Дистанційний екологічний моніторинг
ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГ¶ЧНИЙ УН¶ВЕРСИТЕТ
ЕКОЛОГ¶ЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра монторингу
навколишнього природного
середовища
М.В. Зосмович
ДИСТАНЦ¶ЙНИЙ ЕКОЛОГ¶ЧНИЙ МОН¶ТОРИНГ
(для студентв, як навчаються за спецальнстю ,,Екологя та охорона навколишнього середовища”)
Методичний посбник
Житомир – 2006
ББК
УДК 629.735; 656.7.07.6.015
Методичний посбник пдготував:
к.т.н., доцент М.В. Зосмович.
Рецензенти:
доктор технчних наук, професор В.Ф. Манойлов (ЖДТУ);
доктор технчних наук, професор Л.В. Лось (ДАУ).
Методичний посбник розглянуто та рекомендовано до видання:
Кафедрою монторингу навколишнього природного середовища, протокол Ж ____ вд ____ ____ 2006 р.
Навчально-методичною комсю екологчного факультету, протокол Ж ____ вд ____ ____ 2006 р.
ЗМ¶СТ
Вступ
¶. ТИПИ КОСМ¶ЧНИХ АПАРАТ¶В ДЛЯ ДОСЛ¶ДЖЕННЯ ЗЕМЛ¶ ¶ ПЛАНЕТ
1.1 Науково-дослдн космчн апарати
1.2 Супутники зв’язку
1.3 Метеорологчн ШСЗ
1.4 Навгацйн ШСЗ
1.5 Геодезичн ШСЗ
1.6 Супутники для вивчення земних ресурсв
1.7 Космчн апарати для мжпланетних польотв
¶¶. АЕРОКОСМ¶ЧНИЙ МОН¶ТОРИНГ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГ¶ЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1 Космчна зйомка поверхн Земл
2.1.1 Основн типи зйомки
2.1.2 Космчна фотозйомка
2.1.3 Космчна сканерна зйомка
2.2 Космчн системи монторингу
2.2.1 Багатоспектральна зйомка високого розрзнення
2.2.2 Система “Спот” та проект “Терс”
2.2.3 Формування системи монторингу на баз сонячно-синхронних орбт
2.2.4 Формування системи високого розрзнення для зйомки з нтервалом у деклька годин
2.3 Вплив хмарност. ґдина багатоцльова система
2.3.1 Специфка космчно зйомки високого розрзнення
2.3.2. Ймоврна оцнка впливу хмарност
2.3.3 Результати розрахункв ймоврност зйомки
2.4 Досвд використання укрансько-росйського КА “Океан-О” для виршення задач землекористування, природо охорони та рацонального використання природних ресурсв .
2.4.1. Космчний апарат “Океан-О”
2.4.2. Призначення КА “Океан-О”
2.4.3. Вимрювальна апаратура КА “Океан-О”
2.4.4. Характерн особливост роботи КА “Океан-О”
2.4.5. ¶нформацйн системи КА “Океан-О”
2.4.6. Схема органзац наземного сегменту
2.5 Землекористування, природоохоронн та природоресурсн задач
2.5.1 Роль космчно нформац у виршенн задач землекористування та природоохорони
2.5.2 Дослдження урбанзованих та техногенно змнених територй з небезпечними геологчними процесами
2.5.3. Вивчення геодинамчних зон
2.5.4 Вивчення техногенних змн сучасних ландшафтв
2.5.5 Визначення фтосантарного стану та пожежонебезпечност лсв на приклад Зони вдчуження ЧАЕС
2.5.6 Картування длянок пдвищено природно пожежобезпечност
2.5.7 Вивчення рослинност
¶¶¶. ЕКОЛОГ¶Я КОСМОСУ
3.1 Ракетно-космчн комплекси
3.2 Фактори техногенного впливу космчного польоту на довклля
3.3 Вплив ракетно-космчно технки на озоновий шар Земл
3.4 Вплив пускв ракетоносв на оносферу
3.5 Космчне смття
3.6 Дистанцйний агромонторинг
3.6.1 Мета сучасно системи агромонторингу
3.6.2 Недолки снуючо системи збору нформац
3.6.3 Принципов можливост дистанцйних методв агромонторингу
3.6.4 Функцональне призначення галузево системи комплексно обробки аерокосмчно та наземно нформац (Г¶СКОАН¶)
3.6.5 Основн завдання системи дистанцйного агромонторингу
3.6.6 Призначення отримано нформац
3.6.7 Вимоги до функцонування системи монторингу
3.6.8 Спльн риси розроблених систем дистанцйного агромонторингу
3.6.9 Структура системи дистанцйного агромонторингу
3.6.10 Схема розташування функцонування АКП ТД
3.6.11 АКП ТД на територ Украни
3.6.12 Паспорт АКП та його структура
3.7 Вплив атмосфери на електромагнтне випромнювання
3.8 Системи дистанцйного зондування Земл
3.8.1. Рестраця
-
випромнювання
3.8.2. Фотографчн системи
3.8.3 Вдеографчн системи
3.8.4 Багатоспектральн сканери
3.8.5 Теплов сенсори
3.8.6 Надвисокочастотн локатори
3.9 Лазерн системи
3.9.1 Лдар на основ зворотного розсювання
3.9.2 Лдар на основ рестрац диференцйного поглинання
3.9.3 Допплервський лдар
3.9.4 Лдар на основ рестрац флуоресценц
3.9.5 Лдар на основ рестрац комбнацйного розсювання
3.9.6. Застосування дистанцйного зондування в еколог
¶V. ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
4.1 Питання з роздлу ¶
4.2 Питання з роздлу
4.3 Питання з роздлу ¶¶¶
Скорочення
Лтература
Змст
ВСТУП
Успшний розвиток та поширене використання космчних методв дослдження в геолог та еколог дозволяють говорити про новий науковий напрямок – космоекогеологя. Космчн знмки разом з матералами традицйних методв вивчення Земл дають космогеолог надйн дан для будови еколого-геологчних моделей територй, що дослджуються.
Довгострокова стратегя охорони та збереження природи, що розроблена за нцативою вчених всього свту та пдтримана в ООН, потребу ршучого переходу вд пасивно рестрац нищвних наслдкв численних екологчних порушень та частих катастроф до хнього свочасного попередження запобгання.
Прийнята мжнародна програма (на рвн Мнстерства з Надзвичайних Ситуацй Украни) спльних дй, яка передбача створення системи надйного та широкомасштабного монторингу навколишнього природного середовища. Монторинг ма забезпечувати систематичне та оперативне (слдкування) спостереження за станом природного середовища з метою контролю та управлнням правильним використанням усма складовими.
Оцнка стану та прогноз змни геологчного середовища мають досить важливе значення для виявлення погрози порушення екологчно рвноваги в природ, а також велике народногосподарське значення.
Припускаться, що монторинг ма здйснюватись на трьох рархчних рвнях:
регональному;
детальному;
локальному.
Регональний монторинг повинен охоплювати цл економчн райони та надавати загальне уявлення про характер, масштаби, нтенсивност рзних геологчних процесв, збитки як вони наносять народногосподарським об’ктам та природному середовищу, ефективност захисних заходв, що використовуються тощо. В залежност вд ступеню освоння територ та нших факторв вн може здйснюватись в широкому дапазон масштабв вд 1:100 000 до 1:500000.
Детальний та локальний монторинг повинен давати вже бльш повне уявлення про розвиток екологчних процесв в межах окремих нженерних комплексв та споруд або хнх комплексв. Обрання методв, що використовуються пд час монторингу, визначаться його рвнем. Пд час регонального монторингу за базов доцльно використовувати аерокосмчн методи, доповнюючи х невеликим об’мом наземних дослджень. Пд час детального та локального монторингу основн дан будуть одержан наземними дослдженнями, а аерокосмчн методи стануть хнм стотним доповненням.
Провдна роль в реалзац аерокосмчного монторингу ма належати знмкам, що виконуються в оптичному дапазон спектру через хнй максимум корисно нформац.
I. ТИПИ КОСМ¶ЧНИХ АПАРАТ¶В ДЛЯ ДОСЛ¶ДЖЕННЯ ЗЕМЛ¶ ¶ ПЛАНЕТ
1.1 Науково-дослдн космчн апарати
Науково-дослдн космчн апарата (КА) призначен для дослджень навколоземного та мжпланетного космчного простору, Мсяця планет Сонячно системи, з метою проведення рзномантних експериментв дослджень в космчному простор наукового та прикладного значення, а також для опрацювання конструкц окремих систем, вузлв та апаратури нових КА (наприклад, нових систем орнтац, керування, стиковки, посадки тощо). Науково-дослдн КА за призначенням можуть бути плотованими та автоматичними.
До плотованих науково-дослдних КА вдносять:
а) орбтальн корабл (ОК), орбтальн лаборатор (ОЛ), орбтальн плотован станц (ОПС) та орбтальн бази-станц (ОБС), що призначен для вивчення навколоземного космчного простору;
б) мжпланетн космчн корабл (КК) станц, що призначен для вивчення космчного простору, Мсяця планет Сонячно системи.
До автоматичних науково-дослдних КА вдносять:
а) штучн супутники Земл (ШСЗ), автоматичн орбтальн лаборатор, орбтальн станц (ОС), як призначен для вивчення верхнх шарв атмосфери та навколоземного космчного простору;
б) автоматичн мжпланетн станц (АМС), штучн супутники Мсяця, Сонця (ШСС) та планет, посадочн модул планетоходи станцй, що призначен для вивчення космчного простору та планет Сонячно системи (рис.1.1).
1.2 Супутники зв'язку
Супутники зв'язку класифкують за принципом роботи (активн, пасивн), типом орбти, видом лнй зв'язку та х клькост.
Активн ШСЗ використовують ретранслятори, як включають бортов приймач та передавач (з власними антенними системами), що працюють на рзних частотах. Вони приймають сигнали наземно станц, пдсилюють х, здйснюють перетворення частоти ретрансляцю на ншу наземну станцю. Вдом дв рзновидност передач прийнято нформац з борту активних ШСЗ: безпосередня передача нформац без запам’ятовування та передача з затримкою нформац, що запам’ятовуться на борту.

Рис. 1.1. Вигляд Земл з космосу
Пасивн ШСЗ представляють собою прост вдбивач сигналв, що випромнюють наземн станц (без пдсилювання та перетворення). Вдом три види пасивних ШСЗ зв’язку:
сферичн вдбивач;
вдбивач у вигляд хмар або глобальних поясв з металевих диполв, розсяних на певних висотах;
пласк або лнзоподбн вдбивач.
Визначено два основн напрямки створення орбтальних супутникових систем зв’язку:
системи ШСЗ, що обертаються за елптичними орбтами з великим ексцентриситетом;
системи ШСЗ, що обертаються за стацонарними та синхронними орбтами.
Системи ШСЗ, що обертаються за елптичними орбтами з великим ексцентриситетом, дозволяють забезпечити протягом тривалого часу за допомогою одного ШСЗ-ретранслятора безперервний зв’язок помж вддаленими пунктами.
Враховуючи ймоврнсть виходу з ладу супутникв, слд передбачити необхднсть перодичного виведення на орбту нових ШСЗ на замну тих, що вже не функцональн. Середнй час помж запусками становить
(1.1)
де
-
середнй термн
безвдмовно
роботи КА
(враховуються
лише випадков
вдмови);
-
кльксть ШСЗ,
що запускаються
одню ракетою-носм
(РН);
-
середня кльксть
ШСЗ, що функцону;
-
ймоврнсть
успшного
запуску;
-
ймоврнсть
успшного
виведення на
орбту та увмкнення
апаратури;
-
термн експлуатац
сонячних батарей.
До складу системи зв’язку окрм орбтально системи супутникв (будь-якого з типв, перелчених вище) входять приймально-передаюч станц з антенними системами телеметрична система контролю параметрв бортово апаратури. До складу системи зв’язку з орбтами, що коректуються, входить також командна радолня.
У системах на баз активних ШСЗ зв’язку можуть використовуватися нестаблзован супутники (з повною зотропною даграмою направлення антени), стаблзован обертанням (зазвичай мають механчний пристрй проти обертання антенного блоку), повнстю стаблзован ШСЗ з незмнною орнтацю даграми направлення антени (по вдношенню до Земл) та сонячних батарей (вдносно Сонця), наприклад ШСЗ зв’язку «Молния» (Рося).
Розрахунковий термн активного снування супутникв зв’язку 5-7 рокв.
1.3 Метеорологчн ШСЗ
Метеорологчн ШСЗ (метеосупутники) призначен для регулярного передавання телевзйних зображень хмарового та льодового покривв Земл на наземн станц.
На ШСЗ також встановлюють датчики радацйних випромнювань Земл та хмарового покриву, як працюють у рзних дапазонах частот, а нш прилади – для аналзу метеорологчних умов. Одержана вд метеосупутникв нформаця використовуться для аналзу атмосферних процесв та прогнозв погоди.
За телевзйними та нфрачервоними (¶Ч) знмками освтлено та тньово сторн Земл здйснюють нефаналз хмарност (визначення форм, структури та клькост, див. рис.1.2). Ця та нша нформаця, що одержана з метеосупутникв, дозволя складати оперативн екологчн карти хмарового, льодового та снгового покривв, виявляти зародження ураганв визначати напрямок й швидксть х розповсюдження, розрзняти тип й етапи розвитку погодних умов, виявляти струйн потоки в атмосфер, мсцев метеорологчн явища (шквали, грозову активнсть тощо), дослджувати тепловий баланс Земл, визначати температуру хмарового покриву, поверхн суходолу й океану.

Рис. 1.2. Хмарнсть Земл з орбти
У зв’язку з специфкою вимог до метеоспостережень для глобального прогнозування та регонального аналзу припускаються дв системи метеорологчних спостережень з використанням супутникв:
з централзованою обробкою даних (глобальне прогнозування);
з автономним використанням даних (регональна оцнка й прогноз).
Централзована система (рис. 1.3) забезпечу одержання моментальних телевзйних зображень хмарового покриву, як послдовно охоплюють ус длянки поверхн Земл, над якими проходять орбти метеосупутникв. Зображення запам’ятовуються в бортовому комп’ютер ШСЗ та збергаються до моменту входження його у зону зв’язку з наземною станцю приймання даних та управлння ШСЗ, псля чого, за командами з Земл, починаться передача усх зображень, що одержано за один оберт ШСЗ вдносно Земл.

Рис.1.3. Блок-схема централзовано системи метеоспостережень з використанням ШСЗ
Автономна система на вдмну вд централзовано не ма на борту ШСЗ бортових пристров запам’ятовування даних. Зображення з спецального вдкону (телевзйно передаючо трубки), який тимчасово зберга його, передаться автоматично на автономн наземн станц приймання даних (рис. 1.4). Автономна система дозволя забезпечити метеоданими, практично без затримки, досить велик географчн райони. Для одержання вд ШСЗ нформац про метеоумови у будь-якому район необхдна приймальна станця, що устаткована апаратурою рестрац (одержання фото- вдео- зображень) теленформац. Для одержання зображення кожного району Земл, регулярно у полудень (на цей час райони спостереження добре освтлен) бажано використовувати так зван сонячно-синхронн орбти, площина яких обертаться (прецеся орбти) синхронно з обертанням Земл навколо Сонця у схдному напрямку. Орбтальна площина супутника ма бути компланарною з напрямком Земля – Сонце. Необхдну швидксть прецес забезпечують пд час запуску обранням вдповдного кута нахилення площини орбти до екватору.

Рис.1.4. Блок-схема автономно системи метеоспостережень з використанням ШСЗ
В першому наближенн швидксть прецес висхдного вузла орбти (рад/с) визначаться за формулою:

де
-
екваторальний
радус Земл
(6378,245 км);
- кут нахилу
орбти вд
екватору (градус);
- найвддаленша
точка орбти
вд центру
Земл (км);
- найближча
точка орбти
вд центру
Земл (км).
Отже, для сонячно-синхронно орбти кут нахилу (рад) буде становити:
![]()
Так як
прецеся в
схдному напрямку
ма додатний
знак (+), то кут
![]()
З метою спрощення обробки одержаних зображень та збергання незмнних характеристик розрзнювально здатност зображень на знмках доцльн кругов та наближен до них орбти. Для фксування швидкоплинних атмосферних явищ (вихорових шквалв, грозових областей тощо, див. рис. 1.5), особливо частих в низьких широтах, найпридатнш кругов орбти.

Рис. 1.5. Циклон над територю Украни
Найдоцльншими вважають системи, що складаються з чотирьох та шести метеосупутникв, що обертаються на полярних кругових орбтах висотою 600 – 2000 км вд усереднено земно поверхн, розташован так, щоб супутники одночасно знаходилися риблизно на однй широт (орбти рознесен по довгот).
Зону
ефективного
зв’язку
можна оцнювати
величиною дуги
геоцентричного
кола (рис. 1.6-1.7). Якщо
проекця трактор
ШСЗ на Землю
проходить на
вдстан вд
станц, не
меншй за
при будь-якй
орнтац
орбти вдносно
точки стояння
станц на
даному оберт
буде можлива
передача вд
супутника
протягом часу,
не меншим за
встановлену
тривалсть
сеансу
,
при цьому кут
пдняття антени
не буде меншим
за допустимий
Як видно з рис.
1.6, вдстань
проекц трактор
на Землю визначаться
як:

Рис.1.6. Схема визначення зони ефективного зв’язку наземного пункту з ШСЗ
![]()
![]()
де
-
дугова курсова
вдстань (дуга
геоцентричного
кола), що вдповда
находженню
ШСЗ в зон видимост
станц протягом
часу
(
де
-
перод обертання
ШСЗ);
-
радус Земл;
-
висота орбти.
Якщо
зв’язок
станц з ШСЗ
буде можливий
на кожному
витку. Якщо
величина
не
задовольня
цй умов, то
частота проходження
ШСЗ повз зону
ефективного
зв’язку (при
)
![]()
При
та
Значення
параметрв
будуть:
![]()
![]()

Рис. 1.7. Схема
для визначення
частоти сеансв
зв’язку наземного
пункту з ШСЗ:
![]()
-
проекц тракторй
ШСЗ на земну
поверхню;
-
точка стояння
станц;
-
пвнчний полюс
(![]()
![]()
![]()
)
Система метеорологчних ШСЗ може виконувати також завдання по збору передач до диного центру метеорологчних даних вд окремих морських та повтряних метеостанцй.
Росйськ супутники космчно метеорологчно системи ”Метеор’’ забезпечують одержання комплексно метеонформац: телевзйно, нфрачервоно, актинометрично з освтленого та тньового бокв Земл (табл. 1.1).
Метеорологчн
супутники SMS
(США) призначен
для зйомки
хмарового
покриву в денний
та нчний часи
з стацонарно
орбти (
сх.д.),
а також для
ретрансляц
метеорологчно
нформац.
Вони передають
космчн знмки
хмарового
покриву кожн
30 хвилин.
Таблиця 1.1
Основн дан росйських метеорологчних ШСЗ системи ,,Метеор”
| Тип орбти | Кругова навколополярна |
| Висота орбти, км | 625 - 630 |
| Склад метеорологчного устаткування | Телевзйна (ТВ) (дв камери). ¶нфрачервона (¶Ч) телевзйного типу (в дапазон хвиль 8-12 мкм). Актинометрична (АК) – радометри (по 2 скануюч вузькосеторн та нескануюч широко секторн прилади) |
|
Ширина смуги захоплення (на мсцевост), км: ТВ апаратурою ¶Ч апаратурою АК апаратурою |
1000 1000 2500 |
|
Просторове розрзнення (у надр), км: ТВ зображень ¶Ч зображень АК зображень |
1,25 Х 1,25 15 Х 15 50 Х 50 |
|
Чуттвсть
до температурних
перепадв ¶Ч
апаратури,
|
2-3 при додатних 7-8 при вд’мних температурах |
| Джерело живлення | Сонячн та хмчн батаре |
1.4 Навгацйн ШСЗ
Орбтальна система з навгацйних ШСЗ, що розроблена у США, в сукупност з наземною системою забезпечення та бортовою апаратурою об’ктв, що визначаються у наш час використовуться для встановлення мсця об’кта в заданй систем координат у будь-який час доби, за будь-яких метеоумов та необмеженй пропускнй здатност. За опорну радонавгацйну величину (орнтир з вдомими координатами на даний момент часу) використовуться задана у час й простор з певною точнстю тракторя руху супутника. Тракторя ШСЗ в час задаться ефемеридами, що перодично обновлюються у систем диного часу. Значення ефемерид вводяться разом з сигналами точного часу вд бортового датчика. Трактор руху ШСЗ також можна обирати з спецальних каталогв, подбних до астрономчних для ефемерид.
В залежност вд методв вимрювання параметрв, що характеризують вдносне положення ШСЗ та об’кта, що визначаться, розрзняють деклька способв визначення мсцеположення об’кта:
дальномрний;
кутомрний;
дальномрно-кутомрний;
доплеровський.
Перш три способи через малу точнсть вимрювань практично не використовуються.
В допплервських
системах для
визначення
величини змщення
точки стояння
об'кта вдносно
слду трактор
супутника на
земнй поверхн
- курсового
параметра ШСЗ
(рис. 1.8) - використовуються
вимрювання
допплервського
зсуву частоти
сигналв, що
випромнюються
бортовим передавачем:

де
-
радальна
складова швидкост
ШСЗ;
-
швидксть
свтла.
Для визначення
координат точки
стояння об'кта
достатньо
визначити
величину курсового
параметра
супутника,
текуч координати
параметри
руху якого
вдом на момент
проходження
точки
.

Рис.1.8. Схема
побудови навгацйно
системи з
використанням
ШСЗ: О –
об’кт, що
визначаться;
СС – станця
супроводження
ШСЗ; СВД – станця
введення даних;
СЕВ – станця
еталонно
частоти та
диного часу;
ВЦ та ЦУ – обчислювальний
центр та центр
управлння;
-
курсовий параметр
ШСЗ;
-
радальна
складова ШСЗ
Якщо прийняти,
що длянка АВ
трактор
ШСЗ прямолнйна
лнйна швидксть
супутника
на цй длянц
стала, то в кожний
момент часу
![]()

де
-
момент часу
проходження
ШСЗ курсового
параметра (
).
Для точност навгац необхдно враховувати також рефракцю радохвиль в оносфер. У зв'язку з цим допплервський зсув вимрються не менше нж на двох частотах. За характеристиками розповсюдження радохвиль на двох сполучених частотах визначаться поправка на рефракцю.
Допплервська система, яка пасивною, забезпечу необмежену пропускну здатнсть.
Характеристики орбтально системи навгацйних ШСЗ зумовлюються необхдною максимальною частотою визначення мсця положення об'кту, заданим часом активного снування ШСЗ, можливостями встановлення зв'язку мж об'ктом, що визначаться та ШСЗ (характеристиками радотехнчно апаратури, енергетичними ресурсами на борту ).
Для навгацйних ШСЗ найбльш бажан полярн кругов орбти, через те, що вони охоплюють усю поверхню Земл, розрзняються бльшою стабльнстю, для них простше нж для елптичних розраховувати ефемериди та враховувати вплив збурюючих дй. Висота орбти зазвичай близько 1000 км. Для, визначення об'ктом у довльнй точц Земл свого мсцеположення) в орбтальнй систем координат не рдше нж через кожн 100-120 хвилин мають бути не менше чотирьох супутникв, як обертаються по круговим полярним орбтам. Площини орбт (висхдн вузли) в простор мають бути рознесен на 45°. При цьому вважаться, що з кожним супутником об'кт, що визначаться, може пдтримувати зв'язок на двох-трьох сусднх витках (у межах видимост).
1.5 Геодезичн ШСЗ
Геодезичн ШСЗ призначен для виршення геометричних та динамчних (фзичних) задач геодез.
Геометричн задач зводяться до визначення положення точок на земнй поверхн та встановлення точних геодезичних зв’язкв помж континентами та вдособленими об'ктами (наприклад, островами) з метою приведення х до дино системи координат, прив'язки з високою точнстю окремих пунктв до мереж трангуляц (створення глобально геодезично мереж та ущльнення), визначення точних координат окремих пунктв на земнй поверхн, забезпечення картографування.
Динамчн задач приводяться до уточнення форми, розмрв гравтацйного поля Земл, встановлення справжньо форми, визначення потенцалв гравтацйного поля та гравтацйних аномалй, а також встановлення законв хнх змн. Так, за допомогою обробки орбтальних вимрювань у наш час визначено коефцнта при членах розкладення у ряд гравтацйного потенцалу Земл до 14 – го порядка.
Спецальн геодезичн ШСЗ використовуються як опорн точки, тобто точки з точно вдомими на даний момент координатами. У залежност вд методу задавання координат текучого мсця положення ШСЗ розрзняють два способи розв’язання геометричних задач. При першому способ використовуються дан точного прогнозування орбт ШСЗ (як це робиться пд час навгацйних визначень з використанням ШСЗ); при другому способ координати текучого мсця положення ШСЗ визначаються вимрюваннями з деклькох наземних пунктв (кутомрних або дальномрних), координати яких вдом. Перший спосб дозволя