Розвиток фінансового механізму газового комплексу України
Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.2003 № 1735 „Про проведення індексації нормативів плати (збору) за використання природних ресурсів” щороку наростаючим підсумком проводиться індексація нормативів плати за користування надрами, крім затверджених у відсотках до вартості корисних копалин та нормативів плати за видобування вугілля. Під час проведення індексації базовими вважаються значення нормативів станом на 31 грудня 2003 року, а для нововведених нормативів – на 31 грудня року їх введення.
Відповідно до п.2.1 розділу 2 «Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин» затвердженої наказом Мінприроди, Мінпраці, ДПА України, Держкомітету України по геології і використанню надр від 30.12.97 №207/472/51/157, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Рис.1.14. - Динаміка ставок плати за користування надрами (видобування та підземне збереження природного газу) в Україні у 2002 -2008 роках
Справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється відповідно до Порядку №1014 [40].
Об'єктом справляння плати є:
обсяги видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, природного газу (у тому числі супутнього - при видобутку нафти), бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;
- обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.
Відповідно до п.6.1 Інструкції [40] базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу.
Базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин на 2008 рік наведені у Додатку №1 до розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» [14].
Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок обчислення i справляння плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, ДПА України, Мінфіну України, Мінпраці та соціальної політики України від 08.02.01 №37/45/73/44 із змінами і доповненнями, платниками є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарської діяльності усіх форм власності, нерезиденти та їх постійні представництва в Україні, які користуються у межах території України ділянкою надр у цілях зберігання природного газу та газоподібних продуктів у пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах).
Об'єктом справляння плати є - для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах).
1.4 Історія розвитку фінансового механізму в газовому комплексі України (система до 1991 року, система в 1991 - 2007 р.р.)
Інтенсивний розвиток газової індустрії як нової важливої галузі розпочався в повоєнні роки після прийняття Верховною Радою СРСР у березні 1946 року Закону "Про відбудову і розвиток народного господарства". Було створено інфраструктуру газової промисловості, прокладено нові газопроводи, здійнено геологорозвідувальні роботи; започатковано діяльність низки проектно-конструкторських та наукових закладів з питань розвитку газової галузі, серед яких відомі далеко за межами України "Київгазпроект" (сьогодні - ВАТ "УкрНДІінжпроект", Інститут газу НАН України).
Природний газ став широко використовуватись в промисловості і комунальному господарстві. Зокрема, після введення в дію газопроводу Дашава - Київ, блакитне паливо у 1948 році отримали споживачі Києва та Тернополя.
З газифікацією областей та більшості міст України в 50-60-і роки минулого століття було створено комбінати комунальних підприємств, які після організації в 1975 році Республіканського об'єднання з газопостачання та газифікації "Укргаз" стали спеціалізованими об'єднаннями газового господарства.
Республіканське об'єднання "Укргаз", до складу якого входило 25 обласних та 20 самостійних міських газових господарств, почало проводити єдину технічну та економічну політику, визначати основні напрямки та перспективи розвитку господарств, впроваджувати у їх діяльність досягнення науковотех-нічного прогресу, розширювати виробництво газових приладів та запасних деталей до них, розвивати законодавчу та нормативну базу.
На початок 1975 року було побудовано близько 23 тис. км міських та селищних газорозподільних мереж, газифіковано природним і скрапленим газом 8,1 млн. квартир.
В той же час рівень газифікації в сільській місцевості складав лише 4 відсотки. Тому за ініціативою Республіканського об'єднання "Укргаз" Радою Міністрів УРСР у квітні 1983 року прийнято постанову "Про заходи з прискорення газифікації на селі".
На час здобуття Україною незалежності у 1991 році було збудовано 99,6 тис. км газорозподільних мереж, газифіковано понад 15 млн. квартир.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році в результаті реорганізації було створено Державну акціонерну холдингову компанію «Укргаз» та обласні газозбутові організації (стан 1996 року) [41].
Організація фінансових розрахунків у 1996 році [41]:
1.Кошти, що надходили за використаний природний газ від населення, комунально-побутових споживачів, бюджетних установ і організацій, з якими газозбутові організації перебували в договірних відносинах на поставку газу, зараховувались в національній валюті України на транзитні рахунки, які відкривались в уповноважених банках на ім'я газозбутових організацій – державних підприємств і відкритих акціонерних товариств по газопостачанню, а також їх філій (управлінь газового господарства).
2. В уповноваженому банку за місцем знаходження Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" (надалі Компанія) для надходження коштів за спожитий природний газ з транзитних рахунків газозбутових організацій відкривається один консолідований транзитний рахунок. Зарахування коштів за використаний природний газ на інші рахунки газозбутових організацій, крім транзитних, забороняється.
Вказані кошти використовуються виключно за цільовим призначенням - на оплату природного газу постачальникам.
3. Після надходження коштів на транзитні рахунки уповноважений банк на підставі окремого договору розподіляє їх у співвідношеннях до загальної суми згідно з додатком N 1.
4. Кошти, що надійшли на консолідований транзитний рахунок Компанії в уповноваженому банку, не пізніше дня, наступного за днем надходження коштів, перераховуються постачальникам газу в процентному співвідношенні до питомої ваги обсягів газу кожного постачальника в загальному обсязі газу, що планується реалізовувати в даному місяці. Обсяги газу, що планується реалізовувати в даному місяці, визначаються Компанією на підставі балансу газу, який затверджується Держнафтогазпромом за 5 днів до початку місяця.
При наявності в місячному балансі імпортованого газу, що використовується для потреб населення, комунально-побутових споживачів та бюджетних установ і організацій, постачальникам імпортованого газу надається пріоритет в його оплаті шляхом збільшення до 50% суми коштів, що направляються на оплату цього газу, із загальної суми коштів, що надійшли, - з метою зменшення боргу Української держави перед державами - експортерами природного газу. Відповідно, рівномірно зменшується перерахування коштів іншим постачальникам.
5. Після затвердження Держнафтогазпромом Реєстрів реалізації природного газу, які складаються згідно з "Порядком складання Реєстрів реалізації природного газу", затвердженого Держнафтогазпромом 29.03.96 р., та визначення сум заборгованості постачальникам і рівня проплат, Компанією проводиться корегування процентного співвідношення розподілу коштів з транзитного консолідованого рахунку за рахунок сум, що надійдуть в наступному місяці.
Відповідальність за повноту перерахування коштів кожному постачальнику покладається на Компанію.
В табл.1.10 наведений перелік 36 обласних газопостачальницьких підприємств (відкритих акціонерних товариств), які поставляють газ, закуплений «Укргазом» у вітчизняних та закордонних газодобувних підприємств, до кінцевих споживачів в областях України.
При цьому «Укргаз» отримував кошти за власне поставлений газ та кошти за транзит газу трубопроводами високого тиску до обласних територіальних розподільчих мереж. Обласні газопостачальними отримають змінну частку коштів кінцевого споживача в залежності від витрат на експлуатацію обласної газорозподільної мережі по доставці газа трубопроводами середнього та малого тиску споживачам.
Таблиця 1.10
РОЗПОДІЛ коштів з транзитних рахунків газозбутових підприємств у III кварталі 1996 року [41]**************************************************************
* Підприємства * На р/рахунок * На консол.рах.*
* *підприємства(%)* Укргазу (%) *
**************************************************************
*1. ВАТ "Вінницягаз" * 8.2 * 91.8 *
*2. ВАТ "Волиньгаз" * 46.9 * 53.1 *
*3. ВАТ "Дніпропетровськгаз" * 15.5 * 84.5 *
*4. ВАТ "Дніпрогаз" * 7.0 * 93.0 *
*5. ВАТ "Криворіжгаз" * 5.1 * 94.9 *
*6. ВАТ "Донецькгаз" * 6.9 * 93.1 *
*7. ВАТ "Донецькміськгаз" * 8.3 * 91.7 *
*8. ВАТ "Макіївкагаз" * 7.3 * 92.7 *
*9. ВАТ "Маріупольгаз" * 7.7 * 92.3 *
*10. ВАТ "Житомиргаз" * 13.6 * 86.4 *
*11. ВАТ "Коростишівгаз" * 35.0 * 65.0 *
*12. ВАТ "Закарпатгаз" * 16.7 * 83.3 *
*13. ВАТ "Запоріжгаз" * 4.1 * 95.9 *
*14. ВАТ "Мелітопільгаз" * 12.0 * 88.0 *
*15. ВАТ "Івано-Франківськгаз" * 9.3 * 90.7 *
*16. ВАТ "Тисьменицягаз" * 20.0 * 80.0 *
*17. ВАТ "Кіровоградгаз" * 15.2 * 84.8 *
*18. ВАТ "Київоблгаз" * 24.8 * 75.2 *
*19. ВАТ "Кримгаз" * 11.4 * 88.6 *
*20. ВАТ "Луганськгаз" * 9.5 * 90.5 *
*21. ВАТ "Львівгаз" * 14.1 * 85.9 *
*22. ВАТ "Миколаївгаз" * 14.5 * 85.5 *
*23. ВАТ "Одесагаз" * 20.0 * 80.0 *
*24. ВАТ "Полтавагаз" * 11.3 * 88.7 *
*25. ВАТ "Рівнегаз" * 11.1 * 88.9 *
*26. ВАТ "Сумигаз" * 8.1 * 91.9 *
*27. ВАТ "Тернопільгаз" * 37.0 * 63.0 *
*28. ВАТ "Тернопільміськгаз" * 7.0 * 93.0 *
*29. ВАТ "Харківгаз" * 12.2 * 87.8 *
*30. ВАТ "Харківміськгаз" * 18.0 * 82.0 *
*31. ВАТ "Херсонгаз" * 16.1 * 83.9 *
*32. ВАТ "Хмельницькгаз" * 20.6 * 79.4 *
*33. ВАТ "Черкасигаз" * 9.3 * 90.7 *
*34. ВАТ "Ченівцігаз" * 28.0 * 72.0 *
*35. ВАТ "Ченігівгаз" * 29.3 * 70.7 *
*36. ВАТ "Севастопольгаз" * 7.2 * 92.8 *
**************************************************************
За останнє десятиріччя в рамках загальної соціально-економічної реформи в Україні відбуваються широкомасштабні зміни і в газовій галузі. Природний газ став товарною продукцією, що закріплено Законом України "Про нафту і газ" (№ 2665-III від 12 червня 2001 р.) Найбільш актуальнішими завданнями у цій сфері є:
впровадження заходів з енергозбереження та зменшення енергоємності виробництва;
забезпечення темпів розвитку капітального будівництва та реконструкції газових мереж за рахунок використання передових технологічних процесів, матеріалів і обладнання;
повсюдне забезпечення встановлення засобів обліку газу;
забезпечення своєчасних та повних розрахунків за спожитий природний газ.
Серед заходів щодо вдосконалення управління й діяльності газової галузі передусім слід визначити організаційно-структурні зміни. У 1998 році створено Національну акціонерну компанію (НАК) "Нафтогаз України" і її Дочірню компанію "Торговий дім "Газ України", що у 2001 р. шляхом об'єднання ДК "Торговий дім "Газ України" та Головного Управління "Головпобутгаз" ДК "Укртрансгаз" була реорганізована у ДК "Газ України".
Основними завданнями ДК "Газ України" є реалізація природного газу населенню, комунально-побутовим підприємствам, бюджетним організаціям, а також промисловим споживачам, суб'єктам підприємницької діяльності країни, забезпечення розрахунків за газ, експлуатація та розвиток розподільних газових мереж, споруд та обладнання на них.
Основою організації інфраструктури сучасного газового ринку України
є ліцензування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності в 4-х основних напрямках:
- ліцензування умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом [23];
- ліцензування умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом [24];
- ліцензування умов провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами [ 26]; - ліцензування умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу [25].У ліцензійних умовах терміни вживаються в такому значенні:
Газопостачальне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює постачання природного газу на підставі одержаної ліцензії безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.
Газорозподільні мережі (розподільні газопроводи) - майновий виробничий комплекс, який складається з організаційно і технологічно пов'язаних об'єктів, призначених для транспортування природного і нафтового газу від газорозподільних станцій до споживачів.
Газорозподільне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність з розподілу природного і нафтового газу шляхом його транспортування розподільними трубопроводами, які перебувають у його власності чи користуванні.
Газотранспортна система - майновий виробничий комплекс, який складається з організаційно і технологічно пов'язаних об'єктів, призначених для транспортування і зберігання природного і нафтового газу, і включає: магістральні газопроводи, газопроводи-відгалуження, газорозподільні станції та підземні сховища газу.
Газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами та його зберігання з використанням об'єктів газотранспортної системи, які перебувають у його власності чи користуванні.
Підземне сховище газу (далі - ПСГ) - технологічний комплекс, штучно створений у природній або штучній ємності надр накопичувач природного газу і технологічно поєднані з ним споруди, які служать для періодичного наповнення, зберігання і відбирання природного газу для постачання споживачам.
Розподіл - транспортування природного і нафтового газу розподільними мережами з метою його доставки споживачам.
Тариф на постачання природного газу - встановлений НКРЕ розмір оплати послуг з постачання природного газу за 1000 м куб. природного газу.
Територія провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом - територія, межі якої та схема розподільчих газопроводів, що перебувають у власності чи користуванні ліцензіата, нанесені на географічну карту місцевості.
1. Провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом можливе при виконанні таких умов:
1.1. Наявності у ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користуванні.
1.2. Наявності у ліцензіата договорів купівлі-продажу природного газу (контрактів) із власниками природного газу, договорів про транспортування природного газу магістральними трубопроводами та договорів про транспортування природного газу розподільними трубопроводами. Обсяг природного газу, зазначений в договорах купівлі-продажу природного газу (контрактах) та договорах про постачання природного газу, повинен відповідати обсягу, що зазначається в договорах на його транспортування магістральними та розподільними трубопроводами.
1.3. Наявності у ліцензіата договорів, укладених з газотранспортним підприємством, про створення страхового запасу природного газу у грошовій та/або натуральній формах, у обсягах, передбачених законодавством України.
1.4. Провадженні господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом лише на території, затвердженій НКРЕ.
1.5. Провадженні господарської діяльності в обсягу, що забезпечує економічну доцільність такої діяльності з метою досягнення найнижчої вартості природного газу для споживачів.
1.6. Забезпеченні обліку поставленого споживачам природного газу спільно з газотранспортними та/або газорозподільними підприємствами.
1.7. Наявності договорів з Державною інспекцією з енергозбереження та/або газотранспортними та/або газорозподільними підприємствами на виконання робіт, пов'язаних з обмеженням та відключенням від газопостачання споживачів-боржників.
1.8. Наявності договорів з газотранспортними підприємствами про зберігання у підземних сховищах природного газу, що надійшов до газотранспортної системи за договорами купівлі-продажу ліцензіата і не був поставлений споживачам.
2. Провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом можливе при виконанні таких умов:
2.1. Наявності у ліцензіата договорів купівлі-продажу природного газу (контрактів) із власниками природного газу, договорів про транспортування природного газу магістральними трубопроводами та договорів про транспортування природного газу розподільними трубопроводами. Обсяг природного газу, зазначений у договорах купівлі-продажу природного газу (контрактах) та договорах про постачання природного газу, повинен відповідати обсягу, що зазначається в договорах на його транспортування магістральними та розподільними трубопроводами.
Загальний обсяг постачання природного газу не повинен перевищувати обсяг, заявлений ліцензіатом при отриманні ліцензії чи скоригований у процесі діяльності.
2.2. Наявності у ліцензіата договорів, укладених з газотранспортним підприємством, про створення страхового запасу природного газу у грошовій та/або натуральній формах, у обсягах, передбачених законодавством України.
2.3. Дотриманні ліцензіатом установлених НКРЕ нормативів достатності власних активів та інших показників (вимог), що обмежують ризики з операцій на ринку природного газу.
2.4. Здійсненні ліцензіатом разом із спорідненими підприємствами ліцензованої діяльності в обсягу, що не перевищує 35 відсотків загального обсягу споживання природного газу в Україні.
2.5. Забезпеченні обліку поставленого споживачам природного газу спільно з газотранспортними та/або газорозподільними підприємствами.
2.6. Наявності договорів з Державною інспекцією з енергозбереження та/або газотранспортними та/або газорозподільними підприємствами на виконання робіт, пов'язаних з обмеженням та відключенням від газопостачання споживачів-боржників.
2.7. Наявності договорів з газотранспортними підприємствами про зберігання у підземних сховищах природного газу, що надійшов до газотранспортної системи за договорами купівлі-продажу ліцензіата і не був поставлений споживачам.
3. Провадження господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами можливе при виконанні таких умов:
3.1. Наявності в ліцензіата магістральних газопроводів, які перебувають у його власності чи користуванні.
3.2. Наявності в ліцензіата договорів із замовниками та/або газопостачальними підприємствами про транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
3.3. Провадження господарської діяльності з транспортування природного газу лише магістральними трубопроводами, які перебувають у його власності чи користуванні, згідно з переліком магістральних газопроводів, затвердженим НКРЕ.
3.4. Провадження господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за принципом економічної доцільності, забезпечення надійності транспортування та безаварійності експлуатації магістральних трубопроводів.
3.5. Забезпечення обліку протранспортованого магістральними трубопроводами природного газу спільно із замовниками, газорозподільними та газопостачальними підприємствами.
3.6. Наявності договорів з газопостачальними підприємствами на виконання робіт, пов'язаних з обмеженням та відключенням від газопостачання споживачів-боржників.
3.7. Забезпечення рівних прав доступу до системи магістральних трубопроводів для усіх замовників послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а в разі недостатності пропускної потужності магістрального трубопроводу (газотранспортних потужностей) - дотримання установленого механізму її розподілу.
4. Провадження господарської діяльності з розподілу природного газу можливе при виконанні таких умов:
4.1. Наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користуванні.
4.2. Наявності в ліцензіата договорів із замовниками та/або газопостачальними підприємствами про транспортування розподільними трубопроводами природного газу.
4.3. Провадження господарської діяльності з розподілу природного газу лише на території, затвердженій НКРЕ.
4.4. Провадження господарської діяльності з розподілу природного газу за принципом економічної доцільності, забезпечення надійності транспортування та безаварійності експлуатації газорозподільних мереж.
4.5. Забезпечення обліку протранспортованого розподільними трубопроводами природного газу спільно із замовниками, газотранспортними та газопостачальними підприємствами.
4.6. Наявності договорів з газопостачальними підприємствами на виконання робіт, пов'язаних з обмеженням та відключенням від газопостачання споживачів-боржників.
4.7. Забезпечення рівних прав доступу до розподільних трубопроводів для усіх замовників послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, а в разі недостатності пропускної потужності розподільних мереж (газорозподільних потужностей) - дотримання установленого механізму її розподілу.
На сьогоднішній день інфраструктура газового ринка в Україні представлена наступними 5-ма видами ліцензіатів:
державною акціонерною компанією – монополістом НАК «Нафтогаз України», яка включає всі основні газовидобувні та транспортні газові підприємства України, як дочірні чи контролюємі підприємства, які добувають та постачають газ за регульованим тарифом;
системою газопостачальницьких регіональних(обласних) підприємств, які постачають газ споживачам за регульованим тарифом;
системою невеликих незалежних газодобувних компаній України, які апрацюють за нерегульованим тарифом;
системою підприємств-газотрейдерів, які працюють по перепродажу газу за нерегульованим тарифом;
системою спільних підприємств по постачанню імпортного газу за договорними тарифами через монополіста НАК «Нафтогаз України»..
РОЗДІЛ ІІ
СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОЯВИ ФІНАНСОВОГО
МЕХАНІЗМУ В ГАЗОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ
2.1 Структура фінансових розрахунків з нерезидентами за імпортований та транзитний природний газ (російський та середньоазійський)
2.1.1 Міжнародні експортери - газотрейдери постачання імпортного газу в Україну у 1996 -2008 роках - компанії “Ітера” (Росія-Кіпр), «Eural TG» (Росія-Кіпр) та “РОСУКРЕНЕРГО” (Росія-Австрія)
Після отримання Україною незалежності перед «Укргазпромом» (тепер він входити до системи НАК «Нафтогаз України») було поставлене завдання здійснювати прямі закупівлі природного газу в Росії й Туркменістані [113]. Та газової квоти, яка виділялася Україні, усе одне було недостатньо. У Росії в цей час, 1992 рік, організували біржу з продаж природного газу «Російський газ». По суті біржа давала можливість придбати додаткові обсяги газу. І всі брокерські компанії цієї біржі вийшла на пряме постачання газу крупним українським підприємствам-газоспоживачам. Основними серед їх були «Стірол», металургійний комбінат імені Ілліча, Сєверодонецький «Азот», Одеський припортовий завод і деякі інші. Для доставки газу територією України, крім того, були укладені домов з «Укргазпромом» про надання послуг з транспортування цього першого комерційного газу.
Після цього вже кілька компаній зайнялися цим бізнесом, і лише потім на ринок газу прийшла корпорація Itera, яка реалізовувала газ українським споживачам, у тому числі через компанії Itera Energy й «ІТЕРА Україна» [121].
Міжнародна група компаній «ІТЕРА» є одним з найбільших незалежних виробників і продавців природного газу, що працюють у країнах СНД і Балтії.
«ІТЕРА» успішно реалізує виробничі проекти в області енергетики, газохимии, будівництва в країнах Європи, Азії й Америки. Ведеться робота на ринках нерухомості й страхування.
«ІТЕРА» створена в 1992 році й з 1994 року займається реалізацією газу.
«ІТЕРА» - єдина приватна газова компанія в країнах СНД і Балтії, що володіє досвідом поставок газу на експорт. «ІТЕРА» має близько 150 представництв, філій і дочірніх компаній у Росії, країнах СНД, Балтії, Європи й США.
З 1998 року «ІТЕРА» розвиває власний газовидобуток у Росії, у Ямало-Ненецькому автономному окрузі в Західному Сибірі. Компанія інвестувала в розвиток газодобувної галузі більше 1 млрд доларів США.
«ІТЕРА» стала першою приватною компанією, що ввела в експлуатацію газові родовища на Крайній Півночі Росії: в 1999 році - Губкинское (запаси газу - 399 млрд кубометрів), в 2001 році - газовий промисел Східно-Таркосалинського родовища (запаси газу - 407 млрд кубометрів), в 2003 - Берегове (запаси газу - 325 млрд кубометрів).
У цілому на родовищах, розроблювальних "ІТЕРОЙ" у ЯНАО, добуто понад 100 млрд кубометри природного газу.
Закрите акціонерне товариство «Торгово-енергетична компанія «ІТЕРА Україна» - один з великих газових трейдерів України - створено в серпні 1996 долі. Входити до міжнародної групи компаній ІТЕRА, що об'єднує понад 130 дочірніх структур, які працюють на ринках Америки, Європи й СНД - більш ніж в 24 країнах світу.
Пріоритетний напрям діяльності ТІК «ІТЕРА Україна» - реалізація природного газу. За п'ять років своєї роботи компанія реалізувала близько 35 млрд. кубометрів газу, поставленого з Туркменістану й Росії, і забезпечила «блакитним паливом» майже чотири тисячі підприємств - споживачів в Україні.
З 1996 року до 2001 року рівень щорічних поставок туркменського газу в Україну компанією «Ітера» знизився з рівня 23 млрд.м3 (1996 рік) до рівня 40 млн.м3(2001 рік). За політичними мотивами керівництво України відмовилося від послуг компанії «Ітера» та стала використовувати у 2000 -2003 роках напряму договори на транзит туркменського газу з ВАТ «Газпром» (Росія) через послуги міжнародного газотрейдера – компанії “EURAL TG”, яка у 2003 році стала предметом кримінального переслідування в Росії та припинила свою діяльність.
У липні 2004 р. дочірні компанії Газпромбанка (Росія) і Raiffeisen (Австрія) створили компанію "Росукренерго AG" з реєстрацією у Швейцарії для поставок туркменського газу в Україну до 2028 року [120].
Голова Ради директорів Ларс Хауссманн. 50% компанії "Росукренерго" належить російському газовому монополістові ВАТ Газпром, 45% - українському бізнесменові Дмитрові Фирташу, 5% - Іванові Фурсину.
Бізнес "Росукренерго" заснований на покупці, транзиті й зберіганні газу, а також поставках середньоазіатського й російського газу в Україну та країни Центральної й Східної Європи.
Історія компанії почалася в липні 2004 року, коли на вищому політичному рівні ухвалено рішення про створення компанії РОСУКРЕНЕРГО, у якій російська й українська сторони будуть узгоджено займатися продажем середньоазіатського газу на українському ринку.Запущено процес формування надійного інвестиційного механізму, необхідного для фінансування робіт, пов'язаних зі збільшенням транзитних потужностей на території середньоазіатських держав. Надалі це дозволить забезпечити стабільний ріст поставок середньоазіатського газу в Україну і Європу.
Росія й Україна домовилися про те, що в настільки капіталомісткому проекті вони будуть представлені великими фінансово-кредитними організаціями. З російської сторони такою компанією став АБ «Газпромбанк», українська сторона внесла пропозицію про участь «Райффайзен Інвестмент АГ».
У січні 2005 року - початок розвитку бізнесу компанії РОСУКРЕНЕРГО. Компанія приступилася до поставок в Україну туркменського газу, купленого НАК «Нафтогаз Україна», а також казахського газу по своїх власних прямих контрактах. У лютому 2005 року в газовому балансі компанії РОСУКРЕНЕРГО з'явився газ російського, узбецького й туркменського походження, що надійшов у рамках контрактів укладених з ВАТ «Газпром» і його дочірніми структурами. У липні 2005 року компанія РОСУКРЕНЕРГО брала участь в урегулюванні конфлікту відносно газу, що належав ВАТ «Газпром» і знаходився в підземних газових сховищах України. Компанія РОСУКРЕНЕРГО викупила цей газ, заплативши ВАТ «Газпром» ринкову, європейську на той момент ціну. Таким чином, компанія виконала функцію фінансового гаранта перед ВАТ «Газпром», взявши на себе борги НАК «Нафтогаз України», а також ризики, що виникали відносно подальшого використання цих обсягів газу (Провідні світові страхові компанії, обговорюючи умови страховки, називали розмір страхової винагороди в розмірі від 40% вартості цього газу).У грудні-січні 2005-2006 років компанія РОСУКРЕНЕРГО зіграла вирішальну роль у знятті кризи газових відносин між Росією й Україною. Угода від 4 січня 2006 року, підписана РОСУКРЕНЕРГО, ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» дало можливість вирішити частину принципово важливих завдань:
Україна одержала відносно дешевий газ для внутрішнього споживання, у свою чергу, ВАТ «Газпром» одержав можливість продавати російський газ по ринковій формулі ціни;
Удалося розірвати зв'язування «транспортування-поставка» і почати здійснювати всі розрахунки за газ і транзит тільки коштами, що з однієї сторони підвищило надійність поставок російського газу європейським споживачам, а з іншої сторони зробило прозорим поставки газу в Україну.
У січні 2006 року Компанія РОСУКРЕНЕРГО почала здійснювати постачання України і Європи російським газом, а також газом середньоазіатського походження, законтрактованого ВАТ «Газпром».
З 1 січня 2006 р. "Росукренерго" є ексклюзивним постачальником імпортного природного газу в Україну. В 2006 р. "Росукренерго" у поставила в Україну 50,13 млрд кубометрів природного газу. Компанія має налагоджені партнерські відносини з компаніями, що працюють у наступних країнах: Росія, Україна, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан, Естонія, Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина.
У лютому 2006 року компанія РОСУКРЕНЕРГО й НАК «Нафтогаз Україна» створили спільне підприємство ЗАТ « УКРГАЗЕНЕРГО», основною діяльністю якого є реалізація на внутрішньому ринку України природного газу, який надійшов з території Російської Федерації. В 2007 -2008 роках компанія РОСУКРЕНЕРГО є центром узгодження інтересів Росії й України в питаннях співробітництва в газовій сфері. Компанія з одного боку, виступає гарантом поставок газу в Україну по прийнятним для економіки країни цінам, а з іншої є фінансовим гарантом перед «Газпромом», що послідовно одержує від РОСУКРЕНЕРГО оплату за поставлений в Україну газ.На рис.2.1 – 2.3 наведені основні показники ефективності роботи компанії «Росукренерго» по поставкам газа в Україну у 2005 -2006 роках [120].

Рис.2.1. – Порівняльні об'єми продажу газу ROSUKRENERGO AG в Україну у 2005 -2006 рр.

Рис.2.2. – Порівняльні об'єми продажу газу ROSUKRENERGO AG на експорт у 2005-2006 р.р.. (мільярди кубічних метрів)

Рис.2.3. - Прибуток ROSUKRENERGO AG від продажу газу у 2005-2006 р.р. (мільйони доларів США)
2.1.2 Імпортер газу в Україні - Національна акціонерна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»
Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” є провідним підприємством паливно – енергетичного комплексу, однією з найбільших компаній України [108].
НАК “Нафтогаз України” виробляє восьму частину валового внутрішнього продукту України та забезпечує десяту частину надходжень до Державного бюджету. Загальна кількість працюючих на підприємствах Компанії складає 170 тисяч осіб, що становить близько 1% працездатного населення країни.
НАК “Нафтогаз України” є вертикально-інтегрованою нафтогазовою компанією, яка здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам. Понад 97% нафти і газу в Україні видобувається підприємствами Компанії.
“Нафтогаз України” здійснює переробку газу, нафти та конденсату на п`яти газопереробних заводах (ГПЗ), що входять до складу Компанії, виробляючи на них скраплений газ, моторні палива та інші типи нафтопродуктів. Компанія має фірмову мережу автозаправних станцій.
Крім суто комерційної діяльності, Компанія виконує важливу соціальну роль, забезпечуючи населення, бюджетні установи та комунальних споживачів природним газом за цінами, що встановлюються державою.
Стратегічними цілями Компанії залишаються посилення вертикальної інтеграції з виходом на роздрібний ринок нафтопродуктів та у нафтохімічну промисловість; закріплення позицій головного транзитера російського газу до європейських країн, створення диверсифікованої ресурсної бази за межами України.
Компанія щороку постачає споживачам України близько 75 млрд. м3 природного газу та транспортує російський газ до 19 країн Європи в обсязі 120 млрд. м3, що становить близько 85% загального обсягу російського експорту газу.
Таблиця 2.1
Технічна характеристика НАК «Нафтогаз України» (станом на 1 січня 2008 року) [108]
| Кiлькiсть родовищ у розробцi | 232 |
| Експлуатацiйний фонд свердловин (газових / нафтових / нагнiтальних) | 2497 / 2450 / 312 |
| Протяжнiсть газопроводiв високого тиску, тис. км | 38 |
| Кiлькiсть компресорних станцiй / цехiв | 73 / 110 |
| Потужнiсть компресорних станцiй, МВт | 5400 |
| Протяжнiсть газорозподiльних мереж, тис. км | 225,3 |
| Кiлькiсть пiдземних газосховищ | 13 |
| Протяжнiсть магiстральних нафтопроводiв, тис. км | 4,7 |
| Кiлькiсть насосних станцiй | 28 |
| Потужнiсть насосних станцiй, МВт | 357 |
| Кiлькiсть газопереробних заводiв | 5 |
| Кількість працівників, тис. осіб | 172 |
На рис.2.4 наведена структура національної акціонерної компанії “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” - до складу Компанiї входять три дочiрнi компанiї (ДК), п'ять дочiрнiх пiдприємств (ДП), два державнi акцiонернi товариства (ДАТ) та два вiдкритi акцiонернi товариства (ВАТ) [108].

Рис.2.4. – Структура національної акціонерної компанії “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” (до складу Компанiї входять три дочiрнi компанiї (ДК), п'ять дочiрнiх пiдприємств (ДП), два державнi акцiонернi товариства (ДАТ) та два вiдкритi акцiонернi товариства (ВАТ) [108]
ДК «Укргазвидобування»
Основна компанiя з видобування природного газу i газового конденсату. У складi дочiрньої компанiї – 4 газовидобувнi пiдприємства, пiдприємство з бурiння свердловин, управлiння з переробки газу i газового конденсату (2 газопереробнi заводи).
ВАТ «Укрнафта»
Основне пiдприємство з видобування нафти. У складi Товариства – 25 основних виробничих та обслуговуючих пiдроздiлiв, в тому числi 6 пiдприємств з бурiння свердловин, 6 нафтогазовидобувних управлiнь, 3 газопереробнi заводи.
ДАТ «Чорноморнафтогаз»
Здiйснює розвiдувальне та експлуатацiйне бурiння, видобування нафти i газу в акваторiї Чорного i Азовського морiв, транспортування та зберiгання газу в Автономній Республiцi Крим.
ДК «Укртрансгаз»
Здiйснює весь обсяг транспортування та зберiгання природного газу на територiї України