – важлива ланка системи енергопоставок до Європи. Через її газотранспортну мережу транспортується приблизно 90% газу, що постачає ВАТ «Газпром» до європейських країн. При цьому й сама Україна є найбільшим споживачем блакитного палива в Європі.

Україна має розвинену газотранспортну систему, яка включає 38,0 тис. км газопроводiв, в тому числi 14 тис. км дiаметром 1020-1420 мм, 73 компресорнi станцiї (110 компресорних цехiв) загальною потужнiстю 5400 МВт, 13 пiдземних сховищ газу. Пропускна спроможнiсть системи становить на входi 290 млрд.куб.м на рiк, а на виходi – 178,5 млрд.куб.м на рiк (Рис.1.2).


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.2. – Схема газотранспортної системи України [108]


Газотранспортна система, оператором якої є підприємство у складі НАК “Нафтогаз України” – дочірня компанія “Укртрансгаз”, забезпечує подачу газу внутрiшнiм споживачам i здiйснює основний обсяг експортних поставок росiйського газу до iнших європейських країн.

Компанія щороку транспортує для споживачів України близько 70 млрд. куб. м і транзитом через свою газотранспортну систему до країн Західної та Центральної Європи 110-120 млрд. куб. м природного газу. На сьогодні існує технічна можливість для збільшення транзиту газу в країни Центральної і Західної Європи до 140 млрд. куб.м на рік без розширення газотранспортної системи. Протягом всього часу функціонування Компанії жодного разу не були зірвані поставки газу – ні внаслідок коливань температури повітря, ні через сезонні зміни споживання, ні через інші не передбачувані обставини.

Стратегiчне значення української газотранспортної системи зумовлено вигiдним географiчним розташуванням нашої держави мiж основними газовидобувними регiонами i основними споживачами газу в Європi, сполученням газопроводiв з магiстральними газопроводами всiх сусiднiх країн, наявнiстю найбiльшого в Європi (пiсля Росiї) комплексу пiдземних газосховищ, а також високим рiвнем обслуговування та експлуатацiї газотранспортної системи.

Для надiйного постачання газу споживачам, збереження конкурентоспроможностi i привабливостi газотранспортної системи для експортерiв газу розроблена i впроваджується програма реконструкцiї компресорних станцiй, лiнiйної частини системи, газорозподiльних i газовимiрювальних станцiй. Основа цiєї програми – розробка i впровадження сучасних українських газотурбiнних двигунiв з пiдвищеним коефiцiєнтом корисної дiї, нових систем управлiння.

Поряд з роботами, спрямованими на пiдвищення технiчного рiвня та надiйностi газотранспортної системи, виконуються роботи з її розширення. За останнi 10 рокiв побудовано i введено в експлуатацiю понад 5 тис. км магiстральних газопроводiв та вiдводiв, 10 компресорних цехiв (Рис.1.3).


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.3. Розвиток газотранспортної системи України у 1991 – 2007 роках [108]


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.4. Обсяг транзиту природного газу територією України у 1991 -2007 роках [108]

З метою збiльшення транзитних можливостей України в напрямку Балканських країн та Туреччини створено спiльне українсько-росiйсько-турецьке акцiонерне товариство «Газтранзит». Товариством введена в дiю компресорна станцiя Тарутине на дiючому газопроводi Ананiїв (Україна)–Тираспiль (Молдова)–Ізмаїл (Україна), побудовано та введено в експлуатацiю 76 км газопроводу Ананiїв–Ізмаїл, що збiльшує пропускну спроможнiсть майже на 6 млрд.куб.м на рiк.

Важливим елементом диверсифiкацiї джерел постачання газу до європейських країн може стати імпорт природного газу з Середньої Азiї. Для цього могла б бути використана дiюча iнфраструктура газопроводiв країн Середньої Азiї, Росiї та України, а також проектнi газопроводи на територiї Росiї: Александров Гай–Новопсков i на територiї України: Новопсков–Ужгород продуктивнiстю 28-30 млрд.куб.м на рiк.

Важливим технологiчним елементом газотранспортної системи є 13 пiдземних газосховищ з активним об'ємом 34,5 млрд.куб.м. Мережа пiдземного зберiгання газу включає чотири комплекси – Захiдноукраїнський, Київський, Донецький i Пiвденноукраїнський. Максимальний можливий вiдбiр при повному заповненнi пiдземних сховищ газу може досягти 250 млн.куб.м за добу.

Пов'язанi в єдину систему мережею газопроводiв пiдземнi газосховища забезпечують високу надiйнiсть функцiонування всiєї газотранспортної системи, гарантують безперебiйнiсть як постачання газу внутрiшнiм споживачам, так i транзиту росiйського газу до Європи.

У зв'язку з iнтенсивним розвитком європейського газового ринку пiдземнi газосховища захiдного регiону України, що мають значний потенціал, можуть вiдiгравати бiльш вагому роль в надiйностi i безпецi газопостачання сусiднiх країн.

Річне споживання газу в Україні в середньому становить 78 млрд. кубометрів. Необхідна його кількість забезпечувалась до 2005 року передусім за рахунок отримання щорічно до 28 млрд. кубометрів газу як плати за транзит російського газу через українську територію до країн Європи і Туреччини.

Але у зв'язку з тим, що з Росією укладено договір про реструктуризацію боргу за газ, спожитий у 1997-2000 роках, протягом 2005-2009 років НАК "Нафтогаз України" щорічно в рахунок погашення цього боргу надає послуги з транзиту на суму 250 млн. дол. США та отримує 23-24 млрд. кубометрів газу для забезпечення балансу газу України.

На рис.1.5 – 1.6 наведені основні характеристики споживання та власного добування газу в газовому комплексі України в динаміці за 1991 -2007 роки.


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України Рис.1.5. – Обсяг споживання природного газу в Україні у 1988 – 2007 роках [108]

Дефіцит газу НАК "Нафтогаз України" покриває за рахунок його закупівлі у республіках Середньої Азії та Росії. На 2005 рік було підписано договір між ДТК "Туркменнафтогаз" і НАК "Нафтогаз України" на поставку газу, за яким Туркменистан мав поставляти в Україну у 2005-2009 роках по 37 млрд. м3 природного газу.


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.6. Динаміка власного видобутку газу в Україні у 1991 -2007 роках [108]


Треба зазначити, що у 2005 році у зв'язку із світовим зростанням цін на нафту, нафтопродукти і природний газ збільшилася й ціна закупівлі турменського газу з 44 доларів (у 2004 році) до 58 доларів США за тисячу кубометрів у 2005 році. До того ж розрахунок за закуплений газ у 2005 році мав проводитися на 50% валютою і 50% - поставкою матеріальних ресурсів. Крім того, у 2005-2009 роках по 13,9 млрд. м3 туркменського природного газу треба віддавати в рахунок оплати за транзит фірмі "RosUkrEnergo", яка за договором організовує та сплачує транспортування газу від Туркменістану до східного кордону України. Таким чином, ціна газу на україно-російському кордоні з урахуванням транспортних витрат у 2005 році складала 78 доларів за тисячу м3 (тобто на 20 доларів дорожче ціни в Туркменістані).

Подальше зростання світової ціни на енергоресурси з 2005 по 2008 рік привело до порушення стабільних довгострокових цін поставки газу з Росії та середньої Азії в Україну. На рис.1.7 наведена динаміка цін на газ для Європи на кордоні «Україна – ЄС» та цін на російський та туркменський газ для України на кордоні «Росія-Україна» у 2002 -2008 роках.


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.7. Динаміка цін на газ для Європи на кордоні «Україна – ЄС» та цін на російський та туркменський газ для України на кордоні «Росія-Україна» у 2002 -2008 роках (в доларах США за 1000 м3) [108]


Видобуток газу, газового конденсату та нафти в Україні здійснюють дочірні та підконтрольні компанiї газового державного монополіста НАК «Нафтогаз України» - ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта» та ДАТ «Чорноморнафтогаз», на якi припадає 95% видобутку нафти i конденсату та 94% видобутку газу в Українi, та декілька десятків незалежних підприємств, добича газу в яких, згідно законодавству [108], також підлягає контролю з боку НАК «Нафтогаз України».

Газ власного українського видобутку повністю спрямовується для задоволення потреб населення. Завдяки цьому ціни на природний газ, який НАК "Нафтогаз України" реалізував населенню, бюджетним організаціям та підприємствам теплокомуненерго, не змінювалися з 1999 року до 2005 року. Однак такі ціни забезпечують покриття витрат компанії менш як на 50% і, таким чином, "Нафтогаз України" щорічно субсидував споживачів соціальної сфер на суму близько 4 млрд. грн.

На рис.1.8. наведена динаміка обсягів добичі газу, який НАК «Нафтогаз України» покупає в основних підприємствах України по власній добичі газу на території України та морського шельфу.


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.8. Динаміка обсягів добичі власного газу України, які НАК «Нафтогаз України» покупає в основних підприємствах України (дочірні та підконтрольні підприємства НАК «Нафтогаз України») по власній добичі газу на території України та морського шельфу [108]

Досягнення максимально можливого рівня забезпеченості власними паливно-енергетичними ресурсами є принциповим завданням національної економіки України. Значна роль у його розв'язанні належить НАК "Нафтогаз України". Підприємства компанії видобувають газ та нафту на 219 родовищах, з яких у промисловій розробці знаходяться 186, у дослідно-промисловій - 43 родовища. Після досягнення в 1970-х роках максимальних обсягів видобутку газу (68,3 млрд. куб. м ) та нафти з газовим конденсатом (14,5 млн. тонн) відбувалося поступове їх зменшення з середніми річними темпами 3,3-3,7%.

На рис.1.9. наведене порівняння цін, за якими НАК «Нафтогаз України» отримує імпортний газ та газ від вітчизняних газодобувних компаній для розподілу споживачам газового балансу Україниу 2008 році.


Розвиток фінансового механізму газового комплексу України

Рис.1.9. Порівняння цін, за якими НАК «Нафтогаз України» отримує імпортний газ та газ від вітчизняних газодобувних компаній для розподілу споживачам газового балансу Україниу 2008 році [108]

Макроструктура газового ринку України, яки є признаний об’єктом природної монополії, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» (Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом ) [43], якою затверджений наступний порядок забезпечення споживачів в Україні природним газом ( із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ станом від 17 жовтня 2007 року N 1244) :

1. Установлено, що потреба в природному газі задовольняється:

1) населення - з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та/або уповноваженими ними особами Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" всього обсягу природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку, який здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами для виробничо-технологічних витрат, задоволення власних потреб і виробництва скрапленого газу, та з інших ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб населення.

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (з урахуванням обсягів газу, видобутого його регіональними управліннями, а також на підставі договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених управлінь),

Національна акціонерна компанія "Надра України" (з урахуванням обсягів газу, видобутого її дочірніми підприємствами, а також на підставі договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств), господарські товариства, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє держава, реалізують видобутий природний газ виключно Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за погодженою з Національною комісією регулювання електроенергетики ціною, яка не перевищує граничного рівня оптової ціни на природний газ, що використовується для задоволення потреб населення, без урахування тарифів на транспортування, постачання природного газу і збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

Реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за роздрібними цінами, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики;

2) установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевх бюджетів, підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання (далі - підприємства), зокрема блочних (модульних) котелень (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води), - з ресурсів природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" імпортного походження, а у разі його недостатності - з ресурсу природного газу власного видобутку за умови щомісячного задоволення потреби населення у природному газі;

Реалізація природного газу для потреб зазначених підприємств здійснюється дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газтепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за цінами, що не перевищують граничних рівнів цін на природний газ, установлених Кабінетом Міністрів України;

3) дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, для їх технологічних та інших виробничих потреб - з ресурсів імпортованого природного газу або з ресурсів природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" імпортного походження, а у разі його недостатності - з ресурсу природного газу власного видобутку, за умови щомісячного задоволення потреби населення у природному газі;

4) газодобувних підприємств для виробничо-технологічних витрат і власних потреб, а також виробництва скрапленого газу - за рахунок обсягів природного газу власного видобутку;

5) промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання - з ресурсів газу:

- Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", отриманих за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу;

- товариств (підприємств), утворених за участю Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", які закуповують природний газ за зовнішньо-економічними контрактами;

- суб'єктів господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, крім обсягів газу, які згідно з абзацом першим підпункту 1 пункту 2 цієї постанови підлягають продажу Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України;

- інших постачальників газу, які закуповують газ за зовнішньоекономічними контрактами;

- отриманого з Марківського газоконденсатного родовища за зовнішньо-економічними контрактами (угодами).

3. Установлено, що з 2006 року природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газтепло", а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності:

- договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ;

- договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість;

- вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається, кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно «Порядку забезпечення споживачів природним газом» [44 ]:

1. Мінпаливенерго, Мінекономіки і НКРЕ разом з НАК "Нафтогаз України" щороку розробляють прогнозний річний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні (з поквартальною розбивкою) з урахуванням потреби в ньому національної економіки, бюджетних установ та організацій, населення, а також можливостей газотранспортної системи і не пізніше ніж 20 грудня року, що передує планованому, подають на затвердження Кабінету Міністрів України.

2. Контроль за дотриманням прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні здійснюють Мінекономіки, Мінпаливенерго, НКРЕ. НАК "Нафтогаз України" до 25 числа місяця, що настає за звітним, подає до НКРЕ інформацію про використання природного газу в розрізі регіонів.

3. Газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", НАК "Надра України", ВАТ "Укрнафта" та інші господарські товариства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, а також господарські товариства, понад 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" реалізують природний газ власного видобутку (у тому числі той, що видобуто у процесі виконання договорів про спільну діяльність) виключно НАК "Нафтогаз України.

4. Суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за поставлений населенню, а також установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, природний газ і надані послуги з його транспортування, розподілу та постачання. Алгоритм (порядок) розподілу коштів розробляється НАК "Нафтогаз України" та затверджується НКРЕ.

5. Постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу.

6. Постачальники природного газу:

- у разі постачання природного газу населенню укладають з газотранспортними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу;

- укладають з газотранспортними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та/або із суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників;

- забезпечують страховий запас газу в розмірі 10 відсотків договірних квартальних обсягів його поставки споживачам у натуральній формі, крім обсягів його використання на власні потреби. Природний газ, який закачується НАК "Нафтогаз України" до підземних сховищ газу відповідно до затвердженого прогнозного балансу його надходження та розподілу по Україні, є страховим запасом газу для забезпечення потреб споживачів України;

- подають Мінпаливенерго, НАК "Нафтогаз України" та НКРЕ не пізніше ніж за 10 днів до початку місяця реалізації газу інформацію про укладені договори на його поставку, довідку про наявні ресурси газу та їх плановий розподіл за регіонами та споживачами;

- забезпечують разом з газотранспортними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та суб'єктами господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, облік реалізованого газу;

- укладають з уповноваженими органами з питань ефективного використання енергоносіїв та енергозбереження, або з газотранспортними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та суб'єктами господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на виконання робіт, пов'язаних з обмеженням та відключенням від газопостачання споживачів-боржників.

7. Газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу:

- забезпечують рівні умови доступу до газотранспортної системи для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності;

-забезпечують у межах виділених постачальниками (крім підприємств НАК "Нафтогаз України" та товариств (підприємств), утворених за участю НАК "Нафтогаз України", які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами) планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення);

- забезпечують транспортування природного газу споживачам відповідно до договорів, укладених з підприємствами НАК "Нафтогаз України" та товариствами (підприємствами), утвореними за участю НАК "Нафтогаз України", які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами;

В таблицях Н.1 – Н.6 додатку Н наведені прогнозні баланси формування та розподілу газових ресурсів України у 2003 – 2008 роках.


1.2 Аналіз виконання статей державного бюджету в частині реалізації природного газу споживачам України (рентна плата, рентна плата за транзитне транспортування природного газу, цільова надбавка до тарифу на природний газ, ПДВ 2002-2008 рр.)


Аналіз податкового навантаження на добування, транспортування та реалізацію природного газу в Україні проведемо, аналізуючи динаміку вимог Законів України «Про державний бюджет» за 2002 -2008 роки [8] – [14 ] та законів України про оподаткування [16], [17], [7].

Згідно Законів України «Про державний бюджет» у 2002 -2007:

а) до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2002 - 2007 рік належать наступні спеціальні збори з операцій з природним газом:

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (який стягується з газодобувних підприємств за розвідку для них родовищ природного газу);

- рентна плата за природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні газодобувними підприємствами згідно отриманих ліцензій;

- рентна плата за транзитне транспортування природного газу (крім податкової заборгованості з рентної плати за транзитне транспортування природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (який закладається в тариф ціни реалізації газозбутовими підприємствами та сплачується ними в держбюджет);

- збір у вигляді плати за використання надрових ресурсів при добуванні газу (який закладається в тариф ціни реалізації газозбутовими підприємствами та сплачується ними в держбюджет);

б) встановлено «нульову» ставку імпортного ПДВ на імпортуємий в Україну природний газ.

Спеціальними статтями в законах України «Про Державний бюджет» [8]- [14] встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: